Сценарій свята «Кожне ім’я це Божа Благодать»



Скачати 208.67 Kb.
Дата конвертації30.04.2016
Розмір208.67 Kb.
Сценарій свята « Кожне ім’я – це Божа Благодать»
Дітвора ми українська, хлопці та дівчата. 
Хоч на зріст , ми ще маленькі та душа завзята.

Ми малі, та всі ми друзі. 


Ми одна родина. 
А найбільша наша мати – рідна Україна.
Дівчатка:
Хоч мала я, невеличка, зате добре знаю, 
Що край рідний – Україна, і її кохаю.

Тітка Настуся:


На околиці села,
Живу я - господиня, гарна тітонька Настуся. 
Вчу я діток вишивати, і пісень співати. 
Скоромовки говорити, гарно танцювати. 
А ще я дуже полюбляю – гостей зустрічати, 
Пирогами та млинцями радо пригощати! 
То ж ходімо, дітоньки , та до тітки Насті в хатоньку. 
Будем грати, танцювати, гарні пісеньки співати!
Дядько Дмитро: ( сидить на лавочці, гортає книжку про імена)
Дівчатка:

1. Добрий вечір, вашій хаті, уклін господині. 


2. Добрий вечір, тіточко, наша любо квіточко!
Тітка Настя: 
Добрий вечір, дівоньки, мої ясні зіроньки!

Дівчатка: 


Ти за нами сумувала? 
Дівчаточок виглядала?
Тітка Настя: 
Звісно, любі, я чекала, вам смачненьке готувала: 
І варенички, й узвар, і чарівних трав відвар. 
Тож проходьте в мою хату, превелику, пребагату. 

Дівчатка: 


Стрічайте з калачами, з великими, смачними. 
Бо ми прийшли з піснями, піснями голосними.

Тітка Настя: 


А де ж наші хлопці? (чути стукіт, лунає музика, йдуть хлопці)

Хлопці: 
Добрий вечір!

Тітка Настя:
І вам, хлопці, вечір добрий!

Хлопці:


1. Йшли ми вулицею, чуєм – дівчата співають, та й вирішили зайти. 

Підходять до дідуся Романа:



  • А що ви читаєте, дідусю Романе?

Дідусь: Маю дуже цінну книжку. А дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку:

Нас не було – воно було,

Нас не буде – воно буде,

Ніхто ні в кого його не бачив,

А в кожного є.( ім.»я.)
А відгадай-но: що я таке?

Всі хочуть, як народиться дитина,

Щоб я було красиве і дзвінке,

Бо носить все життя мене людина.


Дівчатка: як цікаво!

Тітка:     На Землі здійснилося диво – народилася людина. Якою вона буде: розумною чи не дуже, доброю чи злою, красивою чи ні – важко сказати. Але одне вже можна сказати: вона буде носити те ім’я, яким її назвуть.

Дядько: Ім’я – це слово, з яким людина не розлучається ніколи, яке до неї приходить першим. Воно має бути дзвінким і красивим. Це ймення твоє.


Тітка: А тепер ви всі (але не дуже голосно) назвіть своє ім’я.
Дідусь:  А скажіть-но, вам подобається ваше ім’я? Що в імені тобі моєму?

  • Моє ім’я — спів солов’я,

  • -Моє ім’я — таке приємне,

  • Таке чудове моє ім’я…

Тітка: Ім»я дається людині раз на віку. Часом воно живе довго і після смерті.

Роман: Кожне ім.»я – це Божа благодать!

Тітка. У неньки народилося дитя



Дитя моє! Бог дав тобі життя.

Роман Ти народивсь, і думає про тебе

Уся рідня, уся твоя сім’я,

Дають ім’я тобі, та згодом треба

Усім життям творить своє ім’я!
Тітка. І дівчатко, і хлоп!ятко мають право на ім.»я

Роман: Підростає немовлятко, чи дівчатко, чи хлоп»ятко,

Разом з ним іде це слово, слово це – його ім.»я.

Богдан: Народжена Богом дитина - це я,

Тому і дістав я Боже ім.»я.
Пісня» День ангела»

Тітка: Ім»я людини давав священник у церкві під час хрещення. Переважно називали іменем того святого, у чий день народилось немовля: Петра, Івана, Ганни.. Ймовірно, в цьому була своя мудрість. Людину охороняв небесний захисник -Ангел.

Дідусь: Ім»я людини юридично закріплюється у ЗАГсі і кожному видається свідоцтво про народження.
Тітка: Вчені вважають, що ім.»я, по-батькові, місяць народження тісно пов»язані з характером людини.

Дідусь: Вчені радять звертати увагу на пору року, в яку народилась дитина.



Хто родився..

Хто родився восени, вставай і співай – 2р.

На таланти ми багаті, ще й уперті і завзяті,

І тому ми досягаєм у житті тих результатів.
Хто родився взимку, вставай і співай – 2р.

Принципові ми особи, ще й дипломатичні,

Важкі питання ми рішаєм, бо швидко рішення приймаєм.
Хто родився навесні, вставай і співай – 2р.

Ображатися ми любим, ще й егоїстичні,

Та обдаровані натури, лідери практичні.
Хто родився влітку, вставай і співай – 2р.

Емоційні й імпульсивні, ризикнути любим,

Ще й натури ми активні, працелюбні дуже.


  • Я часто чув вислови: «Не посором свого імені», «Гідно збережи своє ім'я», «Щоб і пляма на твоє ім'я не впала». Чув, та ніколи не звертав уваги на глибину їхнього змісту. Але ось одного разу почув сказане на адресу знайомого: «Він дорожить сімейним іменем», і мені відкрилася споконвічна мудрість: найдорожче у людини — ім'я .

Тітка:Св. Апостол Павло так цінив своє добре ім'я і славу, що сказав: „Волію бо радше вмерти, ніж щоб хтось знівечив оту мою славу.
Дядько: У «Книзі премудростей» цар-письменник Соломон сказав:» Добре ім’я людина може втратити в одну мить, а здобути його не вистачить і всього життя.»
Уч: Дядько Романе, а що означає ім.»я тітки - Настя?
Роман ( читає) Настя, Анастасія. Ім’я Анастасія спочатку прийшло до нас із Греції, в перекладі воно означає «воскресла».

Ім»я моє – Анастасія,

Ім.»я переклад-« воскресіння»,

Маймо терпіння, маймо вміння.
Тітка:Раніше це ім’я було популярно в царської династії.

  • А прочитай, Романе, про своє ім.»я!

Роман читає: Ім'я походить від латинського слова «Романус», що означає "римський, римлянин".

Я є Роман, я житель Риму!

Вічного міста на Землі! Мої іменини 1 грудня.

Тітка: А мої - 4 січня.
Пісня» Романе, Романочку»

Ой, у полі криниченька,

В ній холодна водиченька.
Ой, там Галя воду брала

Та й з Романом розмовляла.


Ой, став Роман жартувати,

З відер воду виливати.


"Ой, Романе, Романочку,

Не лий воду на сорочку.


Бо лихую матір маю,

Буде бити - добре знаю.


Буде бити ще й лаяти

І Романом докоряти.»


(Коло криниці)

Оля1: Доброго дня , вам!

Оля2: Доброго!

Оля1: А чого це ти з одним відром по воду прийшла?

Оля2: Дужку зламала!

Оля1:В тебе чоловік тракторист, техніку ремонтує, а відро не може?

Оля2: Так само,як і твій: не хоче! В руках двоє відер носиш, а коромисла не зробить!

Оля1: А чи давно ти , сусідко, в місті була?

Оля2: Днів зо три, нездужала, хворіла!

Оля1: А я бач ніяк не зрозумію, чого на моїй грядці так «багато» червоних помідорів стало.

Оля2: Гріх вам, сусідко, не я їх збирала..

Оля1: (До дядька) А що ви читаєте, дядьку Романе?

Дядько: Маю дуже цінну книжку, де пише про всі імена.

Оля2: І про нас з кумою написано?

Оля1: І про Ольгу написано?



Дядько: Написано.. Ольга.. Ім’я походить від давньоскандинавського імені Хельга — свята, світла, велична.

Оля2: Це ім’я уславила в Україні київська княгиня Ольга. Вона ж є і святою покровителькою імені – свята блаженна княгиня Ольга. Княгиня Ольга - мати київського князя Святослава,

Оля1. Свята Ольга зображена на фресці Київського Софійського собору.



Дядько Отже, іменини Ольги святкують 24 липня.

Оля2: Якщо на Ольги грім глухий – дощ буде тихий, якщо гучний – литиме злива.

ПІСНЯ ПРО ОЛЮ

Жартівливий переспів пісні «Ґандзя»

Олю знаємо давненько – 


Цю кумоньку молоденьку, 
Та, погляньте, добрі люди: 
Оля скрізь встигає бути! 

Приспів: 
Оля гарна, Оля чічка, 
Оля гарна молодичка! 
Оля вміла! Оля класна! 
Оля юна і прекрасна! 

( приходить Дмитро) Як ви гарно себе хвалите, кумоньки! А таки гарні, гарні дівчата!
Оля1: Та це все дядько Роман.Це він нам про імена розповідає.

Дмитро: А я про своє сам знаю. Я- Дмитро. Ім'я Дмитро в перекладі з грецького означає - що належить Деметрі. В античній міфології Деметра - богиня родючості. 

Дядько:Ти пов'язаний із землею назавжди,
І означає, земля - твоє поле,
В якому ціною праці
Дається багатство і воля.

Дмитро: 8 листопада- день святого великомученика Димитрія. За народними уявленнями, святий Дмитро приносить зиму, а також завершує весільний сезон.

( заходить Олеся)

Олеся : ( співає) Я дівчинка – галичанка, Олесею звуся,

Своїм родом Юзьків дуже я горджуся.



Дмитро: ( співає): http://proridne.com/content/%d0%bd%d0%be%d1%82%d0%b8/%d0%91%d0%95%d0%97%20%d0%a2%d0%95%d0%91%d0%95,%20%d0%9e%d0%9b%d0%95%d0%a1%d0%ae%20%e2%80%94%201%20%e2%80%94%20001.png

Без тебе, Олесю, буйний вітер віє,
Без тебе, голубонько, сонечко не гріє.
Як день, так ніч, то рве душу,
Я до тебе прийти мушу,
Хоча й не раненько,
Олесю, серденько!

Діалог Дмитра і Олесі). 

Хлопець: 
В тебе очі, як чорниці, 
Чи прийти на вечорниці? 

Дівчинка: 


Не приходь, бо каже ненька, 
я ще дуже молоденька. 

Хлопець: 


В тебе очі, як порічки.
Чи не підем ми до річки? 

Дівчинка: 


Ні не підем, каже ненька, 
я ще дуже молоденька. 

Хлопець: 


В тебе очі – зорі неба, 
чи прислать сватів до тебе?.. 

Дівчинка:


Насмішив! Ти ще маленький! 
Йди додому, йди до неньки!

Олеся : ( співає) Я пестлива і вродлива, ніжна і тендітна,

Моя врода, як та квітка, що в саду розквітла.

Ліля : Це я квітка - Лілія.


( співає) ЛІЛІЯ

Не сама, не сама

Лілію садила,

Не сама, не сама

Лілію ростила!
Приспів:

Ой, ти ж, моя лілія,

Рости ж, моя лілія,

Рости ж, моя лілія,

Ти - моя лілея!
Ми удвох, ми удвох

Лілію садили,

Ми удвох, ми удвох

Лілію ростили!
Дядько: Так, Олеся. Ім'я слов'янського походження. Означає "лісова".

Олеся - ще походить від імені Олександра. Зараз - самостійне ім'я. День Ангела Олесі 24 липня.


Дядько: Лілія..  ім’я походить від латинської назви квітки ліліум – лілія.

Ліля: Ім'я  Лілея  просте,


Прізвище  маю Ткаченко.

Олеся:Лілія  чиста,  як  сніг,  


Чарами  дихає  голос,
Нас  веселить  її  спів,
Душу  підносить  до  Бога.

Діана1: Ніжна, мила і грайлива,


А, буваю, ще й лінива.
Танцювати дуже люблю,
Люблю віршики складати

Діана 2: Ох, і гарна, що й казати!


Черевички модні маю,
А скажіть, хто мене знає?

Григорій : Я вас знаю. Ой, Діани, красуні! (співають)



Багато    красунь    є    у   світі.
 Чимало  й  серед львів’
ян  .    
 Натусі,    Галини,    Любові,
 А    я    ж    вподобаю    Діан.

Діана1 : Діана    ім»я    від    принцеси.    
 І я    себе    гордо    несу,
 По    вулицях    Рима    й    Одеси.
 З  прикмет  це  красивих  не  все:  

Діана 2:  В    Діани    виразне    обличчя,


 Вона    переважно    струнка.
 Одягнена  добре  -  це    звично,
 Хода    мов    повітря    легка.

Григорій:  Коли    до    дівчат    залицяюсь,


 Якщо    в    них    є    інше        ім»я
 То    дуже    тоді    вибачаюсь    
  Шукаю    Діану    бо    я.


Олеся:  А заграйте-но, музики, в мене гарні черевики, 
Починайте скоріш грати, бо хочеться танцювати.

Діана: Я притупну каблучками, в боки розведу руками
Сплесну, вихром закружляю – черевики нові маю!

Магда:А черевички не простенькі, 


в них підківки золотенькі, 
та й риплять, ступлю лиш крок, 
так і просяться в танок.

Софія:А ми взуєм черевички, підмалюєм личка. 


І вам танець затанцюєм, тими черевичками!

Танець

Діани: Дядько Романе, доброго дня!

Роман: Доброго! Поки ви танцювали, я прочитав, що ім.»я Діана прийшло до нас із стародавнього Риму, там його носила богиня полювання і місяця, а перекладається воно як божественна.

Діани: Ми божественні!

Діана1: Це ім’я зараз поширене по всьому світу, його носять співачки, актриси, і навіть принцеси.

Діана 2: Ім»я це від Богині,

Ім»я моє, мов казка.

Діана1: Бо я – Богиня добра,

А де добро, там лиш любов!

Данило:  А я - «Божий суд».

Діани: Це як?

Роман: Тебе як звуть?

Данило: Данилом.
Роман: Данило - давньоєврейське ім'я, в перекладі означає « Божий суд»
Данило: Ім»я Данило – Божий Суд!

Усіх людей цей суд чекає!

А ще був король Данило,

Що місто Львів нам збудував.

Роман: Пишайся ти своїм ім.»ям,

Живи по християнськи.
Богдан : ( Співає)

http://proridne.com/content/%d0%bd%d0%be%d1%82%d0%b8/%d0%9c%d0%90%d0%a0%d0%86%d0%a7%d0%9a%d0%90%20%e2%80%94%201%20%e2%80%94%20001.png
В’ється, наче змійка,
Неспокійна річка,
Тулиться близенько
До підніжжя гір;
А на тому боці —
Там живе Марічка,
В хаті, що сховалась
У зелений бір.
Марічка: Я – Марічка,
Донечка слухняна у матусі.
Дома часу я не гаю,
Мамочці допомагаю.

Магда: Я україночка мала,
Магдою я зовуся,
Я на Сихові живу
І дуже цим горжуся.
Я красива і струнка,
Гарні очі маю,
Я моторна і швидка,
Як бджілка літаю!

Роман: А чиї ви будете, діти?

Я – Марічка з родини Федець.

Я – Магдалина з родини Хмиз.

А я Богдан з родини Артим.

А я – Ліза з родини Никитюк.

Всі: Цікаві імена: Марія, Магдалина, Богдан – Богом даний.

Богдан: Ім»я моє святе,

Ім.»я моє даний Богами!

Магда: Багато було, є і буде

Людей по імені Богдан.

Хмельницького всі знають люди,

Знають і Ступку – артист, пан…

Роман: Ліза - Божа клятва», «обітниця Богові. За Біблією Єлизавета відома, як мати Іоанна Хрестителя.

Ліза: Єлизавета – Марії-Діві рідня.

Народила сина, Іван йому ім.»я.

Роман: Біблійне ім'я, що означає «та, яка шанує Бога».

Ліза: Раніше ним називали тільки жінок шляхетного походження. Мої іменини: 19 листопада .

Магда:Душевна людина Єлизавета,
У тобі так багато радості, світла,
Тепла і вічной доброти,
Немає друга надійніш, ніж ти!

Марія: Ім’я моє просте й прекрасне.

Воно і древнє і сучасне,

Воно живе і вічно буде жить.

Роман: Ім’я рокове Марія... Марія – «сила», «материнська любов», «покровителька», як символ «покрова» всього народу» . Слово «Марія» майже до часів середньовіччя можна було почути лише в церкві.



Роман: А ти Магдалина . Теж Боже ім.»я. ( читає у книжці) Жіноче ім'я Магдалина має давньоєврейські коріння і сталося або від назви міста Мігдал-Ель.

Магда: Мені мама розповідала, що Магдалина перша побачила воскреслого Ісуса, спочатку прийняла його за садівника, але дізнавшись, кинулася до нього доторкнутися. Христос не дозволив їй це , але зате доручив провістити апостолам про своє воскресіння. А ще з Марією Магдалиною пов'язують традицію дарувати крашанки на Великдень . Мої іменини – 4 серпня.

Софія, Влад

Софія
Я маленька українка


І зовуть мене Софійка.

Я умію ще читати,

Та люблю пісні співати.
Приспів:

Про мамусю і татуся,

Про дідуся і бабусю,

Про калину-яворину,

І про нашу Україну.
Підростаю я щаслива,

Буду добра і вродлива.

Буду мамі помагати,

І усім пісні співати.

Роман:Підростай,дівчино, та співай на славу! О, мудра християнко!

Софія: ( здивовано) чому ви мене так назвали?



Роман: Бо Софія – мудрість.

Софія: А в Києві» Свята Софія» - храм стоїть.

Весь в золотім наряді, князь Ярослав звів в Божу мить.

В моїм краю, що зветься Україна,

Є дві легенди на одне ім'я -

Софія Київська і донька гір - Софія!

Неначе у жар-птиці два крила.

Влад: А ще в Святої Софії були три доньки: Віра, Надія, Любов.

Софія: Усі загинули за віру.

Влад: А про мене, що написано?



Роман :Слов'янське ім'я, значення імені Владислав: «хто володіє славою»

Влад: Ім»я моє з давніх – давен,

Є два поняття – «влада» й «слава».

Знаю, влада лиш від Бога,

Про мене – добра слава.

(Зоряна, Наталя, Юля,Юля, Остап)

Наталя: ( до Зоряни)

У нашої Зорянки

на личку веснянки!

Кучері дрібненькі,

гарні, як у неньки.

ну, а оченята –

карі, як у тата.


Зоряна: Ой Наталко, Наталко,

Бери-но ти качалку,

Вранці покачай,

Вечеряти мамі дай.

Наталя: Юлька, Юлька,

Юлька – кіт,

Юлька ходить без чобіт.

Остап: Вмієте дівчата жартувати. Як ваші імена?



Наталя : Моє ім’я – Наталя,
І хочу всім сказати я,
Що я справжня українка
І гарненька, як перлинка.

Зоряна: Я- Зоряна, друзів маю я багато,
І дівчаток, і хлоп’яток,
Весело проводим час
І радіє кожен з нас.

Юля: : Спочатку вам представлюсь я.
Юля – ось моє ім’я.
З радістю усім кажу,

Юля:Люблю музику й пісні,
Люблю танцювати,
Моя мрія у житті – артисткою стати.
Остап: Вдягніть, дівчата, бурку,
та сідайте на курку,
та полетимо...
доки ще спимо.

( дівчата хочуть прогнати Остапа)

Роман: Та він жартує!



Остап: Всі вороги сучасні і колишні
Запам'ятали сміх Остапа Вишні.

Юля:Міцний був духом чоловік!

Юля: Його гумор – справжній лік. Всім здоров»я добавляє.

Роман: Ім'я Остап в перекладі з грецької означає: «стійкий» той, хто міцно стоїть.( до Наталі) А як тебе звуть, щось я тебе не знаю.



Наталя: Моє ім.»я – «рідна», так перекладається з латинської.

Остап: Чудове ім.»я Наталія,

Співуче, як далека Італія.

Юля: Дядько Романе, а що сказано про наше ім.»я Юля?

Роман: Юля- латинське, походить від слова "юліус" , "кучерявий, пухнатий".

Остап: Сьогодні модне ім.»я Юля,

їм кучерів не бракує.

Роман: Кучері кучерями, а дівчата красиві душею.

Зоряна: Моє ім.»я Зоряна.

Ім»я моє є від зорі,

Що сяє десь там угорі.

Остап: Ти є зоря , то і світи!

Роман: Ім»я твоє є Божа воля,

Добром світи, завжди світи!

( Марта)

Марта: Дядько Романе, чи можна води набрати? Задумала хліб спекти, а води немає.

Роман: Зараз, зараз…Тебе звати Марта, а тебе –Ліза.

Марта: Ніби ви і не знаєте…

Роман: А чи знаєте ви, що означають ваші імена? О, ім.»я твоє панське!

Марта: Я – панна, Господиня марта я!

Я господиня всього варта, коли умію все робити,

З любов»ю жити і добро чинити.

( Юра, Юра)

Я є хлопчик Юрчик, карі оченята,

Чарівна усмішка, брови, як у тата,

Носик, як у мами, вушка, як у бабці,

І такий, як в мене, лиш мізинчик пальчик.

Приспів:

Юрчик! |

Так я звуся – Юрчик! |

Найкращий в світі – |

Я є хлопчик Юрчик! | (2)
Хлопчик я гарненький, що й не описати,

І картину з мене можна малювати.

Всі знайомі кажуть, правда, не хвалюся,

Що я дуже схожий на свого татуся!
Заходить Ростислав,Максим, Андрій, Андрій)

А що дівчата, без нас не сумували, признавайтесь ?

Марта: Ніхто і не збирався сумувати, мужні ви наші, найбільші, хоробрі, ті, кому треба рости.

Андрій: Чому ти так кажеш? Хто мужній, а хто найбільший?А кому треба ще рости?

Марта: Я прочитала про вас у книзі про імена, що має дядько Роман.

Хлопці: Цікаво! Прочитайте, хто з нас мужній, а хто найбільший.

Роман: Андрій: «Хоробрий», «мужній».В основі імені лежить грецьке слово «андрос»,

Андрій1:Я – мужній і хоробрий є!

Андрій2: Я – мужній і хоробрий є!

Я- як Андрій цей Первозванний!

Андрій1:13 грудня православні відзначають День святого Андрія Первозванного.

Андрій2: Колись моя бабуся казала, що на Андрія робиться дівицям надія.Треба розпитати як саме.

Андрій1Бути мужнім, тішити своїх близьких, 
Того хто поруч, розуміти. 
Андрій2І ангел в шатах білосніжних
Хай береже нас , Андрію!

Роман: Найбільший – Максим. Ім'я походить від латинського слова «Максимус». Ім'я Максим є римським.



Максим:Ім»я моє значить найбільший!

Ось тут хочу поміркувати…

Найбільший ростом чи ділами?

Роман:Найбільшим будь в своїх ділах!

Ростик: А я ,напевно, маю ще рости.

Роман: Не рості справа, а в славі. Твоє ім.»я – Ротислав означає рости на славу.



Ростик: (співає)

Чудове ім.»я Ростислав,

Слов»янське, чисте, мов зерно.

Чи може хтось цього не знав,

Повірте, ще проросте воно!

Роман:Таке поняття вічне – ріст!

Нам слід завжди спостерігати.

Настя: Робім добро один одному,

Творімо добрії діла!

Роман: Завдяки таким людям – зі звичайними іменами, доброю душею- нашу країну знають у цілому світі.



  • Найкраще, наймелодійніше ім.»я можна забруднити, заплямувати поганими вчинками.

  • І навпаки: звичайне ім.»я можна прославити до небес.

  • Пам»ятайте народну мудрість : «Не ім.»я прикрашає людину, а людина – ім.»я.

  • Тож прославляймо своє ім.»я добрими ділами!

Вчитель: Хочу висловити ще одну думку: Яким би ім.»ям не назвали тебе, мене, його… усі ми – Божі діти! « Я краплинка твоя, Господи..»


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка