Сільська бібліотека на етапі розвитку суспільства знань



Сторінка5/10
Дата конвертації01.05.2016
Розмір1.79 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10

Мотивація навчання як соціально-психологічний чинник


підвищення кваліфікації працівників сільських бібліотек
Розглядаються питання виникнення та розвитку мотивації навчання працівників сільських бібліотек; складнощі переходу від професійної до навчальної діяльності, мотиви, мета та наслідки навчання у розрізі реалізації через систему підвищення кваліфікації.
Соціально-економічні та культурні умови сучасного села багато в чому формують інформаційні потреби користувачів. З метою збереження та активного використання раніше набутого потенціалу працівники сільських бібліотек намагаються у повній мірі володіти конкретними відомостями про читача та мотиви читання, вбачаючи в цьому передумову правильної розробки стратегії розвитку своїх бібліотек та планування їхньої діяльності. Зростання потреби в інформації підвищує вимоги до якості, повноти та оперативності бібліотечного обслуговування і формує мотивацію бібліотечних працівників до постійного пошуку нових знань, спонукає займатися професійною освітою та самоосвітою.

Якщо розглядати навчальну діяльність взагалі, то кінцеву мету слід вбачати у засвоєнні суб'єктом певної сукупності знань, умінь, навичок, здібностей, характерних для конкретних умов та необхідних для успішної професійної діяльності [1].

Слід зауважити, що суб'єктом навчальної діяльності бібліотечний працівник стає лише за умови спрямування власної пізнавальної активності на об'єкт вивчення. Етапи виникнення та розвитку мотивацій у бібліотечного працівника як суб'єкта навчальної діяльності можна представити у вигляді пасивної зацікавленості (фаза неузгодженості мотиваційної та діяльнісної сторін, коли бажання діяти не підкріплене готовністю до дії); з'ясування шляхів задоволення власних професійних потреб; активний інтерес - це початок практичних дій з об'єктом вивчення [2].

Використовуючи приклад навчання працівників бібліотек з проблеми інформаційного обслуговування читачів, розглянемо процес виникнення і розвитку мотивацій до здійснення навчальної діяльності. Необхідність вивчення читацьких запитів, сучасних підходів до створення та використання інформаційних ресурсів, удосконалення інформаційно-бібліографічного обслуговування усвідомлюється працівниками бібліотек різних ланок. Готовність до дії формується при наявності певного зовнішнього стимулу, у якості якого може виступати ряд факторів. Один з них – сформована пропозиція курсового навчання у системі підвищення кваліфікації, під час якого виникає активний інтерес до запропонованої проблеми навчання. Практично взаємодіючи з об'єктом вивчення, працівники сільських бібліотек досліджують шляхи поповнення фондів документами на нових носіях, перспективи створення у бібліотеці спеціалізованих інформаційних куточків, тощо.

Перехід від професійної діяльності до навчальної супроводжується зміною позиції бібліотечного працівника на позиції слухача. Процес зміни позиції можна кваліфікувати як комплексне ускладнене завдання, при вирішенні якого необхідним є врахування психофізіологічних особливостей дорослої, сформованої особистості, що має сталі стереотипи: відношення до навчальної діяльності, відношення до професійної праці, до інших людей, індивідуальний стиль діяльності і спілкування, практичний досвід. З усім цим бібліотечний фахівець розпочинає навчання в системі підвищення кваліфікації у якості слухача, і частіше за все ці сталі стереотипи відіграють роль істотних бар'єрів на шляху включення у навчальну діяльність.

Складнощі переходу від професійної до навчальної діяльності бібліотечних працівників можна умовно розділити на об'єктивні та суб'єктивні. До об'єктивних слід віднести:

1. Обмеженість можливості вибору слухачами різних організованих форм підвищення кваліфікації (участь у районних, міських, обласних семінарах бібліотечних працівників; стажування; навчання на обласних курсах (в центрах) підвищення кваліфікації; навчання у Державній академії керівних кадрів культури і мистецтв).

2. Відсутність об'єктивних стимулів, які б спонукали бібліотечного працівника здійснювати навчальну діяльність у закладах, що підвищують кваліфікацію (залежності професійного зростання та підвищення рівня оплати праці від наслідків навчання, тощо).

3. Неможливість через короткий термін навчання задовольнити потреби у професійних знаннях у більшому обсязі, ніж пропонує заклад, що підвищує кваліфікацію.

До суб'єктивних складнощів переходу від професійної до навчальної діяльності бібліотечних працівників слід віднести:

1. Негативне відношення певної категорії бібліотечних працівників до організованих форм навчання. Це ті категорії, які бібліотечна професіографія називає "баласт", "пілігрими", "дельта" і кваліфікує їх відношення до професійної діяльності як до такої, що не пов'язана з їх подальшими життєвими планами [3].

2. Відсутність у бібліотечного фахівця сформованої пізнавальної потреби, відсутність бажання вчитися. Це обумовлено життєвою позицією особистості, існування такої позиції має обґрунтування у науково-психологічних дослідженнях і досить широко висвітлене у відповідній літературі [4,5].

3. Сформовані внаслідок професійної діяльності бібліотечного фахівця стереотипи поведінки та сприйняття дійсності, неадекватна самооцінка стають на перешкоді включення у навчальну діяльність.

Суб'єктно-психологічні риси бібліотечних працівників, що впливають на здійснення навчальної діяльності під час підвищення кваліфікації, дослідники питань бібліотечної професіології [6,7,8] пов'язують з характерним для бібліотечних працівників станом стресу, викликаним інтенсивністю почуттів та зусиль.

Об'єктивно існує розрив між метою навчальної діяльності та її наслідками. Неспівпадання мети та наслідків має місце в будь-якій діяльності, і у зв'язку з цим доцільним є розглядати продукт навчальної діяльності бібліотечних працівників як двоєдиний результат: безпосередній та опосередкований. Безпосередній продукт – це такий результат, який відповідає свідомій меті бібліотечного працівника. Опосередкований продукт – це своєрідний додаток, котрий разом з безпосереднім продуктом утворює фактичний наслідок навчання. Особливість безпосереднього продукту навчальної діяльності полягає в тому, що він зберігає єдність з об'єктом навчальної діяльності.

Виходячи з особливостей навчальної діяльності у системі підвищення кваліфікації бібліотечних працівників під метою навчання ми пропонуємо розуміти бажаний наслідок діяльності, спрямований на покращання стану бібліотечної справи, впровадження прогресивних бібліотечних технологій, розвиток бібліотечного обслуговування.

Завдання загальної та професійної спрямованості формують мотиви навчальної, самоосвітньої, дослідницької, творчої діяльності. Мотиви - це психічні явища, що спонукають до виконання певних дій та вчинків [9]. Мотиви, що спонукають бібліотечних працівників підвищувати кваліфікацію у системі навчальних закладів, та в процесі самоосвітньої діяльності можна кваліфікувати як зовнішні, зовнішньо-внутрішні та внутрішні мотиви.

Значну роль у формуванні мотивів підвищення кваліфікації відіграють стимули. Стимул - це явище, що діє на особистість та викликає зворотню реакцію [9]. Стимул може стати мотивом у тому випадку, коли буде переосмислений особистістю, знайде відображення у свідомості. Тому одні й ті самі стимули у різних особистостей можуть бути відображені як різні мотиви. Стимулювання бібліотечних працівників до навчання у системі підвищення кваліфікації, на жаль, залишається питанням мало вирішеним, що ускладнює мотивацію здійснення окремих форм навчальної діяльності. В сучасних умовах найбільш дієвими є внутрішні мотиви, які спонукають бібліотечних працівників до підвищення власного професійного рівня, серед них мотиви престижу, професійного зростання, формування іміджу, тощо.

Наслідки навчальної діяльності слід розуміти як кінцевий вплив системи навчання на зовнішню систему (екстрасистемна ефективність) [10]. Для підвищення кваліфікації працівників сільських бібліотек такою системою є сільське соціокультурне середовище та його окремі складові, мешканці села, а також мережа бібліотек району, ЦБС в цілому.

Вплив підвищення кваліфікації на стан бібліотечної справи в районі оцінюється за наступними напрямками:

- розробка чи переробка організаційно-методичної документації на основі знань, здобутих під час підвищення кваліфікації;

- удосконалення існуючих чи впровадження нових бібліотечних технологій;



  • внесення раціональних структурних змін;

  • впровадження нових бібліотечно-інформаційних послуг.

Інтегральними показниками виміру наслідків навчання та його якості в системі підвищення кваліфікації можуть вважатися сукупні заходи, спрямовані на удосконалення бібліотечної діяльності, та їх впровадження сільськими бібліотекарями в практику своєї роботи (це організація нових видів бібліотечного обслуговування читачів та сучасного бібліотечного середовища; формування нових читацьких зон, використання нових ресурсів тощо).

Повертаючись до раніше наведеного прикладу навчання працівників бібліотек з проблеми інформаційного обслуговування читачів варто зазначити, що наслідками навчальної діяльності можна вважати утворення спеціалізованих інформаційних центрів чи куточків у бібліотеках, створення інформаційно-бібліографічних баз даних, розвиток спектру інформаційних послуг, використання Internet в обслуговуванні читачів, формування інформаційної культури, надання підтримки користувачам, що мають особливі потреби.

Співпадання мети та наслідків навчальної діяльності дозволяє системі підвищення кваліфікації виконувати головні функції, які, погоджуючись з попередніми дослідниками, [11] ми визначаємо як:

– діагностична, яка забезпечує вивчення ступеня неспівпадання рівнів компетентності бібліотечних працівників відповідно до сучасних вимог бібліотечної практики;

– відновлююча, що забезпечує відновлення втрачених знань;

– корегуюча, що передбачає внесення змін у раніше набуті знання; сприяє оновленню знань та вмінь бібліотечних працівників відповідно до потреб галузі;

– моделююча, що забезпечує розробку перспектив, еталонів та орієнтирів бібліотечної діяльності;

– організаційно-регулятивна та інформаційно-оціночна, що безпосередньо забезпечує наукову спрямованість розвитку процесів безперервного підвищення кваліфікації;

– адаптивна, що сприяє входженню бібліотечних установ в нові економічні, політичні, соціальні умови існування.

Система підвищення кваліфікації забезпечує розвиток творчої активності бібліотечних працівників, розширює досвід творчого застосування нових знань і вмінь у нестандартних ситуаціях, розвиває уміння самостійно визначати проблеми бібліотечної діяльності на основі системного аналізу бібліотекознавчої теорії та практики власної діяльності, формує емоційне та ціннісне ставлення до професійної справи шляхом усвідомлення особистістю нових потреб.



Література:

  1. Крутецкий А.В. Основы педагогической психологии / А.В. Крутецкий. - М. : Просвещение, 1968. - 431 с.

  2. Психологічний словник / За ред. В.І.Войтка. - К. : Вища шк., 1982. – 216 с.

  3. Подготовка и проведение аттестации сотрудников библиотеки: Метод. рекомендации / ИПК РК; Сост. В.К. Скнарь, И.А. Шевченко.- К., 1992. – 24 с.

  4. Логинова Н.А. Жизненный путь человека как проблема психологии / Н.А. Логинова // Вопр. психологии. - 1985. - № 1.- С. 16 - 24.

  5. Орлов А.К. Социально-психологические аспекты НОТ: Расш. тез. докл. / А.К. Орлов. - Омск, 1969. - 15 с.

  6. Воробьев Г.Г. Профессиональный характер информационного работника / Г.Г. Воробьев // НТИ. Сер. 1. – 1989. - № 11. - С. 38 - 44.

  7. Оценка профессиональной квалификации сотрудников областных библиотек, участвующих в библиотечно-информационной деятельности: Метод. рекомендации / ГПБ. - Л., 1989. – 20 с.

  8. Соколов А.В., Афанасова Л.Н. Стратификация библиотечных кадров: гипотеза и методика / А.В. Соколов, Л.Н. Афанасова // Формирование структуры кадров современных научных библиотек: Сб. науч. тр. / ГПНТБ СО АН СССР. - Новосибирск, 1989. - С. 40 - 51.

  9. Платонов К.К. Структура и развитие личности / К.К. Платонов. - М. : Наука, 1986. – 254 с.

10.Чачко А.С. Библиотечный специалист: особенности труда и профессионализации / А.С. Чачко. - К., 1996. - 191 с.

11.Скнарь В.К. Система методів прогнозування післядипломної освіти бібліотечних кадрів / В.К. Скнарь // Культура України: стан, проблеми, тенденції розвитку: Зб наук. ст. / ІПК ПК. - К., 1997. - С. 164 - 169.
В.П. Ярощук,

директор Рівненської

державної обласної бібліотеки,

кандидат історичних наук
Самоменеджмент і організація діяльності сільської бібліотеки
Розглядаються проблеми управління персоналом сільської бібліотеки. Введено до наукового обігу бібліотекознавства „теорія самоменеджменту”. Поставлено завдання застосування теорії самоменеджменту для формування фахівця сільської бібліотеки.
В Україні, як і в усьому світі, спостерігаються тенденції перетворення управління бібліотеками. Сучасний стан розвитку бібліотечного менеджменту формувався на тлі суспільно-політичних змін. Бібліотечний менеджмент як теоретична дисципліна орієнтований на вирішення нагальних завдань практиків.

Трансформується природа управління діяльністю підпорядкованих працівників бібліотечних закладів. Ці процеси торкнулись організації діяльності сільських бібліотечних закладів. Працівник сільської бібліотеки територіально віддалений від керівника ЦБС, озброєний посадовою інструкцією, йому надано для використання матеріальні і інформаційні ресурси і поставлено завдання, які викладені у плані роботи на поточний рік. Якщо ж сільська бібліотека не входить до складу ЦБС, а є самостійною, то до перелічених функцій додаються ще управлінські. Фактично працівник сільської бібліотеки знаходиться у стані самоуправління.

Вважається, що самоуправління, його ефективність у організації діяльності визначається ступенем використання лідерського потенціалу працівників. Практика засвідчує, що реалізація потенціалу працівників в умовах сільської бібліотеки залежить від багатьох впливів і ситуацій як у середині сільської громади, так і від особистості спеціаліста.

Ведеться пошук шляхів реалізації функцій сільської бібліотеки в ситуації за умов централізації управління сільською бібліотекою, коли сама по собі централізація закладів на певній території має багато позитивних наслідків. Наростає протиріччя у мотивації діяльності працівників центральних районних і сільських бібліотек. На ЦРБ діють фактори, які характерні для невеликих міст, де динамічність соціального життя значно прискорена у порівнянні з селом. У ЦРБ існує розподіл бібліотечної праці, тоді як у сільській бібліотеці бібліотекар чи завідуючий бібліотекою-філіалом в одній особі виконує багато різноманітних функцій. Ця неоднозначна ситуація вимагає перегляду понять самоорганізації до рівня самоменеджменту.

З проблем бібліотечного менеджменту на пострадянському просторі опубліковано достатньо великий масив статей і книг. Термін «бібліотечний менеджмент» застосовується для позначення особливої сфери діяльності і особливої наукової дисципліни, яка ставить завданням вивчення цієї сфери і розробку практичних рекомендацій для її удосконалення. Головним спрямуванням діяльності з бібліотечного маркетингу є забезпечення функціонального розвитку бібліотеки для реалізації цілей діяльності.

Значення менеджменту в управлінні сучасною бібліотекою у вітчизняному бібліотекознавстві узагальнено В.Н. Волинцем, О.В. Башун, В.Г. Дригайло. В російському бібліотекознавстві - М.С. Карташовим, Ю.М. Столяровим, І.М. Сусловою, В.В. Кармовським. Останні два автори у науково-методичному посібнику «Менеджмент у сучасній бібліотеці» надають особливого значення «розширенню поняття самоорганізації до рівня самомененджменту» (8, с. 169). З точки зору ідей самоменеджменту бібліотека являє собою системний комплекс, який функціонує як відкрита система, що відповідає внутрішніми проявами на зовнішню ситуацію. Таким чином самоорганізація є основою самоменеджменту.

Самоменеджмент – це послідовне й спрямоване використання ефективних методів, прийомів і технологій у самореалізації й саморозвитку свого творчого потенціалу.

В. Колпаковим (5) представлено різні школи самоуправління, засновані на концепціях самоменеджменту: текстологія А. Баданова, германська школа раціональної організації часу Л. Зайверта, американська школа раціонального життя Д. Карнегі, раціонально-психологічна школа Н. Енкельман, М. Біркенбіль (4). В. Колпаков підкреслює, що практика їх використання вимагає врахування національної культури, менталітету народу, психофізіологічних особливостей розвитку людини, сформованих в певному соціальному середовищі.

Особливе місце в дослідженні самоменеджменту належить бібліотекознавцю з Росії О.Л. Цвєтковій. Тема її дисертаційного дослідження - «Самоменеджмент як фактор удосконалення управління сучасною бібліотекою». В дисертації О.Л. Цвєткова реалізувала наукове завдання, яке має суттєве значення для бібліотекознавства. Досліджено напрямки розвитку самоменеджменту в управлінні сучасною бібліотекою. Вперше до наукового обігу в бібліотекознавстві, введено поняття самоменеджменту та визначено сутнісні характеристики як нового наукового напрямку в теорії і практиці управління сучасною бібліотечною установою. Результати і висновки дослідниці спрямовані на практичне застосування підготовки менеджерів вищої кваліфікації Московським державним університетом культури і мистецтва.

Дослідження напрацювань сучасних бібліотекознавців, а також стан управлінської діяльності, яка спрямована на реалізацію соціальної функції публічної бібліотеки в сільській місцевості, дає підстави для подальшого вивчення проблем, пов’язаних з розвитком самоменеджменту для розробки моделей самоуправління, де комплекс пов’язаних соціальних, психологічних і психофізичних технологій вписується в соціальні технології суспільства.

Центральною фігурою самоменеджменту є людина. Для синтезу даних про людину та подання їх у цілісній формі необхідний науковий метод, який носить міждисциплінарний характер. Це дозволяє здійснювати системний підхід, відповідно до якою враховуватиметься взаємозв’язок біологічного, психологічного і соціального в людині, здійснюватиметься вивчення не тільки статистичного її стану, а й поведінки в роботі, взаємопов’язаність з соціалізацією особистості, аналізуватиметься вплив на фахову діяльність соціального середовища і трудової ситуації.

Дана системна концепція описана І.І. Хомічем. Людина як суб’єкт ділової кар’єри представлена у вигляді багаторівневої системи. Система ця жива, відкрита, соціально інтегрована, саморегульована і багаторівнева (9).

Отже, щоб управляти собою у професійній діяльності, фахівець повинен володіти: навиками самопізнання (знати свої недоліки і достоїнства, рівень знань і вмінь, особистих якостей), вміти самовизначатись, а це означає здатність бачити реальні проблеми, передбачати ті, які можуть завадити досягненню мети або цілі, вміти визначати завдання на найближчий час і на перспективу. Суттєвими є навики самоорганізованості, вміння раціонального використовувати свої сили, час. Організовувати діяльність так, щоб вона була результативною, вміти мобілізовувати зусилля для досягнення цілі. А також вміти розслаблятись, знімати напругу; при цьому не припиняти виробничу діяльність, а тільки змішувати (правильно добираючи технологічні процеси.

Фахівцю, який працює самостійно як сільський бібліотекар, необхідно вміти проявити себе там, де це необхідно, можливо, на межі своїх можливостей, підтверджуючи для себе і громади те, що він здатний до роботи ставитись творчо і може самореалізуватись без сторонньої допомоги.

Сільському бібліотечному фахівцю необхідно вміти виявляти ініціативу, самостійність і незалежність – всі ці якості можна назвати самодіяльністю. Вони мають бути високо розвинені. Суттєвою складовою самоорганізації є самоконтроль, уміння адаптуватись до швидкої зміни виду діяльності, виконувати свої функції компетентно, якісно і контролювати їх ефективність. Якість удосконалюватиметься, якщо розвиватиметься самооцінка, навики об’єктивної оцінки своїх особистих якостей і результатів фахової діяльності. Особливе значення має здатність до самопереконання. Уміння підпорядковувати себе і свою поведінку своїй волі і своєму розуму, знімати нервове і емоційне напруження через самореалізацію, а також здатність до саморозвитку, активної роботи над вдосконаленням себе, своїх творчих професійних і інших якостей.

Усі перелічені якості відображають можливості особистості до самоуправління в професійній діяльності. Глибина і прояв цих якостей людей різна. Насамперед кожний фахівець повинен знати про необхідність розвитку цих якостей хоча б теоретично, задумуватись над можливістю їх розвитку для розбудови власної професійної діяльності.

Важлива роль у концепції самоменеджменту надається поведінці людини, саме поведінці спеціаліста для виконання своїх функцій. Теоретично поведінка фахівця заснована на адаптативно-розвиваючому механізмі. Сутність полягає в тому, що сільському бібліотечному працівникові необхідно реалізовувати функції публічної бібліотеки через численні виробничі ситуації. Кожна з ситуацій може бути продовженням попередньої або загрозою руйнування попередньої, чи бути мало відпрацьованим процесом, в якому багато ризиків. Для працівника, який за певний час виконання своїх обов’язків вже адаптувався до певних ситуацій і відпрацював їх виконання, необхідна мотивація для здійснення нової адаптації.

Мотивація має бути вагомою, в такому разі зусилля людини мобілізуються і вона розвивається як особистість. Адаптивно-розвиваючий механізм діяльності людини може бути використаний самим працівником для організації роботи на певній посаді, а також для досягнення мети в житті і кар’єрі для власного життєзабезпечення.

Теоретичні концепції самоменеджменту набувають і практичного значення з застосуванням методик і методів реалізації в управлінні бібліотечними закладами. Поряд з ефективним використанням елементів впливу на сферу управління персоналом таких як от: планування і підбір спеціалістів, фахове навчання та розвиток працівників, мотивація їхньої діяльності й основні напрями стимулювання, управління кар’єрою і оцінка роботи, навики спілкування та комунікацій, - необхідно сприяти процесам щоденного самоменеджменту працівників, особливо якщо ці працівники працюють самостійно, віддалено (територіально) від мобілізованих на певні завдання команд.

Це стратегічне завдання менеджменту реалізує директор, його заступник та працівники методичної служби. Завдання полягає в створені умов для ефективних співробітників-професіоналів. Тут доречна теза, яку ми підтримуємо: «щоб звичайні люди досягли незвичайних результатів».

Метою діяльності методичних служб є досягнення того, щоб кожний бібліотекар сільської бібліотеки діяв самостійно після того, як визначив ціль, спосіб її досягнення. Варто додати, що працівник має знати і спосіб власної винагороди, але на практиці винагородою виступає тільки власна зацікавленість працівника або зацікавлення роботою сільського бібліотекаря з боку вищого керівництва. Методистам, через яких керівник і буде реалізовувати завдання, необхідно перебудувати підходи до роботи з сільським бібліотекарем:


  • визначити стратегію поведінки для кожного співробітника;

  • конкретизувати допомогу з підтримки самоменеджменту для кожного з сільських колег;

  • домогтися щоб кожний бібліотекар міг самостійно поставити собі мету, визначити стратегію поведінки і відповідний спосіб визначення ефективності роботи;

  • створити умови для повного застосування нових технологій, обладнання і різних ресурсів сільським бібліотекарем;

  • підтримувати компетентність сільського бібліотекаря у політиці надання бібліотечних послуг у сільській місцевості ЦБС;

  • заохочувати формування творчої атмосфери і творчого ставлення до праці.

У методичній діяльності варто застосовувати адаптивно-розвивальну концепцію само менеджменту, достоїнствами якої є інтеграція ідей, системність, можливість використання тестових методів для самооцінки, органічний зв'язок з центральною функцією людини – власним життєзабезпеченням. У самоменеджменті існують широкі можливості для реалізації самоосвіти завдяки самоконтролю, самоаналізу і орієнтації на підтримку творчого потенціалу.

Практично не обмежені резерви використання самоменеджменту для різних категорій працівників, адже його мета - сприяти забезпеченню безперервної освіти та можливості переоцінювати здатність саморозвитку в кожний період діяльності і відповідно корегувати протягом життя.



На закінчення зазначу, що самоменеджмент буде мати багато переваг лише тоді, коли в процесі управління посяде належне місце в практичній роботі, а також у застосуванні фахівцями різних бібліотек. Лише тоді посилиться гуманістична роль управління і його орієнтованість на самооцінювання, самоосвіту і саморозвиток.

Література

  1. Андреев В.И. Саморозвитие менеджера / В.И. Андреев/. – М.: Нар. образование, 1995. – С. 117-121.

  2. Вудвок М., Френсис Д. Раскрепощенный менеджер: Для руководителя-практика : Пер. с англ. / М. Вудвок, Д. Френсис/. – М.: Дело, 1991. – С. 7-28.

  3. Зайверт Л. Ваше время – в Ваших руках (советы руководителям, как эффективно использовать рабочее время) : пер. с англ. / Л. Зайверт /. – М. : Экономика, 1991. – С. 7-40.

  4. Карничев В.С. Самоменеджмент (введение в проблему) / В.С. Карничев // Проблемы теории и практики управления. – 1994. - № 3. – С. 103.

  5. Колпаков В. Становление и развитие теории и практики самоменеджмента / В. Колпаков // Персонал. – 2002. – Т. 8. – С. 54-56.

  6. Колпаков В. Самоменеджмент человека: стратегия и тактика / В. Колпаков // Персонал. – 2002. - № 10. – С. 56-61.

  7. Колпаков В. Самоменеджмент человека / В. Колпаков // Персонал. – 2002. - № 11. – С. 68-73.

  8. Суслова И.М., Кармовский В.В. Менеджмент в современной библиотеке : Науч.-метод. пособ. / И.М. Суслова, В.В. Кармовский /. – М. : Либерия, 2004. – 176 с.

  9. Хомич И.И. Человек – живая система : Естественно-науч. и философ. анализ / И.И. Хомич /. – Минск : Беларусь, 1989.

  10. Хроленко А.Т. Самоменеджмент: для тех, кому от 16-20 / А.Т. Хроленко /. – М.: Экономика, 1996. – С. 7.

  11. Швальбе Б., Швальбе Х. Личность, карьера, успех : Пер. с нем. / Б. Швальбе, Х. Швальбе /. – М. : Прогресс - Интер, 1993. – С. 11-15.


Кривошия А. І.,

зав. сектором інформаційно-

бібліографічної роботи

Заворітна Б.В.,

бібліограф сектору інформаційно-

бібліографічної

роботи Костопільської ЦРБ

Рівненської області
1   2   3   4   5   6   7   8   9   10


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка