«Роль казки у формуванні моральних цінностей дошкільників»



Дата конвертації01.05.2016
Розмір68 Kb.
«Роль казки у формуванні моральних

цінностей дошкільників»

Підготувала вихователь

Заїка Л.М.

Вишгород 2015

Ще сотні років тому народ зрозумів силу, що міститься в казці. Здатність допомогти в біді, навіть коли самому погано спокон віків уважали вищою моральною якістю. Віддати останнє, простягнути руку допомоги, позбавити від страждань, сказати добре слово розради-ось основи морального уроку, що дає нам казка.

Казка-скарбниця людського буття. Вона навчає пізнавати світ, налагоджувати стосунки з іншими, розрізняти добро і зло, надавати допомогу й отримувати її від інших, бути вдячним, сміливим, чесним. Указках можна знайти відповіді на безліч запитань, які турбують кожного з нас. А ще казка – вірний товариш. Із казковими персонажами можна грати, імпровізувати, створювати новий сюжет, вигадувати їм товаришів – нових персонажів. Улюблені казки з роками не забуваються, вони залишаються такими на все життя. Тож як допомогти дошкільнику побачити та осягнути цінності, приховані в казковому сюжеті, та який вплив має казка на духовно-моральний розвиток дитини?

Духовно-моральний розвиток – одна з центральних ліній психічного розвитку в дошкільному дитинстві. Її складовими є три взаємопов’язані сфери:


  • Становлення моральної свідомості;

  • Формування моральної поведінки;

  • Розвиток моральних переживань і почуттів.

Вихованість дитини – складне особистісне утворення, що містить певний запас моральних уявлень, а також передбачає узгодженість знань, переконань і поведінки. Становлення морального досвіду й системи цінностей дитини відбувається в сім’ї та дошкільному навчальному закладі.

Казка, як цілісний авторський художньо – літературний твір або продукт усної народної творчості має величезний розвивальний і виховний потенціал.

Вона, по суті, є скарбницею правил, мудрості та життєвого досвіду багатьох поколінь людей. Казка дає змогу дошкільникам: знаходити для себе відповіді на специфічні дитячі запитання про устрій світу( про добро і зло,вдячність,сміливість…); розв’язувати проблеми невизначеності під час взаємодії з навколишнім світом, тобто вчитися прогнозувати події, будувати власну поведінку на основі створення цілісної, образної картини світу; усвідомлювати сенс казкових подій, їх взаємозв’язок із ситуаціями реального життя, відповідати на запитання: «Чого нас з тобою навчає казка?»; співвідносити отриманні відповіді та зроблені висновки з власною поведінкою і бути активним користувачем свого «банку моральних життєвих ситуацій».

Використовуємо можливості казкотерапії.

Казкотерапія – напрям практичної психології, який за допомогою метафоричних ресурсів казки дає змогу дитині розвинути самосвідомість, стати самим собою і побудувати особливо довірчі, близькі стосунки з оточенням. А ще це процес утворення зв’язку між казковими подіями та поведінкою в реальному житті, перенесення казкових смислів у реальність. Розвиваючи духовно-моральні якості дітей, важливо не просто читати їм будь-які казки для розваги, а добирати такі твори, що сприятимуть формуванню їх емоційно забарвленого ставлення до добра і зла. У роботі з дітьми важливо співвідносити сюжет казки із системою моральних цінностей, що дають змогу людині гармонійно взаємодіяти з навколишнім світом.

Наприклад, щоб діти старшого дошкільного віку могли ліпше зрозуміти сенс загальнолюдських цінностей, існують казки, що допомагають простежити життєвий сценарій їх відображення у діях персонажів і зробити певні висновки.

Українська народна казка «Колосок».

Загальнолюдські цінності і вади: працьовитість – лінь. Працьовитий півник завжди пропонував мишенятам працювати разом, але нікого не змушував. Його праця обернулася сторицею у вигляді смачних пирогів. Але ледачим мишенятам нічого не дісталося,і їм соромно стало за себе.

Українська народна казка «Котик і півник».

Міцна дружба. Відданість – хитрість. Відданий друг Котик, рятував свого товариша Півника кілька разів, не залишав його в біді, поки він розуму набирався. А хитра Лисиця врешті-решт залишилася ні з чим.

Російська народна казка «Гуси-лебеді».

Повага до батьків, старших, любов до молодших. Дівчина не послухалася своїх батьків, не виконала їхнього наказу та не встежила за братом. Потім їй довелося виправляти свою помилку, проходити важкі випробування. Дівчинці допомогли любов до брата і бажання виправитися.

Авторська «Казка про рибака і рибку» Олександр Пушкін.

Терплячість – заздрістність і жадібність.

Заздрісна і ненаситна бабця, яка постійно хотіла мати те, що було в інших багатших, не могла зупинитися у своїх бажаннях, врешті - решт втратила все, що мала.

«Попелюшка» Шарль Перро. «Дванадцять місяців» Самуїл Маршак.

Любов і доброта – жорстокість і жадібність. У цих казках обидві мачухи дуже жорстоко поводяться із своїми падчерками. Але добрі дівчата, які з любов’ю ставляться до всіх людей, гідно долають усі випробування і стають щасливими.

Видатний педагог В.О. Сухомлинський писав, що саме через казку лежить найважливіший шлях до серця дитини. Духовний світ дитини він образно порівнював з ніжною квіткою троянди на якій мерехтливо тремтить краплинка ранкової роси. Треба зірвати квітку так, щоб вона не впала – ось у чому і ось як бачиться йому секрет педагогічних взаємин вихавотеля і вихованців. Секрет для встановлення взаєморозуміння: спілкуватися з дітьми голосом помірної сили, іноді зовсім тихо, уміло варіювати від голосного до тихого спілкування і навпаки. Має значення, з яким виразом обличчя розмовляє педагог з дітьми, особливо це важливо для дітей раннього віку. Діти по виразу обличчя вихователя визначають зміст казки і починають відповідно реагувати.

Спадщина видатного педагога – дійсно не вичерпне джерело, скарбниця до якої звертається довкілля.

В.О. Сухомлинський радив створювати:

«Школа радості» - знайомство дітей з красою музики на тлі наших полів, луків, шепоту дібров, шелестіння дозріваючих колосків пшениці.

«Кімната казки» - ширми, ляльки, театральні костюми, лялькові театри, драматизація казок.

«Музика природи», «Студії мистецтв».

Гра – проявляє і розвиває розумові здібності, творчу активність дошкільнят, вчить бути дисциплінованими, наполегливими, витриманими, відповідальними, ініціативними. Такі види роботи сприяють духовному, моральному, естетичному розвиткові малюків.

Казки можна не тільки слухати, читати, переказувати, а виконувати різні види роботи з казкою: грати дидактичні ігри «Казкові предмети»(скринька, у ній предмети з різних казок: пір’їнка, колосок, рукавичка, дзвіночок, ключик – вихователь по черзі виймає предмети, а діти називають, якому персонажу і з якої казки він належить).

Ігри драматизації, міні – вікторини, творчі вправи, вправи на рефлексію, будівельно-конструктивні ігри «Будуємо хатинку вірним друзям», ігрові вправи (що було б, якби…яєчко не розбилося, вовк був не злий, а добрий до козенят,рукавичка була безрозмірна, колобок був такої ж величини, як будинок?), конструюємо казку( з паперу, пластиліну).

Працюючи над казкою – завдання вихователя налаштувати дітей так, щоб отримати результат праці. Програмовий зміст: ознайомлювати з казкою, як одним із жанрів художньої літератури,видами казок(народні, авторські, про тварин, соціально-побутові, чарівні);

Спонукати запам’ятовувати та пригадувати повну назву та автора твору; зосереджено слухати і розуміти зміст казки, відповідати на запитання за її змістом;навчати розуміти мораль казки, її ідею, запам’ятовувати подробиці щодо персонажів, їхніх учинків, ситуацій у які вони потрапили, аналізувати та оцінювати вчинки персонажів;

Формувати узагальненні уявлення про позитивні та негативні моральні якості людини, навчати розрізняти їх у конкретних ситуаціях, давати вмотивовану оцінку поведінці казкових персонажів та власним діям; сприяти розвитку усвідомленню необхідності дотримання соціально прийнятих норм і правил поведінки;

Спонукати до розігрування казок за допомогою настільного, пальчикового, лялькового, тіньового театру, театру іграшок, ігор – драматизацій, творчо відтворювати їх зміст.

Очікуванні результати.

Молодша група: дитина пригадує казки за їх фрагментами, назвою, ілюстраціями, уважно слухає і розуміє зміст казки, відповідає на нескладні запитання за змістом твору, з допомогою дорослого переказує відомі казки, складає невеликі сюжетні та описові розповіді, правильно оцінює поведінку персонажів з огляду на морально-етичні норми. Відтворює відомі казки під час ігрової діяльності. Вживає слова-звертання, прохання, подяки, привітання.



Середня група: дитина виявляє інтерес до казок, уважно їх слухає, розуміє, пригадує повну назву, автора твору за фрагментом, ілюстрацією, висловлює власне ставлення до казки, адекватно оцінює поведінку персонажів . Виявляє інтересах до ігор за змістом казок. Відтворює відомі художні твори в іграх, драматизація. Під час таких ігор спілкується з дорослими та однолітками, дотримуючись етичних норм, вживаючи звертання, слова ввічливості.

Старша група: дитина вирізняє казку з – поміж інших жанрів художньої літератури. Визначає в казці зачин, кінцівку, повтори, чарівні предмети, образні вислови, звертання. Добре розуміє мораль казок різних типів, оцінює вчинки і поведінку казкових персонажів, зіставляє їх зі своєю поведінкою та поведінкою однолітків. Самостійно продовжує розпочату вихователем казку, вигадує казки на певну тему,бере участь у колективному сюжетоскладанні серії казок, об’єднаних одним головним персонажем, виявляє інтерес до імпровізації – інсценуванні фрагментів відомих казок, самостійних ігор за їх змістом.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка