Робота в текстовому редакторі Microsoft Word. Набір різних видів тексту



Скачати 195.29 Kb.
Дата конвертації12.04.2016
Розмір195.29 Kb.
#3581
Набір драматичних творів та віршів за технічними правилами

(методична розробка)




Корнієнко Оксана Сергіївна

Майстер виробничого навчання

«Виховання – велика справа: воно

вирішує долю людини»

В. Бєлінський

Тема: Робота в текстовому редакторі Microsoft Word. Набір різних видів тексту

Тема уроку:Набір драматичних творів та віршів за технічними правилами

Мета уроку:

Навчальна: навчити учнів правильно набирати віршовані та драматичні твори з дотриманням всіх правил набору.

Розвиваюча: розвинути логічне мислення, координацію рухів при наборі за клавіатурою.

Виховна: виховувати почуття відповідальності,охайність,працьовитість.



Тип уроку: формування складних вмінь та навичок.

Метод проведення уроку:практичний, пояснювально-демонстративний, роз′яснення з демонстрацією трудових прийомів.

Матеріальне оснащення: персональний комп′ютер – 12 шт.;

наочні посібники;

інструктивно-технологічна картка – 12 шт.;

картка-завдання – 12 шт.;


ХІД УРОКУ
I. Організаційна частина (3 хв.):

1.Перевірка присутності учнів

2.Зовнішній вигляд учнів,перевірка готовності до уроку
II. Вступний інструктаж (42 хв.):

1.Повідомлення теми та мети уроку (2 хв.)

2.Повторення пройденого матеріалу (15 хв.)

2.1 Способи створення документа?

2.2 Відкриття документа

2.4 Переміщення по документу?

2.5 Що таке документ?

3. Пояснення нового матеріалу (15 хв.)

3.1 Складання драматичних творів

3.2 Складання віршованих творів

3.3 Форматування символів та абзаців при наборі драматичних та віршованих творів



4. Показ прийомів роботи та послідовність виконання завдання, правила охорони праці (10 хв.)Запуск комп’ютера,відкриття програми MSWord,виконання вправ

5.Перевірка засвоєння знань (опитування та відпрацювання прийомів)

5.1 Що таке драматичний твір?

5.2 Які бувають драматичні твори?

5.3 З яких частин складається драматичний твір?

5.4 Що таке ремарки?

5.5 Які бувають ремарки?

5.6 Як набираються переліки дійових осіб?

5.7 Використання маркерів при вирівнюванні

5.8 Що являє собою віршований твір?

5.9 Формат набору віршів

5.10 Табуляція при наборі східчастих віршів

5.11 Переноси у віршах,вирівнювання перенесених віршів


6. Видача завдань учням
III. Самостійна робота учнів і поточний інструктаж (5 год.)

1.Спостерігати за дотриманням правил охорони праці,організацією робочих місць,ходом роботи.

2. Цільові обходи робочих місць учнів:

2.1 Провести цільові обходи робочих місць

2.2 Перевірка організацію робочих місць

2.3 Перевірка правильності виконання вправ

2.4 Дотримання охорони праці

2.5 Звернути увагу на учнів які допускають помилки


IV. Заключний інструктаж (45 хв.)

Складання драматичних творів
Драматичними творами називаються тексти,написані у формі діалогу,між двома або декількома особами,а також монологу – мови актора,зверненої до себе чи читача.

Драматичні твори складаються з таких елементів:



  • Перелік дійових осіб

  • Імена дійових осіб

  • Репліки

  • Рубрик

  • Ремарок

Перелік дійових осіб. На початку п’єси або дії вміщають перелік дійових осіб.Перелік дійових осіб складають двома способами:

1. В одну колонку посередині полоси,якщо перелік дійових осіб супроводжується характеристикою


ДІЙОВІ ОСОБИ

Степан Руданський - батько

Катруся – дочка

Васько – брат

Микола Петрович – дідусь
2.У дві колонки,якщо дійових осіб у п′єсі багато,або їхня характеристика взагалі відсутня:

Василь Петро

Галина Степан

Катерина Петро


Заголовки переліку «Дійові особи» складають шрифтом кегля 8 п.,світлим прописним.

Перелік дійових осіб складають шрифтом на кегель менше за основний текст.



Імена дійових осіб так само як і в основному тексті виділяють частіше розрядкою,світлим прописним,або напівжирним рядковим,а характеристику до них складають світлим рядковим шрифтом у підбір.

Репліки – це слова,які вимовляють дійові особи. Їх складають шрифтом світлого накреслення переважно кегля 10 п.,рідко 8 п..У тексті репліки цифри складають словами,скорочувати слова у репліках не допускається. Якщо репліка у прозовому творі розпочинається режисерською ремаркою, то продовження репліки після ремарки складають від лівого краю:
Явдоха. Вигадай! Буде вже вчитися,пора заміж,от восени повертається з Москви

Портенко , заможний,тисяча десятин у батька. Красивий наче намальований


Василина регоче.

Чого смієшся? Я чула,батько хоче тебе сватать за Тараса,його Тарасом зовуть.



(І. Карпенко-Карий)
У цьому випадку ремарку відбивають від тексту на 2-4 п. зверху і знизу однаково. У віршованих драматичних творах репліки, що складаються один віршовий рядок,розміщують східцями.

Анна


Який костюм ваш буде?

Донжуан


Ще не знаю

Анна


Се шкода. Я б хотіла вас пізнати.

Донжуан


По голосу пізнаєте.

Анна


Ви впевнені,

що я ваш голос так запам′ятаю?



(Леся Українка)
Кожну репліку у прозовому драматичному творі починають з тире,як і прямій мові,вирівнюючи його по першій букві першої репліки. Тире відбивають від тексту підгрупою:
Голоси. Не рости берізко,

При дорозі близько,

Рости в темному гаї.

(Микола Щербак)
У віршованому драматичному творі такі репліки,що складають один віршовий рядок,розміщають східцями:

Хлопці


– Собаки, вершники!

– Дивись, дивись – іще!

– Всі в золоті. А зброя – аж горить.

– А ферязі як золототкані.

– А рицарі мальовані які!

– Дивись, дивись – сюди вже повернули.



(І. Кочерга)
Рубрики в драматичних творах,що позначають дії картини,сцени, нумеруються словесно або графічно. У всьому драматичному творі потрібно дотримуватись єдиної системи,наприклад:
Правильно Неправильно

Дія перша Дія перша

Картина перша перша картина

Ява перша Ява 1


Номер дії або акту складають, як правило словом або римською цифрою, номер також можуть складати словами римськими або арабськими цифрами.

Заголовки, що вміщують слова «Дія» або «акт » складають шрифтом того ж кегля, що й основний текст або на кегель більше світлим прописним прямим чи курсивом або напівжирним прописним. Підзаголовки,що вміщають слова «Картина», «Сцена»,складають тим самим шрифтом, що й основний текст,але на кегель менше.



Ремарки – це авторські пояснення в тексті, що містять стислу характеристику обставини дії, зовнішності та поведінки дійових осіб. Ремарки бувають двох видів:


  • Режисерські

  • Авторські

Режисерські ремарки складають світлим прямим шрифтом на кегель менше основного тексту, без абзацу. Останній рядок ремарки виключають посередині формату і в кінці ставлять крапку.
Надвечір′я,море. Максимсидить на камені.

Рибалкана березі розплутує невід



(О. Коломієць)
Також виділяють імена дійових осіб,які з′являються на сцені:

Входять Леся та Петро. На порозі з′являється Галя


У прозових п′єсах авторські ремарки складають у підбір з текстом реплік світлим курсивом у дужках кеглем основного тексту. Ремарку, що стоїть після назви дійової особи складають з малої букви, а крапку ставлять після дужки перед реплікою:
Анна(ставить миски на стіл)Ну, коли так будеш зо мною говорити,

то певно любіший не будеш.



(І. Франко)
Ремарку,яка знаходиться в середині або кінці репліки,складають з великої букви в дужках:
Пузир. Та вже для вас і поїду, й пошлю! (Бере його за руку).Не робіть же мені безчестя!

(Веде його)



(І. Карпенко-Карий)
Якщо ремарка знаходиться в середині репліки та всередині речення, її складають з малої букви без крапки в кінці.
Наріжний. Серпи візьміть ,коси, щоб усе було по-хазяйські і по - стахановськи. А ти,комісаре , спочинь з дороги. А коли заговорить (показує на приймач) ,покличеш.

(М. Зарудний)
У віршованих п′єсах авторські ремарки складають шрифтом того ж кегля,що й основний текст,чи на кегель менше малим світлим курсивом або світлим прямим у дужках і розміщують переважно окремими рядками з виключкою по середині формату, щоб не порушувати форми вірша.

Авторську ремарку,що йде після назви дійової особи,складають з малої букви в дужках без крапки і розміщують під назвою дійової особи. Ремарку від дійової особи і репліки відбивають в межах кегля основного тексту При цьому пробіл зверху повинен бути меншим, ніж знизу;

Дон-жуан

(наближається до неї)

Се ви тут? Вибачте, вам недобре?

Анна


(сіла рівніше)

Ні, просто втомлена.



(Леся Українка)

Ремарки в середині або в кінці репліки складають як і в прозових п’єсах. Але виключають посередині формату, рідше в лівий край, або вставляють у рядок самого тексту (переважно в компактних виданнях):


Митрофан

Хіба не знаєш, дідько мій

Придбав усі споруди

Оцеї шахти, що закрита. Тут і буде (показує)

Не ресторан, а чудо!

Танцюльки до півночі, повна воля,

Кохання полум’яне! (Поважно йде).

(М. Яровий)
Складання діалогу. Крім п’єси до драматичних творів відносяться сценарії, інтерв’ю, а також будь-які діалоги – розмови між двома або кількома особами.

Мова переважно в прямому творі називається прямою мовою, її в текст часто вводять авторська мова за допомогою тире і лапок.

Коли пряма мова йде в підбір абзацу, а слова автора стоять перед прямою мовою і вказують, кому вона належить, після них ставиться двокрапка, а пряма мова береться в лапки:
В цей час я побачила далеко машину і стала показувати в інший бік: «Дивиться, дивиться!

Хтось іде!»



(Ю. Яновський)
Коли кілька реплік прямої мови йдуть у підбір без вказівок, кому вони належить, то кожну з них беруть у лапки, а між репліками ставлять тире:
«То ти, Остапе?» – «Я, Соломіє». –

«А що воно буде?» – «А що ж буде? Хай воно загориться без вогню й диму…»



(М. Коцюбинський)
Перед кожною реплікою (в тому числі й перед першою), що йдуть у підбір, можна також ставити тире. Тоді кожну парну репліку беруть в лапки:
– То ти, Остапе? – «Я, Соломіє». – 

А що воно буде? – «А що ж буде? Хай воно загориться без

вогню й диму…»

(М. Коцюбинський)
Діалоги складають з абзацу і перед кожною реплікою ставлять тире, яке відбивається півкруглою. Цей пробіл не можна змінювати при ви ключці рядка. Кожну репліку складають з великої букви і в кінці ставлять відповідний розділовий знак:
Мирослава мов пробудилася і здивованими очима вдивлялася в

Максимове лице.

– Де я? Що зо мною? – спитала вона слабим голосом.

– Тут, тут, між нами! Коло твого Максима!

– максима! – скрикнула вона, зриваючись.

– Так, так! Гляди, я живий, я свобідний!

(І. Франко)

Складання віршованих творів

Вірші відрізняються від прози насамперед поділом мови на повторювані ритмічні відрізки, які впливають на їхню графічну форму. Віршована мова характеризується своєрідністю інтонації й особливим темпом, пов’язаним з більшою кількістю пауз, ніж це буває у прозі.

До віршованих творів відносяться пісні, поеми, балади, думи, епіграми тощо.

Віршований текст складається з окремих рядків, які будуються на ритмічному чергуванні наголошених і ненаголошених складів. Залежно від кількості ритмічних одиниць (стоп) рядки бувають різної довжини. Віршем називають також окремий рядок вірша.

З певної кількості рядків, що римуються в різних поєднаннях, утворюється ритмічна одиниця – строфа. Строфи можуть мати два, три, чотири, п’ять, шість, сім і більше рядків. У піснях строфи називають куплетами.

Типи і види віршованих текстів. Залежно від ритмічної організації віршів і варіантів їх побудови, розрізняють класичні і вільні вірші.

Класичні вірші характеризуються тим, що в них кожен римований рядок поміщається в одному друкарському рядку, а римовані рядки вільного вірша розбиваються на кілька друкарських рядків.

У класичних віршах застосовують три основні варіанти побудови віршів, тобто розміщення рядків, які можна поділити на одномірні, двомірні і багатомірні.



До одномірних відносяться вірші, написані одним розміром, в яких усі рядки мають однакову кількість стоп і починаються від однієї вертикальної лінії, наприклад:
З жестом суворим і простим,

З усміхом мудро-ласкавим,

Гордим, небаченим зростом

Зріс він над світлом іржавим


Двомірні вірші написані двома розмірами. В них ритмічно чергуються рядки з різної, але повторюваною кількістю стоп, що починаються від двох вертикальних ліній:
Утоптала стежечку

Через яр.

Через гору, серденько,

На базар.



(Т. Шевченко)
При такому варіанті побудови вірша кожна група рядків з однаковою кількістю стоп має свою вертикаль читання. Відступ і нова вертикаль підкреслюють зміну ритму.

Багатокутні вірші написані без дотримання суворо чергування розмірності рядків. У них зустрічаються рядки з різною кількістю стоп, які можуть починатися від трьох і більше вертикальних ліній.
Ану, нехай і я почую,

Яку там пісню ти вдереш –

Веселую чи жалібну якую;

Тут сила не в тому – яку, а як утонеш!...

І Соловей почав співати;

Лунає пісенька на весь садок;

Лежить і слуха дурень головатий,

Неначе справді знає прок.

А Соловей аж горло надриває

І на всі заставки співає:

Щебече і свистить,

І тьохкає і торохтить.



(Л. Глібов)
Такий варіант побудови віршів характерний для байок. У багатомірних віршах можуть бути різні відступи залежно від кількості різних за довжиною рядків.

До вільних (або акцентованих) віршів, що відрізняються від традиційно побудованих класичних, відносяться типу поезій В. Маяковського, О. Безименського, П. Тичини та інших поетів, які вивели в графіку віршованих творів прийоми різних виділень, серед яких графічне акцентування (наголошення) рядків. У вільних віршах найбільш поширені три варіанти побудови віршів, кожен з яких розраховані на різну тривалість пауз між частинами рядків. Це східчасті, прапорні і змішані вірші.

До східчастих відносяться вірші, в яких кожен віршований рядок поділяється на декілька частин (тактів). Частини віршованого рядка розміщуються «східцями» в декількох рядках, залежно від того акценту, який надає віршеві автор:
Я с теми,

кто вышел

строить

и месть


в сплошной

лихорадке

буден

Отчество


ставлю,

которое есть,

но трижды —

которое будет.



(В. Маяковский)
При такому варіанті побудови всі віршові рядки починаються від однієї вертикалі, а кожна частина (такт) — з нового рядка і вирівнюється за кінцем попереднього.

До прапорних відносяться вірші (аналогічні східчастим), в яких усі віршові рядки і частини (такти) незалежно від довжини починаються від однієї вертикалі:

Ще не був я

у столиці.

Мчать без мене поїзди…

А дорога


так і сниться —

лиш на Київ,

лиш туди!..
Такий варіант побудови вірша називається прапорним (контури строфи нагадують форму прапора).

По одній вертикалі виключають також текст білих віршів, що мають різну довжину рядків, які не римуються на строфи. Їх часто застосовують у віршованих драматичних творах:

Терпіли все, здається. Цілий рік

На замок без устану працювали.

Окопи всі насипали кругом,

Городні будували, мури, вежі.

То хоч тепер дай дихати людям!

Ні — знову працюй на того воєводу,

Неначе ми не цехи, не майстри,

А панськії невільники якісь.

У змішаних віршах зустрічаються і прапорний, і східчастий варіант побудови. Наприклад:

Ми молода невмируща сила.

Зоряні в небо вбиті клинки.

Піснею,


словом,

плугом,


ділом –

Карбами краємо сонні віки.

Формат складання віршів залежить від формату видання варіанта його оформлення і довжини віршованих рядків.

Довжина рядків віршів, як правило, завжди менша формату видання, тому віршові тексти розміщують по середині полоси книги, колонки газети, журналу.

Оскільки вірші мають рядки різної довжини, їх потрібно розмістити так, щоб текст графічно знаходився посередині полоси.

Якщо встановити формат складання вірша за найдовшим рядком виключивши його переносів формату полоси, то всі рядки помістяться без переносів, але текст вірша практично буде зміщений вліво від центральної осі. При цьому лівий бік полоси буде перевантажений текстом, а правий — матиме велике поле. Тому формат складання доцільно визначити за рядком середньої довжини. При такому способі частину найдовших рядків складаються з переносом ( при необхідності), зате основний зоровий масив вірша буде розташований посередині формату полоси. Для цього перед початком складання потрібно визначити відступ від лівого краю полоси до початку рядків вірша. Довжина відступу залежить від розміру вірша, і половина бути кратною кеглю або цицеро.

В одномірних віршах відступ визначають таким чином: спочатку переглядається весь вірш, знаходять на око середній рядок з групи характерних рядків для даного твору, потім складають рядок і виключають його полоси, доводять до формату так, щоб він був кратним цицеро або кеглю.
І в трудні, як у поході,

Переможно ідемо.

Ми за щастя всіх народів

Сили й розум віддамо.

Шрифт. Вірші складають різними шрифтами відповідно до розмітки оригіналу, де вказують гарнітуру, на креслення і кегель шрифта.

Рисунок шрифта вибирають залежно від типу видання та категорії читача гарнітур прямого нормального світлового накреслення.

Кегель шрифта вибирають також залежно від формату видання і його призначення. Переважно використовують шрифти кеглем 10 п., часто 8 п. і рідше кеглем 12 п.

Невеликі вірші, вміщені серед прозового тексту, складають шрифтом тієї ж гарнітури, що й прозовий текст, але на кегель менше. Наприклад, якщо прозовий текст, складений кеглем 10 п., то вірш складають кеглем 8 п.

Заголовки. У віршованих творах зоголовки складають переважно великими буквами свого шрифту або на кегель менше. Рідше заголовки складають напівжирним малим або великим шрифтом. Короткі заголовки складають в розрядку від 2 п. до півкруглої залежно від довжини рядка і формату вірша.

У деяких невеликих віршах замість заголовка ставлять три зірочки. Їх відбивають одну від одної на півкруглу і виключають посередині формату видання і розміщують ближче до вірша, до якого вони відносяться.

Прізвище автора. У збірниках та журналах прізвище над заголовком вірша. Прізвище складають світлим шрифтом у розрядку або курсивом переважно таким кеглем, як і основний текст.

Якщо прізвище автора вміщено під віршем, його виключають в лівий край і виділяють частіше курсивом, рідше напівжирним, або розрядкою.

При наявності прізвищ автора і перекладача, вміщених під віршем, прізвище автора виключають вправо, а прізвище перекладача — вліво.

Технічні правила складання віршів. Крім перелічених вище положень слід пам’ятати ще такі основні правила.



  1. Кожен рядок у традиційно побудованих віршах класичного типу в більшості складають з великої букви незалежно від того, чи закінчене речення в попередньому рядку.

  2. Пробіли між словами повинні дорівнювати півкруглій. Збільшення або зменшення пробілів допускається лише тоді, коли потрібно ліквідувати «коридор», або вмістити рядок у заданий формат. Зміна розміру пробілів між словами допускається в межах, передбачених загальними правилами.

  3. Перший рядок віршованого твору і перші рядки строф без абзацного відступу (якщо не має спеціальних вказівок в оригіналі).

  4. У віршах не допускаються скорочення, крім тих, які зроблені автором і є складовою частиною тексту.

  5. Числівники, що зустрічаються у віршах, складають, як правило, словами, а не цифрами.

  6. Лапки, тире, три крапки не рекомендується виносити за ліву лінію тексту вірша (якщо немає спеціальних вказівок в оригіналі).

  7. Якщо рядки віршованого тексту складають за вказівкою в оригіналі з відступами різних розмірів, різниця в ширині відступів повинна бути не менше круглої.

  8. Якщо за вказівкою в оригіналі групи рядків віршованого твору розміщують «східцями», то перші рядки груп складають від однієї вертикалі, а в межах групи кожний наступний рядок виключають від тієї вертикалі, на якій закінчився попередній рядок.

  9. Переноси у віршах допускаються лише, тоді коли навіть при зменшенні пробілів між словами рядок не вміщується в заданий формат. При цьому переносять тільки цілі слова разом зі сполучниками, прийменниками і частками не, ні, які виключають окремим рядком в правий край ( якщо немає інших вказівок і оригіналі).

Переноси. При визначенні формату складання віршованих текстів слід пам’ятати, що переноси у віршах не бажані. Будь – який непередбачений автором перенос частини віршованого рядка порушує форму вірша і відповідно ритм його читання. Але може статися так, що один або кілька віршових рядків перевищують формат складання, і перенос виявляється необхідним. Якщо у віршах класичного типу переноси інколи ще допускаються, то у віршах вільного типу переноси зовсім недопустимі, оскільки вони змінюють авторське акцентування окремих частин рядка й утруднюють сприймання змісту.

Щоб перенос менше порушував ритм читання, у віршах допускаються переноси тільки цілими словами з утворенням нових рядків, причому перенесені слова виключають двояко: або в правий край з певним відступом з права, рівним початковому відступу, або з вирівнюванням перенесених слів по вибраній осі з відступом зліва, який визначають за найдовшою перенесеною частиною віршового рядка, причому відступ доводять до формату, кратного цицеро або кеглю.


Кинь старі філософські мудрощі, набери собі в очі

сині


Фіолетового крайнеба, як вертаєшся в отчий край,

Глянь, яке велетенське сонце, — а вмістилось

в малій росині,

Ну, а ти вже в одній долоні — землю – матінку

Піднімай

(А. Малишко)
При переносі слів завжди потрібно робити змістову розбивку і ні в якому разі не допускати переносів слів після прийменників та сполучників.
IV. Заключний інструктаж (45 хв.)

1.Підвести підсумок уроку

2. Визначити учнів,які показали високий рівень виконання робіт

3. Розібрати помилки, недоліки та їх причини

4. Оцінити роботу кожного учня
Картка – завдання

Набрати драматичний твір Івана Франка «Украдене щастя»


УКРАДЕНЕ ЩАСТЯ

(скорочено)

ДРАМА З СІЛЬСЬКОГО ЖИТТЯ
ДІЙОВІ ОСОБИ:
Микола Задорожний, чоловік літ 45, невеликого росту, похилий,рухи повільні.

Анна, його жінка, молодиця літ 25.

Михайло Гурман, жандарм, високий, здоровий мужчина, літ 30.

Олекса Бабич,селянин, літ 40, сусіда Миколи.

Настя, його жінка, літ 35.

Війт,селянин,літ 50.

Шльома, арендар.

Селянин, селянки, парубки і дівчата, музики і т. і.


Діється коло 1870 року в підгірськім селі Незваничах.
ДІЯ ПЕРША
Нутро сільської хати. Ніч Надворі чути шум вітру, сніг б′є об вікна. В печі горить огонь, при нім горшки. Анна і Настя пораються коло печі. На лаві, на ослоні, на припічку і на печі дівчата і парубки, одні прядуть, другі мотають пряжу на мотовилах; посеред хати при стільці один парубок плете рукавиці, другий на колитовороті крутить шнур.

ЯВА ПЕРША

Парубки, дівчата, Анна і Настя.

Парубки і дівчата (співають):

Ой там за горою та за кремінною

Не по правді жиє чоловік з жоною

Вона йому стена лить білу постеленьку,

А він їй готує дротяну нагайку.

Біла постеленька порохом припала,

Дротяна нагайка біле тіло рвала.

Біла постеленька порохом присіла,

Дротяна нагайка кров′ю обкипіла.


Настя (перериває махаючи стиркою).Та тьфу на вас! Що се ви вигадали такої плаксивої! Мов по покійнику голосять.

1 парубок (регочиться .Ага, а у вас мурашки по шкірі забігали.



Настя. Тю на тебе та на твою голову!Ти гадаєш, що я твоя тата жінка, що небіжка ніколи з синців не виходила.



Каталог: word
word -> Реферат 2 Захаренко О.І. Особливості емоційно-вольової сфери молодших школярів
word -> Методичні рекомендації для проведення державної атестації та внутрішнього контролю навчальних закладів
word -> Дополнительная предпрофессиональная общеобразовательная программа в области хореографического искусства
word -> Программа государственной (итоговой) аттестации выпускников по направлению подготовки
word -> Образовательная программа основного общего образования мбоу сош №3 г о. Пущино фгос ООО
word -> Національний стандарт україни колісні транспортні засоби
word -> Концепція маркетингу послуг

Скачати 195.29 Kb.

Поділіться з Вашими друзьями:




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

увійти | реєстрація
    Головна сторінка


завантажити матеріал