Система роботи з молодими педагогами- початківцями в позашкільному закладі



Скачати 243.92 Kb.
Дата конвертації13.04.2016
Розмір243.92 Kb.


СИСТЕМА РОБОТИ З МОЛОДИМИ ПЕДАГОГАМИ- ПОЧАТКІВЦЯМИ В ПОЗАШКІЛЬНОМУ ЗАКЛАДІ.

Методичні рекомендації

Система професійної підготовки педагогів позашкільних закладів представляє собою цілісний процес, у структурі якого особливе місце займає діяльність педагога- початківця, його адаптація до вимог керівника гуртка чи творчого об’єднання.



На першому етапі адаптації відбувається знайомство молодого вчителя з вимогами позашкільного закладу, із завданнями , які покладені в основу гурткового заняття, його включення в професійну діяльність.

Другий етап пов'язаний із процесом подолання утруднень навчальної діяльності і початком формування майстерності молодого педагога – початківця.

Третій етап визначається як етап високої адаптованості і є результатом ефективності діяльності молодого вчителя на попередньому етапі. Для цього етапу характерним є високий рівень самостійності молодого вчителя, його творчий підхід до навчальної діяльності.

Дослідження показують, що процес адаптації педагогів- початківців позашкільних закладів до навчальної діяльності значною мірою обумовлений ступенем і характером допомоги, яку молодий педагог одержує від адміністрації закладу, досвідчених педагогів, колег по роботі.

Варто скласти орієнтовну схему роботи заступника директора навчального закладу з молодими педагогами.

Доцільно розробити у закладі спеціальний ритуал зустрічі молодих педагогів- початківців. Можна, наприклад, на засіданні педагогічної ради кожному з них вручити бібліотечку методичної літератури, а також гарно оформлену пам’ятку.

У бесіді з молодими вчителями з'ясовують їхні нахили, бажання, інтереси. Намагаються вже з цієї бесіди зробити висновок, яка допомога потрібна кожному з них, як найраціональніше використати їхні можливості.

У позашкільних закладах освіти країни використовується система наставництва.

Ретельну роботу потрібно вести у позашкільному закладі і з добору і навчання тих, кому доручається керівництво стажуванням молодих учителів. Роботу вчителів-наставників слід розглядати як одне з найважливіших громадських доручень. Адміністрація закладу повинна використати всі можливості для їхнього морального і матеріального стимулювання, питання про їхню роботу варто періодично виносити на засідання педагогічної ради закладу.

Роботу наставника з підшефним варто починати з довірливої бесіди, часто в присутності одного з членів адміністрації. Варто ознайомити початківця з обладнанням методичного кабінету позашкільного закладу, робочої кімнати керівника гуртка.



Наступний етап — складання індивідуального плану роботи молодого вчителя (стажиста) з урахуванням його потреб і можливостей .

У складанні плану і його реалізації велику допомогу надає наставник. У своїй роботі з молодими вчителями наставник використовує різноманітні форми .

У перші два-три тижні заняття молодого педагога- початківця позашкільного закладу відвідують лише наставники та його колеги, адже відомо, що присутність на уроці керівника закладу надто хвилює початківців, а дружні зауваження колег сприймаються ним значно лояльніше. На нашу думку, тільки починаючи з третього тижня роботи початківця на уроки можуть прийти директор і його заступники.

Наставникам при спостереженні й аналізі занять початківців варто використовувати систему тематичних пам'яток.

Наставник, готуючись з початківцем до проведення занять, працюючи над розробкою конспектів занять, рекомендує початківцю використовувати ряд пам'яток.

Адміністрації закладу потрібно налагодити систематичну роботу з наставниками, періодично проводити для них семінари-практикуми, у ході яких можна, зокрема, розглянути такі питання:

· складання орієнтовного індивідуального плану вчителя-стажиста;

· зміст і форми роботи наставника зі стажистом;

· навчання стажистів, навичкам самоаналізу заняття;

· форми і методи впровадження досягнень психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду у практичну діяльність молодого вчителя;

· методика складання проекту підсумкової характеристики вчителя-стажиста;

· обмін досвідом щодо звітування тощо.

Адміністрації закладу варто на допомогу наставникам створювати ряд пам'яток, наставники повинні систематично аналізувати хід роботи зі своїми підлеглими, вносити необхідні корективи у свою роботу.

Останнім часом набуває поширення інша форма керівництва роботою молодих педагогів — участь їх у роботі педагогічної майстерні або майстер-класу. Справа в тому, що в системі наставництва не використовується важлива для успіху стажування умова—добровільне бажання того, хто навчається, переймати досвід роботи свого наставника.

Навчання у майстер-класі ґрунтується на передачі педагогом власного досвіду. Проблематика роботи може бути досить різноманітною: від вузьких тем , до широких, які відповідають вимогам становлення молодого вчителя.

Педагог , який веде заняття у майстер-класі, повинен уміти не тільки узагальнювати власний педагогічний досвід, але й передавати його іншим. Для майстер-класу розробляється тематика занять, на яких використовуються такі методи, як відкриті уроки вчителя-майстра, лекції, семінари, практичні заняття з проектуванням педагогічної діяльності, індивідуальні та групові консультації, уроки-панорами тощо. З метою більшої наочності доцільно лекції, консультування поєднувати з прямим показом методів роботи.

Останнім часом набуває популярності з метою навчання педагогів використання відеозаписів навчально-виховних заходів. За допомогою відеозаписів доцільно навчати молодих учителів майстерності педагогічної техніки, педагогічного спілкування та ін.

Досить актуальним у навчанні молодих учителів залишається відвідування уроків своїх колег, а також підготовка власних відкритих заходів. Для того, щоб відкритий урок досвідченого колеги зміг виконати свою функцію, у процесі його підготовки і проведення варто використовувати рекомендації, викладені у книзі М. М. Поташника «Управление современной школой».

Вузівська підготовка не визначає однозначно характер адаптації молодого вчителя. Успішність його професійного самовизначення залежить від того, наскільки ефективно поєднуються вузівська підготовка із сприятливими у творчому відношенні умовами його діяльності у школі. Найбільші проблеми виникають у вчителя-початківця на занятті. Це пов'язано з тим, що молодий учитель вперше повинен самостійно приймати рішення в різних педагогічних ситуаціях, тобто відразу проявити свою педагогічну майстерність, яка у практичній діяльності педагога формується поступово, під впливом систематичної методичної підготовки.

Значні утруднення викликає у вчителя-початківця , керівника гуртка проведення різноманітних типів і видів уроку, тому варто зупинитися на особливостях проведення деяких із них.

Заняття готується спільно з методистом чи заступником директора закладу. Молоді вчителі відвідують заняття, аналізують його, виробляють рекомендації. Стажисту пропонується заповнити невелику анкету з метою навчання їх аналізу заняття.

Недостатній рівень підготовленості стажиста позашкільного закладу до практичної діяльності зумовлює високу інтенсивність його утруднень у здійсненні виховної діяльності. Дослідження цього питання дозволяє зробити висновок, що рівень підготовки педвузу до виховної діяльності значно нижче рівня його спеціальної підготовки. З метою виявлення рівня володіння молодим учителем педагогічними вміннями у виховній діяльності варто провести спеціальне анкетування.

Аналіз результативності виховної діяльності вчителя-початківця свідчить про необхідність пошуку шляхів її вдосконалення.

Робота з молодим педагогом- початківцем повинна бути систематичною та спрямованою на забезпечення вдосконалення всіх компонентів готовності молодого вчителя до виховної діяльності, в результаті чого зростає її рівень та ефективність. У багатьох позашкільних закладах виправдала себе практика організації закладу вивчення передового досвіду організації виховної роботи. Варто скласти пам'ятку на допомогу вчителю з організації виховної роботи.



Однією з необхідних умов успішного професійного зростання молодого вчителя є цілеспрямована і систематична робота із самоосвіти.

Слід підкреслити: самоосвіти, бо, за словами Жан-Жака Руссо, тільки вона спроможна сформувати справді ерудовану та всебічно розвинену особистість, якою, без сумніву, повинен бути освітянин.

Самоосвіта вчителя-стажиста має істотне значення для реалізації на практиці раніше отриманої освіти, формування вмінь професійної педагогічної діяльності. Варто виділити декілька критеріїв готовності вчителя-стажиста до самоосвітньої діяльності в позашкільному навчальному закладі.

Це: уміння вибрати напрям пошуку необхідної літератури; визначити, у якого роду публікаціях містяться відповіді на питання, які цікавлять молодого педагога- позашкільника; у яких періодичних виданнях можна знайти потрібну інформацію; у яких бібліографічних показниках повинна бути інформація, яка цікавить стажиста;

· здатність, впроваджуючи конкретний педагогічний досвід, уяснити основну ідею досвіду, осмислити систему свого власного досвіду;

· потреба у різнобічній педагогічній діяльності як однієї із засобів підвищення рівня своєї педагогічної культури.

Відповідно до діючих нормативних документів адміністрація закладу не повинна вимагати від педагога- початківця планування самоосвіти, але це не виключає необхідності здійснення контролю за нею з боку адміністрації та громадських організацій. Необхідною умовою плідної роботи молодих спеціалістів є відповідна організація самоосвіти адміністрацією закладу.

Мова йде про:

· створення оптимальних умов для самоосвітньої роботи;

· організацію семінарів-практикумів для вчителів з питань використання прийомів і засобів організації самоосвітньої роботи;

· визначення конкретних вимог до педагога стосовно самоосвіти;

· забезпечення контролю за цією ділянкою методичної роботи.

Що залежить від адміністрації закладуу справі створення максимально сприятливих умов дня плідної самоосвітньої роботи педагога ?

Це:

· збільшення вільного часу молодого педагога;



· наявність у розпорядженні педагогіві власної бібліотек;

· хороший методичний кабінет, який згідно з Положенням про методичний кабінет закладу освіти рекомендується створювати в усіх освітніх закладах, щоб він був «організуючим центром методичної роботи з педагогічними працівниками».



Важливо стимулювати самоосвітню діяльність учителя-стажиста.

Відмітимо деякі шляхи вирішення цієї проблеми:

· осмислення педагогічного досвіду і методичних рекомендацій з позицій науки, усвідомлення принципів, закономірностей, ідей, що лежать в основі досвіду, який вивчається, чи методичних рекомендацій;

· включення молодих педагогів в активну роботу методичних об'єднань.

Варто у планах роботи методичних об'єднань передбачити виступи молодих педагогів-початківців з певних теоретичних питань;

· відкриті уроки, які молоді вчителі проводять на останньому, заключному етапі стажування (у квітні-травні), та їхні творчі звіти перед педагогічним колективом;

· захист підготовленого вчителем-стажистом реферату з педагогічної проблематики;

· одним із головних шляхів стимулювання самоосвітньої діяльності молодих учителів є творча атмосфера, яка існує в педагогічному колективі. Тому керівництво самоосвітою вчителів-стажистів тісно пов'язане з цією роботою щодо професійного виховання педагогічного колективу.



Найвищою формою самоосвіти педагога є проблемний семінар, тобто організаційна форма наукової роботи з кадрами, об'єднаними спільним інтересом до конкретних питань діяльності закладу і прагненням до вдосконалення практики. Саме проблемний семінар — найбільш вдала форма навчання педагогів, яка поєднує перспективний педагогічний досвід, набутий багатьма педагогами, з результатами наукових досліджень, спонукає педагога вишукувати шляхи розв'язання реальних педагогічних завдань та ситуацій.

Приведемо перелік неодноразово апробованих нами на практиці завдань, які обов'язково повинен виконати молодий спеціаліст протягом першого року роботи:

· розробка календарно-тематичного планування з урахуванням особливостей творчого об’єднання і навчальних програм;

· розробка технологічної карти навчальних заходів однієї з тем навчального курсу з урахуванням результатів вхідного контролю;

· розробка циклу тестових завдань для проміжного і тематичного контролю;

· розробка циклу різнорівневих занять для проміжного і тематичного контролю;

· розробка програми ліквідації прогалин у знаннях учнів з урахуванням вхідного контролю;

· розробка планів занять різних типів;

· розробка сценаріїв навчальних занять і виховних заходів;

· складання характеристики з урахуванням досягнень гуртківців ;

· аналіз рівня розвитку колективу;

· аналіз результатів навчання гуртківців;

· аналіз навчального заняття;

· підготовка і проведення занять з батьками гуртківців за однією з педагогічних проблем;

· проведення різноманітних занять та інших заходів з учнями та їхніми батьками тощо.

Виправдала себе практика складання програми підвищення загальноосвітнього та методичного рівня молодого педагога. Скажімо, у перший рік роботи, окрім відвідування відкритих уроків та проведення виховних заходів, молодий педагог відвідує «школу молодого вчителя».



Орієнтовна тематика занять у «школі педагога- початківця «

Заняття з молодими вчителями можуть вести директор позашкільного закладу та його заступники, вчителі-методисти, найбільш кваліфіковані педагоги, шкільний психолог.

У практику роботи увійшли так звані місячники молодого вчителя «Ініціатива і творчість молодих» (орієнтовно а лютому-березні кожного року). Місячники (можливо, тижні, декади) включають різні заходи: відвідування відкритих,уроків молодих спеціалістів, позакласних заходів, проведення ділових та інтелектуальних ігор, «круглих столів, диспутів, конференцій, конкурсів, які обов'язково завершуються підбиттям підсумків стажування і святом для молодих педагогів. Наслідки стажування підбиваються, як правило, на нараді при директорі щороку у травні-червні. Враховуючи їх, керівництво закладу разом з наставником планує навчально-методичну роботу стажиста на другий і третій роки. Програма підвищення загальнопедагогічного і методичного рівнів стажистів у цей період диференціюється залежно під наслідків стажування за перший рік і результатів діагностування. Діагностування ( моніторинг )варто проводити у квітні-травні кожного навчального року з метою оцінювання роботи молодого вчителя. Починаючи з кінця першого — початку другого року роботи слід більш активно залучати молодих учителів до методичної роботи, давати їм конкретні завдання, по можливості залучати їх до роботи творчих груп. Виправдала себе практика залучення стажистів до роботи з методичною літературою для виконання творчих завдань, наприклад:

· опрацювати одну з монографій з методики навчання і визначити шляхи реалізації рекомендацій авторів у власній практиці (за запланованою схемою);

· проаналізувати шляхи і прийоми використання у процесі навчання ;

· па основі вивчення однієї з методичних робіт визначити шляхи вдосконалення власної педагогічної практики;

· скласти картотеку публікацій з передового педагогічного досвіду, проаналізувати методичні журнали за два (три) попередніх роки.

У перший рік роботи молоді вчителі працюють у школі молодого вчителя за єдиною програмою, незалежно від напряму гуртка , рівня підготовки у ВНЗі, професійної кваліфікації, особистих можливостей тощо.

Протягом другого року роботи тематика занять школи молодого вчителя диференціюється з урахуванням вище названих факторів, тобто вчителі працюють, в основному за індивідуальними програмами. Для організації цілеспрямованої роботи з підвищення методичної підготовки, професійної майстерності варто протягом квітня-травня першого року роботи стажиста провести діагностування вчителів. Подаємо один із можливих варіантів діагностичних анкет. (Додаток )

Для того, щоб педагоги- стажисти вміли правильно відповісти на питання анкети, треба провести значну роботу, яка включає, зокрема, навчання педагогів навичкам самоаналізу своєї діяльності (адже для якісного діагностування необхідно, щоб кожний педагог зумів розібратися у сильних і слабких сторонах своєї педагогічної діяльності, зміг дати об'єктивну оцінку своєї праці). Якщо вчитель навчився правильно аналізувати свою діяльність, він уже зробив значний крок до підвищення педагогічної майстерності.

Лише вивчивши результати анкетування керівників гуртків, відвідавши у них систему уроків, виховних заходів, перевіривши рівень навчальних досягнень вихованців, можна скласти план роботи школи молодого вчителя другого року навчання.

З метою спрямування методичної роботи на реалізацію творчого потенціалу вчителів, пошуку ефективних шляхів застосування набутих знань, умінь і навичок у процесі роботи в школі молодого педагога- початківця і ту педагоги закладу, які досягли кращих успіхів у своїй професійній діяльності на третій-четвертий рік роботи в позашкільному закладі включаються до складу творчих груп. Зауважимо, що участь у роботі творчої групи — добровільна справа кожного педагога. Зрозуміло, що до складу кожної творчої групи, поряд з молодими педагогами, входять і їх досвідчені колеги. Творчі групи у загальноосвітніх навчальних закладах створюються у таких випадках:

· для впровадження у практику роботи школи досягнень педагогічної науки або відомого, апробованого передового педагогічного досвіду;

· для впровадження у практику роботи кращого педагогічного досвіду, «вирощеного» у цьому ж навчальному закладі;

· для впровадження узагальненого у школі педагогічного досвіду з актуальних проблем організації навчально-виховного процесу;

· для впровадження у практику основних положень нормативних і директивних документів;

· для проектування нових освітніх моделей, які відповідають сучасним завданням освіти.

До складу творчої групи бажано також включити 5-7 педагогів із стажем роботи в позашкіллі, які наполегливо працюють над удосконаленням власної теоретичної та практичної діяльності.

Творча група створюється і припиняє свою діяльність за ініціативи її учасників та по мірі вирішення поставлених перед нею завдань. Група має план роботи, складений у довільній формі, та оформлені результати творчого вирішення проблем у вигляді продукту творчої, індивідуальної і колективної педагогічної діяльності. Очолює творчу групу заступник директора позашкільного закладу з навчально-виховної (науково-методичної, виховної) роботи , методист або один із найбільш досвідчених вчителів — «вчитель-методист», «старший учитель».

Орієнтовний алгоритм роботи творчої групи.

1. Підготовчий етап. Аналіз практики навчального закладу, якісного складу наявних педагогічних кадрів. Визначення науково-методичної проблеми, над вирішенням якої працюватимуть члени групи. Розподіл обов'язків та питань для кожного члена групи.

2. Цілеспрямована теоретична підготовка. Психологічна підготовка для сприйняття нового. Вивчення наявної науково-педагогічної та методичної літератури із вказаної проблеми, освоєння наявного досвіду, з'ясування сутності того, що впроваджується.

3. Складання програми (плану) діяльності. Визначення конкретних цілей і завдань групи. Розробка моделей, рекомендацій, порад щодо застосування на практиці існуючого досвіду. Розробка змісту діяльності творчої групи.

4. Накреслення шляхів розв'язування проблеми. Колективне обговорення висунутих гіпотез. Випробне впровадження кращого педагогічного досвіду з даної проблеми.

5. Аналіз і підбиття підсумків роботи. Апробація набутого досвіду на основі нових педагогічних ідей. Апробація рекомендацій, розроблених творчою групою. Узагальнення кращого педагогічного досвіду.

6. Запровадження досвіду, набутого творчою групою, в масову практику. Поширення створеного досвіду (виступ із лекціями, пропаганда в пресі, демонстрація особистого досвіду застосування на практиці положень, рекомендацій, висновків науки з даної проблеми). Надання допомоги вчителям, які зацікавились ідеями творчої групи. Вивчення перспективи подальшого існування творчої групи.

Рекомендації, розроблені членами творчої групи, апробуються, коригуються, уточнюються. Керівники гуртків позашкільного закладу, переконавшись у доцільності інновацій, розроблених членами творчої групи, можуть творчо використовувати їх у своїй практиці.

Результативною робота творчої групи буде за умови, коли буде здійснюватися науково-методичне керівництво нею з боку методиста та керівництва закладу, методичного кабінету відділу освіти.

Вчителі, які входять до складу творчої групи, звільняються від участі в інших колективних постійно діючих формах методичної роботи у закладі .

Методична і педагогічна ради закладу надають допомогу в експертизі результаті діяльності групи і впровадженню передових ідей, рекомендацій і досвіду.

Сучасному молодому вчителю потрібна конкретна допомога у підвищенні рівня його психологічної культури та педагогічного мислення. Вміння психологічно обґрунтувати зміст навчальних програм , практичне оволодіння знаннями психологічних механізмів навчальної роботи, методикою психолога-педагогічних спостережень за процесом розвитку особистості учнів, діагностико-прогностична діяльність значною мірою залежать від сформованості в педагога готовності до навчально-виховної роботи. Так, педагог повинен уміти:

· проектувати, конструювати навчальний матеріал, моделювати педагогічний процес, спрямовувати навчальну діяльність учнів на основі психологічних уявлень;

· перетворювати наукову інформацію в навчальний матеріал, доступний для його розуміння вихованців, пробуджувати інтерес до занять, розвивати творчу активність вихованців;

· спостерігати, сприймати психологічний стан гуртківців, виділяти особливості стосунків у дитячому колективі, здійснювати моніторинг;

· здійснювати емоціонально-вольовий вплив на дітей, виявляючи стриманість, організованість, цілеспрямованість, стійкість, самостійність, ініціативність;

· ставити завдання, інструктувати вихованців, координувати їхню діяльність, співробітничати у навчальному процесі;

· регулювати взаємовідносини з гуртківцями, їхніми батьками, колегами, керівниками;

· зовнішньо виражати емоції (мімікою, жестами, тоном), мати мовні здібності, які полягають у правильній артикуляції, дикції, багатстві усної мови;

· засвоювати і поповнювати знання, аналізувати, узагальнювати, порівнювати, виділяти головне, логічно мислити, використовувати дедуктивні та індуктивні методи мислення;

· вивчати особливості вихованців, окремих груп, колективів, фактори впливу на хід навчально-виховного процесу.

· брати участь в експериментальній, творчій роботі, аналізувати її результати, ступінь ефективності.

Вивченню запитів, інтересів, можливостей молодих стажистів сприяє цілеспрямоване анкетування, одне з них доцільно провести за результатами першого року роботи — у травні). Наступне анкетування слід провести після другого-третього року роботи молодого спеціаліста у позашкільному закладі.

Важливим етапом роботи з молодими вчителями є заохочення, використання моральних стимулів — колективних і особистих. Це подяки, грамоти, подарунки, надання додаткових днів відпочинку підчас канікул, врахування успіхів у роботі під час чергової атестації тощо. Всі ці заходи сприятимуть, кращій адаптації молодого спеціаліста у педагогічному колективі.



Професійному становленню молодого вчителя значною мірою сприяє добре налагоджена система внутрішньошкільного контролю за його роботою, при цьому перевага надається оглядовому та попереджувальному контролю.

Оглядовий контроль, який необхідний для загального ознайомлення із професійним рівнем роботи молодого педагога- стажиста, варто проводити після 2-3 тижнів його роботи у позашкільному закладі шляхом відвідування 3-4 занять з однієї теми. Це дає можливість оцінити рівень ділових якостей педагога, ефективність організації навчально-виховного процесу.

Мета попереджувального контролю, який проводиться звичайно в жовтні, — визначити можливі помилки у подальшій роботі педагога і намагатися запобігти їм. У квітні варто перевірити, як молодий учитель працює над усуненням недоліків, реалізації пропозицій, рекомендацій, висловлених у ході здійснення оглядового та попереджувального контролю.

Під час організації контролю визначається його мета, розробляється план перевірки, обираються форми і методи контролю. Висновки за результатами контролю повинні включати:

· констатацію фактичного стану справ;

· об'єктивну оцінку цього стану;

· рекомендації, пропозиції щодо вдосконалення навчально-виховного процесу і ліквідації недоліків, прорахунків;

· терміни ліквідації недоліків і, якщо необхідно, терміни і форми повторного контролю за виконанням рекомендацій.

Протягом другого року роботи молодого спеціаліста використовують персональний контроль, який передбачає вивчення всієї системи діяльності вчителя. На третій рік здійснюється фронтальний та узагальнюючий контроль.

Орієнтовна схема роботи заступника директора школи з навчально-виховної роботи з молодими вчителями

1. Ознайомлення вчителя-стажиста з правилами внутрішнього розпорядку позашкільного закладу, з основними правами і обов'язками педагога (Закон України «Про загальну середню освіту», «Закон України про позашкільну освіту» , Статутом закладу, оплатою праці.

2. У ході вступної бесіди виявляти основні нахили, здібності, потенційні можливості молодого вчителя.

3. Закріплення за вчителем-стажистом наставника.

4. Надання допомоги молодому вчителю у плануванні його роботи (ознайомлення з навчальними програмами, вимогами до складання календарних планів та конспектів занять гуртка, ведення журналу гурткової роботи , до звітності).

5. Ознайомлення вчителя-стажиста з організацією виховної роботи у позашкільному закладі.

6. Включення вчителя-стажиста до роботи школи молодого вчителя (перший та другий роки роботи).

7. Проведення методичними об'єднаннями закладу щодо вдосконалення професійної майстерності молодих учителів.

8. Складання розкладу для взаємного відвідування занять керівника гуртка-стажиста і його наставником.

9. Проведення діагностування молодого вчителя (в кінці першого року роботи з метою надання цільової методичної допомоги педагогу).

10. Планування розділу річного плану роботи «Внутрішньошкільний контроль і керівництво» закладу: відвідування занять, виховних заходів молодого педагога, здійснення фронтально-оглядового, попереджувального контролю тощо.

11. Включення молодого педагога в роботу майстер-класів, творчих груп тощо (другий, третій, четвертий, п'ятий роки роботи).

12. Щорічне проведення «Тижня педагогічної майстерності» молодого вчителя (перший - третій роки роботи).

13. Організація самоосвіти молодого педагога (починаючи з першого року роботи).

14. Ознайомлення молодого педагога з перспективним педагогічним досвідом (другий — п'ятий роки роботи ).

15. Складання пам'яток на допомогу педагогу-початківцю.

16. Організація, здійснення внутрішньошкільного контролю за роботою молодих педагогів- початківців (третій - п'ятий роки роботи): про ведення фронтального, узагальнюючого контролю, перевірка рівня навчальних досягнень, вихованості, розвитку учнів.

Пам'ятка молодому педагогу - початківцю позашкільного закладу

1. Вивчай можливості кожного майбутнього вихованця.

Пам'ятай: без знання стану здоров'я дітей неможливе правильне навчання і виховання. Виховання має сприяти зціленню дитини від хвороб, набутих у попередні роки.

2. Вступаючи у контакт з дітьми, не варто будувати зверхні відносини з ними. Пам'ятай: навіть малюк у взаєминах з дорослими якоюсь мірою прагне відстоювати свою незалежність. Від спільних колективних дій педагога та вихованця залежить успіх справи. Намагайся частіше хвалити, заохочувати вихованців. Вивчай індивідуальні можливості і потреби кожного з них, наполегливо оволодівай методикою педагогічної співпраці.

3. Частіше усміхайся.

Пам'ятай: твоя усмішка при вході до робочої кімнати гуртка свідчить про те, що зустріч з дітьми тобі приємна, усмішка створює загальний позитивний настрій людей.

4. Плануючи свої перші заняття, подумай:

· як вихованці повинні поводитися на уроці, які звички культурної поведінки для цього потрібно спеціально виховувати і які з уже наявних лише закріпити. Пам'ятай: якщо педагог не виховує в учнів певної системи корисних звичок, то на їх місці найчастіше виникають звички шкідливі. З перших занять виробляй у вихованців певний стереотип поведінки, форму й позитивні навички;

· які види робіт будуть використані і виконані учнями на уроці, що необхідно зробити для того, щоб завдання виконувалися технічно грамотно, яка спеціальна підготовка для цього потрібна. Пам'ятай: більшість різних порушень на заняттіі відбувається через недостатню завантаженість учнів корисною, цікавою роботою. Особливо важливими є два елементи: чого навчаються діти, виконуючи ті чи інші завдання, та до чого привчаться у процесі цієї діяльності.

5. Важливе завдання вчителя –початківця — передбачити ситуації, які виникатимуть на занятті. Пам'ятай: помилці легше запобігти, ніж виправити її.

6. Вчися вислуховувати учнів до кінця навіть тоді, коли, на твою думку, вони помиляються чи у тебе обмаль часу. Пам'ятай: кожен вихованець повинен знати, що ти його вислухаєш.

7. Пам'ятай: основне призначення оцінки— правильно визначити результати навчання учнів, їхні навчальні досягнення, динаміку змін в успішності.

8. Без вимог педагога неможлива організація навчальної та суспільно корисної діяльності учнів. Здебільшого протягом 45 хвилин уроку педагог ставить перед своїми вихованцями близько 100 вимог. Пам'ятай слова А. С. Макаренка: «...Без щирої, відкритої, переконливої, гарячої і рішучої вимоги не можна починати виховання колективу». Вимоги мають бути послідовними. Слід добиватися обов'язкового виконання їх від усього колективу, не забуваючи про повагу до особистості учнів.

9. Наполегливо оволодівай павичками самоаналізу уроку.



Пам'ятай слова В. О. Сухомлинського: «... один із секретів педагогічної творчості і полягав у тому, щоб пробудити в учителя інтерес до пошуку, до аналізу власної роботи. Хто намагається розібратись в гарному й поганому на своїх уроках, у своїх взаєминах з вихованцями, той уже досяг половини успіху».

10. Однією з важливих умов досягнення педагогічної творчості є вміння глибоко аналізувати весь комплекс як власної навчально-педагогічної діяльності, так і діяльності своїх колег, оцінювати різноманітні аспекти життя колективу , здійснювати творчий пошук шляхів подолання труднощів у спілкуванні. Пам'ятай: ведення щоденника з перших кроків твоєї педагогічної діяльності дасть змогу активізувати внутрішній діалог із самим собою, сприятиме розпитку педагогічної думки — відвертої, самокритичної, творчої.



Орієнтовна програма стажування педагога – початківця

І. Основні завдання стажування:

· набуття практичних навичок, необхідних для педагогічної роботи;

· вміння застосовувати теоретичні знання, набуті під час навчання у ВНЗі, у конкретній практичній роботі;

· набуття і вдосконалення педагогічних навичок виховної роботи з гуртківцями;

· вивчення передового педагогічного досвіду, засвоєння різноманітних методів навчання, використання сучасних засобів навчання, впровадження нетрадиційних форм, методів і прийомів навчання, нових педагогічних технологій.

ІІ. Зміст стажування молодого вчителя

У процесі стажування молодий учитель повинен набути знання в галузі психології, педагогіки, методики викладання в гуртку згідно програми та виховної роботи. За час проходження стажування молодий педагог- стажист повинен проявити себе в усіх найважливіших формах роботи.



а) Навчальна робота.

Стажист повинен:

· вивчити принципи перспективного та поточного планування навчально-виховного процесу в закладі і брати посильну участь у плануванні його роботи;

· протягом навчального року планувати навчально-виховну роботу творчого об’єднання;

· розробляти конспекти занять, плануватигурткову роботу відповідно до плану виховної роботи закладу;

· у навчальній роботі на уроках використовувати різноманітні методи, прийоми, форми і засоби навчання, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів (лекція, бесіда, розповідь, семінар, лабораторні роботи, керівництво самостійною роботою учнів, експеримент, демонстрації, використання комп'ютерної техніки, навчального кіно, магнітофонних записів тощо) та індивідуальної роботи з учнями;

· надавати індивідуальну допомогу вихованцям з напряму гуртка;

· активно брати участь в організації і проведенні заходів гуртка (тематичний вечір, ювілейні дати, дні здоров'я та ін.).



б) Методична робота.

Стажист — молодий педагог, входить до складу методичних об'єднань, бере участь у їхній роботі:

· за допомогою свого керівника обирає і розробляє одну методичну тему, пише з неї реферат; реферат обговорюється на засіданні метод об'єднання (після 2—3 років роботи);

· вивчає лабораторне обладнання, ТЗН, комп'ютерну техніку та наочні посібники, які є в закладі, з наступним використанням їх у навчальній роботі;

· відвідує заняття досвідчених учителів зі свого предмета, бере участь у їх аналізі, вивчає поглиблено педагогічний досвід одного з висококваліфікованих педагогів;

· за час стажування-проводить відкриті заняття;

· проводить моніторинг навчальних досягнень гуртківців, використовуючи різні форми опитування (контрольні роботи, заліки, усне, індивідуальне, фронтальне опитування, тестування тощо);

· оформляє результати моніторингу відповідно до плану роботи позашкільного закладу.

· систематично вивчає педагогічну та методичну літературу, бере участь у її обговоренні.

Зміст і форми роботи наставника зі стажистом

1. Складання індивідуального плану роботи стажиста з урахуванням його потреб і можливостей.

2. Взаємовідвідування занять , виховних заходів з їх подальшим обговоренням.

3. Спільні відвідування занять досвідчених колег і їх ретельний аналіз.

4. Випереджувальне відвідування стажистом занять, що проводяться наставником.

5. Спільне зі стажистом складання календарно-тематичних планів, конспектів занять.

6. Допомога стажисту в розробці конспектів, виховних заходів.

7. Надання стажисту рекомендацій щодо самоосвіти.

8. Ознайомлення стажиста з науково-методичною літературою.

9. Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших керівників гуртків.

10. Допомога в роботі з важковиховуваними дітьми та їх сім'ями.

11. Залучення стажистів до методичної, громадської роботи.



Пам'ятка наставнику для аналізу заняття молодого педагога- початківця.

1. Чи зацікавило заняття гуртківців?

2. Чи забезпечується цілеспрямована розумова діяльність учнів?

3. Чи дотримується керівник гуртка педагогічного такту?

4. Як створюються ситуації для глибокого сприймання матеріалу, емоційних переживань учнів?

5.Як здійснюється контакт з колективом та окремими гуртківцями, тобто як налагоджено зворотній зв'язок?

6.Наскільки ефективно організовано самостійну роботу вихованців, як педагог озброює їх навичками самоосвіти, самоконтролю?

7.Що на заняттіі найбільше вдалося вчителеві?

8.Які заходи виховного характеру було здійснено?

9.Як формувалася на уроці свідома робоча дисципліна?

10.Що не вдалося? Чому? Як працювати над усуненням недоліків?

Рекомендації з підготовки молодого вчителя до заняття гуртка.

1. Вчитайся у розділ програми, який потрібно вивчити на даному заняттіі, а в деяких випадках — і в пояснювальну записку до програми.

2. Вивчи матеріал цього розділу, питання, теми.

3. Сформуй задум заняття, дай відповідь на питання, щоб ти хотів досягнути у результаті його проведення, сформулюй метузаняття (навчальну, виховну, розвивальну).

4. Уяви колективу,з яким маєш працювати, уявно намалюй конкретних учнів. Уяви психологію цих учнів, використовуючи мистецтво педагогічного перевтілення, намагайся накреслити їхні дії на шляху до досягнення мети.

5. Вибери з усього арсеналу методичних прийомів найоптимальніші для даного матеріалу і для даних учнів.

6. Зістав вибрані прийоми зі своїми можливостями, змоделюй свої дії на даному занятті.

7. Продумай структуру заняття і зафіксуй все знайдене у плані-конспекті.

8. Підготуй наочні і навчальні посібники, не забудь підготувати і перевірити справність ТЗН, комп'ютерної техніки.

9. Повтори про себе або вголос вузлові елементи плану, продумай непередбачені обставини, знайди і зафіксуй запасні варіанти.

10. Спитай себе: «Ти готовий до уроку?»

Поради досвідчених колег молодому педагогу - початківцю

1. Перед заняттям перевірте, чи все потрібне на місці, чи немає непотрібних предметів біля дошки, чи чисто у кімнаті , де проводиться заняття.

2. Раціонально використовуйте кожну хвилину заняття.

4. Пояснітьвихованцям мету, завдання заняття.

5. Коли пояснюєте новий матеріал, намагайтеся вичленити проблеми, пропонуйте гуртківцям вирішувати їх самостійно.

6. Не спішіть виправляти помилку учня, краще, якщо її виправлять гуртківці.

7. Намагайтеся організувати самостійну роботу учнів на занятті.

8. На занятті кожний учень повинен бути на виду, до кожного шукайте індивідуальний підхід.

9. При використанні технічних засобів навчання, комп'ютерної техніки, наочності не марнуйте час, намагайтеся використовувати засоби навчання ефективно.

10. При організації самостійної роботи, гри, усних відповідях не квапте учнів.

11. Використовуйте всі наявні можливості для реалізації принципів розвивального навчання.

12. Звертайте увагу на виховні аспекти уроку: працездатність, бережливість, зібраність.

14. Пам'ятайте: кожне заняття не повинно бути схожим на попередній.

Пам'ятка для наставника

1. Разом із стажистом глибоко проаналізуй навчальні програми і пояснювальні записки до них.

2. Допомагай стажисту скласти календарно-тематичний план.

3. Допомагай у підготовці до занять, особливо перших, першої зустрічі звихованцями.

Найбільш важкі теми розробляй разом зі стажистом.

4.Допомагай стажисту у веденні тематичного обліку знань.

5.Разом підбирайте і готуйте дидактичний матеріал, матеріал для підсумкових занять.

6.Відвідуй заняття стажиста з наступним їх детальним аналізом, запрошуй його на свої заняття, разом їх обговорюйте.

7.Допомагай у підборі методичної літератури для самоосвіти.

8.Ділися досвідом шляхом доброзичливого показу зразків роботи.

9.Допомагай своєчасно, з терпінням, наполегливо. Ніколи не забувай відмічати позитивне в роботі стажиста.

10. Вчи не копіювати, не сподіватися на готові розробки, а виявляти власний педагогічний почерк.



Анкета для наставника молодого вчителя

Просимо Вас поділитися своїми думками стосовно проблем наставництва:

1. Скільки років працює керівником гуртків Ваш стажист?

2. Що він добре знає (підкреслити): навчальну програму гуртка, основи психолого-педагогічної науки, основи психолінгвістики, форми і методи викладання ?

3.Що він добре вміє (підкреслити): правильно будувати заняття, реалізувати триєдину мету уроку; створювати проблемно-пошукові ситуації; активізувати пізнавальну діяльність учнів (яким чином?); керувати колективом на занятті; проводити диференційовану роботу на заняттіі? Які етапи заняття може планувати найкраще (перерахувати)?

4.Чи вміє організовувати виховну роботу в гуртку?

5.Чи вміє аналізувати заняття і виховний захід?

6.Чого ще не вміє Ваш стажист (перерахуйте його слабкі сторони)?

Причини такої ситуації: небажання працювати; слабка підготовка ; відсутність педагогічних здібностей; безвідповідальність.

7.У чому Ви надали допомогу Вашому стажисту (перелічіть види роботи з молодим учителем)?



8.Що, на Вашу думку, є головним у наставництві?


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка