Розділ Історія та сучасний стан розвитку екскурсійної справи в Україні 6



Скачати 426.31 Kb.
Сторінка5/6
Дата конвертації16.04.2016
Розмір426.31 Kb.
1   2   3   4   5   6

Розділ 3. Проблеми та перспективні напрямки розвитку системи екскурсійних послуг в Україні

3.1 Характеристика законодавчо-правових засад використання історико-культурних об´єктів

Головні проблеми довгострокової стратегії розвитку туризму в Україні повинні вирішуватися в рамках національної програми розвитку туризму, що дало б можливість розв’язання проблем туристичної галузі. Деякі з них безпосередньо пов’язані з розвитком туристичного продукту, інші стосуються загальних умов розвитку туризму. Цю програму слід реалізувати в наступних сферах:

розвиток першорядних продуктів;

відродження курортних зон;

якість туристичних послуг;

розвиток статистики туризму;

розвиток підприємництва та організаційних форм;

підготовка кадрів;

розвиток транспорту;

туристична інформація;

маркетинг;

імпрези [4, С. 5-15].

Для розвитку першорядних продуктів і запевнення їм конкурентоспроможності на міжнародних ринках необхідні інвестиції в будівництво нових та реконструкцію старих об’єктів з якомога більшою кількістю місць для ночівлі.

Потрібно побудувати такі туристичні об’єкти, як відпочинкові селища над озерами, в горах, на морському узбережжі, осередки для водних видів спорту (маріни та ін.), готелі, в тому числі конференційні, в туристичних об’єктах для бізнесових виїздів. Крім того, необхідно організувати в найближчі роки великі конгресні центри (Київ, Львів, Одеса).

Вітчизняна туристична галузь відіграє надзвичайно важливу роль у соціально-економічному житті країни. Зростає її статус та зацікавленість держави в подальшому розвитку галузі, посилюється вплив туризму практично на всі сфери життя і діяльності людини. Прийнятий Верховною Радою України 15 вересня 1995 року Закон "Про туризм" констатує: "Держава проголошує туризм одним з пріоритетних напрямів розвитку національної культури та економіки і створює сприятливі умови для туристичної діяльності".

Що особливо важливо, це визначення повністю відповідає рекомендаціям Гаазької міжпарламентської конференції з туризму (10-14 квітня 1989 р.) - найавторитетнішого туристичного форуму сучасності, де зазначено: "Країни повинні визначити свої національні пріоритети та роль туризму в "ієрархії"" таких пріоритетів, а також оптимальну стратегію розвитку туризму в рамках цих пріоритетів".

Рекомендації конференції містять також тези, що мають винятково важливе значення для розвитку туризму. Вони стосуються ролі парламентських, урядових та інших державних інституцій в організації туристичної діяльності, а також планування розвитку туризму: "Необхідно, щоб державна влада на всіх рівнях у всіх країнах, особливо парламенти, відігравали активну роль у справі створення сприятливих умов для туризму і, зокрема, надавали фінансові та інші ресурси для реалізації всеохоплюючих програм, присвячених туризму [9, C. 168].

Нинішній і майбутній розвиток туризму потребує активнішої підтримки з боку урядів у плані інформації та просування туризму, а також забезпечення інфраструктури; необхідно освоювати нові ринки, робити кроки щодо забезпечення співпраці в усіх сферах -державних і приватних - в інтересах максимального заохочення сектора туризму.

Туризм необхідно планувати на комплексній основі, брати до уваги всі аспекти законодавства, що стосуються інших секторів, таких як транспорт, зайнятість, охорона здоров'я, сільське господарство, зв'язок та ін.".

Потрібно визнати, що реалізація цих рекомендацій повільно, але розпочинається і в Україні. Зроблено перші реальні кроки на шляху законодавчого забезпечення та комплексного планування розвитку вітчизняної туристичної галузі [2, C. 25].

Про визнання вагомості туризму, його впливу на розвиток життя країни свідчать останні Укази Президента України від 02.03.2001 року "Про підтримку розвитку туризму в Україні" та від 14.12.2001 року "Про заходи щодо забезпечення реалізації державної політики у галузі туризму".

В цілому ж державна політика в галузі туризму визначається Верховною Радою України. Згідно із Законом України "Про туризм" основними напрямами державної політики в цій сфері є:

залучення громадян до раціонального використання вільного часу, проведення змістовного дозвілля, ознайомлення з історико-культурною спадщиною, природним середовищем, організація оздоровлення населення;

забезпечення раціонального використання та збереження туристичних ресурсів, становлення туризму як високорентабельної галузі економіки України, створення ефективної системи туристичної діяльності для забезпечення потреб внутрішнього та іноземного туризму;

створення та вдосконалення нормативно-правової бази в галузі туризму відповідно до чинного законодавства України, міжнародних норм і правил;

захист прав та інтересів держави в галузі туризму;

створення сприятливого для розвитку туризму податкового, валютного, митного, прикордонного та інших видів контролю;

створення економічних умов, які стимулюють розвиток туризму;

запровадження пільгових умов для організації туристичної та екскурсійної роботи серед дітей, підлітків, молоді, інвалідів та малозабезпечених верств населення;

заохочення національних та іноземних інвестицій в розвиток туристичної індустрії;

встановлення порядку стандартизації, сертифікації та ліцензування в галузі туризму;

впровадження системи статистичної звітності суб'єктів туристичної діяльності;

визначення порядку управління державною власністю в галузі туризму;

створення рівних можливостей на ринку туристичних послуг для суб'єктів підприємництва незалежно від форм власності, сприяння розвитку конкуренції, забезпечення дотримання у цій галузі антимонопольного законодавства;

забезпечення безпеки туристів, захист їх прав, інтересів та майна;

підтримка розвитку туризму в регіонах, визначення статусу окремих туристичних центрів, створення умов для пріоритетного розвитку туристичної індустрії;

організація та розвиток системи наукового забезпечення галузі туризму, підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації туристичних кадрів;

розвиток співробітництва із зарубіжними країнами та міжнародними організаціями, участь у міжнародних програмах розвитку туризму, розробка та укладання міжнародних двосторонніх і багатосторонніх договорів у галузі туризму та визначення механізму їх реалізації.



Вырезано.

Для приобретения полной версии работы перейдите по ссылке.

Процеси становлення й розвитку сільського (зеленого) туризму в умовах підприємництва обумовлені соціально-економічними перетвореннями в аграрній сфері економіки України, зокрема формуванням нових організаційних форм господарської діяльності на засадах приватної власності. Встановлено, що розвиток сільського (зеленого) туризму з неконсолідованого індивідуального господарювання перетворюється в організаційну форму підприємницької діяльності, яка сприяє задоволенню потреб сільського населення і виступає як додаткове джерело його доходів. Важливою особливістю СЗТ є активна участь у ньому сільських жителів, які не мають належного досвіду самостійної діяльності, не володіють навичками туристичного обслуговування, але з метою покращення свого матеріального забезпечення змушені самореалізовувати себе, вдосконалюючи при цьому практично набуті знання.

Функції кожного з учасників туристичної діяльності повинні бути узгодженими й збалансованими настільки, щоб відповідати інтересам і потребам одне одного, функціонуючи при цьому у відповідності до існуючої нормативно-законодавчої бази. Важливою передумовою успішного становлення сільського (зеленого) туризму є здатність суб’єктів підприємницької діяльності прогнозувати динаміку й тенденції його подальшого розвитку та забезпечувати необхідні умови щодо зростання попиту на нього. Основою методологічного дослідження становлення сільського (зеленого) туризму як організаційної форми підприємницької діяльності є сукупність методів і способів пізнання, що дають можливість вивчити й визначити сучасний стан та перспективи розвитку галузі. У прикладному аспекті формування економічних відносин у процесі становлення й розвитку сільського (зеленого) туризму повинно розглядатись як підпорядкованість праксеології інтересам людей з врахуванням соціальних, організаційних, правових, управлінських та інших процесів при взаємодії яких відбувалось б досягнення синергічного ефекту.

Ще одним з переспективних напрямків розвитку екскурсійних послуг на території України є підготовка до чемпіонату Європи з футболу у 2012 році. На створення туристської інфраструктури планується витратити більше 40 млрд.грн. В загальній структурі підготовки до Євро-2012 створення туристської інфраструктури є пріоритетним завданням.



1   2   3   4   5   6


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка