Система уроків за творчістю Михайла Коцюбинського



Сторінка3/4
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.71 Mb.
1   2   3   4
Тема.  «Весь світ був як казка, повна чудес…». М.Коцюбинський. «Тіні забутих предків». Уславлення світлого, здорового життя і праці гуцулів, які перебувають у гармонії з природою. Історія створення повісті.

Мета

 навчальна -



  • опрацювати зміст повісті «Тіні забутих предків»;

  • дізнатися про історію створення повісті;

  • розкрити її фольклорні джерела, ідейно-тематичний зміст твору через проникнення в поетичну канву повісті;

  • допомогти учням збагнути неповторний колорит і чарівність Гуцульщини;

  • здійснивши подорож у Карпати, ознайомити учнів із сучасним життям гуцулів, чарівною природою цього краю;

розвивальна –

  • розвивати вміння аналізувати прозові твори, усне мовлення, дослідницькі здібності;

виховна –

  • виховувати повагу до звичаїв і традицій свого народу, любов до художнього слова, усвідомлення того, що тільки в гармонії з природою людина може бути щасливою, жити за законами краси.

Очікувані результати:

учні повинні знати

  • зміст повісті, історію створення, фольклорні джерела;

  • мати уявлення про життя, побут і вірування гуцулів;

учні повинні вміти –

  • визначати ідею, тему повісті;

  • аналізувати й оцінювати образи, життєві ситуації.

Обладнання: підручник, текст повісті, фільм С.Параджанова «Тіні забутих предків», відеоролик «Карпати кличуть», епіграф, карта-путівник.

Тип уроку: комбінований.

Форма урокуурок-мандрівка.

Епіграф 1: Гуцули – оригінальніший народ, з багатою фантазією, зі своєрідною психікою. Глибокий язичник – гуцул все своє життя, до смерті, проводить у боротьбі зі злими духами, що населяють ліси, гори і води.

М. Коцюбинський



Епіграф 2: Любов, відчай, самотність, смерть –

Ось фрески із життя людини, які ми створювали.

                                                                                                                           С.Параджанов

Перебіг уроку

І. Організація учнів до уроку.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Вступне слово вчителя

Протягом  десятків років творчість М.Коцюбинського хвилювала й продовжує хвилювати своїх прихильників. У чому ж секрет популярності «Тіней забутих предків»? У чому загадковість і пронизливий трагізм  цього художнього шедевру Коцюбинського? Може, в дусі гуцульської легенди, в якому, не змовляючись, творили Кобилянська й Хоткевич? Може, справа в тому, що весь світ «Тіней…» – це «казка, повна чудес, таємнича, цікава й страшна…»?

Сьогодні ми про це дізнаємось, мандруючи загадковими стежками Карпат.

Допоможе нам у цьому карта –путівник (див. карту- путівник).



Карта-путівник


Направо підеш – до Параджнова в гості зайдеш!

Наліво підеш – в історію створення «Тіней…» зайдеш!
http://library.vspu.edu.ua/ilustr/mih_kocubin.jpg


Прямо підеш – у Карпати зайдеш!

Календарна Трудова Родинна

обрядовість обрядовість обрядовість

обрядовість






ІІІ. Оголошення теми та завдань уроку

(учитель зачитує обидва епіграфи, а в кінці уроку діти обетуть той, що краще розкриває тему уроку)

ІV. Вивчення нового матеріалу (учні обирають маршрут подорожі)

 1. Повідомлення «Історія створення повісті «Тіні забутих предків» (за картою-путівником)

Улітку 1911 р. Коцюбинський, повертаючись з Капрі, де він лікувався, вирішує здійснити давню мрію – відвідати Карпати.

Цікавість до життя гуцулів з’явилась у Коцюбинського значно раніше. Ще в 1902 р. В. Гнатюк, відомий фольклорист і етнограф, надсилає письменникові багатотомні видання етнографічної комісії Наукового товариства імені Шевченка у Львові. Тут і коломийки, і легенди, і анекдоти, зібрані самим В.Гнатюком у Закарпатті. У 1911 р., у липні, вдруге прибувши до Криворівні, письменник вивчає життя гуцулів, їхні звичаї, побут, фольклор, записує говірки, назви рослин, проймається духом гірської природи.

Із нотатника Коцюбинського видно, які дивні, вигадливі образи викликає в нього карпатська природа: гори, Черемош, чорні смереки. І в центрі цієї природи людина - «гуцул – здоровий, як гірське повітря, легкий, як потік у свому бігу».

Із записів видно, що назва твору письменникові далася не відразу. Він перебирає аж 13 варіантів. Найважливіше, що йому хотілося підкреслити в назві, це таємничість і казковість; показати Карпати як своєрідний загадковий куточок, острівець із своїм світом.  Письменник намагається окреслити й обмежити простір, у якому розвиватиметься дія. Тож  він записує: «В зелених горах».

Проте перша назва не вдовольнила письменника. Мабуть тому, що в ній не було головного – дихання гір, тобто того міфологічного світу, у якому жили люди, що їх населяли. Жили сьогодні, вчора, як і сотні років тому. А саме про цю закоріненість у віки сучасного гуцула й хотілося письменникові найбільше сказати. Наступні варіанти пов’язані з пошуком назви, яка б містила саме такий зміст: «Тіні минулого», «Голос віків», «Голоси передвічні», «Спадок віків». Але й ці назви видалися, очевидно, досить абстрактними. У них не було людини, тобто того, чий голос долинає, чиє дихання чути. З’явилося ще декілька назв: «Дар предків забутих», «Голос забутих предків», «Тіні забутих предків».  Зупинився на останній як такій, що містить натяк на загадковість, казковість і дихання віків.

2.Повідомлення «Фільм “Тіні забутих предків” і його доля» (за картою-путівником)

Фільм «Тіні забутих предків» був задуманий до 100-літнього ювілею Михайла Коцюбинського. Завершений у 1964 році. Чому його доручили знімати Сергію Параджанову, достеменно невідомо. Мало хто чекав тоді від цієї постановки чогось неординарного, тим більше того твору, котрий своєю появою зробить своєрідний переворот у кіномистецтві і не тільки в ньому.

Однак, що судилося, те судилося. Якось Томас Манн зауважив, що твори, які отримують моментальне визнання у публіки, – то одне, а твори, що займають своє місце повільно, з поразками й труднощами – зовсім інше. «Тіні забутих предків» ішли до глядача довго, років п’ять. Вряди-годи стрічку крутили в кінотеатрах, швидше, заради звітності. Для більшості пересічних глядачів це була нудна картина, неоднозначно сприймала її й тодішня інтелектуальна еліта.

Захоплений красою Карпат, самобутнім життям гуцулів, Параджанов працював натхненно, стверджуючи: «Знімаю геніальний фільм». В умовах великодержавного шовінізму цей твір, справді, став творчою перемогою режисера: він відтворив з потужною духовною енергією національний образ України.

У вересні 1965 року відбулася прем’єра кінострічки. З неї почалися арешти української патріотичної інтелігенції. Було зрозуміло: стрічці вготована особлива доля на шляхах усвідомлення своєї національної ідентичності.

Кажуть, президент Франції де Голль, побачивши картину, назвав її кіношедевром, який відкрив йому диво — Україну, і замовив для особистої кінотеки копію стрічки.



Учитель. А зараз переглянемо кадри з фільму С. Параджанова «Тіні забутих предків». (https://www.youtube.com/watch?v=eGBWYyisV8E)

Чому С. Параджанов сказав про фільм: «Любов, відчай, самотність, смерть — ось фрески із життя людини, які ми створювали»?



(Діти висловлюють свої думки).

М.М. Коцюбинський – художник-психолог. Його не задовільняє лише саме малювання казкового краю. Письменнику треба було зазирнути в душу людини, зрозуміти, чим ця душа живе й на що сподівається. Саме психіка людини, особливості духовного світу цікавлять письменника насамперед: звідки в людини з’являються фантастичні уявлення, що своїм корінням сягають до вірувань далеких предків. Як вони зберігаються протягом усього життя? На ці питання намагається дати відповідь письменник уже на перших сторінках твору, зокрема, показуючи формування характеру головного героя Івана Палійчука, його світосприйняття.



Проблемні питання: чи вдалося режисеру передати красу і багатство пейзажів Гуцульщини, оспіваної М. Коцюбинським ? Як саме, якими засобами?

3.Перегляд відеоролика «Карпати кличуть» (за картою-путівником)

https://www.youtube.com/watch?v=IKvlnfm2kWk

(Діти діляться враженнями від побаченого й презентують свої проекти).

Презентація заздалегідь підготовлених міні-проектів

1 група . Календарна обрядовость у повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків"

Опорні питання:



  • Які основні сили природи вшановувалися на Юр`їв день? Що це давало гуцулам?

  • Із чим пов`язане таке календарне свято,як Різдво? –

  • Яка роль у творі відводиться опису Святого вечора?

2 група. Трудова обрядовість у повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків"

Опорні питання:



  • Що таке ватра? Символом чого вона була?

  • Як її розпалювали гуцули?

  • Які обряди готування їжі згадуються М.Коцюбинським?

3 група. Родинна обрядовість у повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків"

Опорні питання:



  • Хто така баба-повитуха? Її роль у пологових обрядах.

  • Розуміння нещасливої долі гуцулами.

  • Які складові поховального обряду були обов`язковими і з чим це було пов`язано?

V. Робота над змістом твору

1. Словник гуцульських діалектизмів:

Плай – гірська стежка

Полонина – рівнина між горами, поросла травою, без лісу

Маржина – худоба

Флояра – дудка

Трембіта – довга сурма з дерева і з кори

Крисаня – капелюх, бриль

Бартка – топірець, сокирка

Острива – суха смерека з галузками, на якій сушиться сіно

Спузар – казкар, знавець і оповідач казок, легенд, переказів

Кичері – безлісні гори

Легінь – парубок

Черес – широкий, шкіряний пояс

Нявка – мавка, русалка лісова

Чугайстир – добрий лісовий дух

Шезник – злий дух, лісовик

Арідник – злий дух, нечистий

Мольфар – чаклун

Ватра – вогнище, багаття

Царинка – обгороджений сінокіс

Недії – верхівки гір

Гец – водоспад

Габа – хвиля

Вориння – огорожа з дерев’яних лат

Денцівка – сопілка

Гачі – штани



2.Теорія літератури

Жанр: повість – притча

Головне в сюжеті твору – короткочасне, як весна, щастя а трагедія Івана та Марічки, яких називають карпатськими Ромео і Джульєттою.

Тема повісті: зображення життя гуцулів, їхніх звичаїв, побуту, фольклору, показ єдності людини і світу природи.

Ідея: гімн природи, чистоті людських взаємин і почуттів, засудження бездуховного життя, обмеженого дрібними потребами й інтересами.

3. Пошукова робота

Простежити еволюцію світосприйняття Івана.

Опорні питання:

Як Іван дивився на світ, коли йому минуло сім років?

Свідком якого "неспокою» і горя в родині був Іван?

Як вплинуло на Іванові життя зустріч з Марійкою?

Як вплинула на хлопця зрада Палагни?

Як відбувалось єднання Івана з його мрією?



V. Закріплення вивченого

1. Бесіда

- Знайдіть описи природи, які, на ваш погляд, найпоетичніші. Обгрунтуйте свій вибір.

- Які художні образи - плід творчої уяви письменника-викликають захоплення й подив?

– Чи можемо сказати, що Іванко та Марічка були дітьми прекрасної природи, жили за її законами, і ніщо в їхніх стосунках не порушувало природної чистоти?

– Як автор висвітлює ставлення гуцулів до худоби?

(Учні роблять висновок, що природа і людина - одне ціле).



2.Складання сенкану « Природа» або «Людина» ( за вибором учнів)

Зразки:

Природа Людина

Досконала, таємнича Дбайлива , працьовита

Манить, захоплює, вабить живе, господарює, вірить

Найвища істина на Землі Частина природи

Гармонія Гармонія

VІ. Підсумок уроку. Оцінювання учнів

1. Продовжте речення: Мене вразило…



2. Звернення до епіграфів

3. Заключне слово вчителя

Наша мандрівка закінчилася. Як Коцюбинський змалював людей, що проживають в українських Карпатах?



Діти роблять висновок, що природа сильніша за людину. Незначна необережність може призвести до смерті. Саме так загинула Марічка – і обірвалося щастя Івана, зникла його гармонія, не стало життєвого ланцюжка.

Ми переконались, що гуцули - це казковий, незвичайний народ, який вірить у фантастичні надприродні сили, й ця віра невмируща. Такою ж невмирущою, вічною і незнищенною є й сила їхнього кохання. Яке воно, кохання людей, що живуть у тісному поєднанні з первинною дикою природою? Про це ми дізнаємось на наступному уроці.



VІІ. Домашнє завдання

1. Виписати цитати до характеристики образів Іванка і Марічки або Палагни та Юри (для усіх).

2. Порівняйте твір «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського із твором «Ромео і Джульєтта» В. Шекспіра (за бажанням).

Урок 4

Тема. Карпатські Ромео і Джульєтта, або вічна таїна кохання. (Образи Івана й Марічки в повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків"). Осмислення філософських категорій життя і смерті.

Мета:

навчальна –


  • визначити ідейний зміст, філософські проблеми, конфлікт повісті "Тіні забутих предків»;

  • розкрити глибину інтимних почуттів і взаємної вірності;

  • усвідомити вагу справжніх духовних цінностей у житті людини;

розвивальна –

  • розвивати в учнів уміння зіставляти, аналізувати й синтезувати вивчене;

  • формувати навички роботи в групі, уміння обирати позицію, давати самостійну оцінку художнім творам як явищам мистецтва слова;

виховна –

  • виховувати високі почуття;

  • формувати естетичні смаки.

Очікувані результати:

учні повинні знати

  • ідейний зміст, філософські проблеми, конфлікт повісті "Тіні забутих предків»;

учні повинні вміти

  • розкрити глибину інтимних почуттів і взаємної вірності;

  • зіставляти, аналізувати й синтезувати вивчене;

  • працювати в групі;

  • обирати позицію, давати самостійну оцінку художнім творам як явищам мистецтва слова.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: урок-дослідження.

Обладнання: картки із завданням для груп, мелодія М. Леграна до кінофільму «Шербурзькі парасольки», епіграф, відеоскрайбінг.

Епіграф: Є народження й смерть –

Два стовпи на межі.

А між ними події одвічні:

Варіації стріч і розлук, і жоржин,

Варіанти падінь і величчя.

Леся Українка



Перебіг уроку

І. Організація учнів до уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів, оголошення теми, завдань уроку (учитель зачитує епіграф під музику)

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Літературний диктант

1.Яке село у 1910 році відвідав М.Коцюбинський? (Криворівня)

2.Кому з персонажів належить характеристика: «Здорова дівка, з грубим голосом і воластою шиєю»?(Палагна)

3.Музичний інструмент, який «сповідував людям» про смерть?(Трембіта)

4.Хто «просить стрічного в танець та роздирає нявки»? (Чугайстир)

5. Як називаються пісні, що складала й співала Марічка? (Коломийки)

6.Про який куточок України йдеться у повісті?(Гуцульщину)

7.Які ворогуючі роди зображені в повісті?(Палійчуки і Гутенюки)

8. На якому музичному інструменті грав Іванко?(Денцівка)

9. Ким екранізована повість "Тіні забутих предків"? (Параджанов)

10.Хто це: «… все плакав по ночах, погано ріс і дивився на неню таким глибоким, старече розумним зором…»?(Іван)

11. Про кого сказано: "Він то сердито поблискував сивиною та світив попід скелі,недобрим зеленим вогнем? (Черемош)

12.Із ким одружився Іван після смерті Марічки? (Палагна)

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1.Слово вчителя

Коли ми вимовляємо "Тіні забутих предків", то в уяві постають сині Карпати, дзвінкі чисті потоки, пахне смереками й гірськими травами. А серед цього дива живуть лісовики й нявки, щезники й чугайстри. А поряд-люди, що вміють вірити в казку, любити і вірно кохати. Іванові й Марічці – головним героям повісті - судилось стати українськими Ромео і Джульєттою, утілити в своїх долях гармонію людських душ. Збагнути, відчути високе почуття кохання - значить наблизитись душею до розуміння любові як великої таїни буття.



2. Робота над образами повісті. Бесіда

- Як познайомились Іван і Марічка? З чого настала їхня взаємна симпатія?

- За що, на вашу думку, Іван и Марічка покохали один одного?

- Що єднало їх у дитинстві і юності?

- Чи впливали духовні запити,зацікавлення на гармонію стосунків?

- Чи можна сказати, що Іван і Марічка були дітьми природи і жили за її законами?

- Чи була талановитою Марічка? Підтвердіть цитатою.

- Як ставилися закохані до вимушеної розлуки? Підтвердіть текстом.

- Чи згодні ви з твердженням,що закохані душі чують одна одну на відстані. Обгрунтуйте на основі тексту.

3. Прийом «Порівняй»

Порівняйте уривок тексту опису життя Івана після смерті Марічки і відображення цього епізоду в фільмі.

- Як письменник описує стан Івана? (Короткий опис "Шість літ не було чутки...З`явився...Ще рік походив, а відтак оженився. Треба ж було газдувати".

- Як кіномитець показав цей епізод повісті у фільмі? ( Епічна картина; перебування в лісі , додаються жіночі голоси, які бідкаються про його долю. Режисер звертає увагу на погляд героя, неспокійний, тривожний, зі смутком, болем підводить глядача до думки про трагічну кінцівку).



4. Прийом «Обери позицію»

Цілісний образ картини життя і кохання гуцулів краще розкривається через:

текст фільм

(Діти роблять висновок, що коли до тексту долучаються зорові, слухові образи, то це дозволяє створити в уяві цілісний образ. Але текст (слово) повинно бути першим при знайомстві з твором письменника. Це допоможе створити в нашій уяві образ. І лише потім перегляд фільму увиразнить його).

5. Робота над образами твору (перевірка д/з)

- Користуючись виписаними вдома цитатами порівняйте Марічку і Палагну. Чи була Палагна Іванові парою?

- Чи був Юра причиною суму й душевного безсилля Івана?

- Яким треба було бути Іванові, щоб не загинути й щасливо жити з Палагною?

- Чи можна назвати стосунки між Юрою и Палагною справжнім коханням?

- Як сприйняв Іван замах на своє життя? Чому шукав розради в спогадах про минуле кохання?

- Проаналізуйте розмову Івана з нявкою. Чи є в цій розмові деталі,які вказують на неминучість трагедії?

- Чому гине Іван? Чи був щасливим в останні хвилини життя? Чи сприймається загибель як трагедія?

- Чи можливе таке кохання у наш час?

6. Прийом «Діаграма Венна»

У світовій літературі до теми вічного кохання зверталося багато письменників. Ви вдома повинні були подумати, чи є щось спільне між «Тінями забутих предків» Коцюбинського й «Ромео і Джульєттою» В. Шекспіра.



Спільнв:

- ворогуючі родини;

- діти, які кохають одне одного;

- головні герої гинуть;

- обидва твори – гімн коханню.



Відмінне:

  • смерть героїв різна;

  • різні мотиви і причини смерті;

  • особливість змалювання таємничого казкового світу;

  • Шекспір змальовує переборну силу кохання , а Коцюбинський шукає його джерело в таїнстві природи.

Отже, найголовніше, що об’єднує ці твори – це щире кохання.

V.Закріплення вивченого матеріалу

1. Літературознавче дослідження (робота в групах)

1 група. Визначити конфліктами твору.

2 група. Визначити ідейний зміст повісті "Тіні забутих предків"

3 група. Визначити філософські проблеми повісті.

Передбачувані відповіді:

1 група

2 група

- гармонія між людиною та світом природи;

- життя і смерть, добро і зло, проблема зради;


Філософські

проблеми

повісті
- сила кохання і неможливість існування без нього;

- вплив мистецтва на людину;

- роль праці в житті людей;
- стосунки батьків та дітей;
- язичництво і християнство.

3 група Конфлікти твору

2.Робота над відеоскрайбінгом «Світоспийняття Іванка»

(див. http://blogvilolohhahula.blogspot.com/2014/06/blog-post_2009.html)

VІ. Підсумок уроку

1. Заключне слово вчителя

«Хто щасливий?»- запитує Коцюбинський в одній своїй поезії у прозі «Память душі». І відповідає: «Той, хто дає багато, а бере найменше. На чиїх сльозах виростають найкращі квіти, хто на своїй дорозі розкидає для вжитку всіх самоцвіти».



  • Чи був щасливим сам митець?

  • Як ви розумієте слова Лесі Українки? (звернення до епіграфа).

2.Рефлексія

Продовж речення: кохання – це…



VІІ. Домашнє завдання

1. Письмова творча робота «Вічна таїна кохання» (усім).

2. Підготувати веб-квест «Вислови відомих людей про Коцюбинського» (усім).

3. Створити буктрейлер (рекламу) на «Тіні забутих предків» або ментальну карту «Проблематика, конфлікти та ідейний зміст твору» (за бажанням). (Див. дод. до уроку 5).



Урок 5

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка