Соціальна робота з агресивними підлітками



Сторінка3/5
Дата конвертації11.04.2016
Розмір1.73 Mb.
1   2   3   4   5

Результати оцінки можливостей та загроз по вірогідності їх реалізації та ступеню впливу на ситуацію, яка розглядається, представлені в табл. 2.3 та 2.4.

Таблиця 2.3

Аналіз загроз


Вірогідність реалізації загроз

Наслідки загроз

Руйнівні (Р)

Тяжкі (Т)

Легкі (Л)

Висока (В)

ВР: 1) Нестабільне законодавче поле, що регулює соціальну політику України у сфері функціонування благодійних фондів та організацій.

ВТ: 2) Несприятливе соціально-економічне становище країни, що обмежує функціонування благодійних фондів та організацій.

ВЛ: немає

Середня (С)

СР: 4) Фізична і психічна втома, розумове перевантаження.

5) Невеликий штат співробітників.




СТ: 3) Збільшення об’єму навантаження на працівників центру.

6) Відсутність планомірних заходів щодо підтримки фізичного і психічного здоров’я працівників.



СЛ: немає


Низька (Н)

НР: немає

НТ: немає

НЛ: немає

Таблиця 2.4

Аналіз можливостей


Ймовірність використання можливостей

Вплив можливостей

Сильний (С)

Помірний (П)

Малий (М)

Висока (В)

ВС: 4) Підвищення кваліфікації персоналу та розширення штату співробітників за рахунок залучення волонтерів.

ВП: 1) Удосконалення Законодавства України щодо функціонування благодійних фондів та організацій.

ВМ: немає



Середня (С)

СС: 3) Розширення співпраці з іншими організаціями, які займаються проблемами підлітків як в Україні, так і за кордоном.

2) Розширення напрямків роботи молодіжного центра.



СП: 5) Організація та проведення благодійних акцій на підтримку підлітків.

СМ: немає


Низька (Н)

НС: немає

НП: немає

НМ: немає



Висновки до другого розділу

1. На основі отриманих даних нами були виявлені наступні чинники, що сприяють ефективній роботі Молодіжного Центру «Дон Боско» і сприятливо впливають на розвиток підлітків та молоді, які відвідують цей центр: - Молодіжний Центр є приватною установою, утримується за рахунок коштів, що виділяються із бюджету благодійного фонду; - приміщення, в якому розташо-ваний центр, знаходиться у доброму стані, обладнане усім необхідним для проведення роботи з молоддю та підлітками, а також організації їх безпечного і культурного дозвілля; - ведеться постійна співпраця з іншими благодійними організаціями не тільки у нашій державі, а й за кордоном, що відкриває нові можливості і дає змогу обміну безцінним досвідом; - можливість залучення спонсорської допомоги для розвитку і підтримки центра; - активно співпрацює з державними органами; - наявність плану розвитку молодіжного центра та постійний моніторинг і аналіз проведеної роботи; - постійна організація різно-манітних заходів спрямованих на розвиток молоді та підлітків; - молодіжний центр відкритий для усіх бажаючих, не залежно від соціального статусу, віросповідання, расової приналежності.

2. На основі практичної діяльності Молодіжного Центру «Дон Боско» можна визначити наступні недоліки, що заважають ефективній роботі: - велике психологічне і емоційне навантаження та підвищена увага при роботі з під-літками, високий рівень відповідальності; - недостатня інформованість про діяльність центра серед населення, а також його місцезнаходження (у спальному районі міста); - відсутність допомоги з боку держави, головним чином робота центру залежить від благодійних та спонсорських внесків; - недосконалість законодавства України стосовно благодійних організацій і фондів й нестабільна економічна та політична ситуація в державі постійно загрожують нормальному функціонуванню центра.

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

АГРЕСИВНОЇ ПОВЕДІНКИ ТА ЦІННІСНИХ ОРІЄНТАЦІЙ

ОСОБИСТОСТІ
3.1. Організація і методи дослідження агресивної поведінки та

ціннісних орієнтацій особистості
Контингент досліджуваних – підлітки у віці від 13 до 16 років, які відвідують Молодіжний Центр «Дон Боско». У дослідженні прийняло участь 11 осіб, з них представників чоловічої статті – 8 осіб, жіночої – 4 особи.

Експериментальне дослідження включало виявлення показників агресивної поведінки і особливостей її взаємозв’язку з ціннісними орієнтаціями випробуваних.

Для збору емпіричних даних були використані наступні методики:

- для дослідження особливостей прояву агресивної поведінки - методика «Діагностика показників і форм агресії» А. Басса і А. Дарки;

- для діагностики ціннісних орієнтацій особистості – методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча.

Методика «Діагностика показників і форм агресії» А. Басса і А. Дарки (Додаток Б).

Автори методики розглядають наступні форми агресивної поведінки [41, с. 174]:


  1. Фізична агресія - використання фізичної сили проти іншої людини.

  2. Вербальна агресія - вираження негативних почуттів як через форму (крик, вереск), так і через словесні відповіді (погрози).

  3. Непряма агресія, спрямована через іншу людину або групу людей.

  4. Негативізм - опозиційна манера в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти встановлених звичаїв і законів.

  5. Роздратованість - схильність до прояву негативних почуттів при найменшому збудженні (запальність, грубість).

  6. Підозрілість - схильність до недовіри і обережному ставленні до людей, що базується на думці, що оточуючі мають намір нанести шкоду.

  7. Образа - заздрість і ненависть до оточуючих за справжні та вигадані дії.

  8. Почуття провини чи аутоагресія - ставлення і дії стосовно до себе і оточуючих, що ґрунтуються на думці про те, що сам досліджуваний є поганою людиною, чинить недобре: злісно чи безсовісно.

Окрім вказаних основних типів агресивної поведінки, методика дозволяє оцінити індекс агресивності та індекс ворожості. Індекс агресивності обчислю-ється як сума показників фізичної, вербальної, та непрямої агресії; індекс ворожості - як сума показників підозрілості та образи.

Методика «Ціннісні орієнтації» М. Рокіча (Додаток В).

Методика вивчення ціннісних орієнтацій М. Рокіча [41, с. 637] ґрунтується на прямому ранжуванні заданого списку цінностей. Автор виділяє два класи цін-ностей: термінальні - переконання в тому, певна кінцева ціль індивідуального існування варта того, щоб до неї прагнути; та інструментальні - переконання в тому, що будь-яка дія, образ чи властивість особистості є найкращою в будь-якій ситуації.

У списку знаходяться цінності, що максимально диференціюють суспіль-ство і вважаються найбільш важливими для його громадян. Безпосередньо у дослідженні використано адаптовану В. А. Ядовим методику "Ціннісних орієн-тацій" М. Рокіча в одному з останніх її варіантів.

Досліджуваному пред'являються два списки цінностей (по 18 в кожному) або на листках паперу в алфавітному порядку, або на окремих листочках. В списках досліджуваний присвоює кожній цінності ранговий номер, а листочки розкладає по порядку значимості.
3.2. Результати дослідження агресивної поведінки підлітків
Результати дослідження видів агресії за методикою А. Басса та А. Дарки представлені у таблиці 3.1та у Додатку Г.

Таблиця 3.1

Види агресії за методикою А. Басса та А. Дарки

Дослід-жувані

Шкали







Фізична агресія

Вербальна агресія

Непряма агресія

Негати- візм

Роздрато-ваність

Підозрі-лість

Образа

Почуття провини

Індекс

ворожо-сті



Індекс

агресив-ності



Д 1

77

88

91

100

90

121

78

77

99.5

85.3

Д 2

88

72

52

80

54

88

39

88

63.5

70.6

Д 3

44

48

26

60

45

88

65

77

76.5

39.3

Д 4

77

64

39

60

36

77

26

44

51.5

60

Д 5

44

40

91

20

63

77

52

77

64.5

58.3

Д 6

55

72

78

20

36

33

39

55

36

68.3

Д 7

33

48

65

20

36

44

52

55

48

48.6

Д 8

66

72

78

60

81

66

52

22

59

72

Д 9

33

32

52

0

36

33

39

77

36

39

Д 10

66

64

52

80

45

66

91

88

78.5

60.6

Д 11

44

40

78

40

54

33

78

33

55.5

54

Проаналізуємо отримані дані.

У досліджуваного Д 1 спостерігається вираження негативізму, що свідчить про опозиційну манеру в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти встановлених звичаїв і законів. Також яскраво виражена підозрілість - схильність до недовіри і обережного ставлення до людей, що базується на думці, що оточуючі мають намір нанести шкоду. Характерними є високий рівень ворожості (майже 100%) та високий рівень агресивності. Надмірна агресія може привести до розвитку конфліктної особистості. Гіпертрофія агресивності може свідчити про нездатність до соціальної кооперації і зумовлює дезадаптацію особистості. Підліток Д 1 є найбільш агресивною і ворожою особистістю у даній групі.

У досліджуваного Д 2 однаково виражені три типи агресії (по 88%):

- фізична агресія, яка виражається у застосуванні фізичної сили проти іншої особи;

- підозрілість – схильність до недовіри;

- почуття провини - ставлення і дії стосовно до себе і оточуючих, що ґрунтуються на думці про те, що сам досліджуваний є поганою людиною, чинить недобре: злісно чи безсовісно. Індекс ворожості та агресивності знаходяться на середньому рівні. Тобто, особа активно виявляє фізичну агресію, при цьому відчуває провину за свої вчинки.

У підлітка Д 3 найбільш виражені підозрілість, що проявляється у дуже обережному ставленні до людей, та почуття провини. Спостерігається високий рівень ворожості та досить низький рівень агресивності. У даному випадку можна говорити про латентну форму агресивної поведінки, тобто внутрішню репрезентацію агресії, що може виражатися у ідеях і фантазіях, уникненні контактів, а також у думках про самогубство.

У підлітка Д 4 найбільш виражені фізична агресія та підозрілість, яка проявляється у недовірі до оточуючих. Рівень ворожості знаходиться на нижній границі середнього рівня – трохи більше 51%. Індекс агресивності відповідає середньому рівню.

Досліджуваний Д 5 має схильність до непрямої агресії, що спрямована через іншу людину або групу людей, а також до таких видів агресії, як підозрілість та почуття провини. Має середній рівень ворожості та агресивності.

У підлітка Д 6 виражені вербальна агресія, яка виражається у негативних почуттях як через форму (крик, вереск), так і через словесні відповіді (погрози), а також спостерігається схильність до непрямої агресії. Дуже низький рівень ворожості та середній рівень індексу агресивності.

Підліток Д 7 має схильність до непрямої агресії та почуття провини. Індекси ворожості та агресивності мають приблизно однаковий відсоток і відповідають низькому рівню. Це може свідчити про пасивність та комформність особистості, а також про неспроможність зайняти активну життєву позицію. Певний рівень агресивності просто необхідний для адаптації особистості в соціумі, для досягнення поставлених нею цілей.

У підлітка Д 8 виражені непряма та вербальна агресія, яка в основному проявляється у формі словесних відповідей, тобто погроз. Найбільш виражена (81%) роздратованість - схильність до прояву негативних почуттів при найменшому збудженні, що може виражатися у запальності та через грубість. Особистість є досить конфліктною, застосовує приниження, лихослів’я, негативне оцінювання. Рівень ворожості та агресивності – середній.

У підлітка Д 9, порівняно з іншими видами агресивної поведінки, яскраво виражене почуття провини, також досліджуваний має схильність до непрямої агресії. Цікавим є повна відсутність негативізму. Індекси ворожості і агресивності дуже низькі, що може свідчити про несамостійність, неспроможність особистості зайняти активну життєву позицію, про її комформність. В обмеженому діапазоні агресивність є соціально бажаною і навіть необхідною. У даному випадку можна говорити про певну дезадаптацію особистості в соціумі.

Підліток Д 10 має яскраво виражені почуття провини. В даному випадку спостерігається аутоагресія, а також образа - заздрість і ненависть до оточуючих, та тенденція до негативізму - опозиційної манери в поведінці від пасивного опору до активної боротьби проти встановлених звичаїв і законів.

Спостерігається високий рівень індексу ворожості та середній рівень індексу агресивності.

У підлітка Д 11 виражені непряма агресія та образа, що виражається у заздрості і ненависті до оточуючих за справжні та вигадані дії. Досліджуваний є досить емоційною особистістю, у якої спостерігаються ситуативні агресивні реакції, тобто вони проявляються у формі короткострокової реакції на конкретну ситуацію. Має середній рівень індексів ворожості та агресивності.

За результатами дослідження найбільш ворожими у групі є підлітки Д 1, Д 3 та Д 10. Найбільш агресивними є досліджувані Д 1, Д 2, Д 6 та Д 8.

Згідно з результатами, отриманими у процесі дослідження (табл. 3.1.), бачимо, що високий рівень індексу ворожості мають 3 досліджуваних, середній рівень – 5 досліджуваних, низький рівень – 3 досліджуваних. Високий рівень агресивності притаманний одному опитуваному, середній рівень – 7 опитуваним, низький рівень – 2 опитуваним.

Таким чином, узагальнення результатів показало, що 6 підлітків, які брали участь у дослідженні, мають почуття провини. Підозрілість і негативізм притаманні п’яти підліткам, фізична агресія – двом; у шести підлітків яскраво виражена непряма агресія. У групі досліджуваних більша частина підлітків має схильність до агресивної поведінки та ворожого ставлення до навколишнього світу (Додаток Г).


3.3. Результати дослідження ціннісних орієнтацій особистості
Результати дослідження ціннісних орієнтацій підлітків представлені у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2.



Ціннісні орієнтації підлітків

Індивідуальні цінності особистості



Значущі

Незначні

1.

Наявність хороших ті вірних друзів. Розвиток. Задоволення. Впевненість у собі. Життєрадісність. Незалежність. Самоконтроль. Тверда воля.

Суспільне визнання. Творчість. Краса природи і мистецтва. Любов. Широта поглядів. Відвертість. Сміливість у відстоюванні своїх поглядів. Чуйність.

2.

Продуктивне життя. Розвиток. Здоров'я. Задоволення. Життєрадісність. Раціоналізм. Високі запити. Сміливість у відстоюванні своїх поглядів.

Цікава робота. Суспільне визнання. Щасливе сімейне життя. Чуйність. Широта поглядів. Самоконтроль. Тверда воля.

3.

Цікава робота. Здоров'я. Матеріально забезпечене життя. Любов. Вихованість. Незалежність. Раціоналізм. Акуратність.

Щастя інших. Задоволення. Щасливе сімейне життя. Творчість. Чуйність. Сміливість у відстоюванні своїх поглядів. Широта поглядів. Ефективність у справах.

4.

Здоров'я. Наявність хороших та вірних друзів. Задоволення. Свобода. Життєрадісність. Незалежність. Непримиренність до недоліків у собі та інших. Раціоналізм.

Пізнання. Цікава робота, Суспільне визнання. Любов. Освіченість. Вихованість. Широта поглядів. Тверда воля.

5.

Здоров'я. Матеріально забезпечене життя. Щасливе сімейне життя. Цікава робота. Терпимість. Ефективність у справах

Впевненість у собі. Свобода, Краса природи та мистецтва. Творчість. Високі запити. Вихованість. Сміливість у відстоюванні своїх поглядів. Широта поглядів.

6.

Щасливе сімейне життя. Любов. Здоров'я. Розвиток. Чуйність. Чесність. Відповідальність.

Суспільне визнання. Краса природи та мистецтва. Задоволення. Цікава робота. Високі запити. Непримиренність до недоліків. Ефективність у справах.

7

Щасливе сімейне життя. Любов. Здоров'я. Наявність хороших та вірних друзів. Вихованість. Відповідальність. Чуйність. Чесність

Свобода. Задоволення. Цікава робота. Непримиренність до недоліків. Незалежність. Тверда воля.

8.

Активне життя. Наявність хороших та вірних друзів. Продуктивне життя. Задоволення. Життєрадісність. Незалежність. Сміливість у відстоюванні своїх поглядів.

Суспільне визнання. Щастя інших. Щасливе сімейне життя. Розвиток. Пізнання. Вихованість. Акуратність. Чуйність. Терпимість.

9.

Розвиток. Свобода. Наявність хороших та вірних друзів. Цікава робота. Широта поглядів. Терпимість. Чесність.

Задоволення. Суспільне визнання. Матеріально забезпечене життя. Любов. Акуратність. Високі вимоги, Вихованість. Непримиренність до недоліків.

10.

Здоров'я. Цікава робота. Впевненість у собі. Продуктивне життя. Незалежність. Освіченість. Відповідальність. Раціоналізм.

Щастя інших. Творчість. Розвиток. Високі вимоги. Непримиренність до недоліків. Тверда воля. Чуйність.

11.

Здоров'я. Активне життя. Матеріально забезпечене життя. Впевненість у собі. Високі вимоги. Життєрадісність. Незалежність. Тверда воля.

Наявність хороших та вірних друзів. Щастя інших. Цікава робота. Щасливе сімейне життя. Непримиренність до недоліків. Акуратність. Чуйність.

Таким чином, перевірка положення про те, що міра значимості термінальних цінностей, що представлені в житті кожної особистості, пов'язана з певними показниками агресивної поведінки, за допомогою яких ця особистість реалізує свої бажання та прагнення, знайшла своє емпіричне підтвердження.

За результатами дослідження ціннісних орієнтацій бачимо, що найбільш ворожим представникам групи притаманна така значима для них цінність, як незалежність. Для цих особистостей найменш важливими є цінності творчості та чуйність.

Для найбільш агресивних підлітків значимі цінності – це розвиток та задоволення, а найменш значимим є суспільне визнання.

Для досліджуваних, які мають найнижчі показники індексу ворожості та агресивності найбільш значуща цінність - наявність хороших та вірних друзів, також важливими є чесність та чуйність. Незначними цінностями виступають задоволення та непримиренність до недоліків у собі та інших.

Тобто, підліткам з агресивною поведінкою та схильністю до неї найбільш властиві індивідуалістичні цінності та цінності самоствердження, а також конкретні цінності. Система цінностей у таких особистостей включає в себе дуже мало абстрактних та етичних цінностей, а також альтруїстичних цінностей та цінностей прийняття інших людей.

Підлітки, яким не притаманна агресивна поведінка та вороже ставлення, теж властиві конкретні цінності. Для них важливими є цінності особистого життя, конформістські та альтруїстичні цінності, а також цінності прийняття інших людей. Незначними для них є цінності самоствердження.

У таблиці 3.3 наведено співвідношення даних по загальному рівню агресивності та ворожості і ціннісних орієнтацій особистості.
Таблиця 3.3.

Взаємозв'язок між агресивною поведінкою та цінностями особистості



Індивідуальні цінності

Ворожість


Агресивність



Значущі

Наявність хороших ті вірних друзів. Розвиток. Задоволення. Впевненість у собі. Життєрадісність. Незалежність. Самоконтроль. Тверда воля. Продуктивне життя. Здоров'я. Раціоналізм. Високі запити. Сміливість у відстоюванні своїх поглядів. Матеріально забезпечене життя. Щасливе сімейне життя. Терпимість. Чуйність. Ефективність у справах

Любов. Вихованість. Акуратність. Активне життя. Свобода. Широта поглядів. Чесність. Освіченість. Відповідальність.



Наявність хороших ті вірних друзів. Розвиток. Задоволення. Впевненість у собі. Життєрадісність. Незалежність. Самоконтроль. Тверда воля. Продуктивне життя. Здоров'я. Раціоналізм. Високі запити. Сміливість у відстоюванні своїх поглядів. Свобода. Непримиренність до недоліків у собі та інших. Матеріально забезпечене життя. Щасливе сімейне життя. Цікава робота. Терпимість. Чуйність. Ефективність у справах

Любов. Чесність. Відповідальність. Активне життя. Впевненість у собі. Освіченість.



Незначні

Суспільне визнання. Творчість. Краса природи і мистецтва. Любов. Широта поглядів. Відвертість. Сміливість у відстоюванні своїх поглядів. Чуйність.

Цікава робота. Щасливе сімейне життя. Самоконтроль. Тверда воля. Щастя інших. Задоволення. Ефективність у справах.

Впевненість у собі. Високі запити. Вихованість.

Розвиток. Пізнання. Акуратність. Терпимість.

Матеріально забезпечене життя. Високі вимоги, Непримиренність до недоліків.

Наявність хороших та вірних друзів.




Суспільне визнання. Творчість. Краса природи і мистецтва. Любов. Широта поглядів. Відвертість. Сміливість у відстоюванні своїх поглядів. Чуйність.

Цікава робота. Щасливе сімейне життя. Самоконтроль. Тверда воля.

Пізнання. Освіченість. Вихованість. Впевненість у собі. Свобода. Високі запити.

Непримиренність до недоліків. Ефективність у справах.

Щастя інших. Розвиток. Акуратність. Терпимість.

Таким чином, у результаті дослідження виявлено, що ціннісні орієнтації особистості відіграють вирішальну роль у регуляції її поведінки. Для зниження загального рівня агресивності та ворожості серед підлітків необхідно робити акцент на формування певної системи цінностей серед молоді.

Отримані результати дослідження визначають структурні та змістовні елементи програми корекції агресивної поведінки на основі ціннісних орієнтацій особистості.
3.4. Програма профілактики і корекції агресивної поведінки особистості на основі ціннісних орієнтацій
Однією з ефективних форм коррекційної роботи з агресивними підлітками може стати група вільного спілкування, у якій здійснюється процес самовиз-начення й самоутвердження підлітків, тут вони проходять школу соціалізації, виникає прямий обмін думками, поглядами, почуттями спільності й співпере-живання, формуються взаємні оцінки. Тут важливо знайти ту форму організації, яка дозволила б ненав’язливо здійснювати виховний вплив на групове спілку-вання підлітків.

Однією з форм організації спілкування з підлітками є соціально-психо-логічний тренінг, покликаний формувати і закріплювати навички міжособистіс-них стосунків з метою розвитку особистості. Методи соціально-психологічного тренінгу спрямовані на розвиток комунікативних здібностей підлітка, уміння адекватно сприймати себе й оточуючих. У тренінгових групах виробляють й коректують норми особистісної поведінки й міжособистісної взаємодії, розви-вається здатність гнучко реагувати на ситуацію.

Загальною метою занять соціотерапевтичних груп є діагностика та корекція девіантної поведінки, реагування на негативні емоції, навчання кон-структивним формам спілкування, формування позитивного мислення.

1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка