Сценарій святкового концерту до міжнародного дня української мови
Скачати 49.03 Kb.
|
- Навігація по даній сторінці:
- Ведуча 2
- Пісня українська Решетова Марія Учень1
- 4 учениця.
- Ведуча 1
- З давніх давен існує одна прекрасна легенда: Якось Господь Бог вирішив наділити всіх жінок світу талантами.
- Але не журись. У мене є два безцінних дари: краса і пісня Взяла україночка дарунок, міцно притиснула його до сердця
- (пісня у виконанні учнів 7 класу « Ой у вишневому садочку ……») Ведуча 1
- Танок український ( виконують учні 7 класу) Ведуча 1
- Ведуча 2
- Учениця:вірш Буряченко Ю. Пісня у виконання учнів 7 класу « А у нас на Україні »
| Сценарій святкового концерту до міжнародного дня української мови
Ведуча 1: Доброго дня вам, шановні друзі! Ми раді вітати вас на святі рідної мови. Мова – це той інструмент, який єднає націю, народ в єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати. Ведуча 2: Ми переконані, що тут зібралися справжні українці, шанувальники рідного слова, знавці бездонної скарбниці нашого фольклору, української пісні. Ведуча 1: Тож запрошуємо всіх вас на свято української мови, яка є живим корінням нашої вічно живої культури. Ведуча 2: «Найбільше і найдорожче багатство у кожного народу – це його мова, ота багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування» - писав Панас Мирний. Ведуча 1: У світі існує понад 6 тисяч мов. Кожна мова неповторна. Як не існує веселки без різнобарв’я кольорів, так не існує людства без барвистого вінка мов. Пісня українська Решетова Марія Учень1: Притулім до серця рідне слово, Доглядаймо, мов своє дитя, Наша рідна українська мова Пробудилась знову до життя. Наша мова, мова калинова Солов’їно лине у піснях. Тож її плекаймо у любові, Зберігаймо у своїх серцях. Рідна мова – це душа народу, (Як без душі прожити нам?) Бог її нам дав у нагороду, Ми ж передамо її синам. Учениця 1 Турська А Ще жива ти, Україна, Ще не вмерло слово, Встань, прокинься, пробудися, Рідна наша мово! Не одне лихе століття Тиранів терпіла, Та жила серед народу І людям світила. Квітла, мов лілея ніжна Лютою зимою, Знала певно, що народ твій Завжди із тобою.
Збереглася в вишиванках, В золотому житі, У простій бідняцькій хаті Та в мужицькій свиті, Тож давайте, українці, Мову поважати, Щоб пройшла через тортури Та залізні грати! Щоб створила, наче долю, Пісню калинову… Встань, прокинься, пробудися, Рідна наша мово!
Ми - юний цвіт нової України, У наші очі дивиться народ. Верстати шлях нам суджено єдиний: Під кольорами сонця й небо сині Сягнуть в житті небачених висот. 4 учениця. Україно! рідна моя нене, Розквітай, мов зоряний розмай Найдорожче, все що є у мене – Тільки ти, мій неповторний край.
Не довелось нам падать на коліна Під знавіснілих яничарів крик. Сьогодні час великого прозріння: Шукаймо в праці й злагоді спасіння – І нас Господь благословить навік. Ведуча 1: Золота струна мови – символ таланту, краси і добробуту народу. Ведуча 2: Вона піснею бринить у його душі, барвисто квітує на рушниках та килимах, дивує вигадливістю кольорових мініатюр на писанках, але найголосніше озивається в пісні. З давніх давен існує одна прекрасна легенда: Якось Господь Бог вирішив наділити всіх жінок світу талантами. Француженки вибрали елегантність, угорки – любов до господарюванння , німкені – дисципліну і порядок. Обдарувавши всіх, він раптом побачив у куточку ще одну дівчину. Вона була боса, одягнена у вишивану сорочку, руса коса, переплетена голубою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини. - Хто ти? – запитав Господь. - Я Україночка. - А чому ти не підійшла до мене скоріш?! Я всі таланти роздав. Але не журись. У мене є два безцінних дари: краса і пісня Взяла україночка дарунок, міцно притиснула його до сердця, поклонилася і з ясним обличчам, і вірою понесла мову та пісню в народ. Ведуча 1: Як чудово, коли народ зберігає свою мову. Адже мова – це показник існування нації. Поки існує мова – існує народ. У різних куточках світу лунає сьогодні українська мова. Де б не проживали представники української діаспори: В Німеччині чи Австралії, Сполучених Штатах Америки чи в Канаді, - скрізь вони утворюють свої національні осередки, відкривають українські школи, випускають українську пресу, передають із покоління в покоління рідну мову аби не загубився український родовід. Ведуча 2: на весь світ стало відомим імя Петра Яцика, українського мецената з Канади, який започаткував проведення Міжнародного конкурсу знавців української мови, спрямованого на пропаганду та підтримку розвитку української мови. (пісня у виконанні учнів 7 класу « Ой у вишневому садочку ……»)
Ведуча 2: Почуйте, друзі, крик згорьованої душі українських поетів, зойк їх зраненого серця, відчуйте їх болі у своїй душі – і згадайте, що ми українці, нащадки козацького роду, а не хохли без роду і племені. Танок український ( виконують учні 7 класу) Ведуча 1: Ностальгія.. не дає вона спокою розкиданим по світах українцям, боляче їм за втраченою піснею, забутим рідним словом. Ведуча 2: А на їх рідній Батьківщині, у колисці їхнього роду підрізають крила українському слову, зачиняють у клітку народну пісню. Ведуча 1: Чи є що святіше і прекрасніше як українська мова і пісня, яка пульсує милозвучно у серці сотнями нот? Чи є у світі куточок, де б не шанували і не захоплювалися її красою? Учениця:вірш Буряченко Ю. Пісня у виконання учнів 7 класу « А у нас на Україні » Ведуча 1: Мова – це показник культури людини. Недаремно говорять: «Заговори, щоб я тебе побачив!». Зречення рідної мови призводить до мовної деградації, до самознищення особистості. Ведуча 2: Тож плекаймо чудовий сад української мови, донесений до нас із глибини віків. Шануймо ж мову наших предків, мову Шевченка і Франка. Нехай вона стане мовою наших дітей і онуків, мовою наших нащадків, щоб не зникла Україна, не зник великий материк у словянському морі. вірш Я – дитина українська, Вкраїнського роду. Українці – то є назва Славного народу. Україна – то край славний, Аж по Чорне море, Україна – то лан пишний, І степи, і гори. І як мені України Щиро не кохати? Мене ненька по - вкраїнськи Вчила розмовляти. І як мені України Щиро не любити? Мене вчили по – вкраїнськи Господа молити. За свій рідний край і нарід Я Господа молю: Зійшли Боже Україні І щастя, і долю! Скачати 49.03 Kb. Поділіться з Вашими друзьями:
|