Шмотолоха О. Р. Організація методичної роботи з молодими вчителями



Сторінка1/7
Дата конвертації13.04.2016
Розмір1.08 Mb.
  1   2   3   4   5   6   7

Шмотолоха О.Р. Організація методичної роботи з молодими вчителями





ЗМІСТ


  • Вступ………………………………………………………………………… 4




  • Основи методичної роботи з молодими вчителями ………………………5




  • Школа професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук»………………………..………………………………….…………12




  • Поради молодому вчителю ……………………………………….………26




  • Діагностика роботи молодого вчителя………………..…. ...……………..37


Формування вчителя як творчої особистості,

здатної до створення якісного нового,

значущого для практичної педагогічної

діяльності, –  одне з найважливіших завдань

сучасної науки і практики.
Немає потреби переконувати когось у тому, що добре організована підготовка фахівців – найважливіше завдання кожної держави.

Сучасна доба ставить нові вимоги до вчителя. Суспільству потрібен вчитель-професіонал з високою науково-теоретичною, методичною, психолого-педагогічною, теоретичною і практичною підготовкою, здатний до безперервного навчання, творчості і постійного самовдосконалення.    У структурі системи професійної підготовки педагогів особливої актуальності набуває післявузівська діяльність молодого вчителя, його адаптація до професії педагога. Професійне становлення особистості педагога – довготривалий процес.

Успішна педагогічна діяльність молодого учителя залежить не тільки від його професійної підготовки і особистих якостей, а й від того, у який колектив він потрапить, які умови праці й побуту йому створять, яку надаватимуть методичну допомогу, як стимулюватимуть його ініціативність і творче начало.

Від того, як пройдуть перші роки вчителя-початківця, залежить стабільність педагогічних кадрів, їх якісний склад, результативність навчально-виховного процесу в школі. Це добре розуміє колектив нашого закладу, тому й визначили одним з пріоритетних напрямів методичної роботи з педагогічними кадрами – становлення молодого вчителя. Завдяки продуманій, цілеспрямованій діяльності в закладі склалася ефективна система роботи з молодими вчителями, яка має творчий характер, сприяє професійному становленню початківців. Основною метою науково-методичної роботи з молодими педагогами є:



  • забезпечення зростання їх фахового рівня;

  • надання кожному вчителю широких можливостей для удосконалення професійної підготовки;

  • формування вміння прогнозувати свою професійну діяльність.

Молодий спеціаліст стає хорошим учителем, перш за все, завдяки обстановці творчої праці педагогічного й учнівського колективів.

В.О.Сухомлинський

Система професійної підготовки вчительських кадрів – це цілісний процес, у структурі якого особливе місце посідає діяльність молодого вчителя після закінчення вищого навчального закладу, його адаптація до професії педагога.

Робота з молодими учителями в школі починається вже під час їхньої першої зустрічі з адміністрацією навчального закладу. Педагоги-початківці вже у бесіді з директором та його заступниками мають отримати інформацію про школу, традиції колективу, статут та Правила внутрішкільного розпорядку школи.

У школі молодого вчителя «Пошук» поширено таку форму індивідуальної методичної роботи як консультації: молоді вчителі отримують конкретні поради з певних питань, а також зразки розробок різних типів уроків. Протягом певного часу молодий спеціаліст отримує допомогу не тільки від наставника, а й від керівника методичного об'єднання, заступника директора, практичного психолога, досвідчених учителів, класних керівників. Відкриті уроки, які відвідує молодий учитель, дають змогу показати та побачити на практиці особливості використання форм і методів роботи на уроці. Тому, плануючи відкриті уроки, враховуємо побажання молодих учителів відносно проведення різних типів уроків, де мали б місце:

- індивідуальний підхід до навчання;

- диференційований підхід до навчання;

- інтерактивні форми та методи навчання;

- нестандартні ситуації на уроці;

- використання інформаційних (інноваційних) технологій.

Це допомагає молодому вчителю раціонально обирати тип уроку, його структуру, правильно визначати завдання уроку, його мету (навчальну, розвивальну та виховну), добирати найраціональніші методи навчання, поєднувати різні форми колективної та індивідуальної роботи, ознайомлює із сучасними освітніми технологічними, інтерактивними методами.

Уся робота з молодими спеціалістами умовно поділяється на три нерівнозначні за змістом, обсягом і завданнями періоди: адаптація і підготовчий етап, формування педагогічної майстерності та підсумковий. Процес адаптації молодих вчителів до навчальної діяльності значною мірою обумовлений ступенем і характером допомоги, яку молодий вчитель отримує від адміністрації школи, досвідчених учителів, колег по роботі.

Перший етап — ознайомлення молодого вчителя з вимогами до професії, його включення в самостійну професійну діяльність, зіставлення рівня готовності до роботи з вимогами навчально-виховного закладу.

Використовується система наставництва

Робота вчителя-наставника розглядається яке одне з найважливіших громадських доручень. Робота наставника з підшефним починається з довірливої бесіди, часто в присутності одного з членів адміністрації. Вивчаються позитивні, негативні моменти:


  • у підготовці підшефного у ВНЗ,

  • напрямки допомоги,

  • можливості раціонального використання вчителя-початківця в позакласній та позашкільній роботі.

Отже, у школі налагоджена система роботи з наставниками, періодично проводяться для них семінари–практикуми, в ході яких розглядаються питання:

  • складання орієнтовного індивідуального плану молодого вчителя;

  • зміст і форми роботи наставника з молодим спеціалістом;

  • навчання молодих вчителів навичок самоаналізу уроку;

  • форми та методи впровадження досягнень психолого-педагогічної науки і передового педагогічного досвіду в практичну діяльність молодого вчителя;

  • методика складання проекту підсумкової характеристики молодого вчителя;

  • обмін досвідом звітування тощо.

Багато залежить від того, хто буде поруч з молодим учителем, стане його наставником, підтримає його, допоможе знайти правильне рішення у складних ситуаціях, повірити у власні сили. Педагогічне шефство, наставництво дає можливість управляти процесом професійного становлення молодого педагога, допомагає досвідченому вчителю працювати з молодим спеціалістом у тісному контакті, за якого передача останнім знань, умінь і навичок, розвиток їхніх професійних здібностей, набуття педагогічної майстерності є найбільш ефективним.

Відповідальність за цю роботу покладається, зазвичай, на заступника директора, який відповідає за методичну роботу.



План роботи заступника директора

з навчально-виховної роботи з молодими вчителями

  1. Ознайомлення вчителя-стажиста з:

  • правилами внутрішкільного розпорядку школи;

  • режимом роботи школи;

  • традиціями, які склалися в школі;

  • шкільною документацією та вимогами до її ведення;

  • обладнанням шкільного методичного кабінету;

  • матеріалами шкільної бібліотеки

  • рівнем знань учнів, їхніми особливостями, яких доведеться навчати;

  • стислою характеристикою учительського колективу.

  1. Ознайомлення вчителя з його правами й обов’язками (Закон України «Про освіту», статут школи, функціональні обов’язки педагога, оплата праці).

  2. У ході вступної бесіди виявити нахили, здібності, потенційні можливості молодого вчителя, його сімейний стан, матеріальне становище, побутові умови.

  3. Закріплення за вчителем – стажистом наставника.

  4. Надання допомоги молодому вчителю у плануванні його роботи (програми, вимоги до календарних і поурочних планів, до ведення зошитів, шкільної документації та звітності).

  5. Ознайомлення вчителя – стажиста з організацією виховної роботи у школі.

  6. Реалізація методичними об’єднаннями заходів щодо вдосконалення професійної майстерності молодих учителів.

  7. Складання розкладу уроків для організації взаємовідвідування уроків вчителя – стажиста і його наставника.

  8. Проведення діагностування молодого вчителя (в кінці першого року роботи ).

  9. Організація самоосвіти молодого вчителя.

  10. Включення молодого вчителя в роботу творчих груп.

  11. Складання пам’яток на допомогу вчителю – початківцю.

  12. Ознайомлення вчителя з передовим педагогічним досвідом.

  13. План роботи з молодими фахівцями.

  14. Організація, здійснення внутрішкільного контролю за роботою молодого вчителя.

  15. Організація і проведення «Дебюту молодого вчителя».

Організація та проведення стажування молодих спеціалістів

На початку вересня видається наказ по школі «Про організацію роботи з молодими учителями».

Відповідальність за проведення стажування випускників вищих навчальних закладів у школі покладається на директора або його заступника з навчально-виховної роботи.

До початку навчального року в школі розробляється план роботи з учителями-стажистами, молодими та малодосвідченими вчителями, у якому поряд з іншими заходами відображаються заходи з питань організації і проведення стажування молодих учителів.

З метою своєчасної і чіткої організації роботи із стажистами, молодими та малодосвідченими вчителями в школі видається наказ, у якому зазначаються:


  • відповідальний за організацію стажування;

  • строки проведення стажування;

  • список учителів-стажистів і закріплених за ними вчителів-наставників;

  • склад комісії з питань підбиття підсумків стажування і строки підбиття підсумків.

Вчителі - наставники:

  • надають допомогу молодим спеціалістам у розробці індивідуальних планів роботи;

  • контролюють виконання індивідуальних планів молодими;

  • залучають молодих учителів до роботи в шкільних та методичних об'єднаннях;

  • надають індивідуальну допомогу молодим учителям з питань удосконалення навчально-виховного процесу, проведення відкритих уроків та позакласних заходів;

  • організують і проводять декади наставника;

  • подають директорові школи пропозиції про вдосконалення стажування молодих спеціалістів.

Вчителі - стажисти:

  • користуються всіма правами і пільгами, які встановлені для педагогічних працівників даного закладу;

  • несуть відповідальність за обов'язки, які покладені на них трудовими договорами і правилами внутрішнього трудовою розпорядку;

  • виконують свої функціональні обов'язки згідно з посадою, яку обіймають.

За підсумками стажування директор школи видає наказ, у якому:

  • зазначає, у який період проводилось стажування молодих учителів;

  • підбиваються підсумки роботи стажистів, вказується на недоліки в роботі;

  • відмічаються кращі керівники стажування, зазначаються недоліки, які були допущені в ході стажування;

  • з метою ліквідації недоліків плануються заходи на наступний навчальний рік.

Складається індивідуальний план роботи молодого вчителя з урахуванням його потреб і можливостей.

Орієнтовна програма стажування випускника ВНЗ

І. Основні завдання стажування:

  • набуття практичних навичок, необхідних для педагогічної роботи;

  • вміння застосовувати теоретичні знання, набуті під час навчання у ВНЗ, в конкретній практичній роботі;

  • набуття та вдосконалення педагогічних навичок виховної роботи з дітьми;

  • вивчення передового педагогічного досвіду;

  • засвоєння різноманітних методів навчання, використання сучасних засобів навчання;

  • впровадження нетрадиційних форм, методів і прийомів навчання, нових педагогічних технологій.

ІІ. Зміст стажування молодого вчителя.

У процесі стажування молодий учитель повинен набути знання з психології, педагогіки, методики викладання шкільного предмета і виховної роботи. За час проходження стажування молодий учитель повинен проявити себе у усіх найважливіших формах роботи.

Навчальна робота.

Стажист повинен:


  • вивчити принципи перспективного та поточного планування навчально-виховного процесу в школі і брати посильну участь у плануванні роботи школи;

  • протягом навчального року планувати навчально-виховну роботу зі свого предмета;

  • розробляти поурочні плани ( проекти, сценарії);

  • планувати позакласну роботу відповідно до плану виховної роботи школи;

  • у навчальній роботі використовувати різноманітні методи, прийоми, форми і засоби навчання, які сприяють активізації пізнавальної діяльності учнів (лекція, бесіда, розповідь, семінар, лабораторні роботи, керівництво самостійною роботою учнів, експеримент, демонстрації, використання комп’ютерної техніки, навчального кіно, магнітофонних записів тощо) та індивідуальної роботи з учнями;

  • надавати індивідуальну допомогу учням зі свого предмету;

  • проводити позакласну роботу з предмета у формі фронтальної (лекції, екскурсії, конференції, перегляд навчальних і науково-популярних фільмів тощо), групової (гурток, олімпіада, диспут тощо) та індивідуальної роботи з учнями;

  • брати участь в оформленні шкільних кабінетів та в організації роботи учнів у них;

  • активно брати участь в організації й проведенні заходів зі свого предмета (тематичний вечір, ювілейні дати, дні здоров’я тощо).

 Методична робота.

  • молодий учитель, входить до складу Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук», шкільного та районного методичних об’єднань з предмету і бере участь в їхній роботі:

  • за допомогою свого наставника обирає й розробляє одну методичну тему, пише за нею реферат; реферат обговорюють на засіданні шкільного методичного об’єднання (після 3 років роботи);

  • вивчає лабораторне обладнання, ТЗН, комп’ютерну техніку та наочні посібники, які є в школі, з наступним використанням їх у навчальній роботі;

  • відвідує уроки адміністрації, досвідчених вчителів зі свого предмета, бере участь в їх аналізі, поглиблено вивчає педагогічний досвід одного з висококваліфікованих учителів;

  • за час стажування проводить відкриті уроки;

  • проводить моніторинг навчальних досягнень учнів, використовуючи різні форми опитування (контрольні роботи, заліки, усне, індивідуальне, фронтальне опитування, тестування тощо);

  • оформляє результати моніторингу згідно з планом роботи школи;

  • систематично вивчає педагогічну та методичну літературу й бере участь у її обговоренні.

 Робота класного керівника.

Молодий учитель повинен виконувати роботу класного керівника (бажано після 1 року роботи у школі), у разі неможливості призначення класним керівником він виконує функції помічника досвідченого класного керівника на громадських засадах. Для цього він:



  • вивчає документацію класу, склад батьків, індивідуальні особливості учнів, складає психолого-педагогічну характеристику класу й подає її своєму наставнику;

  • на основі вивчення складу класу домагається єдності педагогічних вимог до учнів з боку вчителя та батьків;

  • організовує учнівський колектив з урахуванням вікових та психологічних особливостей, домагається згуртованості, активності та творчості учнів;

  • проводить класні збори;

  • проводить заходи, спрямовані на розширення культурного світогляду та зміцнення здоров’я учнів (відвідування музеїв, басейну, прогулянки в ліс, спортивні заходи тощо);

  • згідно із загально шкільним планом здійснює шефську роботу.

У перші два-три тижні уроки молодого вчителя відвідують лише наставники та їхні колеги. Адміністрації школи бажано відвідувати уроки початківців тільки починаючи з третього тижня їх роботи у школі.

Зміст і форми роботи наставника зі стажистом:

  1. Складання індивідуального плану роботи стажиста з урахуванням його потреб і можливостей.

  2. Взаємовідвідування уроків і позакласних заходів з їх подальшим обговоренням.

  3. Спільні відвідування уроків досвідчених колег та їх ретельний аналіз.

  4. Попереднє відвідування молодим вчителем уроків, які проводить наставник.

  5. Спільне з молодим вчителем складання календарно-тематичних планів, наукових проектів.

  6. Допомога молодому учителю в розробці уроків, позакласних заходів.

  7. Надання молодому учителю рекомендацій щодо самоосвіти.

  8. Ознайомлення молодого учителя з науково-методичною літературою.

  9. Обговорення новинок педагогічної літератури, творчих здобутків інших учителів.

  10. Допомога в роботі з “важкими” дітьми та їхніми сім’ями.

  11. Залучення молодих вчителів до методичної, громадської роботи.

Наставникам під час спостереження й аналізу уроків початківців слід використовувати систему тематичних пам’яток (Поради молодому спеціалісту).

Наставник, готуючись із молодим вчителем до проведення уроків, працюючи над розробкою поурочних планів (наукових проектів, сценаріїв), може рекомендувати початківцю використати ряд пам’яток (Поради молодому спеціалісту).



Другий етап — процес подолання труднощів у навчальній діяльності та початок формування майстерності молодого вчителя.

Програма підвищення загально педагогічного і методичного рівнів стажистів у цей період диференціюється залежно від наслідків стажування за перший рік і результатів діагностування. Діагностування проводиться в квітні-травні кожного навчального року з метою оцінювання роботи молодого вчителя.

Починаючи з кінця першого й початку другого року роботи молодих вчителі більш активніше залучаються до методичної роботи, їм даються конкретні завдання, за можливістю вони залучаються до роботи творчої групи.

Виправдовує себе і практика залучення молодих вчителів з методичною літературою для виконання творчих завдань. Наприклад:



  • на основі вивчення однієї з методичних робіт визначити шляхи вдосконалення особистісної педагогічної практики;

  • скласти картотеку публікацій з передового педагогічного досвіду, проаналізувати методичні журнали за два-три попередні роки.

Третій етап – це етап високої адаптованості, яка склалася як результат ефективної діяльності вчителя на попередньому етапі.. Для цього стану характерний високий рівень самостійності молодого вчителя, його творчий підхід до навчально-виховної діяльності.

Однією з необхідних умов успішного професійного зростання молодого вчителя на всіх ІІІ етапах є цілеспрямована й систематична самоосвіта.



Самоосвіта молодого вчителя має суттєве значення для реалізації на практиці раніше отриманої освіти, формування вмінь професійної педагогічної діяльності.

Відокремлюють декілька критеріїв готовності молодого вчителя до самоосвітньої діяльності:



  • уміння вибрати напрям пошуку необхідної літератури, визначити, в яких публікаціях є відповідь на запитання, які цікавлять молодого педагога; в яких періодичних виданнях можна знайти потрібну інформацію, в яких бібліографічних показниках має бути інформація, що цікавить стажиста;

  • здатність, працюючи з конкретним педагогічним досвідом, зрозуміти основну ідею досвіду, осмислення педагогами особистого досвіду;

  • потреба в різнобічній педагогічній діяльності як одному з засобів підвищення рівня своєї педагогічної культури.

Організація самоосвіти шкільною адміністрацією:

  • створення оптимальних умов для самоосвітньої роботи:

  • збільшення вільного часу молодого педагога;

  • наявність у розпорядженні вчителів шкільної та власної бібліотек;

  • методичний кабінет.

  • організація семінарів-практикумів для вчителів з питань прийомів і засобів організації самоосвітньої роботи;

  • визначення конкретних вимог до вчителів стосовно самоосвіти:

  • залучення молодих педагогів до активної роботи методичних об’єднань. У планах роботи методичних об'єднань передбачаються виступи молодих вчителів з певних теоретичних питань;

  • відкриті уроки, які молоді вчителі проводять на останньому, заключному етапі стажування (у квітні-травні), та їхні творчі звіти перед педагогічним колективом;

  • захист підготовленого вчителем-стажистом реферату з педагогічної проблематики. Забезпечення внутрішньошкільного контролю за цією ділянкою методичної роботи.

Обов’язковим структурним елементом будь-якого засідання Школа професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» є

практична робота:

  • складання календарно-тематичного плану з урахуванням навчальних програм та особливостей класу;

  • розробка завдань контрольних робіт, домашнє завдання на уроці;

  • підготовка планів-конспектів уроків різних типів;

  • розробка сценаріїв позакласних заходів;

  • моделювання уроку або його фрагменту;

  • ведення журналу;

  • організація роботи з батьками;

  • розв’язання педагогічних ситуацій;

  • самоаналіз навчального заняття;

  • організація і проведення батьківських зборів;

  • формування мотивації навчання;

  • презентація „Мої перші успіхи” тощо.

На всіх трьох етанах молодий вчитель знаходиться у протиріччі між зростаючими вимогами до професійної майстерності педагогів та недостатнім рівнем власної кваліфікації. Тому вчитель-початківець потребує особливої уваги з боку адміністрації, педагогічного колективу.

Стажуванню (як перспективному засобу забезпечення професійного становлення педагога) необхідно приділити особливу увагу, адже багато залежить від того, хто буде поруч із молодим учителем, стане його наставником, підтримає його, допоможе знайти правильне рішення у складних ситуаціях, повірити у власні сили.


Затверджено на засіданні

методичної ради

голова методичної ради

__________ К.В. Лупенко
ПОЛОЖЕННЯ

ПРО ШКОЛУ ПРОФЕСІЙНОГО РОСТУ МОЛОДОГО ТА МАЛОДОСВІДЧЕНОГО ВЧИТЕЛЯ «ПОШУК»


  1. Загальні положення

1.1. Положення регламентує діяльність структурного підрозділу, що створюється при науково-методичній раді навчального закладу за наявності в установі молодих фахівців, що не мають стажу педагогічної роботи, а також педагогів зі стажем роботи до 3 років.

1.2.    Школа професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» діє відповідно до Закону України «Про освіту», статуту навчального закладу, рішення науково-методичної ради, наказів директора навчального закладу й цього положення.



1.3. Керівництво роботою Школи здійснює досвідчений вчитель, який має вищу категорію.

 1.4. Загальний контроль зо роботою Школи здійснює заступник директора з навчально-виховної роботи.



  1. Мета, завдання й види діяльності

2.1.   Метою створення Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» є адаптація молодих педагогів у колективі, їхнє самоствердження й професійне становлення.

2.2.   Основні завдання Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» :



  • інформаційно-методична робота з метою становлення молодого вчителя;

  • обмін думками з приводу методів, технологій, способів навчальної діяльності та впровадження їх у свою роботу;

  • корегування практичної діяльності молодого вчителя;

  • забезпечення розвитку навчального закладу, формування педагогічної системи, професійного стилю навчального закладу;

  • узагальнення перспективного педагогічного досвіду, апробація й упровадження в роботу молодих учителів сучасних освітніх технологій;

  • установлення відносин співробітництва та взаємодії між молодими фахівцями й досвідченими педагогами;

  • організація й проведення Науково-методичної роботи з проблем сучасної освіти, проведення різного рівня методичних семінарів, конференцій, виставок із залученням інтелектуального потенціалу молодих учителів.

2.3.    Школа професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» взаємодіє з відповідними структурами як навчального закладу, так і за його межами.

2.4.    Основні види діяльності Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук»:



  • формування індивідуального професійного стилю педагога через упровадження прогресивних освітніх технологій;

  • надання допомоги молодим учителям в оволодінні педагогічною майстерністю через вивчення досвіду роботи кращих учителів навчального закладу,

  • проведення досвідченими педагогами навчально-методичних занять для молодих спеціалістів;

  • участь молодих педагогів у роботі школи наставників;

  • залучення молодих учителів до підготовки й організації педагогічних рад, семінарів, методичних об’єднань і конференцій із проблем освіти;

  • подання пропозицій з організації навчально-виховного процесу згідно навчальних програм;

  • подання пропозицій з організації та змісту самоосвіти починаючого педагога;

  • організація засвоєння та виконання методичних рекомендацій на допомогу початківцям;

  • обговорення та опанування різних матеріалів, підготовлених на методичних об’єднаннях;

  • керування дослідницькою роботою молодих вчителів;

  • організація різних творчих конкурсів, методичних оглядин, інтелектуальних ігор;

  • встановлення і розвиток творчих зв’язків і контактів з аналогічними підрозділами методичної служби різних шкіл району;

  • відстеження та аналіз результатів освітньої діяльності молодого вчителя;

  • діагностика успішності роботи молодого вчителя;

  • розвиток, модернізація і зміцнення матеріально-технічної бази навчального закладу відповідно до напряму діяльності молодого фахівця (електронні підручники, наочні посібники та ін.);

  • організація роботи з розробки молодими фахівцями електронних навчальних матеріалів і методик їх використання в навчальному процесі;

  • видання методичної літератури з питань освіти;

  • формування мережі вільного інформаційного обміну в галузі освіти, зокрема за рахунок упровадження форм дистанційної освіти.




  1. Склад Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» й організація роботи

3.1. До складу Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» входять молоді та малодосвідчені педагоги, їхні наставники й учителі, які готові передавати свій перспективний досвід, психолог навчального закладу.

3.2.   Керівництво Школою професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» та її перспективний розвиток здійснює досвідчений педагог, що обирається науково-методичною радою з числа найбільш досвідчених і авторитетних фахівців, які мають вищу кваліфікаційну категорію. Керівник Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» є членом науково-методичної ради й підзвітний їй.

3.3.  Керівник Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» організовує та керує всіма видами діяльності Школи й несе відповідальність за результати її роботи.

3.4. Детальні вимоги до кваліфікації, повноваження й відповідальність керівника Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» уточнюють посадовою інструкцією.

3.5. Питання про прийняття працівника до Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» має бути погоджено на засіданні науково-методичної ради.

3.6. Діяльність Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» здійснюється:



  • у вигляді щомісячних занять, на яких обговорюють теоретичні та практичні питання;

  • у вигляді шефської роботи «наставник — молодий учитель»;

  • у вигляді шефства над молодим та малодосвідченим учителем-предметником.

3.7. Форми діяльності Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук»: лекції, семінари, взаємовідвідування занять, творчі звіти вчителів, декада ініціативи й творчості молодих учителів, методичні виставки.

3.8. Планові засідання Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» проводять раз на місяць з обов’язковою присутністю всіх молодих фахівців і наставників (далі — слухачів).

3.9.  План роботи Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» розробляє її керівник за участю вчителів-предметників, затверджують на засіданні науково-методичної ради.

3.10.  Документація Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук»:



  • план роботи Школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя:

  • протоколи засідань;

  • банк даних про молодих та малодосвідчених учителів;

  • звіти про самоосвіту молодих та малодосвідчених учителів.

  1. Права та обов’язки слухачів Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук»

4.1.    З метою виконання функцій, закріплених цим положенням, Школа професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» має такі права та обов’язки:

  • подає заступнику директора з навчально-виховної роботі в установленому порядку документацію на архівне збереження;

  • подає науково-методичній раді витяги з протоколів засідань;

  • створює банк даних про молодих учителів та їхні звіти із самоосвіти;

  • у встановлений термін отримує інформацію, необхідну для планування й організації роботи школи професійної адаптації молодого та малодосвідченого вчителя на навчальний рік.

4.2.   Слухачі Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» мають право:

  • вносити пропозиції з удосконаленням діяльності Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук»;

  • брати участь у складанні плану роботи Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» на наступний навчальний рік;

  • брати участь у наукових і навчально-методичних конференціях, семінарах і нарадах, презентуючи напрацьований досвід;

  • одержувати необхідну для виконання своїх функцій інформацію в заступника директора й керівників усіх структурних підрозділів; ознайомлюватися з документами з питань забезпечення освітньої і методичної діяльності;

  • бути присутніми на заняттях своїх колег (з їхньої попередньої згоди й за погодженням з керівником Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук»);

  • звертатися з пропозиціями, скаргами, заявами й отримувати відповіді на свої запитання;

  • обрати методичну тему для самоосвітньої роботи й форми звітності щодо неї;

  • вносити пропозиції керівництву навчального закладу в письмовому вигляді або у формі виступів на засіданнях педрад, методичних рад, засідань ШМО з питань удосконалення роботи Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук».

4.3. Слухачі Школа професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» зобов’язані:

  • регулярно відвідувати заняття в Школа професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук»;

  • вивчати нормативно-методичні документи й психолого-педагогічну літературу з питань організації освітнього процесу;

  • надавати плани занять на узгодження на прохання заступника директора або з особистої ініціативи;

  • реалізувати індивідуальні плани роботи в Школі професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» в повному обсязі, виконувати доручення керівника школи в рамках посадових інструкцій;

  • брати участь у заходах, організованих Школою професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук»;

  • дотримуватися трудової дисципліни і правил внутрішнього трудового розпорядку навчального закладу;

  • систематично підвищувати свою кваліфікацію.

  1. Обов’язки адміністрації навчального закладу

Адміністрація навчального закладу всебічно сприяє роботі Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук», надає необхідні матеріали й документи, інші відомості, необхідні для здійснення діяльності.
СТАТУТ

ШКОЛИ ПРОФЕСІЙНОГО РОСТУ МОЛОДОГО ТА МАЛОДОСВІДЧЕНОГО ВЧИТЕЛЯ «ПОШУК»
1. Школа професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» здійснює свою діяльність відповідно до Статуту школи, Положення про середній загальноосвітній навчально-виховний заклад та свого власного Статуту.

2. Засновником Школи є рада методичного кабінету школи.

3. Головною метою Школи є становлення молодого вчителя.

4. Головним завданням Школи є:

  • інформаційно-методична робота;

  • обмін думками з приводу методів, технологій, способів навчальної діяльності та впровадження їх у свою роботу;

  • корегування практичної діяльності молодого вчителя;

  • створення умов для розвитку творчих здібностей.

5. Діяльність Школи будується на принципах гуманізації, демократизму, рівності умов для повної реалізації здібностей, таланту, всебічного розвитку.

6. Школа звітує про свою роботу передрадою методичного кабінету.



 Члени Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» мають право на:

  • захист професійної честі, гідності;

  • участь в обговоренні та вирішенні питань з питань організації навчально-виховного процесу;

  • проведення науково-дослідної, експериментальної, пошукової роботи відповідно до діючих нормативних документів;

  • вільний вибір форм, методів, засобів навчання, виявлення педагогічної ініціативи;

  • атестацію на отримання відповідної категорії;

  • участь у роботі органів громадського самоврядування школи;

  • підвищення кваліфікації з перепідготовки, вільний вибір змісту, форм навчання, організацій та установ, які здійснюють підвищення і кваліфікації і перепідготовки.

 Члени Школи зобов’язані:

  • виконувати Статут школи та школи, правила і режим внутрішнього і трудового розпорядку;

  • забезпечувати умови для засвоєння учнями навчальних програм на рівні обов’язкових державних вимог, сприяти розвиткові здібностей учнів;

  • особистим прикладом утверджувати повагу до принципів загальнолюдської моралі: правди, справедливості, відданості, патріотизму і гуманізму, доброти, стриманості, працелюбності, поміркованості, інших доброчинностей;

  • виховувати повагу до батьків, жінки, культурно-національних цінностей України, бережливе ставлення до навколишнього середовища;

  • готувати своїх вихованців до самостійного життя в дусі взаєморозуміння, мир й злагоди між усіма народами, етнічними, національними,  релігійними групами;

  • додержуватись педагогічної етики, моралі, поважати гідність учнів;

  • захищати учнів від будь-яких форм фізичного та психологічного насильства, запобігати вживанню ними алкоголю, наркотиків, інших шкідливих звичок;

  • постійно підвищувати свій професійний рівень, педагогічну майстерність, загальну культуру;

  • виконувати рішення, прийняті радою методичного кабінету, накази і розпорядження адміністрацій, органів державного управління освітою.



ПОЛОЖЕННЯ

ПРО НАСТАВНИЦТВО З МОЛОДИМИ ТА МАЛОДОСВІДЧЕНИМИ ПЕДАГОГІЧНИМИ ПРАЦІВНИКАМИ ВОДЯНО-ЛОРИНСЬКОЇ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ І-ІІ СТУПЕНІВ

ЄЛАНЕЦЬКОГО РАЙОНУ МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ


    1. Загальні положення

1.1. Наставництво — це одна з форм підвищення кваліфікації молодих учителів, які мають стаж роботи до трьох років, мають кваліфікаційну категорію «спеціаліст», або потребують методичної допомоги.

1.2. Учитель-наставник — людина з високою творчою активністю, зі своїм баченням проблем навчально-виховного процесу, з високими результатами особистої практичної діяльності.

1.3. Результатом методичної роботи вчителя-наставника є формування творчої активності, розвитку ініціативи молодого педагога, зростання його авторитету.


    1. Завдання та напрями діяльності

2.1. Основними завданнями вчителя-наставника є планування та здійснення заходів разом із молодим (малодосвідченим або новопризначеним) учителем (далі — молодим спеціалістом), а саме:

- планування та здійснення разом із молодим спеціалістом заходів з поглиблення його педагогічних знань, методології навчання, вивчення директивних матеріалів, документів Міністерства освіти і науки України;

- поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета та методики його викладання, поповнення знань із суміжних предметів;



- допомога молодому спеціалісту в розв'язанні конкретних проблем щодо методики викладання.

2.2. Основні напрями роботи вчителя-наставника:

- організація індивідуальних консультацій, занять, на яких здійснюється моделювання та обговорення запропонованих моделей уроків, позаурочних заходів, виготовлення зразків дидактичних матеріалів під керівництвом учителя-наставника;

- взаємовідвідування уроків та позакласних заходів із обов'язковим наступним обговоренням та коригуванням діяльності молодого спеціаліста;

- консультування молодого спеціаліста щодо організації навчально-виховного процесу.


    1. Організація роботи

3.1. Учителів-наставників молодих спеціалістів призначають наказом по школі.

3.2. Роботу вчителів-наставників контролює заступник директора з навчально-виховної роботи школи.



    1. Права та обов'язки вчителя-наставника

4.1. Учитель-наставник має право вносити корективи та давати поради щодо методики проведення уроку, виховних заходів та узгодження планів.

4.2. У разі потреби має право на незаплановане відвідування уроків.

4.3. Учитель-наставник зобов'язаний надати молодому спеціалісту методичну допомогу щодо складання календарних та поурочних планів.


    1. Права та обов'язки молодого спеціаліста

5.1. Молодий спеціаліст має право звернутися за порадою чи допомогою до вчителя-наставника, заступника директора з навчально-виховної роботи, або до директора школи, інших учителів.

5.2. Молодий спеціаліст зобов'язаний:

- виконувати основні положення спільного плану взаємодії з учителем-наставником;

- наполегливо оволодівати методикою викладання, вивчати досвід учителя-наставника, інших колег.



    1. Документація

6.1. Учитель-наставник разом із молодим спеціалістом розробляють та систематично ведуть таку документацію:

- спільні плани роботи наставника та молодого вчителя;

- план самоосвіти молодого спеціаліста;

- матеріали самоаналізу та самооцінки особистої діяльності молодого спеціаліста.



    1. Керівництво діяльністю

7.1. Керівництво спільною діяльністю вчителя-наставника та молодого спеціаліста здійснюють голови відповідних методичних об'єднань.

Директор школи К.В. Лупенко


ПЛАН

РОБОТИ ШКОЛИ ПРОФЕСІЙНОГО РОСТУ МОЛОДОГО ТА МАЛОДОСВІДЧЕНОГО ВЧИТЕЛЯ «ПОШУК»
Мета Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук»:

  • сприяння підвищенню фахового рівня, розвитку творчого потенціалу вчителя,

  • удосконаленню майстерності,

  • озброєнню новітніми знаннями, методикою та технологією навчання.

Основні завдання Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук»:

поглиблення знань з теорії та методики навчання і виховання,



  • сприяння оволодінню молодими вчителями основних нормативних документів,

  • вивчення і використання у практиці сучасних досягнень психолого-педагогічної науки та передового педагогічного досвіду,

  • розвиток ініціативи і творчості, новаторських пошуків вчителів.

Основні напрямки роботи Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук»:

  • розширити сферу знань учителів із психолого-педагогічних основ уроку;

  • ознайомити їх з елементами педагогічної техніки, опанування якої дасть змогу усвідомленню здійснювати відбір необхідних і найбільш доцільних прийомів роботи учнів на уроках;

  • створити для вчителів таке методичне середовище, в якому їм би хотілося творити.

Робота Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук» у 2013-2014 навчальному році буде направлена на:

  • вивчення системного підходу до планування процесу вивчення теми, а також визначення ролі кожного уроку в системі завдань;

  • вивчення та оволодіння елементами педагогічної техніки;

  • вивчення психологічних основ уроку, які включають знання психологічних принципів організації уроку, особливостей психологічного розвитку кожного учня в класі (розумові здібності, нахили, інтереси, тип уваги, пам'яті, мислення, сприймання, характер, темперамент, волю);

  • вивчення психологічних вимог щодо організації кожного елементу будь-якого виду діяльності учнів на уроці, структура якої передбачає:

  • мету, мотив, засоби, план діяльності, реалізацію плану, контроль, корекцію, рефлексію;

  • вивчення типів та структури сучасного уроку, основних принципів навчання, раціонального застосування методів навчання;

  • вивчення вимог щодо оформлення шкільної документації;

  • вивчення методів формування комунікативних умінь (усних і письмових) в умовах особистісно-зорієнтованого підходу;

  • вивчення процесу виховання та основних напрямків виховної роботи;

  • формування учнівського колективу.

С П И С О К

слухачів Школи професійного росту молодого

та малодосвідченого вчителя «Пошук»

п/п


Прізвище, ім’я. по батькові

Посада

Стаж

Освіта

1

Ванкевич Ольга Сергіївна

вчитель початкових класів та

англійської мови



2

Середня спеціальна,

Новобузький педагогічний коледж,

2011 рік


2

Раковці Ярослава Василівна

вчитель початкових класів та

англійської мови



0

Середня спеціальна,

Новобузький педагогічний коледж,

2013 рік



С П И С О К

викладачів Школи професійного росту молодого та малодосвідченого вчителя «Пошук»

п/п


Прізвище, ім.’я, по батькові

Посада

Категорія,

звання


П.І.П.

закріпленого молодого вчителя



1

Лупенко Клавдія Валеріївна

директор школи

Вища

Раковці Ярослава Василівна

2

Шмотолоха Олександр Романович

в.о. заст. директора

з НВР


Вища


Ванкевич Ольга Сергіївна

3

Вільчак Ліля Євгенівна

практичний

психолог


І категорія



  1   2   3   4   5   6   7


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка