Розробка та впровадження моделі школи культури здоров'я в практику діяльності інноваційного закладу анотація



Скачати 252.34 Kb.
Дата конвертації16.04.2016
Розмір252.34 Kb.


Тимофієва Л.Є, Конельська І.М.

Криворізька гімназія № 49

РОЗРОБКА ТА ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ ШКОЛИ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ'Я В ПРАКТИКУ ДІЯЛЬНОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО ЗАКЛАДУ
Анотація. В Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки зазначено, що освіта має формуватися адекватно сучасним інтеграційним і глобалізаційним процесам на основі модернізації структури, змісту й організації діяльності на засадах компетентнісного підходу, розвитку наукової та інноваційної діяльності.

Реформування освіти в Україні потребує нового підходу до оновлення змісту і організації навчально-виховного процесу в інноваційних закладах. Одним із механізмів визначення перспектив розвитку таких закладів виступає педагогічне моделювання, яке дає можливість розробити концепцію функціонування, визначити основні стратегічні напрямки діяльності, передбачити кінцеві результати. Особливого значення цей процес набуває для членів Європейської мережі шкіл сприяння здоров’ю в Україні, першочерговою метою яких є формування здорової особистості, соціально адаптованої до реалій сучасного життя, вимог ринкової економіки.

Криворізька гімназія №49 протягом 2002-2012 рр. успішно працювала над реалізацією завдань експериментальної роботи за темою «Розробка моделі школи культури здоров’я щодо формування навичок здорового способу життя у дітей та підлітків Криворіжжя». Нами розроблена та запроваджена у навчально-виховний процес Модель школи культури здоров’я на основі компетентнісного підходу, яка сприяла формуванню валеологічної компетентності вчителя та учнів, підвищенню мотивації до здорового способу життя школярів, збереженню їх здоров’я.

Створення такої моделі дозволило:



  • визначити мету та результати навчально-виховної діяльності вчителя;

  • конкретизувати вимоги до особистості вчителя та допомогти йому усвідомити значення валеологічної культури для здійснення здоров’язберігаючої діяльності;

  • активізувати процес самопізнання, самоосвіти вчителя;

  • визначити ефективні шляхи вдосконалення професійної компетентності вчителя та життєвих компетентностей учнів.


РОЗДІЛ 1.КОНЦЕПТУАЛЬНИЙ АСПЕКТ РОЗРОБКИ ТА ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ ШКОЛИ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ'Я В ПРАКТИКУ ДІЯЛЬНОСТІ ІННОВАЦІЙНОГО ЗАКЛАДУ

    1. Актуальність та обґрунтування моделі Школи культури здоров’я

Відповідно до державних національних програм «Освіта України XXI століття», «Здоров’я нації на 2002 - 2011 роки» пріоритетним завданням системи освіти є навчання людини відповідальному ставленню до власного здоров’я і здоров'я оточуючих як до найвищих суспільних та індивідуальних цінностей. Ця проблема залишається актуальною і до нині.

За даними ВОЗ, вступаючи до школи, 85% дітей мають ті чи інші порушення соматичного та психічного характеру, зростає кількість дітей, які мають психоневрологічні захворювання. 20-40% негативних впливів, які погіршують здоров’я учнів, пов’язані зі здоров’явитратними умовами навчання. За шкільні роки кількість здорових дітей зменшується в 4-5 разів.

Доведено, що значною мірою погіршують здоров’я дітей шкільні фактори ризику: перевантаження навчальними заняттями, авторитарний стиль відносин між педагогами і учнями, недостатньо сформовані засади здорового способу життя школярів, недостатня компетентність педагогів у розв’язанні завдань здоров’язбереження під час навчально-виховного процесу, що призвело до появи нової хвороби - дидактогенії.

Саме ці обставини спонукали гімназію у 2002 році стати експериментальним закладом Всеукраїнського рівня і на подальші роки визначити стратегію педагогічного колективу щодо розробки та запровадження в практику діяльності власної моделі Школи культури здоров’я, розробленої на основі компетентнісного підходу.

Особливість компетентнісного підходу полягає в тому, що зміст навчання формується на основі спрямованості навчального процесу на формування в учнів набору компетентностей, необхідних для повноцінного життя та діяльності в сучасному інформаційному суспільстві.

Цій проблемі присвячені роботи зарубіжних та вітчизняних науковців, які по-різному трактують ці поняття, наповнюючи їх різноманітними складовими (Б. Гершунський, Т. Браже, С. Батишев, І.Татаренко, В. Адольф, Ш. Амонашвілі, І. Ареф’єв, А. Бондар, С.Висоцька, Н.Кузьміна, А. Маркова, А. Орлов, В. Синенко, М. Чошанов, О. Шиян, О. Олексюк, Б. Авво та інші).

Поняття «компетентність» не є новим ні в зарубіжній, ні у вітчизняній педагогіці. Так, уже в 80-х роках минулого сторіччя цей термін широко використовувався в США та деяких країнах Західної Європи в зв’язку із проблемою індивідуального підходу до навчання. Саме поняття «компетентність» виникло в процесі вивчення досвіду провідних учителів США. Уже тоді було здійснено спробу використати термін «компетентність» у значення «освітній результат діяльності учня».

Українські вчені по-різному тлумачать поняття компетентності. Найбільшого поширення в нашій науковій літературі набуло визначення компетентності як «сукупності знань і вмінь, необхідних для ефективної професійної діяльності: уміння аналізувати, передбачати наслідки професійної діяльності, використовувати інформацію».

Компетенція − коло питань, у яких особа має знання, досвід. Компетентність − поінформованість, обізнаність, авторитетність.

Рада Європи визначила компетентність як мету й результат освітнього процесу, що сприяє ефективним діям особистості в життєвих та професійних ситуаціях.

На нашу думку, професійна компетентність учителя – це сукупність відповідного рівня професійних знань, умінь та навичок, його особистісних якостей, що виявляються в результаті діяльності (рівень вихованості та освіченості учнів).




    1. Мета і завдання проекту розробки та впровадження моделі Школи культури здоров'я в практику діяльності інноваційного закладу

Метою проекту є розробка стратегічних напрямків розвитку інноваційного закладу в умовах інформаційного суспільства на основі збереження здоров’я учнів.

Завданнями проекту було визначено:



  • розкрити структуру валеологічної компетентності вчителів та учнів, розробити показники рівня їх сформованості;

  • експериментально встановити умови, які сприяють успішному формуванню навичок здорового способу життя у дітей та підлітків;

  • дати науково обґрунтовані рекомендації щодо виховання в учнів позитивної мотивації на здоровий спосіб життя;

  • обґрунтувати загальну методологію психологічного супроводу діяльності учнів та вчителів, розробити методичне забезпечення кожного з його етапів;

  • розробити навчальні програми елективних курсів для формування культури здоров’я учнів;

  • апробувати інноваційні здоров’язбережувальні технології та перевірити їх ефективність через вплив на стан здоров’я учнів;

  • перевірити ефективність розробленої моделі Школи культури здоров’я.

Основні умови реалізації завдань проекту є:

  • впровадження здоров’язбережувальних технологій у навчально-виховний процес навчального закладу;

  • використання валеологічного потенціалу навчального матеріалу та інтеграція елементів валеологічного виховання у зміст навчальних предметів;

  • створення та впровадження авторських програм, проектів;

  • розробка та запровадження постійно діючого семінару для вчителів «Валеологічна компетентність сучасного вчителя»;

  • психологічний супровід інноваційної діяльності.

    1. Очікувані результати від впровадження проекту в практику діяльності інноваційного закладу

Розв’язання актуальної проблеми формування навичок здорового способу життя в учнів потребувала від педагогічного колективу усвідомлення необхідності розробки й впровадження у практику роботи навчального закладу системи щодо формування валеологічної компетентності вчителів та учнів, яка ґрунтується на організаційних засадах, а саме:

  • розробленої моделі Школи культури здоров’я, плану розвитку навчального закладу;

  • створення науково-методичного центру «Здоров’я»;

  • сформованих складових валеологічної компетентності вчителів та учнів;

  • розробленої системи роботи щодо формування професійної компетентності вчителя, яка включає: аналіз і оцінку педагогічного досвіду вчителя; актуалізацію знань вчителя з різних проблем і напрямів інноваційної діяльності; виконання творчих робіт;

  • розробленої системи завдань, педагогічних ситуацій, ділових ігор і соціально-психологічних тренінгів з метою формування професійної компетентності вчителя;

  • розроблених рекомендацій для вчителів і керівників методичних об'єднань щодо формування валеологічної компетентності вчителя та учнів.

Створення моделі Школи культури здоров’я дозволило:

  • визначити мету та результати навчально-виховної роботи вчителя;

  • конкретизувати вимоги до особистості вчителя та допомогти йому усвідомити значення валеологічної культури для здійснення здоров’язбережувальної діяльності;

  • активізувати процес самопізнання, самоосвіти вчителя;

  • визначити ефективні шляхи вдосконалення професійної компетентності вчителя та життєвих компетентностей учнів;

  • визначити стратегічні напрямки розвитку інноваційного закладу в умовах інформаційного суспільства на основі збереження здоров’я учнів.


РОЗДІЛ 2. МЕХАНІЗМИ ВПРОВАДЖЕННЯ МОДЕЛІ ШКОЛИ КУЛЬТУРИ ЗДОРОВ’Я В ПРАКТИКУ РОБОТИ КРИВОРІЗЬКОЇ ГІМНАЗІЇ № 49

    1. Дидактичний аспект впровадження моделі Школи культури здоров’я в практику роботи Криворізької гімназії № 49

Методологічною основою розробленої моделі Школи культури здоров’я виступає компетентнісний підхід, який сприяє формуванню в учнів компетентностей, необхідних для повноцінного життя та діяльності в сучасному суспільстві.

У створеній нами моделі базовою є духовно-ціннісна компетентність (Схема 1). Т.Браже стверджує, що професійна компетентність спеціаліста визначається не лише професійно-базовими знаннями й уміннями, але й ціннісними орієнтаціями спеціаліста, мотивами його діяльності, розуміннями себе у світі й світу навколо себе.

Ціннісні відношення людини визначають її емоційно-психологічний стан, задоволеність і наповненість життя, його сенс, а система цінностей регулює поведінку й діяльність, визначає мотиваційно-потребнісну спрямованість особистості, готовність керуватися цими цінностями в професійній діяльності.

Мотиваційно-ціннісне відношення до педагогічної діяльності – важлива умова професійного становлення вчителя. Формування виконавчого (процесуального) компонента професійної готовності – знань, умінь, навичок – похідна від рівня розвитку ціннісних орієнтацій особистості. Виконуючи прогностичну, проективну функцію, професійні ціннісні орієнтації дозволяють побудувати модель своєї діяльності, яка стає орієнтиром у його саморозвитку й самовдосконаленні.



Схема 1

Модель школи культури здоров’я


Валеологічна компетентність вчителя




Базова компетентність



Передумова педагогічної діяльності

Духовно-ціннісна компетентність




Ключові компете--нтності




Психолого-педагогічна компетентність

Інтелектуальна компетентність



Операціональні компетентності

Процес педагогічної діяльності




Проективна компетентність

Методична компетентність

Дидактична компетентність

Мотиваційна компетентність


Управлінська компетентність

Виховна компетентність

Комунікативна компетентність




Валеологічний простір



Валеологічна компетентність учнів


Ключові компетенції

Результат навчально-виховного процесу

Мотиваційно-ціннісна

компетентність






Самовиховна

компетентність



Освітня

компетентність





Інформаційна

компетентність



Комунікативна

компетентність






Соціалізація особистості

Життєві компетентності учнів

Культура здоров’я учнів

Ключовими компетентностями є інтелектуальна й психолого-педагогічна. Інтелектуальна компетентність визначає міру професійного зростання вчителя у валеологічних питаннях і характеризується особливим типом організації предметно-специфічних знань та ефективними стратегіями прийняття рішень щодо формування й збереження здоров'я учнів.

Основною формою організації навчально-виховного процесу в гімназії є урок, тому валеологічний підхід до нього передбачає пріоритет його гуманістичних цілей, які у свою чергу визначають і вибір відповідних технологій, які увійшли в розроблений Банк здоров’язбережувальних педагогічних технологій.

Формування валеологічної компетентності педагогічного колективу здійснювалося шляхом залучення вчителів до активної участі у різноманітних заходах (Додаток 1).

Процес формування валеологічної компетентності вчителя у свою чергу забезпечив сприятливі умови для фізичного, інтелектуального, психологічного, соціального становлення особистості учнів, що позначилось й на рівні сформованості життєвих компетентностей учнів, на рівні їх вихованості та освіченості.

Педагогічним колективом визначено компетентності учнів:



  • валеологічна компетентність учнів - це коло валеологічних питань, у яких обізнаний учень і має досвід практично набутих навичок;

  • мотиваційно-ціннісна компетентність учнів сприяє готовності їх до самореалізації та формування життєвих компетентностей;

  • інформаційна компетентність учнів забезпечує сприйняття інформації про власне здоров’я й дозволяє її закріпити на рівні першочергових цінностей;

  • освітня компетентність учня спонукає дитину до саморозвитку в умовах оздоровчого простору;

  • самовиховна компетенція дає змогу учневі диференціювати отриману інформацію та виокремити головне, особистісне;

  • комунікативна дає змогу володіти ситуацією щодо корекції власного здоров’я та бути «інформаційним полем» позитивного впливу на однолітків та прикладом для менших.

Сформованість валеологічної компетентності вчителів та учнів сприяла вихованню навичок здорового способу життя, підвищенню рівня фізичного, психічного, духовного і соціального здоров’я.

    1. Виховний аспект впровадження моделі Школи культури здоров’я в практику роботи Криворізької гімназії № 49

В основу технології виховання, який використовуємо у роботі гімназії, покладено метод проектів – це модель виховання, в центрі якої знаходиться учень та продуктивне спілкування, спрямоване на спільне розв’язання певної проблеми, формування в учнів вміння розподіляти функції, працювати в групах, формувати відповідальність, критичне мислення. Результатом роботи за даною технологією є формування життєвих компетентностей, які забезпечать успіх в подальшій практичній діяльності.

Проектна методика має певні переваги:



  • учні об’єднуються в групи за інтересом,

  • отримують певний досвід,

  • відбувається інтеграція знань учнів з різних видів діяльності для реалізації соціально значущих завдань проекту,

  • набуття соціальних навичок: робота в команді, орієнтація на виконання певних завдань, критичний аналіз досягнень, вміння відстоювати власну точку зору, формування відповідальності за роботу.

Все це в сукупності формує в учнів психологічну зрілість та дозволяє успішно «ввійти» в суспільство.

Соціальний розвиток учня – педагогічна мета сучасної школи, яка розкривається через:



  • становлення гендерних ролей;

  • сприяння професійній орієнтації та соціальній адаптації випускника

  • забезпечення громадянської свідомості учня

  • осмислення власного «Я» та орієнтація на життєвий успіх

  • забезпечення практичної підготовки вихованців до дорослого життя.

Виходячи з цього, основна мета виховної роботи в гімназії – створення такого середовища, яке допоможе учневі в соціальній орієнтації та самореалізації в суспільстві.

Запропоновані соціалізаційні проекти, за якими працює гімназія та виховні заходи які проводяться в рамках кожного проекту, спрямовані на формування відповідальності, самокритичності, вміння самостійно приймати рішення, соціальне становлення особистості, зменшення міри страху від майбутнього, і, як наслідок, орієнтують на життєвий успіх.

Це обумовлено високим рівнем мотивації на здоровий спосіб життя, який досягається спільною роботою класних керівників, батьків, психолога. Формування життєво важливих навичок співіснування в навчально-виховному просторі дає можливість учневі реалізуватись як повноцінній особистості.

Робота педагогічного колективу спрямована на формування життєвих навичок учнів шляхом залучення учнів до різноманітних заходів (Додаток 2).



    1. Методичний аспект впровадження моделі Школи культури здоров’я в практику роботи Криворізької гімназії № 49

У реалізації завдань проекту ми зробили опору на вдосконаленні системи методичної роботи, визначили результати щодо діяльності предметних кафедр, творчих груп, лабораторій та окремого вчителя. Була створена нова модель науково – методичної роботи , яка відображає декомпозування валеологічної спрямованості у всі методичні підрозділи, організована кафедра здоров’я та фізичної культури, налагоджена діяльність творчих лабораторій: «Резерви здоров’я» і «Практична валеологія», визначені нові завдання, серед яких:

- створення цілісної системи педагогічного впливу в умовах гімназії – школи сприяння здоров’ю, спрямованого на формування здорової особистості і здорового способу життя;

- здійснення науково – методичного забезпечення навчально – виховного процесу, його валеологічного спрямування;

- забезпечення медико – психологічного супроводу освітнього процесу;

- впровадження інноваційних форм методичної роботи з педкадрами: тренінги, «круглі столи», «майстер-класи»;

- розробка і реалізація педагогами-новаторами здоров’язберігаючих проектів, технологій навчання і виховання;

- удосконалення фізкультурно-оздоровчої та просвітницької роботи серед учнів, педагогів і батьків.

Освітня сфера розвитку особистості може успішно функціонувати лише за умови забезпечення оздоровчої сфери з її чотирма етапами: діагностикою, корекцією, профілактикою й пропагандою, які відстежуються в роботі діагностично корегуючої служби (Додаток 3).

В системі оздоровчої роботи важливе місце відводиться науково-методичній раді гімназії, яка спільно з експериментальною розробляє стратегічний план діяльності педагогічного колективу та загалом кожної кафедри окремо, рекомендує до впровадження здоров’язберігаючі освітні технології, узагальнює досвід кращих вчителів щодо формування здорового способу життя.

Основою для впровадження здоров’язберігаючих технологій при викладанні базових дисциплін є реалізація головної мети - забезпечення валеологічної підготовки вчителів гімназії (Додаток 4).

Таким чином, вплив науково-методичної роботи на результативність запровадження проекту є досить вагомим і відіграє важливу роль в створенні єдиного освітнього простору, сприятливого як для якісного навчання, так і для збереження та зміцнення здоров’я дітей.


    1. Управлінський аспект впровадження моделі Школи культури здоров’я в практику роботи Криворізької гімназії № 49

Виконання важливих завдань реалізації проекту впровадження моделі Школи культури здоров’я в практику роботи Криворізької гімназії № 49 потребувало докорінної зміни принципів управлінської діяльності керівника закладу, переосмислення перспектив і пріоритетів діяльності педагогічного колективу, передбачення результатів і наслідків експериментальної роботи, піднесення ролі керівника на зовсім інший рівень – визначення стратегії розвитку закладу.

Стратегія — це комплексний план, що орієнтує заклад освіти не на сьогодення, а на перспективу. Метою стратегії є забезпечення не стільки поточного успіху, скільки прискореного постійного розвитку закладу в умовах конкуренції, лідерства на ринку надання освітніх послуг. Інноваційна стратегія – один із засобів досягнення цілей закладу освіти, який відрізняється від інших засобів своєю новизною.

Інноваційна стратегія нашої гімназії визначається запровадженням новітніх технологій управлінської діяльності з метою формування високого рівня валеологічної компетентності педагогічного колективу і збереження здоров’я учнів:


  1. Функціональна технологія створення структурних підрозділів для здійснення експериментальної діяльності.

У гімназії створена і діє координаційна рада, розроблена структура координаційного центру, в який увійшли такі центри: науково-методичний центр «Здоров’я», діагностичний центр, оздоровчий центр (Додаток 5).

Провідна роль у раді належить керівнику закладу та заступнику з експериментальної роботи, які планують та організовують діяльність з урахуванням пріоритетів збереження та зміцнення здоров’я всіх учасників педагогічного процесу. До координаційної ради входять також члени піклувальної та учнівської ради.

Створений науково-методичний центр «Здоров’я» об’єднує досвідчених вчителів гімназії, науковців Криворізького національного університету. Діяльність цього центру має першочергове значення, бо саме він аналізує рівень сформованості

складових професійної компетентності вчителя і валеологічної компетентності учнів, визначає ефективність застосованих інноваційних технологій та їх вплив на стан здоров’я учнів, рівень їх вихованості і освіченості.



  1. Технологія стратегічного програмно-цільового планування діяльності закладу нового типу.

Сучасні тенденції інтегрування національної системи освіти у європейський і світовий освітній простір потребують модернізація структури, змісту й організації освіти на засадах компетентнісного підходу, спираючись на розвиток наукової та інноваційної діяльності. Це змушує заклад освіти відмовитися від неефективних форм і методів навчання, оновлювати зміст навчального матеріалу, адаптуватися до нового замовлення на освіту, постійно тримати у полі зору власний імідж.

Враховуючи ці особливості реформування освіти в Україні нами розроблені Концепція діяльності гімназії на основі компетентнісного підходу та Стратегічний план розвитку закладу як Школи культури здоров’я.

Це дало можливість визначити перспективи у розробці системи роботи закладу по формуванню професійної компетентності вчителя, яка включає: аналіз і оцінку педагогічного досвіду вчителя; актуалізацію знань учителя з різних проблем і напрямів інноваційної діяльності; виконання творчих робіт.

Нами створений Банк інноваційних здоров’язберігаючих технологій, розроблена система задач, педагогічних ситуацій, ділових ігор і соціально-психологічних тренінгів з метою формування професійної компетентності вчителя; розроблені рекомендації для вчителів і керівників методичних об'єднань щодо підвищення рівня професійної компетентності вчителя інноваційного закладу.

Сучасне соціальне замовлення вимагає виховання творчих, компетентних, здорових членів суспільства, здатних навчатися все життя, свідомо обирати власну траєкторію розвитку і життєвий шлях.

Це змушує заклад освіти відмовитися від неефективних форм і методів навчання, оновлювати зміст навчального матеріалу, адаптуватися до нового замовлення на освіту, постійно тримати у полі зору власний імідж.



  1. Інформаційні технології моніторингу стану професійної компетентності педагогічного колективу.

Управління процесом формування професійної компетентності педагогічного колективу в умовах інноваційного закладу ми розглядаємо як взаємодію керівника і вчителя, що має своїм результатом цілеспрямований розвиток особистості педагога. Саме в конкретному педагогічному колективі відбувається його професійне становлення, а тому роботу керівника закладу освіти по формуванню професійної компетентності вчителів можна розглядати як складну динамічну і цілісну систему, що має свої цілі і завдання, зміст і структуру, форми і методи організації.

Необхідно також зазначити, що ця система є унікальною для кожної школи, оскільки призначена для розвитку професійної компетентності вчителів як окремих і неповторних індивідуальностей в умовах певного напрямку діяльності інноваційного закладу. Така система повинна передбачати, перш за все, визначення стану професійної готовності вчителів до інноваційної діяльності та рівня сформованості професійної компетентності педагога.

На основі отриманих даних складається корекційна програма, яка й допомагає забезпечити формування професійної компетентності кожного вчителя на основі диференційованого та системного підходів до організації педагогічного процессу, з урахуванням індивідуальних особливостей і можливостей учителів, а також завдань конкретного навчального закладу.

В своїй діяльності ми спиралися на такі засади:



  • забезпечувати розвиток і саморозвиток, навчання і самонавчання вчителя, виходячи з виявлення його індивідуальних особливостей як суб‘єкта навчально-виховного процессу;

  • надавати кожному вчителю, враховуючи його здібності, інтереси, ціннісні орієнтації і суб‘єктний досвід, можливість реалізувати себе в інноваційному освітньому середовищі;

  • зміст і методи обираються таким чином, щоб учитель мав можливість виявити вибірковість предметного матеріалу, технології навчання, певних моделей навчальної і виховної роботи в умовах інноваційного закладу;

  • визнання розмаїття змісту і форм навчального процессу, вибір яких повинен здійснювати вчитель (вихователь) з урахуванням мети розвитку кожної дитини;

  • розвиток індивідуальності вчителя, на основі створення необхідних умов для удосконалення його професійної компетентності.

Для оцінки стану сформованості показників професійної компетентності вчителя була створена експертна група, яка включала керівника закладу та його заступників, голів методичних об’єднань, психолога, вчителів основ здоров’я, викладачів вузів.

На основі сучасних інформаційних технологій нами була здійснена діагностика особистісних якостей учителя і рівень його професійної компетентності з метою складання індивідуальних Програм саморозвитку, які лягли в основу «Електронного портфоліо вчителя».

Показниками ефективності управління процесом професійного становлення педагогічного колективу ми вважаємо:


  • високий рівень готовності педагогічного колективу до здійснення інноваційної діяльності;

  • висока поінформованість вчителя про сучасні здоров’язберігаючі технології;

  • виділення актуальних проблем для саморозвитку вчителя з питань інноваційної здоров’язберігаючої діяльності;

  • реалістичність планів досягнення цілей саморозвитку;

  • зацікавленість учителів у активному освоєнні новітніх технологій і самовдосконаленні своєї діяльності;

  • високий рівень професійної компетентності вчителя;

  • результативність роботи вчителя, що виявляється в підвищенні рівня вихованості та навченості учнів, зміцненні їх здоров’я.

Злагоджена робота педагогічного колективу дала свої результати: розроблена модель Школи культури здоров’я на основі компетентнісного підходу до всіх учасників навчально-виховного процесу сприяла формуванню позитивної мотивації на здоровий спосіб в учнів гімназії, підвищенню рівня професійної компетентності педагогічного колективу, зміцненню здоров’я учнів, високим показникам успішності і вихованості.

Наша гімназія має визнаний авторитет серед закладів освіти міста і області: щорічно презентує свій досвід інноваційної здоров’язберігаючої діяльності на Міжнародній виставці «Сучасні заклади освіти», Національній виставці «Інноватика в сучасній освіті», за що отримує дипломи від Академії педагогічних наук України, Міністерства освіти і науки, молоді і спорту України, бере участь у Міжнародних і Всеукраїнських науково-практичних конференціях.

Педагогічний колектив має більше 100 публікацій в науковій і методичній літературі з проблем запровадження здоров’язберігаючих технологій в навчально-виховний процес. Заклад виступає експериментальним майданчиком для апробації сучасних підручників з математики, інформатики, природознавства тощо.

Учні гімназії виступають переможцями районних, міських, обласних олімпіад з базових дисциплін, за що заклад визнано Лідером олімпійського руху в місті. Міцність свого здоров’я учні демонструють на районних і міських змаганнях з усіх видів спорту, за що мають дипломи та медалі. Учні активно займаються науково-дослідною роботою і успішно захищають свої проекти на міських і обласних конкурсах Дніпропетровського відділення Малої академії наук.

Серед учнівського колективу гімназії за останні роки не зафіксовано жодного правопорушення, оскільки пріоритетами для наших учнів є здоровий спосіб життя, націленість на успіх і усвідомленість шляхів побудови власної траєкторії життя.

Таким чином, комплексний моніторинг рівня сформованості основних професійних якостей вчителя та особистісних якостей учнів доводить ефективність розробленої моделі, правильність обраних психолого-педагогічних умов її реалізації, позитивний вплив на стан здоров’я учнів.



ВИСНОВКИ

На основі запровадження компетентнісної Моделі Школи культури здоров’я в практику діяльності інноваційного закладу були розроблені Програми професійного самовдосконалення вчителів (Портфоліо вчителя) на основі моніторингу стану розвитку професійних якостей; методичні рекомендації щодо застосування матеріалу валеологічного спрямування на уроках; запроваджені спецкурси, спецпрактикуми, факультативи для учнів гімназії з метою підвищення рівня їх валеологічної культури. Розроблена та запроваджена Програма соціального стажування старшокласників з метою реалізації життєвих компетентностей.

Здійснена перевірка ефективності застосування новітніх технологій за станом здоров’я учнів, рівнем сформованості валеологічної компетентності, рівнем навченості та вихованості учнів гімназії. Запроваджена Програма формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя та формування культури здоров’я учнів. Узагальнений досвід формування навичок здорового способу життя учнів на основі розробленої компетентнісної Моделі Школи культури здоров’я.

Високу оцінку досвіду впровадження компетентнісної Моделі в практику діяльності навчально-виховного закладу отримав педагогічний колектив під час проведення Всеукраїнської науково-практичної конференції «Системний підхід до формування валеологічної компетентності вчителів та учнів на основі розробленої моделі Школи культури здоров’я» (22 листопада 2012 р., Криворізька гімназія № 49), в якій взяли участь освітяни Чернігівщини, Черкащини, Дніпропетровщини, м. Києва, м. Кривого Рогу, науковці Криворізького національного університету.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ


  1. Бібік Н. Компетентнісний підхід у презентації освітніх результатів // Школа першого ступеня: теорія і практика: Зб. наук. праць Переяслав-Хмельницького державного педагогічного університету ім. Григорія Сковороди. − Переяслав-Хмельницький. − 2004. − Вип.. 10. − 196 с.

  2. Берзінь В.Г., Бевз Р.Т., Стасюк Л.А., Баранова М.М., Толокольников О.Я. Концептуальні питання гігієнічного забезпечення організації навчального процесу у сучасній школі. // Журнал АМН України. − 2004. − Т. 10. − № 1. − С. 193-199.

  3. Бондар С. Термінологічний аналіз понять «компетенція» і «компетентність» у педагогіці: сутність та структура // Освіта і управління. − 2007. − Т. 10. − № 2. − С. 93-99.

  4. Борисов П.П. Компетентностно-деятельностный подход и модернизация содержания общего образования. − 2003. − № 1. − С. 60

  5. Валеологія: Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти: В 2-х ч. / В.І.Бобрицька, М.В.Гриньова та ін., за ред.. В.І.Бобрицької. − Полтава: «Скайтек», 2000. − Ч. І. − С. 11.

  6. Введенский В.Н. Моделирование профессиональной компетентности педагога // Педагогика. − 2003. − № 10. − С. 51-55.

  7. Гершунский Б.С. Философия образования для ХХІ века. − М.: «Интердиалект», 1997. − С. 75-87.

  8. Гончаренко М.С. Валеология в таблицах и схемах. Харьков: ХНУ. − 2003. −246 с.

  9. Гончаренко М.С., Бойчук Ю.Д. Екологія людини. − Суми: Університетська книга. − 2005. − 356 с.

  10. Горбушина С.Н. Личность будущего учителя как субъект культуры здоровья: концепции и принципы развития // Валеология. − 2005. − № 1. − С. 89-93.

  11. Гуров В.А. Здоровый образ жизни: научные представления и реальная ситуация // Валеология. − 2006. − № 1. − С. 53-59.

  12. Гушлевська І. Поняття компетентності у вітчизняній та зарубіжній педагогіці // Шлях освіти. − 2001. − № 3. − С. 22-25.

  13. Дюба І.В. Системний підхід до організації виховної роботи в гімназії з формування культури здоро’я учнів// Актуальні питання формування здорового способу життя дітей, підлітків та молоді/Матеріали науково - практичної конференції. - Кривий Ріг, КДПУ.- 2009.- С.99-102.

  14. Зимняя И. Ключевые компетенции − новая парадигма результата образования // Дайджест педагогічних ідей та технологій. − 2003. − № 4. − С. 18-23.

  15. Исламгалиев Э.Г. Профессиональная компетентность педагога: Социологический анализ: Дис… канд. социолог. наук. − Екатеринбург, 2003. − С. 15-16.

  16. Компетентнісний підхід у сучасній освіті: світовий досвід та українські перспективи: Бібліотека з освітньої політики / За заг. ред. О.В. Овчарук. − К.: «К.І.С.», 2004. − 112 с.

  17. Конельська І.М. Дієва модель валеологічної компетентності сучасного вчителя// Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. - 2008.- №8.- С.58-61.

  18. Конельська І.М. Системний підхід до формування валеологічної компетентності вчителя та учнів в умовах Школи культури здоров’я// Педагогіка вищої та середньої школи:Збірник наукових праць.- Кривий Ріг: КДПУ, 2008.- Вип.21.- С.381-386.

  19. Концептуальні питання гігієнічного забезпечення організації навчального процесу у сучасній школі // Журнал АМН України. − 2004. − Т. 10. − № 1. − С. 193-199.

  20. Колесникова М.Г. Изучение уровня валеологической готовности учащихся и педагогов // Валеология. − 2003. − № 3. − С. 46-50.

  21. Кондрашова Л.В. Морально-психологічна готовність студента до вчительської діяльності. − К.: Вища школа. − 1987. − 53 с.

  22. Кондрашова Л.В. Методика подготовки будущего учителя к педагогическому взаимодействию с учащимися. − М.: Из-во «Прометей»: − 1990. − 160 с.

  23. Линенко А.Ф. Готовність майбутніх учителів до педагогічної діяльності // Педагогіка і психологія. − 1995. − № 1. − С. 125-132.

  24. Національна стратегія розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки [Електронний ресурс]Режим доступу: http://www.oseu.edu.ua/ukr-rus/univer/csot/files/nsro_2012-2021.pdf(25.02.13).- Назва з екрану.

  25. Ніколаєнко С.М. Здорові діти, здорова нація // Основи здоров’я та фізична культура. − 2007. − № 9. − С. 4-11.

  26. Оржеховська В.М. Стратегія педагогіки здорового способу життя // Педагогіка і психологія. − 2006. − № 4. − С. 19-28.

  27. Патрикєєва О. Про моніторингове дослідження стану фізичного, психічного і морального здоров’я учнів та інфраструктури навчальних закладів, яка забезпечує збереження здоров’я школярів // Управління освітою. − 2005. − № 20 (жовтень). − Вкладка.

  28. Пометун О. Компетентнісний підхід − найважливіший орієнтир розвитку сучасної освіти // Рідна школа. − 2005. − № 12. − С. 65-69.

  29. Попова Л.А. Здоровье и его механизмы с позиции целостного подхода к человеку. Валеологія: сучасний стан, напрямки і перспективи розвитку / Матеріали ІІІ міжнародної науково-практичної конференції. За ред. проф. М.С.Гончаренко //м. Харків: 2005. − Т. 1. − С. 169-174.

  30. Сапуга І.Є. Стан здоров’я дітей України. Фактори «ризику» шкільного середовища // Основи здоров’я та фізична культура. − 2007. − № 9. − С. 12-14.

  31. Сисоєнко Н., Свиридова О. Здоров’я дитини та організація шкільного життя // Початкова освіта. − 2004. − № 19. − С. 8-11.

  32. Смирнов И.Н. Здоровье человека как философская проблема // Вопросы философии. − 1985. − № 7. − С. 83-93.

  33. Тимофієва Л.Є., Конельська І.М. Педагогічні умови процесу формування валеологічної компетентності сучасного вчителя// Педагогіка вищої та середньої школи:Збірник наукових праць.-Кривий Ріг: КДПУ, 2010.- Вип.28.- С.246-250.

  34. Тимофієва Л.Є. Інноваційна стратегія управлінської діяльності керівника експериментального закладу// Завуч. – 2012. - №38( жовтень). – С.3-10

  35. Толстограєва О.Ю., Лукашенко М.В. Актуальні питання психічного здоров’я молоді в умовах сьогодення // Практична психологія та соціальна робота. − 2007. − № 8. − С. 1-3.

  36. Томіліна С.С. Аналіз трактування поняття «компетентність» у науковій літературі // Педагогіка вищої та середньої школи: Кривий Ріг. − 2007. − № 17. − С. 67-72.

  37. Фізичний розвиток дітей різних регіонів України (випуск І, міські школярі) // Під заг. редакцією д.м.н., проф. І.Р.Барилека і к.м.н., с.н.с. Н.С.Польки. − Тернопіль: Укрмедкнига. − 2000. − 208 с.

  38. Шаанова А.В., Глазун Т.В., Силантьев М.Н.. Хасанова Н.Н. Состояние здоров’я детей и его динамика в условиях инновационных образовательных и физкультурно-оздоровительных технологий // валеология. − 2005. − № 1. − С. 36-45.

  39. Шишов С. Понятие компетентности в контексте качеств образования // Стандарт и мониторинг в образовании. − 1999. − № 2. − С. 30.

  40. Юр’єва К.А. Національні та етнічні цінності освіти // Ціннісні парадигми освіти − Х.: Видав. гр. «Основа», 2004. − С. 85-98.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка