Розділ Теоретичні основи обліку поточних зобов’язань. 1 Сутність і класифікація зобов’язань. Класифікація та характеристика поточних зобов’язань. 2 Аналіз нормативно-правової бази з обліку поточних зобов’язань. Розділ 2



Сторінка1/3
Дата конвертації18.04.2016
Розмір0.61 Mb.
  1   2   3
Зміст

Вступ


Розділ 1. Теоретичні основи обліку поточних зобов’язань.

1.1 Сутність і класифікація зобов’язань.Класифікація та характеристика поточних зобов’язань.

1.2 Аналіз нормативно-правової бази з обліку поточних зобов’язань.

Розділ 2. Облік поточних зобов’язань на СТОВ «Колос»

2.1. Організаційно економічна характеристика СТОВ «Колос»

2.2 Аналіз основних показників діяльності СТОВ “Колос”

2.3. ОБЛІК ПОТОЧНИХ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ:

- Облік короткострокових кредитів банку

- Облік кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги

- Облік розрахунків за податками і платежами

- Облік кредиторської заборгованості за розрахунками



2.4. Документальне оформлення обліку поточних зобов’язань

Розділ 3.

3.Шляхи удосконалення обліку поточних зобов’язань


Висновок

Список використаної літератури

Додатки

Вступ

Зобов'язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Як юридична категорія господарське зобов'язання – це господарські відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а інша сторона зобов'язана виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду - сплату грошей, зустрічні послуги тощо.

На сьогоднішньому етапі розвитку підприємницької діяльності роль бухгалтера не зводиться тільки до чіткого виконання інструкцій і вказівок. Законом України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтеру надається широке поле для професійної творчості, розвитку його професійної думки. Я обрав тему для курсової роботи «Облік поточних зобов’язань» тому що для мене, як майбутнього бухгалтера, вона має дуже велике значення. Бухгалтер веде облік операцій що відбуваються на підприємстві і як на мій розсуд найважливішою частиною обліку є облік саме поточних зобов’язань, тому що неможливе існування підприємства в якого не було б поточних зобов’язань і бухгалтер обов’язково повинен вміти вести їх облік.

На будь-якому підприємстві незалежно від напрямку діяльності існують зобов’язання підприємства перед поставщиками, підрядчиками, працівниками, за короткострокові та довгострокові кредити, учасниками та ін. - всі ці зобов’язання є поточними.

Зобов’язання – це заборгованість підприємства, які виникають, головним чином, через придбання товарів та послуг в кредит, або кредити, які підприємство отримує для свого фінансування.

Поточні зобов’язання – короткострокові фінансові зобов’язання, які мають бути погашені протягом року з дати складання бухгалтерського балансу.

До поточних активів належать грошові кошти та інші ресурси щодо яких можна вважати, що вони будуть перетворені на (продані за) грошові кошти чи використані протягом року з дати складання бухгалтерського балансу або протягом нормального операційного циклу підприємства (із двох термінів обирають довший).

Статті включаються до поточних зобов'язань, якщо вони оплачуються на вимогу кредитора, або якщо очікується, що вони будуть ліквідовані протягом одного року.

Мета написання даної курсової роботи: глибоке вивчення термінів пов’язаних з поточними зобов’язаннями, вивчення рахунків на яких проводиться облік поточних зобов’язань, запам’ятання основних бухгалтерських проводок з обліку поточних зобов’язань підприємства.

Розділ 1. Теоретичні основи обліку поточних зобов’язань


    1. Сутність та класифікація зобов’язань.

Відповідно до П(С)БО 2 "Баланс", зобов'язання - це заборгованість підприємства, що виникла, внаслідок минулих подій і погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють в собі економічні вигоди.

Зобов'язання виникають через існуючі (завдяки минулим операціям чи подіям) борги підприємства щодо передачі певних, активів чи надання послуг іншому підприємству в майбутньому. Отже зобов'язаннями виступає заборгованість підприємства, яка виникає, головним чином у зв'язку з придбанням товарів та послуг, в кредит, або кредити, які, підприємство отримує для євого фінансування.

Погашення зобов'язання можна здійснювати шляхом: сплати кредиторові грошових коштів; відвантаження готової продукції, товарів або надання послуг у рахунок отриманого авансу від покупця або в порядку заліку заборгованості; переведення зобов'язань у корпоративні права, які належать кредитору (елементи капіталу) тощо.

У кожному разі погашення зобов'язання пов'язано з вибуттям активів, а отже, зі зменшенням майбутніх економічних вигод у результаті вибуття ресурсів підприємства.

Іноді погашення одного зобов'язання призводить до виникнення іншого. Наприклад: постачальникові, перед яким виникла кредиторська заборгованість, виписують вексель. У цьому разі одне зобов'язання (кредиторська заборгованість) замінюється іншим (зобов'язанням за виданим векселем). Однак остаточне погашення зобов'язання пов'язано з вибуттям у майбутньому ресурсів (активів) підприємств, тобто зі зменшенням майбутніх економічних вигод.

Значна частина зобов'язань підприємства виникає під час нарахування витрат. Підприємство нараховує витрати і у відповідних сумах одночасно повинно визнати зобов'язання. Зобов'язання за рахунками зі сплати податків, обов'язкових платежів, заробітної плати, створення забезпечень - все це є типові приклади визнання зобов'язань разом із нарахуванням витрат. У разі нарахування фінансових витрат, що належать до звітного періоду та підлягають сплаті у наступних періодах, виникає зобов'язання щодо нарахованих відсотків.

Відсутність на дату складання фінансової звітності достатніх умов для визнання тих зобов'язань, які обліковувалися раніше на балансі підприємства, означає необхідність їх списання з одночасним визнанням доходів звітного періоду (тобто зобов'язання не підлягає погашенню).

Класифікацію зобов'язань для їх відображення в бухгалтерському обліку відповідно до П(С)БО 11 наведено на рис. 2.1.

Рис. 2.1.

Зобов'язання

Поточні зобов'язання

Зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу, або повинні бути погашені протягом 12 місяців, починаючи з дати балансу:

короткострокові кредити банків

поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

короткострокові векселі видані

кредиторська заборгованість за товари, послуги, роботи

поточна заборгованість за розрахунками за авансами одержаними, з бюджетом та позабюджетними платежами, оплати праці, з учасниками, внутрішніми розрахунками, інші поточні зобов'язання



Довгостро- кові зобов'язання

Всі зобов'язання, які не є поточними:

довгострокові кредити банків

інші довгострокові фінансові зобов'язання

відстрочені податкові зобов'язання



Забезпечення

зобов'язання, з невизначенною сумою або часом погашення на дату балансу:

додаткове пенсійне забезпечення

виконання гарантійних зобов'язаннь

реструктуризація

виконання зобов'язаннь щодо обтяжливих контрактів


Непередбаче- нні зобов'язання

зобов'язання, яке може виникнути внаслідок минулих подій, та існування якого буде підтверджено лише коли (не)відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю

теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулиих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовырно визначити



Доходи майб. перыодів

Доходи, одержані підприємством у звітному періоді, але такі, що відносяться до наступних періодів


Довгострокові зобов'язання (Long-term Liabilities) - зобов'язання, які повинні бути погашені впродовж більш як дванадцять місяців або впродовж періоду більшого, ніж один операційний цикл підприємства з дати балансу, якщо такий цикл становить більш як дванадцять місяців. До довгострокових зобов'язань належать: довгострокові кредити банків; інші довгострокові фінансові зобов'язання; відстрочені податкові зобов'язання; інші довгострокові зобов'язання.

Довгострокові зобов'язання, на які нараховують відсотки, відображають у Балансі за їхньою теперішньою вартістю.



Поточні зобов'язання (Current Liabilities) - зобов'язання, які будуть погашені впродовж операційного циклу підприємства або повинні бути погашенні впродовж дванадцяти місяців, починаючи з дати балансу.

До поточних зобов'язань належать: короткострокові кредити банків; поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями; короткострокові векселі видані; кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги; поточна заборгованість за розрахунками (з отриманих авансів, з бюджетом, з позабюджетних платежів, зі страхування, з оплати праці, з учасниками, з внутрішніх розрахунків); інші поточні зобов'язання. Поточні зобов'язання відображають у Балансі за сумою погашення .

Особливим видом зобов'язань є забезпечення, які не мають чітко визначеного терміну та суми погашення на дату балансу. Оцінку забезпечень здійснюють на основі лише попередніх розрахунків. Період нарахування забезпечень зазвичай обмежують дванадцятьма місяцями. Наприкінці року невикористані забезпечення корегують шляхом донарахування.

Забезпечення створюють на відшкодування наступних (майбутніх) операційних витрат на: виплату відпусток працівникам; додаткове пенсійне забезпечення; виконання гарантійних зобов'язань; реструктуризацію; виконання зобов'язань щодо обтяжливих контрактів тощо. Треба мати на увазі, що заборонено створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.



Непередбачене зобов'язання (Contingent Liabilities) - це:

- зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджено лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або

- теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.

Доходи майбутніх періодів (Deferred Revenues, Unearned Revenues) - це доходи, отримані у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах. У поточному періоді такі доходи визнають як особливий вид зобов'язань.

До доходів майбутніх періодів належать, зокрема, доходи у вигляді отриманих авансових платежів за здані в оренду основні засоби та інші необоротні активи (авансові орендні платежі), передплата на газети, журнали, періодичні та довідкові видання, виручка за вантажні перевезення, виручка від продажу квитків транспортних і театрально-видовищних підприємств, абонентна плата за користування засобами зв'язку тощо.

У Балансі за визначеною П(С)БО 2 "Баланс" формою зобов'язання подано за такими розділами Пасиву:

II. Забезпечення наступних витрат і платежів.

III. Довгострокові зобов'язання.

IV. Поточні зобов'язання.

V. Доходи майбутніх періодів.


Класифікація та характеристика поточних зобов’язань. Поточне зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигод у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу у звітному періоді.

Поточні зобов'язання включають:

- короткострокові кредити банків;

- поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями;

- короткострокові векселі видані;

- кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги;

- поточну заборгованість за розрахунками:

а) з отриманих авансів;

б) з бюджетом;

в) з позабюджетними фондами;

г) зі страхування;

д) з оплати праці;

е) з учасниками;

є) за розрахунками із внутрішніх розрахунків.

Поточні зобов'язання відображають у ІV розділі "Поточні зобов'язання" Пасиву Балансу за формою, передбаченою у П(С)БО 2 "Баланс" (див. табл. 1)

Таблиця 1



Фрагмент балансу – ІV розділ «Поточні зобов'язання»

Пасив

Код рядка

Зміст статті

ІV. Поточні зобов'язання

 

 

Короткострокові кредити банків

500

Сума поточних зобов'язань підприємства перед банками за отриманими від них позиками

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

510

Сума довгострокових зобов'язань, що підлягають погашенню впродовж дванадцяти місяців з дати балансу

Векселі видані

520

Сума заборгованості, на яку підприємство видало векселі на забезпечення поставок (робіт) постачальників, підрядників та інших кредиторів

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

Сума заборгованості постачальникам і підрядникам за матеріальні цінності, виконані роботи та отримані послуги (крім заборгованості, забезпеченої векселями)

Поточна заборгованість за розрахунками з одержаних авансів

540

Сума авансів, отриманих від інших осіб у рахунок наступних поставок продукції, виконання робіт (послуг)

Поточна заборгованість за розрахунками з бюджетом

550

Заборгованість підприємства за усіма видами платежів до бюджету, включаючи податки з працівників підприємства

Поточна заборгованість за розрахунками з позабюджетними фондами

560

Заборгованість за внесками до позабюджетних фондів

Поточна заборгованість за розрахунками зі страхування

570

Заборгованість за відрахуваннями до Пенсійного фонду, на соціальне страхування, страхування майна підприємства та індивідуальне страхування його працівників

Поточна заборгованість за розрахунками з оплати праці

580

Заборгованість з оплати праці, включаючи депоновану заробітну плату

Поточна заборгованість за розрахунками з учасниками

590

Заборгованість підприємства його учасникам (засновникам), яка пов'язана з розподілом прибутку (дивіденди тощо) і формуванням статутного капіталу

Поточна заборгованість за розрахунками із внутрішніх розрахунків

600

Заборгованість підприємства пов'язаним сторонам і кредиторська заборгованість з внутрішньовідомчих розрахунків

Інша поточна заборгованість

601

Зобов'язання, які не включено до наведених статей

Поточні зобов'язання відображають в Балансі за сумою погашення.

Зобов’язання вважаються поточними, якщо не передбачено термін їх погашення, який не перевищує 12 місяців з дати балансу.

До інших поточних зобов’язань відносяться всі, що не знайшли відображення за наведеними статтями зобов’язань.

Поточні зобов’язання відображаються за балансом за сумою погашення, оскільки очікується їх оплата в поточному періоді, що не перевищує 12 місяців.

Сума погашення – це недисконтована сума грошових коштів або їх еквівалентів, яка, як очікується, буде сплачена для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.
1.2 Аналіз нормативно-правової бази з обліку поточних зобов’язань.
Методологічні засади формування у фінансовому обліку інформації про зобов’язання підприємств та її розкриття у примітках до фінансової звітності наведені у П(С)БО 11 «Зобов’язання».

П(С)БО 2 «Баланс» визначає, що зобов’язання – це заборгованість підприємств, яка виникла внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди.

Обов’язок виплатити зобов’язання виникає за умови отримання активу або попередньої оплати за актив при його нарахуванні, за чинним законодавством та за статутом підприємства.

Зобов’язання відображається в балансі, якщо підприємство має теперішню заборгованість унаслідок минулих подій за таких умов:



  • його оцінка може бути достовірно визначена;

  • існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок її погашення.

У будь-якому разі визнання зобов’язання обумовлює відплив грошових коштів чи інших активів підприємства в майбутньому. Іноді в результаті погашення одного зобов’язання може виникнути інше зобов’язання. Наприклад, погашення заборгованості перед постачальником за товари, роботи і послуги векселем. Тоді виникає зобов’язання за виданим векселем.

Окремі зобов’язання можуть бути конвертовані в капітал. Наприклад, якщо підприємство емітувало облігації, розмістило їх і власник облігацій прийняв рішення конвертувати їх в акції (за умови, що можливість такої конвертації була визначена при їх емісії). В такому випадку відплив економічних вигід здійснюється тільки в момент виплати дивідендів новим акціонерам.

Конвертування зобов’язань у капітал здійснюється також за умови, якщо відпадає необхідність їх сплачувати. Наприклад, кредитори підприємства збанкрутували або минув термін позовної заборгованості давності кредиторської заборгованості визнається у складі доходів, які збільшують розмір власного капіталу.

За П(С)БО 11 «Зобов’язання» їх поділяють на такі групи:



  • довгострокові ( визначений термін погашення яких більше від дванадцяти місяців);

  • поточні (визначений термін погашення яких не перевищує дванадцять місяців);

  • забезпечення (з невизначеною точною датою погашення);

  • непередбачені зобов’язання (зобов’язання, імовірність та час визнання якого за балансом точно не визначена);

  • доходи майбутніх періодів.

Сума погашення – це недисконтована сума грошових коштів, або їх еквівалентів, яка, як очікується буде сплачена для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

За сумою погашення відображаються в балансі поточні зобов’язання.

Теперішня вартість – дисконтована сума майбутніх платежів (за вирахуванням суми очікуваного відшкодування), яка, яка очікується буде необхідна для погашення зобов’язання в процесі звичайної діяльності підприємства.

За теперішньою вартістю обліковуються довгострокові зобов’язання, за якими нараховуються відсотки.

За обліковими оцінками (за вирахуванням очікуваного відшкодування) відображаються забезпечення, які створюються для відшкодування майбутніх витрат на дату балансу.

Правове регулювання ведення бухгалтерського обліку поточних зобов’язань і складання фінансової звітності в Україні визначається Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16 липня 1999 року № 996-XIV.

При веденні обліку окремих операцій, групуванні, оцінці та відображенні операцій у звітності слід керуватись Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку П(С)БО, затвердженими Міністерством фінансів України.

Нагромадження та групування облікової інформації в межах рахунків бухгалтерського обліку здійснюється відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій (наказ міністерства фінансів України від 30.11.99 №291).

Дія закону «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» поширюється на всіх юридичних осіб незалежно від форми власності, а також на представництва іноземних суб’єктів господарської діяльності, які зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Законом визначено:



  • загальні положення та основні принципи побудови бухгалтерського обліку та фінансової звітності;

  • порядок державного регулювання бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності;

  • порядок організації та методологія ведення бухгалтерського обліку;

  • загальні вимоги і принципи складання фінансової звітності.

Державне регулювання бухгалтерського обліку фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України з метою створення єдиних правил ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності, які є обов’язковими для всіх підприємств та захищають та гарантують інтереси користувачів; удосконалення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

Розділ 2. Облік поточних зобов’язань на СТОВ «Колос»

2.1. Організаційно економічна характеристика СТОВ «Колос»

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю “Колос” знаходиться за такою адресою: Черкаська область, Тальнівський район, село Майданецьке.

Господарство знаходиться в Лісостеповій зоні з помірно-континентальним кліматом, слабопогорбованою поверхнею і родючими ґрунтами. Напрям пануючих вітрів по періодам року змінюється: взимку панують переважно північно-західні вітри, а влітку – південно-східні.

Найвищі температури спостерігаються у літньо-осінній період (з червня по жовтень мі-сяць). Середня температура за цей період становить 16, 6 °С, а сума активних температур за цей період всього – 2500-2900 °С. Безморозний період триває близько 160-175 днів, вегетацій-ний – 200-206 днів. Найнижчі температури припадають на зимово-весняний період. Сніговий покрив зимою становить 10-15 см., за відсутності його низькі температури призводять до част-кового вимерзання озимих зернових і багаторічних трав.

Ґрунтові води залягають на глибину 10-15 см., тому основним джерелом зволоження рос-лин є атмосферні опади, які становлять близько 500-515 мм на рік. Найбільша кількість опадів припадає на весняно-літній період (з квітня по серпень місяць).

СТОВ “Колос” розташоване на відстані 8 км до районного центру – м. Тального і 160 км до обласного центру. До найближчої залізниці - 14 км. По відношенню до основних місць збуту і покупців с.-г. Продукції господарство розташоване досить непогано.

Покупцем м'яса є Ватутінський м'ясокомбінат, молока –Звенигородський сирзавод. Основними постачальниками сировини і матеріалів, послуг є СТОВ «Зоря Маїс Насіння», ТОВ «Рубі Роз Агрікол», ТОВ «Експотрейдинг», ЗАТ «Райз», ТОВ «Антарес», ТОВ «Техноторг Дон», ТОВ «Агрофірма Сади України», ТОВ «Альба Астра», Кіровоград агропромпродукт та інші.

Господарство має таку організаційну структуру:

І. Цех рослинництва:

Тракторна бригада №1, яка налічує 20 механізаторів, 2 - електрозварювальники, 6 - слю-сарів і 3 сторожа. За бригадою закріплено 14 тракторів, з яких 2 гусеничних;

Агрохімслужба - 6 чоловік;

Рільнича бригада - 5 чоловік;

Тік і комора - 5 чоловік.

II. Цех тваринництва:

Тракторна бригада №2, яка налічує 6 механізаторів. За бригадою закріплено 6 тракторів, 3 комбайнів, 3 причепи. Виробництво продукції тваринництва розміщено в 5приміщеннях. З яких 2 - для молодняку ВРХ, 1 - для телиць, 2 приміщення - ко-рівники.



III. Автопарк:

Наявність автотранспорту - 17 одиниці, та налічує 17 водіїв.



IV. Цех переробки:

Маслоцехи - 1;

Хлібопекарні -1;

Олійня - 1;

Крупорушка - 1.

Млини - 2 ;

Крім того - 3 електрики, 6 працівників дитсадка, 4 працівники столової. Адмінперсонал налічує 21 працівників (20% від загальної кількості працівників).

Зміни в історії діяльності підприємства почалися з 1992 року, коли було проведено паю-вання майна. Потім через три роки - у 1995 провели паювання землі. А сама важлива подія ста-лась 3 березня 2000 року, коли колективне сільськогосподарське підприємство змінило свою форму власності. Було проведено реформування і створено Сільськогосподарське Товариство з Обмеженою Відповідальністю (СТОВ) “Колос”. Порядок проведення реформування повністю відповідав вимогам та нормативам. Було тричі зібрано загальні збори, уточнено і розпайовано майно та інше.

З моменту реформування пройшло вже 7 років. За цей період підприємство перейшло ме-жу збитковості і має та використовує всі можливості для задоволення потреб власників землі та майна, які перебувають в оренді підприємства.

Хочеться підкреслити, що СТОВ “Колос” саме перше у районі підприємство, яке замінило державні сертифікати, що посвідчують право власності на землю на Державні акти. Даних актів було видано 521 і майже всі власники землі здали її в оренду СТОВ “Колос”. Строк договору оренди землі становить 5 років. Уже двічі договори укладались повторно. Згідно законодавства орендна плата за землю не повинна бути нижчою як 1,5% її вартості. У господарстві також користуються цим нормативом. Орендна плата складається не лише з грошей, значну її частину видають продукцією. Так за 2006 рік було нараховано 283,1 тис грн. За мінусом податку з доходів фізичних осіб це становить 246,3 тис. Грн.. Отримали орендну плату 96% власників земельних паїв. Решта знаходиться в стадій оформлення спадкоємних справ після смерті. В рахунок орендної плати видано 400 т. Зерна та 5т. Цукру, а також 42 тис. Грн.. Готівкових коштів.

Нарахування орендної плати за майнові паї проводять на 642 договори. Тут аналогічно як і за землю, плату видають і продукцією і грошима. Як і по земельних паях так і по майнових нараховується 1,5% вартісної оцінки майна за мінусом майна яке знаходиться на схові. Так у 2006 році орендної плати нараховано 16745 грн.. Із них отримано 95%. Решта також знаходиться в стадії оформлення спадщини.

За період після реформування адміністрацією СТОВ «Колос» викуплено майнових паїв у власників 67%. На частину майнових паїв укладено договори купівлі-продажу із відстрочкою виплати готівкових коштів на 3 роки.

Засновниками СТОВ “Колос” є 8 головних спеціалістів господарства. Найбільшу частку у статутно-му фонді товариства займає Кутова Людмила Денисівна (36%), яка і являється директором то-вариства.

Спеціалізація підприємства – це переважний розвиток однієї або кількох галузей у ви-робництві товарної продукції. Розвиток галузі і виробництво відповідної продукції визна-чають виробничий напрям сільського господарства.

Землі, у власності СТОВ “Колос”, мають переважно хвилястий рельєф з лісовою ґрунтоутворюючою породою. Це переважно реградовані чорноземи, які вирізняються своєю родючістю.

З моменту створення СТОВ “Колос” 21 березня 2000 року площа господарства майже не змінювалася. Але все-таки відбулися деякі зміни в структурі земельних угідь. Причиною цього є вихід з товариства працівників, у яких була орендована земельна частка. Результатом є зменшення площі с.-г. Угідь на 1,7% або 30,7га, а площа ріллі не зменшилась а навіть збільшилась. На це вплинуло те що з оренди забиралася не рілля а землі історико-культурного призначення.

Критерієм ефективного використання землі у господарстві виступає виробництво продук-ції рослинництва і тваринництва з одиниці земельної площі з мінімальними витратами праці і коштів.

Загалом можна зробити висновок, що господарство забезпечене земельними ресурсами, необхідними для виробництва с.-г. Продукції.

Одним із важливих ресурсів виробництва с.-г. Продукції являються трудові ресурси, люд-ський фактор. Від нього залежить як рівень, так і ефективність використання всіх інших ресур-сів. Багатогалузева структура виробництва, постійні зміни погодних умов потребують від пра-цівників сільського господарства високої кваліфікації професійної майстерності, відповідаль-ності за доручену роботу та кінцеві результати.

Серед показників, які характеризують ефективність використання наявних трудових ре-сурсів є продуктивність праці - це здатність кожного конкретного працівника виробити за оди-ницю часу певну кількість продукції.

В процесі виробництва сільськогосподарської продукції, поряд з працею і землею, беруть участь засоби виробництва - засоби і предмети праці, які в грошовій формі складають виробни-чі фонди. Тому результати виробництва в значній мірі визначаються рівнем забезпеченості гос-подарства виробничими фондами. І чим вища забезпеченість, раціональніша їх структура, тим вища продуктивність праці, нижча собівартість продукції, виший рівень рентабельності.

Обліковий процес у СТОВ “Колос” відбувається згідно Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”. Згідно наказу про облікову політику, у СТОВ “Колос” використовуються “ручна” форма обліку – журнально-ордерна.

Журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку ґрунтуєть-ся на широкому застосуванні системи накопичувальних і групу-вальних облікових регістрів — журналів і допоміжних відомостей до них. Основними обліковими регістрами журнально-ордерної форми є журнали. Це комбіновані регістри синтетичного, а в бага-тьох випадках і аналітичного обліку. В них поєднано хронологіч-ний і систематичний облік, що відповідає самій назві регістрів: вони одночасно служать журналами (оскільки записи в них здійсню-ються в хронологічному порядку) і ордерами (оскільки місячні підсумки журналів за кореспондуючими рахунками замінюють собою меморіальні ордери).

В СТОВ “Колос” журнали побудовані за кредитовою ознакою: всі господарські операції відображають за кредитом даного синтетичного рахунка і дебетом кореспондуючих з ним рахунків. Кредитову ознаку взято за основу будови журналів тому, що вона більшою мірою, ніж де-бетова, відповідає характеру здійснюваних операцій. Така будова регістрів з використанням шахового принципу дає можливість значно скоротити дублювання записів і розкрити суть операції, ви-явити помилкові записи. При цьому операції відображаються на кредиті й дебеті кореспондуючих рахунків лише однієї суми, тоб-то за один робочий прийом .

В основу даної форми покладено такі принципи:

Записи в журналах-ордерах здійснюють при реєстрації господарських операцій по кредиту рахунку в кореспонденції з дебетом інших рахунків;

У єдиній системі записів ведуть систематичний синтетичний і аналітичний облік;

В єдиному журналі-ордері об’єднують операції по кількох економно пов’язаних рахунках;

В облікових регістрах наперед зазначена кореспонденція рахунків;

Журнали-ордери – місячні;

Для того, щоб облік був ефективним, він повинен бути відповідним чином організованим. Організація обліку у СТОВ “Колос” включає організацію облікового процесу облікового апарату і праці облікового працівника. Весь обліковий процес у господарстві можна поділити на три стадії – первинний, поточний і підсумковий.

Первинний облік здійснюється на першій стадії облікового процесу і має мету зібрати первинні облікові дані про наявність коштів, господарські процеси та їх бухгалтерсько документування. На цій стадії реалізуються такі методи обліку як оцінка і документація.

Другою стадією облікового процесу є поточний облік. На цій стадії протягом місяця проводиться облікова реєстрація господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку і облікових регістрах з використанням різних елементів методу бух обліку – рахунків, подвійного запису, інвентаризації й оцінки.

Третя стадія облікового процесу – підсумковий облік – це узагальнення даних поточного обліку, складання калькуляції, подвійний запис, баланс і звітність.

Обліковий процес в технологічному плані дуже складний і різноманітний. Саме тому він повинен бути розділений між окремими виконавцями – обліковими працівниками.

У СТОВ “Колос” всі облікові працівники підпорядковуються головному бухгалтеру Шевченко В.І., який в свою чергу підпорядковується керівнику підприємства Кутовій Л.Д.. Склад працівників бухгалтерії налічує 5 працівників, кожен з яких має свій спектр роботи згідно розподілу обов’язків працівників бухгалтерії. Ці облікові працівники ведуть певну кількість рахунків і відображають записи в журналах-ордерах і пустограках, бухгалтерських довідках. В кінці місяця вони проводять між собою звірку і подають головному бухгалтеру для складання звітності в державні податкові інспекції, органи державної статистики та в інші органи. А також на основі цих даних головний бухгалтер веде Головну книгу, а в кінці року складає фінансову звітність.

Однією з важливих передумов раціональної організації обліку є розробка графіку документообороту, який визначає зміст, послідовність і строки виконання всіх облікових робіт на підприємстві, порядок одержання інформації. Такий план забезпечує дотримання принципів наукової організації в роботі бухгалтерського апарату.

Графік документообороту складає головний бухгалтер, затверджує його керівник підприємства. В такому графіку встановлюються строки здачі документів в бухгалтерію і він є обов’язковим для виконання всіма працівниками бухгалтерії. Додержання встановленого графіку документообороту забезпечує своєчасність облікових записів, повноту і правильність їх, що зумовлює високу які облікових показників.

Порушення стану документообороту і затримання документів на якомусь із станів проходження призводить до затримки реєстрації господарських операцій в обліку і послаблення контролю за їх виконанням.

В СТОВ “Колос” працівники бухгалтерії керуються посадовими інструкціями, які розробляються на кожного бухгалтера. Відповідальність за чітке виконання даних документів покладено на керівника підприємства та головного бухгалтера. В цілому роботу бухгалтерської служби СТОВ “Колос” можна вважати ефективною та відповідною до нормативної бази , за винятком використання П(с)БО 30 „Біологічні активи”. Але із даною роботою на нашу думку вони справляться.



  1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка