Розділ 1 загальні питання агропромислового виробництва взаємодія суспільства та природи у сфері виробництва продуктів харчування та сировини для промисловості



Скачати 10.94 Mb.
Сторінка27/57
Дата конвертації16.04.2016
Розмір10.94 Mb.
1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   57

4.1.6. Цукрові буряки

Правильне розміщення цукрових буряків у сівозміні – один з основних чинників поліпшення забезпеченості рослин вологою і елементами живлення, зменшення засмічення посівів, кількості шкідників і хвороб, усунення токсичності ґрунтів, підвищення врожайності та якості коренеплодів.



Попередники. У зоні достатнього зволоження найсприятливіші умови для цукро- вих буряків створюються при розміщенні їх після озимих зернових, які висівали після багаторічних трав на один укіс, по зайнятих парах, після гороху. У зоні нестійкого зволоження буряки розміщують після озимих по зайнятих, а в південно-східних районах – і по чистих парах, після гороху, багаторічних трав на один укіс.

У зоні недостатнього зволоження кращим попередником для буряків є озимі після чорних удобрених парів.

Якщо площа буряків більша за площу чорного пару, їх розміщують у ланках з однорічними травами на зелений корм або з багаторічними травами на один укіс. За даними досліджень

Дніпропетровського аграрного університету, врожайність коренеплодів

після озимої пшениці по чорному пару становила 349 ц/га, або на 27-31 ц/га більше за врожайність після озимої пшениці, висіяної після еспарцету на один укіс і гороху на зелений корм, і на 40-52 ц/га більше за врожайність при сівбі після озимої пшениці, висіяної після кукурудзи на силос, і ячменю.

Удобрення. При правильному поєднанні з іншими агротехнічними заходами внесення добрив є найефективнішим чинником інтенсифікації буряківництва. Приріст урожаю коренеплодів цукрових буряків при внесенні 1 кг азоту становить у середньому 35,7 кг; 1 кг фосфору – 37,5; 1 кг калію – 18,8 кг. Внесення повного мінерального добрива в оптимальних співвідношеннях його елементів забезпечує збільшення вмісту цукру в коренеплодах на 0,2-0,4%.

Надмірна кількість азоту знижує цукристість буряків на 0,3-0,4%; фосфор сприяє незначному підвищенню цукристості (0,2-0,3%), а калій помітно підвищує її (0,3-0,6%). Підвищені дози азоту погіршують технологічні якості коренеплодів, а фосфорні й калійні добрива поліпшують їх.

Максимальну продуктивність цукрових буряків забезпечує внесення органічних і мінеральних добрив. У дослідах Дніпропетровського аграрного університету на чорноземах звичайних при сумісному внесенні під цукрові буряки гною (30 т/га) і мінеральних добрив (N60-240P120-140K60-240) урожайність коренеплодів підвищувалась на 65-124 ц/ га порівняно з урожайністю без застосування добрив (373 ц/га), у тому числі за рахунок гною приріст урожаю становив 30, а за рахунок мінеральних добрив – 35-94 ц/га.

Підстилковий гній, який зберігався не менше 6 місяців, рекомендується вносити безпосередньо під цукрові буряки восени під час зяблевого обробітку ґрунту з розрахунку 40-50 т/га, залежно від типу ґрунту та умов зволоження. Під основний обробіток вносять більшу частину мінеральних добрив в оптимальному співвідношенні їх складових з урахуванням вмісту елементів живлення на кожному конкретному полі.

Орієнтовні норми їх у зоні достатнього зволоження на чорноземах опідзолених і сірих лісових ґрунтах становлять N140-160P100-120K120-160, у зоні нестійкого зволоження на чорноземах слабко-солонцюватих – N70-90P100K60, на чорноземах солонцюватих – N110P120, на чорно- земах звичайних і південних – N100-110P100-120K80-100. У рядки добрива вносять в усіх зонах.

У зоні достатнього, а інколи і нестійкого зволоження доцільні підживлення у фазі 2-4 пар листків буряків у дозі N30P30K40 на глибину 12-14 см. У зоні недостатнього зволоження через пересихання верхнього шару ґрунту (10-15 см) всю норму добрив вносять під зяблеву оранку, за винятком N10P15-20K10, які вносять під час сівби в рядки.

Застосовують аміачну селітру, суперфосфат, хлорид калію, нітроамофоску та інші добрива, при потребі збагачені на мікроелементи. Підвищенню цукристості коренеплодів сприяє застосування регуляторів росту (обпудрюють насіння ресином 2 кг/т, обробляють посіви за 20-30 днів до збирання натрієвою сіллю гідразиду малеїнової кислоти (2- 2,5 кг препарату розчиняють у 250-300 л води з розрахунку на 1 га).

Обробіток ґрунту. Для вирощування цукрових буряків потрібен глибокий орний шар, у якому розвивається міцна коренева система й активно відбуваються мікробіологічні процеси, накопичуються великі запаси води й поживних речовин. Високоякісна підготовка ґрунту восени й навесні сприяє також одержанню дружних і рівномірних сходів.

Зяблевий обробіток ґрунту під цукрові буряки включає лущення стерні та глибоку оранку. Кращим є поліпшений обробіток ґрунту. Поліпшений обробіток ефективніший у зонах нестійкого та недостатнього зволоження, особливо в посушливі роки й на полях, засмічених коренепаростковими та кореневищними бур’янами.

Він включає два лущення, кілька культивацій і глибоку оранку. Перше лущення проводять услід за збиранням озимих дисковими лущильниками ЛДГ-10(15) у два сліди на глибину 6-8 см або дисковими боронами БД-10А, БДТ-7, друге – через 10-12 днів на глибину 12-14 см лемішними лущильниками, наприклад, ППЛ-10-25 в агрегаті з важкими зубовими боронами, а в посушливу погоду – кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-6А.

Замість лемішного лущення можна здійснювати плоскорізний обробіток. У міру появи бур’янів поле 2-3 рази культивують на глибину 6-10 см. Зяблеву оранку проводять у вересні – на початку жовтня на глибину 28-30 см плугами ПН-4-35А, ПЛН-5-35, ПТК-9-35(40) або двоярусними плугами ПЯ-3-35, ПНЯ-4-40, які краще заробляють післяжнивні рештки і зменшують забур’яненість посівів.

У зонах достатнього зволоження в роки з вологим літньо-осіннім періодом, а також у зонах нестійкого та недостатнього зволоження при підвищеній забур’яненості однорічними бур’янами можна застосовувати напівпаровий обробіток, який включає післязбиральне лущення стерні дисковими знаряддями у два сліди на глибину 6-8 см і оранку наприкінці липня – у першій половині серпня на 28-30 см плугами в агрегаті з боронами або кільчасто-шпоровими котками. Зоране поле після опадів і з’явлення бур’янів обробляють 2-3 рази важкими зубовими боронами або культиваторами в агрегаті з боронами.

Коренепаросткові бур’яни, які відростають після лущення або оранки, знищу-

ють культиваторами в агрегаті з боронами.

Весняний обробіток ґрунту включає ранньовесняне вирівнювання та передпосівний обробіток. Мета ранньовесняного обробітку – зменшити витрати вологи, вирівняти поверхню поля і створити умови для високоякісної сівби. Для вирівнювання використовують агрегати з важких БЗТС-1,0 або середніх БЗСС-1,0 борін (перший ряд) і посівних ЗПБ-0,6А або райборінок ЗОР-0,7 (другий ряд). Вирівнюють поверхню ґрунту також агрегатами з шлейф-борін ШБ-2,5 (перший ряд) і борін ЗБП-0,6 або ЗОР-0,7 (другий ряд).

Агрегати рухаються по діагоналі поля. Глибина передпосівного обробітку

на 0,5-1,5 см менша за глибину загортання насіння з метою створення вирівняного і

твердого ложа для насіння, дрібногрудочкуватого мульчуючого шару ґрунту, знищення паростків і сходів бур’янів.

Для обробітку середньоущільнених ґрунтів із зниженою і нормальною вологістю на культиваторах установлюють стрілчасті лапи, потім спіральні ротори з шарнірними шлейфами. Агрегати рухаються під кутом 3-4° до напрямку сівби із швидкістю до 7 км/год.

З деяких причин, зокрема через низьку технологічну дисципліну, порушення строків виконання робіт, відсутність необхідних знарядь, особливо різних типів борін і борінок, високу засміченість поля насінням бур’янів унаслідок внесення свіжого гною та неякісний зяблевий обробіток, виникає потреба в застосуванні гербіцидів.

Вносити їх треба тільки в зону рядка локально смугами 15 см завширшки на глибину 2-4 см під час сівби спеціальними пристроями, встановленими на сівалці. Досить вдалий варіант такого пристрою розроблено в Інституті цукрових буряків науковим співробітником В.В. Мироновим.

Його застосування значно (у 2,5-3 рази) знижує екологічну шкоду від гербіцидів, а також затрати сукупної енергії на вирощування культури. Питання смугового внесення гербіцидів вирішується в конкретних умовах, залежно від наявних у господарстві гербіцидів.

Орієнтовно можна рекомендувати такі гербіциди, кг/га (в дужках наведено дозу їх при суцільному внесенні, при стрічковому її відповідно треба знижувати):

ТХА + роніт (8-10 + 5-6); ТХА + гексилур (8-10 + 1,5); феназол + роніт (5 + 5); еп-

там (4-6), а при переважанні двосім’ядольних бур’янів – нортрон (3-4). Для знищення двосім’ядольних бур’янів у фазі 1-2 пар справжніх листків у буряків вносять бетанал 5 смуговим способом (поєднують з міжрядним обробітком). При появі двосім’ядольних, злакових однорічних і дворічних бур’янів бетанал застосовують у суміші з лонтрелом (5 + 0,3), НАБУ (5 + 2-3), ф’юзелатом (5 + 1-2) та ін.



Сівба. Для сівби слід використовувати насіння районованих сортів і гібридів, яке за своїми посівними якостями відповідає вимогам діючих стандартів і технічних умов.

Лабораторна схожість насіння має бути не менше 80%, а одноростковість і вирівняність – 95%. Насіння цукрових буряків готують до сівби на насіннєвих заводах, де його калібрують на фракції 4,5-5,5 мм і 3,5-4,5 мм, шліфують або дражують і обробляють захисними та стимулюючими речовинами.

Для розрахунків потреб у насінні і його витрат введено посівну одиницю обліку насіння. Вона дорівнює 100 тис. насінин на гектар з міжряддями 45 см завширшки з розрахунку 4,5 схожих насінин на 1 м рядка.

Насіння цукрових буряків вважають якісним, якщо маса 1000 однонасінних диплоїдних форм становить не менше 15 г.

Сівбу починають з настанням фізичної стиглості ґрунту, коли температура на глибині 5-7 см досягає 6-8 °С, ґрунт добре кришиться і містить достатню кількість вологи.

Цей період збігається з періодом масової сівби ранніх зернових культур (у квітні). Сівбу на кожному полі слід проводити за 1-1,5 дні, щоб забезпечити можливість наступного механізованого суцільного досходового розпушування та проріджування сходів.

Сіють буряки одночасно з передпосівним обробітком ґрунту, не допускаючи його висихання, пунктирними сівалками ССТ-12А, ССТ-12Б, якими одночасно вносять у рядки мінеральні добрива.

Ширина міжрядь 45 см. Сівалки обладнують слідоутворювачами по центру міжряддя між сьомою і восьмою посівними секціями.

Визначення правильної норми висіву насіння дає змогу сформувати густоту стояння рослин з мінімальними затратами ручної праці. Тут можливі два підходи: застосування мінімальних норм висіву, розрахованих на кінцеву або близьку до неї густоту посівів з обов’язковим інтенсивним застосуванням пестицидів для захисту рослин, або норм висіву, розрахованих на механічний догляд. У першому варіанті висівають по 12-15 насінин на 1 м рядка (3-4 кг/га), що забезпечує появу 8-10 сходів. На чистих від бур’янів полях і при ефективному захисті сходів від шкідників і хвороб можна висівати навіть по 9-10 насінин на 1 м рядка (2,0-2,4 кг/га), щоб одержати 6-7 сходів буряків, тобто сівбу проводять на кінцеву густоту стояння рослин.

У США і Західній Європі норма висіву насіння становить 3,0-3,5 кг/га. На забур’янених полях (незабур’янених практично немає) при відсутності гербіцидів або екологічно виправданій відмові від них оптимальна норма висіву становить 18-22 насінини на 1 м (5-6 кг/га).

При дотриманні всіх вимог агротехніки така норма висіву забезпечує одержання 14-16 сходів на 1 м рядка і дає змогу поєднати механічне формування густоти посівів з механічним доглядом за ними.

Для висіву дражованого насіння цукрових буряків застосовують спеціальне присто- сування СТЯ-45.000.

Насіння буряків має невеликий запас поживних речовин і під час проростання виносить сім’ядолі на поверхню ґрунту, тому не витримує глибокого загортання. При достатній вологості ґрунту його загортають на глибину 3-3,5 см, а в посушливу весну – на 4-5 см у вологий шар ґрунту. Швидкість руху агрегатів під час сівби – 4-5 км/год.

Важливо забезпечити прямолінійність рядків. Відхилення від прийнятої ширини міжрядь (45 см) не повинно перевищувати ± 10 мм.

У посушливу погоду при інтенсивному підсиханні поверхні ґрунту посіви буряків доцільно коткувати водоналивними (СКГ-2-1, СКГ-2) або кільчасто-зубчастими (ККН- 2,8) котками. Коткування поновлює капілярність у верхньому шарі ґрунту, що прискорює набубнявіння та проростання насіння.

Догляд за посівами цукрових буряків передбачає суцільне розпушування ґрунту до появи сходів (досходові боронування), перше розпушування ґрунту в міжряддях і зоні

рядків (шарування), формування густоти стояння рослин, розпушування в міжряддях з присипанням бур’янів ґрунтом у рядках (у разі потреби – одночасно з підживленням), захист рослин від шкідників та хвороб.

Суцільне розпушування ґрунту до появи сходів буряків проводять не більш як на 2/3 глибини загортання насіння, на 4-5-й день після початку сівби при появі в поверхневому шарі проростків бур’янів у вигляді “білих ниточок”. У прохолодну затяжну весну, коли проростання насіння буряків затримується, необхідне одно-, іноді навіть дворазове досходове розпушування. Не можна проводити його, коли проростки буряків досягли висоти 1 см.

Якщо боротьба з ґрунтовою кіркою збігається за часом з появою проростків, треба, незалежно від довжини їх, застосовувати ротаційні робочі органи, але при швидкості руху агрегату не більше 4 км/год. Досходове розпушування уздовж

рядків проводять культиваторами УСМК-5,4Б(А), які обладнують ротаційними робочими органами і двобарабанними спіральними роторами без шлейфів. Агрегати рухаються уздовж рядків правою гусеницею (колесом) по маркерній борозні, утвореній слідоутворювачем, із швидкістю до 9 км/год.

На полях, де висівали 15 і більше насінин на 1 м рядка, можна провести 1-2 досходових боронування зубовими боронами БЗСС-1,0, ЗБП-0.6А або ЗОР-0,7, скомплектованими у широкозахватні агрегати. Обробіток проводять упоперек напрямку сівби зі швидкістю до 7 км/год. (у разі потреби – у два сліди). Якщо вдало підібрати борони, то щоразу можна знищувати до 90% сходів бур’янів, що за ефективністю не поступається перед дією гербіцидів.

Перше міжрядне шарування виконують після позначення рядків для розпушування ґрунту в міжряддях на глибину 3-4 см. Ширина захисної зони з обох боків рядка має бути не більше 6-7 см. При цьому мають бути повністю знищені бур’яни в міжряддях, а ґрунт розпушений до стану дрібногрудочкуватого. Кількість засипаних і пошкоджених рослин буряків не повинна перевищувати 10%. Для шарування застосовують культиватори УСМК-5,4Б(А) та їх аналоги, обладнані захисними дисками й однобічними плоскорізальними лапами із захватом 150 мм, які обробляють грунт в міжряддях, а також ротаційними батареями, що обробляють грунт в зонах рядків.

Щоб прошарувати посіви з малими (3-5 см в один бік рядка) захисними зонами і полегшити умови праці тракториста, на культиваторі встановлюють щілювачі-напрямувачі. Швидкість руху агрегату – до 6 км/год. У необроблених рядках і захисних смугах залишаються сходи бур’янів, тому після першого шарування міжрядь потрібно обробити ці смуги упоперек або по діагоналі посіву легкими борінками ЗОР-0,7 або борінками-“гвоздівками”.

При такому обробітку гинуть сходи бур’янів і проріджуються посіви.

Для знищення бур’янів і ґрунтової кірки частково проріджують сходи вдруге у фазі першої пари справжніх листків при густоті посівів більш як 8 рослин на 1 м рядка.

Ушкоджених рослин буряків може бути не більше 20%, а присипаних ґрунтом – 8%. Цю операцію виконують культиваторами УСМК-5,4Б(А) з ротаційними робочими органами або райборінками ЗОР-0,7 чи посівними боронами ЗБП-0,6А на тязі гусеничних тракторів.

Культиватори рухаються уздовж рядків зі швидкістю до 8 км/год. Виконані

своєчасно і якісно, такі обробітки є реальною альтернативою застосуванню гербіцидів.

Густота посівів перед збиранням повинна становити в зоні достатнього зволоження 115-120 тис., нестійкого – 110-115 і недостатнього – 95-100 тис. рівномірно розміщених у рядках рослин на гектар.

Як уже зазначалось, таку густоту забезпечують сівбою на

кінцеву густоту, коли обов’язковим є використання гербіцидів, або формують за допомогою борін і автоматичних проріджувачів ПСА-2,7, ПСА-5,4 та механічних УСМП- 5.4. У разі потреби (велика кількість сходів, підвищена забур’яненість) посіви обробляють культиваторами УСМК-5,4Б(А) шляхом поперечного букетування: виріз – 8,5 см, букет – 14 см; виріз – 8,5 см, букет – 9,5 см (з дообробкою букетів вручну).

За будь-якого способу формування густоти посівів має залишатись 5-6 рослин на 1 м рядка. Швидкість руху механічних проріджувачів і культиваторів – до 6, автоматичних проріджувачів – 2,5-5,4 км/год., заглиблення робочих органів – до 3 см.

Усі ці роботи виконують до появи у буряків четвертої пари справжніх листків.

Для створення сприятливих умов росту рослин після формування густоти посівів і

знищення сходів бур’янів розпушують ґрунт у міжряддях, одночасно присипаючи бур’яни ґрунтом у зоні рядків. Необхідність розпушувань і присипань, а також глибину ходу робочих органів (від 5-6 до 10-12 см) визначають з урахуванням кількості опадів і ступеня забур’яненості посівів. Перше присипання бур’янів у зонах рядків поєднують з розпушуванням ґрунту в міжряддях культиваторами УСМК-5,4Б(А) у фазі 2-3 пар справжніх листків і при висоті рослин буряків 5-7 см. Для цього використовують спеціальні підгортачі, які подають розпушений ґрунт у зони рядків для знищення сходів бур’янів.

Удруге бур’яни присипають у зонах рядків буряків, поєднуючи цю операцію з підгортанням рослин і розпушуванням ґрунту в міжряддях, при змиканні рослин буряків у рядках, а втретє – перед змиканням листків у міжряддях. Щоб не пошкоджувались рослини буряків, ширина захисних зон з кожного боку рядка при перших розпушеннях ґрунту в міжряддях має становити 6-7 см, при наступних – 10-12 см, а трактори обладнують гичковідводами. При підгортанні висота ґрунтового валка не повинна перевищувати 1/3 висоти рослин буряків. При цьому не можна засипати точку росту буряків. Швидкість руху агрегатів – до 6 км/год.

Захист від шкідників і хвороб. При вирощуванні буряків слід старанно захищати рослини від шкідників і хвороб, виконуючи увесь комплекс агротехнічних заходів. Хімічні засоби варто застосовувати тільки при загрозі масової появи шкідників і розвитку хвороб.

Треба обов’язково враховувати економічну доцільність застосування пестици-

дів, так званий економічний поріг шкідливості. Може бути так, що затрати на пестициди не окупляться приростом урожаю, що, як показують спостереження, буває дуже часто. Це серйозний аспект у технології вирощування цукрових буряків та інших польових культур.

Пестициди досить часто застосовують тільки тому, що це передбачено технологічною картою, а не у зв’язку із загрозою епіфітотій (масові хвороби) або

епізоотій (масова поява шкідників).

При прогнозованій масовій появі шкідників, які живуть у ґрунті (бурякова крихітка, дротяники, личинки пластинчастовусих жуків та ін.), потрібно вносити в рядки під час сівби гранульовані інсектициди, кг/га: 10%-й фурадан (10-15); 10%-й каунтер (15).

Останнім часом на насіннєвих заводах насіння цукрових буряків обробляють системними інсектицидами, зокрема фураданом 35, який забезпечує внутрішню токсикацію рослин і захищає їх від ґрунтових та наземних шкідників протягом 15-30 днів.

Проти бурякових довгоносиків, бліх, щитоносок, мертвоїда застосовують один з таких препаратів, кг/га: 16%-ну мінерально-масляну емульсію, 40%-й змочуючий порошок базудину (2,5); 50%-й волатон (2,5). Посіви обробляють у разі потреби, але не частіше як через 7-9 днів. Для знищення гусениць совок і лучного метелика плантації обприскують відповідними, рекомендованими в рік обробітку, препаратами. Проти гусениць озимої та інших підгризаючих совок розсівають по рядках 10%-й гранульований базудин (50 кг/ га).

У період льоту метеликів і масового відкладання яєць на посіви буряків випускають трихограму (50-100 тис. самок на 1 га) в три заходи через кожні 3-5 днів у співвідношенні 50 : 30 : 20%. Для боротьби з листковою попелицею, мінуючою міллю, мінуючою мухою, павутинним кліщиком теж застосовують рекомендовані на час обробітку препарати.

Особливості вирощування при зрошенні. Кращим попередником для цукрових буряків на зрошуваних землях є озима пшениця після багаторічних трав. Услід за післязбиральним лущенням вирівнюють поверхню поля, а за 5-10 днів до глибокої зяблевої оранки проводять вологозарядковий полив (1000-1200 м3/га води). Для одержання 500-700 ц/га цукрових буряків вносять гній – не менш як 40-50 т/га і повне мінеральне добриво N160-200P180-240K100-130.

Близько 70% добрив вносять під оранку, а решту – в рядки й у підживлення. При неглибокому заляганні ґрунтових вод (до 1,5 м) азотні добрива вносять під передпосівну культивацію і в підживлення.

Сіють буряки з міжряддями 60 см сівалками ССТ. До початку збирання має бути не менше 95-100 тис. рослин на 1 га. Наприкінці дополивного періоду нарізають борознищілини на глибину 20-30 см. Після поливів ґрунт розпушують. Вологість ґрунту підтримують на рівні 70-75% НВ. В оптимальні за зволоженням роки здійснюють 3-4 вегетаційних поливи нормою 600-700 м3/га води, в посушливі роки – на 1-2 поливи більше, а у вологі – на 2-3 менше. Останній полив проводять за 20-30 днів до збирання буряків.

Збирання врожаю. Щоб полегшити роботу збиральних машин і знизити забрудненість коренеплодів ґрунтом, за 10-15 днів до початку збирання буряків розпушують міжряддя на глибину 10-12 см.

Найбільшу продуктивність праці, своєчасне закінчення збирання урожаю і вивезення якісної сировини на заводи забезпечує груповий метод використання сучасних бурякозбиральних машин, буряконавантажувачів, самоскидних причепів і автотранспорту.



4.1.7. Кормові коренеплоди

Із кормових коренеплодів в Україні вирощують кормові буряки, моркву, брукву, турнепс.

Вирощують кормові коренеплоди як у польових, кормових, так і в овочевих сівозмінах. Залежно від цього підбирають попередники. Так, при вирощуванні буряків у польових і кормових сівозмінах їх потрібно розміщувати, передусім, після удобреної озимини, зернобобових, однорічних трав на сіно або зелений корм, ранніх силосних культур; в овочевих сівозмінах – після бобових культур, помідорів, огірків, капусти.

Кращими попередниками для моркви в польових сівозмінах є озимі й зернобобові культури, рання картопля; в кормових – озимі на зелений корм, кукурудза на зелений корм і силос; в овочевих – бобові, рання капуста, огірки, цибуля, помідори; для брукви й турнепсу в польових і кормових сівозмінах – озимі й зернобобові культури, буряки; в овочевих – цибуля, помідори, огірки.

В Україні районовано сорти: кормового буряку Аміго, Барбара, Болеро, Енкендорфський жовтий, Тімірязєвський 87, Переможець, Полтавський білий, Полтавський 71, Львівський жовтий, Київський, Уманський напівцукровий; кормової моркви – Бірючекутська 4145, Шантене Сквирська, Шантене 2461, Вітамінна 6; кормової брукви – Куузіку; турнепсу – Волинський ранній круглий.

Обробіток ґрунту. При розміщенні коренеплодів після овочевих або пізніх силосних та інших сільськогосподарських культур ґрунт відразу після їх збирання орють без попереднього лущення. Після зернових, зернобобових культур і трав проводять лущення на площах з однорічними бур’янами на глибину 6-8 см. При наявності пирію поле двічі дискують на глибину 10-12 см. На площах, засмічених осотом, проводять дискування на глибину 6 см з наступним лущенням лемішними лущильниками на глибину 10-12 см.

Під усі коренеплоди потрібно проводити глибоку зяблеву оранку з передплу-

жниками на глибину 28-30 см, а на ґрунтах з неглибоким гумусовим шаром – на його повну глибину. Навесні проводять закриття вологи та культивацію на глибину 6-8 см з одночасним внесенням гербіцидів у ґрунт (трихлорацетат натрію або дихлоральсечовину – по 4-6 кг/га, ептам 2-3 кг/га). Перед сівбою ґрунт коткують.

Удобрення. При вирощуванні коренеплодів після неудобрених попередників потрібно внести гній: під буряки, брукву, турнепс 20-30 т/га – на чорноземах, сірих та темно-сірих опідзолених ґрунтах, 30-40 т/га – на світло-сірих та підзолистих ґрунтах. Під коренеплоди вносять також мінеральні добрива: азотні – 40-60 кг/га, фосфорні – 60-120 кг/га, калійні – 60-120 кг/га. Понад 1/2 або 2/3 частини мінеральних добрив, переважно фосфорних і калійних, вносять під зяб і таку саму кількість азотних – під весняну культивацію, Р10 – в рядки, решту РК – в підживлення (після проріджування рослин).

Високі дози азотних добрив недоцільні, особливо під кормові буряки, оскільки в коренеплодах накопичуються нітрати, що може спричинити отруєння тварин. Під коренеплоди вносять також мікроелементи (мідь, бор, марганець та ін.).


1   ...   23   24   25   26   27   28   29   30   ...   57


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка