Сценарій тематичної вистави до свята Миколая Святий Миколай найяскравіший приклад добродійництва і милосердя
|
Скачати 75.54 Kb.
|
сЦЕНАРІЙ СВЯТА СВЯТОГО МИКОЛАЯ – 19.12.2013
Сценарій тематичної вистави до свята Миколая Святий Миколай - найяскравіший приклад добродійництва і милосердя Місце проведення: сцена актового залу. Художнє оформлення: Звичайна селянська хата, прибрана рушниками. Мета: Розказати про доброчинні справи св. Миколая. Виховати в учнів любов до ближнього, почуття доброти й милосердя.ХІД ПРОВЕДЕННЯ Розпочинається з пісні про Миколая 
Тато щось ремонтує Мати (прибирає на столі, стелить скатертину): Ану, Ганусю, подай мені хліб. Трошки допоможи мамі, бо святий Миколай все бачить і чує. Як побачить, що нічого не допомагаєте, то не будете мати подарунків. Гануся: Мамо, мамо, а хто такий святий Миколай? Мама: Ой, діти, то довга історія, а я немаю часу розповідати. Попросіть тата нехай вам розповість. Він краще за мене знає. Василько: Розкажіть нам, тату. Оксанка: Розкажіть, будь ласка. Тато: Марусе, а ти покликала на вечерю куму? Мама: Ну звичайно. Тато: А Стрийка? Мама: А як же без нього? Прийдуть, прийдуть, казали що прийдуть. А ти бери, та розповідай дітям, що просять. Діти: Розкажіть нам тату, розкажіть. Тато: Ну то вже слухайте. Сідайте тут біля мене і почнемо. То, мої діти було дуже давно. Ще десь за 1700 літ тому. Жив в однім краю, служив Господу Богу і людям єпископ Миколай. А по натурі то була дуже добра і порядна людина. Він допомагав усім людям, котрі вірили в Ісуса Христа. А найперше він допомагав тим людям, котрих спіткало горе. І любив він свої дари давати так, щоб його не бачили. Приміром, в однієї жінки помер чоловік. І було тій вдові дуже важко жити. А мала вона діток маленьких і хворих старих батьків. Одного разу встає вона рано – вранці, застеляє ліжко, а під подушкою гаманець, набитий грішми. Здивувалася дуже. Помолилася Богу, подякувала щиро за те добро, а сама зразу здогадалася, що то робота святого Миколая. І відтоді велося тій жінці дуже добре. Бо святий Миколай зробив те від щирого серця. І дітей поставила на ноги і батьки її видужали. І ще було багато таких випадків. 
Мама: Так Святий Миколай, прагненув не допустити гріха. Після цього випадку народилася традиція таємно вночі класти подарунки дітям під подушку. Тато: О, святий Миколай завжди виявляв до людей почуття любові, поваги, мудрості, доброти, а надто – милосердя, якого вистачало в нього для бідного й багатого, доброго й злого. І зло відступало перед світлом його милосердя. І так донині він все ходить і дарує всім добрим людям подарунки. А день той відданий йому є 19 грудня. І нині, може дасть Бог, і до нас прийде Миколай. Мама: Прийде, прийде, чому не прийде, наші діти чемні, послушні, то чому би мав не прийти. О, певно вже йде. В запису чути гавкіт собак, завивання вітру Входить Стрийко Стрийко: Така завірюха надворі, то я собі думаю: піду скоріше, поки ще не смеркло. І добре зробив, бо собак назбиралося, що не можна пройти. Тато і мама: Сідайте, сідайте тут біля столу. Стрийко: Ну, то як ви тут ся маєте? А як наука в школі? А и, хлопче, що, далі збитки робиш? Я ос щойно іду вашим подвір’ям, дивлюсь, а за стодолою щось таке чорне, страшне стоїть та ричить. Я так налякався, але думаю собі, я ще міцний, ану підійду ближче, та подивлюсь, що ся там робить. Йду тихенько, а воно ніби десь пропало. Тільки голос чути: А в тій хаті живе хлопчисько, називається Петро, до науки він не дуже, а до збитків – о-го-го! 
Стрийко: За кого б той голос так казав, га? Як ви собі думаєте? Мама: Кажи, кажи, Петре, що вже витворив? Чому нічого не говориш? То часом не ти в тітки Марини вікно розбив? Признавайся. Петро: Та то я, я не хотів, я кинув палицю, а вона...от. входить кума Кума: (цілується з кумою, говорить на ходу) А що то за веремія в хаті? Ти що плачеш, Петре? Певне щось знову натворив? Петро: Так. Кума: А бачите! Він більше не буде. Не будеш? Петро: Ні, не буду. Кума: А я оце від Миколая вам гостинець принесла. (хоче вручити дівчатам, але Петро вириває з рук у неї книжку) Петро: (відкриває книжку, листає). Тато: А-ну, Петре, віддай подарунок дівчатам,бо ти подарунка не заробив. Петро (на відповідь батькові читає): А дивіться, тату, тут пише, що свято Миколая до нас, на Київську Русь, прийшло у 1088-1089 роках за часів Всеволода Ярославовича. І у церковному календарі називається “Свято Святого Отця нашого Николая, архієпископа Мир Линійських Чудотворця” 
Гануся: А-ну віддай сюди, читака (забирає книжку і читає) Історія свідчить, що Миколай жив за часів імператора Костянтина, у 4ст. і був архієпископом у мирах Лінії (Мала Азія). Народився він у багатій сім’ї і зріс дуже доброю і чуйною до чужої біди дитиною. По смерті батьків він став спадкоємцем великого багатства, яке повністю віддав бідним та калікам. Оксанка: (читаючи разом з нею) Як щедрий Бог із небес він часто заходив до багатодітних чи хворих людей і обдаровував їх, чим міг. Після смерті його було визнано святим, а мощі в 1087р перенесено у м.Бар, що в Італії, де їх було перезаховано. Василько: (підглядаючи) І от з того часу у день Ангела св. Миколая 19 грудня ми маємо улюблене свято. Мама: (до куми) А ви знаєте, кумасю, я чула, що коли помирав Отець Миколай, то зі словами: “В руки Твої, о Боже, передаю дух свій”. Однак і про смерті слава святого не зменшилася анітрохи, навіть давно померлий продовжує творити чудеса. Стрийко: Правда ваша, сестро. Розказують, що Св. Миколай допомагав мандрівникам та подорожнім. І особливо запорізьким козакам. А вони за цю допомогу побудували йому понад 30 храмів, названих його іменем. Тато: А хіба тільки храми будували. Йому складали вірші, писали пісні. Ану, Марусе, заспівай нам пісню про Миколая. Стрийко: А ви, діти, нам нічого не заспіваєте, нічого не розкажете, Васильку? Василь: Та я що . . . нехай перша Гануся. Гануся: Святий та добрий Миколаю, На тебе ждемо вже давно, Та просимо тебе одно: Ти нашим родичам дай сили, Щоб виховати нас могли, Від Бога втіхи дочекали, Коли зростуть їх діточки. Усьому нашому народу, Дай добру волю й многа літ, Щоб пісня – слава України, Полинула на цілий світ. Кума: Дуже славно, Ганусю, ти нам розказала. Мама: Певно, вже Миколай. Піду відкрию йому двері. ( Чути “А хто, хто, Миколая Любить?” входить Миколай і співаки) Миколай: Слава Богу, Добрі люди! Нехай Вам завжди добре буде! Хай кожного часу у кожну годину Господь нам поможе, в біді не покине. По землях далеких із краю у край Спішив я до вас на гостину, Україна ваша – то саме Божий рай, Красива, чарівна, родинна. На порозі Новий Рік І Різдво Христове, А чи кожний у нас ті свята Стрічати готовий? Діти: Аякже, аякже. (починають колядку “Нова радість стала”, їм допомагають дорослі) 
Миколай: На тім дякую. Вам, діти, за ваші труди, Бачу, що не помилився, Що зайшов сюди. Хай вас Мати Пресвятая Завжди хоронить, Ангел вам допомагає, Бог благословить. Вручає дітям подарунки. Миколай: Прийміть пісенні вітання на мої подарунки. 
Виконується подяка Тато: (після закінчення пісень) Святий Миколаю, красно дякуємо вам за подарунки нашим дітям та нам усім. Нехай щасливою буде ваша дорога. Миколай: На тім буду вже іти із вашої хати, нехай вас Бог благословить і Божа мати. Св.Миколай і його помічники виходять Мама: Життя Св.Миколая, діти, дає вам важливий урок: бути щирими, лагідними, трудолюбивими і милосердними. Тато: Так, так, діти. Поки ваше серце особливо ніжне, особливо чуйне, докладайте все своє старання, всі свої труди до того, щоб тільки святе, чисте і добре входило у вашу юну душу. 
Стрийко: Аби тільки світло істинної віри в Господа Спасителя опромінювало ваш розум. Кума: Аби щира гаряча любов до ближніх завжди зогрівала ваше серце, а всіма вашими поступками керувала воля Божа. Мама: І сьогодні, мої возлюблені, вознесімо свої святі молитви до Святого Миколая-Чудотворця і до нашого Бога Ісуса Христа. Тато: Нехай допоможуть нам Кума: Жити в мирі і злагоді Гануся: Любити свій народ, своїх батьків і ближніх Петро: Добре вчитися Тато: І творчою працею примножувати добрі діла на благо вільної України. Отче наш, що єси на небесах, нехай святиться ім’я Твоє Василько: нехай прийде царство Твоє Оксана: нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі Мама: хліб наш насущний, дай нам нині Стрийко: прости нам довги наші, як і ми прощаєм винуватцям нашим Кума: і не введи нас у спокусу, а визволи нас від лукавого УСІ: АМІНЬ Лунає пісня “Даруй добро”  |