Сценарій святкового концерту до міжнародного дня української мови



Скачати 49.03 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір49.03 Kb.
Сценарій святкового концерту до міжнародного дня української мови

Ведуча 1: Доброго дня вам, шановні друзі! Ми раді вітати вас на святі рідної мови. Мова – це той інструмент, який єднає націю, народ в єдине ціле. Це великий скарб, який треба шанувати, берегти і розумно збагачувати.
Ведуча 2: Ми переконані, що тут зібралися справжні українці, шанувальники рідного слова, знавці бездонної скарбниці нашого фольклору, української пісні.
Ведуча 1: Тож запрошуємо всіх вас на свято української мови, яка є живим корінням нашої вічно живої культури.
Ведуча 2: «Найбільше і найдорожче багатство у кожного народу – це його мова, ота багата скарбниця, в яку народ складає і своє давнє життя, і свої сподіванки, розум, досвід, почування» - писав Панас Мирний.
Ведуча 1: У світі існує понад 6 тисяч мов. Кожна мова неповторна. Як не існує веселки без різнобарв’я кольорів, так не існує людства без барвистого вінка мов.

Пісня українська Решетова Марія

Учень1: Притулім до серця рідне слово,

Доглядаймо, мов своє дитя,

Наша рідна українська мова 

Пробудилась знову до життя.

Наша мова, мова калинова

Солов’їно лине у піснях.

Тож її плекаймо у любові,

Зберігаймо у своїх серцях.

Рідна мова – це душа народу,

(Як без душі прожити нам?)

Бог її нам дав у нагороду,

Ми ж передамо її синам.



Учениця 1 Турська А

Ще жива ти, Україна,

Ще не вмерло слово,

Встань, прокинься, пробудися,

Рідна наша мово!

Не одне лихе століття

Тиранів терпіла,

Та жила серед народу

І людям світила.

Квітла, мов лілея ніжна

Лютою зимою,

Знала певно, що народ твій

Завжди із тобою.

Учениця 2 Стащенко Д

Збереглася в вишиванках,

В золотому житі,

У простій бідняцькій хаті

Та в мужицькій свиті,

Тож давайте, українці,

Мову поважати,

Щоб пройшла через тортури

Та залізні грати!

Щоб створила, наче долю,

Пісню калинову…

Встань, прокинься, пробудися,

Рідна наша мово!

3 учениця.

Ми - юний цвіт нової України,

У наші очі дивиться народ.

Верстати шлях нам суджено єдиний:

Під кольорами сонця й небо сині

Сягнуть в житті небачених висот.


4 учениця.

Україно! рідна моя нене,

Розквітай, мов зоряний розмай

Найдорожче, все що є у мене –

Тільки ти, мій неповторний край.
5 учень.

Не довелось нам падать на коліна

Під знавіснілих яничарів крик.

Сьогодні час великого прозріння:

Шукаймо в праці й злагоді спасіння –

І нас Господь благословить навік.



Ведуча 1: Золота струна мови – символ таланту, краси і добробуту народу. 

Ведуча 2: Вона піснею бринить у його душі, барвисто квітує на рушниках та килимах, дивує вигадливістю кольорових мініатюр на писанках, але найголосніше озивається в пісні.


З давніх давен існує одна прекрасна легенда:

Якось Господь Бог вирішив наділити всіх жінок світу талантами.

Француженки вибрали елегантність, угорки – любов до господарюванння , німкені – дисципліну і порядок.

Обдарувавши всіх, він раптом побачив у куточку ще одну

дівчину. Вона була боса, одягнена у вишивану сорочку, руса коса,

переплетена голубою стрічкою, а на голові багрянів вінок з червоної калини.

- Хто ти? – запитав Господь.

- Я Україночка.

- А чому ти не підійшла до мене скоріш?! Я всі таланти роздав.

Але не журись. У мене є два безцінних дари: краса і пісня

Взяла україночка дарунок, міцно притиснула його до сердця,

поклонилася і з ясним обличчам, і вірою понесла мову та пісню

в народ.


Ведуча 1: Як чудово, коли народ зберігає свою мову. Адже мова – це показник існування нації. Поки існує мова – існує народ. У різних куточках світу лунає сьогодні українська мова. Де б не проживали представники української діаспори: В Німеччині чи Австралії, Сполучених Штатах Америки чи в Канаді, - скрізь вони утворюють свої національні осередки, відкривають українські школи, випускають українську пресу, передають із покоління в покоління рідну мову аби не загубився український родовід.

Ведуча 2: на весь світ стало відомим імя Петра Яцика, українського мецената з Канади, який започаткував проведення Міжнародного конкурсу знавців української мови, спрямованого на пропаганду та підтримку розвитку української мови.
(пісня у виконанні учнів 7 класу « Ой у вишневому садочку ……»)


Ведуча 1: І як боляче усвідомлювати, що ми, живучи на своїй, нам Богом даній землі, все ще зрікаємось мови наших пращурів, а значить і свого національного коріння.



Ведуча 2: Почуйте, друзі, крик згорьованої душі українських поетів, зойк їх зраненого серця, відчуйте їх болі у своїй душі – і згадайте, що ми українці, нащадки козацького роду, а не хохли без роду і племені.

Танок український ( виконують учні 7 класу)

Ведуча 1: Ностальгія.. не дає вона спокою розкиданим по світах українцям, боляче їм за втраченою піснею, забутим рідним словом.

Ведуча 2: А на їх рідній Батьківщині, у колисці їхнього роду підрізають крила українському слову, зачиняють у клітку народну пісню.

Ведуча 1: Чи є що святіше і прекрасніше як українська мова і пісня, яка пульсує милозвучно у серці сотнями нот? Чи є у світі куточок, де б не шанували і не захоплювалися її красою?

Учениця:вірш Буряченко Ю.

Пісня у виконання учнів 7 класу « А у нас на Україні »
Ведуча 1: Мова – це показник культури людини. Недаремно говорять: «Заговори, щоб я тебе побачив!». Зречення рідної мови призводить до мовної деградації, до самознищення особистості.

Ведуча 2: Тож плекаймо чудовий сад української мови, донесений до нас із глибини віків. Шануймо ж мову наших предків, мову Шевченка і Франка. Нехай вона стане мовою наших дітей і онуків, мовою наших нащадків, щоб не зникла Україна, не зник великий материк у словянському морі.
вірш
Я – дитина українська,

Вкраїнського роду.

Українці – то є назва

Славного народу.

Україна – то край славний,

Аж по Чорне море,

Україна – то лан пишний,

І степи, і гори.

І як мені України

Щиро не кохати?

Мене ненька по - вкраїнськи

Вчила розмовляти.

І як мені України

Щиро не любити?

Мене вчили по – вкраїнськи

Господа молити.

За свій рідний край і нарід

Я Господа молю:



Зійшли Боже Україні

І щастя, і долю!


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка