Сценарій свята «Початкова школо, прощавай!»



Скачати 127.13 Kb.
Дата конвертації29.04.2016
Розмір127.13 Kb.
Сценарій свята

«Початкова школо, прощавай!»
Вчитель початкових класів

Хорошківської ЗШ І-ІІІ ступенів

Копайгора Н.І.

Ведуча:


Оголошення, чорним по білому,
Повз нього не пройти.
Школа чудова, школа початкова
Вас запрошує прийти.
Далі слова там без всякої мудрості,
Ви їх прочитайте скоріше:
«Вас запрошує на Свято прощання
4-ий клас в травневий день
Ведучий: Увага! Увага! Відкриваємо бал!
Діти входять парами під урочисту музику (хлопчики тримають за руку дівчаток).

Учень 1. Сонце на дворі чи похмурий день -


Все одно поспішали ми до школи з тобою.
Швидко пролетіли чотири рочки -
І сьогодні перший наш бал випускний!
Учень 2. Травень, весняне світання,

Травень, весняне світання

Погляди наші дитячі.

Радість і смуток прощання

Ми в оченятах бачим.

Учень 3. Всі ми доросліші стали

І за чотири роки

Дуже багато пізнали,

Стали міцні і високі.

Час підійшов прощатись

З першою ланкою школи.

Тільки хвилин найкращих

Ми не забудем ніколи.

Першу прочитану книгу

Й перше записане слово,

Першу класну годину

Й друзів найперших коло.

Першу свою оцінку

Й вчителя перший погляд,

Усмішку його чарівну

Ми залишаєм на спогад.

Інші займуть наші парти,

Сядуть за ними писати,

Квіти у класі нашім

Іншим тепер поливати.

Добре й відмінно навчаймось,

Дружбу цінуймо міцну,

Всіх вчителів поважаймо,

Гідність гартуєм свою.

Ну, а коли стане важко,

Чи вільний з’явиться час,

Ми всі сюди завітаєм,

В цей незабутній клас.
Учень 4. Школа наша весела,чудова,

Поспішали до неї щодня!

І хоч зветься вона – початкова

Та дає нам ґрунтовні знання.

Знань усіх нам заклала основу,

Лінь навчила долати і страх,

І до неї знову і знову

Повертатися будем в думках.


Учитель. Доброго дня, наші гості! Ось і прийшов цей святковий день. На вулиці світить яскраве сонце,  співають пташки, сонце пестить нас своїм золотим промінням.

Час летить  невблаганно  і змінює все, що нас оточує. Життєва дорога людини також мінлива і нелегка, несе в життя і сум, і радощі. Все має початок і кінець. Не можна сказати, що закінчується дитинство наших дітей. Однак сьогоднішній день проводить невидиму межу між дитинством і юністю.

А зараз дозвольте представити гостей, які присутні на святі. Це найближчі, найрідніші для наших випускників люди — батьки, бабусі й дідусі. Для них сьогоднішній день — також свято. Адже, дивлячись на своїх дітей, батьки згадують і своє дитинство. А від того стають ще красивішими і навіть молодшими. Привітаймо ж батьків оплесками!
5-й учень.

Сьогодні свято, урочисте свято –

Ми закінчили вже четвертий клас.

Над нами небо сонячне і чисте,

І сто доріг попереду у нас.

Ми лиш на першу сходинку ступили,

А скільки буде сходинок таких!

Ми початкову школу закінчили, Де завжди пісня линула і сміх.

А далі вищі сходинки чекають,

Де здобувати маємо знання.

І там цікаво буде – всі це знають,

Бо щось нове чекає нас щодня.


6-й учень.

Промчала весна, четверта весна,

Остання весна в класі цьому,

Цю світлу весну і дружбу міцну

Ми не забудем ніколи.

 

7-й учень.



Над квітковим подвір’ям

Голубіє вись.

На веселе це свято

Ми сьогодні зійшлись.

 

8-й учень.



У нашій школі сьогодні свято,

Весела пісня щиро лине.

Прийшло на зустріч нас так багато,

Сьогодні ми усі — одна родина.

(Діти співають на мелодію пісні «Хай завжди буде сонце!»).
Життя іде, зміни несе,

Мріяв я більше знати.

В школу прийти, друга знайти,

Глянь — це ось я, а це — ти.

Приспів:

Хай завжди буде сонце,

Хай завжди буде небо,

Хай завжди буде мама,

Хай завжди буду я!

Хай завжди буде дружба,

Хай завжди буде радість,

Хай завжди буде мама,

Хай завжди буду я!
Люди завжди, як без води,

 Жити не можуть без дружби.

Всі ми тепер — дружна сім’я!

 Ось тобі ручка моя! Приспів.


Учитель. Ось так утворилась чотири роки тому наша шкільна сім’я. А з чого все почалося?.. Пригадаймо 1 рік.
9-й учень.

Ось перше вересня,

Скликає дзвоник нас.

Цей день ми не забудемо ніколи!

Як рано восени в свій перший клас

Веселим ранком ми прийшли до школи.


10-й учень.

Ми почули той дзвінок веселий

Що продзвенів нам перший раз

Коли ввійшли ми з квітами у школу

У свій найкращий перший клас!
11-й учень.

Ось і школа, ось і клас,

Він давно чекав на нас.

І прийшли ми всі сюди,

Щоб учитись і рости.
Учитель. Було складно і цікаво. Треба сидіти за партами, не можна розмовляти на уроці з друзями, їсти цукерки. Але який цікавий цей шкільний світ — ви вчилися читати, писати перші слова…
12-й учень.

Ми добре все пам’ятаємо,

Вам про все розповідаємо.

В школу ми малюками прийшли

І було з нами скільки мороки

Та тепер ми уже підросли -

Бо провчились чотири роки!

Нічогісінько не вміли,

Як прийшли у перший клас!

До уроку! До уроку!

Чуєш, дзвоник кличе нас!
13- й учень.

Хоч і дуже старався наш клас,

Не відразу з’явились дванадцятки.

 А як щось не виходило в нас,

 Ми над зошитами плакали гірко.
14-й учень.

Ой, нема де правди діти,

Було всяке серед нас.

Той у школі звик шуміти,

Той урок не хотів вчити,

Той запізнювався в клас.

Та такого не було,

Щоб робив хтось щось на зло.


15-й учень.

Ой, мороки було з нами

Вчительці багато,

Як по 100 слів за хвилину

Вчились ми читати!
16-й учень.

До успіхів було далеко,

Нам заважали балачки.

І виявилось — ой нелегко

Писати палички й гачки!
 17-й учень.

Так поступово ми звикали

Тримати ручки й олівці.

Вже нас контрольні не лякали,

Ми часто чули: «Молодці!».
18-й учень.

Та знову дзвінок нас в дорогу покликав,

І весело, й сумно всім одночас.

І як не хитруй, а вже стали великі,

Бо всі перейшли в п’ятий клас.
Учитель. Діти, вітати вас прийшли наймолодші учні нашої школи — першокласники.
1-й учень.

Мов чарівні дзвіночки,

Наші ніжні голосочки

Прозвучать в святковий час

З побажаннями до вас.
 2-й учень.

Ми прийшли вас привітати

З цим щасливим світлим днем.

Хочем вам пообіцяти:

Ми на зміну вам ідем.
 3-й учень.

Ми вам успіхів бажаєм,

І здоров’я, і добра!

Естафету ми приймаєм.

Змінити вас прийшла пора!
19-учень.

Дякуємо за поздоровлення.

Справа в тому, що сьогодні

Свято в нас велике,

 І про все, що вже минуло,

Можна сміло говорити.

І про те, як на уроці

Зовсім не сиділось,

І задачі розв'язувати

Чомусь не хотілось.

 

20-учень.



Ми букварик почали

В вересні вивчати,

 І багато встигли ми

Вже запам'ятати.

На урок до нас Сова

Часто прилітала.

Друкувать склади й писать

Нам допомагала.

 

21-учень.



 Виручайте, палички,

 Наші виручалочки.

Всі ставайте по порядку,

Мов солдати на зарядку.

За поля не вибігать,

Спинки прямо всі тримать.

Чому ж не привчаєтесь?

Важко так навчаєтесь?

 

22-й учень.



Чом стоїте, як попало?

 Знову нам за вас попало.

Та не знає наш учитель,

 І не знає наша мама,

Як нам важко так зробити,

Щоб ви всі стояли прямо.

Такі муки ми терпіли,

Доки букв писать не вміли,

 

23-й учень



А тепер пройшли роки,

 Все запишем залюбки.

Ох, було мороки з нами

Вчительці багато.

Як по сто слів за хвилину

Вчились ми читати.

Математики нелегко

Було нас навчать.

Та табличку множення

Знаєм на «дванадцять».

 А про перші наші кроки

 І круті стежинки

Нагадають вам, напевно,

Веселі частівки.


Частівки

Ми частівки заспіваєм

Вам сьогодні від душі,

Як віднині ми вже стали

Горезвісні школярі.

У ту школу ми ходили

На початку зі слізьми.

Та сьогодні ми вже плачем,

Бо не хочем в старшу йти

З нами клопоту зазнали

І батьки, і вчителі,

Поки букви ми вивчали

У нещаснім букварі.

Та й навіщо нам потрібна

Математика оця?

Щоб так мучити щоденно

Бідних діток без кінця.

А у зошиті у мене

Букви лягли спати:

Скільки їх не ставлю,

Не хочуть стояти

Слава Богу, що скінчили

Ми нарешті вже цей клас

Хай скуштує цього хліба

Ще хтось інший після нас.
24 й учень.  Дозвольте нам рапортувати.

•   За час навчання вивчено 33 літери ук­раїнського алфавіту. Вивчили багато правил українського правопису, навчилися читати, писати, розв'язувати приклади, задачі.

•  Ми провели разом 2450 уроків.

•  Ми провели 1800 годин за партою, і це не рахуючи часу, витраченого на виконання домашнього завдання.

•   Учнями класу перечитано,  не дочитано,   зачитано  до  дірок багато художніх творів, книжок.

 •    Списано,    не   дописано, переписано 1829 зошитів (але не кожен з них був показаний батькам).

•   Отримано   1600   оцінок високого    рівня,    2200    — достатнього, 1540 середнього (про   початковий  рівень   — , помовчимо).

 

•   Загублено 50 ручок, 60 олівців, з десяток гумок, 30 ґудзиків, багато копійок і144 погані звички.



•  Списано 3 кг крейди,  12 штанів і З щоки.

•   Біля   школи   розбито   квітник,   6 носів і 2 шибки.


Учитель. Погляньте, дорогі діти, на своїх батьків, їхні очі сяють щастям, а десь у глибині душі затаїлася тривога, бо попереду ще стільки випробувань!

І батьки хвилюються у кілька разів більше ніж ви. Тож любіть своїх рідних, будьте гідними їх.

Зробіть так, щоб передчасні зморшки не лягли на їхні обличчя, щоб їхні серця були спокійні за вас.

Поклонися щодня батькові гарненько,


Бо серденько в нього до твого близенько.
Поклонися татусеві до землі низенько-
Він тебе оберігає, дитинко маленька.
Поклонися щодня матінці ще нижче,
Бо серденько в неї до твого ще ближче.
Матінка рідненька ночі недоспала,
За тебе, дитино, все переживала.
Поклонися щодня бабусі рідненькій,
Бо вона для тебе, наче друга ненька.
Поклонися щодня дідусеві в ноги,-
Він тебе проводжа в життєві дороги.

25-й учень.

Прийміть наш букет із пошани й любові!

Вклоняємось низько і дякуєм щиро!

За ласку і ніжність, за мудрість і віру!
26-й учень.

Рідні мами, рідні тата,

Ми вітаєм вас на святі.

Ми вас любим щиро-щиро

Вам бажаєм щастя й миру!
27-й учень.

Ви нас теж любіть , рідненькі,

Бо ми діти дорогенькі,

Хочем бути на вас схожі

 і як ви, такі ж хороші.
(Слово від батьків, вручення листів подяки батькам)

28-й учень.

Та ми , друзі, забули ще про одну матусю — нашу вчительку.

Адже ці чотири роки більшу частину дня ми проводили саме з нею!

Пам’ятайте! У нашої вчительки

Маленької, іноді сердитої,

У будь-який час, для кожного з нас

Двері завжди відкриті.

Наш шкільний корабель помандрує по хвилях
Незнайомих до нині цікавих наук. 
Та місток капітанський спустіє на хвилю, 
Наша вчителька перша залишається тут.
Ми залишаєм початкову школу,
В якій уперше все було для нас. 
Років цих не забудем ми ніколи 
І вчительку, що привела у клас, 
І руки, що так ніжно пригортали, 
Й стежину, по якій вона вела. 
Зростали ми, читали і писали, 
І з нами поруч вчителька була. 
Вона, мов сонце, шлях нам освітила, 
Навчала мудрості, вела із класу в клас. 
Мов рідних діток нас вона любила,
Підтримувала й захищала нас. 
Тому сьогодні дяку їй складаємо
За доброту, за щирість і тепло, 
Здоров'я, щастя та добра бажаємо,
Щоб сонечко завжди в душі цвіло. 
Хай в класі зайчик сонячний стрибає, 
Що часто навесні нас веселив, 
І хай учительці не раз він нагадає 
Про всіх, хто тут учився і дружив. 
Сьогодні ми прощаємося з вами,
І більше ви не будете нас вчить.
У клас до нас прийде вже інша мама,
Щоб за неправильнії вчинки посварить.
Та ми ніяк не можем уявити,
Що двері в клас відкриєте не ви,
Що вже не скажете: «Добридень, діти.
Ой, як за літо всі ви підросли.»
Ви із неньчиних рук лебединих
Приймали відкриті дитячі серця.
Тож,хай сьогодні,наша шкільна мамо,
Вас розважить пісня оця.

29-й учень.

Люба наша вчителька! Настав той час коли ми , Ваші учні, маємо сказати вам «До побачення». Ви залишаєтесь у нашому дитинстві.
30-й учень. Пролетить літо і кожен з нас піде своєю дорогою. Ми у середню школу, а ви знову відкриватимете світ знань та вже новим учням. Та все це потім. А зараз, ми — Ваша надія і опора, ми — Ваші сини і доньки, ми — Ваші учні, говоримо вам «Спасибі!», — обіцяємо, що Вам не прийдеться червоніти за нас.
(Слово надається першій вчительці)

Так, друзі, чотири роки


Непомітно промайнули:
Були ви лише першачки,
А тепер ось підросли,
Подорослішали, порозумнішали,
Немов троянди, розцвіли,
Знань, навичок, умінь
Багато ви придбали.
Спритні, спортивні,
Сміливі, активні,
Кмітливі, допитливі,
Загалом, привабливі,
Всі розумні, красиві,
Милі, щасливі!

 
Прийшли ви до мене учнями новими,


Добрими і веселими,
А іноді надмірно крикливими.
Ви починали вчитися,
Починали свій важкий шлях,
А іноді доводилося мучитися,
Щоб осягнути науки суть.
І мами біля дверей юрмилися,
Запитуючи, «що» і «як»?
Спочатку всі метушилися,
Щоб не потрапити в халепу.
Але пройшов перший клас,
І другий пролетів,
А третій просто вихором пронісся.
І в метушні буденних справ
Час назад не повернеться.
А пам’ятаєте – кіски та бантики,
Так, півнеба у величезних очах.
А пам’ятаєте – чубаті хлопчики
Так, дівчатка іноді в сльозах.
А пам’ятаєте, 9 пар очей
Уважно дивляться на мене.
І це не можна забути просто так
І словами важко передати.
Це можна бачити і спостерігати,
Це потрібно відчувати і відчувати!
А пам’ятаєте, серйозні обличчя,
Коли контрольна або диктант?
А пам’ятаєте, тривожні погляди,
Коли виходить щось не так?
Все це – прості сторінки
З книги життєвих років.
Все це – золоті сторінки,
Дорожче немає яких!

Від рідної хати, дитино,

Тебе поведе у світ

Ота єдина стежина,

Що дарує красу і цвіт.

Красу блакитного неба,

Красу золотих ланів,

Красу пташиного щебету,

Красу людських почуттів.

Цвіт папороті і калини,

Цвітіння весняних садів,

Цвіт райдуги і шипшини.

Цвітіння мрій і надій.

Іди по цій стежці, дитино,

Даруй любов і тепло,

І пам’ятай: ти — людина!

Вчись, думай, твори добро.

Та де б не ходив ти світами,

Світ тебе приведе

До рідного дому, до мами,

Що завжди чекає тебе.

Життя твого тут колиска,

Коріння тут є твоє.

Родині вклонись низько-низько -

Й ніщо не здолає тебе.
31-учень.

Ніна Іванівна!

Сьогодні ми прощаємося з вами,

 Бо більше ви не будете нас вчить.

У клас до нас вже прийде інша «мама»,

Щоб за неправильні вчинки посварить. 

У нас усіх прощальний настрій,

Ми схвильовані украй.

Скажем разом:

«Старша школо, здрастуй!

Початкова школо, прощавай!»
32-й учень.

Чомусь сьогодні шкільний наш дзвінок

З жалем дзвенить, ніби плаче струмок.

Певно, сумує наш рідний дзвінок,

Що нас не покличе уже на урок.
33-й учень.

Разом з дзвіночком сумуємо й ми.

З ним і здружились, й зріднилися ми.

Якось незвично, що нас на урок

В клас початковий не кличе дзвінок.

34-учень.

Дзвоник золотий усіх скликає

На літо заснув порожній клас.

Дзвоник золотий іще не знає.

Що йому дзвеніть останній раз.

Дзілінь-дзілінь–останній дзвоник кличе,

дзілінь-дзілінь - веселі всіх обличчя,

Нам сонечко засяє

Канікули чекають.

 

35-й учень.



Хмари голубі у небі тануть

Зоряні дощі в долоні б’ють.

Вже випускники дорослі стали

На урок останній раз ідуть.

Приспів…

Школо не сумуй я повернуся

За літо замітно підросту.

На уроці щиро посміхнуся

 І до класу радісно зайду.
36-й учень

Швидко, мов птахи, чотири роки пролетіли,

І в пам’яті спогад тільки залишили.

Ми завжди згадаєм свій перший дзвінок

І четвертого класу останній урок.
37-й учень

Школа наша початкова,

Прощавай і будь здорова.

Нових діточок стрічай

Та й про нас не забувай.
 

 Вчитель. 

Дорогі діти, шановні батьки, гості. Сьогодні у нас незвичайний день — прощання з початковою шко­лою. Чотири роки ми з вами разом піднімалися першими східцями Країни Знань. Вчилися читати, писати, рахува­ти, дружити, жити за правилами рідного шкільного дому. Непростими були чотири перші шкільні вершини. Хто стрімко і рвучко піднімався до них, хто довго і невпевне­но долав перешкоди на шляху, відчуваючи чиюсь допо­могу.

І ось сьогодні називають вас таким вагомим словом «випускники». Нехай буде безхмарним ваше життя, нав­чання легким, доля щасливою на своїй квітучій землі, поміж рідних людей.

 

Спілкувалися ми довго,



Розлучатися вже час.

Та не будем сумувати —

Все попереду у вас!

Ще попереду канікули —

Найвеселіші деньки.

На вас чекає п'ятий клас, дев'ятий,

Одинадцятий чекає теж, авжеж.

Розумнішайте й добрішайте,

І мене не підводьте теж.

Ось і закінчується наше свято. На згадку про закінчення початкової школи хочу вручити вам , дорогі діти , дипломи випускника.

 

Я думаю, що ми не назавжди прощаємось із вами. Будемо зустрічатись, цікавитись справами, інколи обмінюватись посмішкою, але більше ніколи я,  як господарка, не зайду до вашого класу, ніколи не запитаю уроку. Я твердо впевнена, що ви і у старшій школі будете гарно вчитися, виростете справжніми людьми. Щасливої вам долі!



Діти виконують пісню «Наш край»
То берізка, то ялина, то рокит безмежний гай.
Дорога моя країно, де знайдеш такий ще край. (2р.)
Сонцем залито долини, і навкруг, куди не глянь,
Ніби сад, навіки милий, розквітає рідний край.(2р)
Золоте дитинство наше, ти все краще з кожним днем.
Під зорі промінням ясним в ріднім краї ми живем. (2р)

Виконується пісня «Вчать у школі»


Не запізнюватись в клас, завдання робить щораз –
Вчать у школі (3р)
Вміти добре рахувати, додавати й віднімати -
Вчать у школі (3р)
Скільки буде двічі два, по складах читать слова –
Вчать у школі (3р)
Щоб дорослих поважать, і малих не ображать –
Вчать у школі (3р)
Книги гарні вміть читать, щоб про все на світі знать –
Вчать у школі (3р)
Чесність змалку берегти, до людей з добром іти –
Вчать у школі (3р)


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка