Розвиток комунікативної компетентності вчителя початкових класів засобами методичної роботи у післядипломній освіті



Скачати 157.09 Kb.
Дата конвертації10.09.2017
Розмір157.09 Kb.


І.А. Марченко,

методист навчально-методичного відділу інноваційної діяльності та інтелектуальної власності КОІППО імені Василя Сухомлинського


РОЗВИТОК КОМУНІКАТИВНОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ ВЧИТЕЛЯ ПОЧАТКОВИХ КЛАСІВ ЗАСОБАМИ МЕТОДИЧНОЇ РОБОТИ У ПІСЛЯДИПЛОМНІЙ ОСВІТІ
Соціально-економічний розвиток України, тенденції євроінтеграції, світові процеси глобалізації та інформатизації суспільства визначають нові напрями і пріоритети розвитку освітньої галузі. У Державній програмі «Вчитель» наголошується на необхідності підвищення рівня освіти, постійного оновлення професійних та загальноосвітніх знань, збагачення духовного та інтелектуального потенціалу людини. Вирішення цих завдань значною мірою залежить від професіоналізму вчителя, його компетентності, ерудиції, культури, моральності та духовності.

Освіта є соціальним інститутом, через який проходить кожна людина, набуваючи при цьому рис особистості, фахівця й громадянина. Одним із провідних завдань діяльності вчителя є реалізація державної політики у створенні інтелектуального, духовного потенціалу нації, розвитку вітчизняної науки, техніки й культури, збереженні й примноженні культурної спадщини й формування людини майбутнього, а також забезпечення Конституційного права громадян України на здобуття повної загальної середньої освіти. Виникає проблема розвитку професійного зростання та рівня сформованості професійної компетентності вчителя початкових класів у післядипломній освіті.

Широке визначення поняття «компетентності» дає Зязюн І.А., розкриваючи його в соціально-педагогічному контексті, вважаючи, що «компетентність як екзистенціональна властивість людини є продуктом власної життєтворчої активності людини, ініційованої процесом освіти» [2; с. 11]. «Компетентність, як властивість індивіда, існує в різних формах – як високий рівень умілості, як спосіб особистісної самореалізації (звичка, спосіб життєдіяльності, захоплення); як деякий підсумок саморозвитку індивіда, форма вияву здібностей і ін.» [2; с. 17].

Компетентність – поінформованість, обізнаність, авторитетність [1] .

Поняття «компетентність» визначає рівень професіоналізму особистості. Професійна компетентність учителя – це сукупність його особистісних якостей, загальної культури й кваліфікаційних знань, умінь, методичної майстерності, інтеграція яких у педагогічній діяльності дає оптимальний результат.

У роботах Г.О. Балла, О.О. Бодальова, М.Й. Боришевського, С.Л. Братченко, В.М. Галузяка, М.М. Заброцького, В.О. Кан-Каліка, М.Н. Корнєва, Я.Л. Коломинського, О.В. Киричука, С.Д. Максименка, С.О. Мусатова, О.О. Леонтьєва, Х.І. Лійметса, Л.Е. Орбан, Т.М. Титаренко, С.О. Рябченко, Н.В. Чепелєвої, Т.С. Яценко та інших обґрунтовується розуміння педагогічного спілкування як суттєвої, глибинної характеристики педагогічного процесу, різновиду професійного спілкування, через яке відбувається соціально-психологічна взаємодія вчителя з учнями. Змістом такої взаємодії виступає обмін інформацією, пізнання особистості учнів, здійснення виховних впливів, створення оптимальних умов для розвитку мотивації навчання школярів і забезпечення творчого характеру їх учбової діяльності тощо.

Проблема формування комунікативно спроможного вчителя початкових класів є актуальною, вона турбує науковців і є об'єктом досліджень психолого-педагогічних наук. Вивченням проблематики формування комунікативної компетентності в процесі професійної підготовки займалися такі провідні науковці, як Ю. ˚Азаров, О.˚Бодальов, Н.˚Болдирєва, А.˚Добрович, І.˚Зязюн, В.˚Кан-Калик, О.˚Киричук, Я.˚Коломийський, Н.˚Кузьміна, О.˚Леонтьєв, О.˚Савченко, Г.˚Сагач, Л.˚Спірін та ін. Певний вклад у безпосередню розробку проблеми формування комунікативних умінь учителя, визначення їх сутності внесли Ф.˚Гоноболін, В.˚Каплинський, С.˚Кисельов, О.˚Орлова, В.˚Сластьонін, А.˚Фоміна та ін.

Підвищення професійної кваліфікації вчителя початкових класів відбувається у закладах післядипломної педагогічної освіти та в системі методичної роботи загальноосвітньої школи. В умовах сучасних динамічних змін у суспільстві та модернізації системи освіти особливого значення набуває підвищення кваліфікації вчителів безпосередньо в школі, що дозволяє: оперативно аналізувати зміни в якості знань, сформованості вмінь, навичок учнів, в рівні їх вихованості і розвитку та вносити корективи у навчальний процес; поєднувати зміст і характер методичної роботи з результатами реального навчально-виховного процесу; долати вчителю утруднення і проблеми, які виникають у процесі професійної діяльності; своєчасно отримувати інформацію щодо нових досягнень педагогічної науки і практики.

Важливими є внутрішні фактори вчителя: особистісні якості, його загальна культура, управлінські й організаторські можливості, а потім кваліфікаційна компетентність, що передбачає знання, уміння, навички з отриманої спеціальності.

Ефективність вчителя початкових класів неможлива без належного рівня професійної компетентності і саме комунікативної. Від учителя початкових класів, його мовленнєвого досвіду залежать успіхи учнів у оволодінні знаннями з навчальних предметів, ефективна соціальна адаптація. Відтак проблема розвитку комунікативної компетентності вчителя початкових класів стала надзвичайно актуальною і потребує належного вирішення в умовах післядипломної освіти.

Зміна приоритетної мети початкового навчання, яка спрямована на розвиток особистості дитини та становлення її поглядів, вимагає такої педагогічної технології, яка б виконувала роль адаптації вчителя до результатів цієї мети.

Вчитель початкових класів стоїть біля витоків розвитку особистості учня, його професійна діяльність має багато вимірів і напрямів, відрізняється багатоаспектністю і складністю. Саме тому вирішення ним означених проблем в умовах щоденної професійної діяльності набуває особливого значення.

Таким чином, головне завдання вчителя початкових класів в сучасних  умовах – допомагати учню у його самовизначенні у житті. Загалом, вчитель початкових класів повинен бути особистістю, яка відповідає ідеалу, який чекає від нього учень, тобто мати певні моральні якості, а з іншого боку, він повинен мати професійні якості, бути педагогічно компетентним, щоб впливати на саморозвиток учнів. Для цього він повинен постійно навчатися, займатися самоосвітою та самореалізацією в педагогічній діяльності.



Науково-методична робота є основним компонентом системи підвищення кваліфікації, важливою ланкою в системі безперервної освіти. це цілісна система взаємопов'язаних дій, які забезпечують постійний розвиток творчої особистості педагога, формування єдиного колективу педагогів-дослідників, а в кінцевому результаті - підвищення креативного освітнього рівня навчального закладу.

Методична робота спонукає вчителя до роботи над підвищенням свого фахового рівня, сприяє збагаченню педагогічного колективу педагогічними знахідками, допомагає молодим учителям переймати майстерність у більш досвідчених колег.

Внутрішньошкільна науково-методична робота має забезпечувати підтримку належного професійного рівня кожного з педагогів і колективу в цілому, формування високої загальної і професійної культури вчителя, його готовності до творчості, до вироблення власного індивідуального стилю педагогічної діяльності, до прийняття нестандартних рішень, уміння співпрацювати з учнями, батьками, колегами.

Методична робота в сучасній школі передбачає такі основні напрями:

1) поглиблення філософсько-педагогічних знань, спрямованих на відродження й розвиток національної освіти в Україні, вивчення педагогічної теорії та методики навчання й виховання, психології, етики, естетики, поглиблення науково-теоретичної підготовки з предмета і методики його викладання з урахуванням вимог Закону «Про мови» в Україні;

2) вивчення діалектики і принципів розвитку української національної школи; збагачення педагогічних кадрів надбаннями української педагогіки, науки, культури; вивчення теорії та досягнень науки з питань викладання предметів, володіння сучасними науковими методами; глибоке вивчення й практична реалізація оновлених програм і підручників, розуміння їх особливостей і виконання з позиції формування національної школи;

3) освоєння методики викладання додаткових предметів; випереджувальний розгляд питань методики вивчення складних розділів навчальних програм із проведенням відкритих уроків, використанням наочних посібників, дидактичних матеріалів;

4) освоєння і практичне застосування теоретичних положень загальної дидактики, методики та принципів активізації навчальної діяльності учнів і формування в них наукового світогляду, виходячи з вимог етнопедагогіки;

5) систематичне інформування про нові методичні рекомендації, публікації щодо змісту й методики навчально-виховної роботи, глибоке вивчення відповідних державних нормативних документів;

6) упровадження досягнень етнопедагогіки, психології та окремих методик і передового педагогічного досвіду із зверненням особливої уваги на використання в діяльності педагогічних колективів зразків національної культури і традицій [3].

Актуальними для педагогічної теорії і практики завжди були проблеми організації методичної роботи в школі (І.П. Жерносек), розвитку педагогічної творчості вчителів у системі внутрішньошкільної методичної роботи (С.О. Сисоєва, Л.Б. Білієнко), традиційних і нетрадиційних форм організації методичної роботи в навчальному закладі (Л.Л. Сушенцева).

Методична робота – це багатогранний і творчий процес, який складається з комплексу систематичної, цілеспрямованої, колективної, групової та індивідуальної діяльності педагогів щодо підвищення їх наукового і загальнокультурного рівня, вдосконалення психолого-педагогічної підготовки, професійної майстерності і зростання рівня освіченості, вихованості й розвитку учня [3, с. 6].


Система науково-методичної роботи з педагогічними кадрами включає колективні та індивідуальні форми. Колективні поділяються на групові та масові. Групові форми мобільні та динамічні, які об’єднують педагогів за інтересами, в яких створюються оптимальні умови для обміну досвідом роботи, для творчих дискусій, виконання практичних завдань [4, с. 32].

Матеріали педагогічного досвіду з районів та міст Кіровоградської області свідчать, що у загальноосвітніх навчальних закладах якісно і ефективно розвиваються традиційні групові форми науково-методичної роботи, зокрема такі: методичні об’єднання, школи передового педагогічного досвіду, творчі (динамічні, проблемні, ініціативні, профільні) групи, школи молодого керівника, педагогічні студії, шкільні семінари. Широкого розповсюдження набули такі групові форми як майстер-класи, школи молодого вчителя, авторські лабораторії переможців конкурсу «Учитель року», методичні тренінги, міжшкільні методичні об’єднання, опорні школи та ін.


Багатопланові завдання підвищення кваліфікації педагогічних кадрів рекомендується вирішувати через створення оптимальної системи науково-методичних заходів та надання педагогам права вільного вибору тих форм, які максимально враховують їхні потреби, запити та інтереси. З цією метою використовуються як традиційні, так і нетрадиційні форми та методи науково-методичної роботи в загальноосвітньому навчальному закладі: засідання, ділові педагогічні ігри, лекції, лекції-консультації, доповіді, практичні заняття, мозкові штурми, тренінги, диспути, огляди та обговорення методичної літератури, методичні об’єднання, постійнодіючі семінари та семінари-практикуми, психолого-педагогічні та проблемні семінари, майстер-класи; школи педагогічної майстерності; педагогічні майстерні; творчі групи, захист інноваційного проекту, методичний турнір, методичний фестиваль, методичний аукціон, активна участь у яких не лише сприяє розвитку діяльності, але й активізує особистісний потенціал кожного вчителя, створює умови для пошукової, дослідницької творчості, розвитку та удосконалення комунікативної компетентності.


У структурі методичної роботи широко застосовуються творчі звіти, творчі портрети кращих учителів району, конкурси педагогічної майстерності, методичні фестивалі, естафети, ринги, аукціони і вернісажі, ярмарки-виставки педагогічної творчості, діють постійні методичні виставки «Я атестуюсь», «Знайомтеся – досвід», «Досвід кращих – усім», проводяться дні відкритих дверей у творчих учителів. Це дає можливість педагогам ділитися своїми напрацюваннями, поширювати кращі педагогічні досягнення, що безумовно сприяє розвитку творчості вчителя, спонукає його до дослідництва, підвищує професійну майстерність.

Всі форми та види методичної роботи у загальноосвітньому навчальному закладі спрямовано на висвітлення інтересів учителів, професійних навичок, педагогічних надбань, показують єдність знань, методичних умінь, особистих рис, мовної культури, педагогічної техніки, такту, сприяють розвитку комунікативної компетентності вчителів початкових класів.

Участь вчителів у проектній діяльності, захисті інноваційного проекту сприяє розвитку та удосконаленню у них комунікативної компетентності, мовленнєвої культури.

Методична робота в комунальному закладі «Навчально-виховне об’єднання № 25 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, природничо-математичний ліцей, центр позашкільного виховання «Ліра» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області (директор Матяшова Л.П.) будується відповідно до чинних вимог як багатогранний і творчий процес, що складається з комплексу систематичної, цілеспрямованої колективної, групової та індивідуальної діяльності учителів, спрямована на активізацію педагогічних міні - досліджень і покращення якості методичних розробок; на підвищення рівня навчально – виховного процесу в школі.

Традиційно щороку вчителі та учні навчального закладу беруть участь в рiзноманiтних міжнародних та національних проектах (координатори Мердак Н.А., Лазур-Шевцова Т.А.), що активно сприяє розвитку та удосконаленню комунікативної компетентності учнів і вчителів (табл. 1).

Таблиця 1.


Участь вчителів комунального закладу «Навчально-виховне об’єднання № 25 «Загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, природничо-математичний ліцей, центр позашкільного виховання «Ліра» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області у національних та міжнародних проектах


Назва проекту

П.І.П. вчителя

Global Teenager Project (GTP)

Галкіна Т.К.

Вчителю, перед твоїм ім'ям схиляюсь я...

Могильда О. П.

Подарунок для мами

Левшун А. М.

Живемо ми в школі чи виживаємо

Новіченко Н. В.,

Печененко М. В.



Зарубіжний куточок твого краю

Лазур-Шевцова Т.А.,

Коверга О.О.



Їх коріння - в Україні

Пінчук В. Д.,

Чеботарьова О. О.



Комп'ютерний сленг

Романов М. В., Шибіста В. Ю.

Что в имени тебе моём

Мердак Н. А., Чернецька О. В.

Мій край - легенда

Кобрін В.В., Тикул О. А.

Christmas Card

Юрченко С.В.

Розвитку творчого потенціалу вчителя, його професійної компетентності значна увага приділяється у Кіровоградському обласному загальноосвітньому навчально-виховному комплексі гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат–школа мистецтв) Кіровоградської обласної ради (директор Коротков А.Є.). Педагогічні проблеми, над якими працює колектив комплексу: освітній простір у навчальному закладі як чинник інтегративного впливу на процес розвитку та самореалізації компетентної особистості; утвердження особистісно-орієнтованих освітньо-виховних інноваційних технологій в умовах обласного комплексу гуманітарно-естетичного профілю. Розроблена система науково-методичної роботи у навчальному закладі свідчить про різноманітність форм та видів методичної роботи з педагогічними працівниками, яка націлена на розвиток компетентностей вчителів і вихователів (рис. 1).




Рис. 1. Структура науково-методичної роботи у Кіровоградському обласному загальноосвітньому навчально-виховному комплексі гуманітарно-естетичного профілю (гімназія-інтернат–школа мистецтв)Кіровоградської обласної ради
Науково-методична робота у НВК «Олександрійський колегіум – спеціалізована школа» Олександрійської міської ради Кіровоградської області (директор Коваленко С.П.) – це структурний підрозділ управлінської діяльності закладу, який забезпечує функціонування системи організаційного та науково-методичного забезпечення професійного розвитку педагогічних кадрів. Вона спрямована на формування професійної компетентності, збереження та розвиток творчого потенціалу всього колективу, вироблення інноваційного стилю діяльності, підготовки вчителя до пошукової роботи, залучення до науково-дослідницької та експериментальної роботи. У колегіумі розроблена та затверджена наказом структура науково-методичної роботи, положення про методичне об’єднання, перспективний та річний плани науково-методичної роботи.

Під час планування методичної роботи особливе значення надається діагностиці, мікродослідженням, інформаційному забезпеченню професійної компетентності педагога (рис. 2). Традиційними формами залишаються педагогічні ради, інструктивно-методичні наради, методичні об’єднання, семінари-практикуми, психолого-педагогічні семінари, калейдоскопи методичних надбань, наставництво, творчі звіти, наради при директорові, авторські школи майстрів педагогічної справи, презентації, тижні наук, предметні тижні, індивідуальні, групові та колективні форми роботи.





Рис. 2. Науково-методичне забезпечення навчально-виховного процесу у НВК «Олександрійський колегіум – спеціалізована школа» Олександрійської міської ради Кіровоградської області
У закладі працює 8 предметних методичних об’єднань та 1 методичне об’єднання класних керівників.

Методичні об’єднання працюють над зростанням професійної компетентності вчителів, проводять мікродослідження, діагностику, вивчають і узагальнюють позитивний досвід роботи, розробляють методичні рекомендації, здійснюють апробацію підручників, відвідують уроки колег, вивчають інструктивно-методичні листи Міністерства освіти та науки України, працюють з обдарованими дітьми, вносять корективи в індивідуальні освітні програми, аналізують результати моніторингу якості знань учнів.

Крім традиційних форм методичної роботи у Новоукраїнській гімназії № 7 Новоукраїнської районної ради Кіровоградської області (директор Тоток Т.В.) запроваджують семінари-тренінги, методичні тижні, методичні естафети, педагогічні турніри, круглі столи в яких активну участь беруть вчителі початкових класів, що сприяє розвитку їх комунікативних здібностей і компетентності (рис.3).



Рис. 3. Структура методичної роботи у Новоукраїнській гімназії № 7 Новоукраїнської районної ради Кіровоградської області
Для реалізації науково-методичної проблеми «Формування визначальних компетентностей вчителя й учня в умовах модернізації навчально-виховного процесу в НВО» у комунальному закладі «Навчально-виховне об’єднання «Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад I ступеня «Гармонія» - гімназія імені Тараса Шевченка - центр позашкільного виховання «Контакт» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області» (директор Война Г.Г.) використовуються різні форми, методи, технології методичної роботи (рис. 4).

Рис. 4. Структура методичної роботи у комунальному закладі «Навчально-виховне об’єднання «Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад I ступеня «Гармонія» - гімназія імені Тараса Шевченка - центр позашкільного виховання «Контакт» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»

З метою підвищення педагогічної майстерності окремих категорій педагогічних працівників, у рамках роботи над річною методичною проблемою здійснюється діяльність педагогічних шкіл: школа передового педагогічного досвіду (керівник Скрипник Л.А., учитель вищої категорії, учитель-методист); школа молодого вчителя (керівник Горова Л.Д., учитель вищої категорії, старший учитель). Для ефективної роботи навчального закладу, створення сприятливих умов для самореалізації творчого потенціалу вчителів, організації самоосвітньої діяльності педагогів у НВО створено творчі групи, серед яких творча група вчителів початкових класів «Клуб педагогічної майстерності», завданнями якої є: удосконалення науково-методичного супроводу роботи з розвитку здібностей і обдарувань учнів, розробка інноваційних методик та проектів, удосконалення професійної компетентності вчителів, сприяння розвитку ключових компетентностей учнів та ін. У навчальному закладі організовано діяльність постійно діючого теоретичного семінару з проблеми «Формування в учителів умінь упроваджувати досягнення психолого-педагогічної науки з основ гуманізації навчально-виховного процесу».

Розвиток людини, особистості, як ніколи раніше, стає показником рівня розвитку будь-якої країни, розвиток індивідуальності стає головним важелем подальшого поступу суспільства в цілому. Професійна компетентність фахівця проявляється у систематичному підвищенні кваліфікації, творчій активності, здатності продуктивно задовольняти зростаючі вимоги суспільного виробництва та культури. Тому одним з напрямів розвитку професіоналізму вчителів можуть стати нові технології роботи в системі методичної роботи, які дають змогу трансформувати адаптивну поведінку фахівця в поведінку, спрямовану на творчу самореалізацію в професії.

Рівень комунікативної компетентності вчителя початкових класів обумовлений особливостями, багатством, різноманіттям, інтегрованістю професійного досвіду.

Правильна організація науково-методичної роботи сприяє підвищенню рівня цілеспрямованості, вмотивованості, системності й упорядкованості діяльності педагогічного колективу, що позначається на рівні професійно-педагогічної компетентності вчителів, у тому числі й комунікативної компетентності вчителів початкових класів, і якості навчально-виховного процесу в цілому.
Використана література

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і голов. ред. В.Т. Бусел. – К.: Ірпінь: ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.

2. Зязюн І.А. Філософія поступу і прогнозу освітньої системи / І.А. Зязюн // Педагогічна майстерність: проблеми, пошуки, перспективи: Монографія. – К.; Глухів: РВВ ГДПУ, 2005. – С. 10-18.

3. Жерносек І.П. Удосконалення науково-методичної роботи в сучасних загальноосвітніх школах, ліцеях і гімназіях / І. П. Жерносек. - К. : Віпол, 2001. - 204 с.



4. Жерносек І.П. Організація науково-методичної роботи в школі. 2-е вид., доповнене. / І. П. Жерносек. – Х.: Вид.група «Основа»: «Тріада+», 2007. – 128 с.


Рис. 4. Структура методичної роботи у комунальному закладі «Навчально-виховне об’єднання «Спеціалізований загальноосвітній навчальний заклад I ступеня «Гармонія» - гімназія імені Тараса Шевченка - центр позашкільного виховання «Контакт» Кіровоградської міської ради Кіровоградської області»



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка