Розділ 1 загальні питання агропромислового виробництва взаємодія суспільства та природи у сфері виробництва продуктів харчування та сировини для промисловості



Скачати 10.94 Mb.
Сторінка33/57
Дата конвертації16.04.2016
Розмір10.94 Mb.
1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   57

Сорти. В Україні районовано близько 40 сортів картоплі. Залежно від використання їх поділяють на столові, кормові, технічні й універсальні. Найбільш поширені (займають близько 60% посівних площ картоплі) столові сорти.

Вони мають високі кулінарні, смакові якості і підвищений вміст вітаміну С в бульбах. Бульби у них округлі чи овальні з поверхневим розміщенням вічок. Технічні сорти – найбільш висококрохмальні. Вміст крохмалю у бульбах становить від 18 до 25%. Кормові сорти характеризуються великим вмістом білка (до 2% і більше) та високою врожайністю. Універсальні сорти використовують залежно від потреб – як столові, технічні або кормові. За тривалістю вегетаційного періоду розрізняють сорти ранньостиглі (70-80 днів), середньоранні (80-90 днів), середньостиглі (90-120 днів), середньопізні (120-130 днів) і пізньостиглі (130-150 днів).

В Україні найбільш поширені ракостійкі сорти: ранньостиглі – Адретта, Вармас, Воротинська рання, Іскра, Конкурент, Луговська, Львів’янка, Мавка, Невська, Огоньок, Прієкульська рання, Світанок _________київський, Царнікавська; середньостиглі – Гатчинська, Зарево, Радомишльська, Радуга Полісся, Сулев; пізньостиглі – Древлянка, Темп та ін.

Технологія вирощування картоплі в спеціалізованих господарствах. Інтенсивна технологія розрахована на одержання урожаю картоплі на Поліссі не менш як 250 ц/га, у Лісостепу – 200, у Степу при зрошенні – 180 ц/га бульб. У кожному господарстві рекомендують вирощувати 3-4 районованих сорти картоплі:

30-35% площі – під ранні та середньоранні; 40-50% – під середньостиглі; 15-30% – під середньопізні та пізні.

На зберігання насіння бульби закладають з розрахунку 5 т на 1 га площі, запланованої для садіння картоплі в наступному році.

Для оздоровлення садивного матеріалу щороку планується завезення насінного матеріалу з господарств закритих районів або науково-дослідних установ. Періодично проводять також сортозаміну старих сортів районованими на основі розроблених планів сортооновлення.



Попередники. Найбільш високі врожаї картоплі збирають після озимих культур по пласту багаторічних трав, зайнятих парів або зернобобових культур, після удобреної кукурудзи на силос, льону-довгунця, зернобобових _____культур, однорічних трав. На Поліссі одним з кращих попередників для картоплі є люпин на зерно. Високі врожаї бульб збирають у цій зоні також після озимих, льону або люпину на зелене добриво (післяжнивні посіви).

У Лісостепу України, де озима пшениця є кращим попередником не лише для картоплі, а й для цукрових буряків, культури в сівозміні розміщують так: багаторічні трави – озима пшениця – цукрові буряки; зернобобові – озима пшениця – картопля. Добре росте картопля у цих районах також після кукурудзи на силос, а в умовах достатнього зволоження – після цукрових буряків.

У Степу високі врожаї бульб отримують лише на зрошуваних землях (вирощують два врожаї протягом року), в заплавах річок, на низинних ділянках.

В овочевих сівозмінах картоплю вирощують після багатьох культур, крім пасльоно-

вих, що мають багато спільних з нею шкідників і хвороб.

У спеціалізованих сівозмінах, де картопля займає до 40-50%, її вирощують у повторних посівах, але за умови додержання високої агротехніки. Ранню картоплю доцільно вирощувати у зайнятих парах або як післяукісну культуру. Слід лише використовувати для посадки пророщені бульби, садити їх у стислі строки. Картопля є одним з кращих попередників для багатьох культур, особливо для ран-

ніх ярих, льону-довгунця, конопель та ін.

Обробіток ґрунту. Картопля позитивно реагує на глибокий обробіток ґрунту. Залежно від зони вирощування, строку внесення органічних добрив належну розпушеність ґрунту забезпечують зяблевим і весняним обробітком. Система обробітку ґрунту включає лущення стерні, основний та передпосівний обробітки з диференціацією цих заходів залежно від типу ґрунту, його фізичних і хімічних властивостей, забур’яненості полів.

Лущення проводять відразу після збирання попередника або не пізніше як через 3-4 дні після збирання. На полях, де переважають коренепаросткові бур’яни (осот, молочай, березка польова), перший раз лущать на глибину 6-8 см дисковими лущильниками (ЛДГ-5, ЛДГ-10, ЛДГ-15, ЛДГ-20), другий – у період утворення розеток цих бур’янів на 10-12 см з використанням поличкових лущильників (ППЛ-10-25, ЛН-5-25). Після появи сходів бур’янів проводять оранку плугами з передплужниками.

На площах, засмічених кореневищними бур’янами (пирій) і з глибоким орним шаром, проводять 2-3-разове дискування на глибину до 12-14 см із застосуванням дискових лущильників або борін (БД-10, БДТ-7) і після появи шилець пирію – глибоку оранку плугами з передплужниками. На площах з неглибоким орним шаром пирій вичісують: проводять лущення поличковими лущильниками або неглибоку оранку на глибину залягання кореневищ (12-15 см), після чого кореневища вичісують упоперек до напряму лущення пружинними культиваторами, спалюють або вивозять за межі поля.

На Поліссі оброблені з осені дерново-підзолисті ґрунти часто запливають. Тому навесні для поліпшення їх фізичного стану проводять повторну оранку. Перед садінням картоплі нарізають гребені.

Якщо органічні добрива вносять навесні, а орний шар неглибокий і треба його поглибити, ґрунт переорюють плугами без полиць, але з передплужниками (ПЛН-4-35, ИН-4-36Б “Пахарь”, ПНЛ-5-35, ПЛП-6-35), які загортають гній і одночасно розпушують ґрунт на 28-30 см без вивертання підґрунтя на поверхню. Використовують також плуги з вирізними полицями.

Практика передових господарств Полісся свідчить, що при заміні зяблевої оранки веснооранкою врожаї картоплі практично не знижуються. Однак, щоб не запізнитися з садінням картоплі, веснооранку потрібно проводити у найбільш стислі строки. На площах, де можливе періодичне перезволоження, слід застосовувати вузькозагінну оранку при ширині загінок 28-56 м, залишаючи між ними розгінні борозни для стоку води у відкриті канали.

У лісостепових і степових районах проводять зяблеву оранку на глибину 28-30 см плугами з передплужниками в агрегаті з кільчасто-шпоровими котками або важкими боронами. Після зяблевої оранки ґрунт обробляють культиваторами в агрегаті з кільчастошпоровими котками або важкими боронами.

На зрошуваних ґрунтах Степу зяблеву оранку проводять на глибину 35-40, на окультурених торфовищах – на 22-25, на середньомінералізованих торфовищах – на 25-27 см. Навесні закривають вологу і розпушують ґрунт на глибину 14-16 см.

Якщо картоплю вирощують після післяжнивного люпину, його часто лишають на

зиму для снігозатримання і приорюють навесні. Як показує практика багатьох поліських господарств, весняне приорювання люпину за ефективністю не поступається осінньому, а інколи і перевищує його.

Обробіток ґрунту під післяукісну картоплю включає лущення стерні на глибину 7-8 см і неглибоку оранку (16-18 см) з обов’язковим внесенням органічних і мінеральних добрив. На полях, призначених для літнього садіння, основний обробіток ґрунту проводять, як і для весняного, а ґрунт до садіння утримують за типом чистого пару.

Удобрення. Внесення добрив під картоплю є обов’язковою умовою одержання високих урожаїв бульб. Найбільш цінними добривами для картоплі є органічні. Вони забезпечують рослини елементами живлення, поліпшують фізичні властивості ґрунту.

Найбільш поширеним органічним добривом є гній. Дані науково-дослідних установ свідчать про його високу ефективність на всіх ґрунтах, зокрема на дерново-

підзолистих. Картопля добре реагує на внесення високих доз гною – до 60-80 т/га. Однак при встановленні доз органічних добрив слід враховувати, що при збільшенні дози гною понад 50 т/га спостерігається абсолютне збільшення урожаю бульб, але зменшується приріст врожаю з розрахунку на 1 т внесених добрив і підвищується собівартість картоплі.

На мінеральних ґрунтах Полісся безпосередньо під картоплю вносять 50-60 т/га гною або торфокомпостів, у лісостепових районах – не менш як 40 т/га розкидачами РОУ-5, 1-ПТУ-4, ПРТ-10, ПРТ-16, ПРТ-24. Вносять рідкий гній розкидачами (РЖТ-4, РЖТ-8, РЖТ-16, РЖУ-3,6), але його норми збільшують у 1,5-2 рази.

Використовують також зелені добрива люпин, ріпак, озиме жито, під які восени вносять повну рекомендовану норму фосфорних і калійних, а під ріпак і озиме жито –1/3 норми азотних добрив. Навесні на цих полях зелене добриво загортають дисками, вносять по 30 кг/га азотних добрив і до 30 т/га гною, який приорюють.

При використанні гною або торфокомпостів вносять повне мінеральне добриво: на чорноземах – N90P90K90, на дерново-підзолистих, сірих лісових, світло-сірих – N90-120 P90K120-150.

Фосфорно-калійні добрива застосовують восени, азотні – навесні. На осушених торфових ґрунтах слід вносити лише фосфорно-калійні добрива (P60-90K90-150) і один раз за ротацію 5-6 ц/га піритного недогарку або 25-30 кг/га мідного купоросу.

Як правило, при інтенсивній технології мінеральні добрива використовують для основного внесення або в рядки (локально) – на 5-6 см нижче бульб картоплесаджалками при садінні картоплі або переобладнаними культиваторами КОН-2,8 ПМ.

Кращими мінеральними добривами для картоплі є аміачна селітра, сечовина, супер-фосфат, калімагнезія та складні добрива (хлористий калій, сирі калійні солі під картоплю малопридатні, і їх краще не застосовувати).

Кислі ґрунти під картоплю необхідно вапнувати. Вапняні добрива вносять на піщаних ґрунтах 0,5 норми, а на супіщаних – 0,75 норми за гідролітичною кислотністю.



Підготовка бульб до садіння передбачає перебирання, сортування, передсадивне пророщування або прогрівання, обробку їх захисно-стимулюючими речовинами, розрізування великих бульб. На картоплесортувальних пунктах КСП-25Б, К-750 картоплю сортують на 3 фракції: дрібну (25-50 г), середню (51-80), велику – понад 81 г. Як правило, садять середні за розміром бульби, які належать до 1 класу (з домішкою некондиційних бульб до 7%). Великі бульби розрізають на дві частини спеціальними бульборізками за 2-3 дні до садіння.

Відсортовані бульби за фракціями складають у бурти, де їх прогрівають на сонці (при температурі вдень 12-15 °С, вночі до 5 °С), під плівковим арковим укриттям протягом 2-3 тижнів – до утворення паростків довжиною 5 мм (не більш як 10-15 мм). Можна прогрівати їх і в засіках, продуваючи картоплю протягом 7-10 днів теплим повітрям (18-20 °С) з використанням теплогенераторів ТГ-75, ТГ-150, ВПГ-400 та ін.

Пророщують бульби у плівкових теплицях, парниках, спеціалізованих приміщеннях – яровизаторах (на стелажах, у ящиках по 10-15 кг), у поліетиленових мішках (по 8-10 кг), поліетиленових рукавах (розміром 30 м . 1,5-3 м), на майданчиках під поліетиленовою плівкою – при температурі близько 15 °С, освітленні і вентиляції, вологості повітря 80-90% протягом 15-30 днів – до утворення паростків довжиною близько 5 мм.

Перед садінням картоплю протруюють з використанням картоплекомбайнів типу Е- 665 і обробляють стимуляторами росту. Суспензії препаратів готують у баках обприскувачів ОВТ-1А з нормою витрати 20 л суспензії фунгіциду на 1 т картоплі. Суспензію наносять на поверхню бульб у розпиленому стані. Проти ризоктонії, фітофторозу, мокрої гнилі, парші використовують 80% дитан-М-45 (2-2,5 кг/г), 80% купрозан (0,25-0,5 кг/т), 1,7% купроцин (0,5-1 кг/т), 75% полікарбацин (2,6-2,7 кг/т); проти фітофторозу – 80% цинеб (0,5-1 кг/т); проти ризоктонозу – 50% фундазол (0,5-1 кг/т); проти всіх хвороб – 80% ТМТД (2,1-2,5 кг/т).

Як стимулюючі препарати при обробці різаної картоплі використовують 10% ячмін- ний солод (10 кг пророщеного ячменю у 100 л води) з додаванням 25 г розчиненої в 100 мл води янтарної кислоти. Після обробки у бульб краще пробковіють надрізи.

Садіння. Садять картоплю при температурі ґрунту на глибині 10-12 см 4-7 °С.

На ґрунтах легкого механічного складу пророщені бульби на Поліссі і в Лісостепу

можна садити в ранні строки – одночасно із сівбою ранніх зернових культур. Насамперед садять пророщені бульби ранньостиглих сортів картоплі, потім – насінні і товарні, після цього – різані.

На Поліссі картоплю садять гребеневим способом або в гребені, нарізані перед садінням; у лісостеповій і степовій зонах – гребеневим способом або в гребені, нарізані восени, саджалками СН-4Б, САЯ-4, СКС-4, КСМ-4, СКМ-6, КСМ-6. Середня густота садіння картоплі така: на Поліссі – товарної не менш як 55, насін-

ної – не менш як 60-70 тис./га; у Лісостепу – відповідно, 50 і 55; у Степу – 45 і 50; при зрошенні – 55-60 тис./га.

Щоб мати таку густоту рослин на час збирання, висаджують на 10-15% бульб більше – залежно від їх величини – 3,5-4,5 т/га. Глибина садіння на ґрунтах середнього механічного складу становить 6-8 см від вершини гребеня, на легких – на 1-2 см глибше.



Догляд за насадженнями передбачає досходові й наступні обробітки міжрядь, застосовування засобів захисту картоплі від бур’янів, хвороб і шкідників. Для першого і другого досходових обробітків (на 5-7 і 12-14-й день після садіння) на кожній секції культиваторів КРН-4,2 і КОН-2,8 ПМ ставлять лапу-підгортальник

(або дисковий підгортальник), дві долотоподібні лапи з ротаційною або сітчастою бороною позаду. Другий обробіток нерідко проводять секцією з лапою-підгортачем, посередині – лапами-бритвами для підрізування вершин гребенів з боків.

Перший післясходовий обробіток міжрядь здійснюють підгортачами-

розпушувачами і долотами. Лапи-підгортачі при розпушуванні встановлюють на глибині 6-8, долота – 12-14 см. Нерідко секцію обладнують лише трьома долотами. Другий післясходовий обробіток (через тиждень) проводять тим самим набором лап – присипають бур’яни і сходи картоплі шаром землі 2-3 см.

Третій обробіток полягає у підгортанні кущів на початку бутонізації, коли висота рослин досягає 20-25 см. Для цього по центру міжрядь розміщують стрілчасті лапи на глибину 5-6 см з шириною захвату 170 мм і дискові підгортачі-розпушувачі.

Восени проти коренепаросткових бур’янів поля при формуванні розеток картоплі обробляють амінною сіллю 2,4Д (5-6 л/га по препарату). Проти пирію під лущення вносять ТХАН (23-50 кг/га) або далапон (10-20 кг/га).

Після садіння до з’явлення сходів проти однорічних дводольних і злакових бур’янів вносять кампарол (3,6-5,5 кг/га), прометрин (3,5 кг/га), 2М-4Х (0,8-1,5 кг/га) або ситрин (4-6 кг/га).

Проти фітофторозу, макроспорозу рослини при висоті 15-20 см обприскують дитаном (2 кг/га), купрозаном (2,4 кг/га) або полікарбацином (2,4 кг/га). При повторному обприскуванні (через 10-12 днів у разі потреби) використовують цинеб (2,5 кг/га), хлорокис міді (2,6 кг/га) або фталан (3,4 кг/га).

Колорадського жука знищують, обприскуючи плантації перший раз під час масового виходу шкідника з ґрунту, другий – при масовій появі личинок другого віку, третій і наступні – у період виходу молодих жуків одним з препаратів – волотоном (1,5 кг/га), децисом (0,3 кг/га), ровікуром (9,4-0,6 кг/га), рипкордом (0,1 кг/га), суміцидином (0,3 кг/га), фозалоном (2 кг/га), фталофосом (1,6 кг/га), хлорофосом (1,5 кг/га), бурсбаном (1,5 л/га), цимбушем (0,4 кг/га) або боверіном (1-2 кг/га). Робочі розчини готують на агрегатах АПР “Темп”, АПЖ-12, СТК-5 і механізованих пунктах СЗС-10. Для обприскування картоплі використовують обприскувачі ОВТ-1В, ОН-400-1, ПОУ та ін.

Збирання врожаю. Ранню картоплю збирають, коли бадилля ще зелене – до настання фізіологічної стиглості бульб. Бадилля скошують машинами КИР-1,5 Б і силосують, а бульби викопують картоплекопачами і підбирають вручну. Середньо- та пізньостиглі сорти починають збирати на початку відмирання бадилля,

щоб закінчити збирання за 20-25 днів – до настання постійної середньодобової температури 7 °С. При нижчій температурі під час збирання різко збільшуються механічні пошкодження бульб.

За 10-15 днів до збирання насінної картоплі і за 3-6 днів – товарної скошують бадилля, використовуючи КИР-1,5 Б, на висоті 8-10 см при збиранні копачами або на 18- 20 см – комбайнами. Залишки бадилля обприскують хлоратом магнію (30 кг/га). Це сприяє швидкому фізіологічному дозріванню і огрубінню шкірки бульб, запобігає поширенню хвороб.

На важких ґрунтах за 3-4 дні до збирання міжряддя розпушують долотами на глибину 14-16 см, що поліпшує роботу картоплекомбайнів (ККУ-2А, Е-665, Е-675, Е-668). Бадилля, уражене фітофторою, скошують і вивозять з поля.

При збиранні середньо- та пізньостиглих сортів застосовують ефективний спосіб знищення бадилля – десикацію.

Насадження картоплі при цьому орієнтовно за 10-15 днів до збирання обприскують розчином хлорату магнію (25-30 кг/га в 400-600 л води) за допомогою обприскувачів ПОУ, ОПШ-15 та ін. Після десикації бадилля підсихає і швидше достигають бульби.

При цьому покривні тканини бульб грубішають і менше уражуються хворобами. Пряме комбайнування застосовують на чистих площах і там, де ґрунт легко відсівається на робочих органах комбайна.

При комбінованому збиранні копачем-валкоутворювачем УКВ-2 викопану картоплю з двох рядків укладають у міжряддя невикопаних двох рядків. При наступному проході копача пропускається два невикопаних рядки із зібраними бульбами з двох попередніх рядків і викопуються наступні два рядки картоплі. Залишені рядки з бульбами викопують комбайном ККУ-2 “Дружба”.

Роздільний спосіб збирання застосовують на вологих ґрунтах. Копачами-

валкоутворювачами викопують бульби і укладають їх у валок з 2, 4 або 6 рядків. Підбирають рядки комбайном ККУ-2 “Дружба”, обладнаним підбирачами. Збирають картоплю потоковим або потоково-перевалочним способом. При потоковому збиранні бульби відразу доставляють на сортувальні пункти КСП-15 Б, де їх поді-

ляють на фракції. Кожну фракцію відправляють на зберігання у засіки, сховища або

кагати.


При потоково-перевалочному збиранні бульби спочатку зберігають під шаром соломи у наземних кагатах з витяжною вентиляцією протягом 15-20 днів. Після цього товарну картоплю сортують по фракціях і закладають на постійне зберігання.

Насінну картоплю з незначною домішкою ґрунту (до 12%) та при наявності не більш як 5% бульб, уражених хворобами (крім мокрої гнилі), закладають на зберігання

не сортуючи.

Зберігають картоплю у спеціалізованих типових картоплесховищах та кагатах. Картоплесховища до закладання бульб дезинфікують 1% формаліном з витратою 40 л розчину на 100-150 м2 сховища або обкурюють сіркою (40-50 г). Крім того, їх білять свіжогашеним вапном з додаванням на кожні 10 л розчину 100 г мідного купоросу.

У картоплесховищах сорти картоплі зберігають окремо, особливо насінної. Температуру тут підтримують на рівні 1,5-5 °С (залежно _________від сорту і тривалості зберігання), відносну вологість повітря – 90-95%. Кагати довжиною 15-20 м, шириною 2 м, глибиною 20 см закладають на підвищених місцях рельєфу. Їх обладнують припливною вентиляцією, коли повітря надходить через душники і вентиляційні канали, та активною вентиляцією, коли повітря подається вентилятором у вентиляційний канал. Температура зберігання картоплі в кагатах (2-

4 °С) регулюється зміною товщини солом’яного і земляного накриття.

Картоплю, призначену для літнього садіння, зберігають у траншеях довільної довжини, глибиною і шириною до 1 м. У довгих траншеях через кожні 5-10 м залишають земляні перегородки 40-50 см завтовшки, які захищають здорові бульби від можливого масового ураження хворобами. Траншеї також накривають соломою і землею.



Особливості вирощування картоплі на осушених торфових ґрунтах. Кращими попередниками для картоплі є: на слаборозкладених низинних торфах Полісся – озимі зернові культури і льон, на дуже розкладених – багаторічні трави, у лісостепових районах на добре і середньорозкладених торфах – багаторічні трави 2-3-річного використання.

Основний обробіток ґрунту складається з 2-3-разового дискування на глибину 6-8 см, яке проводять відразу після збирання попередника, і зяблевої оранки на глибину 28-30 см. Якщо восени з’являються бур’яни, проводять дискування. Рано навесні закривають вологу боронуванням, а через 7-10 днів ґрунт дискують на глибину 10-14 см і коткують.

Вносять фосфорні та калійні (Р60К120-150) добрива, а азотні – лише на слаборозкладених торфовищах (N30-40).

Раз за ротацію під картоплю вносять піритний недогарок (4-6 ц/га) або мідний купо-

рос (25 кг/га).

Особливості вирощування ранньої картоплі на півдні України. У південних районах ранню картоплю вирощують в умовах зрошення. Розміщують її після озимої пшениці. Після збирання попередника проводять лущення та ранню зяблеву оранку на глибину 28-30 см наприкінці серпня – у першій половині вересня.

Під оранку вносять органічні (40-60 т/га) та мінеральні (6-8 ц/га туків) добрива. На-

весні закривають вологу і проводять культивацію (на 12-14 см) з одночасним боронуванням.

Садять картоплю пророщеними бульбами одночасно з сівбою ранніх зернових культур. Густота насаджень при червневих строках збирання 55-60 тис., а при більш пізніх – 40-50 тис. кущів на гектар. Догляд за посівами складається з досходового боронування через 5-7 днів після саіння. Після появи сходів поле боронують повторно, а потім 2-3 рази розпушують міжряддя. Перед змиканням рядків рослини підгортають.

У період утворення бульб картоплю 3 рази поливають зрошувальною нормою 1400- 1500 м3 води на гектар. Збирають картоплю при технічній (товарній) стиглості з попереднім скошуванням бадилля машиною КИР-1,5 Б.

Вирощування насінної картоплі на півдні. На півдні спостерігається виродження картоплі – прогресуюче зниження урожайності і погіршення якості бульб у наступних репродукціях. При виродженні передчасно пробуджуються бруньки вічок на бульбах, утворюються витягнуті ростки, формуються дрібні і часто хворі бульби, рослини уражуються різними хворобами, особливо вірусними. Виродженню картоплі на півдні запобігають літні посіви. На цих посівах бульби утворюються у більш прохолодний період, як правило, при сприятливій вологості ґрунту. В результаті цього формуються здорові бульби, без ознак виродження.

Під насінники картоплі стерню лущать на глибину 6-8 см. Під глибоку (28-30 см) оранку вносять 20-30 т/га гною і Р45-60К45-60. Весняно-літній обробіток ґрунту проводять за типом напівпару.

Для літнього строку садіння використовують бульби кращих районованих сортів. Висаджують картоплю наприкінці червня (Лісостеп), у першій половині липня (Степ).

Густота насаджень – 60-65 тис. кущів на гектар. Догляд за літніми посівами такий самий, як і за весняними. Збирають картоплю до початку відмирання бадилля.


КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

1. У чому цінність картоплі як продовольчої культури?

2. Звідки культура картопля прийшла в Європу?

3. Коли почали вирощувати картоплю в Україні?

4. Як розмножується картопля?

5. Як картопля реагує на температурні умови?

6. Розкажіть про вимоги картоплі до вологи та ґрунту.

7. Які особливості живлення картоплі?

8. Охарактеризуйте найпоширеніші сорти картоплі.

9. Що Ви знаєте про попередники картоплі в сівозміні?

10. Розкажіть про зяблевий обробіток ґрунту під картоплю.

11. У чому полягає перед- та післяпосівний обробіток ґрунту при вирощуванні кар-

топлі?

12. Як удобрювати посіви картоплі?



13. Як готується до садіння посадковий матеріал картоплі?

14. Охарактеризуйте технологію садіння картоплі.

15. Як доглядають картопляні плантації?

16. Які способи збирання картоплі Ви знаєте?

17. Розкажіть про особливості вирощування ранньої картоплі на півдні України.
5.3. Баштанництво

• Народногосподарське значення баштанних культур

• Біологічні особливості кавунів

• Зяблевий обробіток грунту під кавуни

• Сівба, догляд за посівами та збирання врожаю кавунів

• Біологічні особливості та агротехніка дині

Плоди баштанних культур мають велику харчову та дієтичну цінність. Вміст цукру (5-13%) і вітамінів А, В, С, РР, фолієвої кислоти, мінеральних солей обумовлює їх високі поживні якості. Баштанні культури використовують і як лікувальні рослини. З них виробляють кавуновий і динний мед, різні кондитерські вироби, варення, повидло, мармелад, киселі, цукати тощо.

Нестандартні та недозрілі плоди кавунів засолюють, дині сушать. З гарбузів виготовляють каші, пюре, з кабачків і патисонів – ікру. Їх консервують, засолюють. Часто плоди баштанних культур використовують для виготовлення комбінованого силосу.

Баштанництво – одна з прибуткових галузей агропромислового виробництва. Рівень рентабельності їх вирощування може сягати 400-500%. Баштанні культури найбільш поширені в південних і південно-східних районах країни. Серед столових видів найбільше значення мають кавуни та дині.

1   ...   29   30   31   32   33   34   35   36   ...   57


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка