Сценарій свята « Кожне ім’я – це Божа Благодать»
Дітвора ми українська, хлопці та дівчата.
Хоч на зріст , ми ще маленькі та душа завзята.
Ми малі, та всі ми друзі.
Ми одна родина.
А найбільша наша мати – рідна Україна.
Дівчатка:
Хоч мала я, невеличка, зате добре знаю,
Що край рідний – Україна, і її кохаю.
Тітка Настуся:
На околиці села,
Живу я - господиня, гарна тітонька Настуся.
Вчу я діток вишивати, і пісень співати.
Скоромовки говорити, гарно танцювати.
А ще я дуже полюбляю – гостей зустрічати,
Пирогами та млинцями радо пригощати!
То ж ходімо, дітоньки , та до тітки Насті в хатоньку.
Будем грати, танцювати, гарні пісеньки співати!
Дядько Дмитро: ( сидить на лавочці, гортає книжку про імена)
Дівчатка:
1. Добрий вечір, вашій хаті, уклін господині.
2. Добрий вечір, тіточко, наша любо квіточко!
Тітка Настя:
Добрий вечір, дівоньки, мої ясні зіроньки!
Дівчатка:
Ти за нами сумувала?
Дівчаточок виглядала?
Тітка Настя:
Звісно, любі, я чекала, вам смачненьке готувала:
І варенички, й узвар, і чарівних трав відвар.
Тож проходьте в мою хату, превелику, пребагату.
Дівчатка:
Стрічайте з калачами, з великими, смачними.
Бо ми прийшли з піснями, піснями голосними.
Тітка Настя:
А де ж наші хлопці? (чути стукіт, лунає музика, йдуть хлопці)
Хлопці:
Добрий вечір!
Тітка Настя:
І вам, хлопці, вечір добрий!
Хлопці:
1. Йшли ми вулицею, чуєм – дівчата співають, та й вирішили зайти.
Підходять до дідуся Романа:
-
А що ви читаєте, дідусю Романе?
Дідусь: Маю дуже цінну книжку. А дізнаєтесь, коли відгадаєте загадку:
Нас не було – воно було,
Нас не буде – воно буде,
Ніхто ні в кого його не бачив,
А в кожного є.( ім.»я.)
А відгадай-но: що я таке?
Всі хочуть, як народиться дитина,
Щоб я було красиве і дзвінке,
Бо носить все життя мене людина.
Дівчатка: як цікаво!
Тітка: На Землі здійснилося диво – народилася людина. Якою вона буде: розумною чи не дуже, доброю чи злою, красивою чи ні – важко сказати. Але одне вже можна сказати: вона буде носити те ім’я, яким її назвуть.
Дядько: Ім’я – це слово, з яким людина не розлучається ніколи, яке до неї приходить першим. Воно має бути дзвінким і красивим. Це ймення твоє.
Тітка: А тепер ви всі (але не дуже голосно) назвіть своє ім’я.
Дідусь: А скажіть-но, вам подобається ваше ім’я? Що в імені тобі моєму?
-
Моє ім’я — спів солов’я,
-
-Моє ім’я — таке приємне,
-
Таке чудове моє ім’я…
Тітка: Ім»я дається людині раз на віку. Часом воно живе довго і після смерті.
Роман: Кожне ім.»я – це Божа благодать!
Тітка. У неньки народилося дитя
Дитя моє! Бог дав тобі життя.
Роман Ти народивсь, і думає про тебе
Уся рідня, уся твоя сім’я,
Дають ім’я тобі, та згодом треба
Усім життям творить своє ім’я!
Тітка. І дівчатко, і хлоп!ятко мають право на ім.»я
Роман: Підростає немовлятко, чи дівчатко, чи хлоп»ятко,
Разом з ним іде це слово, слово це – його ім.»я.
Богдан: Народжена Богом дитина - це я,
Тому і дістав я Боже ім.»я.
Пісня» День ангела»
Тітка: Ім»я людини давав священник у церкві під час хрещення. Переважно називали іменем того святого, у чий день народилось немовля: Петра, Івана, Ганни.. Ймовірно, в цьому була своя мудрість. Людину охороняв небесний захисник -Ангел.
Дідусь: Ім»я людини юридично закріплюється у ЗАГсі і кожному видається свідоцтво про народження.
Тітка: Вчені вважають, що ім.»я, по-батькові, місяць народження тісно пов»язані з характером людини.
Дідусь: Вчені радять звертати увагу на пору року, в яку народилась дитина.
Хто родився..
Хто родився восени, вставай і співай – 2р.
На таланти ми багаті, ще й уперті і завзяті,
І тому ми досягаєм у житті тих результатів.
Хто родився взимку, вставай і співай – 2р.
Принципові ми особи, ще й дипломатичні,
Важкі питання ми рішаєм, бо швидко рішення приймаєм.
Хто родився навесні, вставай і співай – 2р.
Ображатися ми любим, ще й егоїстичні,
Та обдаровані натури, лідери практичні.
Хто родився влітку, вставай і співай – 2р.
Емоційні й імпульсивні, ризикнути любим,
Ще й натури ми активні, працелюбні дуже.
-
Я часто чув вислови: «Не посором свого імені», «Гідно збережи своє ім'я», «Щоб і пляма на твоє ім'я не впала». Чув, та ніколи не звертав уваги на глибину їхнього змісту. Але ось одного разу почув сказане на адресу знайомого: «Він дорожить сімейним іменем», і мені відкрилася споконвічна мудрість: найдорожче у людини — ім'я .
Тітка:Св. Апостол Павло так цінив своє добре ім'я і славу, що сказав: „Волію бо радше вмерти, ніж щоб хтось знівечив оту мою славу.
Дядько: У «Книзі премудростей» цар-письменник Соломон сказав:» Добре ім’я людина може втратити в одну мить, а здобути його не вистачить і всього життя.»
Уч: Дядько Романе, а що означає ім.»я тітки - Настя?
Роман ( читає) Настя, Анастасія. Ім’я Анастасія спочатку прийшло до нас із Греції, в перекладі воно означає «воскресла».
Ім»я моє – Анастасія,
Ім.»я переклад-« воскресіння»,
Маймо терпіння, маймо вміння.
Тітка:Раніше це ім’я було популярно в царської династії.
-
А прочитай, Романе, про своє ім.»я!
Роман читає: Ім'я походить від латинського слова «Романус», що означає "римський, римлянин".
Я є Роман, я житель Риму!
Вічного міста на Землі! Мої іменини 1 грудня.
Тітка: А мої - 4 січня.
Пісня» Романе, Романочку»
Ой, у полі криниченька,
В ній холодна водиченька.
Ой, там Галя воду брала
Та й з Романом розмовляла.
Ой, став Роман жартувати,
З відер воду виливати.
"Ой, Романе, Романочку,
Не лий воду на сорочку.
Бо лихую матір маю,
Буде бити - добре знаю.
Буде бити ще й лаяти
І Романом докоряти.»
(Коло криниці)
Оля1: Доброго дня , вам!
Оля2: Доброго!
Оля1: А чого це ти з одним відром по воду прийшла?
Оля2: Дужку зламала!
Оля1:В тебе чоловік тракторист, техніку ремонтує, а відро не може?
Оля2: Так само,як і твій: не хоче! В руках двоє відер носиш, а коромисла не зробить!
Оля1: А чи давно ти , сусідко, в місті була?
Оля2: Днів зо три, нездужала, хворіла!
Оля1: А я бач ніяк не зрозумію, чого на моїй грядці так «багато» червоних помідорів стало.
Оля2: Гріх вам, сусідко, не я їх збирала..
Оля1: (До дядька) А що ви читаєте, дядьку Романе?
Дядько: Маю дуже цінну книжку, де пише про всі імена.
Оля2: І про нас з кумою написано?
Оля1: І про Ольгу написано?
Дядько: Написано.. Ольга.. Ім’я походить від давньоскандинавського імені Хельга — свята, світла, велична.
Оля2: Це ім’я уславила в Україні київська княгиня Ольга. Вона ж є і святою покровителькою імені – свята блаженна княгиня Ольга. Княгиня Ольга - мати київського князя Святослава,
Оля1. Свята Ольга зображена на фресці Київського Софійського собору.
Дядько Отже, іменини Ольги святкують 24 липня.
Оля2: Якщо на Ольги грім глухий – дощ буде тихий, якщо гучний – литиме злива.
ПІСНЯ ПРО ОЛЮ
Жартівливий переспів пісні «Ґандзя»
Олю знаємо давненько –
Цю кумоньку молоденьку,
Та, погляньте, добрі люди:
Оля скрізь встигає бути!
Приспів:
Оля гарна, Оля чічка,
Оля гарна молодичка!
Оля вміла! Оля класна!
Оля юна і прекрасна!
( приходить Дмитро) Як ви гарно себе хвалите, кумоньки! А таки гарні, гарні дівчата!
Оля1: Та це все дядько Роман.Це він нам про імена розповідає.
Дмитро: А я про своє сам знаю. Я- Дмитро. Ім'я Дмитро в перекладі з грецького означає - що належить Деметрі. В античній міфології Деметра - богиня родючості.
Дядько:Ти пов'язаний із землею назавжди,
І означає, земля - твоє поле,
В якому ціною праці
Дається багатство і воля.
Дмитро: 8 листопада- день святого великомученика Димитрія. За народними уявленнями, святий Дмитро приносить зиму, а також завершує весільний сезон.
( заходить Олеся) Олеся : ( співає) Я дівчинка – галичанка, Олесею звуся, Своїм родом Юзьків дуже я горджуся.
Дмитро: ( співає): 
Без тебе, Олесю, буйний вітер віє,
Без тебе, голубонько, сонечко не гріє.
Як день, так ніч, то рве душу,
Я до тебе прийти мушу,
Хоча й не раненько,
Олесю, серденько!
Діалог Дмитра і Олесі).
Хлопець:
В тебе очі, як чорниці,
Чи прийти на вечорниці?
Дівчинка:
Не приходь, бо каже ненька,
я ще дуже молоденька.
Хлопець:
В тебе очі, як порічки.
Чи не підем ми до річки?
Дівчинка:
Ні не підем, каже ненька,
я ще дуже молоденька.
Хлопець:
В тебе очі – зорі неба,
чи прислать сватів до тебе?..
Дівчинка:
Насмішив! Ти ще маленький!
Йди додому, йди до неньки!
Олеся : ( співає) Я пестлива і вродлива, ніжна і тендітна, Моя врода, як та квітка, що в саду розквітла. Ліля : Це я квітка - Лілія.
( співає) ЛІЛІЯ
Не сама, не сама
Лілію садила,
Не сама, не сама
Лілію ростила!
Приспів:
Ой, ти ж, моя лілія,
Рости ж, моя лілія,
Рости ж, моя лілія,
Ти - моя лілея!
Ми удвох, ми удвох
Лілію садили,
Ми удвох, ми удвох
Лілію ростили!
Дядько: Так, Олеся. Ім'я слов'янського походження. Означає "лісова".
Олеся - ще походить від імені Олександра. Зараз - самостійне ім'я. День Ангела Олесі 24 липня.
Дядько: Лілія.. ім’я походить від латинської назви квітки ліліум – лілія.
Ліля: Ім'я Лілея просте,
Прізвище маю Ткаченко.
Олеся:Лілія чиста, як сніг,
Чарами дихає голос,
Нас веселить її спів,
Душу підносить до Бога.
Діана1: Ніжна, мила і грайлива,
А, буваю, ще й лінива.
Танцювати дуже люблю,
Люблю віршики складати
Діана 2: Ох, і гарна, що й казати!
Черевички модні маю,
А скажіть, хто мене знає?
Григорій : Я вас знаю. Ой, Діани, красуні! (співають)
Багато красунь є у світі.
Чимало й серед львів’ян .
Натусі, Галини, Любові,
А я ж вподобаю Діан.
Діана1 : Діана ім»я від принцеси.
І я себе гордо несу,
По вулицях Рима й Одеси.
З прикмет це красивих не все:
Діана 2: В Діани виразне обличчя,
Вона переважно струнка.
Одягнена добре - це звично,
Хода мов повітря легка.
Григорій: Коли до дівчат залицяюсь,
Якщо в них є інше ім»я
То дуже тоді вибачаюсь
Шукаю Діану бо я.
Олеся: А заграйте-но, музики, в мене гарні черевики,
Починайте скоріш грати, бо хочеться танцювати.
Діана: Я притупну каблучками, в боки розведу руками,
Сплесну, вихром закружляю – черевики нові маю!
Магда:А черевички не простенькі,
в них підківки золотенькі,
та й риплять, ступлю лиш крок,
так і просяться в танок.
Софія:А ми взуєм черевички, підмалюєм личка.
І вам танець затанцюєм, тими черевичками!
Танець
Діани: Дядько Романе, доброго дня!
Роман: Доброго! Поки ви танцювали, я прочитав, що ім.»я Діана прийшло до нас із стародавнього Риму, там його носила богиня полювання і місяця, а перекладається воно як божественна.
Діани: Ми божественні!
Діана1: Це ім’я зараз поширене по всьому світу, його носять співачки, актриси, і навіть принцеси.
Діана 2: Ім»я це від Богині,
Ім»я моє, мов казка.
Діана1: Бо я – Богиня добра,
А де добро, там лиш любов!
Данило: А я - «Божий суд».
Діани: Це як?
Роман: Тебе як звуть?
Данило: Данилом.
Роман: Данило - давньоєврейське ім'я, в перекладі означає « Божий суд»
Данило: Ім»я Данило – Божий Суд!
Усіх людей цей суд чекає!
А ще був король Данило,
Що місто Львів нам збудував.
Роман: Пишайся ти своїм ім.»ям,
Живи по християнськи.
Богдан : ( Співає)
В’ється, наче змійка,
Неспокійна річка,
Тулиться близенько
До підніжжя гір;
А на тому боці —
Там живе Марічка,
В хаті, що сховалась
У зелений бір.
Марічка: Я – Марічка,
Донечка слухняна у матусі.
Дома часу я не гаю,
Мамочці допомагаю.
Магда: Я україночка мала,
Магдою я зовуся,
Я на Сихові живу
І дуже цим горжуся.
Я красива і струнка,
Гарні очі маю,
Я моторна і швидка,
Як бджілка літаю!
Роман: А чиї ви будете, діти?
Я – Марічка з родини Федець.
Я – Магдалина з родини Хмиз.
А я Богдан з родини Артим.
А я – Ліза з родини Никитюк.
Всі: Цікаві імена: Марія, Магдалина, Богдан – Богом даний.
Богдан: Ім»я моє святе,
Ім.»я моє даний Богами!
Магда: Багато було, є і буде
Людей по імені Богдан.
Хмельницького всі знають люди,
Знають і Ступку – артист, пан…
Роман: Ліза - Божа клятва», «обітниця Богові. За Біблією Єлизавета відома, як мати Іоанна Хрестителя.
Ліза: Єлизавета – Марії-Діві рідня.
Народила сина, Іван йому ім.»я.
Роман: Біблійне ім'я, що означає «та, яка шанує Бога».
Ліза: Раніше ним називали тільки жінок шляхетного походження. Мої іменини: 19 листопада .
Магда:Душевна людина Єлизавета,
У тобі так багато радості, світла,
Тепла і вічной доброти,
Немає друга надійніш, ніж ти!
Марія: Ім’я моє просте й прекрасне.
Воно і древнє і сучасне,
Воно живе і вічно буде жить.
Роман: Ім’я рокове Марія... Марія – «сила», «материнська любов», «покровителька», як символ «покрова» всього народу» . Слово «Марія» майже до часів середньовіччя можна було почути лише в церкві.
Роман: А ти Магдалина . Теж Боже ім.»я. ( читає у книжці) Жіноче ім'я Магдалина має давньоєврейські коріння і сталося або від назви міста Мігдал-Ель.
Магда: Мені мама розповідала, що Магдалина перша побачила воскреслого Ісуса, спочатку прийняла його за садівника, але дізнавшись, кинулася до нього доторкнутися. Христос не дозволив їй це , але зате доручив провістити апостолам про своє воскресіння. А ще з Марією Магдалиною пов'язують традицію дарувати крашанки на Великдень . Мої іменини – 4 серпня.
Софія, Влад
Софія
Я маленька українка
І зовуть мене Софійка.
Я умію ще читати,
Та люблю пісні співати.
Приспів:
Про мамусю і татуся,
Про дідуся і бабусю,
Про калину-яворину,
І про нашу Україну.
Підростаю я щаслива,
Буду добра і вродлива.
Буду мамі помагати,
І усім пісні співати.
Роман:Підростай,дівчино, та співай на славу! О, мудра християнко!
Софія: ( здивовано) чому ви мене так назвали?
Роман: Бо Софія – мудрість.
Софія: А в Києві» Свята Софія» - храм стоїть.
Весь в золотім наряді, князь Ярослав звів в Божу мить.
В моїм краю, що зветься Україна,
Є дві легенди на одне ім'я -
Софія Київська і донька гір - Софія!
Неначе у жар-птиці два крила.
Влад: А ще в Святої Софії були три доньки: Віра, Надія, Любов.
Софія: Усі загинули за віру.
Влад: А про мене, що написано?
Роман :Слов'янське ім'я, значення імені Владислав: «хто володіє славою»
Влад: Ім»я моє з давніх – давен,
Є два поняття – «влада» й «слава».
Знаю, влада лиш від Бога,
Про мене – добра слава.
(Зоряна, Наталя, Юля,Юля, Остап)
Наталя: ( до Зоряни)
У нашої Зорянки
на личку веснянки!
Кучері дрібненькі,
гарні, як у неньки.
ну, а оченята –
карі, як у тата.
Зоряна: Ой Наталко, Наталко,
Бери-но ти качалку,
Вранці покачай,
Вечеряти мамі дай.
Наталя: Юлька, Юлька,
Юлька – кіт,
Юлька ходить без чобіт.
Остап: Вмієте дівчата жартувати. Як ваші імена?
Наталя : Моє ім’я – Наталя,
І хочу всім сказати я,
Що я справжня українка
І гарненька, як перлинка.
Зоряна: Я- Зоряна, друзів маю я багато,
І дівчаток, і хлоп’яток,
Весело проводим час
І радіє кожен з нас.
Юля: : Спочатку вам представлюсь я.
Юля – ось моє ім’я.
З радістю усім кажу,
Юля:Люблю музику й пісні,
Люблю танцювати,
Моя мрія у житті – артисткою стати.
Остап: Вдягніть, дівчата, бурку,
та сідайте на курку,
та полетимо...
доки ще спимо.
( дівчата хочуть прогнати Остапа)
Роман: Та він жартує!
Остап: Всі вороги сучасні і колишні
Запам'ятали сміх Остапа Вишні.
Юля:Міцний був духом чоловік!
Юля: Його гумор – справжній лік. Всім здоров»я добавляє.
Роман: Ім'я Остап в перекладі з грецької означає: «стійкий» той, хто міцно стоїть.( до Наталі) А як тебе звуть, щось я тебе не знаю.
Наталя: Моє ім.»я – «рідна», так перекладається з латинської.
Остап: Чудове ім.»я Наталія,
Співуче, як далека Італія.
Юля: Дядько Романе, а що сказано про наше ім.»я Юля?
Роман: Юля- латинське, походить від слова "юліус" , "кучерявий, пухнатий".
Остап: Сьогодні модне ім.»я Юля,
їм кучерів не бракує.
Роман: Кучері кучерями, а дівчата красиві душею.
Зоряна: Моє ім.»я Зоряна.
Ім»я моє є від зорі,
Що сяє десь там угорі.
Остап: Ти є зоря , то і світи!
Роман: Ім»я твоє є Божа воля,
Добром світи, завжди світи!
( Марта)
Марта: Дядько Романе, чи можна води набрати? Задумала хліб спекти, а води немає.
Роман: Зараз, зараз…Тебе звати Марта, а тебе –Ліза.
Марта: Ніби ви і не знаєте…
Роман: А чи знаєте ви, що означають ваші імена? О, ім.»я твоє панське!
Марта: Я – панна, Господиня марта я!
Я господиня всього варта, коли умію все робити,
З любов»ю жити і добро чинити.
( Юра, Юра)
Я є хлопчик Юрчик, карі оченята,
Чарівна усмішка, брови, як у тата,
Носик, як у мами, вушка, як у бабці,
І такий, як в мене, лиш мізинчик пальчик.
Приспів:
Юрчик! |
Так я звуся – Юрчик! |
Найкращий в світі – |
Я є хлопчик Юрчик! | (2)
Хлопчик я гарненький, що й не описати,
І картину з мене можна малювати.
Всі знайомі кажуть, правда, не хвалюся,
Що я дуже схожий на свого татуся!
Заходить Ростислав,Максим, Андрій, Андрій)
А що дівчата, без нас не сумували, признавайтесь ?
Марта: Ніхто і не збирався сумувати, мужні ви наші, найбільші, хоробрі, ті, кому треба рости.
Андрій: Чому ти так кажеш? Хто мужній, а хто найбільший?А кому треба ще рости?
Марта: Я прочитала про вас у книзі про імена, що має дядько Роман.
Хлопці: Цікаво! Прочитайте, хто з нас мужній, а хто найбільший.
Роман: Андрій: «Хоробрий», «мужній».В основі імені лежить грецьке слово «андрос»,
Андрій1:Я – мужній і хоробрий є!
Андрій2: Я – мужній і хоробрий є!
Я- як Андрій цей Первозванний!
Андрій1:13 грудня православні відзначають День святого Андрія Первозванного.
Андрій2: Колись моя бабуся казала, що на Андрія робиться дівицям надія.Треба розпитати як саме.
Андрій1Бути мужнім, тішити своїх близьких,
Того хто поруч, розуміти.
Андрій2І ангел в шатах білосніжних
Хай береже нас , Андрію!
Роман: Найбільший – Максим. Ім'я походить від латинського слова «Максимус». Ім'я Максим є римським.
Максим:Ім»я моє значить найбільший!
Ось тут хочу поміркувати…
Найбільший ростом чи ділами?
Роман:Найбільшим будь в своїх ділах!
Ростик: А я ,напевно, маю ще рости.
Роман: Не рості справа, а в славі. Твоє ім.»я – Ротислав означає рости на славу.
Ростик: (співає)
Чудове ім.»я Ростислав,
Слов»янське, чисте, мов зерно.
Чи може хтось цього не знав,
Повірте, ще проросте воно!
Роман:Таке поняття вічне – ріст!
Нам слід завжди спостерігати.
Настя: Робім добро один одному,
Творімо добрії діла!
Роман: Завдяки таким людям – зі звичайними іменами, доброю душею- нашу країну знають у цілому світі.
-
Найкраще, наймелодійніше ім.»я можна забруднити, заплямувати поганими вчинками.
-
І навпаки: звичайне ім.»я можна прославити до небес.
-
Пам»ятайте народну мудрість : «Не ім.»я прикрашає людину, а людина – ім.»я.
-
Тож прославляймо своє ім.»я добрими ділами!
Вчитель: Хочу висловити ще одну думку: Яким би ім.»ям не назвали тебе, мене, його… усі ми – Божі діти! « Я краплинка твоя, Господи..» |