Система уроків за творчістю Михайла Коцюбинського



Сторінка2/4
Дата конвертації11.04.2016
Розмір0.71 Mb.
1   2   3   4
Тема уроку. Новела «Intermezzo». Ідея служіння митця народові.

Використання засобів імпресіонізму.



Мета уроку:

навчальна -

  • допомогти учням усвідомити ідею служіння митця народові;

  • дати поняття про психологічну новелу;

  • визначити проблематику новели, особливості її композиції, розкрити символічні образи й образотворчі засоби;

розвивальна -

  • розвивати образне мислення;

  • уміння сприймати художній текст у єдності з життям;

виховна –

  • виховувати бережне й уважне ставлення до природи рідного краю.

Очікувані результати -

учні повинні знати:

  • термін «психологічна новела»;

  • усвідомити ідею служіння митця народові;

учні повинні вміти:

  • визначити проблематику новели, особливості її композиції;

  • розкрити символічні образи й образотворчі засоби.

Тип уроку: комбінований.

Форма уроку: урок – спостереження над змістом новели з використанням інтерактивних технологій .

Обладнання: підручник, текст новели, таблиці, репродукції картин художників – імпресіоністів, музичні записи, додаткова література , епіграф.

Епіграф уроку: Дуже стомився, і так хочеться мені

відпочити на лоні природи.

М. Коцюбинський

Перебіг уроку

І. Організація учнів до уроку

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Лірична хвилинка

Найважче тримати паузу, звук тримається сам.

Руху рухомий ритм вторить в такт небесам.

Мовчання - вічності зліпок. Виголошуючи слова,

Моя всезнаюча сутність стверджує, що жива.

Тиша - прозріння пустки, де за маревом німих зірок

Єдиним істинним словом звучить невимовний Бог.

Н. Марченко

( Коментарі до вірша)



Учитель. Чи вмієте ви слухати птахів? Чи знаєте, про що розмовляє зелене листя, говорять тварини, шепоче вітер, кому кивають голівками квіти? Послухайте… Це звуки самої природи, яка повсякчас звертається до нас, але чи завжди ми дослухаємося до її мудрого й доброго голосу?

Читання початку казки «Хо» (під запис лісових звуків)

Щойно завдяки неповторному майстрові слова М.Коцюбинському ми побували у вранішньому лісі, «побачили» переливи природних світлотіней, почули «голосне щебетання» птаства. Це засвідчує надзвичайну поетичність художнього письма М.Коцюбинського. У його творах зовнішнє життя, тобто події, часто поступаються внутрішньому – життю душі й серця. Саме це буде предметом нашої розмови на сьогоднішньому уроці.



  • Чи можна самотність вважати ліками душі?

  • Які методи використовуєте ви, коли хочете зняти напругу чи втому?

Сьогодні ми пересвідчимося ще й у тому, як може впливати природа на стан людини.

ІІІ. Оголошення теми й мети уроку

ІV. Актуалізація опорних знань учнів. Перевірка домашнього завдання

Бесіда з учнями
1. Який твір ми називаємо новелою? (Короткий твір, переважно про якусь одну незвичайну подію, що стала поворотною в долі персонажа.)
2. Які різновиди новел ви знаєте? (Новели подій і новели з настроєвим, психологічним сюжетом.)
3. Які особливості новели як жанру? (Побудова сюжету на основі справжньої, невигаданої події; більш загострений, ніж в оповіданні, конфлікт; динамічний розвиток подій; обмежена кількість головних дійових осіб; нетривалість дії; посилена увага до певних художніх деталей; невеликий обсяг, несподіване закінчення.)
4. Як ви розумієте зміст новели «Intermezzo»? ( Учні відразу скажуть, що зміст твору недостатньо зрозумілий, що важко сприймаються абстраговані образи новели тощо. Отже, твір написано у не знаній нами, не звичній для нашого сприйняття манері — імпресіоністичній).

5.Що властиво для художнього стилю М.Коцюбинського?



Виступ учня про результати дослідження художнього стилю письменника

Стиль М.Коцюбинського досліджувало багато знавців літератури. Він відрізняється від художніх почерків багатьох письменників. Митець керується власною інтуїцією, сутність буття осягає за допомогою уяви й тих відчуттів, що перебувають поза сферами раціонального, зосереджується на індивідуальності, її внутрішньому світові. Об’єктом зображення стає не світ, а суб’єктивні враження від нього.

Цікавим є літературознавчі міркування сучасного відомого письменника Валерія Шевчука, який простежує рух творчості М.Коцюбинського від «етнографічно-реалістичного письма» до «письма метафоричного, імпресіоністичного і психологічного». У реалістичній манері написані оповідання «Харитя», «Ялинка», «П’ятизлотник», «Для загального добра», «Дорогою ціною». Але вже в змісті цих творів є тонке проникнення в психологію героя, рельєфні малюнки природи, її одухотворення, хоч стиль нагадує оповідну манеру І Нечуя-Левицького і плавну течію мови П.Мирного.

Валерій Шевчук пише, що докорінно змінилася манера письма М.Коцюбинського в 1900-1902 рр., коли, за визначенням академіка Єфремова, письменник знаходить сам себе і стає тим незрівнянним Коцюбинським, яким ми його знаємо, тобто утверджує свій «сонячний імпресіонізм».

6.Вислови інших письменників про Коцюбинського.

Виступ учня. Франко сказав про М.Коцюбинського, що це «наскрізь новочасний письменник», - у глибокому проникненні в природу і через неї передачі людських почуттів. І Франко писав про «нову генерацію» письменників, до яких належав М.Коцюбинський: «Вони, так сказати, відразу засідають у душі своїх героїв, мов магічною лампою, освічують усе окруження». Отже, йшлося про новий стиль – імпресіонізм і новий жанр – психологічну новелу.

Однак не слід уявляти собі, що письменник вирішує писати в тому чи іншому стилі, як писати – йому підказує серце. Риси стилю ми можемо помітити тільки при художньому аналізі твору. Читаючи твір, ми насолоджуємося його красою.



Учитель. Імпресіонізм як мистецький напрям був характерний тим, що відтворював не саму дійсність, а те, як вона впливає на людину, її емоції, душевний стан.Тобто імпресіоністам було важко простежити, як людська душа відгукається на добро і зло, красу і потворність.

(Діти розповідають, де і коли з'явився імпресіонізм, називають основні ознаки.)

V. Вивчення нового матеріалу. Робота над текстом новели

1.Словникова робота. «Intermezzo» - «перепочинок», «пауза». У музиці це інструментальна п’єса довільної будови або окремий епізод в опері.

2. Слово вчителя. Прошу вас звернути увагу на художні полотна, які виставлено. Це пейзажні картини. Подумайте, що спільне між картиною Клода Моне «Враження. Схід сонця» (1873 р.), яку ми розглядали на попередньому уроці, й картинами, які бачите зараз.

(Учитель демонструє кілька картин художників – імпресіоністів)

pissarro__camille_the_march_sun_fine_art_print_b pissarro8

К.Піссарро «Березневе сонце» К.Піссарро «Ранкове сонце на снігу»

камиль писсарро каштаны в овони

К. Піссарро «Каштани в Овоні»

(Центральним образом кожної з них є сонце, яке своїм промінням пронизує природу, ллє самоцвіти, єднає небо і землю. Від картин віє теплом, затишком і спокоєм. Прислухавшись, почуємо спів птахів, без яких неможливо уявити літній день.)

Саме про такий спокій і тишу мріяв герой новели «Intermezzo», в якій сонце, ниви, птахи є головними «дійовими особами».



За тематикою новели М.Коцюбинського можна умовно поділити на чотири групи:

1) Проникнення у внутрішній світ людини. («Цвіт яблуні», «Сміх», «Лялечка».)

2) Викриття справжньої суті лібералізму. («Коні не винні».)

3) Погромницьква, катівна політика царизму.(«Він іде!», «Persona grata».)

4) Роль і місце поета в суспільному житті.( «Intermezzo».)

Робота над новелою «Intermezzo»

Написав цей твір М. Коцюбинський — людина, яка любила життя, світло, яку називали «сонцепоклонником». Так, природа — це те, що додавало натхнення виснаженій душі письменника. Будучи з дитинства хворобливою дитиною, він дуже цінував життя, прагнув у ньому знайти лише прекрасне, навіть там, де його важко віднайти. Син у спогадах про батька напише: «Він був людяним, не втрачав цієї риси протягом усього життя, любив добро, вірив у його переможну силу».

Але досить дивним є ліричний герой імпресіоністичної новели «Intermezzo». Він, на перший погляд, хоче втекти від людей, усамітнитись, відійти далеко-далеко.!

4.Проблемне запитання:

Сьогодні ми повинні з'ясувати: чи тікає герой від суспільства, чи це був лише тимчасовий перепочинок, під час якого герой натягує струни душі, очищає душу, приймає в неї золотий засів.

На початку твору дано перелік незвичайних дійових осіб ( зачитати їх):

Перша група Друга група

Моя утома Сонце

Залізна рука міста Ниви в червні

Людське горе Три білі вівчарки

Зозуля

Жайворонки



  • Можливо, за жанром це драматичний твір? Доведіть свою думку.

  • Яке ж значення має перелік дійових осіб? ( Алегоричні дійові особи несуть важливе смислове навантаження, дають змогу глибше зрозуміти автора, ідейний пафос твору. Символізують складну боротьбу в душі ліричного героя,

допомагають зрозуміти, як поступово зникає роздвоєння його особистості, як повертається до нього душевна рівновага, готовність до виконання громадянського обов’язку ).

- Яка основа написання новели «Intermezzo»?

5. Повідомлення учнів про життєву основу новели «Intermezzo»

(два учні виступають з повідомленнями)
Новела "Intermezzo" написана Коцюбинським у 1908 році. Це був час реакції - жорстоких розправ російського самодержавства з революціонерами та бунтівниками. Тюрми переповнилися вчорашніми правдошукачами, поліція та жандарми, військово-польові суди чинили розправи, а то й самосуди: стріляли, вішали, били. У листі до Чернявського Коцюбинський пише: "Ви не можете уявити собі, що я пережив, бачачи те все на власні очі, і який це вплив мало на мої хворі нерви. Мені тепер ще гірше, ніж було: не можу ані спати, ані їсти. Ледве пишу до Вас" (18 листопада 1905 року). А ось думки, які висловлює письменник у листі до Володимира Гнатюка: "Взагалі переживаються підлі часи. Суспільність, забита, залякана, втомлена, сидить над розбитим коритом і апатично, без мрій, дивиться на мур, що стоїть перед нею".
Вкрай виснажений службою, громадською роботою, політичними обставинами, знесилений хворобами, Коцюбинський мріяв про відпочинок. У цей складний час він переживає ще й особисту драму: несподівано до нього, людини сімейної, прийшло кохання. Це не було ні мимовільним захопленням, ні грою в почуття. Олександра Аплаксіна, молода співробітниця статистичного бюро, ввійшла в його життя і цілковито заволоділа серцем та думками. Але в найкритичніший момент їхніх стосунків, коли треба було вибирати між сім'єю і коханою жінкою, Коцюбинський промовив: ,Я не залишу сім'ї, якщо навіть доведеться переступити через себе". (Аплаксіна пережила письменника на кілька десятків років, але так і залишилася самотньою). Відмовлятися від кохання було нелегко. Михайло Михайлович замкнув у грудях своє нестримне серце, від чого воно боліло ще сильніше. Нескінченні "треба" і безконечні "мусиш" додавали муки.

Справжнім порятунком стали Кононівські поля відомого мецената і друга Коцюбинського Євгена Чикаленка, в будинку якого письменник провів кілька благодатних тижнів улітку 1908 року (демонструється фото будинку).


Отже, утома — це стан не лише ліричного героя, а й самого автора "Intermezzo".

6.Тестова перевірка (за змістом " Intermezzo ")

Перед опрацюванням змісту твору варто з'ясувати, чи уважно учні прочитали текст новели

1. Твір присвячено:
а) Кононівським полям;
б) дружині письменника;
в) сонцю і жайворонкам.

2. Кому найбільше заздрить герой?


а) землі;
б) небу;
в) планетам.

3. Як герой відреагував на звістку про повішених («про ряд білих мішків»)?


а) розлютився;
б) вийшов з кімнати;
в) заїв стиглою сливою.

4. З чим автор порівнює «теплий зцілющий напій», який дарує сонце?


а) з материнським молоком;
б) з гарячою ранковою кавою;
в) з поглядом коханої людини.

5. Кого мав на увазі ліричний герой, сказавши наприкінці твору «Ми таки стрілися»?


а) людину;
б) жайворонка;
в) сонце.

6. Для якого жанру літератури характерні такі ознаки: напружений сюжет, несподіване закінчення, стислість, відображення внутрішніх почуттів людини, загострений конфлікт?


а) оповідання;
б) новели;
в) балади.

7. Чого найбільше боявся герой, перебуваючи серед нив?


а) приїзду друзів;
б) зустрічі з людським горем;
в) залишитися самотнім.

8. Вибери рядок, у якому всі названі твори є новелами:


а) «Харитя», «Intermezzo», «Цвіт яблуні»;
б) «Intermezzo», «Коні не винні», «На острові»;
в) «Інститутка», «Дорогою ціною», «Коні не винні».



  1. Жанрова специфіка твору

«Intermezzo» - твір особливий, не схожий на будь-який інший у творчості самого письменника. У ньому немає розгорнутого сюжету, зовнішнього конфлікту, діалогів, полілогів.

Сюжет визначається не звичним для читача подіями, а ритмами свідомості ліричного героя.

На першому плані твору – пейзаж у багатопланових його виявах:


  • царство природи

  • розкіш барв зболене авторське «я»

  • велич рідної землі

Дослідники, визначаючи жанрову специфіку твору, відносили його до поезії в прозі – одного з найважливіших жанрових форм епосу, початки якого вбачають у Біблійних Псалмах. На слов’янському ґрунті вона існувала в давній українській літературі, зокрема «Слово о Полку Ігоревім» уважають неперевершеним зразком поеми в прозі. А далі поезія в прозі знайшла свій розвиток у творчості М Шашкевича, В.Стефаника, Лесі Українки, М.Коцюбинського. Прозовий твір має виразно ліричний характер.

- Чому, як ви вважаєте? ( у новелі відтворено почуття й настрої ліричного героя, викликані певними життєвими обставинами).



  1. Аналіз системи образів твору

Хоч новела нагадує мозаїку, але сюжет все ж таки окреслюється. Це втеча від людини й повернення до неї. З одного світу ліричний герой потрапляє в інший, протилежний. Письменник використовує прийом контрасту. Порівняймо ці два світи.

- Що живе у першому світі, а що в другому? ( У першому – місто, суєта, скрегіт, бруд, людське горе, жорстокість. У другому – царство природи, розмаїття барв і звуків, тиша, спокій).

- Проілюструйте це прикладами з новели.

- Хто він, ліричний герой «Intermezzo» ? ( ліричний герой - сам письменник, але це не зовсім так. Багато відчуттів, описаних у творі, знайомі кожному письменникові. Цей твір називають «поемою душі».)



- Зачитайте уривок: «Ах, як всього багато: неба, сонця, веселої зелені»

- На які групи поділяються образи новели? ( образи-персонажі: митець, який приїхав у село на відпочинок; селянин, якого митець зустрів у полі. За позитивним і негативним впливом на митця можна виділити дві групи образів-символів: І – це образи, які наповнюють душу позитивними емоціями: сонце, жайворонки, ниви; ІІ – образи, що породжують смуток, нервовість, стрес: утома, людське горе, залізна рука міста. А ще ми можемо назвати:



1) образи-персонажі;

2) образи птахів і тварин( три білих вівчарки, зозуля, жайворонки);

3) образи-предмети( залізна рука города – поїзд, нужденна купа солом’яних стріх, вітряки, що чорніють над полем);

4) образи природи-пейзажі( мальовничий краєвид села, палке сонце, розкішна земля, симфонія поля - ниви в червні -).

- Заповніть таблицю:

Образи-персонажі

Образи птахів і тварин

Образи-предмети

Образи природи-пейзажі

Митець, селянин


Три білих вівчарки, зозуля, жайворонки


Залізна рука города – поїзд, нужденна купа солом’яних стріх, вітряки, що чорніють над полем

Мальовничий краєвид села, палке сонце, розкішна земля, симфонія поля - ниви в червні


- Що собою являють образи птахів і тварин? ( «Зозуля» - народний образ символ, що втілює надію на життя. «Образи трьох вівчарок» - теж символічні: самозакохана Пава – дворянство, Трепов – жандармерія( кличкою цього пса стало прізвище міністра внутрішніх справ Трепова, який підписував смертні вироки повстанцям); «Дурний Оверко» - принижене й темне селянство. Жайворонок – символ творчої наснаги. Сонце – символ вічності, сили.

- Зачитайте уривок про сонце

- Центральна частина сюжетної оповіді становлять чотири пейзажі. Вони розкривають любов героя до рідної землі. Кожний пейзажний фрагмент несе у собі філософський зміст.



12. Робота в групах. Знайдіть описи пейзажу і прокоментуйте їх

І група: - Зачитати уривок «Мої дні течуть серед степу…»до слів «клекотять в соках надія й те велике жадання..»

- Які образи переважають в уривку – зорові чи слухові?

- Який філософський зміст має цей уривок?

ІІ група: «… я повний приязні до сонця» до «Я теж пустив свою душу під пар».

- Який центральний образ цього уривка? Яку роль він відіграє?

- Що означає вислів «Я теж пустив свою душу під пар»? ( Поетичний одухотворений образ сонця – справжній гімн йому. Ліричний герой з пошаною звертається до сонця, говорить зним, як із розумною істотою. Урочисто звучать слова: «Сонце, я вдячний тобі. Ти сієш у мою душу золотий засів – хто знає, що вийде з твого насіння? Може вогні? Філософ –сонцепоклонник зізнається: «Ти дороге для мене», «Я тебе люблю».)



ІІІ група: «Коли лежиш у полі лицем до неба» до «було прекрасно»

- Що ви «побачили» й «почули», слухаючи уривок? ( тут гармонійно з’єдналися, злилися зорові й слухові образи. Перед нами душа героя, і саме в ній, а не в природі жайворонок грає на арфі полів. М.Коцюбинський виступає як майстер вишуканих засобів поетичної мови, знавцем музики природи.)

- Що спричинило тяжку втому героя, в чому його трагедія? (Читання І частини. «Мене втомили люди»). Для ліричного героя твору мандрівка в природу – відпочинок, можливість оновити фізичні й моральні сили. У нього, чуйного і вразливого митця, ослабли струни душі від жахів навколишнього світу( столипінська реакція, горе народу). Він хоче забути про людські страждання, але «залізна рука города2 тягнеться за ним. Герой твору йде на поле, але й там, дивлячись на вівчарок Оверка і Трепова, не може відігнати спогадів про повішених, про людські ланцюги і омріяну волю. Гладить руками»соболину шерсть ячменів, шовк колосистої хвилі», милується волошками, небом, хмарами і п’є «теплий, зцілющий напій сонця». Це дає йому сил, відчуття себе як невід’ємної частки могутньої природи. Кульмінація твору – зустріч героя з селянином. Ослаблені струни його душі знов натягуються, і він відчуває себе готовим до життя і боротьби.)



- Доведіть, що герой, переживши душевну кризу, здатен знов повернутися до активного життя

( Яскравим доказом цього може бути зустріч із людським горем. Вони зустрілися, стояли мовчки і хвилину дивились один на одного. Ліричний герой ніби перевіряє свою готовність повернутися до людей, випробовує наше терпіння. Йому самому не віриться, що він може знову сприймати людське горе. Але раптом лунають слова: «Говори, говори…».

Ліричний герой після зцілення повертається до того, чим жив раніше. «Душа співає, струни натягнуті…». Гармонії досягнуто. Отже, це була не втеча, а лише інтермецо – тимчасовий перепочинок, потрібний для заспокоєння.)

- Повернімося до проблемного питання. Яка роль Кононівських полів? Чим вони допомагали митцеві? ( Кононівські поля стали тією ланкою у ланцюгу життя, яку письменник влучно назвав «Intermezzo» . Саме вони принесли герою твору заспокоєння. Лише у природі є гармонія, якої постійно шукає людина. Стрес, депресію можна перемогти, зцілити – для цього потрібно йти до природи.)

- Кому завдячує зціленням ліричний герой? ( «На небі сонце, серед нив я»,- думає герой. Він кохається в сонці, вдячний йому, бо саме воно сіє в душу золотий засів, наповнює її теплом і щирістю. Сонячне проміння здається материнським молоком, воно лікує знервовану душу. Вдячний герой і жайворонку, бо він натягує струни, єднає небо і землю. Натягнуті струни породжують музику, в якій немає фальшивої ноти).

13. Прийом «Психоаналіз»

- Накресліть лінію психологічних змін в душі героя і за допомогою кольорів відобразіть його стан



Утома – стрес – інтермецо – рівновага – спроможність сприймати горе

Отже, інтермецо займає центральне місце у цьому ланцюжку. До нього є утома, стрес і лише після цього приходить рівновага. У природі ми повинні шукати перепочинку, душевної гармонії. Природа – це спокуса для тих, хто втратив віру у власні сили, віру в життя. І герой не тікає від суспільства, він лише набирається сил.

- Яка розв’язка новели? Яка основна думка твору? ( Людина не може бути самотньою. Завдання митця – служити своєю творчістю народові: «Йду між люди. Душа готова, струни тугі, вона вже грає».)

- Як ви вважаєте, чому М.Коцюбинському присвоїли мистецький титул «сонцепоклонник»?



( Історики літератури, дослідники, очевидно, не розмежовували художній образ оповідача – персонажа твору й реальну особу автора новели – письменника. Він не тільки сонцепоклонник, а й шанувальник землі ).

- Зачитайте кінцевий монолог героя «Прощайте, ниви» ( заява митця йти поміж люди. Це означає, що будуть написані нові твори, в основу яких ляжуть розповіді реальних людей про власні переживання).

VІ. Рефлексивно – оцінювальний етап

Літературна гра «Закінчи речення»

  1. В українській літературі М.Коцюбинський відомий як…( Імпресіоніст).

  2. Слово «Intermezzo» означає…(Перепочинок, пауза).

  3. На початку новели і в її фіналі наявний образ…( Моя утома).

  4. Ознакою драматичного твору в новелі є …(Перелік дійових осіб).

  5. «Єднала небо із землею в голосну арфу і грала на струнах симфонію поля « дійова особа новели…(Жайворонок).

  6. Новела написана у …(Час реакції).

  7. Вівчарка Павла символізує…(Дворянство), Трепов - …(Жандармерію),Оверко…(Принижене селянство).

  8. М.Коцюбинському присвоїли титул…(Сонцепоклонник).

  9. Новела «Intermezzo» присвячена… (Кононівським полям).

  10. Кульмінацією новели є епізод…( Зустріч митця із селянином).

  11. Уривок «Прощайте. Йду поміж людьми. Душа готова , струни тугі, наладжені, вона вже грає» є елементом сюжету - …(Розв’язкою).

  12. Дослідники, вивчаючи жанрову специфіку новели відносили її до…(Поезії в прозі).

VIІ. Підсумок уроку

Учитель. Михайло Коцюбинський, великий Сонцепоклонник, написав оду життю, сонцю, природі. Він зумів глибоко пізнати суперечності людської душі, знайти правильний вихід. У цьому творі розкрилася майстерність Коцюбинського як імпресіоніста і як новеліста. Він ще раз підкреслив неможливість втечі від суспільства. І сам автор ніколи не тікав від людини, навпаки, йшов їй назустріч, відкривав для неї свою душу, через те так рано пішов із життя.

  • Чи може бути митець вільним від суспільства?

  • Чи отримав ліричний герой енергію від природи?

  • Чи важливо для людини жити в гармонії з природою?

(Звернення до епіграфа.Учитель підводить учнів до визначення ідеї твору: митець повинен служити народові.)

VІII. Домашнє завдання

  1. Прочитати повість “ Тіні забутих предків ” та підготувати повідомлення на теми : «Історія створення повісті, «Фільм “Тіні забутих предків” і його доля»(усім учням);



  1. Створити міні-проекти :

1 група. Календарна обрядовость у повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків"

2 група. Трудова обрядовость у повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків"

3 група. Родинна обрядовість у повісті М.Коцюбинського "Тіні забутих предків"

Урок 3

1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка