Сценарій Дня Святого Миколая



Скачати 165.79 Kb.
Дата конвертації02.05.2016
Розмір165.79 Kb.
Сценарій Дня Святого Миколая
Дійові особи: Янголи, Святий Миколай, Чортик, Ябіда, ведучі
Ведуча: Доброго дня шановні батьки і вчителі, дорогі діти! Хто не знає про святого Миколая? Малий і старий знає про нього. Щороку приходить він у кожну господу з миром і дарунками. Для маленьких стає чарівною казкою, коли невидимо з’являється вночі і кладе під подушку такі бажані гостинці. Виростають діти - і добра казка зникає, а Миколай залишається.

Ведуча: Наслідуймо добро і вчинки Миколая! Нехай це свято стане для нас святом Милосердя, святом Доброти, Прощення, Любові до ближніх.

Ведуча: Кожного року відзначають два свята Миколая. Перше - 22 травня, а друге - 19 грудня - сьогодні.
Ведуча: Зимового Миколая відзначають урочисто, запрошують гостей. Святого Миколая люди люблять, бо він - захисник усіх бідних, і знедолених. Найбільше люблять і шанують його діти. Для них він - почесний охоронець і завжди приходить з подарунками.
Ведуча: Ще донедавна рідко в якій з українських хат не було ікони святого Миколая. Його шанували і шанують за велике милосердя і любов до ближнього свого.
Ведуча: То хто ж був святий Миколай, якого так шанують в народі?
Ведуча: Народився він на території нинішньої Туреччини в добрій християнській родині подружжя Феофана і Нонни. Довго в них не було дітей. Та молитвами, добрими справами і обітницею присвятити своє життя Богу удостоїлися вони спадкоємця.
Ведуча: З раннього віку Святе Письмо було у нього улюбленою книгою, всі дні проводив у церкві, потім став дияконом. Гарячою молитвою та проповідями він викликав подив і глибоку пошану прихожан.
Ведуча: Після смерті батька Миколаю дісталась велика спадщина. Але він потай роздав усе бідним. У своїх милосердних ділах намагався залишитись невідомим. Під час подорожі морем до Єрусалиму св. Миколай вгамував бурю на морі.
Ведуча: Довгі роки дарував людям світло Христової віри, вершив великі чудеса. Не раз рятував потопаючих на морі, вмираючих з голоду. Доживши до глибокої старості, 19 грудня приблизно 345-351 року чудотворець помер. Останніми словами його були: «В руки Твої, о Боже, передаю дух свій».
Ведуча: Після його смерті багато чудесних зцілень відбулося біля його гробу, бо його мощі були мироточиві. Мощі зберігаються у підземеллі міста БарІ в Італії.
Ведуча: На Україні є багато церков святого Миколая. У кожній українській хаті є образ Чудотворця.
(Ведучі ідуть із сцени)

(3 янгола виходять на сцену.)
Янгол 1: Що нині за днина,

Що нині за свято,

Що сюди зібралось

Так гостей багато?


Янгол 2: Знаю, що за днина,

Знаю, що за свято.

То прийшли Вкраїні

І нам честь віддати.


Янгол 3: Всім нам честь віддати,

Бога привітати,

Про святого Миколая

У цей день згадати.


2 та 3 янголи звертаються до 1:
Янгол 2: А чи знаєш ти, чому ми тут сьогодні зібралися?
Янгол 1: Якщо чесно, то не дуже.

Знаю лиш що нам потрібно

до людей іти із миром,

прославляти Миколая.

Хто такий – поки не знаю.
Янгол 3: Слухай нас уважно, та запам’ятовуй.

Жив колись давно на світі

Десь у Азії юнак,

Роздавав дарунки дітям

Той багатий одинак.
Янгол 2 Бідним дітям у потребі

Дарувати він любив,

Аж Господь Вседобрий в небі

Миколая полюбив


Янгол 3 Став єпископом всезнаним

Миколай і чемно жив.

Особливої пошани

Він у Бога заслужив.


Янгол 2 Запитав Господь: «Що хочеш

За свої заслуги ти?»

- Хочу, Господи, я хочу

Раз на рік на Землю йти.


Завітати в кожну хату,

Всіх вітати знов і знов,

Чемним дітям роздавати

Подарунки за любов.


Янгол 3 І отак щоразу, діти,

Вам щороку Бог дає:

Миколай мандрує світом –

Подарунки роздає.


Янгол 1: Зрозумів, зрозумів. Він святий, допомагає,

про людей на світі дбає.

Тільки от одне іще, як же він сюди прийде?

Все зима собой накрила, снігом все навкруг сповила.


Янгол 2: Хуртовина виє, плаче,

Ліс закидала сніжком. (Дзвонять дзвіночки)

Що там? Сани... Коні скачуть...

Хтось на санях із мішком.


Янгол 3: Що за пан там? Хто побачить?

Хто махає із саней?

То святий Микола скаче,

Покровитель всіх дітей.


Янгол 1: Хто він? Що він?

Звідки взявся?

Дітям радість він приніс,

Роздає дарунки щиро,

Цілу купу їх привіз.
Янгол 3: Усіх чемних, не сварливих,

І слухняних, і дбайливих.

Тих, що старших поважають,

Малюків не ображають.


Янгол 2: Хто до діла тягне руки,

Хто охочий до науки —

Всіх дарунком привітає,

Радо всіх благословляє.


Янгол 1 А ледачим, неслухняним,

Хто робив комусь погане —

Тільки різочку — і все —

Він сьогодні принесе.


З кутка вилізає Ябіда.
Ябіда: Привіт! На Ябіду чекали?

Це ж ви мені аплодували?

Усе про вас я розповім (погрожує пальцем)

І Миколаю доповім. (Дістає список)

Хто дівчат хапав за коси,

Стукнув хто кого по носі,

Хто в час тихої години

Їв під ковдрою насіння...

Треба кращими ставати,

Годі вам байдикувати. (Трясе списком)

Кожному отут готове

Справедливе чесне слово.

Хто на стіл компот розлив,

Шибку сніжкою розбив,

На заняттях замість вправ

На стільці тихенько спав.


Янгол 2: Досить, не треба продовжувати. Зараз сюди прийде Святий Миколай, він сам розбереться, хто що робив.
Янгол 3: Раз на рік ми завжди йому допомагаємо роздавати дарунки дітям.
Ябіда: (з кутка): Усі дарунки — тільки мені, а більше нікому. Вони (вказує на дітей) не заслуговують! Святий Миколай прийде, я йому, звісно, все розповім. (кривляється)
Янгол 1: (дітям): Ви що, розгубилися?
Янгол 2:: Перелякалися?
Янгол 3: Та не бійтесь ви, Святий Миколай дуже любить дітей.
Янгол 1: Він завжди шукає в дитини щось добре, хороше. А от ти якщо такий Ябіда, то тобі подарунків від нього не буде. (Звертається до Ябіди).
Янгол 3: Ходімо, янголята, допоможемо Святому Миколаю знайти дорогу в такий сніжний день.
(Янголи ідуть із сцени. На сцені залишається Ябіда та перечитуючи свій список погрожує глядачам пальцем, посміхається)
(Прибігає Чортик підбігає до Ябіди, вітається спершу з ним а потім з глядачами)
Чортик: Привіт, дзень добрий, гутен таг! (Кланяється).

Вітаю вас на різний смак.

Мене звуть антипком,

До вас примчав я аж із пекла,

У вас – зима, в нас – хата тепла,

У вас – мороз за хвіст щипа (показує хвоста),



І снігу в очі насипа,

Не дивіться, що я тут гість,

Морозить, студить, як на злість.
(В кінці залу задзвонили дзвони).
О, це вже ангели сходять з неба,

Десь би тут сховатись треба.


(Забирає Ябіду з собою, та ховаються)
Миколай:

- Доброго дня, любі діти, шановна громадо! Я прийшов до вас із далеких небесних просторів і приніс вам благословення від Бога.

Нині свято в вашім домі

І я вас вітаю,

Гараздів, здоров’я і доброї долі

Щиро вам бажаю.

Колись в цій школі я вже був,

Дарунки дітям роздавав,

До праці всіх вас закликав,

Наказував вам чесно жити,

Від зла тікати, а добро творити.

Сьогодні я приніс вам солодкі й смачні подарунки й усіх ними наділю: і чемних, і, навіть, не зовсім чемних, бо ви всі мені любі й милі.


Янгол 1: Святий Миколаю, тебе ми чекаємо.

Ці дітки хороші, напевно це знаємо!


(Ябіда вибігає із хованки та підбігає до Миколая)
Ябіда: Вибачайте за втручання!

Вже стомився від чекання.

Розповім Вам, Миколаю,

Що про кожного з них знаю.


Святий Миколай: Хто такий? Не розумію?
Ябіда: Фактами тут володію. (Показує список)

Чемних тут нема —- біда,

Тільки я ось — Ябеда.
Святий Миколай: Хто ж назвав тебе так?

Ябіда: Діти. (байдуже махає рукою)
Янгол 3: Правди, друже, ніде діти.
Святий Миколай: Бути ябедою — гріх.
Янгол 2: Жде за це дарунка! Сміх!
Ябеда (реве): Що ж тепер мені робити?

Як дарунок заробити?


Святий Миколай: Я дарунки без діла не роздаю. За добрі вчинки, за хорошу поведінку. Тільки діточкам, що чемні, слухняні, радісні, добрі. Якщо хочеш дарунок — проси вибачення в Бога та діточок. І ставай веселим, небайдужим, бери участь у нашому святі.
Ябеда (проходить уперед): Господи, в ім'я Ісуса, пробач мені, що я ябедничав. Тепер я буду чемним, добрим, слухняним. Амінь. (Звертається до дітей) І ви, малята, пробачте мені.
Янгол 1: (бере список Ябеди, розгортає — там усе чисто): Дивись, діти попросили пробачення, і їхні негарні вчинки позникали. Бог пробачив.
Янгол 2: Святий Миколаю, вони всі заслуговують на дарунки.
Миколай. А чи вмієте ви відгадувати загадки?
Діти. Вміємо.
Миколай. Уважно слухайте і відгадуйте.
Впаде з неба - не розіб'ється,

Впаде в воду - розпливеться. (Сніжинка)


Живе - летить, помре - побіжить. (Сніг)
Що це за птиця,

Що сонця боїться? (Сніжинка)


Летить коник, басує,

Полем-долом пустує,

Ніхто його не впіймає,

Ніхто не загнуздає. (Вітер)


Торох, торох, розсипався горох,

Почало світати - нема що збирати. (Небо і зорі)


(Чортик чхає за завісою).

Янгол 1: Тихо, діти! Хтось тут є. треба подивитись. (Ангел шукає когось на сцені, знайшовши, тягне за хвоста чортика на сцену).
Чортик (плаче) Ой-ой-ой! Болить.
Ангел 3: Ось цей боягуз. Бачите як сховався!
Чортик: І зовсім я не боягуз!

До цих нечемних дітей

Я із самого пекла примчався.

Прутики вербові я приніс. (Показує вязку).

І кожен з прутиків придається

Отим лінивим, що не вчаться!


(Бігає по сцені, розмахує вязкою прутиків).
Янгол 2:(підходить до нього).

Геть, антипко, то дарма,

Лінюхів у нас нема.

Правда, діти, що нема?



Діти: Нема!
Чортик: Хай ці прутики придбає,

Хто батькам не помагає.



Янгол 3: Геть, антипко, то дарма –

Неслухняних в нас нема.

Правда, діти, що нема?
Діти: Нема!
Ангели і діти: Геть, антипко! (Проганяють, він втікає).
Ябіда стоїть поруч із Миколаєм та показує Чортикові навздогін язика.

Ябіда стоїть і тулиться до Миколая.
(Знову вибігає чорт на сцену, в руках – книга «Гріхи»).
Чортик: Кому дарунків?

Забіякам цим і пустунам?

Боягузам, лінюхам?(сміється)

Антипкам краще знати,

Кому дарунки роздавати.

Миколаю, зупинися,

Подарунки заховай,

Тут зібрались діти грішні (показує книгу)

Ти нічого їм не дай!

О! Гріхів у них багато!


(Одягає окуляри, сідає на краю сцени, відкриває книгу «Гріхи» і починає читати).
Ось вчора Гриць тихцем у друга кинув камінцем.

Іванко бігав над потоком і Ганнусі підбив око.

А малий Андрій до кави своїй мамі всипав солі.

Павло часто не ходив до школи.

А Оксанка – що й казати, не хотіла іти спати!

Нагрішили, нагрішили, ти дарунків їм не дай!

Дай мені, а я швиденько донесу їх у свій край!
Ангел 1: Ах ти, чого вдерся в нашу хату?

Бачиш, тут святий Миколай,

Ану швидко звідси втікай!
Чортик: Ні, я вам не помішаю,

Я ще щось сказати маю…


Ангел 2: Досить, досить! Щось ти

Крутиш, баламутищ.

Не дійдеш ти так до цілі.

Всі крутійства ті – намарне,

Бо всі діти наші – гарні.

Згинь, нечиста сило!

Не ходи по цьому світу,

Зла ніде не сій!!!

Геть звідси!
(Ангели разом виганяють чорта)
Миколай: Ці дарунки, діти, роздадуть ангели господні,

А ви нам вірші розкажіть та й заспівайте сьогодні.


Миколай:

Най кожного часу і в кожну годину

Господь вам поможе, в біді не покине.

Тіштеся, радійте, діти,

Та горніться до освіти.

Хай пожиток із вас буде,

Як вже вийдете у люди.

Пильно вчіться і моліться,

Не лінуйтеся, трудіться

І від злого стережіться.

Дуже прошу: обминайте

Навіть самий менший гріх.

Батька й неньку поважайте

І вчителів своїх.

Святу Христову віру бережіть,

Нікому зла і кривди не чиніть.


Ангел 1: Погуляли ми чудово,

Але нам рушати час.

Та за рік обов'язково.

Завітаємо до вас.


Ангел 3: Ви ж дивіться, будьте гарні,

Не грішіть і не пустуйте.

Щоб слова не стали марні,

За своїм життям слідкуйте.

З неба будемо слідити!

Прощавайте, любі діти.


Миколай:

От настав прощатись час,

Залишаю вже я вас.

Будьте добрі й завжди щирі,

Живіть в злагоді і мирі.

Мамі й татку помагайте,

Менших себе не чіпайте.

Вчителям у поміч будьте,

І мене ви не забудьте.

Швидко мчиться часу лік,

Знов прийду я через рік

На велике, світле свято.



З Миколаєм вас, малята!




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка