«Розмноження й розвиток рослин»



Сторінка2/4
Дата конвертації30.04.2016
Розмір0.7 Mb.
1   2   3   4
Тема 2: Багатоклітинні. Двошарові тварини (8 год.)

Урок 1.

Тема уроку: Гіпотези походження багатоклітинних. Загальна характеристика та різноманітність багатоклітинних тварин. Тип Пластинчасті тварини.

Освітні цілі: Ознайомити школярів із гіпотезами походження і різноманітністю багатоклітинних тварин; вивчити загальні ознаки багатоклітинних тварин; розкрити особливості будови і процесів життєдіяльності пластинчастих тварин; розвивати уміння аналізувати, структурувати навчальну інформацію.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Основні питання уроку:

  • Які є гіпотези походження багатоклітинних тварин?

  • Які загальні ознаки підцарства Багатоклітинні тварини?

  • Які особливості будови і процесів життєдіяльності пластинчастих тварин?

Терміни і поняття: фагоцитела, гастрея, мітохондріальний комплекс.

План-схема уроку:

Етап уроку

Трива-лість, хв.

Форми і методи освітньої діяльності

Результат діяльності

І. Актуаліза-ція опорних знань

3

1. Портфоліо з теми
2. Епіграф уроку

3. Термінологічний ланцюжок




Заповнення «Портфоліо з теми»

Повторення, систематизація навчального матеріалу.




ІІ. Мотивація навчальної діяльності

5

1. Епіграф уроку

2. Ознайомлення з темою, завданнями, основними питаннями уроку.



3. Очікування учнів

Формування активного ставлення до змісту навчання. Створення сприятливого психологічного клімату


III. Усвідом-лення нового матеріалу

4

1.Випереджуючі завдання (повідомлення)


Розвиток навичок роботи з науковою літературою, уміння виділяти головне. Формування стійкого інтересу до вивчення теми

4

2. Інтерактивна вправа «П’ять журналістських запитань»

Робота з підручником, розвиток інтелектуальних і комунікативних компетентностей учнів


2

3. Відеосюжет «Знайомство із…»

Розвиток креативного мислення школярів.

4

4. Повідомлення учня «Загальна характеристика типу Пластинчасті»

Осмислення навчальної інформації

10

5. Інтерактивна вправа «Спільний проект»

Створення структурованого конспекту «Гіпотези походження багатоклітинних. Загальна характеристика та різноманітність бага-токлітинних тварин. Тип Пластинчасті тварини»

ІV. Закріплення

4

1. Опрацювання СК.

Засвоєння навчальної інформації, виправлення допущених помилок

2

2. Розв’язання основних питань уроку

Осмислення і повторення вивченого

3

3. Тестовий контроль, самоперевірка


Перевірка засвоєння інформації

V. Пояснення домашнього завдання

1

Диференціація домашнього завдання.

Осмислення і систематизація навчального матеріалу, розвиток уміння працювати з різними джерелами

VI. Підсумок уроку

1

1. Рефлексія

Заповнення «Портфоліо з теми», встановлення рівня засвоєння навчальної інформації

1

2. Аналіз «Портфоліо з теми»

Об’єктивні, аргументовані оцінки за урок

1

3. Заповнення Т-схеми

Узагальнення навчальної інформації

Структура, основний зміст і методи роботи:

І. .Актуалізація опорних знань.

1. Заповнення карток «Портфоліо з теми».



Портфоліо з теми учня(учениці) 8-В класу ____________________________

Вид діяльності

+ , бал

1. Термінологічний ланцюжок




2. Випереджуюче завдання




3. Короткі відповіді




4. Інтерактивна вправа «П’ять журналістських запитань»




5. Інтерактивна вправа «Спільний проект»




6. Розв’язання основних питань уроку




7. Тестовий контроль




8. Рефлексія




Оцінка за урок



2. «Те, що я встиг пізнати, - чудове …» (Сократ)

- Які типи тварин ми вивчили?

- До якого підцарства вони належать?

3. Термінологічний ланцюжок.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. «Те, що я встиг пізнати, - чудове. Сподіваюся, таке ж чудове те, що мені ще доведеться пізнати» (Сократ)

2. Ознайомлення з темою, завданнями, основними питаннями уроку.

3. Очікування учнів.



ІІІ. Усвідомлення нового матеріалу.

1. Повідомлення учнів:

- Гіпотези походження багатоклітинних тварин.

- Загальна характеристика багатоклітинних тварин.



Повідомлення 1

Гіпотеза Е. Геккеля про походження багатоклітинних тварин

Ернст Геккель, вивчаючи ембріогенез деяких кишковопорожнинних, яких він вважав близькими до первісних багатоклітинних, встановив, що в процесі розвитку на певних стадіях утворюється двошарова тварина з первинним ротом та мішкоподібним кишечником. Таку гіпотетичну тварину Геккель назвав «гастрея». На його думку, вона захоплювала їжу ротом і перетравлювала її в кишечнику.


Повідомлення 2

Гіпотеза І. Мечникова про походження багатоклітинних тварин

На думку Іллі Мечникова, первинним способом травлення багатоклітинних тварин був фагоцитоз, тобто внутрішньоклітинне травлення, яке і тепер властиве багатьом групам з низьким рівнем організації (губки, частина війчастих червів, деякі кишковопорожнинні тощо). За його твердженням, первісною багатоклітинною твариною була гіпотетична «фагоцитела»,вкрита шаром війчастих клітин, здатних до захоплення дрібних поживних часток за допомогою фагоцитозу. Клітини з травними вакуолями мігрували всередину фагоцители, втрачаючи війки, де і перетравлювали їжу. Організми типу гастреї виникли від фагоцители на пізніших етапах еволюції, коли набули здатності захоплювати велику за розміром здобич ротовим отвором.

Слід зазначити, що палеонтологи не знайшли решток подібних організмів, тому реальні шляхи виникнення різних типів багатоклітинних тварин досі не встановлені.
Повідомлення 3

Загальна характеристика багатоклітинних тварин

До багатоклітинних тварин відносяться всі типи тварин, окрім типів найпростіших. Відмінності між найпростішими і багатоклітинними тваринами дуже великі. Протягом еволюції диференціація тіла тварин на різні групи клітин, тобто тканини, а потім на органи, зростала. Завдяки цьому удосконалювалося виконання функцій, посилювався зв'язок між різними частинами тіла, забезпечувалося краще пристосування організмів як цілісних систем до умов середовища проживання.

На думку більшості вчених, багатоклітинні тварини походять від активних гетеротрофних джгутикових. Гіпотез про походження багатоклітинних тварин було запропоновано багато. Найбільшого поширення набули дві: відомого німецького зоолога Е. Геккеля і видатного російського біолога І. І. Мечникова.

Сучасні багатоклітинні тварини поділяють на дві групи:


  • двошарові тварини (до них відносять тварин типів: Пластинчасті, Губки, Кишковопорожнинні, Реброплави)

  • Тришарові тварини (всі інші типи тварин).

2. Інтерактивна вправа «П’ять журналістських запитань» (робота за підручником с. 52).

- Що утворюється у деяких найпростіших із багатьох клітин?

- Де мешкають двошарові тварини?

- Коли виникають багатоклітинні тварини?

- Як побудовані тіла найпростіших багатоклітинних тварин?

- Чому колоніальні організми не можна назвати багатоклітинними?

3. Перегляд відеосюжету «Знайомство із…».



  • Про що чи про кого йдеться в сюжеті?

4. Повідомлення учня «Загальна характеристика типу Пластинчасті»




Пластинчасті



Trichoplaxadhaerens Schulze

Біологічна класифікація

Домен:

Еукаріоти (Eukaryota)

Царство:

Тварини (Metazoa)

Підцарство:

Первинні багатоклітинні (Prometazoa)

Тип:

Пластинчасті (Placozoa)
Grell, 1971



Види

  • Трихоплакс адгеренс (Trichoplaxadhaerens Schulze, 1883)

  • Трептоплакс мичкуватий (Treptoplaxreptans Monticelli, 1893)







Пласт́инчасті — тип мікроскопічних багатоклітинних тварин, позбавлених диференційованих тканин та органів. Відомо два види: Трихоплакс адгеренс та Трептоплакс мичкуватий.

Уперше Трихоплакс був знайдений у морському акваріумі університету австрійського міста Грац ще в 1883 році німецьким зоологом Ф. Шульце. Через десять років італійський натураліст Монтічеллі описав близьку форму Трихоплакса із морського акваріума Неаполітанської зоологічної станції. Ці знахідки викликали великий інтерес у зоологів, однак через деякий час відомий німецький зоолог Т. Крумбах висловив думку, що, ці форми є деградованими личинками гідроїдних медуз. Тому дослідники протягом наступних 70 років цими тваринами не цікавилися. Лише в 1971 році німецький вчений К. Трель знову відкрив цих тварин і описав їх будову застосувавши ультратонкі зрізи та електронну мікроскопію. Він знайшов у тілі тварин яйцеклітини в різних фазах дроблення, що незаперечно свідчило про самостійність трихоплакса як виду та його здатність до розмноження.

Трихоплакс — це білувато-сіра напівпрозора тварина, що має вигляд тоненької пластинки діаметром до 4 мм, неправильної та постійно мінливої форми. Тварина повільно лине по поверхні субстрату. Вона не має переднього та заднього кінців, напрямок руху постійно змінюється. Зовні її тіло вистилає шар джгутикових клітин, які мають різну будову.


Схема ультратонкого зрізу через тілоTrichoplax adhaerens 

за даними електронної мікроскопії
Тіло Пластинчастих складається з кількох тисяч клітин лише чотирьох типів: епітеліальні, волокнисті, залозисті та слизові.

Цікаво, що трихоплакс не поїдається ні ракоподібними, ні черевоногими молюсками. Паренхіма Трихоплаксу містить волокнисті клітини. Це клітини неправильної форми з довгими відростками. У волокнистих клітинах міститься унікальна органела, не виявлена у будь-яких інших організмів. Це — мітохондріальний комплекс, що складається з великих мітохондрій, які чергуються з пухирцями. Все разом утворює своєрідний ланцюжок.

Трихоплакс живиться бактеріями, водоростями та одноклітинними джгутиковими. Наповзаючи на скупчення одноклітинних водоростей, він щільно прилягає «черевною» поверхнею до поживних часток, виливає на них травний секрет залозистих епітеліальних клітин і згодом всмоктує шляхом піноцитозу рідкі продукти зовнішнього травлення за допомогою епітеліальних клітин.

Другий спосіб живлення — це фагоцитоз. До клітин травні частки підганяються джгутиками та захоплюються псевдоподіями.

Пластинчасті були виявлені у морських акваріумах, де відтворюються умови  тропічних та субтропічних морів. Вони, як припускається, можуть зустрічатись на поверхні підводних скель та на черепашках і мушлях бентосних морських організмів.

5. Інтерактивна вправа «Спільний проект».

Створення структурованого конспекту «Гіпотези походження багатоклітинних. Загальна характеристика та різноманітність багатоклітинних тварин. Тип Пластинчасті тварини».

ІV. Закріплення .

1. Робота за СК.

2. Розв’язання основних питань уроку.

3. Тестовий контроль, самоперевірка.



Тестовий контроль знань

1. Багатоклітинні тварини походять від одноклітинних

а) саркодових

б) інфузорій

в) джгутикових

г) споровиків

2. Тіло багатоклітинних тварин складається з клітин

а) однакових за будовою і функціями

б) різних за будовою та функціями

3. Гіпотезу «фагоцители» запропонував

а) І. Мечников

б) Е. Геккель

в) К. Лінней

г) К. Тімірязєв

4. Живлення гіпотетичної тварини «гастреї» відбувалось

а) шляхом фагоцитозу

б) шляхом піноцитозу

в) всередині примітивного кишечника

г) всі відповіді правильні

5. Пластинчасті тварини

а) одноклітинні

б) багатоклітинні, мають тканини

в) багатоклітинні, мають тканини і органи

г) багатоклітинні, не мають тканин і органів

6. Тіло трихоплакса складається із типів клітин

а) 3 б) 4 в) 5 г) 6

7. Унікальна органела - мітохондріальний комплекс - міститься у клітинах трихоплаксу

а) волокнистих

б) залозистих

в) епітеліальних

г) слизових

Правильні відповіді

1в, 2б, 3а, 4в, 5г, 6б, 7а.



V. Домашнє завдання :

  • повторити матеріал підручника с. 52

  • опрацювати СК

  • підготувати повідомлення «Дивовижні тварини - губки» (за бажанням)

VІ. Підсумок уроку

1. Рефлексія.

- Що нового ви дізналися з уроку?

- Що цікавого ви дізналися з уроку?

- Визначте рівень засвоєння навчальної інформації.

- Чи справдились ваші очікування ?

2. Оцінювання навчальних досягнень школярів (за портфоліо).

3. Заповнення Т-схеми:



Я знав

Я дізнався








СК «Гіпотези походження багатоклітинних. Загальна характеристика та різноманітність багатоклітинних тварин.

Тип Пластинчасті тварини»
1. Гіпотези походження багатоклітинних


Е. Геккель, гіпотеза «гастреї» І. Мечников,

гіпотеза «фагоцители»
2. Еволюція багатоклітинних тварин:

одноклітинні джгутикові – колоніальні форми – багатоклітинні організми


3. Різноманітність багатоклітинних тварин


Двошарові Тришарові

4. Загальна характеристика тришарових тварин:

клітина – тканина – орган – системи органів – організм


5. Тип Пластинчасті:

- мікроскопічні морські багатоклітинні тварини

- мінлива форма тіла

- не мають тканин і органів

- типи клітин

епітеліальні волокнисті слизові залозисті

- унікальна органела - мітохондріальний комплекс

- два види

Трихоплакс Трептоплакс

адгеренс мичкуватий


6. Терміни:

Гастрея – гіпотетична вихідна форма двошарових тварин.

Фагоцитела – гіпотетична вихідна форма багатоклітинних тварин.

Мітохондріальний комплекс – унікальна органела у волокнистих

клітинах Трихоплакса.

Додаток 4

9 клас

Інтегрований урок
Тема уроку: Вплив алкоголю, нікотину, наркотиків на поведінку

і здоров’я людини.
Мета: - поглибити знання учнів про алкоголь, нікотин, наркотичні речовини як фактори ризику для здоров’я;

- сприяти формуванню відповідального ставлення до власних вчинків, асертивної поведінки, уміння протистояти асоціальному середовищу.


Тип уроку: комбінований; інтегрований – біологія + хімія + історія + правознавство + література
Основне питання уроку: Яка ціна однієї шкідливої звички ?
Обладнання: Конституція України, Конвенція ООН про права дитини, схема "Сходинками пізнання", стікери, карта світу.
План-схема уроку:

Етап

Трива-лість

Результат діяльності




І. Організаційно-вступний етап.

Вступне слово вчителя



2

Стимулювання активної навчальної діяльності




II.Мотивація навчальної діяльності.

  1. Інтерактивна вправа "Моя мрія"

  2. Очікування "Сходинками пізнання"

3

5



Створення сприятливого психологічного клімату.

Підготовка до сприйняття теми






III. Усвідомлення нового матеріалу . Інтерактивна вправа "П’ять журналістських запитань : Що? Де? Коли? Як? Чому?"


20

Формування активного ставлення до змісту навчання, розвиток навичок роботи із додатковим матеріалом, уміння виділяти головне; поглиблення знань про алкоголь,нікотин, наркотики як факторів ризику для здоров’я




IV. Закріплення.

  1. Питання та завдання

  2. Розв’язання основного питання уроку

10

Осмислення і систематизація начального матеріалу,розвиток творчого мислення




V. Підсумок уроку.

Рефлексія "Сходинками пізнання"



5

Рефлексія одержаної інформації, формування відповідального ставлення до власного здоров’я, власних вчинків






Структура, основний зміст і методи роботи:

I. Організаційно-вступний етап:

Вчитель: Мудреці вважають, що для того, щоб протистояти згубному впливу "ви­крадачів розуму" (алкоголю, наркотиків), треба володіти інформацією про них.

Сьогодні ми поведемо серйозну розмову про алкоголь, наркотики, тютюн



( оголошення теми, мети і завдань уроку ).

II. Мотивація навчальної діяльності.

1. Інтерактивна вправа "Моя мрія".

Учні продовжують речення "Я мрію..."



2. Очікування "Сходинками пізнання ".

Активна життєва позиція






Учні на стікерах пишуть свої очікування від заняття, визначають, наскільки грунтовно вони обізнані про вплив алкоголю, нікотину, наркотиків на поведінку людини.


1   2   3   4


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка