Системна модель роботи за проектом



Сторінка1/5
Дата конвертації01.05.2016
Розмір0.96 Mb.
  1   2   3   4   5



Додаток 1

СИСТЕМНА МОДЕЛЬ РОБОТИ ЗА ПРОЕКТОМ

I блок Організаційно-управлінське забезпечення




III блок

Діти


II блок Методична робота



Дошкільний

Навчальний заклад №6


IV блок Робота з батьками

Vблок

Взаємодія з громадськістю,школою




Додаток 2

ПРИКЛАДИ СИМВОЛІВ ДЛЯ ВИКОРИСТАННЯ ДІТЬМИ

ПІД ЧАС УКЛАДАННЯ РОБОТИ НАД ПРОЕКТОМ


































Додаток 3

ПЕРСПЕКТИВНИЙ ПЛАН СПІЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

ДИТЯЧО – ЮНАЦЬКОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ «НЕТІШИНСЬКІ ДЖУРИ»

ТА ГУРТКА «ШКОЛА МАЛЕНЬКИХ КОЗАЧАТ»


/№

Форма роботи

Термін виконання

1

1. Розповідь про історію виникнення козацтва. Хто такі козаки? Звідки вони?

2. Посвята в козачата (присвячене до Дня укр. козацтва-14 жовтня)




Жовтень

2

Розповідь на тему: «Де мешкали козаки? Запоріжзька Січ». (відеоматеріал)


Листопад

3

Розвага «Ми – маленькі козачата, славних козаків внучата» (козацькі забави).

до Дня захисників Вітчизни


Грудень

4

Розповідь на тему: «Козацькі звичаї».


Січень

5

Тема. «Козацьке житло» з використанням мультимедіа


Лютий

6

Бесіда на тему. «Січова родина».

Вивчення законів лицарської честі козаків.




Березень

7

  1. Ознайомлення дітей з козацькою зброєю. «Козацькі клейноди та зброя».

  2. Бесіда на тему: «Здоровому роду –нема переводу»

Показ дітям елементів бойового мистецтва козаків


Квітень

8

1. Козацький КВК

2.Свято «Козацькому роду – нема переводу»




Травень


Додаток 4

КОНСПЕКТИ ПРОЕКТНИХ ЗАНЯТЬ

Тема. «Не забувай, що ти дитина землі,

що зветься Україна»

Мета. Виховувати почуття любові до рідної країни, гордості за її людей. Ознайомити дітей з картою України, поглибити знання про край, де вони народилися і живуть. Закріплювати знання про народну символіку, пригадати державні символи України (герб, прапор, гімн).

Матеріал: карта України, плакат з державною символікою України, вірші, листівки про Київ.

Хід заняття

Вихователь:

У всіх людей одна святиня,

Куди не глянь, де не спитай.

Рідніша їм своя пустиня,

Аніж земний в чужині рай.

Нема без кореня рослини,

А нас, людей, без Батьківщини.

-Сьогодні в нас особливе заняття, присвячене нашій рідній неньці Україні. А хто скаже, що таке Батьківщина? Так, це країна, в якій ти народився і живеш. Любов до Батьківщини починається з любові до маленької батьківщини: рідного порога, стежки, рідного міста, вулиці, дитячого садка, а потім і школи -всього того, що оточує людину змалку.

Одна Батьківщина

–І двох не буває.

Місця, де родилися,

Завжди святі.

Без рідної мови, без пісні, без мами

Немає, немає життя на землі.

-Діти, з чим часто порівнюють любов до Батьківщини? Так, з любов'ю до рідної матері Як її ласкаво називають? (Матінкою, ненькою, Вітчизною.) . То як називається наша держава? А як називається наш народ? Якою мовою ми розмовляємо? Як називається наше місто? Яка головна річка України?(Вихователь з дітьми оглядають карту України, знаходять столицю, річку Дніпро, своє місто.)

-Погляньте на карту України! Ось зазначені межі української землі, де з давніх-давен жив наш народ. Величезні простори займає наша земля. Якби ми задумали пройти її пішки із заходу на схід, то на це треба затратити близько ста днів.

На північ чи на південь, на захід чи на схід піду

–У рідну сторононьку я завжди шлях знайду.



Вихователь: Є держава - повинні бути символи. Які державні символи ви знаєте? Вірно, герб, прапор, гімн.

(Діти розглядають плакат, де зображено державні символи.)

- Як називається герб?

- Якого кольору прапор?

Дитина:

Наш стяг – пшениця у степах

Під голубим склепінням неба.

- А яка ще святиня є в нашого українського народу? Так, гімн. Зараз ми послухаємо його у магнітофонному записі. Під час виконання гімну потрібно всім встати. (Виконується гімн «Ще не вмерла Україна».)

- Яка столиця нашої держави? Вірно, Київ. Це дуже велике місто. Київ -найстаріше місто. За легендою, він був заснований трьома братами: Києм. Щеком і Хоривом та їх сестрою Либідь. Головна вулиця -Хрещатик.

(Розгляд листівок про місто Київ.)

Вихователь: Послухайте вірші про Київ.

Дніпро широкий, пісня солов'їна,

На каштанах голуба роса…

Рідний Київ, серце України,

Наша слава, гордість і краса.

-Ми з вами говорили про державну символіку. А які ви знаєте народні символи, без яких неможливо уявити нашу зелену Україну? Пригадайте улюблені рослини українського народу.



Дитина 1: Питаюся пташки, чому в нас зимує,

Чому не щебече там. Де сонця край.

Вона мені каже: «Тут їй найлюбіше,

Тут їй мило, добре, бо тут – рідний край».



Дитина 2: Питаюся квітки: «Не жаль тобі цвісти

Коротко, лиш хвилю, бо осінь – не жарти?»

А квітка говорить: «Тут роси, тут сонце,

В чужині далекій тужити не варто».



Дитина3: Скажи мені, вітре, чому ти на крилах.

Не летиш далеко у теплі країни.

Він мені каже, що над усе на світі

Любить і кохає степи України.



Вихователь: Давайте пригадаємо прислїв 'я про рідшій край.

• Рідний край – земний рай.

• Що країна – то родина.

• Тільки в ріднім краї солов'ї співають.

У нас такий край, що й під вишнею рай.

Вихователь: Щасливі ми, що народилися і живемо в такій чудовій, багатій, мальовничій Землі –в нашій славній Україні.

Все на світі можна вибирати: друга, подругу, гарну річ…, але не можна вибрати тільки Батьківщину, маму.

Бережемо Україну, наче рідну маму,

І за неї молитися ходімо до храму.

Щоб почув Господь молитву старого й дитини.

Щоб усі ми дочекались щасливої днини.


Тема. «Уявна подорож на Запорізьку Cіч.»

Мета: Виховувати любов до Батьківщини, бажання завжди стати на її захист, повагу до історичного минулого нашого народу; продовжувати знайомити дітей із славною сторінкою історії України – козачинною; дати знання про те, хто такі козаки, де жили, як одягалися та харчувалися, їх побутом козаків, їх життям, козацькими символами, зброєю, одягом, про вуса, чуприну та козацьку звитягу. Розкрити зміст слів “козак”, “гетьман”, “булава”, “люлька”, вчити розуміти їх значення в історії українського козацтва.

Словник: козак, отаман, курінь, Січ, оселедець.

Матеріал: картина Є.Кібрика «У Запорізькій Січі», козацький одяг, козацькі страви.

Хід заняття

Вихователь. Діти, сьогодні ми з вами вирушимо у далеке минуле нашого краю, нашої країни.

У всьому світі – кожен знає

Є Батьківщина лиш одна.

І в нас вона одна, єдина –

Це наша славна Україна.

Вихователь. Діти, пригадайте, в якій країні ми живемо? Яка столиця України? Як називаються люди, які живуть в Україні? Сьогодні, діти, ми з вами поговоримо про славне історичне минуле нашої держави – Запорізьку Січ. Ви дізнаєтеся про те, як жили козаки, як вони захищали нашу Батьківщину.

Заспіваю вам не пісню про стару старовину,

Розкажу я вам не казку, а бувальщину одну.

Розкажу вам про минуле, що вже мохом поросло,

Що нащадками забуте, за водою попливло.

У давнину господарями нашої землі були пани. Українському народу в ті часи жилося дуже важко. Селяни важко працювали і зовсім не мали свободи. Пан міг селянина продати або, навіть, убити.

Але окремі волелюбні селяни не могли стерпіти такої неволі. Вони кидали все й тікали до Дніпра. Там не було ні сіл, ні міст. Тож ті люди об’єднувалися групами, здобували собі зброю, полювали на дикого звіра і так жили. На ті степи не раз нападали вороги і людям доводилося оборонятись. Вороги називали цих людей «козаками», що означало вільна людина. А ще говорили, що слово «козак», походить від слова «коза».

Козаки вдягалися в кожухи, як кози, були спритними, витривалими, говорили гучним голосом. Спершу козаки жили невеликими групами. Але пізніше згуртувалися у великі загони. У своє товариство козаки приймали кожного охочого. Та жінок туди не допускали.

Саме так на найбільшій річці Дніпро, на острові Хортиця, була заснована держава вільних людей, що називалися козаками. Острів Хортиця знаходиться за порогами Дніпра, тому козаків, які тут посилилися, називали запорожцями. Те місце, де жили козаки, називалося Січ. Воно було оточене ровом, заповнене водою і обгороджене дерев'яним частоколом із січених колод і стовбурів. Звідси і пішла назва Січ. Ось так, діти. і утворилася Запорізька Січ. А щоб нам дізнатися більше про те, як жили козаки, давайте розглянемо картину відомого художника Є.Кібрика «У Запорізькій Січі».

Бесіда за змістом картини.

Вихователь. Що ви бачите на передньому плані картини? Так, посеред фортеці розташована церква, яку час від часу відвідували козаки, адже вони були віруючими людьми. А що це таке? Вірно, це великі довгі хати, які, як правило, будували довкола церкви. Назву вони мали досить незвичну – курінь. В них стояли довгі столи, де козаки їли, там було і вогнище, де готували їжу. У теплу погоду їжу готували на подвір’ї у великих казанах. А що ще ви бачите на картині? Правильно, посеред фортеці зображено майдан, на якому козаки проводять тренування. Козаки, діти, постійно займалися різними фізичними вправами, саме тому вони і були сильними, мужніми людьми.

Малята, а ви хочете бути схожими на козаків? Добре, тож давайте перевіримо вашу силу та спритність у грі «Силачі». Нам потрібно поділимося на дві команди. Кожна команда стане по обидві сторони від цієї мітки. Щоб виміряти вашу силу. Ми будемо перетягувати канат, міцно обхопивши його обома руками. Кожна команда тягне канат у свою сторону за моїм сигналом. Переможе та команда, на чиїй половині буде більша частина канату.



Правила гри: канат тримати обома руками; тягнути канат за сигналом вихователя; канат перетягнути через мітку.

Гра-змагання «Силачі» проводиться 3-4 рази.

Вихователь. Молодці, діти, я бачу, що ви силу маєте. Буде ти і ви з часом спритними та сильними козаками. А тепер перевіримо вашу спритність у грі «Загаси вогнище». Залишайтесь у командах, станьте у дві колонки напроти один одного. Перед кожною командою є умовне вогнище, яке необхідно загасити. Ви маєте передавати один одному відро. Хто перший справиться із завданням, той виграв.

Правила гри: відро передавати один одному по черзі; хто перший справиться із завданням, той виграв.

Гра «Загаси вогнище» проводиться 3-4 рази.

Вихователь. Добре, трішки розважились, позмагались, зарядились позитивним настроєм, тож продовжуємо працювати. Ми дізнаємося зараз, як козаки одягалися. Козаки щодо одягу були не вибагливими. Давайте пригадаємо що саме вони носили? Так, козаки носили вишиті сорочки, широкі шаровари, які підв’язували поясом та взували чоботи. А що одягали на голову? На голову одягали шапку. Ось у нас є одяг для козака. Давайте його розглянемо і приміряємо на когось з хлопчиків.

Вихователь з дітьми розглядають одяг та приміряють його на дітей.

Вихователь. Ось, які ви гарні будете козачати. Кожному із вас дуже гарно в одяг козаків. Після заняття, діти, ви всі приміряєте цей одяг. Давайте зараз разом зробимо козацьку розминку.

Фізкультхвилинка.

Вихователь. А зараз я пропоную пограти в гру «Визнач перший звук у слові». Я буду називати різні слова. Ви повинні уважно слухати і назвати перший звук у словах, які відносяться до одягу козаків.

Правила гри: визначити перший звук у словах, що відносяться до одягу козаків; уважно слухати дорослого.



Діти визначають перший звук у словах: сорочка, шапка, шаровари, пояс, чоботи, одяг, курінь, острів, вогнище, майдан, церква.

Вихователь. Молодці, діти, ви добре впорались із цим завданням. А тепер поговоримо про зачіски козаків. Подивіться уважно на картину, що ви можете сказати про зачіску козаків? Якою вона була? Так, діти, козаки голови голили та ще й милом мастили. На голові у козака залишалася лише одна довга чуприна. Замотає її козак за ліве вухо, вона і висить до самого плеча, так і живе за вухом. Можливо хтось з вас чув, як називалася ця чуприна? Чуприну називали «оселедець». А що ще є у козака? Звичайно, кожен козак мав вуса – чорні та довгі. Отже, діти, уже по зачісці можна було здогадатися, хто з чоловіків був козаком, а хто ні.

Вихователь. А зараз поговоримо зараз про те, як козаки харчувалися. Рівно в полудень з гармати лунав постріл. За цим сигналом ішли козаки обідати. Подивіться, діти, на картину. Ось бачите, козаки готують собі страву на вогнищі у великому казані. Як ви гадаєте, що їли козаки? Так, козаки варили юшку з риби, хащу, вареники-галушки. А ще козаки були гарними господарями. Вони займалися рибальством, мисливством, розводили худобу та птицю. Виберіть, буд ласка, зображення домашніх тварин та птахів, які на вашу думку розводили козаки.

Діти вибирають відповідні зображення та називають їх.

Вихователь. Правильно,діти, козаки розводили корів, кіз, овець, курей, індиків, качок, гусей. Козаки, діти, займалися фізичними вправами, правильно харчувалися, доглядали за своїм тілом, тому жили довго. Жили козаки до 100 – 130 років. Тому і нам, діти, потрібно робити ранкову гімнастику, загартовуватися, займатися фізкультурою, вживати корисну їжу, щоб бути такими міцними та сильними як козаки.

А зараз ми поуправляємося в умінні складати речення за схемою. Речення, звісно, наші будуть про козаків.



Дидактична гра «Склади речення». Діти складають речення, орієнтуючись на запропоновані схеми.

Вихователь. Молодці, малята, ви сьогодні добре попрацювали. Кожен із вас, напевне, зрозумів, що наші козаки були славними людьми. Не даремно про козаків складено багато прислів’їв :

  • Козацькому роду нема переводу.

  • Де козак, там і слово.

  • Козак – чесна людина, найдорожче йому Батьківщина.

  • Козак українську любить мову, додержить завжди слово.

  • Хліб та вода, то козацька їда

  • Коли козак у полі, то він на волі.

Вихователь. Ось ми і побували з вами в минулому нашої країни. Сподіваюсь вам сподобалось наша подорож.

Підсумок заняття.


Тема. «Ми роду козацького діти»

Мета: виховувати почуття гордості та пошани до народних оборонців рідної сторони, викликати бажання бути захисником Батьківщини; розширити знання дітей про козацтво, знайомити з історією виникнення Запорозької Січі, розповісти про особливості життя і боротьби запорізьких козаків. Збагачувати словниковий запас дітей.

Матеріал: українські національні костюми для хлопчиків, шаблі, булава, малиновий прапорець, картини із зображенням козаків, запис музики до “Гопака”, запис пісні “Гей, шуми, Великий Луже”.
Хід заняття

Вихователька: діти, ви вже, напевно, звернули увагу на картини, які я вам сьогодні хочу показати, на інші речі: костюми, шаблі, булаву. Думаю, що вам цікаво, про що ж ми будемо говорити сьогодні. Ось послухайте ще вірш і ви здогадаєтеся, про кого буде наша розмова.

За Дніпровськими порогами,

За південними дорогами,

За степами за широкими

Наші прадіди жили.

Мали Січ козацьку сильную,

Цінували волю вільную,

Україну свою рідную

Як зіницю берегли.

- Про кого цей вірш? Чи сподобався вам вірш? Ми обов’язково його вивчимо. Ото ж, діти, ми поведемо розмову про наших славних козаків. Історія кожного народу має свої символи. Символом України є козаччина. Без неї немає нашої історії. Легендарна Запорозька Січ – це символ мужності і незламності українського народу. Від роду і до роду передається заповіт запорозьких козаків: жити чесно, не зазіхати на чуже, трудитися, любити свою землю, рідну мову, з повагою і розумінням ставитися до інших народів. Ми з вами вже слухали легенди про козаків, вчили козацькі пісні. Сьогодні ми дізнаємося ще багато цікавого про славних запорожців. Скажіть, що ви знаєте про козаків, якими вони були? (Спритними, сміливими, кмітливими, веселими, винахідливими).

-Що найбільше любили козаки? (Свою землю, Україну і волю). Так, діти, козаки були дуже хоробрі люди. Вони найбільше любили свою землю і волю. Я вам розповім, як виникла Запорозька Січ. Було це дуже давно, близько п’ятьсот років тому. Нашу землю поневолили завойовники. Дуже важко стало жити українському народові. І почали люди утікати в пониззя Дніпра, за його кам’яні пороги, де розкинулися степи. Втікачі називали себе козаками, тобто вільними людьми. На острові Хортиця, що лежить серед бистрої води, вони заснували Запорозьку Січ. На Січі існували дуже строгі правила, яких дотримувалися усі козаки. Козаки на Січі працювали, будували церкви, будинки, але більшість їхнього часу минала в походах і боях. У народних піснях і легендах отак поетично визначалися родичі запорожця: Великий Луг – батько, Січ – мати, шабля – дружина, кінь – вірний товариш. Козацьке товариство обирало собі мудрого і досвідченого отамана. Запорожці були витривалі і дужі, кмітливі і на диво хоробрі. Вони чинили опір найзапеклішому ворогові. А тепер згадайте, яку пісню про козаків ми знаємо? Шикуйтеся і ми, маршируючи, заспіваємо цю бадьору пісню.

(Діти виконують пісню “Гей, там на горі Січ іде).

- Ви відчули себе маленькими козачатами, то ж зараз розділимося на два курені і позмагаємося, який курінь більше знає про козаків. Розгляньте ці картини, згадайте все, що ми вже знаємо, і почнемо.

– Скажіть, який одяг носили козаки? (Шапка з китицею, червоні або сині шаровари, жупан, барвистий пояс).

– Яку зброю носили козаки? (Шаблі, пістолі).

– Як називався козацький ватажок? (Отаман, кошовий).

– Якого кольору був стяг у Запорізькій Січі? (Малинового).

– Як козаки голили собі голову? (На голові залишали чуб на “оселедець”).

- Молодці, козачата, ви справжні нащадки козацького роду. Діти, козаки не лише працювали і воювали, вони вміли і розважатися: співали гарні пісні, жартували і, звичайно, танцювали. Дуже цікавим є козацький гопак. Цей танець був не просто танець для душі. Це були спеціальні спортивні вправи, які допомагали козаку навіть в бою. Козак, як вихор, міг із шаблею в руках, вистрибуючи, виконувати спеціальні елементи танцю. Чи хочете ви затанцювати гопачок? Хлопчики, одягніть шаровари, пояси і покажіть нам елементи цього танцю, а дівчатка підтримають вас.

(Звучить запис мелодії “Гопака”, діти танцюють)

- Діти, я ще вам розкажу, як була укріплена Запорізька Січ. Січ довкола була обнесена високою огорожею, біля якої був викопаний глибокий рів і насипано високі земляні вали. Вороги не могли ніяким способом увірватися в табір козаків, а козаки успішно відбивали нападників. Отакі були наші славні пращури – козаки. Діти, ви – нащадки козацької слави, повинні підтримувати традицію: бути сміливими, сильними, любити свій край. А зараз послухайте пісню, яка називається “Гей, шуми, Великий Луже”. Ми з вами кілька разів повторимо слова до цієї пісні і підспіваємо.

Гей, шуми, Великий Луже,

Мати-Хортиця, співай!

Запорожців плем’я дуже

Повернулось в рідний край.

Щоб воскресла наша слава,

Наша пісня і душа

Земляки, ставайте в лави

Запорізького коша.

Наша мова солов’їна

Піде з нами у віки.

Доти буде Україна,

Доки будуть козаки.

То не вітер лине з поля

В придніпровській стороні,

То летить козацька воля

На буланому коні.

Сходить сонце, золотиться,

Мов козацька булава.

Ще не висохла криниця,

Запорозька Січ жива.

Наша мова солов’їна

Піде з нами у віки.

Доки буде Україна,

Доти будуть козаки.

(Звучить запис пісні, діти підспівують. Заняття закінчується)


  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка