Скадовська гімназія Скадовської міської ради



Скачати 296.01 Kb.
Дата конвертації16.04.2016
Розмір296.01 Kb.
Скадовська гімназія

Скадовської міської ради

Херсонської області


Звіт

практичного етапу дослідно-експериментальної роботи

«Використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі гімназії як умова формування світогляду школярів

ІІ та ІІІ ступенів навчання»

на базі Скадовської гімназії

Скадовської міської ради Херсонської області

за 2013-2014 навчальний рік

Відповідно до наказу Управління освіти і науки Херсонської обласної державної адміністрації від 09.10.2012 № 443 на базі Скадовської гімназії Скадовської міської ради Херсонської області (вул. Чапаєва 76, м. Скадовськ, Херсонська область, 75700 Тел.. 5-20-12, е-mail: school1@askad.net) проводиться дослідно-експериментальна робота за темою «Використання інформаційних технологій у навчально-виховному процесі гімназії як умова формування світогляду школярів ІІ та ІІІ ступенів навчання» (термін проведення 2012-2015 рр.).

Керівник навчального закладу:



Соценко Г.О. - Заслужений учитель України, учитель вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист.

Науковий супровід здійснює Університету менеджменту освіти НАПН України та Комунальний вищий навчальний заклад «Херсонська академія неперервної освіти».



Маслов В.І. - доктор педагогічних наук, професор кафедри менеджменту освіти, економіки та маркетингу ДВНЗ «Університет менеджменту освіти» НАПН України (науковий консультант)

Базелюк В.Г. - кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри менеджменту освіти, економіки та маркетингу Університету менеджменту освіти НАПН України (науковий керівник )

Одайник С.Ф. - кандидат педагогічних наук, проректор з питань зовнішнього оцінювання та моніторингу якості освіти КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти» (науковий консультант)

Упродовж 2013-2014 навчального року педагогічним колективом виконано такі основні завдання:



  1. визначені організаційно-педагогічні умови підвищення ефективності використання інформаційних технологій для забезпечення розвитку суб'єктності гімназиста;

  2. проведено практичний семінар "Організаційно-педагогічні умови формування світогляду школярів на основі використання інформаційно-комунікаційних технологій" та педагогічний аукціон «Педагогічний досвід із питань розвитку суб'єктності гімназиста».

  3. виокремлено основні компоненти методичної системи підготовки вчителів щодо використання інформаційних технологій для формування світогляду школярів – старшокласників;

  4. розпочато експериментальне впровадження розробленої функціонально-змістової моделі формування світогляду школярів на основі використання інформаційних технологій, внесення необхідних коректив і доповнень;

  5. розробка навчально-методичного забезпечення процесу формування світогляду школярів на основі використання інформаційних технологій;

  6. здійснено поточний моніторинг рівня сформованості світогляду старшокласників;

В експериментальній роботі брали участь 56 вчителів, 18 класів та 349 учнів.

У процесі отримання освіти та виховання здійснюється формування світогляду особистості учня, його головних змістовних і структуроутворюючих елементів - переконливості і громадянської свідомості, без яких неможливо уявити собі всебічно розвинену особистість, оскільки світогляд – це, перш за все, ідейна основа розвитку духовної культури особистості.

З метою підвищення якості підвищення кваліфікації вчителів, що займаються інформаційно-методичним і науковим забезпеченням освітнього процесу та координації їх діяльності, у гімназії створено динамічні творчі групи (група з експериментальної діяльності, групу з питання соціалізації учня, група з питання розвитку творчості учня), функціонує науково-методична рада, до складу якої входять науковці, представники адміністрації гімназії, керівники методичних комісій, досвідчені вчителі, співробітники науково-методичних установ та організацій, викладачі вищих навчальних закладів, продовжено вивчення теоретико-концептуальних основ експериментальної діяльності.

У процесі роботи творчих груп розроблялися питання впровадження інформаційних технологій у навчально-виховний процес. Учителями запропоновано систему, що включає такі рівні:

• життєзабезпечення та фізичного захисту (система телефонного зв'язку, контролю доступу, пожежної сигналізації та аварійного оповіщення);

• інформаційно-коммунакаційний (доступ до мережі Інтернет, електронна бібліотека, шкільний телецентр, веб-сайт гімназії);

• освітній (навчальне програмове середовище, програмне забезпечення, колекція віртуальних лабораторних робіт, електронні підручники та енциклопедії, програми обробки даних);

• управління освітнім процесом (облік навантаження вчителів, автоматизовані робочі місця директора гімназії, заступників директора гімназії, інспектора з охорони праці, психолого-соціальної служби);

• програмові і традиційні способи навчання (способи дистанційного навчання, інтегровані лабораторні, традиційні технічні засоби навчання).

Зростанню педагогічної майстерності педагогів сприяли колективні та групові форми науково-методичної роботи: психологічні тренінги «Соціалізація особистості» та «Як ефективно розвивати інтелектуальні здібності учня»; цикл відкритих уроків «Організаційно-педагогічні умови формування світогляду школярів» та «Сучасні підходи у вирішенні проблеми соціалізації особистості»; семінар-аукціон «Як викликати інтерес до теми уроку»; круглий стіл «Методи і прийоми активізації навчально-творчої діяльності дитини».

Саме тому, для обґрунтування організаційно-педагогічних умов ефективного використання ІКТ для розвитку суб’єктності гімназиста нам необхідно було виокремити компоненти методичної системи підготовки вчителя до використання ІКТ у формуванні світогляду школярів.

Під час теоретичного семінару «Організаційно-педагогічні умови формування світогляду школярів» (вересень, 2013 р.) робоча група вчителів гімназії проаналізували теоретичний матеріал із підходів до розуміння професійної компетентності вчителя (Н.В. Кузьміна, А.И. Міщенко). Аналіз дозволив виділити основні компоненти методичної системи підготовки педагога до використання інформаційних технологій у формуванні світогляду школярів – старшокласників, а саме:

- когнітивно-операційні, які передбачають наявність у педагога знань, сформованих умінь і навичок, необхідних для формування світогляду школяра (системність і повнота знань про світогляд як узагальнених поглядів на світ, на місце в ньому людини, її ставлення до цього світу, розуміння складнощів засвоєння даного матеріалу, обумовлених його соціально-гуманітарним характером і міжпредметними зв'язками; знання методів, форм і засобів, що сприяють ефективному формуванню світогляду);

- нормативно-регулятивний, що характеризується сформованою власною позицією педагога стосовно до норм і цінностей інформаційного суспільства та їх поєднанню з традиційними цінностями, прагненням виховати в учнів розуміння і прийняття цінності інформації, шанобливе ставлення до прав людини;

- рефлексивно-творчий, що полягає в рефлексії вчителем власних особистісних і професійних можливостей, досягнутих результатів у формуванні світоглядної лінії та їх спрямованості на реалізацію власного творчого потенціалу та потенціалу учнів.
Компоненти

методичної системи підготовки вчителів та показники їх сформованості ( за Ю.С. Понамарьовою)

Компонент

Показник

Рівень

низький

середній

високий

Відсутні знання

Фрагментарні знання

Є повнота та системність знань

Когнітивно - операційний

- Знання особливостей формування світогляду як наукового напрямку (історія становлення, об'єкт, предмет і методи дослідження);

- Сформованість уявлень про ключові поняття світогляду;

- Повнота і системність знань з методики формування світогляду.











- Розуміння складнощів формування світогляду, обумовлених міжпредметним та соціально-гуманітарним характером, недостатньою сформованістю понятійного і методологічного апаратів, знання способів подолання цих складнощів;

- Вміння реалізовувати різні форми і методи формування світогляду;

- Вміння підбирати методичне забезпечення, електронні освітні ресурси для формування світогляду.











Нормативний

- Знання та дотримання правових та етичних норм інформаційних взаємодій;

- Розуміння і прийняття цінностей інформаційного суспільства та їх кореляція з традиційними соціальними цінностями;

- Розуміння і прийняття норм інформаційної

небезпеки особистості і суспільства;

- Спрямованість професійної діяльності на виховання в учнів інформаційної культури та компетентності











Рефлексивно-творчий

- Інтерес до проблематики впливу інформаційних і комунікаційних технологій на розвиток суспільства і положення особистості в ньому;

- Потреба в безперервному процесі самоосвіти, саморозвитку в галузі світоглядних позицій суспільства;

- Рефлексія власних професійних можливостей і досягнутих результатів формуванні світогляду;

- Спрямованість на пошук і осмислення нових методичних прийомів, творчих форм роботи при формуванні світогляду;

- Здатність до самопізнання, самоконтролю та професійної самооцінки своєї готовності формування світогляду











Діагностика прояву даних компонентів у педагогів гімназії оцінювалася в дослідженні на основі аналізу результатів: анкетування, аналізу створеного портфоліо (розробка технологічних карт уроків, фрагментів конспектів уроків, електронно-освітніх ресурсів їх підтримки та ін ), індивідуальних звітів із педагогічної діяльності; спостереження за професійною діяльністю педагогів.

Надалі ми з’ясували, що процес підготовки вчителя до формування світогляду школярів може складатися з трьох етапів, які відображають логіку формування в динаміці: мотиваційний (формування в учнів уявлень, ключових понять та законів діалектики. системи цінностей: Земля, родина, суспільство, природа, людина); ціннісно-змістовний (засвоєння морально-етичних, правових норм інформаційної діяльності, цінностей інформаційного суспільства); організаційно-методичний (одержання досвіду побудови авторської методичної системи формування даної лінії через розробку фрагментів уроків та їх апробацію в ході педагогічної діяльності).

Упродовж листопада-грудня 2013 р. відбувався педагогічний аукціон «Педагогічний досвід із питань розвитку суб'єктності гімназиста», у рамках якого вчителі обмінювалися досвідом створення навчально-дидактичного забезпечення для учнів 5 класів. Результатом роботи стали розробки конспектів уроків з української мови, математики, природознавства, трудового навчання, основ здоров’я, англійської мови, історії.



У рамках співпраці з Скадовським відділом освіти Скадовської районної державної адміністрації та КУ «Скадовський районний методичний кабінет» учителі та адміністрація гімназії мали можливість поспілкуватися он-лайн із колегами області під час вебінарів «Упровадження Базового компоненту дошкільної освіти та Державного стандарту загальної освіти в практику роботи загальноосвітнього навчального закладу», «Інноваційні підходи до управління навчальним закладом».

КУ «Скадовський районний методичний кабінет» та КВНЗ ініціювали проведення семінару у листопаді 2013р. на тему «Інноваційний підхід до управлінської діяльності» для керівників загальноосвітніх навчальних закладів області. Мета зустрічі: ознайомлення з різними концептуальними підходами до управління навчальними заходами, що зумовлені інтенсивністю розвитку науки та практики педагогічного керівництва.

Першу частину семінару відкрили фрагменти уроків з української та іноземної мов, які провели директор школи, Заслужений учитель України, учитель вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист Г.О. Соценко «Однорідні члени речення» у 5-Б класі та учитель англійської мови, учитель вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист, заступник директора гімназії Т.Ю. Мавріді «Блоги в житті підлітків» у 7-В класі. Уроки підтвердили високий рівень педагогічної майстерності вчителів. Присутнім цікаво було побачити директора школи в ролі не тільки керівника, а й учителя. Учасники семінару вражені простотою й науковістю викладу матеріалу із застосуванням SMARTтехнологій. Директори шкіл були зачаровані обміркованими виваженими відповідями 5-класників, їхньою кмітливістю й щирістю, красивою грамотною мовою. Урок-дійство відбувався під чітким керівництвом талановитого диригента Г.О.Соценко, яка вміло поєднувала ігрову діяльність із засвоєнням необхідних компетентностей. Урок Т.Ю. Мавріді відзначався актуальністю й злободенністю теми «Блоги в житті підлітків». Яскраві, цікаві завдання, дібрані вчителем, націлювали на вміння генерувати ідеї, заохочували семикласників до плідної співпраці, допомогли створити власні міні-проекти. Майстер своєї справи Т.Ю. Мавріді спонукала школярів до блискучих відповідей іноземною мовою.

   Репрезентувала показовий захід учитель І кваліфікаційної категорії, керівник гуртка, завідуюча зразковим музеєм історії гімназії Давидова Л.О. «Допоки пам`ять у нас жива, нас не поставлять на коліна» (до 70-річчя визволення Скадовська). Педагог вдало поєднала хронологічний виклад матеріалу з фронтовими листами та виступами очевидців. Учасники заходу зрозуміли, що головне в житті кожного – вкласти краплиночку себе в Батьківщину, зберегти історичну пам`ять.

   Соціально-психологічний тренінг «Ми за здоровий спосіб життя» провів практичний психолог гімназії Галянтова Л.В. Мета заходу – сприяти усвідомленню цінностей здорового способу життя та необхідності дбайливого ставлення до нього.

15 травня 2014 року гостинно відчинилися двері навчального закладу для учасників міжрайонного семінару з хімії «Технологічні можливості старшої профільної школи». Серед присутніх були завідувач кафедри теорії і методики викладання природничо-математичних та технологічних дисциплін КВНЗ «Херсонська академія неперервної освіти», кандидат пед. наук, доцент Юзбашева Г.С., завідувачі та методисти районних методичних кабінетів, учителі хімії Цюрупинського, Голопристанського, Каланчацького районів. Заняття з учителями хімії Голопристанського, Цюрупинського та Каланчацького районів із теми: «Конструктивне навчання на уроках хімії» провели вчителі гімназії Глазунова І.В. та Святинюк А.О. Робота над вправами практичної частини була спрямована на формулювання та розв’язання завдань на основі когнітивної технології, ознайомлення з застосуванням інтегральної технології в хімії, створенням завдань на основі серверу Сасоо та програм FreeMind, Edraw Max. Даний семінар сприяв підвищенню професійного рівня освітян та спонукав до творчості.

20 червня 2014 року на базі гімназії відбулася літня управлінська школа з ІКТ «Хмарні сервіси в освіті (на базі Офісу - 365)» спільно з Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти МОН України, при сприянні відділу освіти Скадовської районної державної адміністрації, програми «Партнерство в навчанні», компанії Майкрософт, проекту «Мастер Тул», проекту «Хмарні сервіси в освіті». Адміністрація Скадовської гімназії презентувала досвід управлінської діяльності з ІКТ.

Таким чином, формування світогляду залежить від ряду організаційно-педагогічних умов:



  1. Забезпечення наукового доказу, логічної переконливості і несуперечності висновків світоглядного характеру, а саме:

- викладання матеріалу має здійснюватися на основі яскравих і переконливих фактів.

- у процесі формування світогляду необхідно забезпечувати глибоке наукове тлумачення всіх досліджуваних явищ, процесів, з'ясування причинно-наслідкових зв'язків.

- спонукання учнів до пошуку відповідей на питання, які у них виникають, розвивати їх цікавість і допитливість.


  1. Розкриття учням соціально-політичної основи суспільства.

  2. Дотримання принципу історизму.

  3. Розвиток пізнавальної активності та самостійності учнів.

  4. Підвищення емоційного ставлення до інформації.

  5. Забезпечення тісного зв'язку навчання з життям.

  6. Врахування у процесі навчання психофізіологічних особливостей підлітків.

В аспекті формування світогляду психологічна служба гімназії проводить вивчення:

  • рівня соціальної адаптованості учнів ( 6-8 класи, 9-11 класи);

Рівень соціальної адаптованості

Жовтень 2013р. Квітень 2014р.












  • рівня вихованості («Суб’єктивного ставлення школяра до діяльності, самого себе та оточуючих», 4-11 класи);

Рівень вихованості



  • професійних намірів ( 9,11 класи);

- особистісного розвитку учнів (5 клас).



Дослідження особистісного розвитку учнів 5 класу



  • шкільної тривожності (школа ІІ ступеня);

  • здібностей учнів ( школа ІІ ступеня);




  1. У системі навчально-виховної роботи з формування світогляду велике значення приділяється особистості вчителя. Саме тому така робота вимагає від учителя професійної майстерності.

Для визначення творчого потенціалу педагогічного колективу щодо здійснення інноваційної діяльності на основі використання ІКТ психологічною службою використовується інструментарій:

  • визначення рівня готовності вчителя до інноваційної діяльності;

  • дослідження мотиваційної сфери вчителя;

  • дослідження емоційно-рольового, ціннісно-нормативного, пізнавального компонентів.

Дослідження

«Визначення рівня готовності вчителя до інноваційної діяльності»

Дослідження проводилось протягом листопада 2013 року. Обстеженню підлягали вчителі Скадовської гімназії у кількості 56 чоловік. Результати діагностування наступні:



Анкетування "Сприйняття нововведень": допустимий рівень показників мають вчителі освітніх галузей (ОГ), «Філологія (укр.м.)», «Людина і світ»(20% учителів від загальної кількості опитуваних); оптимальний рівень відмічають вчителі ОГ «Природознавство», «Філологія (ін..м.)», «Математика», «Мистецтво», «Початкове навчання», «Фіз.культура» (80% учителів від загальної кількості опитуваних).

Анкетування «Мотиваційна готовність педагога до засвоєння новацій». За результатами анкетування можна зробити висновок: рівень інноваційного потенціалу педагогічного колективу потребую подальшого розвитку, адже лише 36% учителів обрали мотиви, що пов’язані з можливістю самореалізації особистості. 

Анкетування «Фактори які перешкоджають засвоєнню новацій» Аналізуючи відповіді респондентів, було встановлено що основними факторами перешкоди педагоги відмічають «погане самопочуття» - на нього вказують 23 % респондентів, «велике навчальне навантаження» - відмічають 13% учителів, «відсутність матеріальних стимулів» - 21%, на «відчуття страху перед негативним результатом» - вказують 6% педагогів.



Анкетування «Рівень новаторства у педагогічному колективі»

До Групи А (постійно цікавляться новаціями та сприймають їх першими) - відносять себе 11% педагогів; найбільша кількість учителів 75% відносить себе до Групи В (не втілюють їх одразу ж, спочатку адаптують до зовнішніх умов ). До Групи С (сприймають новизну в міру, тільки після прийняття більшості колективу ) відносять себе 14% вчителів.



Діагностична картка мотиваційного середовища. На основі відповідей респондентів було побудовано графічний профіль мотиваційного середовища гімназії та визначено демотивуючи фактори: іноді не чітко визначені результати інноваційної діяльності вчителів, система матеріального заохочення вчителів не розроблена.

Дослідження мотиваційної сфери вчителя

Дослідження проводилось протягом березня 2014 року. Обстеженню підлягали вчителі-предметники гімназії – 48 педагогів.



Анкетування «Стійкість пізнавальних інтересів». У результаті обстеження встановлено, що 100% досліджуваним властивий активний розвиток (таб. 1 та мал.. 1). Результати у порівнянні з минулорічним дослідженням не змінились.

Таблиця 1

Результати дослідження стійкості пізнавальних інтересів вчителів




Кількість досліджуваних

Активний розвиток

100%

Відсутня система саморозвитку, орієнтація на розвиток сильно залежить від умов

0%

Зупинка розвитку, деструктивні тенденції

0%

Мал 1. Дослідження стійкості пізнавальних інтересів вчителів


Анкетування «Мотиви діяльності» Досліджуючи мотивацію вчителів до трудової діяльності виявлено фактори, що мотивують діяльність учителя: першу позицію продовжує займати робота за спеціальністю у відповідності з освітою (129 б..); на другому місті - заробітна платня (108 б.) та можливість професійного росту (80 б.); третю сходинку займають можливість самореалізації (73 б.) та комфортні умови труда (63 б.). Це анкетування підтверджує дані щодо мотивації до нововведень, адже такі фактори як: великі повноваження, можливість управління, можливість кар’єрного росту не знайшли відображення у відповідях.(мал.. 2).

Мал. 2. Дослідження мотивів учителів до трудової діяльності.


Анкетування «Виявлення утруднень педагогів при організації навчальної діяльності». У результаті дослідження виявлено проблемні зони: організація науково-дослідницької діяльності з учнями, цей фактор продовжують відмічають 88% учителів, складання авторської програми з навчального предмету(81% опитуваних), описання досвіду роботи ( 65% респондентів).

Анкетування «Виявлення утруднень педагогів при здійснення виховного процесу». У результаті анкетування виявлено аспекти педагогічної діяльності в яких виникають утруднення: складання виховної авторської програми (продовжують відмічати 75% вчителів ), проведення класних годин та робота з «важкими» вихованцями (35% учителів), знання та використання інноваційних технологій виховання (53% педагогів), уміння визначити мету та завдання виховання (42% респондентів).
Дослідження

Емоційно-рольовий компонент.

Рівень тривожності. Загальний стан тривоги відчувають 62% (у порівнянні з минулорічним 66%). Сильним диференційованим фактором, педагоги продовжують відмічати матеріальне становище сім’ї. Фактором, що впливає на адаптаційні процеси в гімназії залишається - перевантаженість учителя, психічна та фізична напруженість його праці. А серед причин, що "штовхають" вчителя до зміни професії, 42% відзначило збільшення психологічного навантаження.

Ціннісно-нормативний компонент.

Діагностика емоційної та особистісної сфери. Діагностування суттєвих змін не виявило: індекс емпатичності у межах 23-32 що є високим показником.

Пізнавальний компонент.

Визначення рівня творчого потенціалу. Результати дослідження за методикою «Самооцінка творчого потенціалу» (Фетіскін Н.П.) вказують на те, що більшість вчителів гімназії має середній рівень творчих здібностей (84%), спостерігається зменшення показника низького рівня (7%).


Дослідження соціальної креативності (методика «Виявлення соціальної креативності особистості») виявило наступні результати: зниження кількості вчителів, які відносять себе до соціально нетворчих людей – 43% (50% - минулорічний результат, підвищення показника високої соціальної креативності – 27%( 20% - минулорічний).

Результати діагностики вказали на необхідність внесення корекції в методичну роботу закладу з підвищення професійної компетентності педагогів в оволодінні інформаційно-комунікаційними технологіями на основі корпоративного навчання і самоосвіти, впровадження отриманих знань у практичну діяльність.



  1. Системність використання інформаційних технологій навчання.

Інформатизація освіти є невід'ємною складовою інформатизації суспільства. Вона відображає загальні тенденції глобалізації світових процесів, виступає в ролі визначального базису розвитку освіти. Використання ІКТ у гімназії спрямовано на:

  • формування й розвиток інтелектуального потенціалу закладу (переможці)

    Рік

    Конкурс-захист робіт МАН

    Всеукраїнські предметні олімпіади

    І етап

    ІІ етап

    ІІ етап

    ІІІ етап

    ІV етап

    2012-2013

    5

    1

    55(15- І ступеня)

    12

    -

    2013-2014

    4

    -

    61(25 – Іступеня)

    13

    2

  • удосконалення форм та змісту навчально-виховного процесу (інтегровані уроки, використання електронних підручників, створення власних освітніх ресурсів, використання освітніх платформ для дистанційного навчання);

  • втілення сучасних методів навчання та виховання, які надають можливість враховувати психофізіологічні особливості кожної дитини, сприяють її особистісному розвитку.

Навчання педагогів за програмою «Курс Microsoft. Цифрові технології», Програмою Intel® “Навчання для майбутнього" надало можливість учителям підвищити рівень ІКТ компетентності, мотивувати до пошукової діяльності. Серед 68 вчителів сертифікати за програмою Intel® “Навчання для майбутнього" мають 35 педагогів, за програмою «Курс Microsoft. Цифрові технології» - 61.

Розвиток освіти вимагає від педагогічної науки і практики вивчення та впровадження нових методів навчання і виховання. За своїм змістом, формами і методами робота в освіті не є незмінною. На сучасному етапі все помітніше стає те, що традиційна школа, орієнтована на передачу знань, умінь і навичок, не встигає за темпами їх наростання, недостатньо розвиває здібності, необхідні для самовизначення в сучасному світі, формування у сучасного випускника ціннісного ставлення до власного розвитку та освіти. Подолання кризи можливе за умови інтенсивного реформування освітньої галузі на принципах нового підходу до ролі знань і процесів навчання і виховання дітей в умовах сучасного суспільства ( за Шебаніц В.Г.).

Розширення інформаційного освітнього середовища гімназії відбувається постійно і поетапно:


  • учать у реалізації дистанційного навчання;

  • апробація електронних посібників, відеоматеріалів;

  • створення електронної бази начального закладу.

Упровадження інновацйних технологій у навчально-виховний процес дозволяє сформувати освітнє середовище, в якому коло учнів має можливість брати участь у реалізації спільних із різними громадськими організаціями соціальних, екологічних та творчих проектів. Висвітлення цієї роботи відбуваєтьтся у шкільній газеті «Аlmamater».

Виховання учнів здійснюється для ідентифікації вихованця із загально визначеними цінностями і якостями:



  • Ціннісне ставлення до сім`ї, родини, людей (родинно-сімейне виховання). У гімназії організовано батьківський всеобуч, який допомагає вирішенню проблем із дітьми, схильними до правопорушень. Робота батьківського всеобучу спрямована на те, щоб привернути батьків до школи, визначити їхні права та обов’язки у вихованні власних дітей, відвести відповідну роль у навчально-виховному процесі, створити необхідні умови для просвітницької роботи.

  • Ціннісне ставлення до себе (морально-етичне виховання, формування здорового способу життя). Команда учнів гімназії стала переможцем у ІІ етапі Всеукраїнського конкурсу «Моральний вчинок» за відеосюжет «Добра справа».

  • Ціннісне ставлення до праці (трудове та профорієнтаційне виховання)

  • Ціннісне ставлення особистості до суспільства і держави (військово-патріотичне, правове). Із метою виховання патріотизму, шанобливого ставлення до історичних, культурних надбань рідного краю, відзначення 70-річчя з дня заснування Херсонської області в Скадовській гімназії у рамках традиційного тижня України було проведено загально-гімназійний марафон «Бенефіс Херсонщини». Урочисте відкриття тижня відбулося проведенням Єдиного уроку «Херсонщині – 70», в якому взяли участь учні 5 – 11 класів. Відеоурок «Перлина Півдня - отчий край» дозволив учням перегорнути сторінки історії Таврійського краю. Захоплюючі подорожі першими поселеннями - стоянка Дмитрівка, Михайлівське та Ягорлицьке поселення, Скіфський курган Огуз та відвідування давньоукраїнського міста Олешшя й середньовічньої фортеці Тягин, курган над могилою Костя Гордієнка - Кам’янська Січ - «представляли» жителі тих часів.

У ІІ етапі конкурсі-огляді газет на правову тематику «Європейський суд» гімназії посіла І місце.

  • Ціннісне ставлення особистості до природи (екологічне виховання). Найбільш цікаві приклади еколого-натуралістичної роботи в школі:

  • Проведення Дня Довкілля;

  • Діяльність агітбригад екологічного спрямування;

  • Діяльність «зелених патрулів» гімназії;

  • Акція «Допоможемо зимуючим птахам»;

  • Захід «Чорнобиль вчора, сьогодні, завтра»;

  • Ціннісне ставлення до культури і мистецтва (художньо-естетичне виховання). Із метою розвитку талантів та здібностей учнів гімназії, популяризації мистецьких надбань було організовано проведення загальногімназійного марафону «Запалимо зірки разом».

Марафон проходив у рамках виховного проекту «Даруймо радість людям» (грудень, 2013 року). Огляд творчості класів – родин «Запалимо зірки разом» проходив за такими номінаціями:

  • у номінації «Художнє виконавство»

  • у номінації «Літературна творчість »

  • у номінації «Хореографічне мистецтво»

Одним із пріоритетних напрямків роботи гімназії є учнівське самоврядування – функціонування Президентської Ради гімназії. Завдання організації – згуртування дітей, розвиток їх здібностей, виховання віри в себе, свої сили, любові до своєї родини, краю; пізнання і збереження краси рідної природи, вивчення історичного минулого і сьогодення України.

Гімназія працює в системі Інтернет, має електронну пошту, власний сайт, підключена до Всеукраїнської мережі «Щоденник».

Уміння учнів раціонально використовувати інформацію (знання) з будь-якої предметної галузі дає їм можливість об'єктивно підходити до оцінки подій навколишнього світу. А введення, за рахунок варіативної частини начальних планів гімназії, факультативних курсів та курсів за вибором сприяє формуванню в учнів навчально-творчої діяльності, адже джерела інформації збільшуються. У гімназії викладаються курси: «Логіка», «Міфологія», «Культура мовлення», «Визначні постаті України», «Основи світової художньої культури».

Засвоєння змісту навчальних дисциплін сприяє вирішенню важливого ​​світоглядного завдання: формування в особистості загальних моделей і універсальних структур, які необхідні для пояснення навколишньої дійсності і суспільних явищ. Ми згодні з вченими (Д. Гудінгом, В.С. Кузіним та ін), які стверджують, що для ефективного формування світогляду необхідно на основні загальнолюдські цінності і положення:



  1. Формування світогляду має бути послідовним, несуперечливим, цілісним, творчим, відкритим новому, гнучким, реальним, практичним, давати основу для практики прийняття конкретних рішень. І, нарешті, воно повинно обов'язково формуватися не безперервно, а на всіх етапах життя і діяльності людини.

  2. Основними підходами, що сприяють формуванню світогляду підлітків, повинні стати: аксіологічний, культурологічний та особистісно орієнтований.

Особистісно зорієнтований підхід передбачає опору на внутрішній світ учня.

Аксіологічний – передбачає введення учнів у світ цінностей та надання учням допомоги у виборі власної позиції.

Культурологічний підхід розглядає освіту як частину культури. «Культура повинна стати єдиним джерелом змісту освіти» ( І. Лернер).

Перевірка впровадження функціонально-змістовної моделі формування світогляду школярів показала, що велику роль відіграють такі методи навчання, як спостереження, практичні роботи, досліди. Знання, отримані в результаті спостереження, відрізняються достовірністю і переконливістю, але ще не є самоціллю: вони повинні бути перетворені у переконання, і це одне з найскладніших завдань педагога. Стосовно моделі, нами визначено, що необхідно опрацювання критеріїв, які б характеризували рівень сформованості світогляду учнів у звичайних умовах і в умовах здійснення експерименту. Необхідна розробка варіантів навчальних і творчих завдань, які спрямовані на формування світогляду учнів.

Крім того, реалізація практичного етапу вказали на:

- дефіцит сучасних засобів інформатизації (програмове забезпечення, засоби комунікації);

- недостатнє володіння вчителями методології дистанційного навчання та специфіки розробки дидактичного забезпечення дистанційного навчання;

- брак часу для проектування і створення педагогічно корисного дидактичного забезпечення;

- відсутність освітньої платформи для здійснення навчання в режимі on-line;

- складність проведення виховної роботи в умовах дистанційного навчання.



Поширення досвіду дослідно-експериментальної роботи з означеної проблеми відбулося через обговорення на науково-методичних, методичних заходах, а саме:

  1. Засідання педагогічної ради:

  • «Соціальна адаптація підлітків у інноваційному середовищі гімназії» (січень, 2014р. ), Глазунова І.В. « Сучасний освітній простір, спрямований на успішну соціалізацію особистості»; Давидова Л.О. « Світова література і світогляд майбутньої особистості»;

  • «Професійна майстерність вчителя» (березень, 2014р.), Мавріді Т.Ю. «Шляхи зростання майстерності вчителя в новому інформаційному просторі»;

  1. Нарадах при директорові:

  • Мавріді Т.Ю. «Формування комунікативної компетентності на уроках іноземної мови» (квітень, 2014 р.); «Розвиток літературної компетентності учнів на уроках світової літератури» (грудень, 2013 р.);

  • Данильченко І,В. «Використання ІКТ на уроках образотворчого мистецтва» (жовтень, 2013 р.); «Використання ІКТ на уроках музичного мистецтва» (березень, 2014 р.);

  • Дяченко Н,К. «Формування ІКТ-компетентності п’ятикласників» (грудень, 2013 р.);

  • Глазунова І,В. «Методичні прийоми формування світогляду гімназистів у процесі вивчення фізики» (березень, 2014 р.).

  1. Цикл відкритих уроків «Організаційно-педагогічні умови формування світогляду школярів» (матеріали узагальнено у збірці, готується до друку):

  • Кравченко О.М. «Прелюд пам’яті Т.Шевченко»;

  • Балабанова І.В.« Леся Українка»;

  • Святинюк А.О. «Оцтова кислота»;

  • Курянінов О.О. «Електромагнітні коливання»;

  • Кравець А.В. «У кафе»;

  • Баканьова О.А. «Підлітки і соціальні мережі»;

  • Шустваль Н.М. «Ми бажаємо бути здоровими»;

  • Кубанцева І.В. «Закріплення знань про звукове значення букви Ф ф»;

  • Гавриляк Т.Г. «Множення багатоцифрових чисел»;

  • Грабовська Ю.А. «Кожна погода має свій шарм»;

  • Бакала І.М. «Добір ляльки для виготовлення»;

  • Токарева Л.В. «Тотожні перетворення»;

  • Клепець О.В. «Звичайні дроби».

  1. Засіданні циклової методичної комісії практичних психологів «Стан розвитку психологічної Служби гімназії» (березень, 2014р.); Галянтова Л.В. «Інструментарій для визначення рівня сформованості світогляду»

  2. Засіданні районної науково-методичної ради «Експериментальна діяльність закладів району» (квітень, 2014р.); Глазунова І.В. «Експериментальна діяльність гімназії»

Накопичення педагогічного досвіду з питань використання інформаційно-комунікаційних технологій, системне оцінювання ефективності впровадження програми розвитку навчального закладу, поширення досвіду роботи з даної проблеми, дають право стверджувати про створення у гімназійному освітньому просторі оптимальних організаційно-педагогічних умов для впровадження інформаційно-комунікаційних технологій з метою формування активної життєвої позиції учнів, організації їхньої самостійної роботи, гнучкої організації навчального процесу, створення мережевих освітніх співтовариств, у яких учні мають можливість досягати освітніх результатів, що дозволяють повноцінно підготуватися до життя в високо інформаційному суспільстві та забезпечити творчу діяльність педагогічного колективу.
Перспективний план

наступного етапу дослідно-експериментальної роботи



4.

Узагальнювальний етап

1. Здійснення контрольного діагностування рівня сформованості світогляду школярів з визначеними критеріями і показниками.

2. Порівняння результатів концептуально-діагностичного і узагальнювального етапів експерименту. Визначення співвідношення результатів експерименту з поставленою метою та визначеними завданнями.

3. Кількісний та якісний аналізи, системне оцінювання ефективності впровадження функціонально-змістової моделі формування світогляду школярів на основі використання інформаційних технологій.

4. Поширення досвіду дослідно-експериментальної роботи з означеної проблеми через публікації у пресі, систему методичної роботи області (участь у конференціях, виставках, фесивалях0

7. Підготовка наукового звіту про підсумки проведення дослідно-експериментальної роботи з теми дослідження.



Серпень 2014 р. –

Червень 2015 р.









5.

Впроваджувальний етап

Внесення, у разі необхідності, коректив і доповнень до створеної та експериментально апробованої моделі формування світогляду школярів ІІ, ІІІ ступенів навчання на основі використання інформаційних технологій.



Вересень 2015 р. - Грудень 2015 р






Директор гімназії : Г.О. Соценко



Науковий консультант: Одайник С.Ф.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка