Система уроків з української мови



Скачати 472.19 Kb.
Сторінка5/5
Дата конвертації29.04.2016
Розмір472.19 Kb.
1   2   3   4   5
Підсумок уроку

  • Домашнє завдання та його інструктаж. На вибір учнів:

    1 ) усний переказ тексту « Легенда про калину»;

    2 ) індивідуально. Усні повідомлення учнів на тему «Займенник частина мови».

    Література

    Бердник О. П. Серце Матіоли. Казки та легенди. – К.: « Веселка», 1991.

    Жаровська Н. В. Метод проектів на уроках української мови та літератури. – Тернопіль – Харків: Ранок, 2010. – 144 с.

    Сухомлинський В. О. Вічна тополя: Казки. Оповідання. Етюди. – К.: Генеза,

    2003.

    Сухомлинський В. О. Гаряча квітка. Оповідання та казки. – К.: Веселка,

    1978.

    Сухомлинський Василь. Казки Школи під Голубим Небом: Казки, притчі,
    оповідання. – К.: Рад. Шк.., 1991.

    Сухомлинський Василь. Пшеничний колосок. – К.: Веселка, 1985.

    Сухомлинський В. О. Чиста криниця: Казки, оповідання, етюди. – К.: Веселка,

    1993.

    Якуніна Ю. В. Українська мова. Збірник текстів для диктантів. – Донецьк: ТОВ « ВКФ « БАО», 2010. – 128 с.

    Висновки учителя про урок. Мій урок відповідає програмі. Вірно були визначені і розв’язані на уроці завдання. Оптимально було визначено зміст уроку, який відповідав завданням. Я вважаю, що вдало визначена структура уроку. На уроці була організована робота із формування основних умінь, навичок, інтересів учнів. Використані різноманітні форми контролю знань учнів, їх вибір і поєднання були вдалими. Мала наявність інтеграція з біологією, українською літературою. Знання учнів оцінені мною об’єктивно і відповідно до норм. Правильно здійснювався на уроці інструктаж, визначався обсяг і складність домашнього завдання.

    Додаток до уроку № 4

    Легенда про калину

    В одному селі жили хлопець Кай та дівчина Лина. Підросли, покохали одне одного, одружилися, стали жити сім’єю. Сонечко працею стрічали і проводжали. Народила Лина доньку – красуню. Гляне на неї сонечко – засміється.

    На згадку про народження доньки вирішив Кай посадити деревце – звичай в Україні такий жив між людей. Але хотілось чогось незвичайного, як доньчина краса. Пішов Кай до лісу, побачив в та гарний кущ, обсипаний білим цвітом. Викопав обережно з рідною лісовою землицею та й посадив біля двору. Росте донька, гарнішає. Росте кущ, зеленіє. Навесні біліє квіточками, восени червоніє ягідками. Гарний, як наречена в день весілля. Хто не йде, щастя Кая та Лини в тому кущеві вбачають. Почали люди й собі садити гарного кущика біля двору, щоб щастя дім не лишало, а кущ назви не мав, то почали його звати кущ Кая та Лини – кущ калини, а донечку – Калинкою – Килинкою.

    Розцвіла Україна калиною, запишалася красою дівочою. І пішов звичай по землі українській: народився синочок – татусь саджає дубочок, народилася донька – саджає калиноньку. На щастя, на долю, на здоров’я. Кущ не тільки красу має, він здоров’я повертає. Людей шанує, хворість лікує. Отака вона, калинонька наша.



    Творчі роботи учнів до інтегрованих уроків № 1 – 3

    « Природа – це казка…»

    Природа - це гордість,

    Природа – це казка,

    Це море, ліси і поля.

    Нам треба її захищати, любити,

    Щоб нам вона радість дала.

    Пташки і комашки, а також тварини:

    Їм треба природа – це їхняя сила.

    Вона їх годує,

    Ласкає і любить,

    Дарує і іншим життя.

    Ніколи не треба про це забувати.

    Природа – це наша сила і мати.

    Юрковська Анастасія
    Любити природу – значить любити свою Україну

    Для кожної людини, яка щиро любить рідну землю, її природа – найголовніша у світі. Та мені здається, що немає нічого прекраснішого за українські краєвиди. Яке серце не сповниться радістю, доторкнувшись до краси України? Яка душа не озветься трепетною й щирою любов’ю до неї?

    Золотом котяться пшеничні хвилі на степових просторах української землі.

    Що є прекрасніше від українських пшеничних ланів, моря золотих соняшників, безкраїх степів, розкішних плодових садів, дзвінких потоків

    великих і малих річок, які розкинули свої чарівні стрічки серед зелених дібров, серед квітучих степів, у сивих горах. Вдень в річках купається сонячне проміння, а вночі милуються в них своєю красою.

    А квіти!..Квіти… Як їх багато на моїй землі. Вони скрізь…

    У моєму рідному селі Красна Поляна весною, влітку та восени на квітниках та в палісадниках майже в кожної господині милують людське око яскраві тюльпани і блідо – рожеві, червоні та білі півонії, ніжні троянди і п’янкий жасмин, темно – синій та світлий бузок, чудові білі конвалії. Є ще й м’ята, нагідки, чорнобривці та багато інших квітів.

    Україна…Квіти… Мені навіть здається, що слова

    « Україна» і « квітка» - це синоніми, бо такої квітучої землі, мабуть нема ніде.

    З ранньої весни лунають над цим квітучим багатством пташині пісні. Прорізують повітря стрижі та ластівки, поважно пливуть лелеки, неначе граються з морськими хвилями чайки. А соловей, пташиний цар, став беззаперечним символом української землі.

    Природа – це наша гордість, яку треба любити захищати.

    Любити природу – значить любити свою Україну.



    Краснокутський Антон
    « Природа - це казка, яку треба читати серцем…»

    Гарна, прекрасна чудо – земля!

    Ніжно берім її в руки свої,

    Щоб розквітла і завтра вона,

    Бережімо її, бережімо її.

    Усі ми з дитинства любимо природу. Любимо мандрувати лісами, полями, купатися в морі, річці. Милуємося квітами, з насолодою дихаємо свіжим повітрям. Радіємо контакту з природою.

    Ми – діти природи, а не її володарі. Але діти особливі – неслухняні, вередливі. Треба, щоб ми усвідомили себе частиною природи і зрозуміли, що втручання у природу може мати найважчі наслідки не лише для природи, а й для людини. Саме природі людина завдячує своїм існуванням, своєю могутністю.

    Страшно зовсім не відчувати і не цінувати красу. А уникнути помилок у ньому допоможуть власне відчуття гармонії світу та палке бажання її зберегти. Як говорив французький письменник Екзюпері:

    « Добре бачить тільки серце, найголовніше очима не побачиш».

    Тож охороняймо природу! Оберігаймо її скарби, пам’ятаймо про те, що їх потрібно примножувати, збагачувати, наповнювати!

    Зупинися сьогодні, людино,

    Бо назад вороття не буває.

    Ця земля – неповторна, єдина.

    Зупинися – планета благає.



    Швець Ірина
    Моя улюблена квітка

    Моя улюблена квітка – це ірис. У нас на подвір’ї росте дуже багато різнокольорових ірисів. Я їх дуже люблю. Коли вони розквітають, то таке враження, що наше подвір’я засяяло різними барвами. Мені дуже подобається, коли цвітуть іриси. Іриси – це такі квіти, на які не можна надивитися. Вони притягують погляд і заворожують навіть байдужих до квітів людей. У нас на подвір’ї є аж п’ять видів ірисів. А весною ми з мамою та бабусею посадимо ще декілька видів цих невимовно гарних квітів. Коли вони виростають, то досягають метра, а то й півтора. Їхня народна назва – « півники», тому що квіти й нагадують саме домашню птаху півника. Для мене нема гарнішої рослини, ніж іриски.

    А ще мені подобається квітка, що має назву « Львиний зів». Ці квіти теж для мене, як і іриси, дуже особливо гарні. По – народному їх називають

    « песиками». Це тому, що якщо квітку притиснути, то таке враження, ніби зіває лев. У нас дома є декілька видів цієї чарівної різнобарвної квітки. А ще багато інших, бо у нас дома, я і мої близькі, дуже любимо квіти. Вони зачаровують, радують нас. Як це гарно, коли цвітуть квіти!



    Романюк Катерина
    Монстера – моя улюблена квітка

    Я народилася в родині, де люблять вирощувати і доглядати за квітами. Ще змалечку матуся прищепила й мені любов до квітів. Уся моя спальна кімната заставлена, як це тільки дозволяє розмір кімнати, різними красивими квітами.

    Восени я з родиною переїхала в новий будинок. Мама відокремила мені у палісаднику клаптик землі, де я зробила гарненьку клумбочку з альпійською гіркою. Весною я висаджу кімнатні квіти на вулицю.

    Серед усіх квітів моєю найулюбленішою є монстера. Мене приваблює її величезне листя, яке немов хтось порізав. Монстера виростає до великих розмірів, а саме до метра – півтора, майже в мій зріст. Під її пишною кроною можна сховатися. У неї дуже міцне стебло. Це робить її незрівнянною з іншими квітами. Якщо її витягнути з горщика, в якому вона росте, то можна побачити міцне, тісно сплетене коріння.

    У світі існує багато різних красивих квітів, але я полюбляю тільки екзотичні. А монстера своєю незвичайною структурою, листям, стеблом і корінням перемогла, на мою думку, усі квіти.

    А ще мені подобається халяндра. Її незрівняні ніжно – рожеві квіти нагадують рожеві зірочки, які сяють на зеленому тлі листя.

    Я вважаю, що кожна квітка неповторна і гарна по – своєму.

    Поплавська Марія

    Моя улюблена пора року

    Я найбільше всього люблю зиму. Особливо, коли багато снігу. Взимку,



    на Новий рік, до дітей приходять у гості Дід Мороз і Снігуронька та дарують подаруночки малим діткам, які їх дуже чекають. Взимку можна гратися у сніжки, кататися на санчатах, ковзанах, ліпити снігову бабу. А хлопці ще люблять будувати фортеці із снігу. Річки всі замерзають, вкриваються прозорою кригою. Дерева вкриті дуже красивою білосніжною шубою. А земля – красивим, іскристим, біло – голубим килимом із снігу. Де не глянеш – навкруги все в сніговому одязі. Мені подобається спостерігати, як падають гарні сріблясті сніжинки, начебто танцюють сніговий танок. Вони нагадують мені зірочки. Я простягаю руку і дивлюсь, як вони падають мені на долоню і тануть, нібито їх і не було. Коли пригріє сонечко і розтане сніг – зникне вся зимова краса. Мені буде дуже сумно прощатися із зимою, хоча на зміну їй прийде квітуча весна.

    Вовк Любов



  • 1   2   3   4   5


    База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка