Самостійна робота із «загального мовознавства» для спеціалістів



Скачати 198.83 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір198.83 Kb.
САМОСТІЙНА РОБОТА

ІЗ «ЗАГАЛЬНОГО МОВОЗНАВСТВА»

ДЛЯ СПЕЦІАЛІСТІВ
(розробник – кандидат філологічних наук, доцент Д. І. Терехова)
Оцінювання знань

Перевірка підготовленості студентів з навчальної дисципліни передбачає виявлення 1) рівня теоретичних знань; 2) ступеня оволодіння уміннями лінгвістичного аналізу.



Критерії оцінювання знань студентів:

1) відповідність змісту відповіді темі;

2) повнота розкриття теми, логічність, послідовність викладу;

3) фактична точність, точність терміновживання;

4) обізнаність у літературі з предмету;

5) вміння сформулювати свою точку зору на проблему, що розглядається;



Завдання для позааудиторної самостійної роботи студентів
Репродуктивний рівень

А. Відповісти на запитання, винесені для самостійного опрацювання, наприклад:
Тема: Знаковість і одиниці мови. Мова і несловесні засоби спілкування
Мета: розглянути погляди мовознавців щодо визначення знакових одиниць мови; з’ясувати роль несловесних форм спілкування.
Завдання:

– визначити, що є знаком у мові, з позицій унілатеральної та білатеральної теорій;



  • характеризувати субзнаковий, знаковий та суперзнаковий рівні у мові, відповідні одиниці;

  • з’ясувати невербальні способи передачі інформації, які вивчає паралінгвістика;

  • з’ясувати невербальні способи передачі інформації, які вивчає паракінесика.

Форма виконання: конспект матеріалів підручників та додаткових джерел.
Питання для опрацювання:

І. Знаковість і одиниці мови.

Вказівки щодо виконання: опрацювати відповідний матеріал підручників; дати визначення основних термінів за словниками.

Література


1. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 1999. – С. 30-32.

2. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 2003. – С.178-179.

3. Семчинський С.В. Загальне мовознавство. – К., 1996. – С. 46-55.

4. Кодухов В.И. Общее языкознание. – М., 1974. – С. 130-133.

5. Супрун А.Е. Общее языкознание. – Мн., 1983. – С. 130-137.

6. Рождественский Ю.В. Лекции по общему языкознанию. – М., 2000. –

С. 57-61.

7. Левицкий Ю.А. Общее языкознание. – М., 2008. – С. 42-65.




ІІ. Мова і несловесні засоби спілкування (паралінгвістика і паракінесика).

Вказівки щодо виконання: опрацюйте зазначену літературу; дайте визначення основних термінів за словниками.


Література

1. Кочерган М.П. Загальне мовознавство. – К., 1999. – С. 32-34.

2. Кочерган М.П.. Загальне мовознавство. – К., 2003. – С.180-182.

3. Ганич Д.І., Олійник І.C. Словник лінгвістичних термінів, відповідні статті.

4. Лингвистический энциклопедический словарь, відповідні статті.

5. Ахманова О.С. Словарь лингвистических терминов, відповідні статті.

6. Селіванова О.О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія. – Полтава: Довкілля-К, 2006, відповідні статті.

Додаткова література

1. Білецький О.А. Про мову і мовознавство. – К., 1996. – С. 162-165, 176-187, 193-195.

2. Горелов И.Н. Невербальные компоненты коммуникации. – М., 1980.

3. Колшанский Г.В. Паралингвистика. – М., 1974.

4. Кочерган М.П. Мова як знакова система // Укр. мова і літ. в школі. – 1973. – № 4.

5. Маслов Ю.С. Знаковая теория языка // Вопр. общ. языкознания. – Л., 1967.



Завдання для самоконтролю
Запитання для самоперевірки:

  1. Які специфічні властивості мовного знака ви знаєте?

  2. Які думки існують стосовно знакових одиниць у мові?

  3. Чи всі мовні одиниці можна вважати знаками?

  4. У чому подібність і відмінність паралінгвістики та паракінесики?

  5. Які приклади використання невербальних знаків у комунікації ви можете навести?


ОЦІНЮВАННЯ ПИСЬМОВОГО ДОМАШНЬОГО ЗАВДАННЯ

5 балів виставляється за ґрунтовне висвітлення проблеми, вдале цитування та ілюстрації, встановлення зв’язків з іншими дослідженнями, точне визначення всіх термінів з ілюстрацією вживання.

4 бали виставляється за повне висвітлення проблеми, але є окремі недоліки в оформленні посилань, цитуваннях, правильному визначенні всіх термінів.

3 бали виставляється, якщо студент викладає основні положення проблеми, але послуговується одним джерелом, загалом достатнє визначення більшості термінів.

2 бали виставляється, якщо студент виклав окремі положення проблеми, скориставшись лише матеріалами мережі інтернет, визначення менше половини термінів з окремими похибками.

1 бал виставляється, якщо студент виклав поодинокі питання теми, оформлення не відповідає вимогам, визначено поодинокі терміни.
Загальна оцінка є середньою за виконання 2-х завдань.


ВИКОНАТИ ЗАВДАННЯ
І ВАРІАНТ

А. 1. Самостійно опрацювати такі питання:
1. Знаковість і одиниці мови. Мова і несловесні засоби спілкування.

2. Роль мови у процесі пізнання. Гіпотеза лінгвальної відносності Сепіра-Уорфа.

3. Основні й проміжні рівні мови. Різні погляди мовознавців на будову мови.

4. Суспільна зумовленість мовних явищ. Мова як символ соціальної солідарності. Мова, нація, держава. Мова і культура. Соціолінгвістика. Інтерлінгвістика.

5. Мова як явище, що історично розвивається. Синхронія і діахронія. Темпи мовних змін.

6. Вихідні прийоми аналізу мовного матеріалу. Метод лінгвістичної географії. Соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи. Застосування математичних методів у мовознавстві.

Б. Виконати запропоновані практичні завдання.

Завдання 1. Дібрати наукові дослідження, які ілюструють різні погляди вчених стосовно виучуваних проблем та законспектувати основні положення 2-3 першоджерел.

Творчий рівень

Завдання 2. Дібрати приклади використання в наукових дослідженнях різних методів та прийомів аналізу мовного матеріалу.

КРИТЕРІЇ ОЦІНЮВАННЯ КОНСПЕКТІВ ПЕРШОДЖЕРЕЛ

5 балів ставиться за повний послідовний конспект першоджерела, в якому визначено основні проблеми, терміни та ключові слова.

4 бали ставиться якщо конспект є достатньо повним, але в ньому бракує основних тез теми, або не всі вони виділенні правильно, терміни та ключові слова подано не у повному обсязі.

3 бали студент отримує за неповний, поверховий конспект, у якому не підкреслено основні тези, терміни та ключові слова виділено з помилками.

2 бали ставиться студентові, якщо конспект схематичний, у ньому не визначено основні тези, терміни та ключові слова.

1 бал ставиться, якщо конспект фрагментарний.

Інноваційний рівень

Завдання 3. Написати реферат на одну із запропонованих тем, підготувати презентацію в системі Power Point (за власним бажанням).

ЗРАЗКИ ТЕМ РЕФЕРАТІВ

ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА


  1. Мовознавство в Давній Індії.

  2. Давньокитайське мовознавство.

  3. Мовознавство в Давній Греції та Римі.

  4. Давнє арабське мовознавство.

  5. Європейське мовознавство епохи середньовіччя та Відродження.

  6. Українське мовознавство ХІ – ХУІІ ст.

  7. Зародження порівняльно-історичного мовознавства.

  8. Лінгвістичні погляди Вільгельма фон Гумбольдта.

  9. Натуралістичний (біологічний) напрям у порівняльно-історичному мовознавстві.

  10. Психологічний напрям у мовознавстві.

  11. Молодограматизм.

  12. Школа «слів і речей».

  13. Школа естетичного ідеалізму.

  14. Неолінгвістика.

  15. Казанська лінгвістична школа. І.О.Бодуен де Куртене.

  16. Соціологічний напрям. Лінгвістична концепція Фердинанда де Соссюра.

  17. Історичні та методологічні основи структуралізму.

  18. Празька лінгвістична школа.

  19. Копенгагенський структуралізм (глосематика).

  20. Американський структуралізм (дескриптивізм).

  21. Генеративізм.

22. Неогумбольдтіанство.

  1. Радянське мовознавство.

  2. Українське мовознавство 20 – 80-х років ХХ ст.

25. Функціональна лінгвістика.

26. Проблеми когнітивної лінгвістики.

27. Соціолінгвістика.


  1. Етапи розвитку психолінгвістики.

  2. Комунікативна лінгвістика.

  3. Соціолінгвістичні та психолінгвістичні методи дослідження.

  4. Співвідношення системних і несистемних явищ у мові.

  5. Л.С. Виготський – основоположник вітчизняної психолінгвістики.

  6. Передумови виникнення психолінгвістики.

  7. Вікова психолінгвістика.

  8. Розвиток мовної ситуації в Україні протягом ХХ століття.

  9. Мовна політика в різних державах.

  10. Етнолінгвістичні студії О.О.Потебні.

  11. Форми існування мови.

  12. Національна мова і культура.

  13. Напрями та завдання комунікативної лінгвістики.

  14. Проблеми міжкультурної комунікації.



ОЦІНЮВАННЯ РЕФЕРАТІВ

Оцінка виставляється з урахуванням двох параметрів: 1) обсяг виконаного реферату; 2) якість написання.

1. Оцінка “відмінно” ставиться за реферат, який має обсяг 15-20 або більше друкованих (рукописних) сторінок; проблема, яка в ньому розглядається, викладена повно, послідовно, логічно; список використаної наукової літератури нараховує 5-6 джерел, відповідає сучасним правилам оформлення бібліографії.

2. Оцінка “добре” ставиться за реферат, який має обсяг 11-14 сторінок; тема реферату викладена досить повно, але є певні недоліки у логіці викладу; бібліографічний список нараховує 4-5 джерел, відповідає сучасним правилам, але містить певні помилки.

3. Оцінка “задовільно” ставиться, коли обсяг реферату є недостатнім для викладення обраної проблеми, і тому проблема розглядається поверхово; у бібліографічному списку менше чотирьох наукових джерел і є помилки.

4. Оцінка “незадовільно” ставиться, якщо тема реферату зовсім не розкрита, у бібліографічному списку менше 2 наукових джерел, і він подається не за сучасними правилами або за умов вилучення змісту реферату з інтернету.



ІІ ВАРІАНТ
А. 1. Дати відповіді на запитання тесту:
Тест 1

Знаковість і одиниці мови. Мова і несловесні засоби спілкування.


    1. Визначте, які вчені є прихильниками унілатеральної теорії знаків:

а) Ю. С. Степанов, В. І. Кодухов;

б) О. С. Мельничук, В. М. Солнцев;

в) Л. Блумфільд, Ф. де Соссюр;

г) З. Д. Попова, В.А. Звегінцев.




    1. Які вчені є прихильниками білатеральної теорії знаків:

а) Ю. С. Степанов, В. І. Кодухов;

б) О. С. Мельничук, В. М. Солнцев;

в) Л. Блумфільд, Ф. де Соссюр;

г) З. Д. Попова, В.А. Звегінцев.




    1. На думку Ф. де Соссюра, знак – це:

а) тільки частинка матерії;

б) союз значення і його носія;

в) поєднання поняття та акустичного образу;

г) органічна єдність двох сторін.




    1. Яку ознаку знака Ф. де Соссюр називає першим принципом:

а) матеріальність;

б) довільність;

в) умовність;

г) лінійний характер позначення.




    1. Яку ознаку знака Ф. де Соссюр називає другим принципом:

а) матеріальність;

б) довільність;

в) умовність;

г) лінійний характер позначення.




    1. Яка одиниця мови є найменшою мовною одиницею:

а) фонема;

б) морфема;

в) слово;

г) речення.




    1. Яка одиниця мови є найменшою двосторонньою мовною одиницею:

а) фонема;

б) морфема;

в) слово;

г) речення.




    1. Яка одиниця мови є знаком з погляду представників унілатеральної теорії:

а) фонема;

б) морфема;

в) слово;

г) всі одиниці мови.




    1. Яка одиниця мови є знаком з погляду представників білатеральної теорії:

а) фонема;

б) морфема;

в) слово;

г) всі одиниці мови.




    1. Яка наука вивчає акустичні характеристики голосу, паузи, інтонацію:

а) паралінгвістика;

б) паракінесика;

в) семіотика.
ЛІТЕРАТУРА:

Фердінан де Соссюр. Курс загальної лінгвістики / Пер. з фр.

А. Корнійчук, К. Тищенко. – К.: Основи, 1998. – 324 с.

Тест 2

Роль мови у процесі пізнання.

Гіпотеза лінгвальної відносності Сепіра-Уорфа.


  1. Кому з науковців належать слова: «мова – це орган, який утворює думку»:

а) І. О. Бодуену де Куртене;

б) М. І. Жинкіну;

в) В. фон Гумбольдту;

г) О. О. Потебні.




  1. Хто з мовознавців першим висловив припущення про вплив мови на мислення:

а) А. Шлейхер;

б) Ф. де Соссюр;

в) Л. В. Щерба;

г) В. фон Гумбольдт.


3. Хто є автором гіпотези лінгвальної відносності:

а) Е. Сепір, Б. Уорф;

б) В. фон Гумбольдт, М. Мюллер;

в) А. Шлейхер, Е. Бенвеніст;

г) І. М. Сєченов, С. Л. Рубінштейн.
4. Гіпотеза лінгвальної відносності має такий зміст:

а) мова визначає мислення; людина в своєму мисленні йде за мовою;

б) мова є основним інструментом пізнання;

в) мова закріплює результати пізнавальної діяльності;

г) вивчення нової мови рівнозначне набуттю нового погляду на попереднє світосприйняття.
5. Яку гіпотезу було висунуто радянськими мовознавцями на противагу гіпотезі Сепіра – Уорфа?

а) гіпотезу соціального договору;

б) гіпотезу лінгвістичної доповняльності;

в) гіпотезу зсукосимволізму;

г) яфетидологію – «нове вчення про мову».


  1. Гіпотезу лінгвальної відносності підтримували:

а) неогумбольдтіанці;

б) структуралісти;

в) молодограматики;

г) компаративісти.




  1. Кому належать слова: мова «не просто передавальний інструмент для озвучених ідей, а скоріше сама творець ідей…»:

а) В. фон Гумбольдту;

б) Б. Уорфу;

в) Є. Сепіру;

г) Л. Вайсгерберу.



Тест 3

Основні й проміжні рівні мови. Різні погляди мовознавців на будову мови

  1. Склад і внутрішня організація єдиного цілого – це:

а) система;

б) структура.




  1. Хто є автором теорії ізоморфізму:

а) Л. Єльмслєв;

б) О. С. Мельничук;

в) Є. Курилович;

г) Е. Бенвеніст.




  1. Яка функція фонеми полягає в забезпеченості цілісності та виділеності слова, що досягається завдяки наголосу і сингармонізму:

а) конститутивна;

б) дистинктивна;

в) делімітативна;

г) кульмінативна.




  1. Позиційно зумовлені звуки – це:

а) фонеми;

б) алофони;

в) варіації;

г) дифтонги.




  1. Система протиставлених одна одній граматичних величин – це:

а) граматична категорія;

б) граматичне значення.




  1. Класи слів, які виділяють на основі спільності логіко-семантичних, морфологічних і синтаксичних властивостей, називають:

а) фонемами;

б) морфемами;

в) частинами мови;

г) класифікаціями.




  1. Ознака речення, яка характеризує співвіднесеність змісту речення з дійсністю, називається:

а) комунікативністю;

б) предикативністю;

в) модальністю;

г) самостійністю.




  1. Як називається синтаксис, предметом вивчення якого є комплекс проблем, пов’язаних з мовцем і адресатом:

а) комунікативний;

б) структурний;

в) прагматичний.


  1. Хто з мовознавців вивчає речення в аспекті породжувальної граматики і трансформаційного синтаксису:

а) Н. Хомський, Д. Ворт, Р. Ружичка;

б) В. Матезіус, М. Докукіл, Н. Шведова;

в) О. Єсперсен, А. гардин ер, Н. Арутюнова;

г) Л. Блумфільд, Л. Теньер.




  1. Пари слів, які виражають зворотні відношення, це:

а) синоніми;

б) антоніми;

в) конверсиви;

г) омоніми.



Тест 4.

Суспільна зумовленість мовних явищ. Мова як символ соціальної солідарності. Мова, нація, держава. Мова і культура. Соціолінгвістика. Інтерлінгвістика. Мова як явище, що історично розвивається. Синхронія і діахронія. Темпи мовних змін.



  1. Хто з мовознавців відстоював розуміння мови як суспільного явища;

а) А. Шлейхер, М. Мюллер;

б) Г. Штейнталь, В. Гумбольдт;

в) Я. Грімм, Ф. де Соссюр.


  1. Хто з мовознавців виділив перформативну функцію:

а) К. Бюлер;

б) Г. Почепцов;

в) Е. Бенвеніст;

г) Р. Якобсон.




  1. Які функції подає у класифікації Р. Якобсон:

а) емотивну, конативну, когнітивну, референтну, волюнтативну, поетичну;

б) емотивну, конативну, референтну, метамовну, фатичну, поетичну;

в) комунікативну, емотивну, конативну, когнітивну, референтну, метамовну;

г) експресивну, конативну, когнітивну, метамовну, волюнтативну, поетичну.




  1. Які властивості має мовна норма:

а) вибірковість, матеріальність, обов’язковість;

б) вибірковість, обов’язковість, умовність;

в) вибірковість, стійкість, обов’язковість;

г) вибірковість, довільність, обов’язковість.




  1. Соціальна солідарність позначає:

а) соціальну згуртованість;

б) соціальний символізм;

в) наявність соціальних діалектів;

г) соціальну патологію.


6. Сукупність досягнень суспільства в галузі освіти, науки, мистецтва та ін.. - це

а) менталітет;

б) національний характер;

в) культура;

г) література.
7. Назвати представників української соціолінгвістики:

а) Н. Шумарова, О. Тараненко;

б) А. Мейє, М. Кондрашов;

в) Н. Шумарова, А. Мейє;

г) Н. Шумарова, Є. Поливанов.


  1. Який рівень мови змінюється найшвидше:

а) фонологічний;

б) морфонологічний;

в) лексико-семантичний;

г) синтаксичний.


9. Яка наука вивчає штучні мови:

а) соціолінгвістика,

б) інтерлінгвістика;

в) етнопсихолінгвістика;

г) психолінгвістика.
Тест 5.

Вихідні прийоми аналізу мовного матеріалу. Метод лінгвістичної географії. Соціолінгвістичні і психолінгвістичні методи. Застосування математичних методів у мовознавстві
1. З яким методом пов’язане поняття гіпотези:

а) індукція;

б) дедукція;

в) аналіз;

г) синтез.
2. Який математичний метод використовується в соціолінгвістичних дослідженнях:

а) Хі-квадрат;

б) корелятивний аналіз;

в) індекс Апресяна;

г) стило статистика.


  1. Інтерв׳ю – це метод:

а) соціолінгвістики;

б) психолінгвістики;

в) математичної лінгвістики;

г) лінгвогеографії.




  1. Експеримент – це метод:

а) соціолінгвістики;

б) психолінгвістики;

в) математичної лінгвістики;

г) лінгвогеографії.




  1. Ранжування – це метод:

а) соціолінгвістики;

б) психолінгвістики;

в) математичної лінгвістики;

г) лінгвогеографії.




  1. Метод ізоглос належить до:

а) соціолінгвістики;

б) психолінгвістики;

в) математичної лінгвістики;

г) лінгвогеографії.




  1. «Семантичний диференціал» - це метод дослідження:

а) соціолінгвістики;

б) психолінгвістики;

в) математичної лінгвістики;

г) лінгвогеографії.




  1. На основі матеріалів асоціативних експериментів укладають такі словники:

а) частотні;

б) тлумачні;

в) асоціативні;

г) орфографічні.



2. Заповніть таблицю відповідно до поданих рубрик.




п/п

Напрям мовознавст

ва

Час і місце виникнення

Представники різних країн,

їх праці

Основні проблеми

Ключові поняття



















































































































































Б. Виконати запропоновані практичні завдання.

Завдання 1. Дібрати наукові дослідження, які ілюструють різні погляди вчених стосовно виучуваних проблем та законспектувати основні положення 2-3 першоджерел.

Творчий рівень

Завдання 2. Дібрати приклади використання в наукових дослідженнях різних методів та прийомів аналізу мовного матеріалу.

Інноваційний рівень

Завдання 3. Написати реферат на одну із запропонованих тем, підготувати презентацію в системі Power Point (за власним бажанням).

ЗРАЗКИ ТЕМ РЕФЕРАТІВ

ДЛЯ ПОЗААУДИТОРНОЇ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТА


  1. Мовознавство в Давній Індії.

  2. Давньокитайське мовознавство.

  3. Мовознавство в Давній Греції та Римі.

  4. Давнє арабське мовознавство.

  5. Європейське мовознавство епохи середньовіччя та Відродження.

  6. Українське мовознавство ХІ – ХУІІ ст.

  7. Зародження порівняльно-історичного мовознавства.

  8. Лінгвістичні погляди Вільгельма фон Гумбольдта.

  9. Натуралістичний (біологічний) напрям у порівняльно-історичному мовознавстві.

  10. Психологічний напрям у мовознавстві.

  11. Молодограматизм.

  12. Школа «слів і речей».

  13. Школа естетичного ідеалізму.

  14. Неолінгвістика.

  15. Казанська лінгвістична школа. І.О.Бодуен де Куртене.

  16. Соціологічний напрям. Лінгвістична концепція Фердинанда де Соссюра.

  17. Історичні та методологічні основи структуралізму.

  18. Празька лінгвістична школа.

  19. Копенгагенський структуралізм (глосематика).

  20. Американський структуралізм (дескриптивізм).

  21. Генеративізм.

22. Неогумбольдтіанство.

  1. Радянське мовознавство.

  2. Українське мовознавство 20 – 80-х років ХХ ст.

25. Функціональна лінгвістика.

26. Проблеми когнітивної лінгвістики.

27. Соціолінгвістика.


  1. Етапи розвитку психолінгвістики.

  2. Комунікативна лінгвістика.

  3. Соціолінгвістичні та психолінгвістичні методи дослідження.

  4. Співвідношення системних і несистемних явищ у мові.

  5. Л.С. Виготський – основоположник вітчизняної психолінгвістики.

  6. Передумови виникнення психолінгвістики.

  7. Вікова психолінгвістика.

  8. Розвиток мовної ситуації в Україні протягом ХХ століття.

  9. Мовна політика в різних державах.

  10. Етнолінгвістичні студії О.О.Потебні.

  11. Форми існування мови.

  12. Національна мова і культура.

  13. Напрями та завдання комунікативної лінгвістики.

  14. Проблеми міжкультурної комунікації.



ОЦІНЮВАННЯ РЕФЕРАТІВ

Оцінка виставляється з урахуванням двох параметрів: 1) обсяг виконаного реферату; 2) якість написання.

1. Оцінка “відмінно” ставиться за реферат, який має обсяг 15-20 або більше друкованих (рукописних) сторінок; проблема, яка в ньому розглядається, викладена повно, послідовно, логічно; список використаної наукової літератури нараховує 5-6 джерел, відповідає сучасним правилам оформлення бібліографії.

2. Оцінка “добре” ставиться за реферат, який має обсяг 11-14 сторінок; тема реферату викладена досить повно, але є певні недоліки у логіці викладу; бібліографічний список нараховує 4-5 джерел, відповідає сучасним правилам, але містить певні помилки.

3. Оцінка “задовільно” ставиться, коли обсяг реферату є недостатнім для викладення обраної проблеми, і тому проблема розглядається поверхово; у бібліографічному списку менше чотирьох наукових джерел і є помилки.

4. Оцінка “незадовільно” ставиться, якщо тема реферату зовсім не розкрита, у бібліографічному списку менше 2 наукових джерел, і він подається не за сучасними правилами або за умов вилучення змісту реферату з інтернету.








База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка