Робоча програма з навчальної дисципліни вища освіта україни І болонський процес для підготовки фахівців



Скачати 360.21 Kb.
Дата конвертації16.04.2016
Розмір360.21 Kb.




МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ УНІВЕРСИТЕТ УПРАВЛІННЯ ТА ПРАВА

Юридичний факультет

Кафедра філософії та політології





ЗАТВЕРДЖУЮ

Проректор з нормативного

та науково-методичного забезпечення

___________________В.Т. Савицький

______________ 2009 р.




РОБОЧА ПРОГРАМА

з навчальної дисципліни
ВИЩА ОСВІТА УКРАЇНИ

І БОЛОНСЬКИЙ ПРОЦЕС


Для підготовки фахівців

освітньо-кваліфікаційного рівня

Магістр з напряму підготовки 0601 Право.

Спеціальність 8. 060101 Правознавство

Хмельницький


2010

Вища освіта України і Болонський процес: Робоча програма з навчальної дисципліни для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня Магістр з напряму підготовки 0601 Право. Спеціальність 8. 060101 Правознавство / [уклад. Вавринчук М.П.]. – Хмельницький: Хмельницький університет управління та права, 2010. – 29 с.

Укладач:

Вавринчук М.П., доцент кафедри філософії та політології Хмельницького університету управління та права, кандидат політологічних наук, доцент.

Ухвалено на засіданні кафедри філософії та політології 19 березня 2010 року, протокол № 9.


Завідувач. кафедри ________________ Л.А. Виговський

Декан юридичного факультету ________________В.І. Нагнибіда

Рекомендовано рішенням методичної ради університету від
26 березня 2010 року, протокол №5.
 Вавринчук М.П., 2010

 Хмельницький університет управління та права, 2010


ЗМІСТ
Вступ 5

  1. Опис навчальної дисципліни 6

  2. Структура навчальної діяльності 8

2. 1. Тематичний план навчальної дисципліни 8

2.2. Зміст лекційних занять 9

2.3. Зміст семінарських занять 11

2.4. Зміст самостійної роботи студентів 17

2.5. Модульний контроль 19

2.5.1. Питання для модульного контролю 19

2.5.2. Приклади тестових завдань 21

2.6. Індивідуально-консультативна робота 22

2.6.1. Тематика рефератів 22

2.6.2. Тематика творчих та наукових завдань 23

3. Система оцінювання знань студентів в умовах

європейської кредитно-трансферної системи (ECTS) 24

4. Список рекомендованих джерел 30
ВСТУП

Робоча програма з навчальної дисципліни для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня Магістр з напряму підготовки 0601 Право. Спеціальність 8. 060101 Правознавство.


Курс


Напрям підготовки, ОКР

Характеристика навчальної дисципліни

Семестр: 2

Кількість кредитів ECTS:1,5

Тижневе навантаження: 2


8. 060101 ПравознавствоМагістр

Статус: нормативна

Загальна кількість годин: 36

Лекції: 10 год.

Семінарські заняття: 8 год.

Самостійна робота: 18год.

Форма підсумкового контролю: залік



Упродовж вивчення цього курсу слухачі мають можливість ознайомитися із проблемами інтеграції України в освітній простір Європи, системами вищої освіти у країнах Європи і Америки, матеріалами Болонського процесу та інших самітів, основними завданнями, принципами та етапами формування зони європейської вищої освіти, особливостями запровадження у навчальний процес кредитно-модульної системи тощо.

Провідними темами курсу є: євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави; система вищої освіти у країнах Європи і Америки; основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти, європейська кредитно-трансферна та система накопичення – ECTS, запровадження кредитно-модульної системи організації процесу (КМСОНП) у ВНЗ України.



МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

У сучасну епоху освіта, особливо вища освіта, стала однією із провідних сфер людської діяльності. Серед оновлень та перетворень, які здійснюються у сучасній вищій школі важливим постає питання вивчення проблем та усунення недоліків у розвитку вищої освіти України з метою успішного її входження у європейський освітній, науковий і культурний простір.

Викладач сьогодні постає не стільки носієм і трансформатором наукової інформації, скільки організатором пізнавальної діяльності слухачів, їх індивідуальної та самостійної роботи, наукової творчості. Навчальний процес у вузах стає більш складним за своїми завданнями, інтенсивністю і змістом. Він потребує глибокого психологічного осмислення викладачами особливостей розвитку вищої освіти в інших країнах світу.

Метою курсу є ознайомлення слухачів магістратури з основними завданнями, принципами та документами, прийнятими в рамках Болонського процесу, оволодіння методами та засобами їх запровадження у вищу освіту України.

Цільова спрямованість курсу обумовлює постановку та вирішення таких завдань:

– висвітлити особливості євроінтеграції України, роль освіти у розвитку партнерства України з іншими державами;

– проаналізувати системи вищої освіти у країнах Європи і Америки;

– розкрити особливості документів Болонського процесу та інших міжнародних самітів з проблем розвитку вищої освіти;

– з’ясувати основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти;

– проаналізувати Європейську кредитно-трансферну та систему накопичення – ECTS;

– розкрити принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів (ECTS) у вищу освіту України.

Дисципліна пов’язана із порівняльною педагогікою, філософією освіти. У ході вивчення курсу здійснюється модульний контроль, наприкінці другого семестру – диференційований залік.

Робоча програма навчальної дисципліни розрахована на студентів, які навчаються за освітньо-кваліфікаційними програмами підготовки магістра. Вона може бути використана для підготовки аспірантів, слухачів факультетів підвищення кваліфікації та перепідготовки, під час проведення науково-методичних семінарів із педагогічними працівниками ВНЗ, а також серед педагогічної громадськості.

Програма побудована за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ та узгоджена з примірною структурою змісту навчального курсу, рекомендованою Європейською Кредитно-Трансферною Системою (ЕСТS).



2. Структура навчальної діяльності

Нормативний план дисципліни

№ з/п

Назва теми

Кількість годин

Аудиторні заняття

СРС

Разом

Лекції

Семінари

1.

Змістовий модуль 1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з інши-ми державами

2

-

4

6

2.

Система вищої освіти у країнах Європи і Америки

1

2

2

5

3.

Болонський процес як засіб інтеграції і демократи-зації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу

1

-

4

5

4.

Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти

2

2

2

6

5.

Європейська кредитно-транс-ферна та система накопичення – ECTS

1

1

2

4

6.

Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів (ECTS) у вищу освіту України

2

1

2

5

7.

Запровадження кредитно-модульної системи орга-нізації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України

1

2

2

5




Всього

10

8

18

36

ЗМІСТ ЛЕКЦІЙ

Змістовий модуль І. Європейська освітня інтеграція

ТЕМА 1. Євроінтеграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами

Європейський вибір України – невідємна складова її подальшого розвитку. Хронологія та коротка характеристика подій з налагодження співробітництва України і ЄС. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС – один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства. Науково-технічне співробітництво України та ЄС. Входження освіти і науки України у європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку.

ТЕМА 2. Системи вищої освіти у країнах Європи і Америки

Формування системи вищої освіти Європейських країн. Сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти у розвинених країнах. Доступ громадян до освіти. Заклади освіти. Ступеневість освіти. Кваліфікації. Організація навчання, академічний рік і екзамени. Методи і засоби навчання. Навчання студентів-іноземців.

ТЕМА 3. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу

Євроінтеграція як соціально-економічний процес. Чинники євроінтеграції вищої освіти. Хронологія подій Болонського процесу. Залучення європейських держав у Болонський процес. Основні документи Болонського процесу:

– Спільна декларація про гармонізацію архітектури, європейської системи вищої освіти чотирьох міністрів, що презентують Великобританію, Німеччину, Італію і Францію (Сорбонна, Франція, 25 травня 1998 р.).

– Зона європейської вищої освіти: Спільна заява європейських міністрів освіти (Болонья, Італія, 18-19 червня 1999 р.).

– Формування майбутнього. Конференція європейських вищих навчальних закладів і освітніх організацій (Саламанка, Іспанія, 29-30 березня 2001 р.).

– До зони європейської вищої освіти: Комюніке зустрічі європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту (Прага, Чехія, 18-19 травня 2001 р.).

Створення загальноєвропейського простору вищої освіти: Комюніке Конференції Міністрів, відповідальних за Вищу освіту (Берлін, Німеччина, 19-20 вересня 2003 р.).

– Приєднання України до Болонської співдружності (Берген, Норвегія, 19-20 травня 2005 р.).



ТЕМА 4. Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти

Гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти як основне завдання Болонського процесу. Визначальні властивості європейської вищої освіти: якість, конкурентоспроможність вищих навчальних закладів Європи, взаємна довіра держав і ВНЗ, сумісність структури освіти та кваліфікацій на доступеневому і післяступеневому рівнях, мобільність студентів, привабливість освіти.

Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти (шість цілей Болонського процесу): уведення двоциклового навчання; запро-вадження кредитної системи; формування системи контролю якості освіти; розширення мобільності студентів і викладачів; забезпечення працевлаштуван-ня випускників та привабливості європейської системи освіти.

Подальші дії для досягнення шести цілей Болонського процесу: прийняття системи легкозрозумілих і адекватних ступенів; прийняття системи двоциклової освіти (доступеневе і післяступеневе навчання); запровадження системи кредитів – системи накопичення кредитів (ЕСТS) або інших сумісних з нею систем, які здатні забезпечити як диференційно-розрізнювальну, так і функції накопичення; сприяння у мобільності студентів і викладачів (усунення перешкод вільному пересуванню студентів і викладачів); забезпечення високоякісних стандартів вищої освіти; сприяння європейському підходу до вищої освіти (запровадження програм, курсів, модулів із “європейським” змістом); навчання протягом усього життя; спільна праця вищих навчальних закладів і студентів як компетентних, активних і конструктивних партнерів у заснуванні та формуванні Зони європейської вищої освіти.

Адаптація вищої освіти України

до вимог Болонського процесу

ТЕМА 5. Європейська кредитно-трансферна та система накопичення – ЕСТS

Характерні особливості ЕСТS. Базові елементи системи: інформація (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємна угода (між закладами-партнерами і студентом), використання кредитів ЕСТS (визначення навчального навантаження студентів). Основні документи ЕСТS: інформацій-ний пакет, навчальний контракт, перелік оцінок дисциплін.

Загальні умови користування ЕСТS. Зобов’язання з боку навчального закладу.

Кредити ЕСТS: структура, призначення, зв’язок з академічним наванта-женням студента (години занять). Особливості призначення і присвоєння кредитів ЕСТS.

Координатори ЕСТS: університетський координатор, факультетський координатор.

Зміст та структура інформаційного пакету ВНЗ, факультету, навчальної дисципліни, змістового кредиту.

Структура курсу з присвоєння ступенів (структурно-логічна схема, навчальний план). Опис предмета курсу. Опис дисципліни курсу.

Шкала оцінювання ЕСТS. Європейська система „полегшеної шкали оцінювання” навчальних досягнень студента. Сумісність різних систем оцінювання зі шкалою ЕСТS.

ТЕМА 6. Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів (ЕСТS) у вищу освіту України

Узгодження і поєднання національних компонентів вищої освіти різних країн із вимогами Болонського процесу щодо створення Зони європейської вищої освіти.

Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі. Відмінність та подібність систем вищої освіти України і Європейських держав.

Передумови входження вищої освіти України до Болонського процесу: адаптація законодавства, структурні зміни освіти, запровадження у систему вищої освіти Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ЕСТS), проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредит-но-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ ІІІ-IV р. а.

Основні завдання для створення умов щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ III-IV р. а. є: розроблення структурно-логічних схем підготовки фахівців за усіма напрямами та спеціальностями; запровадження КМСОНП, системи тестування та рейтингового оцінювання знань студентів; організація навчального процесу на базі програм навчання, які формуються як набір залікових кредитів; введення граничного терміну навчання за програмою навчання, включаючи граничний термін бюджетного фінансування; створення нового покоління галузевих стандартів вищої освіти; розроблення індивідуальних графіків навчального процесу з урахуванням особливостей КМСОНП; зарахування на навчання до ВНЗ тільки за напрямами підготовки; вдосконалення наявного та створення нового навчально-методичного, матеріально-технічного та інформаційного забезпечення навчання в умовах КМСОНП; формування програм навчання усіх освітньо-кваліфікаційних рівнів на основі освітньо-кваліфікаційних характеристик випускників та освітньо-професійних програм підготовки, які передбачають можливі зміни співвідношення обсягів кредитів освітньої та кваліфікаційної складових підготовки; введення інституту викладачів-кураторів індивідуальних програм навчання.

ТЕМА 7. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України

Основні заходи з підготовки та програма проведення педагогічного експерименту щодо запровадження КМСОНП у ВНЗ ІІІ-IV р. а.

Розроблення та експериментальна перевірка технології застосування елементів Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ЕСТS) в системі вищої освіти України та створення сучасної системи управління якістю освітньої діяльності суб’єктів навчального процесу.

Організація навчального процесу у ВНЗ України в кредитно-модульній системі підготовки фахівців. Поняття про КМСОНП як модель організації навчального процесу; заліковий кредит як одиницю виміру навчального навантаження; модуль як задокументовану завершену частину освітньо-професійної програми; змістовий модуль як систему поєднаних навчальних елементів, відповідних певному навчальному об’єктові.

Структура і вимоги до складання основних компонентів КМСОНП: інформаційний пакет; договір про навчання між студентом і ВНЗ; академічна довідка. Формування та реалізація індивідуального навчального плану студента. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента.

Форми організації навчання в умовах КМСОНП. Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП. Контроль успішності студента та шкала оцінювання навчальних досягнень студента. Державна атестація студентів. Нормування навчального навантаження студента і викладача.

Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання. Стипендіальне забезпечення студентів.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Семінарське заняття 1. Тема “Система вищої освіти у країнах Європи і Америки та принципи і шляхи їх інтеграцій”

1. Формування системи вищої освіти європейських країн.

2. Сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти у розвинених країнах (США, Велика Британія, Франція, Німеччина та ін.).

3. Доступ громадян до освіти. Заклади освіти.

4. Ступеневість освіти. Кваліфікації.

5. Організація навчання, академічний рік і екзамени.

6. Методи і засоби навчання. Навчання студентів-іноземців.

Список рекомендованої літератури

1. Болонський процес у фактах і документах / Упорядники Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І. – Київ – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім.В.Гнатюка, 2003. – 52 с.

2. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 - 2004 рр.)/ За ред. В.Г. Кременя, авт. кол.:

Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І. – Київ –Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. – 147 с.

3. Ван дер Венде М.К. Болонская декларация: расширение доступности и повышение конкурентоспособности высшего образования в Европе // Высшее образование в Европе. – 2000. – Том ХХV. – № 3.

4. Долженко О.В. Сорбонская и Болонская декларации: Информация к размышлению... // Вестник высшей школы: Alma mater. – 2000. – № 6.

5. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. – К.: ЮЦ “Видавництво “Політехніка”, 2003. – 200 с.

6. Кремень В.Г. Болонский процесс: сближение, а не унификация // 3еркало недели. – № 48 (473). – 13-19 декабря 2003.

7. Лукичев Г.А. Интеграция и эффективность – цели реформ в высшем образовании стран Европы // Научный вестник Московского государственного технического университета гражданской авиации. – 2000. – № 26. – С. 13-18.

8. Матеріали науково-практичного семінару „Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації”. – Львів, 21-23 листопада 2003. – Львів: “Львівська політехніка”. – 111с.



Семінарське заняття 2. Тема “Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти”

1. Узгодження і поєднання національних компонентів вищої освіти різних країн із вимогами Болонського процесу щодо створення Зони європейської вищої освіти.

2. Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі.

3. Передумови входження вищої освіти України до Болонського процесу.

4. Основні завдання для створення умов щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ III-IV р.а.

Список рекомендованої літератури

1. Болонський процес у фактах і документах / Упорядники Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І. – Київ – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім.В.Гнатюка, 2003. – 52 с.

2. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 - 2004 рр.)/ За ред. В.Г. Кременя, авт. кол.:

Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І. – Київ –Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. – 147 с.

3. Ван дер Венде М.К. Болонская декларация: расширение доступности и повышение конкурентоспособности высшего образования в Европе // Высшее образование в Европе. – 2000. – Том ХХV. – № 3.

4. Долженко О.В. Сорбонская и Болонская декларации: Информация к размышлению... // Вестник высшей школы: Alma mater. – 2000. – № 6.

5. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. – К.: ЮЦ “Видавництво “Політехніка”, 2003. – 200 с.

6. Кремень В.Г. Болонский процесс: сближение, а не унификация // 3еркало недели. – № 48 (473). – 13-19 декабря 2003.

7. Лукичев Г.А. Интеграция и эффективность – цели реформ в высшем образовании стран Европы // Научный вестник Московского государственного технического университета гражданской авиации. – 2000. – № 26. – С. 13-18.

8. Матеріали науково-практичного семінару „Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації”. – Львів, 21-23 листопада 2003. – Львів: “Львівська політехніка”. – 111с.



Семінарське заняття 3. Тема „Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу (КМСОНП) у ВНЗ України”

1. Формування інформаційного пакету ЕСТS.

2. Складання структурно-логічних схем, навчальних планів спеціаль-ностей та індивідуального навчального плану студента за вимогами кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

3. Методика формування змістового модуля дисципліни та залікового кредиту.

4Розробка шкал оцінювання навчальної діяльності студента та моделі моніторингу якості освіти в умовах кредитно-модульної системи організації навчального процесу.

Список рекомендованої літератури

1. Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації / Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04. 2003 р. Протокол № 5/5-4.

2. Перелік необхідних умов для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації / Додаток до Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2003 р. Протокол № 5/5-4.

3. План заходів з підготовки до проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації / Додаток до Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2003 р. Протокол № 5/5-4.

4. Про проведення науково-практичного семінару з питань запроваджен-ня кредитно-модульної системи організації навчального процесу / Наказ МОН України № 740 від 06.11.2003 р.

5. Резолюція науково-практичного семінару “Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації”, що відбувся 21-22 листопада 2003 року у м. Львові на базі Національного університету “Львівська політехніка”.

6. Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу / Наказ МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

7. Програма проведення педагогічного експерименту щодо запроваджен-ня кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації / Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

8. Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредит-но-модульній системі підготовки фахівців / Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

9. Перелік вищих навчальних закладів, що заявили про участь в педагогічному експерименті щодо запровадження системи організації навчаль-ного процесу / Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

10. Перелік регіональних базових вищих навчальних закладів /Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

11. Склад координаційної ради для супроводу та узагальнення результа-тів педагогічного експерименту / Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

12. Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки / Наказ МОН України № 49 від 23.01.2004 р.

13. Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки / Додаток до Наказу МОН України № 49 від 23.01.2004 р.



14. Заходи щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки / Додаток до Наказу МОН України № 49 від 23.01.2004 р.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ

№ з/п

Назва теми

СРС

Завдання до самостійної роботи

Форма контролю

1.

Змістовий модуль 1. Євроін-теграція України як чинник соціально-економічного розвитку держави. Роль освіти в розвитку партнерства України з іншими державами

10

Ознайомитися із основними документами щодо співробітництва України і Євросоюзу

Конспект

2.

Система вищої освіти у країнах Європи і Америки

12

Ознайомитися із принципами побудови систем вищої освіти Великої Британії, Італії, Німеччини, Франції, Іспанії та інших країв Євросоюзу

Конспект

3.

Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Документи Болонського процесу

10

Ознайомитися із змістом основних документів Болонського процесу

Конспект

4.

Основні завдання, принципи та етапи формування зони європейської вищої освіти

14

Вивчити основні завдання, принципи й етапи формування зони європейської вищої школі

Конспект

5.

Європейська кредитно-трансферна та система накопичення – ECTS

12

Ознайомитися із вимогами Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ЕСТS)

Конспект

6.

Принципи, шляхи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів (ECTS) у вищу освіту України

10

Вивчити принципи і засоби адаптації Європейської системи перезарахування кредитів у вищу освіту України

Конспект

7.

Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ України

12

Вивчити нормативні та інструктивні матеріали МОН України щодо впровадження КМСОНП у ВНЗ України

Конспект



ІНДИВІДУАЛЬНІ НАВЧАЛЬНО-ДОСЛІДНІ ЗАВДАННЯ


(проекти):

  1. Формування “Інформаційного пакету” (ВНЗ, факультету, спеціальності) (за вибором).

  2. Розробка структурно-логічної схеми підготовки фахівців зі спеціальності (за вибором).

  3. Складання навчального плану підготовки фахівців зі спеціальності (за вибором).

  4. Формування індивідуального навчального плану студента.

  5. Розробка структури залікового кредиту курсу (за вибором).

  6. Створення шкали оцінювання навчальної діяльності студента з курсу (за вибором).

  7. Створення порівняльних схем навчальних планів, структур залікових кредитів, змістових модулів, шкал оцінювання тощо загалом або за спеціальностями і напрямами у ВНЗ різних країн Європи.

  8. Вивчення діючих у Європі систем страхування якості освіти.

  9. Аналіз діючих в Європі механізмів визнання еквівалентності документів про освіту.

СПИСОК РЕКОМЕНДОВАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Болонський процес у фактах і документах / Упорядники Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І. – Київ – Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім.В.Гнатюка, 2003. – 52 с.

2. Основні засади розвитку вищої освіти України в контексті Болонського процесу (документи і матеріали 2003 - 2004 рр.)/ За ред. В.Г. Кременя, авт. кол.:

Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Шинкарук В.Д., Грубінко В.В., Бабин І.І. – Київ –Тернопіль: Вид-во ТДПУ, 2004. – 147 с.

3. Ван дер Венде М.К. Болонская декларация: расширение доступности и повышение конкурентоспособности высшего образования в Европе // Высшее образование в Европе. – 2000. – Том ХХV. – № 3.

4. Долженко О.В. Сорбонская и Болонская декларации: Информация к размышлению... // Вестник высшей школы: Alma mater. – 2000. – № 6.

5. Журавський В.С., Згуровський М.З. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти. – К.: ЮЦ “Видавництво “Політехніка”, 2003. – 200 с.

6. Кремень В.Г. Болонский процесс: сближение, а не унификация // 3еркало недели. – № 48 (473). – 13-19 декабря 2003.

7. Лукичев Г.А. Интеграция и эффективность – цели реформ в высшем образовании стран Европы // Научный вестник Московского государственного технического университета гражданской авиации. – 2000. – № 26. – С. 13-18.

8. Матеріали науково-практичного семінару „Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації”. – Львів, 21-23 листопада 2003. – Львів: “Львівська політехніка”. – 111с.



Матеріали Міністерства освіти і науки України

1. Про проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації / Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04. 2003 р. Протокол № 5/5-4.

2. Перелік необхідних умов для запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації / Додаток до Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2003 р. Протокол № 5/5-4.

3. План заходів з підготовки до проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах ІІІ-IV рівнів акредитації / Додаток до Рішення колегії Міністерства освіти і науки України від 24.04.2003 р. Протокол № 5/5-4.

4. Про проведення науково-практичного семінару з питань запроваджен-ня кредитно-модульної системи організації навчального процесу / Наказ МОН України № 740 від 06.11.2003 р.

5. Резолюція науково-практичного семінару “Кредитно-модульна система підготовки фахівців у контексті Болонської декларації”, що відбувся 21-22 листопада 2003 року у м. Львові на базі Національного університету “Львівська політехніка”.

6. Про проведення педагогічного експерименту з кредитно-модульної системи організації навчального процесу / Наказ МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

7. Програма проведення педагогічного експерименту щодо запроваджен-ня кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах III-IV рівнів акредитації / Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

8. Тимчасове положення про організацію навчального процесу в кредит-но-модульній системі підготовки фахівців / Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

9. Перелік вищих навчальних закладів, що заявили про участь в педагогічному експерименті щодо запровадження системи організації навчаль-ного процесу / Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

10. Перелік регіональних базових вищих навчальних закладів /Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004 р.

11. Склад координаційної ради для супроводу та узагальнення результа-тів педагогічного експерименту / Додаток до Наказу МОН України № 48 від 23.01.2004р.

12. Про затвердження Програми дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки / Наказ МОН України № 49 від 23.01.2004 р.

13. Програма дій щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки / Додаток до Наказу МОН України № 49 від 23.01.2004 р.

14. Заходи щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої освіти і науки України на 2004-2005 роки / Додаток до Наказу МОН України № 49 від 23.01.2004 р.
ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ЗАЛІКУ

1. Європейський вибір України – невід’ємна складова її подальшого розвитку.

2. Хронологія та коротка характеристика подій з налагодження співробітництва України і ЄС.

3. Адаптація законодавства України до законодавства ЄС – один із важливих інструментів створення в Україні нової правової системи та громадянського суспільства.

4. Науково-технічне співробітництво України та ЄС.

5. Входження освіти і науки України у європейське інформаційне та освітнє поле як вагомий чинник економічного, соціального, інтелектуального, інноваційно-технологічного та культурного розвитку.

6. Формування системи вищої освіти європейських країн.

7. Сучасні принципи побудови та завдання вищої освіти у розвинених країнах.

8. Доступ громадян до освіти. Заклади освіти.

9. Ступеневість освіти. Кваліфікації.

10. Організація навчання, академічний рік і екзамени.

11. Методи і засоби навчання. Навчання студентів-іноземців.

13. Євроінтеграція як соціально-економічний процес.

14. Чинники євроінтеграції вищої освіти.

15. Хронологія подій Болонського процесу. Залучення європейських держав у Болонський процес.

16. Основні документи Болонського процесу:



  • Спільна декларація про гармонізацію архітектури, європейської системи вищої освіти чотирьох міністрів, що презентують Великобританію, Німеччину, Італію і Францію (Сорбонна, 25 травня 1998 р.).

  • Зона європейської вищої освіти: Спільна заява європейських міністрів освіти (Болонья, 18-19 червня 1999 р.).

  • Формування майбутнього. Конференція європейських вищих навчаль-них закладів і освітніх організацій (Саламанка, Іспанія, 29-30 березня 2001 р.).

  • До зони європейської вищої освіти: Комюніке зустрічі європейських міністрів, відповідальних за вищу освіту (Прага, 18-19 травня 2001 р.)

  • Створення загальноєвропейського простору вищої освіти: Комюніке Конференції Міністрів, відповідальних за Вищу освіту (Берлін, 19-20 вересня 2003 р.).

  • Приєднання України до Болонської співдружності (Берген, 19-20 травня 2005 р.).

17. Гармонізація архітектури системи європейської вищої освіти як основне завдання Болонського процесу.

18. Визначальні властивості європейської вищої освіти: якість, конкуренто-спроможність ВНЗ Європи, взаємна довіра держав і ВНЗ, сумісність структури освіти та кваліфікацій на доступеневому і післяступеневому рівнях, мобільність студентів, привабливість освіти.

19. Основні завдання та принципи створення зони Європейської вищої освіти (шість цілей Болонського процесу): уведення двоциклового навчання; запровад-ження кредитної системи; формування системи контролю якості освіти; розши-рення мобільності студентів і викладачів; забезпечення працевлаштування випуск-ників та привабливості європейської системи освіти.

20. Подальші дії для досягнення шести цілей Болонського процесу.

21. Характерні особливості ЕСТS.

22. Базові елементи системи: інформація (стосовно навчальних програм і здобутків студентів), взаємна угода (між закладами-партнерами і студентом), використання кредитів ЕСТS (визначення навчального навантаження студентів).

23. Основні документи ЕСТS: інформаційний пакет, навчальний контракт, перелік оцінок дисциплін.

24. Загальні умови користування ЕСТS. Зобов’язання з боку навчального закладу.

25. Кредити ЕСТS: структура, призначення, зв’язок з академічним навантаженням студента (години занять).

26. Особливості призначення і присвоєння кредитів ЕСТS.

27. Координатори ЕСТS: університетський координатор, факультетський координатор.

28. Зміст та структура інформаційного пакету ВНЗ, факультету, навчальної дисципліни, змістового кредиту.

29. Структура курсу з присвоєння ступенів (структурно-логічна схема, навчальний план).

30. Опис предмета курсу. Опис дисципліни курсу.

31. Шкала оцінювання ЕСТS. Європейська система “полегшеної шкали оцінювання” навчальних досягнень студента.

32. Сумісність різних систем оцінювання зі шкалою ЕСТS.

33. Узгодження і поєднання національних компонентів вищої освіти різних країн із вимогами Болонського процесу щодо створення Зони європейської вищої освіти.

34. Тенденції розвитку вищої освіти України на сучасному етапі. Відмінність та подібність систем вищої освіти України і Європейських держав.

35. Передумови входження вищої освіти України до Болонського процесу.

36. Основні завдання для створення умов щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ III-IV р.а.

37. Основні заходи з підготовки та програма проведення педагогічного експерименту щодо запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ ІІІ-IV р.а.

38. Розроблення та експериментальна перевірка технології застосування елементів Європейської кредитно-трансферної та акумулюючої системи (ЕСТS) в системі вищої освіти України та створення сучасної системи управління якістю освітньої діяльності суб’єктів навчального процесу.

39. Організація навчального процесу у ВНЗ України в кредитно-модульній системі підготовки фахівців.

40. Поняття про кредитно-модульну систему організації навчального процесу як модель організації навчального процесу; заліковий кредит як одиницю виміру навчального навантаження; модуль як задокументовану завершену частину освітньо-професійної програми; змістовий модуль як систему поєднаних навчальних елементів, відповідних певному навчальному об’єктові.

41. Структура і вимоги до складання основних компонентів КМСОНП: інформаційний пакет; договір про навчання між студентом і вищим навчальним закладом; академічна довідка.

42. Формування та реалізація індивідуального навчального плану студента.

43. Контроль за індивідуальним навчальним планом студента.

44. Форми організації навчання в умовах КМСОНП.

45. Організаційно-методичне забезпечення КМСОНП.

46. Контроль успішності студента та шкала оцінювання навчальних досягнень студента.

47. Державна атестація студентів.

48. Нормування навчального навантаження студента і викладача.

49. Особливості переведення, відрахування, поновлення студентів та переривання їхнього навчання.

50. Стипендіальне забезпечення студентів.



СИСТЕМА ПОТОЧНОГО ТА ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ З НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

Оцінювання знань студентів здійснюється паралельно за національною (4-бальною) шкалою і за шкалою ECTS (100-бальною).

Така система контролю дозволяє здійснювати оцінювання більш гнучко, об’єктивно і сприяє систематичній та активній самостійній роботі студентів упродовж усього навчання, забезпечує змагальність між студентами в навчанні, стимулює виявлення і розвиток творчих здібностей студентів.

Система обов’язкова для використання в ході підготовки студентів за освітньо-кваліфікаційним рівнем Бакалавр, Спеціаліст, Магістр відповідно до навчальних планів.


Поточний контроль

3.1.1. З поточного контролю знань за семінарські заняття та самостійну роботу студент максимально може набрати 60 балів.

3.1.2. Кількість набраних за семінарські заняття та самостійну роботу балів визначається як результат множення семестрової середньої арифметичної оцінки з цих занять на 12 (ціну у балах однієї одиниці оцінки за національною шкалою).

3.1.3. Семестрова середня арифметична оцінка з семінарських занять та самостійної роботи обчислюється шляхом ділення суми кодів (5, 4, 3, 2) отриманих студентом протягом семестру оцінок (“відмінно”, “добре”, “задовільно”, „незадовільно”) на цих заняттях з урахуванням перездач на кількість отриманих оцінок.

Семестрова середня арифметична оцінка заокруглюється до десятих бала.

Студентові, який має невідпрацьовані незадовільні оцінки чи пропущені заняття, семестрова середня арифметична оцінка не виставляється до їх відпрацювання.

3.1.4. Оцінювання самостійної роботи за змістовий модуль здійснюється в рамках поточного контролю шляхом оцінювання за 4-бальною шкалою із занесенням до документів обліку успішності студентів.

3.1.5. Оцінка з поточного контролю виставляється одна за семестр після проведення останнього у ньому семінарського заняття.

3.1.6. Викладач, який проводить семінарські заняття, виставляє у визначений термін кількість набраних з поточного контролю балів і заносить їх у відповідні документи обліку успішності студентів.
Модульний контроль

3.2.1. В умовах кредитно-трансферної системи організації навчального процесу зміст навчальних дисциплін залежно від їх обсягу розподіляється в робочій програмі на змістові модулі.

3.2.2. Кожний змістовий модуль оцінюється у балах за шкалою ECTS. Ціна модуля залежить від обсягу навчального матеріалу і визначається робочою програмою. Максимально за усі змістові модулі протягом семестру студент може отримати 40 балів.

3.2.3. Модульний контроль здійснюється після проведення усіх форм організації начального процесу, передбачених робочою програмою навчальної дисципліни з урахуванням часу, необхідного для перездач, незалежно від того, чи читалися з них лекції і проводилися семінарські заняття.

3.2.4. Модульний контроль проводиться з використанням комп‘ютерної техніки, в письмовій формі або, як виняток, у письмово-усній формі.

3.2.5. Завдання для проведення модульного контролю можуть бути диференційованими за складністю, кількістю правильних відповідей та відповідною системою їх оцінювання.

3.2.6. Для проведення модульного контролю формуються варіанти контрольних завдань, які повинні бути рівнозначними за складністю. Структура завдань, система та критерії оцінювання результатів їх виконання визначаються робочою програмою навчальної дисципліни та доводяться до відома студентів на початку семестру.

3.2.7. До складання модулів допускаються студенти, які не мають незадовільних оцінок чи невідпрацьованих пропущених семінарських занять. Якщо модуль був прийнятий без фактичного відпрацювання незадовільних оцінок чи пропущених семінарських (практичних, лабораторних) занять або необґрунтовано був визнаний викладачем складеним, результати його складання анулюються деканом відповідного факультету.

3.2.8. Модульний контроль проводиться у визначених розкладом час і місці. Тривалість модульного контролю не повинна перевищувати дві академічні години. На один день для студентів академічної групи встановлюється модульний контроль лише з однієї навчальної дисципліни. Якщо запланована письмово-усна форма проведення модульного контролю, то усна компонента проводиться після перевірки письмових завдань.

Перевірка письмової компоненти здійснюється протягом 3-х робочих днів із внесенням результатів у документи обліку успішності студентів.

3.2.9. Контрольне завдання виконується кожним студентом індивідуально. Самостійність виконання студентом свого завдання та дотримання встановленого порядку проведення контрольного заходу контролюється викладачем. При виконанні контрольного завдання студент може користуватися лише дозволеними допоміжними матеріалами або засобами. Під час контрольного заходу студенту забороняється в будь-якій формі обмінюватися інформацією з іншими студентами, а також використовувати, розповсюджувати, збирати варіанти контрольних завдань. У разі порушення зазначеного порядку робота студента припиняється і йому виставляється 0 балів, незалежно від обсягу виконаного контрольного завдання.

3.2.10. Студенти, які з поважних причин не були допущені або не з‘явилися на складання модульного контролю, допускаються до складання модульного контролю в установленому порядку.

Студенти, які без поважних причин не були допущені або не з‘явилися на складання модульного контролю, за модульний контроль отримують 0 балів.

Кількість набраних за модульний контроль балів заноситься викладачем у документи обліку успішності студентів.

3.2.11. Перескладання модулів не допускається.

3.2.12. Студент має право ознайомитися з власними результатами модульного контролю після завершення його проведення на курсі.


Підсумковий семестровий контроль

3.3.1. Підсумковий семестровий контроль з навчальної дисципліни проводиться у формі заліку (диференційованого заліку) за обсягом навчального матеріалу, визначеним робочою програмою, і в терміни, встановлені розкладом.

3.3.2. Студент вважається допущеним до семестрового контролю з конкретної навчальної дисципліни (заліку), якщо він виконав усі види робіт, передбачені робочою програмою цієї навчальної дисципліни.

3.3.3. Семестрова оцінка з навчальної дисципліни, підсумковий семестровий контроль з якої проводиться у формі заліку, обчислюється шляхом додавання набраних студентом балів з поточного та модульного контролю (табл.3.1) за шкалою ЕСТS (табл.3.2).

Таблиця 3.1

Порядок обчислення балів,

набраних студентом з поточного, модульного та підсумкового семестрового контролю з навчальної дисципліни

Поточний контроль


МК-1

40

Максимум 60 балів за шкалою ECTS.

Одиниця оцінки за національною шкалою дорівнює “12”, (60:5=12)



Максимум 40 балів за шкалою ECTS

Таблиця 3.2

Співвідношення оцінок

національної шкали та шкали ECTS



Семестрова оцінка

За національною

шкалою


За шкалою ECTS

Кількість набраних балів

Оцінка

відмінно

90-100 балів

А

добре

85-89 балів

В

75-84 бали

С

задовільно

70-74 бали

D

60-69 балів

Е

незадовільно


35-59 балів

FX

з можливістю повторного складання



1-34 бали

F

з обов'язковим повторним курсом


3.3.4. Критерії оцінювання знань студентів під час вивчення навчальної дисциплін:

- оцінці «відмінно» відповідає теоретично правильна і вичерпна відповідь на поставлене питання, в якій студент показав всебічне системне знання програмного матеріалу; засвоєння основної та додаткової літератури; чітке володіння понятійним апаратом, вивчення якого передбачене програмою дисципліни; уміння використовувати знання для вирішення практичних задач; вміння аргументувати своє ставлення до дискусійних та неоднозначних проблем;

- оцінці «добре» відповідає теоретично правильна, але не вичерпна відповідь, в якій студент показав системне знання програмного матеріалу, однак допустив незначні помилки та неточності, а також показав достатній рівень знань з основного програмного матеріалу дисципліни "Вища освіта і Болонський процес";

- оцінці «задовільно» відповідає в цілому правильна відповідь на поставлене питання, але в якій студент не спромігся переконливо аргументувати свою відповідь, помилився у використанні понятійного апарату, показав недостатні знання рекомендованої літератури;

- оцінці «незадовільно» відповідає неправильна або неповна відповідь на запитання, в якій студент продемонстрував значні прогалини у знаннях з основного програмного матеріалу; ухилився від аргументувань; показав незадовільні знання понятійного апарату і спеціальної літератури чи взагалі нічого не відповів.

3.3.5. Результат заліку (диференційованого заліку) фіксує викладач, який веде семінарські (практичні, лабораторні) заняття.

3.3.6. Семестрова оцінка виставляється у відомості обліку успішності та індивідуальному навчальному плані студента.



Вища освіта України і Болонський процес: Робоча програма з навчальної дисципліни для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня Магістр з напряму підготовки 0601 Право. Спеціальність 8. 060101 Правознавство / [уклад. Вавринчук М.П.]. – Хмельницький: Хмельницький університет управління та права, 2010. – 29 с.
Вавринчук Микола Пророкович

Підписано до друку __________ р. Формат А5. Папір друкарський. Друк різографічний. Умовн.друк.арк. ___ Обл.-вид.арк. ___.

Тираж ____ прим. Зам. № ____

Видруковано в Хмельницькому університеті управління та права

Комп’ютерний набір: Вавринчук М.П.

Відповідальний за випуск: Степанюк О.В.

___________________________________________
29013, м. Хмельницький, вул. Театральна, 8

Редакційно-видавничий відділ університету





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка