Розділ 1 загальні питання агропромислового виробництва взаємодія суспільства та природи у сфері виробництва продуктів харчування та сировини для промисловості



Скачати 10.94 Mb.
Сторінка55/57
Дата конвертації16.04.2016
Розмір10.94 Mb.
1   ...   49   50   51   52   53   54   55   56   57

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Чим, на Ваш погляд, повинен керуватися товаровиробник в АПК при комплектуванні парку машин і знарядь?

2. Охарактеризуйте технічне забезпечення АПК у даний час. Яким Ви його бачите в найближчій перспективі?

3. Перерахуйте машини і знаряддя, що застосовуються на основних технологіч-

них операціях при вирощуванні озимих по непарових попередниках.

4. Які механічні засоби використовуються при вирощуванні парової озимини?

5. Які машини і знаряддя застосовують на основних технологічних операціях при вирощуванні ярих зернових колосових культур?

6. У чому Ви бачите схожість і відмінність у комплексах машин, які використовують при вирощуванні озимих та ярих зернових колосових культур?

7. Назвіть найпоширеніші технічні засоби, що застосовуються при вирощуванні

соняшнику.

8. Перерахуйте машини і знаряддя, що застосовуються під час зяблевого, перед-

посівного обробітку ґрунту та сівби цукрових буряків.

9. Охарактеризуйте комплекс машин і знарядь по догляду за посівами та збиранню врожаю цукрових буряків.

10. Чим відрізняється комплекс машин, що застосовується на звороті при вирощуванні кукурудзи на силос, від комплексу машин для виробництва соняшнику?

11. Яким Ви бачите подальше вдосконалення технічних засобів, які використовуються в землеробстві та рослинництві?

7. Технічне забезпечення агропромислового виробництва



7.6. Машини для зрошуваного землеробства та меліорації земель

• Машини для зрошення

• Машини для розчистки та збирання чагарників

• Машини для корчування пеньків і збирання каміння



7.6.1. Машини для зрошення

Зрошення полів здійснюється за допомогою дощувальних установок і дощувальних машин.

До дощувальних установок відносяться короткоструменеві, середньоструменеві та далекоструменеві установки з переносними трубопроводами на колесах або полоззях; стаціонарні дощувальні системи з трубопроводами, вкладеними у грунт, напівстаціонарні дощувальні установки зі швидкороз’ємними трубами, які розміщують на зрошуваному полі на весь період поливу.

Дощувальні машини призначені для подрібнення струменя води на дрібні краплі та розбризкування їх на поверхні поля. До них відносяться далекоструменеві тракторні причіпні та начіпні машини, двоконсольні дощувальні агрегати, дощувальні машини, стаціонарні дощувальні машини, стаціонарні дощувальні системи та інше.



Двоконсольний дощувальний агрегат ДДА-100МА призначений для поливу дощуванням овочевих, технічних, зернових, кормових культур. Забір води здійснюється з відкритої зрошувальної мережі з відстанню між каналами 120 м. Агрегат складається з трактора ДТ-75М-ХС-4 потужністю 66,2 кВт (90 к.с.), двоконсольної просторової ферми з відкрилками та розбризкуючими насадками, рами для кріплення ферми на трактор, центробіжного насоса з приводом, всмоктувальної лінії з лічильником – водоміром і плавучим всмоктувальним клапаном, гідросистеми, гідропідживлювача, вимірювальних приладів і освітлювальної апаратури. Трактор є джерелом енергії для обертання насоса та руху трактора. Він обладнаний ходосповільнювачем для забезпечення необхідної швидкості руху та отримання заданої інтенсивності дощу.

Вода із зрошувача через плавучий всмоктувальний клапан і всмоктувальний трубопровід поступає в центробіжний насос, який вмонтовано у зборі з приводом на тракторі (замість редуктора вала відбору потужності). Насос під напором 0,37 МПа подає воду через напірний трубопровід і поворотний круг у нижчі пояси ферми. Звідси вона розподіляється по відкрилках і поступає в насадки для розбризкування у вигляді дощу по

зрошуваному полю. Ферма дощувального агрегату являє собою трипоясну просторову конструкцію з одним верхнім і двома нижніми поясами. Довжина ферми 110,3 м; висота в центрі 3,078 м. Вона складається з двох консолей і поворотного кола посередині.

На фермі симетрично встановлено 52 короткоструменеві та 2 струменеві насадки. Всмоктувальна лінія складається із всмоктувального трубопроводу, двох шарнірних муфт, плавучого всмоктувального клапана, противаги та кронштейна з гідроциліндром для підняття та опускання всмоктувального клапана при переїзді агрегату з одного місця в інше.

Всмоктувальний клапан включає в себе пустотілий корпус (поплавок) з горловиною, сітку, що знімається, і клапан з двома стулками. Для заповнення всмоктувальної лінії та насоса водою перед запуском агрегату на ньому змонтовано газовий ежектор, який при роботі двигуна трактора створює розрі-

дження у всмоктувальній лінії та порожнини насоса, і вода під дією атмосферного тиску заповнює систему водою із зрошувача. Після заповнення всієї системи водою насос включають у роботу.



Дощувальний агрегат ДДА-100МА може бути оснащений гідропідживлювачем, призначеним для роботи з розчинними мінеральними добривами. Агрегат обладнаний гідравлічною системою, яка складається з чотирьох гідроциліндрів регулювання положення консолей ферми та одного гідроциліндра для підняття та спускання всмоктувальної лінії.

Для спостереження за роботою насоса під час поливу на агрегаті встановлені манометр і вакуумметр. При нормальній роботі агрегату стрілка манометра встановлюється на позначці 0,33 МПа, а вакуумметра – 0,03-0,04 МПа. Витрата води агрегатом 130 л/сек., ширина захвату 120 м, виробність при поливній нормі 300 м3/га становить 1,6 га/год. Швидкість руху агрегату до 1,03 км/год.



Дощувач фронтальний з механізованим переміщенням “Днепр” призначений для поливу зернових, технічних, овочевих, кормових культур, луків і пасовищ. Полив здійснюється позиційно і з забором води з гідранта закритої зрошувальної мережі. Промисловість випускає 5 модифікацій дощувача з різною шириною захвату. Базовою моделлю є дощувач “Днепр” ДФ-120 з шириною захвату 460 м. Інші модифікації мають ширину захвату 433-352 м.

Дощувач “Днепр” ДФ-120 (рис. 94) складається з водопровідного пояса, розміщеного на опорних візках 9, ферм 3, на кожній із яких встановлено два середньоструменевих дощувальних апарати 1 “Роса-3”, електроприводу 4 та пересувної електростанції 6 (трактор ЮМЗ-6-АКТ 40,2 з начіпним генератором ЕСС 5-82-42). Генератор потужністю 37,5 кВт приводиться в дію від ВВП трактора через карданний вал і одноступеневу циліндричну передачу.

Водопровідний пояс являє собою трубопровід. Він зібраний із з’єднуючих труб 11, обладнаних зливними клапанами 10; опірних труб 8; двох під’єднувальних трубопроводів з опорами 5 і системою розтягуючих тросів 2 та косинців 12. На патрубках закритої зрошувальної мережі через кожні 54 м встановлені гідранти 7, які служать перехідною з’єднуючою ланкою між водопровідним поясом дощувача та зрошувальною мережею.

Опорний візок 9 складається з просторової рами та двох металевих коліс зі шпорами. На горизонтальній балці рами встановлений мотор – редуктор потужністю 1,1 кВт, від якого через ланцюгову та зубчасту передачі приводяться у рух колеса. Для попередження пошкоджень рослин колеса огороджені стебловідводом. На машині “Днепр” ДФ-120 встановлено 17 опорних візків.

Кожний проміжний візок обладнаний системою синхронізації руху опорних візків, яка автоматично зупиняє мотор – редуктор випереджуючого візка та підтримує прямолінійність руху дощувача. При недопустимому прогинанні водопровідного пояса спрацьовує система сигналізації: включається звуковий сигнал трактора, і на пульті управління гасне сигнальна лампа.

Для розпилу води та утворення штучного дощу на машині змонтовані середньоструменеві дощувальні апарати “Роса-3”. На першій від гідранта та останній фермах знаходяться 4 апарати з механізмами секторного поливу з соплами різного діаметру.



Рис.94 Дощувач “Днепр” ДФ-120:

1 – середньоструменевий дощувальний апарат “Роса-3”; 2 – система розтягуючих тросів; 3 – ферма;

4 – електропривід; 5 – під’єднуючий трубопровід з опорою; 6 – електростанція; 7 – гідрант; 8 – опорна труба; 9 – опорний візок зі стебловідводом; 10 – зливний клапан; 11 – з’єднувальна труба; 12 – профільний кут у зборі; 13 – драбинка; 14 – заглушка під’єднувального трубопроводу

За відсутності ліній електропередач і доріг на останній фермі встановлюють апарати з соплами діаметрам 7,11 та 4 мм без механізмів секторного поливу.



Дощувальний апарат “Роса-3” обладнаний механізмом секторного поливу і може здійснювати полив як по сектору (мінімальний кут 45° ), так і по колу. При груповому використанні дощувальних машин “Днепр” ДФ-120 одна електростанція може обслуговувати до 4 машин. Витрачання води однією машиною 120 л/сек. (26 л/сек. на 100 м захвату). Напір води на гідранті 0,45 МПа. Робоча швидкість пересування з позиції на позицію 0,49 км/ год. Виробність при нормі поливу 600 м3/га складає 0,71 га/год.

Дощувальна машина ДКШ-64 “Волжанка” призначена для поливу дощуванням різних сільськогосподарських культур, висота яких при вегетаційних поливах не перевищує 1,5 м, а також для зрошування луків і пасовищ на площах з рівнинним рельєфом. Машина “Волжанка” багатоопорна, позиційно-фронтальної дії, працює з водозабором від гідрантів закритої зрошувальної мережі або розбірного трубопроводу з подачею води стаціонарними або пересувними насосними станціями з водозабором з відкритих водойм.

У залежності від розмірів зрошуваних полів машина поставляється в шести модифікаціях, які відрізняються шириною захвату та витрачанням води. Базовою моделлю є машина ДКШ 64-800. При ширині захвату 800 м вона витрачає за секунду 64 л води. Для інших модифікацій витрачання води складає від 24 до 56 л/сек., а ширина захвату 300-700.



Дощувальна машина ДКШ-64-800 має два поливних крила. Вони розміщені по обидві сторони зрошувального трубопроводу, обладнаного через кожні 18 м гідрантами. На трубопроводі машини встановлені середньоструменеві дощувальні апарати кругової дії з механізмом самовстановлення, який утримує апарат при поливі у вертикальному положенні. Всього на трубопроводі знаходиться 32 дощувальних апарати з витрачанням води 1 л/сек. і діаметром сопл 7 мм.

Витрачання води дощувальною машиною (двома крилами по 400 м) 64 л/сек., напір біля гідранта 0,4 МПа; ширина захвату (відстань між зрошувачами) 800 м; інтенсивність дощу 0,27 мм/хв. Виробність при поливній нормі 600 м3/га складає 0,39 га/год.



Дощувальна машина “Фрегат” багатоопорна, колісна, самохідна, кругової дії, призначена для поливу дощуванням зернових, овоче-баштанних, кормових, технічних культур, включаючи високостеблові, а також природних кормових угідь. Базовою моделлю є машина ДМ-454-100 довжиною 454 м і витрачанням води 100 л/сек. Машина має модифікації, що відрізняються меншою довжиною і меншим витрачанням води (70-58 л/сек.).

Дощувальна машина “Фрегат” представляє собою водопровідний трубопровід, що рухається по колу і який змонтовано на самохідних опорах – візках. Від нерухомої опори до шостого візка включно встановлюються труби із зовнішнім діаметром 177,8 мм, а від восьмого візка до останнього – діаметром 152,4 мм. На водопровідному трубопроводі встановлені середньоструменеві дощувальні апарати кругової дії. На машині використані чотири типи дощувальних апаратів з різними насадками. Труби мають клапани, які при поливі автоматично зачиняються під дією напору води та відчиняються для злиття води з трубопроводу при знятті тиску.

Трубопровід з’єднаний з поворотним коліном нерухомої опори, яка є центром обертання машини. Вода від зрошувальної системи до машини поступає через стояк нерухомої опори, що встановлений на бетонний фундамент і закріплений на ньому ланцюгами.

На кожному візку є гідропривід, який забезпечує через систему важелів і штовхачів рух машини. Вода з трубопроводу через фільтр проходить всередині регулюючого клапана швидкості і по шлангу поступає у розподільчий клапан і далі у внутрішню порожнину штока силового циліндра. Оскільки шток гідроциліндра закріплений на рамі, а циліндр вільний, то він під тиском води підіймається вгору.

При русі гідроциліндра вниз вода виштовхується з нього через зворотний клапан, поступає у зливну трубу та через її отвір спрямовується на поверхню ґрунту. Гідроциліндр опускається до тих пір, доки силовий важіль не натисне через підпору тяги на вилку перемикача.

Для забезпечення прямолінійності водопровідного трубопроводу передбачена механічна система синхронізації швидкості руху візків. Швидкість руху машини встановлюють вручну краном – задатником, який розміщений на останньому візку та включений у підводячу систему гідроприводу. Машина обладнана системою механічного захисту, яка дозволяє зменшити або припинити подачу води від насосної станції.

Для зупинки машини на поворотному коліні нерухомої опори встановлений стоппристрій, призначений для зупинення подачі води системою електрозахисту. При переміщенні машини на іншу позицію використовують пристосування для буксування, що складається з троса, ланцюгів, причіпної серги. Буксують машину тракторами класу 30 кН. Максимальна площа поливу при роботі на одній позиції 72 га.



Обладнання для крапельного зрошення. Крапельне зрошення – прогресивний спосіб поливу сільськогосподарських культур, при якому по густо розгалужених трубопроводах вода подається малими дозами та через спеціальні крапельниці поступає прямо до коренів рослин. Такий полив упродовж усієї вегетації дозволяє підтримувати близьку до оптимальної вологість ґрунту.

Подачу води в систему крапельного зрошення можна регулювати автоматично або вручну. Здебільшого застосовують системи з напором води 0,07-0,28 МПа. На невеликих ділянках полив, як правило, регулюють вручну. Якщо ж ділянка велика, застосовують автоматику. Принципова схема системи крапельного зрошення з автоматичним регулюванням (рис. 95) складається з водозабірного вузла 1, насоса 2, фільтра 4, лічильника витрачання води 5, манометра 6, пристрою для приготування та подачі добрив у трубопровідну мережу 7, каналів зв’язку 8, магістрального 9, розподільчого 11 та поливного 12 трубопроводів, крапельниць 14, датчика необхідності поливу 15, пульта управління 16.

Принцип роботи системи крапельного зрошення наступний. З поливного трубопроводу вода поступає в крапельницю, проходить через дросель і, витікаючи зовні, зволожує грунт на глибину 1 м у зоні зволоження шириною до 2,6 м. При цьому грунт у міжряддях залишається сухим. Кількість крапельниць залежить від виду сільськогосподарської культури, схеми їх розміщення на площі, витрачання води на одну рослину тощо.

Для овочевих культур, наприклад, відстань між крапельницями на поливному трубопроводі встановлюють у межах від 0,2 до 2,0 м. Воду для систем крапельного зрошення потрібно ретельно фільтрувати, щоб запобігти забрудненню отворів крапельниць. Очищають поливну воду за допомогою при-

строїв для осаджування, коагуляції, флокуляції, забруднюючих часточок. Для попередньої очистки води від механічних домішок використовують піщано-гравійні, щебенисті, керамзитові та інші фільтри касетного типу. Для завершальної очистки використовують відкриті гідроциклони, фільтри з пінополістирольним завантаженням, сітчасті фільтри і т. ін.




Рис. 95. Принципова схема системи крапельного зрошення:

1 – водозабірний вузол; 2 – насос; 3 – засувка; 4 – фільтр; 5 – лічильник витрачання

води; 6 – манометр; 7 – пристрій для приготування та подачі добрив у трубопровідну

мережу; 8 – канали зв’язку; 9 – магістральний трубопровід; 10 – дистанційно керована

засувка; 11 – розподільчий трубопровід; 12 – поливний трубопровід; 13 – блок керуван-

ня засувкою; 14 – крапельниця; 15 – датчик необхідності поливу; 16 – пульт управління


Воду для поливу в систему крапельного зрошення подають низько- або середньонапірними водяними насосами (центробіжні насоси типу БЦ, БЦП, БВ та ін. виробністю 1-6 м3/год. з напором 10-40 м), на невеликих ділянках можна використовувати водонапірні башти або окремі цистерни, баки, встановлені на висоті 3-5 м над поверхнею ґрунту.

Прокладаючи магістральні та розподільчі трубопроводи діаметром 38-51 мм, найчастіше використовують полівінілхлоридні та поліетиленові труби чорного кольору; для поливних труб – поліетиленові діаметром 10-30 мм. Магістральні та розподільчі трубопроводи найчастіше розміщують під землею, а поливні – над або під нею. У першому випадку для під’єднання крапельниць використовують вивідні трубки 3 (рис. 96). Надземні польові трубопроводи при зрошуванні садів кріплять за допомогою підвісних хомутів 6 до шпалерного дроту 5 на висоті 0,6-0,7 м від землі. Відстань між поливними трубопроводами встановлюють у відповідності до ширини міжрядь вирощуваних культур.

Основним елементом системи крапельного зрошення, що визначає її параметри, є крапельниці різної конструкції. По способу подачі води їх можна поділити на два види: з безперервною подачею води та з порційною. Крапельниці встановлюють безпосередньо на поливних трубопроводах, якщо вони розміщені над землею, або на вивідних трубках у випадку підземного розміщення трубопроводів. Діаметр отворів крапельниць 0,3-2 мм, а витрачання води 0,9-12 л/год. Крапельниця монтується у вертикальному положенні над поливним трубопроводом. Наконечник її вставляється у круглий отвір, зроблений в нижній стінці поливного трубопроводу. Утримується крапельниця на трубопроводі за допомогою прижимів.

Для заміру тиску в мережі крапельного зрошення використовують пружинні або інші манометри з інтервалом виміру 0-0,5 МПА (0-5 атм.). Визначення витрачання води здійснюють за допомогою одноструминних крильчастих лічильників води або водоміра. Для приготування та подачі розчину мінеральних добрив у поливну мережу можна застосовувати пристрій від дощувальних машин.



7.6.2. Машини для розчистки та збирання чагарників

Чагарники знищують заорюванням без попереднього зрізання, зрізуванням кущорізами з наступним згрібанням тракторними чагарниковими граблями та хімічним способом (обробітком гербіцидами).

Чагарники висотою до 5 метрів та діаметром 60-80 см заорюють чагарниковоболотними плугами.

Після оранки ґрунтовий пласт і коріння чагарників розробляють за 2-3 проходи важких дискових борін. Для знищення високорослих чагарників застосовують кущорізи.



Кущоріз ДП-24 є начіпним знаряддям, яке монтується на тракторах типу Т-130Г-1. Робочий орган кущоріза складається із полиці, ножів, які кріпляться до неї болтами, та амортизаторів. Полиця являє собою раму, зварену з профільного металу та обшиту листовою сталлю. До верхньої частини полиці приварений носовий лист для розчленування пеньків і розсунення звалених дерев. Каркас з обшивкою утворює поличкову поверхню, яка при русі кущоріза валить зрізані дерева у валки по боках просіки, що утворює знаряддя. Щоб дерева не падали на передню частину трактора, зверху до каркаса прикріплена огорожа. Ножі кущоріза взаємозамінні та встановлені під кутом 64о один до

одного. При допомозі шарової голівки, що знімається, полиця кущоріза з’єднана зі штовхаючою рамою, яку монтують на рамі трактора. Полицю переводять у транспортне положення двома гідроциліндрами, якими керують з кабіни трактора.

Кущоріз обладнаний шліфувальною машинкою для точіння ножів. Для зрізання чагарнику робочий орган опускають на землю так, щоб він ковзав по

ній, копіюючи рельєф поля. Ширина захвату знаряддя 3, 6 м, виробність 0,6 га/год.



Машина МТН-43Х призначена для зрізання лісу, дрібнолісся та чагарників. Робочий орган – дискова фреза, підвішена на поворотній штанзі. Фреза приводиться у рух від електродвигуна потужністю 30 кВт. Управління робочим органом – гідравлічне. Ширина смуги, яка зрізується за один прохід, складає 16 м.

Кущоріз КБ-4А використовують для зрізування чагарників діаметром до 160 мм. Ширина захвату 3,9 м, виробність 0,72 га/год. Агрегатується з тракторами типу Т-100 МБГС (Т-130Б).

Чагарникові граблі К-3 призначені для згрібання в купи зрізаних і викорчуваних чагарників, дрібнолісся і пеньків діаметром до 150 мм. Граблі навішують на трактори класу тяги 60 кН, обладнані гідравлічною системою. Робочий орган грабель має 11 зубців, установлених з шагом 470 мм. Висота зубців 1350 мм, ширина захвату грабель 3 м, виробність 0,58 га/год.

Для очищення полів від великих дерев, пеньків і каміння застосовують спеціальні корчувальні та каміннєзбиральні машини. Корчування вимагає великих зусиль, які залежать від діаметру пенька, породи дерева, давнини рубки, стану ґрунту та інших факторів.



Корчувач-збирач МП-2А (Д-695А) з гідрокерованими іклами призначений для корчування пеньків діаметром до 50 мм, вилучення каміння масою до 3 т і навантажування їх у транспортні засоби. Корчувач обладнаний полицею та зубами-іклами. Полиця з’єднана з балкою та начіплена на раму. Гідроциліндрами полицю повертають і заглиблюють під пень або камінь. Для збирання викорчених пеньків і каміння на полиці закріплені розширювачі, що мають по два зуба-ікла. При корчуванні великих пеньків коріння підрізають з трьох боків, а велике каміння відривають з кількох сторін. Машину агрегатують з тракторами типу Т-130 БГ-1, виробність при корчуванні пеньків і чагарників до 0,18 га/год.

Корчувач ДП-25 (Д-513) з гідравлічним управлінням корчує пеньки діаметром до 450 мм та вилучає з ґрунту велике каміння. Його монтують на тракторах типу Т-130 Г-1; виробність до 30 пеньків за годину.

Корчувач-збирач МП-25 використовують для корчування пеньків і чагарників на старих і нових вирубках лісу, лісорозчисних роботах при меліоративному будівництві на мінеральних і твердих ґрунтах, для корчування пеньків діаметром до 450 мм і каміння масою до 3 т, а також для транспортування їх за межі освоюваної ділянки. Каміння масою понад 3 т вилучають штовханням. Корчувач-збирач змонтований на тракторі типу Т-130Г-1. Корчуючими органами є 5 зубців, закріплених на полиці. Ширина за-

хвату агрегату з розширювачами 3,38 м. Глибина занурення зубців 450 мм, виробність 0,2 га/год.



Корчувач-збирач ДП-8А монтується на тракторах Т-130Г-1. Його застосовують для корчування пеньків діаметром до 300 мм; виробність 27 пеньків за годину при корчуванні чагарників 0,2 га/год.

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Що відноситься до дощувальних установок і дощувальних машин?

2. Охарактеризуйте принцип роботи дощувального агрегату ДДА-100 МА та його технічну характеристику.

3. Що являє собою фронтальний дощувач „Днепр”, як він працює та які має основні технічні дані?

4. Що Ви знаєте про дощувальну машину „Фрегат”?

5. Яке технічне обладнання використовується для крапельного зрошення?

6. Які Ви знаєте машини для розчистки та збирання чагарників, і на чому заснований принцип їх роботи?

7. Назвіть основні машини для корчування пеньків і збирання каміння; як вони

працюють?

7. Технічне забезпечення агропромислового виробництва


7.7. Комплекс машин для тваринницьких ферм

• Механізація заготівлі й приготування кормів

• Механізація ферм великої рогатої худоби (ВРХ)

• Механізація свиноферм

• Механізація вівцеферм

• Механізація птахоферм

Механізація виробничих процесів у тваринництві передбачає підвищення продуктивності та якості праці, інтенсифікацію галузі, підвищення культури і привабливості праці тваринників за рахунок впровадження машин, механізмів, обладнання тощо. Механізація виробничих процесів у тваринництві базується на використанні системи машин для комплексної механізації найбільш трудомістких процесів виробництва.

До системи машин для тваринництва входять технічні засоби, призначені для механізації виробничих процесів, пов’язаних з наступним: заготівлею, приготуванням, роздачею кормів; доїнням корів і овець та первинною переробкою молока, водозабезпеченням ферм, видаленням гною з приміщень і територій ферм, стрижкою овець, збором яєць та їх первинною обробкою тощо.

У даний час розроблені комплекси машин для механізації ферм великої рогатої худоби, свиней, овець, сільськогосподарських птахів тощо. Як будівництво тваринницьких ферм, так і розробка машин і механізмів для тваринництва мають базуватися на дотриманні стандартів. Стандарт передбачає не тільки рівень розвитку науки, практики і техніки сьогодення, але враховує і перспективи їх розвитку.

Наприклад, електрифікація тваринництва є одним із важливих заходів удосконалення технології виробництва, підвищення продуктивності праці тваринників і перетворення їх праці у різновидність індустріальної. Електроенергію використовують для оптимального освітлення і обігріву приміщень, для опромінення та іонізації повітря, для роботи двигунів та інших машин, для 1100 створення системи регульованого мікроклімату тощо. У тваринництві широко використовуються трактори, автомашини, самохідні шасі та різноманітні стаціонарні агрегати, пристрої.



Механізація технологічних процесів заготівлі й приготування кормів. Для збирання трав і силосних культур з одночасним їх подрібненням і завантаженням на транспортні засоби застосовується комплекс машин для підготовки рослинної маси при приготуванні силосу, сінажу, сіна і вітамінізованих кормів у вигляді гранул і брикетів (у залежності від природно-кліматичних, господарських умов і виду корму). Це наступні машини:

− косарки КПС-5Г, Е-301, КПРН-3 та інші;

− комбайнові косарки КРН-2,1 М, СКП-10, КМБ-6, КТП-6, КДП-6, КС-2,1, КНФ- 1,6 та інші;

− граблі ГВК-6, ГВР-6, ГП”-14А;

− автомобілі-самоскиди ГАЗ-СаЗ-53Б, ЗИЛ-ММЗ-554 та інші;

− причепи ПСЕ-12,5 та інші;

− трактор К-701 з бульдозером Д-606 та завантажувачем-подрібнювачем ПСК-5 та інші.

При заготівлі, зберіганні, завантаженні сінажу в башти й вивантаження з них використовують: причепи ПСЕ-12,5, транспортер-завантажувач сховищ ЗБ-50, розподілювач маси в сховищі РМБ-9,15, розвантажувач сховища РБВ-6, транспортер кормів ступінчастий ТКС-6 тощо. При закладці сінажу в траншеї використовують причіп ПСЕ-12,5, трактор К-701 з бульдозером Д-606 і завантажувачем кормів ПСК-5 тощо.

За умови заготівлі пресованого сіна з вкладанням тюків у сховища-піднавіси використовують прес-підбирач ПС-1,6, підбирач тюків МТ-1, причіп двовісний 2ПТС-4, транспортер для тюків ТТ-4, вентиляційний пристрій для досушування сіна УВС-16 тощо.

Для заготівлі пресованого сіна при складанні його в скирти використовують преспідбирач ПС-1,6, підбирач тюків ГУТ-2,5А, транспортувач штабеля ТШН-2,5А, завантажувач фронтальний ПФ-0,5 тощо.

Для заготівлі пресованого сіна у великих рулонах використовують прес-підбирач ПРП-1,6, пристрій ППУ-0,5 для завантаження рулонів, копицевіз КУП-10, двовісний причіп 2ПТС-4, дробилку-подрібнювач ИРТ-165 тощо.

При заготівлі розсипного сіна, що зберігається в скиртах, використовують підбирачскиртоскладач СПТ-60, скиртовіз СП-60, навантажувач фронтальний ПФ-0,5 тощо. За умови заготівлі розсипного сіна із застосуванням копнителів використовують підбирач-копнитель ПК-1,6А, копновіз КУН-10, завантажувач ПФ-0,5 тощо. Для заготівлі грубостеблових кормів у напівпустельних і пустельних зонах використовують косарку з порційним скиданням маси КПП-2, дробилку-подрібнювач-підбирач ДИП-2, причіп 2-ПТС-4,0 тощо.

Для приготування гранульованих і брикетованих кормів використовують агрегат для приготування трав’яного борошна АВМ-1,5 або АВМ-0,65Р, обладнання для гранулювання ОГМ-1,5 або ОГМ-0,8А, обладнання для брикетування кормів ОПК-2, обладнання для накопичення гранул ОНК-1,5 або ОНК-1,5.

При подрібненні кормів безпосередньо на фермах застосовують подрібнювач сухих грубих кормів ИРТ-165, подрібнювач соломи підвищеної вологості ИГК-30Б, лінію ЛИС-3, що складається із завантажувача грубих кормів та подрібнювача-змішувача ИСК-3 та транспортерів. Подрібнення зернофуражу здійснюють з використанням спеціальних дробилок КДУ-2 “Україна”, ДБ-5, ДКИ-5 та інших.

Приготування кормів для різних видів сільськогосподарських тварин здійснюють у кормових цехах (кухнях), де залежно від прийнятої технології використовуються різні агрегати, машини та обладнання. Так, для кормоцехів на фермах великої рогатої худоби є комплектне обладнання КОРК-15 для приготування вологих розсипних кормосумішей з сінажу, силосу, сіна, соломи, коренебульбоплодів, концентратів з добавками меляси, карбаміду тощо.

Приготування комбікормів безпосередньо на фермах здійснюється з використанням агрегатів ОКЦ-15, ОКЦ-30, ОЦК-4, ОЦК-8. Для виробництва і зберігання вітамінізованих кормів використовують агрегати АВМ-0,65Р, ОГМ-0,8А та ін. різної продуктивності.



Комплекс машин для механізації ферм великої рогатої худоби. При утримуванні телят різного віку застосовують наступне технологічне обладнання:

1) для утримування й годівлі телят віком до 20 днів ОСТ-50, КИТ-00, КПГ-10,

ОСК-25А та інше;

2) для напування тварин поїлки АП-1А (пластмасові), ПА-1А та КГП 10.31.10

(чавунні), їх встановлюють одну на дві корови за умови прив’язного утримування і одну на клітку молодняку;

3) автопоїлки групові з електропідігрівом води до 4-8 .С АГК-4А. За умови безприв’язного утримування тварин їх можна встановлювати на відкритих майданчиках;

4) автопоїлки групові АГК-12, що розраховані на обслуговування до 200 тварин за умови безприв’язного утримування на відкритих майданчиках, взимку вони забезпечуються проточною водою, щоб уникнути її замерзання;

5) поїлки пересувні ВУК, ПАП-10А використовуються в літніх таборах і на пасовищі;

6) пристрій УВТ-20А використовують для напування телят молочного періоду молоком та його замінниками;

7) пристрій автоматизований УВТ-6 для приготування замінників молока із сухого порошку і одночасного напування телят, має 6 соскових поїлок;

8) агрегат АЗМ-0,8 для приготування рідких сумішей для телят, до складу якого

входять змішувач-запарник, шнек з бункером, насос-емульгатор, бак для жиру.

На відгодівельних фермах для приготування і роздачі замінника молока промислового виготовлення використовують комплект автоматизованого обладнання УПР-Ф-720. Роздача грубих, соковитих та інших видів кормів, а також повнораціонних сумішей здійснюється стаціонарними роздавачами ТВК-80А, ТВК-80Б, РК-50, ТРЛ-100 та мобільними – ОСТ-50, КИТ-00, КГП-10, ОСК-25А.

Для доїння корів за умови прив’язного утримування в стійлах використовують доїльні агрегати зі збором молока в переносні відра (АД-100А, ДАС-2Б) та у молокопровід (АДМ-8А), а при безприв’язному утримуванні – автоматизовані доїльні установки типу “ялинка” й “тандем” (УДА-8, УДА-16), для доїння на пасовищах використовують універсальну доїльну станцію (УДС-3А).

При первинній обробці, переробці й зберіганні молока застосовують наступне обладнання:

− охолоджувач молока АДМ-13.000 та очищувач-охолоджувач ОМ-1;

− автоматизовані пластинчасті охолоджувальні пристрої ООТ-М та ООУ-М;

− автоматизовані пластинчасті пастеризаційно-охолоджувальні установки різної потужності ОПФ-1, ОПУ-3М, ОПУ-5М та ОПН-5;

− ванни тривалої пастеризації ВДП-300, Г6-ОПА-600 та Г6-ОПБ-1000 (їх використовують також для приготування кефіру);

− молочні сепаратори СОМ-3-1000М, СМПФ-2000, ОСП-3М;

− резервуари-охолоджувачі молока РПО-1,6 та РПО-2,5;

− резервуари для збереження молока при температурі 4-6 .С В2-ОМВ-2,5, В2-

ОМВ-6,3, В2-ОМГ-4,0, В2-ОМГ-6,3, В2-ОМГ-10.

Видалення гною з приміщень для утримування великої рогатої худоби здійснюють механічним (ТСЕ-2,0Б, ТСН-160) і гідравлічним (УТН-10) способами. Використовують також скреперні установки зворотно-поступального руху УС-15, УС-250. Завантаження гною з гноєсховища і збирачів здійснюють з використанням спеціального обладнання (УВН-800, ПОУ-40, НПК-30 та НЖН-200).



Механізми для свиноферм. Для свиноферм різних проектів і потужностей використовують наступне обладнання:

− механізовані двоярусні батареї-клітки БКП-2, що призначаються для дорощування поросят віком від 30 до 110 днів;

− блоки станків для промислових комплексів для вирощування і відгодівлі свиней ОСК-54.01.000 (для поросят) і ОСК-54.02.000 (для свиней на відгодівлі);

− блоки станків для утримування кнурів ОСК-54.03.000.

При утримуванні маток і відгодівельного поголів’я використовують таке обладнання: ОСМ-1, ОСМ-60, ОСХ-144.01.000, ОСХ-264.01.000, ОСС-400.01.000, ОСС- 2400.01.000. Для напування дорослих свиней використовують одночашкові поїлки ПСС-1 та соскові ПБС-1, а для поросят – ПБП-2. Всі поїлки використовують при індивідуальному та груповому утриманні з розрахунку одна поїлка на 25-30 дорослих свиней і 10-13 поросят.

У залежності від прийнятої технології годівлі свиней корм роздають автоматичними роздавачами сухих кормів, наприклад, такими: стаціонарні КСП-108.46.16, ТШ-2000, КШ-0,5, РКА-1000, РКА-2000 або мобільні кормороздавачі-змішувачі КС-1,5, РС-5А, КСП-0,8, ЕЄС 1,7, КУТ-3А.

Гній з приміщень для свиноферм видаляють гідравлічним способом з каналів, що перекриті гратами, або з допомогою гноєприбираючих транспортерів ТС-1, УС-12, УСП-12.

Механізми для вівцеферм. Для механізації технологічних процесів на вівцефермах використовують наступне обладнання:

− комплекс уніфікованого обладнання на 5 та 10 тис. вівцематок КУО-5/10, що

призначене для комплексної механізації водонапування, роздачі кормів, обігріву новонароджених ягнят, прибирання гною і утримування тварин з використанням огорож;

− кліткові батареї для ягнят БКЯ-500, що призначені для вирощування ремонтних ягнят від 2-3 до 45-60-денного віку з використанням замінників молока овець і повнораціонних кормосумішей;

− комплекс обладнання для вирощування ягнят УВЯ-500, що призначений для цехів вирощування і дорощування ягнят на замінниках молока овець з утримуванням у групових клітках на вівцефермах і комплексах з поголів’ям 2,5-5 тисяч вівцематок;

− комплекс водонапувального обладнання з електричним підігрівом води КВО-8А стаціонарного типу, що призначений для цілодобового безперервного напування овець підігрітою водою на відгодівельних фермах і комплексах з поголів’ям до 30 тисяч овець і на маточних фермах з поголів’ям до 6 тисяч, складається з насосної станції, автонапувалок ПКО-2, ПКО-4 і системи трубопроводів;

− комплекс машин і обладнання стригального цеху ВСЦ-24/200, що призначений для комплексної механізації процесів стрижки овець і первинної обробки вовни.

Механізми для птахоферм. Для механізації птахоферм при утримуванні птахів у батареях-клітках використовують батареї БКМ-3, БКМ-3Б, КБР-2, КБУ-3, БКН-3. Для транспортування і обробки яєць використовують яйцемийну установку ЯМУ, лінії обробки яєць ЛОЯ-7,2 або ЛОЯ-4.

За умови утримування птахів на підлозі застосовують бункерні самогодівниці АСК, БСУ-0,5, СБГ-0,3 або жолобкові К-5А, автопоїлки АП-2 та АКП-1,5. Екскременти птахів прибирають за допомогою канатно-скреперної установки МПС- 2М.

При використанні машин і механізмів у тваринництві необхідно дотримуватися техніки безпеки, що складається з двох основних елементів: знання поведінки тварин і вміння працювати з ними та знання техніки і вміння працювати з нею. У процесі вирощування тварин слід систематично привчати їх до людини, механізмів та обладнання на фермі.

Підходити до тварин можна тільки після того, як покликали її, звернувшись за кличкою, і тварина на це реагує спокійно. Тварини не люблять різких запахів, зокрема спирту. Не можна з тваринами поводитися грубо і жорстоко, але тварини можуть проявити агресивність, коли їх бояться.

При роботі з машинами, механізмами і використанні електроенергії необхідно дотримуватись наступного:

− до роботи допускаються тільки ті люди, які пройшли спеціальну підготовку;

− перед початком роботи необхідно ознайомитися з їх будовою, правилами екс-

плуатації і вимогами техніки безпеки;

− перед пуском будь-якої машини провіряють їх справність і відповідність техніці безпеки;

− до машин, що працюють, не можна допускати сторонніх людей;

− не можна виконувати ремонтні роботи, коли машини, агрегати працюють;

− електрозабезпечення має відповідати технічним вимогам, мати заземлення;

− не повинні бути відкритими частини механізмів, що рухаються (вали, шестерні, різні передачі тощо).
КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. Визначте мету і задачі механізації виробничих процесів у тваринництві.

2. Охарактеризуйте особливості механізації виробничих процесів у тваринництві.

3. Визначте поняття “система машин для тваринництва”.


СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Бондаренко О.П., Демещук Д.М. Комплектування і використання машинно-

тракторного парку в рослинництві. – К.: Вища школа, 1995. – 237 с.

2. Гречкосій В.Д. Комплексна механізація виробництва зерна. – К.: Урожай, 1991.– 216 с.

3. Грицишин М.І. Стан технічного забезпечення с.-г. виробництва в Україні // Вісник аграрної науки. – 2002. – №1. – С. 44-47.

4. Гуков Я.С. Концепція розроблення системи машин для виробництва с.-г. продукції // Вісник аграрної науки. – 2002. – №9. – С. 48-50.

5. Данильченко П.В. Сільськогосподарські машини. – Тернопіль, 2001. – 272 с.

6. Комаристов В.Ю. та ін. Сільськогосподарські машини. – К.: Вища школа, 1987.– 486 с.

7. Лімонт А.С. та ін. Практикум із машиновикористання в рослинництві. – К.:

Кондор, 2004. – 286 с.

8. Лінник М.К. та ін. Система ефективних машин у технічній політиці // Вісник

аграрної науки. – 2004. – №1. – С. 50-52.

9. Масло І.П. Механізація захисту рослин. – К.: Урожай, 1989. – 140 с.

10. Орошение: Справочник / Под редакцией Б.Б. Шумакова. – М.: ВО “Агро-

промиздат”, 1990. – 414 с.

11. Олійник О.В. Технічне забезпечення сільськогосподарського виробництва і тенденція його відтворення // Економіка АПК. – 2003. – №5. – С. 66-72.

12. Практикум по с.-г. машинах і знаряддях: Навчальний посібник. – К.: Урожай, 1996. – 288 с.

13. Сидоренко А.М. и др. Мелиоративные машины. – К.: Урожай, 1989. – 280 с.

1   ...   49   50   51   52   53   54   55   56   57


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка