Сценарій свята «Веселий ярмарок»

святі.

Українська земля!

Де є краще? Де є миліше,

Як не на Вкраїні?

Тут городи і сади,

Тут яблука й гарбузи,

Тут олія, буряки,

Тут пшениці золотії,

Річки молочнії,

Худоба та птиця,

Усяка пашниця.

Ведучий. Славиться наша Україна гарними звичаями та обрядами. Ось і ми з вами познайомимося з однією із традицій нашої України. Це – осінній ярмарок.

(На сцену виходить учениця в костюмі Осені)

Господарі й гості – глядіть, не минайте!

На ярмарок прошу, гуртом, поодинці,

Чекають на вас тут чудові гостинці.

На ярмарку нашім веселім, багатім,

Є чим дивуватись і є що придбати.

Тут речі умільців ні з чим незрівнянні –

Барвисті стрічки, рушники вишивані.

Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,

Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте.

Купуйте калину – червоні корали,

Ці кетяги небо і сонце ввібрали,

Напоїть матуся калиновим чаєм -

Недугу ураз, як рукою, знімає.

Учень-продавець.

Скуштуйте цю грушу – солодку, духмяну,

У роті, немовби медок, вона тане.

Учениця-продавець.

Цибуля! Найкраща у світі цибуля! Солодка, як мед.

Хто гострого хоче, часник хай придбає,

Він всякі мікроби вогнем випікає.

Учениця-продавець.

Ця морква під сонечком щедрим зростала,

Земелька водою її напувала,

Тому-то морквина така соковита,

Морквяного соку вам треба попити.

Учень-продавець.

Беріть помідори, вони пречудові,

До вашого столу хоч зараз готові.

Учениця-продавець.

Купуйте, купуйте усі бараболю!

Варіте і смажте і з сіллю й без солі.

Сто страв господиня з картоплі готує,

Картопля, як хліб, вона всіх нас годує.

(Інсценізація народної пісні«Ходить гарбуз по городу»)

Хор. Ходить гарбуз по городу, питається свого роду:

Гарбуз. Ой, чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?

Хор . Обізвалась жовта диня, гарбузова господиня:

Диня. Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові !

Хор. Обізвались огірочки, гарбузові сини й дочки:

Огірочки. Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!

Хор . Обізвалася морквиця, гарбузовая сестриця:

Морква. Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!

Хор . Обізвались буряки, гарбузові свояки:

Буряки. Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!

Хор . Обізвалась бараболя, а за нею і квасоля:

Бараболя і квасоля. Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!

Хор. Обізвався старий біб:

Біб. Я піддержав увесь рід! Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові! Ой, гарбузе, ти перистий, із чим тебе будем їсти?

Хор. Миска пшона, шматок сала – от до мене вся приправа.

Ведучий. В гарбузовій каші – сила й слава наша. Хто цю кашу споживає, до ста років доживає. (Запрошує дітей почастуватися гарбузовою кашею).

Ведуча. Чого тільки не траплялося на базарі. Там навіть продавали…Кого б ви думали? Чоловіків!

(сценка про бабу Параску та бабу Христю)

Параска. Добрий день, кумо!

Христя. Здоровенька була, кумонько!

Параска. На ярмарок ти?

Христя. Еге ж, на ярмарок. Чоловіка продавати.

Параска. Тьху! А чому це ти, кумасю, чоловіка продаєш?

Христя. Та він такий ледачий! Тільки їсти любить. Ось послухай.

(звучить пісня «Грицю, Грицю, до роботи»)

Ведуча: Гей, ви, друзі, не зівайте, на виставу поспішайте!

( Лялькова вистава «Танцювали миші»)

Ведучий. А який же ярмарок без циган?

( Учні виконують циганський танець).

Ведуча. Хлопці, заробивши грошей, мріють купити собі чоботи, картуза зі шкіряним козирком. А для дівчат – пряників та цукерок.

Ведучий. А дівчата бажають купити ситцю, черевички та хустку, а найбільше-прикрас: стрічок, намиста на шию, квіточок на віночок.

Учениця. Дівчата, дівчата, яка гарна хустка!

Учениця-продавець.

Дівчата, беріть хустки –

На ній і грона, і пелюстка,

У небі райдуга на ній.

Мов берегиня вроди хустка

Здавен у нашій стороні.

То нареченим , то на щастя,

То на добро матерям.

Вічний дарунок – хустина квітчаста,

Здана стежкам і вітрам.

Це було позаторік

Та на нашім ринку –

Хтів купити чоловік

Кабанця чи свинку.

Ламав голову Павло

(нелегке це діло) –

Нешкідливе щоб було,

І щоб добре їло.

І нарешті підібрав:

О! Які хороші!

Гаманець мерщій дістав,

Став платити гроші.

-А з якого ви села? -

Спитав молодиці.

Та йому відповіла:

-Я з села Мельниці

- Забирайте їх назад! -

Буркнув незабаром, -

Я мельницьких поросят

Не візьму й задаром.

Тітка ближче підійшла:

- То ж назвіть причину!

- А я з вашого села

Маю вже…дружину.

Сценка 4.

(Учні розігрують сценку «Продаж вола»)

• 
  Скільки ж ти за цього сірого просиш?
  
• 
  Триста.
  
• 
  Триста, кажеш?
  
• 
  Та те ж, що чуєш.
  
• 
  Ану, проведи.
  
• 
  Можна й провести. Гей!
  
• 
  Тихо веди, не гони!
  
• 
  Та хоч не дивись…Ідуть, як «годинник».
  
• 
  Таким «годинником» моя Христя до могили дійшла!
  
• 
  Побалакай.
  
• 
  Ну, то скільки ж, як ділом?
  
• 
  Ну, кажу ж, триста.
  
• 
  А за сто вісімдесят не віддаси?
  
• 
  Походи десь іще.
  
• 
  І походю.
  
• 
  І походи.
  
• 
  І походю-походю. (сперечаються).
  
• 
  А ти подивись на воли! Карасі, не воли! Ну, то береш за двісті?
  
• 
  Ні, не беру.
  
• 
  Бери, а то за печінку тебе візьме.
  
• 
  Та хай собі бере (підходить інший покупець)
  
• 
  Скільки за малюка?
  
• 
  Та вже хоч тридцять.
  
• 
  Нехай малий підросте.
  
• 
  Хай собі росте.
  

На те й торги.

1. 
   Круглий, як куля, зелений, як трава, червоний, як кров, солодкий, як мед. (Кавун)
   
2. 
   Без рук, без ніг, а виліз на пліт. (Гарбуз)
   
3. 
   Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля)
   
4. 
   Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках. (Капуста)
   
5. 
   Сто соколят на одній подушці сплять. (Соняшник)
   
6. 
   Без очей, без рук, а лізе на дрюк. (Квасоля)
   
7. 
   Товстий Гнат – при землі не впізнать. А як вирвеш, борщик звариш, тоді й похвалиш. (Буряк)
   
8. 
   Що то за коні стоять на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті, нікого не возять, лише солі просять. (Огірки)
   
9. 
   Сидить дівка в коморі, а коса її на дворі. (Морква)
   

Прийшла пора збирання урожаю,

Тому й погоду гарну я тримаю,

Аби устигли хлібороби славні

Із щедрих нив у цей погожий час

Позвозити весь урожай в комори –

Нехай собі лежить там про запас…

Учень-хлібороб 1.

Ми такий врожай зібрали,

Бо дощі нам помагали.

А дощі нам помагали,

Бо ми пісню їм співали.

Учень-хлібороб 2.

Виросло нам жито,

Будем молотити.

Виросла пшениця –

Буде паляниця.

Учень-хлібороб 3.

Буде хліб і коровай,

Бо зібрали урожай,

Бо зібрали жниво

Всій землі на диво.

(Входить Осінь, вносить коровай на рушнику)

Учень-хлібороб 2.

Коровай прикрашає наше свято.

Він же пишний і гарненький,

І добренький, і рум’яненький,

Із мукиці і водиці,

З золотої пшениці.

Хліб – на святах гучних,

Хліб – і в будень з людьми.

Знов леліє рушник,

Наче лебідь крильми.

Од Десни до Дунаю

Золотіють хліба.

Сяє наш коровай

Сяйвом сонця й тепла.

Осінь.

Де хліб є на столі,

Там пісня щастям лине.

І вам бути з хлібом від душі бажаємо,

Тому вітаємо вас короваєм.

(Вручає гостям коровай)

І у день цей урочистий,

Ви прийміть цей променистий,

Золотий, як небокрай,

Український коровай.

Учень-хлібороб 1.

Принесли ми вам мішечок гречки, щоб між дітьми в школі не було суперечки.

А ще принесли в дарунок мішечок вівса,

Щоб шкільна родина була здорова вся!

Ведучий.

Скільки не казали, а прощатись час.

Кращі побажання ви прийміть від нас.

І у вас, і у нас хай все буде гаразд,