Розділ Загальна частина



Скачати 149.3 Kb.
Дата конвертації11.09.2017
Розмір149.3 Kb.
#45522




Розділ 1. Загальна частина
Додаткове фахове випробування зі спеціальності 054 Соціологія проводиться як комплексна перевірка знань та умінь з наступних дисциплін нормативної та варіативної частини ОПП для тих вступників, які не мають фахової освіти:

- «Соціологія громадської думки»;

- «Соціологія релігії»;

- «Соціологія освіти»;

- «Соціальна антропологія»;

- «Демографія і соціологія сім’ї»;

- «Основи конфліктології».

Ефективна організація підготовки фахівців за фахом «Соціологія» полягає у поєднанні теоретичних знань та навичок практичної діяльності.

У результаті вивчення вказаних дисципліни фахівець повинен знати:


  • природу та закони функціонування соціуму на основі комплексного підходу та узагальнених показників соціального розвитку, операціоналізації головних понять соціологічного знання;

  • соціальну обумовленість суспільних змін, причини виникнення суспільних проблем, спираючись на класичні і сучасні соціологічні теорії та соціальні технології, використовуючи новітні інформаційне забезпечення, застосовуючи комплексний підхід;

  • основні правила організації і проведення соціологічних досліджень (розробляти програму соціологічного дослідження, визначати об’єкт, предмет, цілі та завдання, методи збору соціологічної інформації та формування вибіркової сукупності шляхом здійснення теоретичного аналізу особливостей соціального об’єкту);

  • технології та методи оцінювання стану і можливостей різних сфер соціального життя, напрямків ефективної соціальної взаємодії соціальних спільнот на основі вивчення повсякденності як особливої сфери життєвого світу, методом визначення драматургічної версії повсякденної реальності, визначати види соціальних відносин та прогнозувати основні напрямки їх розвитку;

Підготовлений фахівець повинен вміти:

  • здійснювати моніторинги соціальних інновацій методом соціологічного аналізу нововведень в сучасних соціологічних теоріях;

  • брати участь у дослідницькій роботі спрямованій на впровадження результатів соціологічних досліджень шляхом ініціації інноваційних соціальних технологій;

  • брати участь в розробці заходів щодо подолання деструктивних тенденцій у розвитку соціальних систем шляхом вивчення теоретичного та емпіричного матеріалу та результатів соціологічних досліджень;

  • проводити комплексне вивчення елементів досліджуваного соціального об’єкту, застосовуючи кількісні та якісні методи аналізу різних сторін досліджуваного соціального об’єкту;

  • відслідковувати загальні і локальні зміни у соціумі, масовій свідомості, проводити, спостереження за соціально-психологічним станом окремих груп та верств населення;

  • здійснювати координацію інформаційних потоків з метою задоволення потреб соціального управління, спираючись на сучасні соціальні технології.



Розділ 2. Зміст розділів програми фахового іспиту

2.1 Соціологія громадської думки

Визначення поняття «громадська думка». Громадська думка як певний стан масової свідомості. Суспільна і масова свідомість, громадський настрій і громадська думка. Громадська думка як елемент суспільних відносин. Погляди сучасних зарубіжних та вітчизняних вчених щодо сутності громадської думки. Проблеми ідентифікації громадської думки. Соціологія громадської думки як спеціальна соціологічна теорія: її об'єкт, предмет, категорії, функції.

Специфіка функціонування громадської думки на різних етапах розвитку суспільства. Громадська думка очима вчених різних епох. Передумови і причини виникнення опитувань громадської думки. Початковий етап їхнього розвитку: «солом’яні опитування» у США. Удосконалення теоретико-методологічної і методичної бази дослідження цього феномену протягом ХХ ст. Утворення інститутів та центрів вивчення громадської думки у США і кранах Західної Європи ( Франція, Великобританія, Германія тощо). Напрями досліджень і методи їхньої роботи. Вивчення громадської думки в Україні. Загальна характеристика вітчизняних дослідницьких центрів, що вивчають цей феномен. Характеристика основних підходів до дослідження громадської думки: полстерський, популістський, критичний, конструктивістський, ритуальний.

Поняття суб’єктів громадської думки, проблема їх визначення. Народ, нація, клас, соціальна спільнота, трудовий колектив як суб'єкти громадської думки. Наукові дискусії щодо визначення суб’єктів громадської думки. Об'єкти громадської думки та критерії її визначення. Проблема розширення об’єктів громадської думки в умовах формування демократичного суспільства.

Загальна характеристика каналів висловлювання громадської думки. Опосередковані канали висловлювання громадської думки: поняття, характеристика, особливості використання. Прямі канали висловлювання громадської думки: поняття, характеристика, специфіка використання. Спеціалізовані канали висловлювання громадської думки: поняття, характеристика, особливості використання.

Найважливіші джерела формування громадської думки (наукова інформація, колективний досвід, соціальне оточення, індивідуальний досвід, чутки тощо). Основні етапи та специфіка формування громадської думки. Шляхи і засоби формування громадської думки. Вплив засобів масової інформації на формування громадської думки. Проблеми функціонування громадської думки в сучасному українському суспільстві. Фактори, що обумовлюють її функціонування. Закономірності функціонування громадської думки : загальні та специфічні. Висловлювання громадської думки як кінцева мета її формування та функціонування. Проблеми, пов’язані з вивченням громадської думки.

Класифікація соціологічних методів збирання інформації у дослідженнях громадської думки. Опитування як найважливіший з методів вивчення громадської думки: види, специфіка використання. Аналіз документів: поняття, види, специфіка їх використання у дослідженнях громадської думки. Використання соціологічного спостереження для одержання інформації стосовно громадської думки на демонстраціях, мітингах, страйках тощо. Соціальний експеримент: поняття та його роль у вивченні громадської думки. Лінгвосоціологічні методи і тести в практиці досліджень громадської думки.
2.2 Соціологія релігії

Предмет соціології релігії: мета, завдання, сфера досліджень. Міждисциплінарність соціології релігії. Домінуючи соціологічні фокуси дослідження релігії. Методи дослідження релігії.

Аналіз релігії в працях в працях дослідників Нового часу. Обгрунтування інтеграційної функції релігії та її ролі в консолідації суспільства. Класичні і посткласичні соціологічні концепції релігії. Специфіка соціологічного тлумачення релігії. Структурні елементи релігії. Проблема дефінітивності. Головні дефініції релігії: сакральне і профанне, трансцедентність, система цінностей, символ.

Марксистська релігієзнавча концепція. Конфліктологічний підхід до вивчення релігії. Погляди К.Маркса на роль релігії в суспільстві. Релігійна концепція З.Фройда. Релігія як чинник суспільних конфліктів. Релігія та динаміка суспільства. Релігії як чинника розвитку суспільства в соціологіїї М. Вебера. Еволюційний підхід до вивчення релігії. Класифікація світових релігій за Р. Беллом.

Релігія як соціальний інститут. Релігія як сфера духовної культури, її елементи i структура. Релігійна віра, рілігійні організації та релігійна поведінка як складові релігії. Функції peлігії в житті суспільства. Типологія релігійних організацій. Харизматична група, її структура. Дихотомія “церква” – “секта”. Деномінації та їх значення для розвитку неорелігій. Релігійна організація як форма соціальної організації.Структура релігійних організацій.Сучасні форми релігійних організацій.

Секуляризація суспільства та свідомості. Секуляризація та модернізація: проблеми співвідношення. Секуляризація як соціальний процес: стадії розвитку. Соціологічні теорії секуляризації. Погляди Т.Парсонса на суспільні наслідки секуляризації. Секуляризація як наслідок модернізації релігії. Теорія секуляризації О’Ді. Прояви секуляризації в сучасному суспільстві.

Релігія та політична система. Генеза взаємодії релігії та політичної системи. Релігія як чинник легітимації владних відносин у суспільстві. Релігія та економіка. Релігія як чинник формування економічної свідомості та поведінки соціальних суб’єктів.
2.3 Соціологія освіти

Соціологія освіти як наука і предмет викладання. Науковий статус соціології освіти. Об'єкт і предмет соціології освіти. Полідисциплінарне вивчення освіти в рамках різних наукових підходів. Інтегральний характер соціології освіти і її взаємозв’язок з іншими науками, що також вивчають освіту.

Поняття та особливості методології освіти. Макро та мікро соціологічні підходи до вивчення освіти. Кількісні та якісні методи дослідження. Передумови виникнення соціології освіти як галузі соціологічного знання. Трактування освіти в позитивізмі та натуралізмі. Ідеї освіти в концепції К.Маркса. Концепції освіти і виховання в соціологічній творчості Е.Дюркгейм. Соціокультурний підхід в соціології освіти. Соціальні передумови вітчизняної соціології освіти. Підходи до визначення задач соціологічного дослідження освіти та метаморфози вітчизняної соціології освіти. Харківська школа соціології освіти.

Процес інституціалізації освіти та її розвитку як соціального інституту. Основні ознаки освіти як соціального інституту. Особливості функціонування освіти як соціального інституту в Україні. Функції освіти в різних сферах суспільства та їх динаміка. Трансформація соціальних функцій освіти в зв'язку з трансформацією українського суспільства.

Поняття системи освіти. Загальні принципи побудови системи освіти. Вертикальний та горизонтальний зрізи системи освіти. Структурна перебудова системи освіти в Україні. Система управління освітою в Україні. Маркетинг освіти. Проблеми автономії та самоуправління у вищій школі. Конфлікти в освітніх організаціях. Напрями та шляхи удосконалення управління в освіті.

Соціологічний аналіз освітньої спадщини. Актуальні проблеми вищої освіти України. Державна освітня політика України на сучасному етапі. Безперервна освіта. Болонський процес та шляхи інтеграції освіти України в європейську систему освіти. Демократизація, гуманізація, гуманітаризація, безперервність, інновації, інтеграція. Формування єдиного освітнього простору. Реформування освіти як безперервний процес у сучасному світі.


2.4 Соціальна антропологія

Становлення соціальної антропології як наукової дисципліни. Просвітницькі ідеї і їх роль у становленні антропологічного знання. Романтична концепція «народу» і соціальна антропологія. Прикладні аспекти становлення соціальної антропології. Британська і американська школи у соціальній антропології: відмінності і особливості. Еволюціонізм як напрямок розвитку соціальної антропології. Концепція дифузіонізму. Психоаналітичні концепції і соціальна антропологія. Функціоналізм у британській соціальній антропології. Структуралістський етап розвитку соціальної антропології. Місце Школи «Анналів» у історії становлення соціальної антропології. Сучасні тенденції розвитку теорій соціальної антропології.

Соціоприродні фактори розвитку суспільства. Норма і криза у межах соціоприродних систем. Проблема смерті як соціокультурного феномену. Міфологічне мислення і особливості сприйняття координат простору і часу. Ідея хронотопу у соціоантропологічному знанні. Проблема лімінальних станів та ролей у соціальній антропології. Бідність і багатство як категорії соціальної антропології. Практики трансляції культурного досвіду: традиційність та сучасність.
2.5 Демографія і соціологія сім’ї

Народонаселення як об’єкт міждисциплінарного наукового інтересу. Предметна галузь демографії. Структура системи демографічних наук. Пізнавальні задачі демографії.

Об’єкт соціології сім’ї. Предметна галузь соціології сім’ї. Макро- та мікросоціологія сім’ї. Функції соціології сім’ї. Типологія наукових підходів до вивчення сім’ї. Співвідношення понять «шлюб» та «сім’я». Еволюція розвитку соціального інституту сім’ї. Сімейні групи та альтернативні форми сім’ї. Критерії виділення сімейних структур. Зміст сімейних функцій. Специфічні та неспецифічні функції сім’ї.

Поняття режиму відтворення населення. Історичні типи відтворення населення. Основні положення концепції демографічного переходу і її сучасні модифікації. Демографічні революції і їхній зміст. Демографічний вибух: причини і наслідки.

Життєвий цикл сім’ї як наукове поняття. Типологія життєвого циклу сім’ї. Стадії життєвого циклу сім’ї та критерії їх виділення. Стабільність шлюбу. Припинення шлюбу: вдівство і розлучення. Типові міжособистісні конфлікти подружжя. Конфлікти у взаємодії батьків та дітей.

Демографічна поведінка та її фактори. Види демографічної поведінки. Сутність сімейної поведінки. Різновиди сімейної поведінки.

Соціальна і демографічна політика: взаємозв’язок і розходження цілей. Основні напрямки, структура, цілі, об’єкти демографічної політики. Сутність державної сімейної політики. Співвідношення сімейної та демографічної політики держави. Основні принципи та напрямки сімейної та демографічної політики в Україні.
2.6 Основи конфліктології

Конфліктологія як міжгалузева соціальна наука та навчальна дисципліна. Формування конфліктологічного підходу до соціальних процесів. Ранні теорії конфлікту ХIХ – початок ХХ ст. Натуралізм. Органістична школа. Погляди Л. Гумпловича, Г. Ратценхофера. Конфліктний функціоналізм Г. Зіммеля. Конфлікт природна складова соціальних процесів. Позитивна роль конфлікту. Чинники, що впливають на гостроту конфлікту. Ключові положення теорії конфлікту Г. Зіммеля. Конфліктний функціоналізм Л. Козера. Діалектична теорія конфлікту Р. Дарендорфа. Конфронтація, суперництво, конкуренція, ворожість. Реальний і уявний предмет конфлікту. Теорія «Позитивно-функціонального конфлікту». Концепцію «Загальної теорії конфлікту».

Конфліктна ситуація сукупність суб'єктивних і об'єктивних умов. Напруженість як ознака конфліктної ситуації. Інцидент. Формування конфлікту. Ознаки наявності конфліктної ситуації. Усвідомлення конфліктної ситуації. Різниця між конфліктом та конфліктною ситуацією?

Конфлікт і соціальні суперечності. Конструктивна позиція щодо переходу до конфлікту. Визначення поняття «конфлікт», «об’єкт конфлікту», «кордони конфлікту», «поле конфлікту», «фон конфлікту». Підходи у визначенні поняття конфлікт. Різноманітність соціальних протиріч їх об'єктивний і суб’єктивний характер. Інтереси як відправне поняття в аналізі конфліктів. Суперечність інтересів, цілей як джерело конфліктів. Структура конфлікту. Суб'єкти і склад конфлікту. Головна мета переходу до конфлікту. Ознаки конструктивної поведінки у конфлікті.

Поняття управління конфліктом. Необхідні умови управління конфліктом. Принципи управління конфліктом. Попередження конфлікту як алгоритм його прогнозування. Сценарій конфлікту. Регулювання конфлікту. Основні поняття регулювання конфлікту: стимулювання, запобігання, придушення або скасування. Основні стилі конфліктної поведінки: конкуренція, ухилення, пристосування, співпраця, компроміс. Вирішення конфлікту. Етапи і умови ефективного вирішення конфлікту.

Розділ 3. Критерії оцінювання

Додаткове фахове випробування зі спеціальністю 054 Соціологія проводиться у тестовій формі.

Екзаменаційний білет компонується з таких завдань:
І рівень складності

(завдання з вибором однієї правильної відповіді)

38 тестових завдань по 2 бали за кожну правильну відповідь, 0 балів – якщо вказано неправильну відповідь, або вказано більше однієї відповіді, або відповіді не надане
У одному екзаменаційному білеті компонується тестові завдання за такою схемою:

Розділ 2.1 – 7 завдань;

Розділ 2.2 – 7 завдань;

Розділ 2.3 – 6 завдань;

Розділ 2.4 – 6 завдань;

Розділ 2.5 – 6 завдань;

Розділ 2.6 – 6 завдань.

ІІ рівень складності

(завдання на встановлення відповідності («логічні пари») або на встановлення правильної послідовності)

6 тестових завдань оцінюються в 0, 1, 2, 3, 4 бали (у кожному тестовому завданні нараховується 1 бал за кожну правильно встановлену відповідність («логічну пару») або послідовність, 0 балів – якщо не вказано жодної правильної відповіді, або відповіді на жодне завдання не надане)
У одному екзаменаційному білеті компонується тестові завдання за такою схемою:

Розділ 2.1 – 1 завдання;

Розділ 2.2 – 1 завдання;

Розділ 2.3 – 1 завдання;

Розділ 2.4 – 1 завдання;

Розділ 2.5 – 1 завдання;

Розділ 2.6 – 1 завдання.
Бали не нараховуються в разі:


  • помилкової відповіді;

  • якщо порушена інструкція з виконання тестових завдань;

  • відсутності відповідей;

  • позначення відповіді олівцем, навіть, якщо вона правильна.

У разі розбіжності між відповідями в екзаменаційній роботі та у чернетці, оцінюються відповіді, відзначені в екзаменаційній роботі.

Розділ 4. Перелік навчально-методичної літератури

4.1. Підручники, навчальні посібники

Барвінський А.О. Соціологія. Курс лекцій для студ. ВНЗ / А.О. Барвінський. – К.: Центр навч. літ., 2005. – 328 с.

Вакуленко С.М. Соціологія сім’ї: навч.-метод. посібник / С.М. Вакуленко. – Х: ХНУ ім. В.Н. Каразіна, 2003. – 159 с.

Гараджа В.И. Социология религии [Текст]: учеб. пособие для студентов и аспирантов гуманит. спец. /В.И. Гараджа. – М.: ИНФРА-М, 2005. – 348 с.

Горшков М.К. Общественное мнение: История и современность [Текст] / М.К. Горшков. – М.: Политиздат, 2001. – 383 с.

Докторов Б.З. Первопроходцы мира мнений: от Гэллапа до Грушина [Текст] / Б.З. Докторов. – М.: Институт Фонда «Общественное мненние», 2005. – 239 с.

Докторов Б.З. Отцы основатели: история изучения общественного мнения [Текст] / Б.З. Докторов. – М.: ЦСП, 2006. – 213 с.

Лісовий В.М. Сучасна українська сім’я: медико-соціальні аспекти: Монографія / В.М. Лісовий, І.М.Шурма, В.О. Коробчанський, А.П. Лантух, С.М. Вакуленко, М.С. Мірошниченко. – Х.: Майдан, 2009. – 268 с.

Липпман У. Общественное мнение [Текст] / У. Липпман / [пер. с англ. Т,В. Барчуновой]. – М.: Институт Фонда «Общественное мнение», 2004. – 384 с.

Лукашевич Н.П. Введение в социологию: Учеб.-методич. пособие / Н.П. Лукашевич, Н.В. Туленков. – К.: МАУП, 1996. – 124 с.

Лукашевич М.П. Соціологія сім’ї: Підручник / М.П. Лукашевич, Ф.Ф. Шандор. – К.: Знання, 2013. – 223 с.

Медіна Т.В. Соціологія сім’ї: Навч. посібник / Т.В. Медіна. – Чернівці: Рута, 2006. – 56 с.

Муромцева Ю.І. Демографія: Навч. посібник / Ю.І. Муромцева. – К.: Центр навч. літ., 2006. – 300 с.

Ноэль-Нойман Э. Общественное мнение. Открытие спирали молчания [Текст] / Э. Ноэль-Нойман. – М.: Прогресс- Академия, Весь мир, 1996. – 352 с.

Оссовський В.Л. Громадська думка: спроба соціологічної інтерпретації [Текст] / В.Л. Оссовський. – К.: Інститут соціології НАНУ, 1999. – 137с.

Паращевін М.А. Інтегративна роль релігії: Історико-соціологічний нарис. [Текст] / М.А. Паращевін. – К. Ін-т соціології НАН України, 2004. – 154 с.

Паращевін М. Релігія та релігійність в Україні / М. Паращевін; за ред. М. Макеєва. – К.: Ін-т політики, Ін-т соціології НАН України, 2009. – 68 с.

Пилипенко В.Є. Спеціальні та галузеві соціології: Навч. посібник / В.Є. Пилипенко, О.І. Вишняк, О.Д. Куценко. – К.: Каравела, 2003. – 304 с.

Полторак В.А. Социология общественного мнения [Текст]: учеб. пособие / В.А. Полторак. – К.: Арт-Пресс, 2000. – 264 с.

Примуш М.В. Загальна соціологія: навч. Посібник / М.В. Примуш. – К.: Професіонал, 2004. – 592 с.

Религиоведение: социология и психология религии [Текст]: учеб. пособие для вузов / С.И. Самыгин, В.Н. Нечипуренко, И.Н. Полонская. – Ростов-на-Дону: Феникс, 1996. – 672 с.

Религия и общество [Текст]: хрестоматия по социологии религии / Сост. В.И. Гараджа, Е.Д. Руткевич. – М.: Аспект Пресс, 1996. – 776 с.

Ричков М.О. Соціологія: Лекції з соціології: Навч. посібник / М.О. Ричков. – Ірпінь: Академія ДПС України, 2000. – 235 с.

Рязанова Л.С. Релігійне відродження в Україні: соціокультурний контекст / Л.С. Рязанова. – К.: Біла криниця, 2004. – 210 с.

Сірий Є.В. Соціологія:загальна теорія, історія розвитку, спеціальні та галузеві теорії: навч. посібник / Є.В. Сірий. – К.: Атіка, 2004. – 480 с.

Соціологія. Навч. посібник / За ред. С.О. Макеєва; 2-е вид., виправ. і допов. – К.: Знання, 2003. – 455 с.

Соціологія. Навч. посібник / За ред. Н.П. Осипової. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 336 с.

Соціологія: підручник / За заг. ред. проф. В.П. Андрущенка, проф. М.І. Горлача. – Х.; К., 1998. – 696 с.

Соціологія. Підручник для студентів вищих навчальних закладів / За ред. В.Г. Городяненка. – К.: ВЦ «Академія», 2002. – 560 с.

Теанчин І.З. Соціологія. Навч. посібник / І.З. Теанчин. – К.: Знання, 2008. – 351 с.

Хоронжий А.Г. Соціологія релігії [Текст]: навч. посібник / А.Г. Хоронжий. – Л.: Магнолія, 2007. – 168 с.

Шаповал М. Загальна соціологія / М. Шаповал. – К.: Вища шк., 1996. – 368 с.


4.2. Довідники, словники, енциклопедії

Довідники, словники, енциклопедії

Аберкромби Н. Социологический словарь. Пер. с англ. – М.: ОАО Изд-во «Экономика», 1999. – 428 с.

Краткий словарь по социологии / Авт.-сост. П.Д. Павленюк. – М: ИНФРА-М., 2000. –272 с.

Краткий словарь по социологии. – М.: Политиздат, 1989. – 479 с.

Словник соціологічних і політичних термінів. – К.: Вища школа, 1993. – 141 с.

Современная западная социология. Словарь. – М.: Политиздат. 1990. – 432 с.

Соціологічна енциклопедія / Ред.-уклад. В.Г. Городяненко. – К.: Академвидав, 2008. – 456 с.

Соціологія: Короткий енциклопедичний словник / Уклад. В.І. Волович та ін. – К.: Укр. Центр духовної культури, 1998. – 736 с.

Социологи XX века (биографический словарь) / под ред. проф. В.Г. Городяненко. – Д.: ДГУ, 1999. – 128 с.

Социологический словарь. - Минск: Университетское, 1991. – 528 с.

Социологический справочник. – К.: Политиздат Украины, 1990. – 382 с.

Социологический энциклопедический словарь. На русском, английском, немецком, французком и чешском языках. – М.: ИНФРА-М-НОРМА, 1998. – 488 с.

Социология: словарь-справочнк. Т. 1-4. – М.: Наука, 1990-1991.

Тадевосян СВ. Словарь-справочник по социологии и политологии. – М.: Знание, 1996. – 272 с.





Скачати 149.3 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка