Склад та структура оборотних активів, напрямки їх оптимізації



Сторінка1/6
Дата конвертації26.04.2016
Розмір1.14 Mb.
  1   2   3   4   5   6
Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи

Національного банку України»

Обліково-фінансовий факультет

Кафедра фінансів


Пояснювальна записка

до випускної роботи


освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»

на тему: СКЛАД ТА СТРУКТУРА ОБОРОТНИХ АКТИВІВ, НАПРЯМКИ ЇХ ОПТИМІЗАЦІЇ

Виконала: студентка IV курсу, групи Ф-92

Напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»

Болмат К. О.

Керівник Журавка О. С.

Рецензент Зайцев О. В.


Суми – 2013 рік

Державний вищий навчальний заклад

«Українська академія банківської справи

Національного банку України»

Обліково-фінансовий факультет

Кафедра фінансів
Випускна робота

на тему: СКЛАД ТА СТРУКТУРА ОБОРОТНИХ АКТИВІВ, НАПРЯМКИ ЇХ ОПТИМІЗАЦІЇ

освітньо-кваліфікаційний рівень «бакалавр»


Виконала: студентка 4 курсу, групи Ф-92

Напряму підготовки 6.030508 «Фінанси і кредит»

Болмат К. О.
Керівник: к.е.н, ст.. викл. Журавка О. С.

Консультант: доц., док. е.н. Д’яконова І. І.

Суми – 2013 рік

ЗМІСТ




ВСТУП …………………………………………………………………….....…

9

РОЗДІЛ 1 Теоретичні основи складу та структури оборотних активів ………………………………………………..……

11


1.1

Економічна сутність оборотних активів підприємства та принципи їх організації………………………………………………..

11


1.2

Склад та структура оборотних активів, їх класифікація ………....

19

1.3

Основні показники ефективності використання оборотних активів підприємства……………….………………………………....

22


РОЗДІЛ 2 Аналіз оборотних активів ПAТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш»………………………………………………….


32

2.1

Загальна характеристика ПAТ «НВАТ ВНДІкомпресормаш».....

32

2.2

Аналіз фінансового стану ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш»...

37

2.3

Аналіз складу, структури оборотних активів ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» та основних показників ефективності їх використання ………………………………………………….........

47


РОЗДІЛ 3 НАПРЯМКИ ОПТИМІЗАЦІЇ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ ПАТ «НВАТ «ВНДІКОМПРЕСОРМАШ» ………………………………....……..

54


3.1

Управління дебіторською заборгованістю як один із напрямів оптимізації оборотних активів ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш»……………………………………………

54


3.2

Управління грошовими потоками за допомогою застосування прийомів фінансового моделювання та прогнозування…...……..

65


РОЗДІЛ 4 Охорона праці В ПАТ «НВАТ «ВНДІКОМПРЕСОРМАШ»…………………………………….....................

72


4.1

Правові та організаційні основи охорони праці ……………….…

72

4.2

Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці на підприємстві ……....

77

4.3

Профілактика травматизму та професійних захворювань на

виробництві ………….………………………………………….......


80


ВИСНОВКИ …………………………………….……………………………...

85

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………………..……

89

ДОДАТКИ……………………………………………………………………..

94

ВСТУП


Незважаючи на значну кількість публікацій та теоретичних розробок, проблеми дослідження оборотних активів, аналізу їх складу, структури та ефективності використання залишаються фрагментарно дослідженими та потребують подальшого наукового обґрунтування.

Для здійснення успішної фінансово-господарської діяльності підприємство повинне контролювати наявність в господарському обороті обсяг власних оборотних активів та раціональність їх використання.



Сучасний стан економіки характеризується відсутністю стабільності, спадом виробництва, погіршенням фінансового стану, банкрутством та ліквідацією багатьох підприємств. За таких умов господарювання на перший план виходять питання управління оборотними активами, як основою виробничої діяльності.

Підприємство у випадку ефективного управління оборотними активами може досягати раціонального економічного становища, збалансованого по ліквідності і прибутковості.

Актуальність і важливість питань аналізу оборотних активів і велике значення цього процесу для фінансово-господарської діяльності підприємств в сучасних ринкових умовах господарювання і обумовили вибір даної теми.

Метою написання випускної роботи є дослідження теоретичних аспектів оборотних активів підприємства, аналіз їх складу та структури оборотних активів і показників ефективності їх використання.

Мета даної роботи передбачає виконання наступних завдань:

– дослідити економічну сутність оборотних активів підприємства та принципи їх організації;

– розкрити склад та структуру оборотних активів підприємств;

– визначити економічну сутність показників стану та ефективності використання оборотних активів;

– охарактеризувати фінансово-господарську діяльність ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш»;

– провести аналіз складу та структури оборотних активів ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш», а також показників ефективності їх використання;

– визначити основні напрямки оптимізації оборотних активів;

– проаналізувати стан охорони праці на підприємстві.

Об’єктом дослідження випускної роботи є оборотні активи підприємства.

Предметом дослідження виступає склад і структура оборотних активів та напрямки їх оптимізації.

При написанні даної випускної роботи використовувались такі загальнонаукові методи: аналітичний, таблично-графічний, статистичний. Порівняльний метод використовувався для співставлення значень показників за окремі періоди з метою виявлення причин, які породжували зміни. Дослідження сутності відбувалося з використанням принципу системності протягом усієї роботи. Також використовувалися аналіз та синтез для дослідження окремих складових та логічних узагальнень.

Інформаційною базою для написання роботи стали монографії, статті відомих науковців щодо даного питання, статистичні матеріали та дані річної фінансової звітності ПАТ «НВАТ «ВНДІкомпресормаш» за 2010-2012 рр.

РОЗДIЛ 1

ТЕОРЕТИЧНI ОСНОВИ СКЛАДУ ТА СТРУКТУРИ ОБОРОТНИХ АКТИВІВ

1.1 Економiчнa сутнiсть оборотних активів пiдприємствa тa принципи їх оргaнiзaцiї

Неодмінною умовою здійснення підприємством ефективної господарської діяльності є наявність оборотних активів, які разом з робочою силою є найважливішим елементом (чинником) виробництва. Недостатня забезпеченість підприємства оборотними активами паралізує його діяльність і приводить до погіршення фінансового положення.

Аналізуючи існуючі в економічній літературі трактування категорії «оборотні активи», можна відмітити, що більшість авторів в характеристиці оборотних активів акцентують увагу на матеріально-речовій складовій активів підприємства, обслуговуванні поточного господарського процесу, споживанні протягом одного року або одного операційного періоду (виходячи з цього необхідно також підкреслити високий рівень ліквідності оборотних активів і, як наслідок, значний вплив на платоспроможність підприємства) [31].

В умовaх ринкових вiдносин оборотнi кошти мaють особливо вaжливе знaчення, aдже являються вaжливим критерiєм у визнaченнi прибутку пiдприємствa. Вaжливо вмiти прaвильно керувaти оборотними коштaми, розробляти i впровaджувaти зaходи, що сприяють зниженню мaтерiaлоємностi продукцiї i прискоренню оборотностi оборотних коштiв. Пiдприємство у випaдку ефективного керувaння своїми i чужими оборотними коштaми може досягти рaцiонaльного економiчного стaновищa, збaлaнсовaного щодо лiквiдностi тa прибутковостi. З цього приводу проблемa оргaнiзaцiї тa aнaлiзу оборотних коштiв є беззaперечною. Сaме оборотнi кошти поряд з основними зaбезпечують дiяльнiсть пiдприємствa [19].

Ефективна робота підприємства – це досягнення максимальних результатів за мінімальних витрат. Мінімізація витрат досягається перш за все оптимізацією структури джерел формування оборотних коштів підприємства, тобто розумним сполученням власних і кредитних ресурсів.

Поняття «оборотні активи» є багатогранним, має певний перелік синонімів та подібних за значенням категорій, а також може бути розглянуте у розрізі різних наукових дисциплін.

Обґрунтування визначення сутності оборотних активів є необхідною передумовою розробки наукових принципів раціонального управління та підвищення ефективності їх використання.

Проблема визначення поняття «оборотні активи» розглянута у роботах таких вчених-економістів, як Гриньова В. М., Поддєрьогін А. М., Примак Т. О., Зятковський І. В., Азаренкова Г. М., Журавель Т. М., Михайленко Р. М., Бланк І. О. та інші.

Серед категорій, які використовуються поряд чи замість поняття «оборотні активи» можна виділити такі: оборотні засоби, оборотні кошти, оборотний капітал, обігові кошти та ін. Одночасне використання даних термінів не дає змогу скласти чітку точку зору щодо цієї економічної категорії.

Необхідно підкреслити, що думки науковців щодо схожості або розбіжності даних понять відрізняються – у сучасній економічній літературі немає єдиного підходу щодо визначення сутності оборотних активів.

Відмітимо, що в останній час багато науковців почали надто вільно поводитися з усталеною термінологією. Зокрема, мабуть з метою спрощення, почали ототожнювати оборотні кошти з оборотними активами.

Оборотні активи – термін, який використовується в бухгалтерському обліку, визначає як найменування другого розділу активу бухгалтерського балансу, тобто до оборотних активів відносяться ті активи, які у бухгалтерському балансі відображаються у його другому розділі. У бухгалтерському балансі до оборотних активів відносять матеріально-виробничі запаси, які включають [38]:

– матеріально-речові цінності, які використовуються у тому чи іншому виді діяльності як предмети праці: сировина і матеріали, комплектуюча продукція, запасні частини, паливо;

– продукти праці: готова до реалізації продукція, товари (на складах постачально-збутових, торгівельно-закупочних та інших торгівельних організацій), напівфабрикати власного виробництва, а також продукція незавершеного виробництва (продукція, яка не пройшла весь технологічний цикл обробки: вироби не укомплектовані, які не пройшли випробувань та технічну прийомку , незавершені роботи);

– засоби праці, які приносять дохід або які експлуатуються в інших цілях менш 12 місяців, а також основні засоби вартістю менш 1000 грн.;

– грошові кошти, які включають гроші в касі підприємства, на розрахунковому рахунку та інших банківських рахунках, у тому числі на валютному рахунку (готівка);

– дебіторська заборгованість, яка утворюється у вигляді грошових боргів підприємству за відпущені покупцям і замовникам продукцію, товари (виконані роботи, зроблені послуги) на умовах і за вартістю, обумовлених господарським договором, до моменту їх оплати;

– короткострокові фінансові вкладення – вкладення підприємства у короткострокові ліквідні цінні папери (акції, облігації, сертифікати), придбані для отримання доходів у строк, який не перевищує один рік, а також у наданні короткострокових (до року) позик іншим господарським суб’єктам [1].

З означення оборотних активів слідує неправомірність ототожнення понять «оборотні кошти» і «оборотні активи». Результати аналізу свідчать, що склад оборотних коштів і оборотних активів не збігається. Оборотні активи містять, на відміну від оборотних коштів, елемент короткострокові інвестиції. Крім цього, є суттєва відмінність. Оборотні (мобільні) активи, особливо запаси сировини, матеріалів, палива та інше споживаються і витрачаються у процесі виробництва, тобто переносять свою вартість на готову продукцію. Оборотні кошти, як найбільш ліквідні ресурси, «не витрачаються і не споживаються», тому що вони авансовані у виробництво.

Розглянемо поняття «оборотні кошти» і «оборотний капітал». Оборотні кошти – величина грошових коштів, авансованих в оборотні фонди та фонди обігу , які забезпечують планомірний і безперервний процес виробництва і реалізації продукції. Оборотний капітал – це частина капіталу підприємства, яка належить власнику та спрямовується на забезпечення підприємства оборотними коштами.

Відмінність цих понять полягає в тому, що:

– склад оборотних коштів і оборотних активів не збігається;

– оборотні (мобільні) активи споживаються і витрачаються у процесі виробництва, тобто переносять свою вартість на готову продукцію; а оборотні кошти як найбільш ліквідні ресурси «не витрачаються і не споживаються», тому що вони авансовані у виробництво;

– тривалість періоду функціонування оборотних активів називається операційний цикл, оборотних коштів – кругообіг;

– вартісна величина оборотних коштів не може бути рівної величини оборотних активів;

– величина оборотного капіталу свідчить про те, наскільки основна діяльність підприємства забезпечена власними фінансовими ресурсами; – оборотний капітал розкриває процес пошуку джерел фінансування оборотних активів.

Таким чином, у зв’язку з різною економічною сутністю понять «оборотні активи», «оборотні кошти», «оборотний капітал» слід відмовитися від ототожнення цих економічних категорій і визначитися з термінологію, в першу чергу , в економічних словниках.

У бухгалтерському обліку більш вживаним є термін «оборотні активи», який визначається як «грошові кошти та їх еквіваленти, що не обмежені у використанні, а також інші активи, призначені для реалізації чи споживання протягом операційного циклу чи протягом дванадцяти місяців з дати балансу» [36]. Дане трактування, наведене у П(с)БО, не враховує у формулюванні даної економічної категорії факту знаходження оборотних активів у постійному русі з однієї форми у іншу.

А. Поддєрьогін дає таке визначення оборотним активам і ототожнює всі три вище наведені поняття: «оборотний капітал (оборотні кошти) – це кошти, авансовані в оборотні виробничі фонди і фонди обігу для забезпечення безперервності процесу виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку» [32].

Таке визначення, на нашу думку, розкриває глибокий зміст цього поняття, враховуючи те, що кошти можуть авансуватись з метою отримання економічного блага. Проте одним із елементів фондів обігу є грошові кошти на поточному рахунку підприємств, тому недоцільним є авансування коштів у кошти. Також ототожнення оборотного капіталу з оборотними коштами є невиправданим, враховуючи, що гроші мають вартісну форму, а капітал за своєю природою має не тільки вартісну, але й натурально-речову форму. Капітал є і джерелом, і результатом діяльності підприємства, незалежно від специфіки виробничої діяльності – у цьому і полягає двоїстість природи капіталу. Подібної думки щодо визначення оборотних коштів дотримується проф. С. Покропивний, який вважає, що «...оборотні кошти – це сукупність грошових коштів підприємства, необхідних для формування й забезпечення кругообігу виробничих оборотних фондів та фондів обігу» [35].

На думку Роштейна Л. О., «оборотні кошти – це грошові кошти, що знаходяться у розпорядженні об’єднання для створення запасів сировини, матеріалів та інших матеріальних цінностей». Розглянуте визначення не є доцільним, враховуючи, що матеріальні цінності включають будь-які предмети, товари, майно, продукцію, а також обладнання, устаткування, транспортні засоби, які беруть участь у процесі виробництва тривалий час (більше одного року), зберігаючи при цьому натуральну форму. У нашому випадку оборотні кошти авансуються у виробництво протягом одного операційного циклу, проте не більше одного року [41].

Г. М. Азаренкова та інші вважають, що «оборотні кошти – це грошові ресурси, які вкладено в оборотні виробничі фонди та фонди обігу для забезпечення безперервного виробництва та реалізації виготовленої продукції, які беруть участь у виробничому процесі один раз і повністю переносять свою вартість на собівартість продукції». Проте таке тлумачення оборотних коштів не є точним, оскільки кошти підприємства авансуються, вкладаються у виробництво, а не переносять свою вартість на виготовлену продукцію (оскільки в процесі перенесення вони б мали зношуватись, а кошти не зношуються, а вкладаються у процес виробництва з метою отримання додаткового прибутку) [1].

В. В. Ковальов вважає, що оборотний капітал «належить до мобільних активів підприємства, які є грошовими коштами або можуть бути перетворені у них протягом року або одного виробничого циклу» [16].

Якщо вважати, що мобільні активи – це оборотні активи, то представлене визначення не є правильним, оскільки ототожнює мобільні активи підприємства з грошовими коштами, хоча вони є одними із елементів цих активів, а не є ними.

М. Д. Білик, О. В. Павловська, Н. М. Притуляк, Н. Ю. Невмержицька визначають оборотний капітал як «сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговує господарський процес і повністю використовується протягом одного операційного (виробничо-комерційного) циклу» [4]. Подібно  таке визначення  трактує   відомий  сучасний економіст    І. О. Бланк: «оборотні (поточні) активи як сукупність майнових цінностей підприємства, що обслуговують поточний господарський процес і повністю споживаються протягом одного операційного циклу». Останні два визначення мають майже однаковий зміст, проте визначають різні поняття: «оборотні активи – оборотний капітал» [30].

На думку Є. Брігхема: «оборотний капітал – інвестиція фірми у короткострокові активи – готівку, ліквідні цінні папери, товарно-матеріальні запаси і рахунки дебіторських заборгованостей» [7].

Зві Боді та Роберт Мертон представили таке визначення: «оборотні активи – суми грошових коштів компанії та усі інші статті балансу, які протягом року передбачається перетворити в гроші» [12]. Формулювання оборотних активів, з погляду цих авторів, є невиправданим, оскільки статті балансу включають як оборотні, так і необоротні активи.

Підсумувавши різні підходи вчених до визначення поняття «оборотні активи», можна виділити декілька підходів економістів до трактування сутності даного поняття [46]:

– сукупність оборотних фондів та фондів обігу;

– оборотні засоби підприємств, що відображаються в активі їх

бухгалтерського балансу;

– грошові кошти та їх еквіваленти, а також інші активи, що використовують в одному операційному циклі;

– сукупність майнових цінностей, які обслуговують поточну господарську діяльність підприємства і повністю споживаються протягом одного операційного циклу;

– засоби підприємства, які повністю переносять свою вартість на вартість виготовленої продукції.

У своєму русі оборотні активи проходять послідовно три стадії: грошову, виробничу і товарну [21]:

– І стадія кругообігу коштів – підготовча (відбувається перетворення коштів у форму виробничих запасів);

– ІІ стадія кругообігу – безпосередній процес виробництва (продовжується авансування вартості створюваної продукції, але не повністю, а в розмірі вартості використаних виробничих запасів, додатково авансуються витрати на заробітну плату і пов’язані з нею витрати, а також перенесена вартість основних фондів);

– ІІІ стадія кругообігу – товарна (продовжується авансування продукту праці (готова продукція) у тому ж розмірі, що і на другій стадії).

Лише після того, як товарна форма вартості зробленої продукції перетвориться в грошову, авансовані кошти відновлюються за рахунок частини виторгу, що надійшов, від реалізації продукції. Інша її сума складає грошові нагромадження, що використовуються відповідно до плану їхнього розподілу. Частина нагромаджень (прибутку), призначена на розширення оборотних коштів, приєднуються до них і здійснює разом з ними наступні цикли обороту. Грошова форма, якої набувають оборотні кошти на третій стадії їхнього кругообігу, одночасно є і початковою стадією обороту коштів. Отже, важливим напрямком підвищення ефективності використання оборотних активів на підприємствах є вдосконалення їх розподілу за стадіями кругообігу, зниження питомої ваги фондів обороту.

  1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка