Роль та значення соціально-психологічної компетентності у професійно-мовленнєвій діяльності пілотів



Скачати 72.52 Kb.
Дата конвертації11.09.2017
Розмір72.52 Kb.
Авиа 2015

С.О. Мірошник,

(Національний Авіаційний Університет, Україна, Київ)
Роль та значення соціально-психологічної компетентності у професійно-мовленнєвій діяльності пілотів
Розглядається роль та значення соціально-психологічної компетентності у професійно-мовленнєвій діяльності пілотів. Проаналізовано основні шляхи формування соціально-психологічної компетентності пілотів, яка є ознакою їхньої професійності.

У сучасних умовах професійне спілкування набуває все більшого значення. Професіоналізм у сучасному суспільстві – це не лише особисті знання й професійні навички фахівця, але і його вміння спілкуватися у відповідному професійному середовищі. Від рівня сформованості соціально-психологічної компетентності авіадиспетчерів та пілотів залежить не лише успішність професійної діяльності, але й життя учасників комунікації та пасажирів літака.

Оскільки компетентність є основою діяльності фахівця, то елементи компетентності можна розглядати як основу певних елементів діяльності.

Компетентність певного виду визначається компонентами. Так, соціально – психологічна компетентність, будучи складною динамічною системою, включає в себе наступні компоненти: когнітивний, емоційний та поведінковий.

Когнітивний компонент соціально – психологічної компетентності пов’язаний зі здатністю пізнавати та розуміти себе; пізнавати та розуміти іншу людину; пізнавати та розуміти специфіку ситуації міжособистісної взаємодії.

Для цього необхідний певний рівень розумового розвитку людини, що включає в себе наявність соціально значимого фонду діючих знань та розвиток пізнавальних процесів або інтелектуальних операцій.

Емоційний компонент соціально-психологічної компетентності включає в себе розвиток моральних почуттів, емпатії, емоційної децентрації, формування вмінь контролювати та регулювати свої емоції.

Поведінковий компонент соціально-психологічної компетентності передбачає наявність соціально цінних дій як складових міжособистісної взаємодії. Дії, з яких складаються міжособистісні взаємодії, є засобами вираження відношення партнерів взаємодії. Даний компонент соціальної взаємодії пов’язаний з формуванням соціально цінних навичок, вмінь та способів міжособистісної взаємодії; оволодінням вербальними та невербальними засобами спілкування.

Соціально-психологічна компетентність – це адекватність і придатність людини до діяльності, здатність до ефективної поведінки, здатність до адаптації, співпраці і контролю ситуації, сукупність базових особистих характеристик, що детермінують ефективність дій на роботі і в інших ситуаціях. Рівень соціальної компетентності відбиває певний рівень особистісної і соціальної зрілості людини, яка складається одночасно в двох вимірах: самоактуалізації і відповідності соціальним очікуванням.

В. Хутмахер [3] наводить зміст п’яти ключових компетенцій. Це:

- політичні і соціальні компетенції: здатність приймати відповідальність, брати участь в ухваленні групових рішень, ненасильно вирішувати конфлікти, брати участь в підтримці і поліпшенні демократичних інститутів;

- компетенції, пов’язані з життям в багатокультурному суспільстві, перешкоджають прояву расизму і ксенофобії та розвитку нетолерантності - тобто, міжкультурні компетенції: прийняття відмінностей, повага до інших і здатність жити з людьми інших культур, мов і релігій;

- компетенції, що відносяться до володіння усною і письмовою комунікацією, у тому числі (обов’язково), іншомовною;

- компетенції, пов’язані зі зростанням інформатизації суспільства: володіння новими інформаційними технологіями, розуміння способів їх застосування, слабких і сильних сторін, здатність до критичного судження відносно інформації, поширюваної масмедійними засобами і рекламою;

- компетенції, пов’язані з розвитком «самозвеличення»: здатність вчитися упродовж життя.

Деякі автори визначають ключові компетенції (компетентності) через наступні ознаки: багатофункціональність (дозволяють вирішувати різні завдання з одного поля), креативність (дозволяють вирішувати складні неалгоритмізованні завдання), надпредметність і міждисциплінарність (що розповсюджуються на різні області діяльності, забезпечують екстраполяцію знань, вмінь і здібностей), багатовимірність (реалізуються на різних рівнях: від елементарного до глибокого), вимагають значного інтелектуального розвитку і включення морально-вольових та емоційних якостей людини.

У контексті питання про ключові (базові) компетенції/компетентності слід зупинитися на моделі, яка включає декілька груп компетенцій, об’єднаних в два блоки: загальні і спеціальні (професійні) компетенції. Групи загальних компетенцій співвідносяться з охарактеризованими вище ключовими компетенціями і містять наступні підгрупи:

Інструментальні компетенції: когнітивні здібності (здатність розуміти і використовувати ідеї та міркування), методологічні здібності (здатність розуміти і управляти довкіллям, організовувати час, вибудовувати стратегії, ухвалення рішень), технологічні вміння (вміння, пов’язані з використанням техніки, комп’ютерні навички і здібності інформаційного управління), лінгвістичні вміння, комунікативні компетенції. Інструментальні компетенції конкретизуються в наступних знаннях, уміннях і здібностях: здатність до аналізу і синтезу, здатність до організації і планування, базові знання в різних областях, ретельна підготовка по основах професійних знань, письмова і усна комунікація на рідній мові, знання іноземної мови, елементарні навички роботи з комп’ютером, навички управління інформацією (вміння знаходити і аналізувати інформацію з різних джерел), здатність до рішення проблем і ухвалення рішень.

Міжособистісні компетенції: індивідуальні здібності, пов’язані з вмінням виражати почуття, критичним осмисленням і здатністю до самокритики; соціальні навички, пов’язані з процесами соціальної взаємодії і співпраці, вмінням працювати в групах, брати на себе соціальні та етичні зобов’язання. Включають: здатність до критики і самокритики, здатність до роботи в команді, у тому числі, неоднорідній, навички міжособистісних стосунків, здатність спілкуватися з фахівцями з інших областей, здатність сприймати різноманітність і міжкультурні відмінності, здатність працювати в міжнародному середовищі, прихильність етичним цінностям.

Системні компетенції: поєднання розуміння, відношення і знання, що дозволяє адекватно сприймати співвідношення частин цілого і оцінювати місце кожного з компонентів в системі, здатність планувати зміни з метою вдосконалення системи і конструювати нові системи. До них відносяться: здатність застосовувати знання з практики, дослідницькі навички, здатність вчитися, здатність адаптуватися до нових ситуацій, здатність породжувати нові ідеї (креативність), лідерство, розуміння культур і звичаїв інших країн, здатність працювати самостійно, здатність до розробки і управління проектами, ініціативність і підприємницький дух, турбота про якість, прагнення до успіху.

Зважаючи на наведені вище думки відносно ключових компетенцій, пропонуємо свій «перелік», в якому компетенції визначені відносно області соціальної дійсності, в якій вони розвиваються. При повноцінному освоєнні всього їх спектру формується соціальна компетентність особистості. До складових соціальної компетентності відноситься:

Політична і соціально-економічна компетентність: орієнтація в політичному середовищі, в тенденціях світового і державного розвитку, в державних і світових соціально-економічних процесах; здатність до прийняття відповідальності, до участі в розробці групових рішень; наявність власної точки зору на політичні та соціально-економічні процеси, прагнення брати в них участь.

Соціально-комунікативна компетентність: здатність до колективних дій, до організації взаємодії (у широкому сенсі); навички міжособистісного спілкування, вміння ненасильницьким шляхом вирішувати конфлікти; орієнтація в соціальних ситуаціях, вміння обирати ефективну стратегію поведінки і адекватні способи спілкування, прагнення до соціальної взаємодії і здатність до роботи в неоднорідній команді; прихильність етичним цінностям.

Полікультурна компетентність: здатність сприймати різноманітність і міжкультурні відмінності та взаємодіяти в багатокультурному суспільстві, повага до інших культурних особливостей, звичаїв і традицій, інтерес до чужої культури, здатність бачити в ній джерело збагачення особистого досвіду.

Інформаційно-інструментальна компетентність: володіння комп’ютером і сучасними інформаційними технологіями, здатність до збору та аналізу інформації, вміння ефективно використовувати інформацію, застосовувати знання з практики, спрямованість на критичну оцінку інформації.

Індивідуально-особистісна компетентність: здатність до самоосвіти і саморозвитку; прагнення до особистого зростання, до підвищення соціального статусу; здатність до творчої самореалізації в соціумі, до прояву своїх кращих якостей, до успіху, здатність адаптуватися до нових ситуацій, прагнення до здорового способу життя.



Висновок

Соціально-психологічна компетентність змістовно представлена сукупністю політичної і соціально-економічної, соціально-комунікативної, полікультурної, інформаційно-інструментальної та індивідуально-особистісної компетентностей.

На сьогоднішній день, характеризуючи здатність людини ефективно взаємодіяти з людьми, що оточують її, використовують термін «соціально-психологічна компетентність». Соціально компетентна особистість добре орієнтується в соціальних ситуаціях, правильно визначає особистісні особливості і емоційні стани інших людей, обирає адекватні способи поводження з ними і реалізує їх в процесі взаємодії. Однією з найважливіших складових соціальної компетентності, окрім соціальної перцепції, є комунікативна компетентність, до якої відносять володіння комунікативними навичками та вміннями, а також знання культурних норм, правил і обмежень в спілкуванні, знання звичаїв, традицій, етикету, орієнтація в комунікативних засобах, властивих національному, становому і професійному менталітету.


Література


  1. Кулик Н.С. Энциклопедия безопасности авиации / Н.С. Кулик. – К. : Техника, 2008.– 100 с.

  2. Первутинский В.Г. Современные подходы к развитию профессиональной компетентности пилотов [Електронний ресурс] – Режим доступу : http://akmeo.rus.net/index.php?id=119

  3. Hutmacher W. Key competencies for Europe [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.eric.ed.gov/ERICDocs/data/ericdocs2sql/content_storage_01/0000019b/80/16/93/92.pdf


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка