«роль функції планування у менеджменті (на прикладі тов



Скачати 488.6 Kb.
Сторінка1/5
Дата конвертації24.04.2016
Розмір488.6 Kb.
  1   2   3   4   5


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Полтавський національний технічний університет

імені Юрія Кондратюка

Кафедра менеджменту і маркетингу
КУРСОВА РОБОТА

з дисципліни «МЕНЕДЖМЕНТ»

на тему: «РОЛЬ ФУНКЦІЇ ПЛАНУВАННЯ У МЕНЕДЖМЕНТІ

(НА ПРИКЛАДІ ТОВ «СІО»)»

Залікова книжка №09173
Виконав студент групи 301-ЕР

Прудій І.І.


Керівник курсової роботи:

к.е.н., доцент кафедри менеджменту і маркетингу

Ржепішевська В.В.

Полтава


ПолтНТУ

2012




ЗМІСТ


РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПЛАНУВАННЯ В МЕНЕДЖМЕНТІ 5

1.1.Суть планування як функції менеджменту 5

1.2.Етапи процесу планування 8

1.3.Проблеми планування на підприємствах ветеринарної галузі 15

РОЗДІЛ 2 ДОСЛІДЖЕННЯ ПЛАНУВАННЯ НА ТОВ «СІО» 19

2.1. Загальна характеристика підприємства 19

2.2. Основні результати діяльності ТОВ «СІО» 26

2.3. Аналіз функції планування на ТОВ «СІО» 31

РОЗДІЛ 3 УДОСКОНАЛЕННЯ ФУНКЦІЇ ПЛАНУВАННЯ НА ТОВ «СІО» 38

ВИСНОВКИ 46

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ 49

ДОДАТКИ 51

Планування в організації - це одна з функцій управління, яка являє собою процес вибору цілей організації та шляхів їх досягнення. Планування притаманне всім підприємствам незалежно від їх форм власності. Механізм планування включає: принципи, визначення пріоритетних цілей, забезпечення взаємозв'язку між показниками, облік факторів і кон'юнктури розвитку ринку, контроль за реалізацією планів. Процес планування базується на знанні та використанні об'єктивних економічних законів, законів товарного виробництва (закон вартості), законів ринкової економіки.

Процес планування в організації починається з ясного розуміння того, що необхідно робити для її ефективного розвитку та функціонування. Успіх будь-якого плану залежить від:


  • якості цілепокладання в основних ключових питаннях розвитку організації на основі огляду минулого, теперішнього і майбутнього її розвитку та успішності її реагування на зміни в навколишньому середовищі;

  • якості проведеного попереднього аналізу діяльності самої організації і її цінової політики, ринку, конкурентів, товарів і ін.

  • правильної оцінки конкурентоспроможності організації;

  • вибору та реалізації стратегії розвитку, яка підвищить конкурентоспроможність організації.

Основний зміст планування як функції управління організацією складається в обгрунтованому визначенні основних напрямків діяльності та її подальшого розвитку з урахуванням матеріальних джерел і попиту ринку.

Планування діяльності організації передбачає розробку комплексу заходів, що визначають послідовність досягнення конкретних цілей з урахуванням можливостей найбільш ефективного використання ресурсів кожного відділу і всієї організації в цілому.


Актуальність даної роботи визначається тим, що сучасним підприємствам, що розвиваються в нестабільних умовах зовнішнього середовища, необхідні попередній аналіз діяльності самої організації і можливість передбачати зміни зовнішнього середовища, оскільки це є неодмінною умовою для подальшого вироблення послідовності дій по постановці цілей і їхньої реалізації.

Об’єкт дослідження: система планування на ТОВ «СІО».

Предмет дослідження: вивчення теоретичних і практичних функцій планування на ТОВ «СІО».

Мета: дослідження особливостей використання функції планування на підприємстві і шляхи їх удосконалення.

Для досягнення поставленої мети необхідно розв’язати наступні завдання:


  • дослідити суть планування як функції менеджменту;

  • розглянути етапи процесу планування;

  • дослідити проблеми поанування на підприємствах ветеринарної галузі;

  • розглянути загальну характеристику ТОВ «СІО»;

  • розглянути основні результати діяльності ТОВ «СІО»;

  • проаналізувати функції планування на ТОВ «СІО»;

  • удосконалити функції планування на ТОВ «СІО».

Теоретичною та методологічною основою написання даної роботи послужили: інструктивні та методологічні матеріали, загальноекономічна, періодична і спеціальна література, внутрішня і зовнішня звітності та ін.

Методи дослідження: метод аналізу, метод SWOT-аналізу, факторний аналіз.




РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ПЛАНУВАННЯ В МЕНЕДЖМЕНТІ



    1. Суть планування як функції менеджменту

Планування – вид управлінської діяльності (трудових процесів), який визначає перспективу і майбутній стан організації, шляхи і способи його досягнення.

Призначення планування як функції менеджменту полягає в намаганні завчасно врахувати за можливістю всі внутрішні та зовнішні фактори, що забезпечують сприятливі умови для нормального функціонування і розвитку підприємств. Воно передбачає розробку комплексу заходів, які визначають послідовність досягнення конкретних цілей з урахуванням можливостей найефективнішого використання ресурсів кожним виробничим підрозділом і всією фірмою. Тому планування повинно забезпечити взаємозв’язку між окремими структурними підрозділами фірми, які включають всю технологічну ланку: наукові дослідження і розробки, виробництво та збут. Ця діяльність опирається на виявлення та прогнозування споживчого попиту, аналіз й оцінку наявних ресурсів та перспектив розвитку господарської кон'юнктури. Звідси випливає необхідність зв'язку планування з маркетингом та контролем з метою постійного коригування показників виробництва і збут слідом за змінами попиту на ринку [1].

У залежності від змісту, мети і завдань виділяють такі форми планування та види планів:

1. Форми планування в залежності від тривалості планового періоду:


  • перспективне планування (прогнозування);

  • середньострокове планування;

  • поточне (бюджетне, оперативне) планування.

2. Види планів:

а) в залежності від змісту господарської діяльності - плани науково-дослідницьких та дослідницько-конструкторських робіт; виробництва і збуту; матеріально-технічного постачання; фінансовий план;

б) в залежності від організаційної структури підприємства (фірми) - плани виробничої дільниці; плани дочірньої компанії.

Планування- це початковий етап управління. Однак це є не єдиний акт, а процес, який триває до завершення комплексу операцій, що плануються. Планування містить у собі визначення:

- кінцевої та проміжної мети;

- завдань, вирішення яких необхідне для досягнення мети;

- засобів та способів їх вирішення;

- необхідних ресурсів, їх джерел і способу розподілу [2].

Нині значна увага приділяється перспективному плануванню як інструменту централізованого управління. Таке планування охоплює період від 10-ти до 20-ти років (частіше 10-12 років). Воно передбачає розробку загальних принципів орієнтації фірми на перспективу (концепцію розвитку); визначає стратегічний напрям і програму розвитку, зміст і послідовність здійснення найважливіших заходів, які забезпечують досягнення поставленої мети. Перспективне планування допомагає приймати рішення з комплексних проблем діяльності фірми в міжнародному масштабі :


  • визначення напрямів і розмірів капіталовкладень та джерел їх фінансування;

  • впровадження технічних новинок і прогресивної технології;

  • диверсифікація виробництва й оновлення продукції;

  • форми здійснення закордонних інвестицій в умовах придбання нових підприємств;

  • удосконалення організації управління в окремих підрозділах і кадровій політиці.

В системі перспективного планування в залежності від методології і мети розрізняють короткострокове і стратегічне планування.

В системі довгострокового планування використовується метод екстраполяції, тобто використання результатів показників минулого періоду і на основі визначення оптимістичної мети поширення декількох завищених показників на майбутній період, розраховуючи на те, що майбутнє буде краще, ніж минуле.

Системи довгострокового планування застосовують в 70-80 відсотків найбільших японських корпорацій, які організують планування таким чином:: вибираються 5-10 ключових стратегій і навколо них формують політику довгострокового розвитку; одночасно приймаються середньострокові плани для об'єднання стратегій в єдине ціле і ув'язки з розподілом ресурсів; вище керівництво визначає мету кожному підрозділу, а підрозділ розробляє кількісні плани досягнення цієї мети "знизу-доверху" [5].

Стратегічне планування має на меті дати комплексне наукове обґрунтування проблем, з якими може зіткнутися фірма в майбутньому, і на цій основі розробити показники розвитку фірми на плановий період. За основу при розробці стратегічного плану беруть:



  • аналіз перспектив розвитку фірми, завданням якого є виявлення тенденцій і факторів, що впливають на розвиток відповідних тенденцій;

  • аналіз позицій у конкурентній боротьбі, завдання якого полягає у визначенні, наскільки конкурентоспроможна продукція фірми на різних ринках і що фірма може зробити для поліпшення результатів роботи в конкретних напрямах;

  • вибір стратегії на основі аналізу перспектив розвитку фірми в різних видах діяльності та визначення пріоритетів з конкретних видів діяльності з точки зору її ефективності й забезпечення ресурсами;

  • аналіз напрямів диверсифікації видів діяльності, пошук нових, більш ефективних її видів і визначення результатів, що очікуються.

Середньострокові плани найчастіше охоплюють п'ятирічний строк, оскільки він найбільш точно відповідає періоду оновлення виробничого апарату та асортименту продукції. В цих планах формуються основні завдання на встановлений період, наприклад, виробнича стратегія фірми в цілому і кожного підрозділу (реконструкція та розширення виробничих потужностей, освоєння нової продукції і розширення асортименту); стратегія збуту; фінансова стратегія; кадрова політика; визначення обсягу та структури необхідних ресурсів і форм матеріально-технічного постачання з урахуванням внутрішньо-фірмової спеціалізації та кооперування виробництва. Середньострокові плани передбачають розробку в певній послідовності заходів, які спрямовані на досягнення мети, визначеної довгостроковою програмою розвитку.

Поточне планування здійснюється шляхом детальної розробки оперативних планів для фірми в цілому та ЇЇ окремих підрозділів. Наприклад, програми маркетингу, планів з наукових досліджень, планів з виробництва, матеріально-технічного забезпечення. Основними ланками поточного плану виробництва є календарні плани (місячні, квартальні, піврічні). Це - детальна конкретизація мети і завдань, які поставлені перспективними та середньостроковими планами .

Реалізація оперативних планів здійснюється через систему бюджетів або фінансових планів, які складаються на рік або короткий строк по кож¬ному підрозділу окремо. Бюджет формується на основі прогнозу збуту, що необхідно для досягнення визначених планом фінансових показників. При його складанні насамперед враховуються показники, що розроблені в перспективних або оперативних планах. Через бюджет здійснюється взаємозв'язок між перспективним, поточним та іншими видами планування [7].


  1   2   3   4   5


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка