Розділ 1 загальні питання агропромислового виробництва взаємодія суспільства та природи у сфері виробництва продуктів харчування та сировини для промисловості



Скачати 10.94 Mb.
Сторінка21/57
Дата конвертації16.04.2016
Розмір10.94 Mb.
1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   57

Таблиця 3.9.1

Порівняльна характеристика основних елементів інтенсивної та деяких варіантів альтернативної систем землеробства


Чергування культур в сівозміні

Варіант

Інтенсивна система землеробства

Альтернативна і обмеженим застосуванням агрохімікатів

Альтернативна без застосування агрохімікатів

Система обробітку ґрунту

Пар чистий

Дворазове лущення ґрунту на 5-7 см, внесення гною, оранка на 28-30 см; навесні боронування важкими боронами; пошарові культивації на глибину від 10-12 до 6-7 см

Дворазове лущення ґрунту на 5-7 см, внесення гною, оранка на 20-22 см, навесні та протягом літа пошарові культивації на глибину від 10-12 до 6-7 см

Внесення гною, оранка на 20-22 см, навесні та протягом літа пошарові культивації на глибину від 10-12 до 6-7 см

Озима

пшениця

Передпосівна культивація на 5-6 см

Передпосівна культивація на 5-6 см

Передпосівна культивація на 5-6 см

Кукурудза на зерно

Лущення стерні на 5- 7 см; дискування протягом літа на 5-7 см по мірі появи сходів бур’янів, безполичкове розпушування на 28- 30 см; навесні передпосівні культивації на 10-12 та 6-7 см; до- та післясходове боронування середніми зубовими боронами; дві культивації міжрядь на 6-7 см

Мульчування поверхні ґрунту подрібненою соломою попередника, дискування на 8-10 см; дискування та культивації упродовж літа по мірі появи сходів бур’янів; оранка на 20-22 см; навесні боронування важкими зубовими боронами; передпосівна культивація на 6-7 см; до- та післясходове боронування середніми зубовими боронами, дві культивації міжрядь на 6-7 та 7-8 см (перша з прополюванням, а остання з окучуванням рослин в рядках)

Мульчування поверхні ґрунту подрібненою соломою попередника, лущення стерні на 5-7 см, оранка на 20-22 см; культивація та боронування по мірі проростання бур’янів та випадання опадів; навесні та влітку - як у варіанті 2

Система обробітку грунту

Горох

Дискування на 6-7 см у двох напрямках; оранка на 20-22 см; навесні боронування важкими зубовими боронами, передпосівна культивація на 7-8 см, прикочування, досходове та післясходове боронування посівів середніми або легкими зубовими боронами

Як у варіанті 1

Внесення гною, оранка на 20-22 см, навесні - як у варіанті 1

Озима

пшениця

Дворазове дискування на 8-10 см; культивації паровим культиватором на 6-7 см по мірі проростання бур’янів і після опадів, передпосівна культивація на 5- 6 см, прикочування при потребі

Обробіток комбінованим агрегатом на 10-12 см; далі - як у варіанті 1

Як у варіанті 2

Ярий

ячмінь

Лущення стерні на 5- 7 см, повторні лущення на таку ж глибину по мірі проростання сходів бур’янів; безпо- личкове розпушування на 20-22 см, навесні передпосівна культивація на 5-6 см

Мульчування поверхні ґрунту соломою, лущення стерні на 5-7 см, оранка на 20-22 см; культивація та боронування по мірі проростання бур’янів та випадання опадів; навесні боронування зябу, передпосівна культивація на 5-6 см

Мульчування поверхні ґрунту соломою, лущення стерні на 5- 7 см; повторні лущення впродовж літа по мірі проростання бур’янів; оранка наприкінці вересня на 20-22 см; навесні - як у варіанті 2

Кукурудза на силос


Як під кукурудзу на зерно

Як під кукурудзу на зерно, але замість мульчування соломою внесення гною

Як під кукурудзу на зерно, але замість мульчування соломою внесення гною

Озима

пшениця

Дворазове дискування на 6-7 см, передпосівна культивація на 5-6 см

Обробіток комбінованим агрегатом на 8-10 см, передпосівна культивація на 5-6 см

Дискування на 8-10 см, передпосівна культивація на 5-6 см

Система обробітку грунту

Соняшник

Як під кукурудзу на зерно, але глибина розпушування 25-27 см

Як під кукурудзу на зерно

Як під кукурудзу на зерно

Система удобрення

Пар чистий

30 т/га гною

30 т/га гною

45 т/га гною

Озима

пшениця


N67P17

Локальне внесення: N42 - підживлення Р12 - при сівбі

Обробка флавобактерином

Кукурудза на зерно

N57P23K30

Солома 5,4 т/га

N37 - підживлення

Р15 — припосівне внесення


Солома 5,4 т/га Обробка насінням біограном

Горох

N30P31

Обробка насіння ризоторфіном Р 22

Гній 40 т/га Обробка насіння ризоторфіном

Озима

пшениця


N80P35

N56P25

Локальне внесення



Обробка насіння флавобактерином і поліміксобактерином

Ярий

ячмінь


N65P25

Солома 4,2 т/га N42P15

Солома 4,2 т/га Обробка насіння флавобактерином і поліміксобактерином

Кукурудза на силос

N65P23K45

20 т/га гною N35

Р15 при сівбі



40 т/га гною Обробка насіння біограном

Озима

пшениця


N90P30K36

Локальне внесення: N49 - підживлення Р15 - припосівне

Обробка насіння флавобактерином і поліміксобактери- ном

Соняшник

N100Р62К60

Солома 3,6 т/га Локальне внесення N61P40

Солома 3,6 т/га,

20 т/га гною Обробка насіння флавобактерином і поліміксобактерином



Система захисту рослин

Озима

пшениця

Формування оптимального стеблостою для пригнічення бур’янів. Хімічні засоби боротьби зі шкідниками і хворобами по мірі їх появи

Як у варіанті 1, але локальне застосування пестицидів для

боротьби з

шкідниками і хворобами

Формування оптимального стеблостою для пригнічення бур’янів; протруєння насіння, застосування біологічних заходів

Кукурудза на зерно

Поєднання механічних і хімічних заходів боротьби з бур’янами. Застосування пестицидів при появі шкідників і хвороб

Механічне знищення бур’янів. При появі шкідників і хвороб - малооб’ємне обприскування або обпилювання вибірково

Механічне знищення бур’янів, протруєння насіння; застосування біологічних заходів боротьби з шкідниками при їх появі

Горох

Поєднання механічних і хімічних заходів боротьби з бур’янами. При появі шкідників і хвороб -застосування пестицидів

Як при вирощуванні кукурудзи на зерно

Як при вирощуванні кукурудзи на зерно

Озима

пшениця

Як при вирощу ванні озимої пшениці по чистому пару







Ярий

ячмінь

Поєднання механічних і хімічних заходів боротьби з бур’янами. Застосування пестицидів для боротьби з шкідникам і хворобами в разі їх появи

Як при вирощуванні кукурудзи на зерно

Як при вирощуванні кукурудзи на зерно

Кукурудза на силос

Як при вирощуванні кукурудзи на зерно

Озима

пшениця

Поєднання фітоцено- тичних хімічних заходів боротьби з бур’янами. Застосування пестицидів для боротьби 3 шкідниками і хворобами в разі їх появи

Як у варіанті 1, але при застосуванні пестицидів для боротьби з бур’янами, шкідниками, хворобами - локальне їх внесення, а також малооб’ємне та ультрамалооб’ємне обприскування (обпилювання)

Формування оптимального стеблостою, протруювання насіння, застосування біологічних заходів боротьби з шкідливими організмами

Соняшник

Як при вирощуванні кукурудзи на зерно

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ

  1. Як розуміти термін “альтернативне землеробство”?

  2. Які недоліки має інтенсивна система ведення землеробства?

  3. Як сьогодні розуміється українська модель альтернативного землеробства?

  4. У чому полягає негативний вплив мінеральних добрив на довкілля та продукцію?

  5. Як звести до мінімуму негативний вплив туків на навколишнє середовище?

  6. У чому полягає загроза застосування пестицидів для захисту рослин від бур’янів, хвороб, пестицидів, і як її звести до мінімуму?

  7. Чи можна в найближчій перспективі відмовитись від застосування агрохімікатів?



3.10 Поняття про точне землеробство та його перспектива в Україні

  • Система точного землеробства (СТЗ) та його перспективи в Україні

  • Основні принципи функціонування СТЗ

  • Моделююча інтелектуальна система СТЗ

  • Принципи нормування та раціонального господарювання в СТЗ

  • Технічне та інформаційне забезпечення СТЗ

Концептуальні основи побудови системи точного землеробства в Україні. Сучасну ситуацію з системами точного землеробства можна характеризувати як проблемну, коли не визначені конструктивні завдання на перспективу.

Для визначення достовірності об’єкта та умови його розвитку (шляхи побудови нового, трансформування діючого та функціонування в цілому) використовується аксіоматичний підхід.

Опис концепції (від лат. conceptio - поняття, система поглядів, конструктивний принцип) доцільно проводити у формі, щоб розробці конкретної технології та технічного комплексу не можна було нав’язати хибні шляхи або схилити його на створення неефективних макетів та зразків старої технології.

Практичний досвід конструювання нових складних динамічних систем (СДС) підтверджує, що найбільш небезпечні похибки перших кроків знаходяться саме у вихідних даних технічних завдань на ще нікому не відому технічну систему (хоча окремі частки можуть існувати).



Якщо вони науково бездоганні, то й висновки, що логічно випливають з них, можна визначити як орієнтири для дії головного конструктора-розробника машинно- тракторних агрегатів (МТА) та нових СДС, необхідних для землеробства XXI ст.

Методологічна схема підходу для синтезу та проектування СДС, до класу якої належить СТЗ, передбачає поступове визначення істотних та головних явищ, без існування яких неможлива подальша конструкторсько-технологічна робота щодо побудови СТЗ.

Кожний крок охоплює концептуальні визначення А1, В1, СІ, де:

А1 - поточне аксіоматичне твердження, що фіксує бездоганність попереднього практичного досвіду;

В1 — висновок цього кроку як пошуку, що потрібно зробити для вирішення проблеми;

СІ - конструктивний елемент майбутньої СДС, що потребує подальшої розробки та побудови.

При цьому визначаємо головну функціональну роль елементу в корпоративному розподілі функцій. У назві пропонується використовувати назву річки. Літери цієї назви є головними завданнями функціонального комплексу СТЗ.

Принцип використання назв річок України нагадує, що посуха на ланах України - найчастіший фактор, який обмежує рівень врожаю.

Архітектоніка СТЗ та її складові підсистеми з визначенням головних ієрархічних взаємозв’язків подано на схемі (рис. 17).

Концепція будови СТЗ України з вирішенням завдань грунтується на наведених далі аксіомах.

image1

Загальні умови технічної бази є зовнішніми для СТЗ, оскільки створюються на основі таких досягнень:

  • інформатики та обчислювальної техніки, що забезпечують використання запропонованих універсальних баз знань та даних, геоінформаційних систем (GIS-технологій) локальних та глобальних інформаційних мереж, персональних і бортових комп’ютерів;

  • космонавтики, авіації та радіонавігації, що забезпечують глобальну систему позиціонування (GPS/GLONASS/EGNOS), рухомих та нерухомих об’єктів, а також дистанційне зондування Землі для моніторингу ланів України;

  • електроніки, автоматики, робототехніки та інших галузей техніки, що забезпечують реалізацію агротехнічних робіт на полі за принципами СТЗ.

Зазначені вище зовнішні загальні умови технічної бази для СТЗ, сучасні досягнення загальної науки та техніки пропонують для підсистем СТЗ конкретні комплектуючі, інакше вироби, що можна придбати, використовуються суспільством поза сферою землеробства.

Конкретний варіант побудови СТЗ, наприклад у вигляді МІКС (моделюючої інтелектуальної керуючої системи СТЗ), з внутрішніми структурно-функціональними особливостями визначається за принципами аксіоматики.

А1. Землеробство — це стародавня та дуже складна динамічна сфера соціальної діяльності, що змінюється відповідно до розвитку світової цивілізації в поєднанні досягнень науки про потенційні можливості вирощування сільськогосподарських культур та сучасних технологічних можливостей і технічних засобів, які використовуються людиною.

В1. Ергатичні вирішальні системи (ЕВС), тобто людино-машинні, існують в усіх агротехнологіях, що еволюціонують.

На кожному етапі розвитку ЕВС рівень механізації та автоматизації зумовлює конкретну ефективність такого землеробства.

СІ. Інтегральне нормування щодо гарантування якості керування на ланах (ІНГУЛ) забезпечує всю практичну діяльність СТЗ України. Дійсно, якщо ІНГУЛ на початку поточного року не може визначити комплекс норм та умов, що гарантують ефективну прибуткову діяльність у сфері землеробства, тоді немає сенсу витрачати всі види ресурсів (кошти, робочу силу, машини, ґрунт, насіння, витратні матеріали, тобто паливо, мастила, добрива, засоби підвищення врожайності та боротьби з хворобами і шкідниками) на марнотратне для землеробів вирощування рослин. В умовах ринкової економіки рентабельність протягом 2-3 або 4-5 років землеробського циклу землевпорядкування цілком залежить від оптимального вирішення ключових питань:

  • розподілу функцій між людиною та машиною за допомогою організаційно- технологічних засобів АПК, що охоплюють усі рівні ієрархії взаємозв’язків (див. рис. 17) у межах ефективно функціонуючої СТЗ за цикл сівозміни;

  • відображення поточного початкового та прогнозованого майбутнього впливу навколишнього середовища та учасників реалізації агротехнології у просторі та часі для забезпечення об’єктивності, адекватності та точності інформації, що циркулює між ЕВС єдиної СДС;

  • нормування витрат ресурсів у диференційно-просторовому визначенні, що дає змогу точно прогнозувати інтегровану ефективність та гарантовану результативність кожної ЕВС, що забезпечують агротехнічні роботи СТЗ в умовах безперервної дії всіх видів збурень та обмежувальних факторів землеробства у просторі та часі.

А2. Знання раціонального та ресурсозберігаючого господарювання відображають індивідуальний та суспільний досвід у кодованому вигляді наукових, технічних і технологічних норм, що спроможні регулювати працю й функціонування техніки через інформаційні засоби спілкування ЕВС у межах СТЗ.

В2. Інформаційно-образні динамічні моделі (ЮДМ) сучасного знання дають змогу математичними методами знаходити оптимальні рішення та забезпечувати гарантоване адаптивне керування в умовах безперервної дії зовнішніх збурень та внутрішніх впливів.

Програмування врожаїв сільськогосподарських культур для поточних умов кожного поля матиме сенс, якщо згідно з принципом гарантованого результату очікуваний урожай буде одержано при застосуванні ресурсів у межах норм та навіть при найгірших протидіях навколишнього середовища, які зафіксувала багаторічна статистика землеробства у цій конкретній зоні України. Гарантованість результатів землеробства означає, що МІКС забезпечить мінімальні витрати та збитки у разі найгірших ситуацій (але не катастрофічних). За умови, коли вони не будуть мати місце, тоді цільова функція показників економічної ефективності та якості врожаю буде максимізована.

С2. Уніфікована нормативна адаптація витрат агротехнології (УНАВА), конкретизуючи умови “ІНГУЛ” за рахунок використання баз знань та баз даних, ЮДМ та інших моделей, що відображають знання землеробського досвіду, забезпечує комп’ютеризовану технологію ведення землеробства в умовах ризику. Математичне моделювання та вирішення типових завдань аналізу, синтезу, діагностики, оптимізації та прогнозування ситуацій гарантує мінімалізацію витрат ресурсів і максималізацію ефектів землеробської діяльності, враховуючи екологічні вимоги.

ФЗ. Власник ресурсів, які використовують при виробництві сільськогосподарських продуктів, сам приймає рішення та регулює співвідношення між обсягами рослинницьких культур. Про це свідчить історія цивілізації всіх епох розвитку землеробства у кожній країні світу.

ВЗ. Виробничо-господарська діяльність при всіх формах власності потребує гармонійного та економічно доцільного ведення землеробства для одержання прибутку. Єдине агровиробництво має дві особливі сфери адаптації. Перша фермерська адаптація (ФА) пов’язана з соціально-економічними формами та механізмами кредитування, еквівалентного обміну товарами, оподаткування, страхування та поточного фінансування, що впливають на процеси ціноутворення в аграрному секторі з урахуванням довгострокового терміну сезонного виробництва.

При дії правил гри в аграрному секторі друга сфера оперативної адаптації (ОА) пов’язана саме з оперативним керуванням безпосередньо МТА та кадрами, що забезпечують реалізацію запланованих процедур агротехнологічних операцій у просторі та часі.


1   ...   17   18   19   20   21   22   23   24   ...   57


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка