Сценарій свята «Веселий ярмарок»
Ведучий. Добрий день, любі друзі, дорогі гості! Щиро вітаємо вас на нашому
святі.
Учениця. Хто бував на Україні? Хто зна Україну?! Хто бував і знає, той хай згадає, а хто не бував і не знає, той хай собі тільки уявить все це…
Ведуча. Україна! Скільки глибини у цьому співучому слові! Це – золото безмежних полів, бездонна синь зачарованих небес, тихі плеса річок, сині очі озер і ставків, ясні зорі, зелені сади, лани золотої пшениці.
Учениця.
Українська земля!
Де є краще? Де є миліше,
Як не на Вкраїні?
Тут городи і сади,
Тут яблука й гарбузи,
Тут олія, буряки,
Тут пшениці золотії,
Річки молочнії,
Худоба та птиця,
Усяка пашниця.
Ведучий. Славиться наша Україна гарними звичаями та обрядами. Ось і ми з вами познайомимося з однією із традицій нашої України. Це – осінній ярмарок.
(На сцену виходить учениця в костюмі Осені)
Осінь. Бачите, які багаті наші столи овочами та фруктами! Наш край багатий, бо люд у нас завзятий. Запрошую всіх узяти участь в осінньому ярмарку.
Ведуча. Увага! Увага! Спішіть, поспішайте,
Господарі й гості – глядіть, не минайте!
На ярмарок прошу, гуртом, поодинці,
Чекають на вас тут чудові гостинці.
На ярмарку нашім веселім, багатім,
Є чим дивуватись і є що придбати.
Тут речі умільців ні з чим незрівнянні –
Барвисті стрічки, рушники вишивані.
Мерщій-бо на ярмарок всі поспішайте,
Купуйте, милуйтесь, танцюйте і грайте.
(танець «Полька»)
Ведучий. Тільки сонце благословилося на світ, кинуло проміння по луках, садах і левадах. І видно, аж ген-ген до того ліска простяглися поля золотої пшениці. А поряд потяглися вози з сіном, овочами та фруктами.
Учениця-продавець.
Купуйте калину – червоні корали,
Ці кетяги небо і сонце ввібрали,
Напоїть матуся калиновим чаєм -
Недугу ураз, як рукою, знімає.
Учень-продавець.
Скуштуйте цю грушу – солодку, духмяну,
У роті, немовби медок, вона тане.
Учениця-продавець.
Цибуля! Найкраща у світі цибуля! Солодка, як мед.
Учень-продавець.
Хто гострого хоче, часник хай придбає,
Він всякі мікроби вогнем випікає.
Учениця-продавець.
Ця морква під сонечком щедрим зростала,
Земелька водою її напувала,
Тому-то морквина така соковита,
Морквяного соку вам треба попити.
Учень-продавець.
Беріть помідори, вони пречудові,
До вашого столу хоч зараз готові.
Учениця-продавець.
Купуйте, купуйте усі бараболю!
Варіте і смажте і з сіллю й без солі.
Сто страв господиня з картоплі готує,
Картопля, як хліб, вона всіх нас годує.
(Інсценізація народної пісні«Ходить гарбуз по городу»)
Хор. Ходить гарбуз по городу, питається свого роду:
Гарбуз. Ой, чи живі, чи здорові всі родичі гарбузові?
Хор . Обізвалась жовта диня, гарбузова господиня:
Диня. Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові !
Хор. Обізвались огірочки, гарбузові сини й дочки:
Огірочки. Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!
Хор . Обізвалася морквиця, гарбузовая сестриця:
Морква. Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!
Хор . Обізвались буряки, гарбузові свояки:
Буряки. Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!
Хор . Обізвалась бараболя, а за нею і квасоля:
Бараболя і квасоля. Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові!
Хор. Обізвався старий біб:
Біб. Я піддержав увесь рід! Іще живі, ще здорові всі родичі гарбузові! Ой, гарбузе, ти перистий, із чим тебе будем їсти?
Хор. Миска пшона, шматок сала – от до мене вся приправа.
Ведучий. В гарбузовій каші – сила й слава наша. Хто цю кашу споживає, до ста років доживає. (Запрошує дітей почастуватися гарбузовою кашею).
Ведуча. Чого тільки не траплялося на базарі. Там навіть продавали…Кого б ви думали? Чоловіків!
(сценка про бабу Параску та бабу Христю)
Параска. Добрий день, кумо!
Христя. Здоровенька була, кумонько!
Параска. На ярмарок ти?
Христя. Еге ж, на ярмарок. Чоловіка продавати.
Параска. Тьху! А чому це ти, кумасю, чоловіка продаєш?
Христя. Та він такий ледачий! Тільки їсти любить. Ось послухай.
(звучить пісня «Грицю, Грицю, до роботи»)
Ведуча: Гей, ви, друзі, не зівайте, на виставу поспішайте!
( Лялькова вистава «Танцювали миші»)
Ведучий. А який же ярмарок без циган?
( Учні виконують циганський танець).
Ведуча. Хлопці, заробивши грошей, мріють купити собі чоботи, картуза зі шкіряним козирком. А для дівчат – пряників та цукерок.
Ведучий. А дівчата бажають купити ситцю, черевички та хустку, а найбільше-прикрас: стрічок, намиста на шию, квіточок на віночок.
Учениця. Дівчата, дівчата, яка гарна хустка!
Учениця-продавець.
Дівчата, беріть хустки –
На ній і грона, і пелюстка,
У небі райдуга на ній.
Мов берегиня вроди хустка
Здавен у нашій стороні.
То нареченим , то на щастя,
То на добро матерям.
Вічний дарунок – хустина квітчаста,
Здана стежкам і вітрам.
(Дівчата виконують танець з хустками)
Ведучий. А тим часом ярмарок іде далі. Сонце вже давно піднялося. Торгівля триває. А серед загального гомону подекуди можна почути й такі діалоги.
(Розігруються сценки)
Сценка 1.
Жінка. Чоловіче, почім ця тканина?
Продавець. Дуже дешево: поцілунок за метр.
Жінка. Добре, дайте мені три метри… Бабусю, йдіть-но швидше, розрахуйтесь.
Сценка 2.
Чоловік. Скільки коштують яйця?
Продавець. Карбованець за штуку.
Чоловік. А биті?
Продавець. Півкарбованця.
Чоловік. То розбийте мені два десятки.
Сценка 3.
Продавець. Яблука, купуйте дуже добрі яблука!
Жінка. А чому ж вони такі дорогі?
Продавець. Бо з чужого садка крадені.
Ведуча. А які тільки пригоди не бувають на ярмарку!
(Звучить гумореска)
Учень.
Це було позаторік
Та на нашім ринку –
Хтів купити чоловік
Кабанця чи свинку.
Ламав голову Павло
(нелегке це діло) –
Нешкідливе щоб було,
І щоб добре їло.
І нарешті підібрав:
О! Які хороші!
Гаманець мерщій дістав,
Став платити гроші.
-А з якого ви села? -
Спитав молодиці.
Та йому відповіла:
-Я з села Мельниці
- Забирайте їх назад! -
Буркнув незабаром, -
Я мельницьких поросят
Не візьму й задаром.
Тітка ближче підійшла:
- То ж назвіть причину!
- А я з вашого села
Маю вже…дружину.
Сценка 4.
(Учні розігрують сценку «Продаж вола»)
-
Скільки ж ти за цього сірого просиш?
-
Триста.
-
Триста, кажеш?
-
Та те ж, що чуєш.
-
Ану, проведи.
-
Можна й провести. Гей!
-
Тихо веди, не гони!
-
Та хоч не дивись…Ідуть, як «годинник».
-
Таким «годинником» моя Христя до могили дійшла!
-
Побалакай.
-
Ну, то скільки ж, як ділом?
-
Ну, кажу ж, триста.
-
А за сто вісімдесят не віддаси?
-
Походи десь іще.
-
І походю.
-
І походи.
-
І походю-походю. (сперечаються).
-
А ти подивись на воли! Карасі, не воли! Ну, то береш за двісті?
-
Ні, не беру.
-
Бери, а то за печінку тебе візьме.
-
Та хай собі бере (підходить інший покупець)
-
Скільки за малюка?
-
Та вже хоч тридцять.
-
Нехай малий підросте.
-
Хай собі росте.
Ведучий. Гостей запрошую в салон, проведемо аукціон.
Ведуча. Ціна помірна. Ви торгуйтесь, посперечайтесь, не лінуйтесь.
На те й торги.
Ведучий. Ледь-ледь додайте і цінну річ собі придбайте:
Ведуча. А ціна дуже проста: треба віршик розказати…
Ведучий. Пісню гарну заспівати…
Ведуча. Жвавий танець станцювати. Чи загадку відгадати.
(Ведучі загадують глядачам загадки, а хто відгадає, тому приз).
Загадки.
-
Круглий, як куля, зелений, як трава, червоний, як кров, солодкий, як мед. (Кавун)
-
Без рук, без ніг, а виліз на пліт. (Гарбуз)
-
Під землею птиця кубло звила і яєць нанесла. (Картопля)
-
Сидить баба на грядках, вся закутана в хустках. (Капуста)
-
Сто соколят на одній подушці сплять. (Соняшник)
-
Без очей, без рук, а лізе на дрюк. (Квасоля)
-
Товстий Гнат – при землі не впізнать. А як вирвеш, борщик звариш, тоді й похвалиш. (Буряк)
-
Що то за коні стоять на припоні: довгасті, голчасті, зеленої масті, нікого не возять, лише солі просять. (Огірки)
-
Сидить дівка в коморі, а коса її на дворі. (Морква)
(на сцену виходить Осінь)
Осінь.
Прийшла пора збирання урожаю,
Тому й погоду гарну я тримаю,
Аби устигли хлібороби славні
Із щедрих нив у цей погожий час
Позвозити весь урожай в комори –
Нехай собі лежить там про запас…
Учень-хлібороб 1.
Ми такий врожай зібрали,
Бо дощі нам помагали.
А дощі нам помагали,
Бо ми пісню їм співали.
Учень-хлібороб 2.
Виросло нам жито,
Будем молотити.
Виросла пшениця –
Буде паляниця.
Учень-хлібороб 3.
Буде хліб і коровай,
Бо зібрали урожай,
Бо зібрали жниво
Всій землі на диво.
(Входить Осінь, вносить коровай на рушнику)
Учень-хлібороб 2.
Коровай прикрашає наше свято.
Він же пишний і гарненький,
І добренький, і рум’яненький,
Із мукиці і водиці,
З золотої пшениці.
Учень-хлібороб 4.
Хліб – на святах гучних,
Хліб – і в будень з людьми.
Знов леліє рушник,
Наче лебідь крильми.
Од Десни до Дунаю
Золотіють хліба.
Сяє наш коровай
Сяйвом сонця й тепла.
Осінь.
Де хліб є на столі,
Там пісня щастям лине.
І вам бути з хлібом від душі бажаємо,
Тому вітаємо вас короваєм.
(Вручає гостям коровай)
І у день цей урочистий,
Ви прийміть цей променистий,
Золотий, як небокрай,
Український коровай.
Учень-хлібороб 1.
Принесли ми вам мішечок гречки, щоб між дітьми в школі не було суперечки.
Учень-хлібороб 4.
А ще принесли в дарунок мішечок вівса,
Щоб шкільна родина була здорова вся!
Ведучий.
Скільки не казали, а прощатись час.
Кращі побажання ви прийміть від нас.
І у вас, і у нас хай все буде гаразд,
Щоб і ви, щоб і ми щасливі були.
(Звучить пісня «А я бажаю вам добра!»)
Ведуча. До побачення! До нових зустрічей!
Поділіться з Вашими друзьями: |