Робоча програма токсикологічна хімія 12020101 «Фармація» Факультети: фармацевтичний, підготовки іноземних громадян



Сторінка8/8
Дата конвертації16.04.2016
Розмір1.18 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

НЕОБХІДНІ ДЛЯ ВИВЧЕННЯ ТЕМИ

Забезпечуючі


дисципліни

Знати

Вміти

Неорганічна хімія

Фізико-хімічні властивості неорганічних сполук


Визначати неорганічну сполуку після ізолювання з біологічного матеріалу

Аналітична хімія

Методи якісного та кількісного визначення речовин


Якісно та кількісно визначати отруйні речовини

Фармацевтична хімія

Класифікацію хіміко-фармацевтичних препаратів, фізичні, хімічні властивості та контроль якості їх.


Якісно та кількісно визначати фармацевтичні препарати при судово-хімічних дослідженнях


ОСНОВНІ ПИТАННЯ ТЕМИ

1. Які речовини ізолюються з різних об’єктів настоюванням водою.

2. Яка методика ізолювання мінеральних кислот, лугів та солей з біологічного матеріалу?

3. Що і як визначають в діалізатах для доказу присутності мінеральних кислот?

4. Провести відгонку сульфатної кислоти із діалізату.Привести хімізм.

5. Виявити сульфатної кислоти у дистиляті.

6. . Провести відгонку нітратної кислоти із діалізатів.

7. Виявити нітратну кислоту у дистиляті.

8. Визначити хлоридну кислоту в діалізаті.

9. . Виявити їдкі луги у дистиляті.

10. Виявити Натрій та Калій у діалізатах.

11. Дослідити водні витяжки на присутність аміаку.

12. Дослідити нітрити у діалізаті.

МАТЕРІАЛИ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

1.Назвіть методи ізолювання мінеральних кислот, лугів та солей.

2.Проведіть очистку отриманих настоїв.Обгрунтуйте метод очистки.

3.Назвіть методи якісного визначення азотної, сірчаної і хлористоводневої кислот.

4.Назвіть якісні реакції на луги та солі.

5.Проведіть кількісне визначення мінеральних отрут.

6.Дайте судово-хімічну оцінку отриманих результатів.

ЛІТЕРАТУРА

1. Крамаренко В.Ф. Токсикологическая химия. К., "Вища школа", 1989.

2. Крамаренко В.Ф. Химико-токсикологический анализ (практикум). К:, "Вища школа", 1982.

3. Крамаренко В.Ф., Туркевич Б.М. Анализ ядохимикатов. М., "Хи­мия", 1975.

4. Лужников Е.А., Костомарова В.Л. Острьые отравления. М., "Медицина", 1989.

5.Альберт А. Избирательная токсичность. М.: Мир, 1989, т. 1,2.

6.Байерман К. Определение следовнх количеств органических веществ. М.: Мир, 1987, 462 с.

7.Под ред. Бережного Р.В. с соавт. Руководство по судебно-медицинской экспертизе отравлений. М., "Медицина", 1981.

8.Голиков С.Н., Саноцкий И.В., Тиунов Л.А. Общие механизмы токсического действия. М.: "Медицина", 1986, 280 с,

9.Под ред. Громова А.П. и Капустина А.В. Судебно-медицинское исследование трупа. М., "Медицина", 1991, 318 с.

10.Егоров А.М., Осипов А.П., Дзантиев Б.Б., Гаврилов Е.М. Теория и практика иммуноферментного анализа. М.: Высшая школа, 1991, 288 с.

11.Ефимов Л.К., Бора В.М. Лекарственные отравления у детей. Київ, Здоров'я, 1995, 384 с.

12.Крылова А.Н. Исследование биологического материала на "металлические" яды дробным методом. "Медицина", 1975.

13.Лакин К.М., Крылов Ю.Ф. Биотрансформация лекарственных веществ. М., "Медицина", 1981.

14.Лужников Е.А. Клиническая токсикология., "Медицина", 1994, 256с.

15.Могош Г. Острые отравления. Пер. с румынского, Бухарест, медицинское издательство, 1984.

16.Парк Д. Биохимия чужеродных соединений. Пер. с англ., М., "Медицина", 1977.

17.Столяров Б.В., Савинов И.М., Витенберг А.Г. Руководство к практическим работам по газовой хроматографии. Л., "Химия", 1988.

18.Швайкова М.Д. Токсикологическая химия. М.: "Медицина", 1975, 376с.
2.3.3.ТЕМИ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАНЯТЬ ТА ЇХ ФОРМИ

п/п

Теми індивідуальних завдань

Форми завдання

1.

Участь у збиранні та обробці матеріалу до науково-дослідних тем, що виконуюься на кафедрі

НДРС

2.

Підготовка тез доповідей та статей на конференції

НДРС

3.

Розробка та виготовлення наочних засобів для забезпечення навчального процесу

Таблиці, стенди

4.

Актуальні проблеми наркоманії та токсикоманії.

Реферат

5.

Хіміко-токсикологічний аналіз алкалоїдів опію в крові та сечі (морфіну, кодеїну, омнопону, наркотину).

Реферат

6.

Хіміко-токсикологічний аналіз похідних каннабіноїдів. Встановлення факту куріння гашишу. Визначення каннабіноїдів в змивах з поверхні пальців рук та в слині курця гашишу.

Реферат

7.

Хіміко-токсикологічний аналіз 1,4-бенздіазепіну в крові та сечі (хлордіазепоксиду, діазепаму, оксазепаму, нітразепаму, феназепаму).

Реферат

8.

Хіміко-токсикологічний аналіз похідних фенотіазину (аміназину, дипразину, динезину, промазину, левомепромазину, мажептилу, мепазилу, трифтазину, етаперазину, френолону).

Реферат

9.

Хіміко-токсикологічний аналіз похідних барбітурової кислоти в крові та сечі (барбіталу, фенобарбіталу, барбамілу, етаміналу натрію, бутобарбіталу)

Реферат

10.

Серцеві глікозиди.Методи визначення серцевих глікозидів.

Реферат


Перелік питань для підсумкового контролю Модуля 1

1.Токсикологічна хімія її зміст, завдання та основні розділи.

2.Основи токсикологічної хімії та хіміко-токсикологічного аналізу.

3.Судова хімія та судово-токсикологічний аналіз.

4.Галузі використання методів хіміко-токсикологічного аналізу. 5.Використання хіміко-токсикологічного аналізу у теоретичній токсикології, клінічній токсикології, профілактичній токсикології та у судовій токсикології.

6.Хіміко-токсикологічний та судово-токсикологічний аналізи у діагностиці гострих отруєнь

7.Взаємозв'язок токсикологічної хімії з токсикологією та іншими медичними, біологічними, фармацевтичними і фундаментальними дисциплінами.

8.Визначення понять "отруєння" і "отрута".

9.Загальні принципи класифікації отрут: за хімічною будовою, метою застосування, за ступенем токсичності (гігієнічна), видом токсичної дії (токсикологічна), вибірковою токсичністю, за способами виділення з об'єктів біологічного походження.

10.Класифікація отрут у токсикологічній хімії.

11.Токсикокінетика. Шляхи проникнення отрут в організм, всмоктування і розподіл в органах, виведення з організму, кумуляція. Вплив природи, концентрації та шляхів всмоктування отрути на динаміку росту її концентрації в крові і розподілу в органах.

12.Основні закономірності поведінки отруйних речовин в організмі. Метаболізм (біотрансформація) отрут. Перша і друга фази метаболізму. Летальний синтез.

13.Законодавчі акти та організація судово-медичної експертизи в Україні

14.Порядок виконання і документація судово-токсикологічних (хіміко-токсикологічних) експертиз.

15.Особливості хіміко-токсикологічного та судово-токсикологічного аналізу. Загальний та скерований (цілеспрямований) хіміко-токсикологічний аналіз.

16.Об'єкти хіміко-токсикологічних та судово-токсикологічних досліджень їх характеристика, засоби консервування. Правила відбору, направлення і прийому об'єктів на судово-токсикологічне дослідження та зберігання проб. 17. Роль попередніх випробувань (скринінґових досліджень) у складанні плану хіміко-токсикологічного аналізу.

18.Група отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу шляхом настоювання з водою: неорганічні кислоти - хлоридна, нітратна, сульфатна.

19. Група отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу шляхом настоювання з водою:луги - (гідроксиди натрію, калію, кальцію, амонію), солі нітратної та нітритної кислот (нітрати, нітрити)

20.Загальна і токсикологічна характеристика групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу методом дистиляції (леткі речовини): синильна кислота та ціаніди.

21.Загальна і токсикологічна характеристика групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу методом дистиляції: алкілгалогеніди (хлороформ, 1,2-дихлретан, тетрахлорметан, хлоралгідрат, трихлоретилен) , 22.Загальна і токсикологічна характеристика групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу методом дистиляції: аліфатичні одноатомні спирти (метиловий, етиловий, в т.ч. «сивушні» олії: пропіловий, ізопропіловий, бутиловий, ізобутиловий, аміловий та ізоаміловий спирти), багатоатомні спирти (етиленгліколь).

23.Загальна і токсикологічна характеристика групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу методом дистиляції: альдегіди (формальдегіди, ацетальдегід), кетони (ацетон), одноатомні феноли (фенол, крезол), карбонові кислоти (оцтова чи ацетатна).

24.Засоби детоксикації організму при отруєнні леткими речовинами.

25.Методи виділення летких речовин з об'єктів біологічного походження, харчових продуктів та об'єктів зовнішнього середовища: дистиляція з водяною парою, сухоповітряна відгонка.

26. Теоретичне обґрунтування методів, вибір методу і умов дистиляції залежно від об'єкта і фізико-хімічних властивостей досліджуваної речовини.

27.Принципова схема дослідження біологічних об’єктів на леткі речовини при загальному та цілеспрямованому аналізі.

28.Застосування ГРХ для аналізу летких речовин. Теоретичні основи газохроматографічного аналізу. Характеристика систем і вузлів газового хроматографа.

29. ГРХ для аналізу летких речовин. Основні прийоми якісного аналізу. Параметри якісного газохроматографічного аналізу.

30.Завдання та методи кількісного газохроматографічного аналізу. Параметри хроматографічного піка для кількісного визначення у ГРХ. 31.Застосування ГРХ для аналізу спиртів та «сивушних» олій. Значення відносного коефіцієнту етанолу в сечі і крові для діагностики отруєння алкоголем.

32.Група отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу методом мінералізації (метали).Загальна характеристика, застосування і токсичність сполук металів.

33.Методи виділення металів із об’єктів дослідження. Характеристика методів мінералізації. Способи денітрації мінералізату.

34.Характеристика металів, які можуть міститися в мінералізаті у вигляді осадів. Відділення осаду свинцю сульфату від барію сульфату. Реакції виявлення катіонів свинцю та барію у мінералізаті.

35.Метод «дробного» дослідження металів у мінералізаті (за О.М. Криловою).. Характеристика реагентів, які використовуються для маскування іонів, виділення, виявлення та кількісного визначення металів.

36.Вимоги до чутливості реакцій при дослідженні металів у мінералізаті. Особливості та методи кількісного визначення металів в об’єктах біологічного походження. Результати кількісного визначення металів та їх значення для судово-хімічної оцінки результатів дослідження.

37.Судово-медична оцінка результатів судово-токсикологічного дослідження з урахуванням природного вмісту металів в організмі.

38.Токсикологічна характеристика сполук ртуті (меркурію), Виділення ртуті із об’єктів дослідження біологічного походження. Суть методу деструкції. Виявлення та кількісне визначення ртуті в деструктаті.

39. Антидоти, які використовуються при отруєннях металами.


Перелік питань для підсумкового контролю Модуля 2

1.Лікарські речовини. Фізико-хімічні властивості, дія на організм отруйних і сильнодіючих речовин органічної природи. Лікарська залежність. Наркоманії і токсикоманії та їх профілактика.

2.Методи природної та штучної детоксикації організму при гострих отруєннях. Антидотна терапія.

3.Сучасні загальні (класичні) та окремі методи виділення лікарських речовини та отрут природного походження. Характеристика та порівняльна оцінка загальних методів Стаса-Отто, Васильєвої.

4.Окремі (спеціальні) методи виділення барбітуратів (метод Валова, Попової), алкалоїдів (метод Крамаренка),похідних 1,4-бензодіазепіну (метод Ізотова), похідних фенотіазину (метод Саломатіна).

5.Вплив різних факторів на ефективність виділення досліджуваних речовин з біологічного матеріалу (природа розчинника, рН розчину, природа кислоти і електроліту, способи осадження білків, природа екстрагента тощо).

6.Методи очищення витяжок та відокремлення токсичних речовин від супутніх ендогенних домішок білкового та ліпідного характеру, барвних речовин тощо (ТШХ, гель-хроматографія, висолювання, електрофорез, екстракція, сублімація, діаліз та електродіаліз

7.Способи концентрування досліджуваних речовин з витяжок: екстракція органічними розчинниками, адсорбція, упарювання тощо.

8.Екстракція речовин органічними розчинниками з водних середовищ, залежність її ефективності від різних факторів. (рН, коефіцієнт розподілу тощо).

9.Методи аналізу лікарських отрут природного походження: похідні тропану (алкалоїди беладони і дурману, атропін, скополамін, кокаїн);

10.Методи аналізу лікарських отрут природного походження: похідні ксантину (кофеїн – алкалоїд кофейного дерево, чаю, падуба, гуарани, коли; теобромін – алкалоїд какао, коли, падуба; теофілін – алкалоїд какао, камелії, падуба) .

11.Методи аналізу лікарських отрут природного походження: похідні ізохіноліну (алкалоїди маку снодійного – опіати):похідні тетрагідроізохіноліну (наркотин, нарцеїн);похідні бензилізохіноліну (папаверин);похідні фенантренізохіноліну (морфін, кодеїн, тебаїн);

12.Методи аналізу лікарських отрут природного походження: похідні піридину та піперидину (анабазин, нікотин, ареколін, коніїн, лобелін, пахікарпін);ациклічні алкалоїди (ефедрин, псевдоефедрин) та продукти їх окислення – ефедрон і норефедрон).

13.Методи аналізу лікарських отрут :похідні хіноліну (алкалоїди хінного дерева, хінін, хінідин; хінозол, хініофон);

14.Методи аналізу лікарських отрут :похідні індолу (стрихнін і бруцин – алкалоїди насіння чілібухи; резерпін – алкалоїд рослин роду раувольфії; фізостигмін – алкалоїд бобів рослини фізостигми

15.Методи аналізу лікарських отрут похідних барбітурової кислоти (барбітал, фенобарбітал, бензонал, барбаміл, етамінал натрію);

16.Методи аналізу лікарських отрут похідних саліцилової кислоти (натрію саліцилат, ацетилсаліцилова кислота, метилсаліцилат, фенілсаліцилат, саліциламід, оксафенамід, натрію пара-аміносаліцилат, бепаск);

17.Методи аналізу лікарських отрут похідних піразолону (анальгін, антипірин, амідопірин, бутадіон).

18.Методи аналізу лікарських отрут похідних 1,4-бензодіазепіну (хлордіазепоксид, діазепам, оксазепам, мезапам, феназепам, нітразепам, клоназепам);

19.Методи аналізу лікарських отрут похідних фенотіазину (аміназин, дипразин, етмозин, левомепромазин, тіоридазин);

20.Методи аналізу лікарських отрут похідних п-амінобензойної кислоти (новокаїн, новокаїнамід);

21.Методи аналізу лікарських отрут опіоїдів:



  • напівсинтетичні (етилморфін, героїн, гідрокодон, оксикодон, леворфанол тощо);

  • синтетичні (метадон, фентаніл, промедол, фенциклідин, кетамін, декстрометорфан, пентазоцин, трамадол тощо).

22.Хіміко-токсикологічний аналіз «кислої» хлороформної витяжки (хлороформного екстракту) на речовини кислого, нейтрального і слабоосновного характеру.

23.Хіміко-токсикологічний аналіз «лужної» хлороформної витяжки (хлороформного екстракту) на лікарські речовини основного характеру.

24.Хімічні методи дослідження. Типи реакцій: кольорові (барвні), осадові та мікрокристалоскопічні реакції, особливості їх виконання. Чутливість і специфічність реакцій.

25Фізико-хімічні методи дослідження лікарських речовин та природних отрут: хроматографія в тонких шарах сорбенту (ТШХ), високоефективна рідинна (ВЕРХ) і газорідинна хроматографія (ГРХ). ТШХ-скринінґ як попередній етап ідентифікації при ненаправленому хіміко-токсикологічному аналізі.

26.Групові проявники в ТШХ. Встановлення групової та індивідуальної придатності лікарських речовин, екстрагованих з біологічних рідин за допомогою ТШХ-скринінґу.

27.ТШХ-скринінґ саліцилатів, барбітуратів, похідних піразолону, похідних ксантину,

30.ТШХ-скринінґ опіатів, похідних фенотіазину, похідних 1,4-бензодіазепіну, похідних тропану, похідних хіноліну.

28.Фотометричні методи: спектрофотометрія у видимій, УФ- та ІЧ-ділянках спектра, фотоелектроколориметрія, флуориметрія, хромато-мас-спектрометрія.

29.Використання імунохімічних методів (радіоімунного та імуноферментного) для виявлення та визначення отруйних речовин у біологічних рідинах. Класифікація імунохімічних методів аналізу.

31.Фармакологічні дослідження.(атропін, стрихнін, нікотин).

32.Методи кількісного визначення лікарських речовин, виділених з біологічного матеріалу. Фотометричні: фотоелектроколориметрія (екстракційна фотометрія), УФ-спектрофотометрія (пряма, диференційна на прикладі барбітуратів).

33.Екстракційно-фотометричне визначення лікарських речовин основного характеру за реакцією з кислотними барвниками (на прикладі сульфофталеїнових барвників)

34.Хроматографічні методи кількісного визначення отрут: ВЕРХ, ГРХ, ТШХ (денситометрія, планіметрія). Порівняльна оцінка методів за чутливістю. Вплив різних факторів.Вимоги до ступеня очищення біологічних екстрактів, що підлягають кількісному аналізу.

35.Характеристика та аналіз отрут природного походження. Рослинні отрути (фітотоксини) - рицин, дитилін, нікотин, стрихнін, скополамін тощо. Отрути тваринного походження (зоотоксини) - тетродотоксин. Отрути шляпкових грибів та їх класифікації. Механізми токсичної дії та клінічна симптоматика отруєння при вживанні отруйних грибів (бліда поганка, червоний мухомор, несправжні опеньки, несправжні сморчки) та умовно їстівних грибів (сморчки, строчки, свинушки, вовнянки, сироїжки).

36.Методи виділення із об’єктів дослідження та хіміко-токсикологічного аналізу отрут шляпкових грибів. Діагностика, невідкладна допомога, антидотна та симптоматична терапія при отруєннях грибами.

37.Завдання лабораторного експрес-аналізу гострих отруєнь. Особливості експрес-аналізу біологічних рідин при гострих отруєннях: направленість аналізу, вимоги щодо чутливості та специфічності аналітичних методів, що використовуються в ході аналізу.

38.Експрес-аналіз гострих інтоксикацій барбітуратами. Попередні проби для лабораторної експрес – діагностики гострих отруєнь. Методики виділення похідних барбітурової кислоти та їх метаболітів із крові, сечі та інших біологічних об’єктів.

39.Методи виявлення барбітуратів та їх метаболітів при експрес – діагностиці гострих отруєнь за допомогою хімічних реакцій, методу хроматографії в тонкому шарі сорбенту.

40.Вплив кето-енольної та лактам-лактимної таутомерії на УФ-спектрофотометричний аналіз барбітуратів.

41.Експрес-аналіз гострих інтоксикацій похідними 1,4–бензодіазепіну.. Напрямки метаболізму похідних 1,4-бензодіазепіну. Методики виділення та виявлення похідних 1,4–бензодіазепіну та їх метаболітів із крові та сечі.

42.Експрес-аналіз гострих інтоксикацій похідними фенотіазину. Напрямки метаболізму похідних фенотіазину. Попередні проби для виявлення похідних фенотіазину у крові та сечі при гострих отруєннях.

43.Методики виділення похідних фенотіазину та їх метаболітів із крові та сечі. Виявлення похідних фенотіазину та їх метаболітів за допомогою кольорових реакцій, методу хроматографії в тонкому шарі сорбенту та методу УФ-спектрофотометрії. Кількісне визначення похідних фенотіазину. Інтерпретація та оцінка результатів аналізу.

44.Експрес-аналіз гострих інтоксикацій опіатами (морфін, кодеїн, тебаїн, папаверин, наркотин, етилморфін, героїн). Метаболізм алкалоїдів опію та опіоїдів. Попередні проби для виявлення алкалоїдів опію та їх синтетичних аналогів в біологічних рідинах організму. Виділення алкалоїдів опію та опіоїдів із крові та сечі.

45.Виявлення опіатів та їх синтетичних аналогів за допомогою хімічних реакцій, методу хроматографії в тонкому шарі сорбенту, УФ-спектрофотометрії, імуноферментного методу аналізу, методів газорідинної хроматографії та високоефективної рідинної хроматографії. Кількісне визначення опіатів та опіоїдів у витяжках.

46.Експрес-аналіз гострих інтоксикацій похідними канабіноїдами. Характеристика та хімічний склад канабіноїдів (марихуани, гашишу та гашишної оліїХарактеристика об'єктів дослідження при отруєнні канабіноїдами. Дослідження слини і шкіри рук на наявність канабіноїдів. Попередні проби для виявлення канабіноїдів в біологічних рідинах організму. Виявлення канабіноїдів за допомогою хімічних методів, методу хроматографії в тонкому шарі сорбенту та методу газорідинної хроматографії.


Перелік питань для підсумкового контролю Модуля 3

1.Пестициди: застосування, вплив на навколишнє середовище, тварин та людей. Екологічні наслідки застосування пестицидів. Проблема залишкових кількостей пестицидів. Шляхи та засоби профілактики отруєнь пестицидами.

2.Види пестицидів. Групи (покоління) пестицидів. Класифікації пестицидів за напрямком застосування, токсичністю, формою використання, хімічною будовою. Класифікація інсектицидів.

3.Токсикологічне значення хлорвмісних пестицидів: хлорорганічних пестицидів (ХОП) та похідних хлорвмісних карбонових кислот. Методи виділення із об’єктів дослідження та методи хіміко-токсикологічного аналізу хлорвмісних пестицидів (ГХЦГ, гептахлор, ДДТ, метоксихлор, кельтан, пертан, 2,4-Д, 2,4,5-Т тощо

4.Характеристика фосфорорганічних пестицидів (ФОП): хлорофосу, дихлофосу, метафосу, карбофосу, фосфаміду. Об'єкти хіміко-токсикологічного аналізу на ФОС. Методи виділення ФОС Антидотна терапія при отруєннях ФОС.

5.Ензимні методи аналізу ФОС у витяжках з біологічного матеріалу.

6.Хімічні методи аналізу ФОС у витяжках з біологічного матеріалу. 7.Виявлення та ідентифікація ФОС у витяжках з біологічного матеріалу методами ТШХ, ГРХ та ВЕРХ.

8.Методи кількісного визначення ФОС (фотоколориметричний, фотометричний за фосфором, планіметричний, ензимний, метод ГРХ) та їх порівняльна оцінка.

9.Загальна та токсикологічна характеристика, токсикологічне значення, пестицидів похідних карбамінової кислоти ( карбарил).Методи виділення із об’єктів дослідження та методи хіміко-токсикологічного аналізу. Діагностика гострих отруєнь та надання медичної допомоги.

10.Токсикологічна характеристика та методи хіміко-токсикологічного аналізу синтетичних піретроїдів - пестицидів похідних циклопропанкарбонової кислоти (алетрин, ресметрин, тетраметри, фенотрин, перметрин, циперметрин, дельтаметрин, цигалотрин тощо). Діагностика гострих отруєнь та надання медичної допомоги.

11.Токсикологічна характеристика та методи хіміко-токсикологічного аналізу пестицидів – органічних сполук ртуті.

12.Ртутьорганічні пестициди (етилмеркурфосфат, етилмеркурхлорид). Методи виділення із біологічних об'єктів. Методи виявлення і визначення за нативною формою і за ртуттю (II). Оцінка результатів аналізу.

13.Група отруйних речовин, що потребують особливих методів виділення (фториди, кремнійфториди, бром, йод.Методи виділення сполук фтору, брому, йоду. Методи виявлення та кількісного визначення фторидів, бромідів, йодидів.

14.Група отруйних речовин, що визначаються безпосередньо в біологічному матеріалі — чадний газ (CO, карбон(ІІ) оксид, оксид карбону(ІІ) чи монооксид карбону). Гострі отруєння і класифікація отруєнь чадним газом за ступенем тяжкості. Виявлення карбоксигемоглобіну та карбоксиміоглобіну хімічними, спектроскопічними та спектрофотометричними методами. Кількісне визначення карбоксигемоглобіну та карбоксиміоглобіну спектрофотометричним та спектроскопічним методами. Методи природної та штучної детоксикації організму при гострих отруєннях чадним газом.




3.МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

  1. Біологічні субстанції, лікарські, сильнодіючі та отруйні засоби.

  2. Реактиви.

  3. Хімічний посуд.

  4. Комплект устаткування для тонкошарової, паперової, йонообмінної хроматографії.

  5. Ваги.

  6. Вимірювальна аппаратура.

  7. Комп'ютерна техніка.
1   2   3   4   5   6   7   8


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка