Сценарій випускного вечора



Скачати 380.93 Kb.
Дата конвертації02.05.2016
Розмір380.93 Kb.
ПРОЩАЛЬНИЙ ВАЛЬС
(Сценарій випускного вечора)

Подаємо лише пісенна-поетичний матеріал для урочистої частини вечора. Виступи директора школи, учителів, батьків, вручення свідоцтв, нагород, танцювально-розважальна програма балу передбачаються творчо в кожному учнівсько-педагогічному колективі.


Сценарій може бути використаний у будь-якому середньому -спеціальному навчальному закладі з урахуванням його специфіки.
Було б дуже добре, якби кожен випускний клас підготував на кілька хвилин свою програму гумору («Побажання на прощання», «Спогади про школу», «Урок», сценки з минулого шкільного життя тощо).
Звучить пісня «Прощальний вальс» (музика М. Чембержі, слова Т. Коломієць).

ПРОЩАЛЬНИЙ ВАЛЬС

Сьогодні нам лягли дороги дальні,
Цвітуть зірки і вабить висота.
У школі вальс одлунює прощальний,
Над залою окрилено зліта.

Приспів:
Цей вечір одквітне і ніч промайне,


Устане світанок на рідному обрії.
Засвітить веселку проміння ясне
Для тебе й для мене,
Для тебе й для мене прикметою доброю.

Кружляє світ, хвилює і підносить,


І наближа щасливу нашу мить —
Твоє «люблю», не вимовлене досі,
У вальсі цім прощальнім прозвучить.

Приспів.
Притихне клас, у буйному цвітінні


Замруть гілки, хитнувшись на стіні,
Нехай в одну зіллються наші тіні
В одчиненім, освітленім вікні.

Приспів.
Сьогодні ми із світлою печаллю


Ступили всі через шкільний поріг.
Хай буде нам бентежний вальс прощальний
Провісником незвіданих доріг.

Приспів.
Ведучий. Прощальний вальс... Скільки в ньому спогадів, мрій і сподівань, радості і смутку, світлої печалі... Які щемливо-ніжні почуття охоплюють душу! Переповнює серце любов до життя, до своєї юності, до вас, дорогі вчителі, до вас, однокласники... Сьогодні, може, як ніколи, ми відчуваємо, що школа — це наш рідний дім, адже тут ми виросли. І сьогодні Школа в сяйві квітів і святкового вбрання випускників ніби притихла, щоб попрощатися з нами, провести нас у далеку дорогу, яка називається дорослим життям.


Дорогі вчителі! Ви оберігали наше дитинство, а як буде далі, без ваших щирих побажань, вашої науки, вашої любові? Ми знаємо, що вчительська дорога трудна, не встелена розкішшю. То ж нехай ці розкішні квіти і наша щира любов будуть для вас подарунком за те, що ви були з нами аж десять років, що ви не зрадили нам, були і залишаєтеся вірними обраному колись шляху. Ми ніколи вас не забудемо. І через роки і десятиліття пам'ятатимемо нашу рідну школу.
1-й учень.
Прощай, моя школо! Прощай, альма-матер науки!
І дзвін малиновий найкращих років, прощавай!
Нам солодко й гірко у день цей останній розлуки,
Шляхи перед нами—найкращий із них вибирай!

Напутнєє слово учителя, строгість і ласка,


Бажання сягнути в науці найглибших глибин,
А в серці лишиться і мамина пісня, і казка,
І злети найвищі до геніїв мислі вершин.

Над ріками юні, що нас з пелюшок напували,


Де в росах і травах ще наші лишились сліди,
Ми вчительку рідну, мов неню, сердечне кохали
Й самі визрівали, немов яблуневі сади.

Як сонце з-за лісу викочує коло червоне,


Ми дивимось мовчки на плеса прозорі води,
Та в наших серцях — любов, наче море бездонне,
Коли нас вже кличуть у далеч життя поїзди.

То білі лебідки чи наші дівчата виходять,


Живі Джіоконди з десятого класу, либонь,
Земля їм хлюпнула такої чарівної вроди,
Дала для сердець батьків благородний вогонь.

І ми клянемося... Хай клятву почують цю води,


Це сонце червоне, земля, що нам сили дала:
Нестимемо серця ми на рівні свойого народу,
Бо школа ростила усіх нас на славні діла.

Прощай, наша школо! Прощай альма-матер науки!


І дзвін малиновий найкращих років, прощавай!
Нам солодко й гірко у день цей останній розлуки,
Шляхи перед нами — найкращий із них вибирай!
Любов Забашта.

2-й учень.


Болять майбутнім, школо, твої груди –
Нехай святиться твій простий поріг!
Це вчителі, найкращі наші люди,
Готують старт для всіх крутих доріг.

Так, Вчителю, вже істина ця сива,


Хай все в книжках — хіба ж в книжках усе?!
Бо неповторність людська, як росина,
Всеможне сонце в крихточці несе.

Плекає педагог майбутність долі —


Яких за десять, за п'ятнадцять літ

Які лиш потім світлом йдуть у світ.

Їм світ несе з майбутніми законами,
Він, педагог, їм еталонить все
І пальцями своїми ніжнотонними
Плекає неповторний їх хосен.

Світ клекотить. Земля йде по орбіті.


А ти зімпровізуй їм свій секрет,
А в цьому, у яснім дитячім світі,
Годинник на п'ятнадцять літ вперед.

Неси, як пташку, мрію їм безсонну,


Щодня їм поклювати дай зерна
І в корінці впізнай шумливу крону,
Щоб в небі вкорінилася вона.

Це вчителі, найкращі наші люди,


Плекають нас для всіх крутих доріг.
Болять майбутнім, школо, твої груди —
Нехай святиться твій простий поріг!

І. Драч.


Звучить пісня «Шкільний дзвінок» (музика В. Уманця, слова К. Дрока).
Дзвінок веселий у дворі
Залився голосно й завзято,
І розлетілись школярі
За парти, наче пташенята.

Дістали з ранців книжки враз,


Затихли всі розмови й жарти.
Ввійшов учитель в світлий клас
І на стіні розвісив карту.

І в урочистій тишині


Здалося учням в ту хвилину,
Що то не карта на стіні,
А вся безмежна Батьківщина!

І їм висотний шлють привіт


Карпатських гір вершини білі
І хлюпають за небозвід
Ланів безмежних жовті хвилі.

У всі кінці прослався шлях...


І скрізь, куди не гляньте, друзі,
Дзвенить у праці і піснях
Життя на ріднім виднокрузі.

І від ясної теплоти


Всі мрією були зігріті:
Любить цю землю й берегти —
Вона одна така на світі!

Ведучий. «Любить цю землю й берегти — вона одна така на світі!..» Любов до рідної землі—то найсвятіша, найвища любов. Наша Україна, яка століттями боролася за свою незалежність і накінець здобула її, так потребує сьогодні синівської любові, любові вірної, щирої. Але що означає любити свій народ, свою державу? Це означає бути потрібним їй; свої знання, уміння віддати на те, щоб вона стала сильною, справді незалежною, духовною, державою високої науки, економіки, культури і мистецтва. Школа вчила нас бути небайдужими, добрими, мати в душах безцінний скарб — совість. І то є велике щастя.

3-й учень.
...Діти! Хтось із мудрих мовив
про байдужість, що то — душевна підлість.
Хіба могли б ви, скажімо, уявити Шевченка
відстороненим від людського болю,
без гнівної сльози, коли бачив неправду,
і щоб він про народ свій не думав...

Що надбала совість віків — то безцінний скарб.


І земля віддаровує, —тільки треба і їй дарувати...
Гарним людям частіше, бува, не щастить,
але знають, що таке справжнє щастя,
тільки ті, хто гарний, хто з чистою совістю.
В. Коломіець.

Звучить пісня «Як же нам жити на рідній землі» (музика Г. Татарченка, слова Ф. Тишка).


Як же нам жити на рідній землі,
Щоб зникли навіки невігласи злі,
Щоб наша квітуча і щедра земля
Справді для людства раєм була.

Приспів:
За синєє небо,


За жовте колосся
Боротися треба,
Щоб краще жилося.
За синєє небо,
За жовте колосся
Боротися треба,
Щоб щастя було.

То як же нам жити на рідній землі,


Щоб люди. довіку щасливі були,
Щоб мова народу в повазі була,
Від роду до роду між нами жила.
Приспів.
4-й учень. «Найкращий учитель для дитини той, хто, духовно спілкуючись із нею, забуває, що він учитель і бачить у своєму учневі друга, однодумця. Такий учитель знає найпотаємніші куточки серця свого вихованця, і слово в його устах стає могутнім знаряддям впливу на молоду людину, що формується», — писав В. Сухомлинський.
Ведучий. Саме таким найкращим учителем була для нас наша перша вчителька, з іменем якої приходитимуть спогади про школу і через рік, і через десять літ. Ніжна, добра і щира, вона була, як мама, для нас... З Вами, дорога Маріє Іванівно, ми зросли і залишили в початковій школі своє дитинство, а забрали назавжди з собою Вашу посмішку, Ваш погляд, Ваш голос, Вашу любов. Ми ніколи не забудемо Вас... Будь-якої пори року, ми будемо приходити до Вас із квітами...

5-й учень.


Хоч земля ще в холоднім тремтінні,
Та для тебе я світ обійду,
Оживлю напівмертве коріння
І живих тобі квітів знайду.

Принесу собі сонця келих


Той, що в серці ношу своїм.
Відблиск дум твоїх — і веселих,
І тривожних про нас—у нім.

Може так, як

Несе в собі всі долі ясночолі,

у тебе, скроні


Запорошить мені життя,
І баскі понесуть мене коні
У далекі шляхи майбуття.

Ти дала мені жити вміння,


З ним до щастя свого я йду...
Оживлю напівмертве коріння
І живих тобі квітів знайду.
Зоя Кучерява.
Звучить пісня «Вчителька» (музика П. Майбороди, слова А. Малишка).
6-й учень, (дівчина).
О юність, юність, молода, барвиста,
Напоєна мільйонами сонців!
О юність радісна, весела, промениста,
Як я люблю твій водоспадний спів!

Захочу я — вплету у русі коси


Усі ромашки з польових доріг,
Захочу я — і вип'ю усі роси,
Що впали діамантами до ніг.

Захочу я — царівною ітиму


В моїх лугах, де впав свічадом став,
Захочу я — русалкою плистиму
Між білосніжних лілій і купав.

О юність, юність, молода барвиста!


Я зшию шати з листя запашні
І нанижу калиноньки намиста,
Щоб уклонялись ясені мені.
Любов Забашта.
Звучить пісня «Давайте разом заспіваєм...» (музика О. Осадчого, слова В. Гаптаря).

Горить, горить вогонь,


Горить, не догора,
Горить зоря ясна
На вечоровім прузі.

Зійшлись ми разом —


Найвірніші друзі,
Зійшлись біля вогню
На березі Дніпра.
Приспів:
Хай не туман у наші очі віє,
А світлий дим солодший за меди.
І хай душа, як дівчинка, зрадіє
При світлих свічах темної води.
Горить вогонь вечірнього багаття,
Над плесами тумани попливли.
Давайте разом заспіваєм, браття,
Як ми колись веселими були.
Не згасне наш вогонь
На грозових вітрах.
І не помре вода,
Гулка вода Дніпрова.

Воскресне в душах


Українське слово,
Повірить у синів
Тарасова гора.

Ведучий. Юність—справді найкраща пора життя. І вона приходить у школі. Юність захоплює мріями, дружбою, першим коханням. Дружба однокласників буде довіку. Школа зібрала нас, поєднала, подружила. Десять років ми прожили єдиними надіями, єдиними турботами, радощами і печалями. І сьогодні ми разом — не востаннє. Шкільний дзвінок скликатиме наші серця на зустрічі однокласників. Ми будемо допомагати один одному, бо ми — однокласники. Нас навіки поєднала школа.


Цей дім навіки залишиться нам дорогим, близьким. А всі вчителі — мов рідня. Ми ніколи не забудемо ваших імен, ваших звичок, вашої великої науки. Минатимуть літа — колись сивина торкнеться і наших скронь. Але навіть через багато літ, коли пригадається школа, дивний промінь торкнеться наших вуст і очей, як сьогодні — ваших, дорогі наші вчителі. Спасибі вам за все. Спасибі тобі, наша альма-матер.
Звучить пісня «Альма-матер» (музика Ю. Філатової, слова 3. Кучерявої).

АЛЬМА-МАТЕР

Ти стоїш, альма-матер,
Між високих будинків,
Непомітна чужим,
Але рідна мені.
Я пройду ще багато—
Світ навколо великий,
Та ніколи тебе Не забуду, о ні!
Приспів:

Будь зорею мені,


Альма-матер моя.
Як маяк вдалині,
Ти сіяєш мені.
Я втомлюсь від доріг,
І щоб сили знайти,
Стати дай на поріг,
Знов до тебе прийти.
Приспів.

Я тебе не забуду,


Нас любов поєднала,
Хоч забрали літа
В небеса журавлі.
Вчителі мої любі,
Мов рідня, мені стали,
Ви навіки мені
Дорогі, вчителі.
Приспів.

А як весни квітують


І пташки, наче діти,
Коли Київ цвіте,
Лине пісня моя.
Ти навчила святую
Рідну землю любити,
І навіки в мені України ім'я.
Склала Зоя КУЧЕРЯВА, викладач педагогічного коледжу при Київському університеті ім. Т. Шевченка, член Спілки письменників України.
КРОСВОРД ДО ТЕМИ «ДІЄПРИСЛІВНИКОВИЙ ЗВОРОТ»

Змініть речення так, щоб з виділених дієслів. утворилися дієприслівники (утворені речення бажано записати). Заповніть кросворд цими дієприслівниками.


Якщо виконаєте завдання правильно, то у виділеному вертикальному рядку прочитаєте прізвище відомого українського художника.
1. Тільки після того, як доїси кашу, підеш гуляти!
2. Іванко йшов додому і дрижав від холоду.
3. Гроза намагалася вдертись у кімнату і била зовні в шибки вікон.
4. Дівчина казала це і тихо зітхала.
5. Листя з дерев опало і встелило тротуари.
6. Коли хлопці обминули хутірець-однохатку, вони опинилися на скошених луках.
<< назад вперед >>>
7. Часом стара бабуся, коли пряде грубу вовну, розповідає онукам про давнину.
8. Коли ви кудись ідете, пам'ятайте про правила до-рожнього руху.
Додаткове завдання. Виділити дієприслівникові звороти, пояснити розділові знаки.
Відповіді. 1. Тільки доївши кашу, підеш гуляти! 2. Іванко йшов додому, дрижачи від холоду. 3. Намагаючись вдертись у кімнату, гроза била зовні в шибки вікон. 4. Кажучи це, дівчина тихо зітхала. 5. Листя з дерев опало, встеливши тротуари. 6. Обминувши хутірець-однохатку, хлопці опинилися на скошених луках. 7. Часом стара бабуся, прядучи грубу вовну, розповідає онукам про давнину. 8. Ідучи кудись, пам'ятайте про правила дорожнього руху. (Виділені слова вписуємо у кросворд).
Слово у виділеному рядку: їжакевич.
Меню:

Офіційно


Адміністрація

Викладачі

Учителям

Учням


Батькам

Прийом до гімназії

Наші досягнення

Самоврядування

Газета "Вітрила"

Гостьова книга


СЦЕНАРІЙ ВИПУСКНОГО ВЕЧОРА

(Звучать позивні)


Ведучий: Червневий день відлунює святково,
І сміх, і квіти, й гомін голосний…
Зібрало нині свято нас чудове
Прощальний вечір, вечір випускний.

Ведуча: Непрохана сльозина у зіницях,


В душі із смутком радість обнялась.
Випускники сьогодні, як годиться,
З дитинством попрощатися зійшлись!

(Звучить пісня "Куда уходит детсво".)

Ведучий: У нашому житті – вагома нині дата,
І це сьогодні вже незаперечний факт.
Сьогодні, в вечір цей чарівний, нам вручають
На зрілість перший власний атестат!

Ведуча: Слово для зачитання наказу


та вручення атестатів надається директору гімназії
Череватенко Ользі Миколаївні

(Вручення атестатів)

Ведуча: Урочиста частина випускного вечора оголошується відкритою

(Звучить Гімн)

Ведуча: На сцену запрошується 11-А клас
(Називають учнів, їм вручають атестати)
Та їх класний керівник
Дем ' янчик Катерина Федорівна

Ведучий: На сцену запрошується 11-Б клас


(Називають учнів, їм вручають атестати)
Та їх класний керівник
Нагаєва Лідія Михайлівна

Ведуча: На сцену запрошується 11-В клас


(Називають учнів, їм вручають атестати)
Та їх класний керівник
Шевель Лариса Григорівна

Ведучий: На сцену запрошується 11-Г клас


(Називають учнів, їм вручають атестати)
Та їх класний керівник
Шевц Наталія Олександрівна

Ведуча: На сцену запрошується 11-Д клас


(Називають учнів, їм вручають атестати)
Та їх класний керівник
Чепурко Ніна Василівна

(Виходить дівчинка з квіточкою в руці)

Дівчинка: Лети, лети, пелюстинка
Через гори і долини
Через море, океани
Через вітри і бурани
Як торкнешся ти землі
В країну дитинства мене поверни

(Виходять кукли)

Хлопець: Пані та панове, запрошуємо вас в чарівну країну дитячих снів.
Тут можливе все, варто лише закрити очі і подумати
Сказати: раз, два, три

(Звучить музика)

Хлопець: Ольга Миколаївна, ви впізнаєте її?
(піднімає її)
Це Ви, тільки в дитинстві.
Ну, як Ваші справи?

Дівчинка: Я й досі не навчилася писати оті вередливі кружечки


Стараюсь, стараюсь, а виходять лише кривульки.
Зате як вдало я вмію ставити оцінки в щоденник
І підписувати всі накази, журнали та розпорядження.

Хлопчик: Ой, як же ви виросли


Ну й пощастило ж Вам
Ви вже зовсім дорослі, досягли таких висот
І ще й досі ходите до школи?

Дівчинка: Школа стала моїм життям


Чи не так Ольга Миколаївна?
(пісня "Не говорите нам прощай")

Мы в этом зале в этот час


И вы сегодня вместе с нами
Мы не хотим играть словами
Но вы поверьте нам сейчас
Не говорите нам "Прощай"
Вы наш директор и учитель
Мы вас нисколько не обидим
Души коснувшись невзначай
Припев
Не говорите нам прощай,
Не говорите
Любви хоть капельку своей нам подарите
Мы говорим "спасибо" вам сейчас
Не представляем, как мы будем жить без вас
Наша судьба висит на волоске,
Мечты свои мы строим на песке

• Шановна Ольга Миколаївна, прийміть від випускників 2004 року ці чудові квіти.

(кукли повертаються з табличками, на яких написані прізвища завучів)

(звучить музика "Бременские музиканты ")

1. Что за дети нынче, право.
Никакой на них управы!
Мы свое здоровье тратим,
А на это наплевать им.
Припев
Такая, сякая, уж наша молодежь
Такая, сякая – не сыщешь не найдешь?

2. Это что за наказанье


Дали им образованье.
Дети часто не послушны
Но без них ужасно скушно!

"Забіла": Ой, дівчата, як я втомилася.


від екзаменів: Вже все в голові перемішалося:
і математика, і фізика, і хімія

"Черницька": Ой і не кажи, а написання наукових робіт


Скільки безсонних ночей провела над вибором тем
І постановкою проблем.

"Большакова": А участь у міських, обласних, республіканських олімпіадах!


Я ніби сама туди їздила!

"Клименко": А ви думали легко працювати у нас в гімназії.


Скільки талантів у нас навчається!
Невстигаємо шукати кошти для нагородження переможців.

"Денисенко": А хто ж вам готує такі таланти?


Звичайно молодша школа!

"Забіла": Що таланти, то таланти


(співає на мотив "Розкажи мені")

Тиша навкруги. Йдуть екзамени.


Вчитель десь здаля тихо промовля:
- Розкажи мені, розкажи
Вчила ти, чи ні?
Відповідь луна…
- Все забула я!

Дівчинка : Шановні завучі, ми вдячні вам за ваше терпіння і розуміння!


(пісня "О женской дружбе")

1. Сегодня пусть у вас на сердце вьюга


А неудачи пусть не гложат душу
Как радостно смотреть на вас и думать
Что вместе вы команда высший клас.

Пускай порою трудно вам бывает.


Но зауч никогда не унывает
в жизни личной вы же все подруги
И дружбе женской будьте верны
Припев
Пусть говорят, что дружбы женской не бывает,
Пускай болтают, но мы то знаем
Что никогда и ни на что не променяем
Мы наших заучей, подаренных судьбой

Голос: Шановні Тамара Сергіївна, Антоніна Станіславівна, Оксана Наумівна,


Неля Іванівна, Світлана Василівна ці квіти для Вас.

Голос: "Страшний сон Людмили Миколаївни"


(Виходить дівчина, в руках тримає білети)

Хлопець: Що це ти тримаєш?

Дівчина: Для тебе настав "судний день".
Саме тут, саме сьогодні вирішується твоя доля
куди ти потрапиш в рай, чи в пекло?

Хлопець: За що, за які такі гріхи?

Дівчина: За твої витвори мистецтва
А судитиме тебе Людмила Миколаївна Тоцька.
Ось послухайте, ну як ти міг таке написати?
(читає з білета)
"У людини повинно бути все прекрасно: і картуз і куфайка і кирзові чоботи"

Хлопець: Та на той час я проживав у соцмістечку. А там суцільна кирза.

Дівчина: "На задньому плані картини ми бачимо прикріплених до стіни класну дошку,
картину і вчителя".

Хлопець: Та то випадково. Я дописував твір на уроці фізики.


І одночасно намагався сфокусувати свій погляд на вчителя.

Дівчина: Ну, а це як ти поясниш?


У баби був гусак і гуска.
"Баба гуску зарізала. Тепер гусак бігає за бабою".

Хлопець: Ну, це вже мабуть, магнітні бурі

Дівчина: Ну, що, Людмила Миколаївна, прощаєте свого грішного учня?
(пісня "Ти признайся мені")

1. Ви признайтеся нам


Звідки взяли ці чари
Бо без вас ми всі дні
У полоні печалі

У гімназії цій


Ви чар-зілля шукали
Сонце-руту знайшли
І всіх нас зчарували

Приспів
Мову величну


Беремо ми з собою
Ну а вам всі бажаєм
світлих днів і тепла
Мирних світанків,
Чистих росяних ранків,
Більше щастя, любові та добра

• Шановна Людмила Миколаївна, ці квіти для вас!

Сон "Піонерський" – настольгічеський

(виходить піонерський загін під звуки барабана. 1хл. + з дівч.)

Хлопець: Раз, два…

Дівчата: Три, четыре

Хлопець: Три, четыре

Дівчата: Раз, два

Хлопець: Кто шагает дружно в ряд

Дівчата: Математиков отряд

Хлопець: На місці стій раз, два, по порядку номерів розрахуйсь.

Дівчата:

№ 1 Лісовська Валентина Борисівна
№ 2 Пилипенко Надія Василівна
№ 3 Полуницька Лариса Михайлівна
розрахунок закінчила.

Хлопець: Командиру загону підготуватися до здачі рапорту.

Дівчина № 1: Протягом здачі екзаменів учнями 11-х класів було написано 150 робіт
з математики. Якісний показник успішності учнів сто відсотковий.
Вчителі з поставленою задачею по написанню екзаменаційних робіт
справилася на відмінно.

Дівчина № 2: Вчителями кафедри математики випито три бутилочки "Корвалолу",


з'їдено 5 пачок "Валідолу", для нормалізації тиску прийшовся "Папазол".

Хлопець: Шановні математики, вітаємо Вас, що ви достойно


пройшли курс і лікування і виживання
(звучить пісня "Лимоновый фонарь ")

Одиноко и грустно нам


Будем плыть по большим волнам
Ведь нам уже пора
Дороги на зовут
С математикой дружим мы
Алгоритмам всегда верны
и нет у нас проблем
Мы это точно знаем

Вы наше сердце


Светит нам ваша звезда
На-на-на
Три огонька на берегу
Манят и манят
Мы покидаем эти стены навсегда
На-на-на
Но никогда помнить о Вас мы не устанем.
Голос: Шановні Валентина Борисівна, Лариса Михайлівна, Надія Василівна
з побажаннями щастя і добра прийміть в дарунок ці квіти.

Ведучий: Наступний сон "Комічний"


(дівчина підглядає в замочну скважину, до неї підкрадається хлопець)

Хлопець: Гав!


(дівчина підстрибує з переляку)

Дівчина: Ти що здурів, так мене злякав

Хлопець: А, що ти там видивляєшся?

Дівчина: Да не кричи ти так, тихіше


Наші фізики закрилися в підсобці
і над кимось, чи над чимось експериментують,
бо роздаються якісь незрозумілі звуки

Хлопець: Ну й смішна ж ти.


То ж Віктор Владиславович намагається розвивати свої голосні здібності,
співаючи в "Караоке", а Микола Григорович, как истенный ценитель
музичного таланту, вносить корективи в його спів.

Дівчина : Да ти що, у нас гімназія на наступний рік буде свою рок-групу презентувати.

Хлопець: Ага, групу " Отпетых мошенников "
(пісня "Лелик" группа Фабрика)

• Кружится земля вокруг своей оси


Ну а нам семнадцать лет
Солнце светит в голове моей любовь
Формулы учить я не хочу
Вновь меня уносит в небо самолет
И я тебе кричу: "Постой! Постой!"

Припев:
Витя – солнце, я физику учу, и замуж не пойду


Ты слышишь Коля – солнце, я немножко погулять хочу

Тринажер, масажер, ни к чему здесь закон


И на душе должен быть позитиыв и можор
А страданья, переживанья – это лишний стрес
И большое Вам спасибо говорим от всех нас.

Ведучий: Шановні Микола Григорович та Віктор Владиславович


прийміть в дарунок ці квіти.

(виходять дівчата і співають під пісню "Гандзя")

1. Ми Свінкову добре знаєм
Ми її завжди чекаєм
Вона чудо, вона птичка
Вона гарна молодичка

2. Рибку під кущем збирала


Потім всім розповідала:
"На вербі ростуть грушки
В річці плавають пташки"

3. Ми всі дружно клад знайшли


Ів гімназію прийшли
Ви найкраща від усіх!
Літ Вам довгих від душі.

Хлопець: Людмила Анатоліївна Ваша енергія, ваш задор допомагали нам у навчанні.

Дівчина: Ваш розум і вміння допомагати нам долати перешкоди незвіданого
на нашому шляху.

Хлопець: Ваше терпіння давало нам надію, що ми зможемо все подолати разом з вами.

Дівчина: Все складне ви легко викладали
З вогником і безліччю ідей
Ви чудес нам стільки показали
І любили всіх – усіх дітей!

Голос: Шановна Людмила Анатоліївна


приміть від нас, вдячних учнів, ці прекрасні квіти

(Виходять 3-є учнів: 1 хл., 2 дівч.)


(Пісня " Я, ты, он, она… ")

Я, ты, он, она


Вместе целая страна
Вместе дружная семья
Славим мы сто тысяч "я"
Большеглазых, озорных
И серьезных, и смешных,
Умных и веселых.
В городах и селах

Вновь над школой солнце светит


Вместе мы опять
О такой большой планете
Все мы будем знать
Я люблю, страна, твои просторы,
Я люблю, твои леса и горы,
Реки и поля, мир такой родной.

Хлопець: У весь цей чудовий світ знань, мрій, таємниць дарують нам


Хахуда Світлана Володимирівна та Музиченко Володимир Володимирович.
Спасибі Вам!

Голос: Сон Акселератний – спортивний


(Виходять хлопці високий і маленький)

Хлопець: Дивлюсь я на тебе та й думку гадаю


Чому я не сокіл
Тебе не дістану.

Хлопець: А чого б ти мене дістав. Всі кажуть акселерація

Хлопець: А в мене, що регенерація?

Хлопець: Да ні в тебе все в нормі. Тільки я високий та худий, а ти хоч маленький


та кріпкий. А взагалі нам повезло з вчителями фізкультури.

Хлопець: Авжеж, вони вчать нас бути сильними, витривалими, здоровими.

Хлопець: А дівчат (з усмішкою) привабливими.

( Песня "И тогда" )

1. Нам нужны такие педагоги в школе
Чтоб они могли с любой бедой поспорить.
Провести любую в школе эстафету,
Чтоб могли оформить стенгазету.
Припев
И тогда нам школа - дом родной,
И тогда не нужно нам другой
И тогда учиться будем смело,
Выполнять любое ваше дело.

2. Будем летом вас водить в походы,


Не удержит нас любая непогода,
Песни школьные мы петь научим
К дисциплине и порядку вас приучим
Припев
И тогда нам школа - дом родной,
И тогда не нужно нам другой
И тогда учиться будем смело,
Выполнять любое ваше дело.

Голос: Віктор Миколайович, Наталія Олександрівна прийміть від нас ці квіти.

(виходить хлопець з двома кульками)

Голос: "Чудесний сон".

Хлопець: Наших дорогих хіміків вітає спокусливий сон "- Чудесного прання".

Дівчина: Хто з нас не бажав виграти купу грошей? Да, всі бажали, а ми Вам пропонуємо дорогі хіміки, безпрограшну лотерею.

Хлопець: Тамара Віталіївна Вам червоний колір. Так червоний колір – це колір кохання,
але мова йде не про кохання, а про пральний порошок "Тайд". Ось ваша перемога , вітаємо вас (Дістає клаптик від порошку)

Дівчина: Оксана Василівна, а Вам подобається зелений колір. Так, - це колір пробудження життя, перемін. Але й тут мова йде не про пробудження, а про суперовий пральний порошок "Аріель". Вітаємо Вас з перемогою.


(Дістає клаптик від порошку)

Хлопець: А в подарунок для ваших пральних машин додаємо річний запас "Колгону".

Дівчина: Але все ж таки це був лише сон, марево, а насправді ви нічого не виграли, ні пральний порошок, ні миючий засіб. А виграли ви нашу любов, повагу, вдячність. (Пісня " Сиреневый туман ")
Сиреневый туман над классом проплывает
Спиртовочка горит, таинственно дрожа
Учитель не спешит, учитель понимает
С гимназиею мы, простимся навсегда

Спасибо Вам сказать за все ма не забудем,


Хоть ждали мы звонок с надеждою всегда
Пусть много лет пройдет и умнее будем,
Но опыт с кислотой запомним навсегда.

Голос: Шановні Тамара Віталіївна, Оксана Василівна прийміть від нас вдячних випускників ці прекрасні квіти.

Голос: Віртуальний сон.

Дівчина: Слухайте! В журналі "Наталі" – оголошення, що вчителі кафедри іноземної мови нашої гімназії віз муть участь у міжнародному конкурсі "Міс всесвіту",


що проходитиме в районі лісного масиву "Сосонки".

Хлопець: А представляти Україну у журі буде Гречко Валерій Олександрович. Він, як істинний француз, є не тільки справжнім цінителем жіночої вроди, розуму, таланту, а й допомагатиме їм в конкурсах по збору ягід, грибів, розбиття наметового табору.

Хлопець: Бажаємо вам чарівні наші красуні, Валентина Іванівна та Вікторія Петрівна корони англійської королеви, хутряних манто і розкішних автомобілів. А вам, Валерій Олександрович, залишитися нашим же надійним учителем та галантним кавалером.
(Пісня "Пропадаю я")

Мама, р ади бога


Я ни капли не пьяна
И не одинока
И не просто влюблена
Пропадаю я (2 раза)

Я учу английский


Не могу никак понять
Лучше бы по русски
Как умею написать
Пропадаю я,
Носами пропадаю я.
Припев
На него, на него
Я смотрю и понимаю
Пропадаю я
За такие за успехи
За английский наш корявый
Вы простите нас (2 раза)

Голос: Валентина Іванівна, Вікторія Петрівна, Валерій Олександрович, зі знаннями, які ми отримали у вас на уроках насправді ми не пропадем. Спасибі Вам!

Сон. Виходять двоє учнів

1-й учень: Ось і школа, ось і клас,


Він давно чекає нас
І ходили ми сюди…
Заждіть, я щось не второпаю, не пригадаю, а навіщо ж ходять до школи.

2-й учень: Щоб рости, щоб учитись, а саме головне, щоб навчитись думати.

1-й учень: А й справді! До школи за нас думають батьки. А після школи?… Бажано, звичайно, щоб вони і далі за нас думали.

2-й учень: От-от. А то в школі – справжня каторга. На уроках вчителі тільки те й роблять, що думати заставляють. А сірі клітини не відновлюються, гляди ж на все життя і не вистачить. Неймовірно, але факт!

1-й учень: Що ж тут неймовірного? Мені, наприклад, нічого напружувати свою сіру речовину. Та і вам також! Адже у нас в школі є два чудових, світлих кабінети інформатики.

2-й учень: І що неймовірно господарочки цих кабінетів не бережуть нашу сіру речовину. Навчать наші голови швидко орієнтуватися не тільки в комп'ютері, а й в житті.

(Пісня " Ну что сказать, ну что сказать ")

Ежедневно меняется мода


Но покуда компьютер стоит
Не страшна нам совсем непогода
Не проблем , голова не болит
И вы трудности жизни опасной
Нам уж точно теперь не страшны
Подружились с машиной мы классно
И все карты нам в руки даны
Припев
Ну что сказать, ну что сказать
Нас покорил компьютер
Желаем знать, желаем знать
Он скажет все что будет
Ну что сказать, ну что сказать
Хотим чтоб учителя родные
Жизнь смог расписать
компьютер вам отныне

Голос: Шановна Наталія Павлівна та Марія Василівна дякуємо вам за все.

(виходить учень, читає газету, до нього підходить дівчинка)

Донька: Тату, а чому йде дощ?

Батько: Підеш до школи дізнаєшся.

Донька: Тату, а в Баби Яги є бабенятка?

Батько: Звідки я можу знати

Донька: Тату, а на що коняці коси на плечах?

Батько: Запитай у коняки.

Донька: Тату, а мотоцикл любить цукерки?

(Батько розгнівано складає газету)

Батько: А чого ти не запитуєш свого татка, що любить він. Ось підеш до школи і всі ці запитання будеш задавати своїй першій вчительці.

Донька: Ось такі ми були 10 років назад.

Шановні наші перші вчителі!


Слухняно ми за партами сиділи
А ви водили нас в країну знань
О, як ми вас, учителько любили
І сумували ми за вами повсякчас
Та ми, рідненькі вас ніколи не забудем
У серці нашім ви залишитесь на вік

(пісня "Колокола")

Простимся скоро с школой навсегда
Уйдем грустя в распахнутые двери
Но с нами остаются на века, да на века
Уроки и звонки и перемены.

Спасибо вам сегодня говорим


Кто искренне и горячо в нас верит
Кто нас любил как мог,
Кто нас от зла и бед берег
Достойны будем вашего доверия

Голос: Шановна Жанна Георгіївна, Ніна Михайлівна, Наталія Миколаївна прийміть від нас ці квіти.

(пісня " Как много девушек хороших ")

1. Немного Вас таких хороших


Немного ласковых имен
Но Вас мы знаем очень долго
И для Вас сейчас поем, да мы поем.
Сердце, тебе не хочется покоя
Сердце, ты не забудешь никогда
Классных наших любимых педагогов,
Спасибо, сердце, что будешь помнить их всегда.

Голос: - На сцену запрошується класний керівник 11-А класу


Дем ' янчик Катерина Федорівна – щира, працьовита, невтомна
Разом з нею ми мандрували незвичайними стежками в країну знань.
- Не сцену запрошується класний керівник 11-Б класу
Нагаєва Лідія Михайлівна – талановиту, творчу, невтомну чарівницю вашого настрою, святкових розваг.

- На сцену запрошується класний керівник 11-В класу


Шевель Ларису Григорівну, лагідну, працьовиту, чиє материнське серце зігрівало вас під час труднощів у шкільному житті.

- Вітаємо класного керівника 11-Г класу


Шевц Наталію Олександрівну. вона навчила бачити вас світ в чудових, творчих, незвичайних кольорах людських почуттів.

- На сцену запрошується класний керівник 11-Д класу


Чепурко Ніну Василівну. Працьовиту, натхненну, мудру, яка навчила вас розрізняти добро і зло.

(пісня " Милый друг, не скучай ")

1. Вместе мы последний раз,
Мы покинем завтра школу.
Школьный наш звонок веселый
Уже не позовет нас в класс.
Вместе мы в последний раз.
Грусть сегодня сердце гложет.
И сдержать слезы не можем
Наш одиннадцатый класс.
Учитель наш не скучай!
Мы к тебе вернемся скоро.
Здесь прекрасная все школа.
Любим мы Вас, это знайте
Расстаемся сейчас,
Разлетимся на рассвете,
Мы твои родные дети,
Весь 11-й класс.
2. Вместе мы в последний раз
Вы для нас - родные люди.
Вечно вспоминать мы будем
Ваш учительский наказ.
Стали мамой вы второй
Вас любовью согревали
Сколько сил Вы нам отдали

(звучить колискова мелодія)

Голос: Тихо… Тихіше! Народилася дитина.
Гарненька така на вид. в згортку білих пелюшок мирно спить в ліжечку. Спи, моє крихітко, пташечко гожа моя.
18 чи 20 років тому зустрілися Він І Вона поєднали свої долі, щоб сьогодні ми стали випускниками.
(виходить 2 хлопці)

Хлопець: Нагороджені ми любов'ю.


Хай святиться ваше ім'я.
Зичим доброго вам здоров'я
Тато й мамо, родинонька вся!

Хлопець: Я додав сивини


У волосся твоє
І не раз спричиняв тобі болі
Ти сьогодні прийми
Покаяння мої
Й набажай мені
Доброї долі.
(виконується пісня "Рідна мати моя")

У відповідь мама співає пісню "Ой сину, мій сину"

Голос: Дорогі випускники, погляньте на своїх батьків. Їхні очі сяють щастям, а десь
у глибині затаїлася тривога. Бо попереду ще стільки випробувань. То ж любіть своїх рідних, будьте завжди гідними їх, дайте їм можливість пишатися вами!
(всів випускники разом говорять: "Спасибі" і виходять на фінальну пісню).

Голос: Останній сон: "Прощальний"


(Фінальна пісня " Через годы, через расстояния "

Вновь сегодня торжество в любимой школе.


Этот праздник отменить нельзя.
Вновь сольются чувство радости и боли
Расстаются школьные друзья.

Через время, через расстояние,


На любой дороге, в стороне любой
Школа говорит нам "До свидания",
Школа не прощается с тобой.

Мысль о школе в лютый холод нас согреет,


Жаркий полдень будет как вода.
Тот кто помнить то, что было не умеет,
Тот не будет счастлив никогда.

Через время, через расстояние,


На любой дороге, в стороне любой,
Школа не забудет про свиданье,
Будет рада видеть нас с тобой.

Пусть сегодня мы уходим все из школы


И нас ждут счастливые года
Только школу никогда мы не забудем
Школа верный друг наш навсегда

Через годы, через расстояние,


На любой дороге в стороне любой
Не забудем, что у нас свиданье,
Школа ждет и помнит нас с тобой.

Підготували: заступник директора з виховної роботи Клименко Н.І.

педагоги-організатори Педашевська Л.П., Крастиченко В.В.

Сценарій випускного вечора 2003-2004р.р.



Лунає музика в школі рідній


І тоне в квітах урочистий зал

В очах у кожного – і радість, і надія, –

В нас – випскний шкільний останній бал!
На випускний бал запрошуються наші дорогі випускники! Зустрічайте колишніх учнів 11 класу середньої школи № 1 та приватної школи “Ада”!
1 вед. Вітаємо всіх вас на нашім святі,

Воно й смутком , й радістю дзвенить.

Це свято зрілості і свято розставання,

І майбуття прекрасна світла мить!



2 вед. О мить прекрасна, зупинись,

Годиннику, не йди так швидко,

Бо зараз вручать атестат, –

І що ж тоді?

Прощай, дитинство!

1 вед. Слово надається директору школи Тягай Н.А.
1 вед. На синіх вікнах райдуга повисла,

Вона до школи кличе мене знов.

Учителю, ви – перша наша пісня,

Як пісня птаха з гомінких дібров.



2 вед. Я пам’ятаю кожне ваше слово,

Дивлюсь, як ви заходите у клас,

І дзвонить ранком дзвоник малиново,

І вчителька стрічає знову нас.



1 вед. З напутнім словом до своїх вихованців звертається класний керівник Костогриз Тетяна Олександрівна.

1 вед. Мама й тато! Найдорожчі в світі –

Де б не був ти, що б ти не робив,

Та вони завжди свій шлях освітять

Ніжним серцем, відданим тобі.



2 вед. Матусю рідненька, найкраща й єдина!

Щоб ти не хилилась ніколи в журбі,

І сонце, і зорі, і даль журавлину

Я щедро сьогодні дарую тобі.

І в осінь, і взимку, весною і влітку,

Щоб щастя й здоров’я у тебе було.

Уклін тобі, рідна матусю-лебідко,

За молодість нашу, за ласку й тепло.



1 вед. Із закінченням школи випускників вітає мама Супрун Ірина Анатоліївна.

1 вед. Шкільне дитинство дзвоником злетіло,

Доросле починається життя.

Нам щойно атестати всім вручили –

Путівку в невідоме майбуття.



2 вед. Ще мить – і назавжди залишим школу,

У самостійне рушимо життя,

Та не забудем ми її ніколи,

Серця до неї наші прилетять.



1 вед. Ми любимо тебе, рідна школо, ми любимо вас, дорогі наші вчителі, і сьогодні востаннє хочемо повести всіх із собою в наше казкове дитинство!

(На сцену виходить казкар)



Казкар В некотором царстве, в школьном государстве, во дворце под названием школа сидела на престоле царица Наталья свет Анатольевна. Под её чутким руководством учителя учили уму-разуму детушек малых и больших, наставляли их на путь истинний. И задумалась однажды великая государыня:

Царица А что это я по старинке школой управляю? Не изменить ли мне учебно-воспитательный процес?

Казкар И издала царица Наталья свет Анатольевна такой приказ учителям своим:

Царица Всех отроков, которых вам вручаю,

Лелеять и любить повелеваю,

Им лишь «12» ставить позволяю,

Заданиями не перегружая;

Родителей прошу не беспокоить,

По пустякам их зря не волновать,

Лишь только на концерты и на праздники

Я вам повелеваю приглашать.

Шпаргалки разрешаю и подсказки,

Всё это позволимо в моём царстве.

О «3»-ке, а тем более, о «2» ке

Чтоб в государстве не слыхала я.

Чтоб детки веселились, улыбались,

Ни слёз, ни бед не знали никогда,

Равномерно нагрузку распределять:

3 месяца учиться, и 9 – отдыхать.

Мой указ к сведенью принять

И безоговорочно все пункты выполнять.



Казкар Обрадовались дети и сказали царице: «Спасибо Вам, Наталья свет Анатольевна, за заботу о нас. Мы очень любим Вас и дарим свою песню»
(звучит песня «Куст смородины»)
Скоро сказка сказывается, да не скоро дело делается. Много воды утекло с тех пор. Выросли наши детки и прошли через все испытания. Были у нас и двойки, и учились мы отнюдь не 3, а все 9 месяцев, потому что учителя напрочь забыли о наказе великой государыни. И решили повзрослевшие чада, не вытерпев таких испытаний, вызвать своих учителей на суд.

  • На суд вызываются:


1 ученик Знаете ли вы, в чём ваша вина?

Учителя Нет, не знаем!

2 ученик Вы, вышеупомянутые преподаватели, обвиняетесь в следующем:

  • Заставляли нас, ни в чём не повинных детей, делать домашнее задание,

  • Позволяли себе неслыханную дерзость – ставить «2» и «1»,

  • Отвлекали родителей беспричинными вызовами в школу,

  • Заставляли перегруженных учеников заниматься подготокой вечеров, КВНов, конкурсов и выпуском газет,

  • Обязывали несчастных детей читать книги, ходить на уроки физкультуры!

  • А ещё заставляли учиться 9 месяцев, и давали на отдых только 3!

Так пусть же восторжествует справедливость. Слушайте наш приговор.
Лучший друг – это школьный учитель,

В этой дружбе начало начал,

Ведь учитель дорогу открытий

Сердуем каждому освещал.


Вы для нас зажигаете светлые зори,

Помогаете нам выбирать маяки.

И во взрослую жизнь, как в открытое море,

Точным курсом выходят ученики.


Так пусть же каждый день несёт вам радость,

Успех пусть будет и уют в семье.

Пусть долго не приходит в гости старость.

Живите долго-долго на земле!


Пусть в этот день весёлыми лучами

Вам улыбнутся люди и цветы,

А мы всегда по жизни будем с вами,

Вам благодарные навек ученики!


(дарят цветы и приглашают на вальс под песню «Куда уходит детство»)
1 вед. Как-то одного мудреца спросили: «Какой человек может считать себя счасливым?» Мудрец ответил: «Тот, которого ждут дома родители»

2 вед. Дорогие родители!

Спасибо вам за вашу беззаветную любовь и преданность, за нашу юность, спасибо за сегодняшний вечер. Пусть о любви нашей вам расскажет наша песня (песня «Мама»)



Сценка «Петро й Наталка»



1 вед. Не бывает сказок без любви,

Не бывает юности без песни,

Навсегда запомним эти дни,

Где любовь, и сказки, где мы вместе.


(песня о любви)
1 вед. Остановитесь годы на мгновенье.

Не торопитесь! Время, не спеши!

Не надоело мне ещё ученье,

А годы в школе очень хороши!



2 вед. Ну неужели сказка не вернётся?

Ведь дальше жизнь пойдёт, а не игра,

Но детство вместе с нами остаётся

И школьная весёлая пора!


(песня «Школьная пора»)
1 вед. А сейчас мы хотели бы раскрыть перед вами ещё одну сказочную страницу.
(сценка)

Выходит группа выпускников





  • Всё в жизни приходит в назначенный срок.

  • Наш бал выпускной в вихре вальса кружится.

  • Прощай, наша школа, закончен урок!

  • Мы все разлетимся, как вольные птицы.

  • Но все благодарность в душе сохраним.

  • Спасибо – учившим нас долгие годы.

  • Кто был к нашим детским забавам терпим.

  • Кто был вместе с нами в любую погоду.

  • Без них нам теперь и учиться, и жить.

  • Они нам закалку хорошую дали.

  • Мы будем, друзья, вечно память хранить.

  • Ведь здесь мы учились, любили, мужали.

  • Далёко остался наш первый звонок.

  • Но верте, мы наши серца не остудим.

  • И мы не забудем наш первый урок.

  • И школу родную, и вас не забудем!



(песня «Как здорово, что все мы здесь сегодня собрались»)


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка