«Широка масляна»



Скачати 181.3 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір181.3 Kb.
#25528
Новоазовська ЗШ І –ІІІ ст. №3

c:\users\алладин\desktop\масляница\13b87077685fead97506195e66d3e8e8.jpg



Виховний захід на тему:

«Широка масляна»


c:\users\алладин\desktop\масляница\maslinica_getman_news2.jpg

Виконали

Класний керівник 7 класу Бережко А.Д.,



класний керівник 8 класу Ноздренко О.С.


2014 р
Виховний захід «Широка Масляна»

Мета уроку: ознайомлення з традиціями святкування Масляної в Україні та світі, відтворити народні звичаї та обряди, збереження і примноження національних традицій, формування духовно-етичних цінностей у підлітків, етичних і естетичних норм поведінки, організація дозвілля; формувати духовно-моральні цінності у дітей, розвивати уяву, увагу, пам`ять, кмітливість, спритність, виховувати любов до рідного краю, повагу до українських традицій, почуття гідності до українського народу.

Обладнання: аудіозапис пісні «Масляна» (муз. О.Злотника - вірші О.Вратарьова), мультфільм «Масляна», презентація «Масляна прийшла», млинці, вареники на столі, мед, сметана та варення, для конкурсів (голки, нитка, ґудзики, молоток, цвяхи, хустинки), роздатковий матеріал (вікторина, загадки), прислів'я про масляну, вірші про масляну, картинки з зображенням страв на масляну.


Хід заходу

Ой, дорослі і малята, ой, ви хлопці і дівчата,


Вас ми раді привітати, добру пісню проспівати!
Всіх запрошує на свято і широка, і багата,
Масляна! Масляна! Масляна! Масляна!
О.Вратарьов

Учитель. Сьогодні наш урок присвячений Масляній – це останній тиждень перед Великим постом, Великоднем. Немає, такого свята в Україні, яке проходило б так бурхливо і весело, як Масляниця! Адже потім довгих сім тижнів не можна буде веселитися, танцювати та сміятися, очищаючись від гріхів мирських. Народ і донині вірить, що, якщо добре не відвести душу в цей період, потім цілий рік доведеться жити в нещасті, по-справжньому сьорбнути горя.

Масляна (Масниці, Масляниця, сирна неділя) - давньослов'янське свято на честь весняного пробудження природи. Християнська церква включила Масляну у свій календар: масляний тиждень напередодні Великого посту

(кінець лютого - початок березня за старим стилем), проте вона так і не набула релігійного змісту.

Учень 1. На Україні Масляна не мала такого широкого розмаху, як, приміром, у центрально-російських областях. Але й тут дорослі та молодь катались на конях, ходили в гості, влаштовували банкети у складчину. В деяких місцевостях Масляну зображувала заміжня жінка, яку під жарти возили на санчатах односельці. Широке розповсюдження мав звичай колодки (колодія) відомий у кількох варіантах. Наприклад, розігрували народження і поховання дерев'яної ляльки (колодки) - відгомін давнього ритуалу знищення опудала Зими. Найчастіше ж колодку у вигляді поліна, качалки, стрічки, хустки, квітки тощо чіпляли парубкам і дівчатам як символічне покарання за те, що вони не взяли шлюб минулого року, а ті відкуповувалися грішми або могоричем. На Поділлі хлопці пригощали дівчат горілкою, пивом, солодощами - купували (запивали) колодку. У подяку за це кожна дівчина вишивала перкалеву хусточку, оздоблюючи її квітками та ініціалами свого обранця, та дарувала йому на Великдень - повертала колодку. Такі ритуали нерідко завершувалися укладанням шлюбу. c:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg2996.jpg

Перегляд презентації, присвяченої Масляній

Учитель. В Україні останній тиждень м'ясниць носив кілька назв - Масляна, Сиропустний тиждень, Пущення, Загальниця, Ніжкові заговини, Колодій тощо. Структурно він ділиться на три основні частини: зустрічний "переломний" понеділок, "широкий" четвер та "прощальна", чи "шуткова" неділя. Кожна з них мала свою обрядову специфіку.

Основою обрядовою стравою Масляної (Масниці, Масляниці) були вареники з сиром, які вживалися з маслом чи сметаною. Виготовляли також гречані млинці, заправлені смальцем. Ними частували протягом усього тижня.

(лунає пісня про весну «Масляна» Муз.- О.Злотника, вірші - О.Вратарьова)

У понеділок «Зустріч Масляної»  - в перший день - влаштовувалися загальні ігрища, накривали столи із солодкими стравами. Діти ладили ранком

солом'яну ляльку - Масляну - так наряджали її в каптан і шапку.

На другий день, у вівторок «Заігриш», дівчата та хлопці запрошувалися покататися на гірках, поїсти млинців. Тещі запрошували своїх зятів на млинці, гукали всіх рідних.

Середу називали «Ласункою». Кожна господиня старалась до традиційних для середи вівсяних млинців приготувати ще й птицю, печену, смажену, копчену, та інші м’ясні страви та рибні страви. Веселі куми закутували макогона і справляли йому родини, збиралися у когось у хаті, зносили страви. Потім ішли до іншої хати справляли хрестини та інші події.

На четвертий день «Розгуляй»  возять опудало на колесі, співають пісень, проводять кулачні бої.

На п'ятий день «Тещині вечірки»  зяті пригощали млинцями своїх тещ, іноді - і всю рідню. Зять зобов'язаний був з вечора особисто запросити тещу.

У шостий день «День гостей» розгульного тижня молода наречена запрошувала своїх рідних до себе. У цей день будували на ріках, ставках і полях сніжне містечко з вежами і воротами, потім ватага розділялася: одні охороняли містечко, інші повинні були силою взяти його.

У неділю «Прощений день»  сусіди й родичі обходили одне одного й просили пробачення за образи. Звичаї останнього дня Масляної пов'язані з культом предків, прощання з Масляною супроводжувалися різними обрядами. Солом'яну ляльку - "Масляну" - урочисто спалювали, а попіл від опудала розсіювали по полю, щоб додати сили посіву, майбутньому врожаю.

Учень 2. У різних регіонах Були свої обряди й дійства. Ось як це відбувалося колись на Бойківщині. Відомий дослідник цього краю Г. Дем'ян 1979 року зафіксував у селі Довгому Дрогобицького району на Львівщині такий спогад: "Люде бавляться, всьо п'ють, гостяться, бо завтра вже піст, вже не можна. Той піст, Великий піст, буде тривати сім неділь. На сему неділю Великдень. Вже тоді всьо, піст кінчається. А на пущення забави роб'ят, що вже тоти всі ся сходять там, сусіди й роблять гостину. Вимивають завтра всю посуду від масного: вже піст буде. Вже будуть варити киселицю. Вже будуть варити біб, оливки з фасолев, хто має, а хто не має, то грушки з фасолев та яблука. Пісне

будуть варити всьо."

На Полтавщині, як засвідчує М.Маркевича, у неділю сусіди й родичі обходили

одне одного й просили прощення за образи. Вважалося, що саме в цей день

має відбутися страшний суд, а тому годилося помиритися з тими, хто на цьому світі. Особливо богомільні люди не виходили на вулицю, не вживали горілки і пригадували скільки ними зроблено гріхів протягом життя.

Відтак, завітавши зранку до сусіда чи родича, пропонували таку мирову:

- Прости мені, низько вклонившись, звертався сусід до сусіда.

- Бог простить,- відказував господар чи господиня.

- І вдруге прости!

- Бог простить…

- І втрете прости!

- Бог простить.

Після цих діалогів, які не розповсюджувалися лише на дітей, люди цілувалися, а якщо й ні, то все ж вважали, що заподіяна перед цим кривда втрачала гріхотворну суть. У такий спосіб народна звичаєва структура сприяла полагодженню різноманітних конфліктів між людьми. Недарма мудре народне прислів'я стверджувало: "Не вічно носити камінь за пазухою".

Крім того, селяни в цей день традиційно прогнозували погоду. Вважалося:  Яка Сиропустна неділя, такий і Великдень. Якщо сонце сходить вранці, то й ранньою видасться весна…

За різноманітними забавами та обрядами й завершувався останній день м'ясниць. Люди готувалися до найдовшого і найсуворішого з усіх попередніх - Великого посту, а тому казали: "Масляна, Масляна, яка ти мала, - якби ж тебе сім неділь, а посту одна". Та що ж поробиш, коли, як стверджує інший крилатий афоризм: "Не завжди котові Масляна".

Учень 3. Історія свята. Масляна - древнє слов'янське свято, що дісталося нам у спадщину від язичеської культури, яке збереглося й після прийняття християнства. Масляна була сприйнята християнською церквою фактично як релігійне свято й одержала назву Сирного чи Сиропусного тижня, але це не змінило її внутрішньої суті. Масляна приходиться на тиждень, що передує

Великому посту. Масляна - це, насамперед, ситна їжа. Тому немає нічого

неправильного в тому, щоб у цей час поласувати, скуштувати щось

смачненьке і не відмовляти собі ні в чому. У традиційному побуті завжди

вважалося, що людина, яка погано і нудно провела тиждень, буде невезучою протягом усього року.

Масляна - це веселе проведення зими, осяяне радісним чеканням близького тепла, весняного відновлення природи. Навіть млинці, неодмінний атрибут свята, мали ритуальне значення: круглі, рум'яні, гарячі, вони являли собою символ сонця. Проходили століття, мінялося життя, із прийняттям на Русі християнства з'явилися нові, церковні свята, але широка Масляна продовжувала жити. Її зустрічали і проводжали з тим же нестримним молодецтвом, що й у язичеські часи. Масляну в народі завжди любили і ласкаво називали "цукрові вуста", "чесна масляна", "перепілочка", "перебуха", "об'їдуха", "ясочка".

Хвилинка усної народної творчості

Учитель. Давайте зараз перевіримо, хто більше знає прислів’їв «Про млинці»:


  1. «Без млинців не масляна, без пирогів не іменини».

  2. Млинець добро не один.

  3. Млинець животу не зашкодить.

прислів’я «Про Масляну»:

  1. Масляна – об’їдуха, грошам приберуха.

  2. Не життя, а Масляна.

  3. Не завжди котові Масляна.

  4. Масляна, Масляна, яка ж ти мала, - як тебе 7 тижнів, а посту одна.

  5. Вареники на Масляну доведуть, що і хліба не дадуть.

  6. Мине Масниця – доведеться поститься.

  7. «З себе хоч останнє продай, а Масляну широко зустрічай!»

Прикмети пов’язані з Масляною:

1) Дощова погода в неділю перед Масляною – великий урожай грибів.

2) Який день Масляної гарний, в такий сій пшеницю.

3) Якщо на Масляну йде сніг, буде урожай гречки.



4) Як сонце сходить рано, то й весна рання буде. c:\users\алладин\desktop\масляница\снимок.png

Перегляд мультфільму «- Ишь ты, Масленица!»

Учень 4. Чому масляна називається масляною?

Є кілька пояснень появі назви свята "Масляна".

За одним із тверджень в основі появи слова "масляна" лежить традиція випікання млинців і пов'язана з тим, що люди як могли, намагалися залучити милість сонечка, умовити його побільше гріти замерзлу землю. Крім того, у селах об'їжджали кілька разів село на конях, прикрашали колесо від воза і на тичині носили його по вулицях, водили хороводи. Вважалося, що подібні церемонії "умаслюють" сонце, роблять його добрішим. Звідси й назва - "Масляна".

За іншою версією назва свята виникла тому, що на цьому тижні за православним звичаєм м'ясо вже виключається з їжі, а молочні продукти ще можна вживати - от і печуть млинці. Саме тому Масляну називають Сирним тижнем. c:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg3036.jpg

А якщо вірити легендам, то Масляна народилася на Півночі, батьком її був Мороз. Одного разу якийсь чоловік помітив її й попросив допомогти людям, зігріти та розвеселити їх. І Масляна прийшла, але не тендітною дівчинкою, що ховалася в лісі, а бабою з рум'яними щоками, не з посмішкою на вустах, а з реготом. Вона змусила людей забути про зиму, розігріла кров у їх жилах, схопила за руки і пустилася з ними танцювати до непритомності. От тому в давнину Масляна була веселим святом.

Учень 5. Масляна в різних народів.

У Шотландії на Масляну було прийнято пекти "прісні коржі". У складені разом долоні насипали жменю вівсяного борошна, потім борошно міцно стискали в долонях і занурювали в холодну воду, а отриману кульку випікали на вогнищі прямо в гарячій золі. Випічку млинців шотландці вважають важливим актом, у якому намагаються взяти участь усі члени родини: один

змазує олією сковороду, інший ллє на неї тісто, третій перевертає млинець.

В одному з міст Англії вже багато років проводяться змагання з бігу жінок із млинцями. У 11.45 лунає дзенькіт "млинцевого дзвону". Кожна жінка біжить з гарячою сковорідкою і млинцем. Правила змагань наказують, що учасниці повинні бути не молодшими 18 років; на кожній обов'язково - фартух і косинка; під час бігу потрібно не менше трьох разів підкинути млинець на сковороді й піймати його. Перша жінка, що передасть млинець дзвонарю, стає чемпіонкою млинцевих гонок року й одержує нагороду - поцілунок дзвонаря.c:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg3044.jpg

У школах  Данії в ці дні проводяться театральні вистави, концерти. Школярі обмінюються знаками дружби, передають своїм друзям через знайомих жартівні листи без зворотної адреси. Якщо хлопчик одержить такий лист від дівчинки й угадає її ім'я, то на Великдень вона має подарувати йому шоколад.

У Польщі існують свої звичаї відзначення Масляної. Горді полячки, приспавши вашу пильність оладками, пончиками і горілкою, на десерт неодмінно потягають вас за волосся. В останній день Масляної можна зайти в трактир, де скрипаль буде "продавати" незаміжніх дівчат.

Учень 6. А у Чехії в ці веселі дні молоді хлопці з вимазаними сажею обличчями під музику обходять усе село, везучи за собою оздоблений дерев'яний брусок – «клаптик». Він вішається кожній дівчині на шию або прив'язується до руки чи ноги. Бажаєш відкупитися - плати.

У Югославії під час святкування Масляної вас неодмінно посадять у свиняче корито і потягнуть по селу. А на даху власного будинку ви можете знайти фігуру солом'яного діда.

В Російській імперії були свої звичаї зустрічі та проводів цього свята. У 1722 році, наприклад, з нагоди укладення Ништадтського миру після майже двадцятилітньої війни зі Швецією, Петро I запросив на святкування Масляної іноземних послів. Катання на конях імператор відкрив небаченим видовищем.

Петро їхав по заметах на кораблі, у якому були запряжені шістнадцять коней. Слідом за ним рухалася гондола, у якій сиділа цариця Катерина, одягнена простою селянкою. Далі рухалися інші кораблі й сани, запряжені різними звірами.

Катерина II дуже любила катання з гори, каруселі, які влаштовували в Москві при Покровському палаці, куди імператриця любила в Масляну їздити всім двором.

А з нагоди своєї коронації, наслідуючи Петрові I, влаштувала в Москві на масляному тижні грандіозний маскарадний хід за назвою "Торжествуюча Мінерва". Три дні їздила по місту маскарадна процесія, яка, за задумом імператриці, повинна була представити різні суспільні пороки - хабарництво, казнокрадство, чиновницьку тяганину та інше. Процесію складали чотири тисячі діючих осіб та двісті колісниць.

А коли Катерина II дочекалася народження онука Олександра, якому потай мала намір передати престол, обійшовши нелюбимого сина Павла, імператриця на радостях влаштувала для своїх наближених воістину "брильянтову" Масляну. Тим, хто виявлявся у виграші в затіяних після вечері іграх, імператриця підносила діамант. За вечір вона роздарувала своїм наближеним близько 150 діамантів, що вражали своєю ціною і рідкісною красою.

В наш час на Масляну влаштовують ярмарки, фестивалі, концерти, святкові гуляння.

Узагальнення

І. Загадки Господині Масляної

1. Вона приходить з ласкою
Та зі своєю казкою.
Чарівним посохом махне —c:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg3023.jpg

І все навкруги розцвіте. (Весна.)


2. Біле, та не вода,

Солодке, та не мед.

Від рогатої беру —

Діткам віддаю. (Молоко.)



3. Я пихчу та позіхаю,

У діжі жити не бажаю.

Вже набридла та діжа,

Ви спечіть із мене коржа. (Тісто.)


4. Кільце не просте,

Кільце — золоте,

Блискуче, хрумке,

Рум'яне й пухке. (Бублик)


5. Маленький, товстенький, бокастий,

Чимось смачним напхався

Й в окропі скупався.

У нірку впав і пропан. (Вареник.)


6. Що на сковорідку наливають,

А потім в сопілку згортають? (Млинець.)


7. Круглі ми, мов сонечко,
Щедрі, немов полечко,
Часником змащені,c:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg2954.jpg

До борщу подані. (Пампушки.)


8. Били мене ціпами,
Ріжуть мене ножами.
За те мене отак гублять,

Що мене отак люблять. (Хліб.)


9. В хаті — хата,
На хаті — труба.
Зашуміло в хаті,
Загуділо у трубі.
Вогонь в хаті розведуть,
Та гасити не підуть. (Піч.)
ІІ. Вікторина: «Святкуємо Масляний тиждень»

1. На честь якого словянського бога в стародавні часи справляли Масляну?

Відповідь: В стародавні часи Масляну справляли на честь бога худоби Волоса-Велеса, який був поблажливим до всього сільського господарства. Він щоденно брав участь у сільських клопотах.

2. Яку назву носить перший день Масляного тижня і які має особливості?


Відповідь: Перший день Масляного тижня мав назву «Зустріч». Рано-вранці на морозній зорі господарки з молитвами робили тісто для млинців. Робили це все подалі від сторонніх очей. Перший млинець робили дуже тонким, щоб крізь нього можна було побачити світ і навіть добрі обличчя своїх пращурів. Цей перший млинець, намащений сметаною, виносили на вулицю і пригощали птахів.c:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg3035.jpg

3. В який день Масляни роблять соломяну ляльку, і яка її назва?

Відповідь: Другий день Масляни має назву «Загравання». В цей день юнаки та дівчатка робили солом’яну ляльку (Масляну), яку вдягали в сорочку та сарафан і в лапті, в косу вплітали червону стрічку та співали. Разом з ними ходили і ряжені (Коза-Дереза, Корова та інші). Існувало повір’я, якщо поводити солом’яну Масляну по хаті – з дому вся нечиста сила вийде, замість якої повернуться в хату добробут та лад.

4. Який день Масляного тижня мав назву «Ласунка»?

Відповідь: Третій день Масляної мав назву «Ласунка». В цей день хвалькуваті чоловіки пригощали один одного млинцями, але рецепти млинців не розголошувалися! Пригощали млинцями усіх, кого зустрічали.

5. Чому четвертий день Масляної має назву «Широкий четвер»?

Відповідь: Четвертий день Масляної назвали «Широкий четвер» тому, що в цей день запрошували у гості всіх, незважаючи на те, були знайомі ці люди чи ні. У четвер господині збиралися компаніями й пили та гуляли – «щоб телята водились!». Вони ж і не пряли на цьому тижні – «щоб масло не гіркло!».

6. Яким чином справляли «Тещіни вечори» у п’ятий день Масляни»?

Відповідь: Дуже важливий етап святкування Масляни – частування тещі, яке відбувається у п’ятницю. Саме від Масляни бере свій початок вислів «до тещі на млинці». Разом з тещею запрошувалися ще й інші родичі. Частуючи гостей, зять примовляв: «Пийте, люди добрі, по повній чарці, хай у

моєї тещі горло не пересихає!» (натяк на сварливість). Отримавши запрошення, теща заздалегідь повинна була прислати або принести в оселю молодят усе необхідне для приготування млинців: сковороду, посуд для замішування тіста, черпаки, ложки тощо. А тесть мусив цього ж вечора прислати в дім молодих борошно, масло, олію та все інше, що було необхідним для млинців.



  1. Кого запрошували у гості на шостий день Масляного тижня? Відповідь: Шостий день Масляни мав назву «Зовиціни вечорниці». В цей день в гості запрошували зовицю – сестру чоловіка. Якщо із

зовицею молода буде у мирі та в злагоді жити, то не про що й буде тужити!

9. Розкажіть про особливості останнього дня Масляни?!

Відповідь: Останній день Масляного тижня – Прощена неділя. Це суто християнський обряд. Першими просять пробачення священик і парафіяни одне в одного одразу після вечірньої служби. Літні люди в цей час відвідують усіх рідних, друзів і просто знайомих, щоб пробачити одне одному заподіяні кривди.

ІІІ. Конкурс «Хто швидше?»

        1. Приший ґудзикc:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg3012.jpgc:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg3024.jpg

c:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg3030.jpgc:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg3015.jpg



        1. Забий цвяхc:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg3021.jpg

        2. Заплети косуc:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg3034.jpg

c:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg3033.jpg


IV. Ігри на вулиці

        1. Конкурс снігових баб

c:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg2968.jpgc:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg2959.jpg

c:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg2988.jpg


c:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg2982.jpgc:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg2979.jpgc:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg2987.jpgc:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg2977.jpg


        1. Хоровод навколо снігової баби з виконанням частушок

c:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg2972.jpgc:\users\алладин\desktop\масляница\фото\cimg2974.jpg

V. Святкове частування.

Заключне слово учителя. Кожна нація, кожен народ, навіть кожна соціальна група має свої звичаї, що вироблялися протягом багатьох століть і освячені віками. Пізнання національної культури минулих століть є цікавим із точки зору загальної ерудиції людини, і для розуміння феномену українського народу як етнічно-культурної та суспільно-історичної єдності. Традиції пояснюють та обґрунтовують взаємини між людьми, між людьми і природою, духовну цінність кожної окремої людини і народу взагалі.

Святкування Масляного тижня бере початок з язичних давніх часів. Масляну святкують цілий тиждень перед початком Великого посту, тож і тепер ми маємо у своїх звичаях і народній усній творчості ознаки зустрічі, поєднання староукраїнської, дохристиянської і християнської культур. Але ми до цього вже так звикли, що іноді не можемо розпізнати, де кінчається в народних звичаях староукраїнське і де починається християнське. Бо староукраїнські традиції ввійшли у плоть і кров наших звичаїв.



Знати та зберігати національні традиції – це обов’язок кожного українця, кожного окремого громадянина, що створює велику політичну націю.

c:\users\алладин\desktop\масляница\post-11-1329630889.jpg


Список використаних джерел:

  1. Збірка Українська минувщина: ілюстрований етнографічний довідник. - К.: Либідь, 1994.

  2. http://ukrnovini.host.kz

  3. Василь Скуратівський. Дідух. Свята українського народу. - К.: Освіта, 1995

  4. http://www.hllab.dp.ua/Store/texts/kult01.htm

  5. Золота книга українських традицій та звичаїв / Авт.-уклад. І.Скрипник. – Донецьк: ТОВ «Агенство Мультипресс», 2011. – 288 с.

  6. Православные праздники и посты. – Мн.: «Современное слово», 2004. –

192 с.

  1. Рожнова П.К. Русский народный календарь. – М.: ООО «АиФ-Принт», 2001. – 544 с.

  2. Шкода М.Н. Традиції і свята українського народу. – Донецьк: ТОВ ВКФ «БАО», 2009. – 384 с.

  3. Энциклопедия праздников / Авт.-сост. Н.В.Чудакова. – М.: ООО «Фирма «Издательство АСТ», 1998. – 256 с.


Скачати 181.3 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал