Шестирічна дитина в школі



Скачати 109.3 Kb.
Дата конвертації14.09.2017
Розмір109.3 Kb.
#54290
ТипМетодичні рекомендації
Методичні рекомендації на допомогу вчителю початкових класів

Шестирічна дитина в школі


Сьогодні залишається актуальною проблема навчання дітей 6-річного віку. Але вже не стоїть питання про те, чи можна вчити 6-річок, чи ні. Тепер хвилює і вчених, і психологів, і педагогів питання : як вчити цих дітей,щоб полегшити адаптаційний період ? Адже за своїми психофізіологічними особливостями діти шести років відрізняються від учнів семилітнього віку.

Психологи та педагоги-практики, які працюють з дітьми 6-річного віку, констатують : 6-річний першокласник за рівнем свого психічного розвитку залишається дошкільником. У нього зберігається особливість мислення дошкільника, переважає мимовільне запам’ятовування (запам’ятовується не те, що необхідне, а те,що цікаве ) ; специфіка уваги виявляється в тому, що дитина спроможна займатися однією справою не більше,ніж 10-15 хвилин. Ще одна особливість 6-річок - поява орієнтації на соціальні вимоги. Поведінка дитини 6–ти років значною мірою залежить від емоцій, тому на уроці підтримується через емоційну зацікавленість дітей. Неуважність, непосидючість, відволікання уваги, невміння керувати своєю поведінкою, пов’язані з особливостями дитячої психіки і вимагають уваги під час перебування дітей у школі ; детального вивчення та врахування вікових особливостей, а також нових підходів до навчання дітей у 1-му класі.

Крім того, в класах, в основному, навчаються діти і 6-ти, і 7-ми років. Тому навчання і виховання першокласників має відбуватися з урахуванням особливостей організації діяльності дітей як шостого, так і сьомого року життя.

В чому полягає сутність помилок педагогів-практиків, що працюють у 1-х класах ?

1. Не знаючи психологічних особливостей дітей 6-літнього віку , вчителі механічно переносять засоби і методи навчання 7-річок на навчання дітей 6-літнього віку.

2. Деякі вчителі не дотримуються психогігієнічних норм під час використання ігор і наочності у навчальному процесі, що призводить до надмірного емоційного перевантаження дітей ; або, навпаки , невикористання наочності та ігор призводить до перевантаження та втрати зацікавлення у першокласників.

3. Трапляються непоодинокі факти задавання домашніх завдань. Допускаються випадки перевантаження учнів навчальним матеріалом, запровадження великої кількості зошитів з математики й письма ; мають перевагу репродуктивні методи і форми навчання на уроках, авторитарний стиль спілкування вчителів з дітьми.

Не слід забувати, що основним методом і формою навчання дітей 6-річного віку є гра, тому слід активно включати її у навчальний процес з метою формування в дітей уміння вчитися, створення умов для розвантаження та відпочинку, зацікавлення та підвищення пізнавальної активності. Тому саме відсутність домашніх завдань,помірне,але обов*язкове використання наочного матеріалу та ігор (дидактичних, сюжетно-рольових,рухливих ) - це важливі вимоги до організації навчально-виховного процесу у 1-х класах .

Сприятливим чинником є також створення відповідних умов для розвитку дітей. Виходячи з цього ,

слід забезпечити :



  • гаряче харчування ;

  • навчальні заняття не більше 4-х годин ( вивчення навчального матеріалу здійснюється на уроках і не

  • переноситься на ГПД, якщо такі створено, чи на домашні завдання,яких не повинно бути ) ;

  • оптимальний руховий режим ( ритмічність роботи, чергування розумової праці з фізичною культурою : ранкова гімнастика, уроки фізкультури, фізкультхвилинки та активним відпочинком : рухливі ігри,фізична праця, тощо) ;

  • дотримання вимог гігієни навчання (підбір парт, столів,стільців відповідно до зросту за вимогами держстандарту, чітке повсякденне виконання правил сидіння за партою (столом), періодичне проведення фізкультхвилинок з виконанням вправ на розвиток постави,використання шкільних ранців та режиму динамічних поз (періодична ,через 10-15 хвилин,зміна пози : “сидячи-стоячи “) ;

Організація навчально-виховного процесу у 1-х класах також потребує виконання таких вимог :

  • у розкладі другими і третіми уроками ставляться предмети, що вимагають великої розумової напруги (математика, мова ) ;

  • тривалість перерв - не менше 15-ти хвилин ;

  • щоденне проведення рухливих ігор,перебування на свіжому повітрі ;

  • для зняття загальної втоми обов’язкове проведення фізкультхвилинок по 2-3 хвилинки кожна та вправ на

розвиток м’язів пальців рук (пальчикова гімнастика ) ;

  • широке використання наочності,дидактичних та сюжетно-рольових ігор, створення ігрових ситуацій з

опорою на відомих казкових героїв з метою зацікавлення малюків та підвищення пізнавальної активності;

  • періодична зміна протягом уроку видів діяльності та дидактичних методів ;

  • обмеження тривалості безперервного письма 2-3 хвилинами,читання класом – 7-10 хвилинами ;

  • помірний темп навчання ;

  • відсутність домашніх завдань ;

  • широке використання методів заохочення (похвала, заохочення увагою, подяка тощо) ;

  • регулярне провітрювання класної кімнати ;

  • уважне, тактовне ставлення вчителя до першокласників.

Врахування фізіолого-гігієнічних особливостей потребує дотримання вимог гігієни навчальної праці:

достатнє денне та додаткове загальне освітлення робочих місць ;



  • відсутність відблисків на дошці і на парті ;

  • відстань від очей до зощита повинна бути 30-40 см ( довжина зігнутої руки в лікті ) ;

  • дотримання гігієнічних вимог щодо наочних посібників ;

  • чергування різних видів робіт протягом уроку ;

  • проведення вправ для органів зору, а також на розвиток м’язів пальців рук ;

  • пересаджування учнів у рядах і за партами 3-4 рази на рік, тощо.

Дослідження довели, що в несприятливих умовах часто погіршується стан здоров’я першокласників : зменшується вага, кількість гемоглобіну в крові,знижується гострота зору, з’являються головний біль та біль у шлунку. У зв’язку з погіршенням загального самопочуття, дитина починає часто хворіти,знижується її, й так не дуже висока працездатність, що ,як наслідок, впливає на навчання. В окремих випадках можуть виникнути шкільні неврози, з’являється шкільна дезадаптація.

Практика показує, що майже всі діти 6-річного віку відчувають труднощі адаптації. Малюки у перші дні і тижні навчання у школі напружені не тільки фізично, а й психологічно. У відносно сприятливих умовах навчання психологічна напруженість першокласників починає зменшуватися,адаптація до навчання проходить значно легше.

Психологи довели, що самопочуття і активність молодших школярів значною мірою залежать і від стилю взаємин, що складатимуться у них з учителем. У зв’язку з тим, що авторитет у вчителя початкових класів надзвичайно високий в очах дітей, характер спілкування класовода і малюків набуває вирішального значення, особливо в період їх адаптації до навчання у школі.

Важливо, щоб з самого початку навчання у школі дитина сприйняла навчальну діяльність як співробітництво з доброзичливо настроєними щодо неї учителем і однокласниками, зрозуміла, що шлях до успіху в складному процесі оволодіння знаннями лежить через бажання навчатися, через пошук, наполегливість у досягненні мети, у подоланні труднощів. Шестирічних учнів задовольняє той зміст навчального спілкування, в ході якого вчитель, даючи їм знання, ставиться до них як до учасників цієї діяльності.


Крім цього, для успішного формування особистості дитини необхідний також тісний взаємозв’язок з батьками першокласників (співбесіди, консультації, лекції, батьківські збори). Допоможуть також слідуючі батькам першокласників поради :

  1. З перших днів навчання вимагайте виконання режиму дня дитиною.

  2. Привчіть її прокидатися раніше,щоб збирання до школи не перетворювалися в щоденні хвилювання. Будіть дитину спокійно,з усмішкою і лагідним словом.

  3. Обов’язково привчіть дитину вранці снідати. Це важливий момент у запобіганні хвороб шлунку. Давайте обов’язково дитині у школу бутерброд,фрукти.

  4. Привчіть дитину збирати портфель напередодні ввечері.

  5. Проводжаючи дитину до школи, побажайте їй успіху.

  6. Зустрічайте дитину спокійно. Не ставте багато запитань,дайте їй можливість відпочити.

  7. Якщо дитина замкнулася в собі, щось її турбує, не вимагайте відразу пояснень. Нехай заспокоїться – потім сама розповість,що саме її непокоїть.Не забувайте, що часті нарікання на дитину чи порівняння з іншими можуть розвинути комплекс неповноцінності.

  8. Дозволяйте дитині дивитися телевізор не раніше,ніж усі завдання будуть виконані. Бажано,щоб дитина дивилася тільки дитячі передачі.

  9. Не треба завантажувати дитину позашкільною діяльністю із самого початку навчання у школі.

  10. Протягом дня обов’язково знаходьте час для спілкування з дитиною. Завжди будьте уважними до її стану здоров’я. Дитина має відчувати, що Ви її любите,завжди допоможете та підтримаєте.

Таким чином, в організації навчально-виховного процесу у 1-х класах та створенні сприятливих умов для навчання і виховання 6-7-річних першокласників набувають великого значення усі вищевказані чинники, тільки за умови, коли вчитель і батьки:

  • враховують новий стан дітей-першокласників,

  • діють, моделюючи спілкування з дітьми відповідно до їх вікових та індивідуальних особливостей, характеру,емоційного напруження ;

  • створюють сприятливі умови для навчання і виховання малюків, а також психологічний комфорт в процесі навчальної діяльності та спілкування.

Дотримання вищезазначених умов полегшує адаптацію учнів 1-го класу,і фізичне та психічне самопочуття першокласників стабілізується через 2-3 місяці перебування у школі ; інтерес до навчання у школі не згасає, і дитина безболісно стає “справжнім школярем”, поступово здобуваючи нові знання , вчиться вчитися, із захопленням мандруючи по стежинах Країни Знань.


Підготувала методист з початкової освіти Н.А.Кошель



ОРГАНІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ШЕСТИРІЧНОГО ВІКУ
Марінушкіна Олена Євгенівна,

завідувач Центру практичної психології і соціальної роботи

КВНЗ «Харківська академія неперервної освіти

Для психічного здоров'я дітей необхідна збалансованість, позитивних та негативних емоцій, які забезпечують душевну рівновагу та життєстверджуючу поведінку



Психологічні характеристики дітей дошкільного
та молодшого шкільного віку

Загальне

Сприйнятливість, схильність до навіювання, піддатливість, чуйність, здатність до співпереживання, товариськість, легка наслідувальність, швидка збудливість, емоційність, допитливість, вразливість.

Стійкий бадьорий та радісний настрій.

Переважають мотиви, пов’язані з інтересом до світу дорослих, встановленням позитивних стосунків з оточенням.

Чіткі прояви в поведінці типологічних властивостей вищої нервової діяльності.

Пластичність нервової системи.

Рухливість, непосидючість.

Імпульсивність поведінки.

Слабкість волі, нестійкість, мимовільність уваги.

Особливе

- 6-р.- Первісне формування особистості на основі виникнення супідрядності мотивів, пов’язане з їх боротьбою.

- 7-р. Первісне формування характеру, нестійкість характерологічних властивостей.
- 6-р. - Формування перших етичних інстанцій та, на їх основі, моральної оцінки, яка визначає ставлення до інших людей.

- 7-р.- Формування нового рівня потреб, які дозволяють керуватися цілями, моральними вимогами, почуттями


- 6-р. - Переважання мотивів поведінки, пов’язаних з зацікавленістю до процесу гри.

- 7-р. - Переважання мотивів поведінки, пов’язаних з навчанням.


- 6-р - Поступовий перехід до довільності, регуляції психічних процесів.

- 7-р. - Прийняття вимог до виконання норм поведінки як необхідних.


Основні чинники, які здатні бути причиною шкільної неуспішності:


  • недоліки в підготовці дитини до школи;

  • соціально-педагогічна занедбаність;

  • тривала і масивна психічна депривація;

  • соматична ослабленість дитини;

  • порушення формування шкільних навичок (дислексія, дисграфія);

  • рухові порушення;

  • емоційні розлади.


Відставання в навчанні обумовлено такими чинниками, як:


  • методика навчання;

  • особистість вчителя;

  • допомога дитині з боку батьків;

  • атмосфера в школі і класі;

  • місце дитини у взаємостосунках з дітьми і вчителями;

  • особистість самої дитини.


Динаміка працездатності 6-річної дитини

Тижнева:

  • Понеділок – призвичаювання;

  • Вівторок, середа – найвища і стала працездатність;

  • Четвер – початок спаду працездатності.

  • Розумова працездатність зростає аж до середини тижня, залишаючись низькою на початку (понеділок) і в кінці (п’ятниця).

Ознаки стомлювання дитини:

  • зниження якості роботи, підвищення кількості помилок, порушення рухомих дій при письмі;

  • погіршення регуляції фізіологічних функцій (іноді підвищується виділення поту, червоніє обличчя), порушення координації рухів (змінюється почерк);

  • скарження на втомленість (у деяких дітей процес гальмування може привести до раптового засинання).


Початкова школа – це період розвитку у дитини відчуття компетеності.
“Я знаю, що можу! Я знаю, що якщо я не можу зробити цього зараз, я зможу зробити це завтра, бо зі мною поруч є люди, які підтримують, допомагають мені.

Я знаю, що я розумний, добрий, хороший, але інколи я можу помилятися, чогось не знати. Мені може щось не подобатися. Я хочу вірити, що дорослі це розуміють. Саме це допоможе мені дорослішати, бути впевненим, бути щасливим



Увага! На що слід звертати увагу вчителеві у 1-му класі
Зір і тонка рухова активність:

  • Діти не повинні багато списувати з дошки; можуть доповнювати на прохання інших, але це важке завдання.

  • Їм важко витримувати дистанцію і лінію шеренги.

Загальна рухова активність:

  • Потрібно дозволяти досить помірний рівень шуму і діяльності: діти часто працюють стоячи.

  • Вчителі повинні утримувати повільний темп роботи з дітьми або обмежувати їх роботу лише підвищенням якості.

Розвиток пізнавальних навичок:

  • Ігри будь-якого типу є популярними і корисними; ігри, вірші, загадки приносять задоволення і навчають; навчання за допомогою ігор дає більший навчальний ефект, ніж за допомогою книжок.

  • Відбувається різкий перехід до творчої роботи. Ліплення, малювання, танці, розфарбовування, складання книжок, плетіння, спів уперше пробують діти у цьому віці, за окремим виключенням. Дітям необхідно відчувати, що їх намагання отримують гідну оцінку, що немає правильних чи неправильних способів у мистецтві; початковий ризик сприяє майбутньому авторському вираженню і вмінням.

  • Велика продуктивність, але низька якість виконання. Діти пишаються тим, як багато всього вони зробили, але не завжди звертають увагу на зовнішній вигляд.

  • Звертайте увагу на отримання дітьми задоволення від зробленого (особливо для них самих). Це стосується і навчального процесу, і прибирання, і їжі; вони готові до експериментування з індивідуальною або груповою відповідальністю.

  • Вивчення життя в суспільстві повинно пов’язуватися з нинішнім часом. Дуже популярні та продуктивні екскурсії, що супроводжуються характерними заняттями, такими, як написання оповідань про побачене, заняття в куточку для гри в кубики; діти тільки тоді починають розуміти останні події (історію), коли вони тісно пов’язані з нинішнім часом.

Соціальна поведінка:

  • Екстремальну поведінку потрібно розуміти, але не надавати їй надмірного значення; роздратування, кепкування, зверхність, скарги, плітки – це все способи вираження стосунків зі старшими для шестилітніх дітей.

  • Діти дуже чутливі. Трішки заохочення – це може бути якраз те, що потребує дитина, щоб вийти з важкої ситуації, а сувора критика може нанести справжньої шкоди.

  • Суперництво потрібно виключити з ігор, якщо вони використовуються у навчальних цілях; шестилітки мають дуже високий дух суперництва, і прагнення до перемоги і першості може переважити все інше.

Скачати 109.3 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка