Робоча програма токсикологічна хімія 12020101 «Фармація» Факультети: фармацевтичний, підготовки іноземних громадян



Сторінка3/8
Дата конвертації16.04.2016
Розмір1.18 Mb.
1   2   3   4   5   6   7   8

Крамаренко В.Ф. Токсикологічна хімія. – К.: Вища школа, 1995. – 424 с.


  • Крамаренко В.Ф. Токсикологическая химия. – К.: Вища школа, 1989. – 448 с.

  • Ніженковська І.В., Вельчинська О.В., Кучер М.М. Токсикологічна хімія. – К.: Вища школа, 2011. – 406 с.

  • Токсикологическая химия: Учебник для вузов / Т.В. Плетенева, Е.М. Саломатин, А.В. Сыроежкин и др. – М.: ТЭОТАР-Медиа, 2005. – 512 с.

  • Вергейчик Т.Х. Токсикологическая химия - М.: МЕДпресс-информ, 2009 - 400 с.

  • Військова токсикологія, радіологія та медичний захист: Підручник / За ред. Ю.М.Скалецького, І.Р. Мисули - Тернопіль: Укрмедкнига. - 2003 р. – 362 с.

  • Болотов В.В., Стадніченко Е.І., Бондар В.С. Посібник до практичних занять з токсикологічної хімії. – Х.: Основа, 1997. – 169 с.

  • Веселовская Н.В., Коваленко А.Е. и др. Наркотики: свойства, действие, фармакокинетика, метаболизм. М.: Триада-Х, 2000. - 204 с.

  • Галькевич І.Й, Кучер М.М., Туркевич О.Д. Токсикологічна хімія. Методичні вказівки до лабораторних занять та контрольних робіт. – Львів: ЛНМУ, 2006. – 128 с.

  • Загальна характеристика токсичних речовин, діагностика і лікування за гострих отруєнь. / Панасенко О.І., Каплаушенко А.Г., Самура Б.А. та ін. – Запоріжжя: Карат, 2011. – 432 с.

  • Конспект лекций по токсикологической химии. / Кириленко Т.Е., Кривда Г.Ф., Осминкина Л.Н. - Одесса: Астропринт, 2007. – 272 с.

  • Крамаренко В.Ф. Туркевич Б.М. Анализ ядохимикатов. – М.:Химия, 1978. – 264 с.

  • Крамаренко В.Ф. Химико-токсикологический анализ. Практикум. - К: Вища школа, 1982. - 272 с.

  • Токсикологічна хімія в схемах і таблицях: Навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В.С. Бондар, С.А. Карпушина, О.Г. Погосян та ін. – Х.: Вид-во НФаУ; Золоті сторінки, 2005.– 128 с.

  • Токсикологічна хімія: Конспект лекцій / В.С. Бондар, О.О. Маміна, С.А. Карпушина та ін. – Х.: Вид-во НФаУ, Золоті сторінки, 2002. – 160 с.

  • Химико-токсикологический анализ веществ, вызывающих одурманивание: Методические указания. –М.: МЗ СССР, 1989.–104 с.


    1.4.2. ДОДАТКОВА:


    1. Афанасьев В. В. Неотложная токсикология. – М.: ГЭОТАР-Медиа, 2010. - 384 с.

    2. Белоусов Ю.Б., Гуревич К.Г. Клиническая фармакокинетика. Практика дозирования лекарств. – М.: Литтерра, 2005. – 288 с.

    3. Богоявленский В. Ф., Богоявленский И. Ф. Острые отравления. - СПб.: Гиппократ, 1999. —160 с.

    4. Вишневский М. В. Несъедобные, ядовитые и галлюциногенные грибы. Справочник-атлас. – М.: «Формика-С», 2001. — 192 с.

    5. Высокоэффективная газовая хроматография: Пер. с англ./ Под ред. К. Хайвера. - М: Мир, 1993. - 288 с.

    6. Гадаскина И.Д., Гадаскина Н.Д., Филов В.А. Определение промышленных неорганических ядов в организме.- Л.: Медицина,1975. – 288 с.

    7. Гадаскина И.Д., Филов В.А. Определение промышленных органических ядов в организме.- Л.: Медицина,1971. – 304 с.

    8. Голиков С.Н., Саноцкий И.В., Тиунов Л.А. Общие механизмы токсического действия. – М.: Медицина, 1986. – 280 с.

    9. Егоров А.М., Осипов А.П., Дзантиев Б.Б., Гаврилов Е.М. Теория й практика иммуноферментного анализа. – М.: Высшая школа, 1991. – 288 с.

    10. Еремин С.К., Изотов Б.Н., Веселовская Н.В. Анализ наркотических средств. – М.: «Мысль», 1993. – 272 с.

    11. Клиническая токсикология детей и подростков. Часть 1. / Под ред. Марковой И.В., Афанасьева В.В., Цыбулькиной Э.К., Неженцевой М.В. - СПб.: Интермедика, 1998. - 304 с.

    12. Клиническая токсикология детей и подростков. Часть 2. / Под ред. Марковой И.В., Афанасьева В.В., Цыбулькиной Э.К. - СПб.: Интермедика, 1999. - 400 с.

    13. Клисенко М.А. Александрова Л.Г. Определение остаточных количеств пестицидов.-К. Здоров’я, 1983.- 248 с.

    14. Коренман И.М. Экстракция в анализе органических веществ.- М. :Химия. 1977.- 200 с.

    15. Кородецкий А.В. Мухомор-целитель и другие ядовитые лекари. - СПб.: Питер, 2005. – 128 с.

    16. Крылова А.Н. Исследование биологического материала на "металлические" яды дробным методом. – М.: Медицина, 1975. – 100 с.

    17. Кучер М.М., Галькевич І.Й. Газорідинна хроматографія в аналізі ліків та отрут. Том 1. Теоретичні основи методу. – Львів: ЛНМУ, 2011. - 236 с.

    18. Лакин К. М., Крылов Ю.Ф. Биотрансформация лекарственных веществ. - М.: Медицина, 1981. - 344 с.

    19. Лудевиг Р., Лос К. Острые отравления.- М.: Медицина, 1983.- 560 с.

    20. Лужников Е.А. Клиническая токсикология. – М.: “Медицина”, 2000. – 416 с.

    21. Лужников Е.А., Гольдфарб Ю.С. Физиогемотерапия острых отравлений.-М.: Медпрактика. 2002.-200 с.

    22. Лужников Е.А., Костомарова Л.Г. Острые отравления. Руководство для врачей. – М.: Медицина, 2000. – 444 с.

    23. Лужников Е.А., Суходолова Г.Н. Острые отравления у взрослых и детей — М.: Эксмо, 2009. — 560 с.

    24. Машковский М.Д. Лекарственные средства. – М.: Новая волна, – 2001. - Т.1, 540 с., - Т.2, 608 с.

    25. Мельников Н.Н. Методы анализа пестицидов . – М. Химия, 1967.- 558 с.

    26. Методические указания о определении метафоса, метилнитрофоса и метилэтилтиофоса в трупном материале.-М.: МЗ СССР, 1978.

    27. Методические указания о применении энзимного экспозиционно-колориметрического способа обнаружения в трупном материале фосфороорганических соединений.-М., 1977.

    28. Методические указания о судебно-химическом исследовании биологического материала на наличие фосфамида (рогора)- М.: МЗ СССР.

    29. Методические указания о судебно-химическом определении карбофоса в биологическом материале.-М.: МЗ СССР, 1979.

    30. Методы определения микроколичеств пестицидов в продуктах питания, кормах и внешней среде: Справочник. – Т.1 / М.А. Клисенко А.А. Калинина, К.Ф. Новиков и др. – М.: Колос, 1992. – 567 с.

    31. Методы определения микроколичеств пестицидов в продуктах питания, кормах и внешнейсреде: Справочник. – Т.2 / М.А. Клисенко А.А. Калинина, К.Ф. Новиков и др. – М.: Агропромиздат, 1992. – 416 с.

    32. Могош Г. Острые отравления. - Бухарест: Мед. изд-во, 1984.- 580 с.

    33. Неотложная клиническая токсикология: руководство для врачей. / Под ред. Е. А. Лужникова. - М.: ИД "Медпрактика-М", 2007. - 608 с.

    34. Общая токсикология. / Под ред. Б. А. Курляндского, В. А. Филова. - М.: Медицина, 2002. - 608 с.

    35. Орлов Б.Н., Гелашвили Д.Б., Ибрагимов А.К. Ядовитые животные и растения СССР . —М.: Высшая школа, 1990. —272 с.

    36. Острые отравления этанолом и его сурогатами. / Под ред. Ю. Ю. Бонитенко — СПб.: «ЭЛБИ-СПб», 2005. - 224 с.

    37. Пестициды и регуляторы роста растений: Справ. Изд. / Н.Н. Мельников, К.В. Новоксилов, С.Р. Белан. – М.: Химия, 1995. – 576 с.

    38. Полюдек-Фабини Р., Бейрих Т. Органический анализ. – Л.: Химия, 1981. – 624 с.

    39. Потапов А.В. Берегись ядовитых животных. Первая помощь, профилактика. - СПб: Нева, 2004. – 96 с.

    40. Руководство по судебно-медицинской экспертизе / Под ред. Р.В. Бережного.- М.- Медицина, 1980.-416 с.

    41. Сапрыкин, Л.В. Высокоэффективная жидкостная хроматография / Под ред. В.В Болотова; кол. авт. НФаУ.- Х.: Оригинал, 2007.- 226 с.

    42. Симонов Е.А., Изотов Б.Н., Фесенко А.В. Наркотики: методы анализа на коже, в ее придатках и выделениях. – М.: «Анахарсис», 2000. – 130 с.

    43. Современные проблемы допинг-контроля в спорте. М.:ВНИИФК, 1985. – 232 с.

    44. Справочник по клинической фармакологии и фармакотерапии // Под ред. Чекмана И.С., Пелещука А.П., Пятака С.А. – Киев. – 1988.– 736 с.

    45. Столяров Б.В., Савинов И.М., Витенберг А.Г. Руководство к практическим работам по газовой хроматографии. –Л.: Химия, 1988. – с.211-241, 321-323.

    46. Таранов А.Г. Диагностические тест-системы (радиоимунный и иммуноферментный методы диагностики). – М.: Издатель Мокеев, 2002. – 288 с.

    47. Теория и практика иммуноферментногоанализа / Егоров А.М., Олепов А.П., Дзантиев Б.Б. и др. – М.: Высшая шк., 1991. – 228 с.

    48. Туркевич М., Владзімірська О., Лесик Р. Фармацевтична хімія. – Вінниця. – 2003. – 464 с.

    49. Хирц Ж. Аналитические методы исследования метаболизма лекарственных веществ.- М.: Медицина, 1975.- 272 с.

    50. Шаршунова М., Шварц Б., Михалец Ч. Тонкослойная хроматография в фармации и клинической биохимии. В 2 ч.- М.: Мир, 1980.- 624 с.

    51. Шталь Э. Хроматография в тонких слоях.- М.: Мир, 1965.- 508 с.

    52. Cazes J., Scott R.P.W. Chromatography Theory. - Avon, Connecticut: CRC Press, 2002. - 496 p.

    53. Clark`s isolation and identification of drugs. – London: The Pharmaceutical Press, 1986. – 1224 p.

    54. Handbook of Toxicology. 2 ed. / Edited by Derelanko M.J., Hollinger_M.A. - N.W.: CRC Press LLC, 2002 – 1380 p.

    55. Lars Hagel, Günter Jagschies, Gail K. Sofer. Handbook of Process Chromatography, Second Edition: Development, Manufacturing, Validation and Economics. - Academic Press, 2007. – 384 p.

    56. Poisoning and Drug Overdose. Fifth Edition / Edited by Kent R. Olson. - San Francisco: The McGraw-Hill Companies, 2007. – 1132 р.

    57. Randall C. Baselt. Dispositionof Toxic Drugsand Chemicals in Man. – California, Foster City; Chemical Toxicology Institute, 2000. – 920 p.

    58. Robert l. Grob, Eugene f. Barry. Modern practice of gas chromatography. Fourth edition. New Jersey: John Wiley & Sons, 2004. – P. 1



    1. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

    2.1.ЗАГАЛЬНІ МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ

    Робоча програма складена на підставі Програми навчальної дисципліни «Токсикологічна хімія», затвердженої першим заступником міністра Р.О.Мойсеєнко 5.04.2012р., для студентів вищих фармацевтичних закладів освіти та фармацевтичних факультетів вищих медичних закладів освіти III – IV рівнів акредитації України для спеціальності 7.12020101 «Фармація» відповідно до освітньо-кваліфікаційної характеристики (ОКХ) і освітньо-професійної програми (ОПП) підготовки фахівців, затвердженими МОН України, навчальним планом, розробленим на засадах Європейської кредитно-трансферної системи, затвердженим наказом МОЗ України №930 від 07.12.2009 року.

    Програма структурована на модулі, змістові модулі, теми у відповідності з вимогами запропонованими наказом МОЗ України від 12.10.2004 року № 492 у документі «Рекомендації щодо розроблення навчальних програм навчальних дисциплін». Вона містить 3 модулі, які в свою чергу поділяються на 6 змістовних модулів.
    ЗМІСТ ПРОГРАМИ

    Програма дисципліни «Токсикологічна хімія» складається з 3 модулів. Кожен модуль поділяється на 2 змістові модулі.



    Модуль 1. Основи токсикологічної хімії та хіміко-токсикологічного аналізу. Групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу настоюванням досліджуваних об’єктів водою (мінеральні кислоти, луги та їх солі), дистиляцією з водяною парою (леткі речовини) та мінералізацією (метали). Основні закономірності поведінки цих груп отруйних речовин в організмі: токсикодинаміка, токсикокінетика та розподіл в тканинах організму. Методи виділення із об’єктів дослідження та методи аналізу цих отрут. Методи детоксикації при отруєннях.
    Змістовий модуль 1. Основи токсикологічної хімії та хіміко-токсикологічного аналізу. Основні закономірності поведінки отруйних речовин в організмі. Складання плану судово-токсикологічного дослідження. Токсикологічна характеристика та методи хіміко-токсикологічного аналізу групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу настоюванням досліджуваних об’єктів водою (мінеральні кислоти, луги та їх солі) та отрут, які ізолюються з біологічного матеріалу дистиляцією з водяною парою (леткі речовини).

    Конкретні цілі:

    • Знати основи токсикології, токсикодинаміки, токсикокінетики, токсикометрії.

    • Знати види токсичної дії та визначення токсичних доз.

    • Визначити предмет токсикологічної хімії, засвоїти основні розділи токсикологічної хімії, особливості хіміко-токсикологічного аналізу, порядок проведення та документацію судово-токсикологічних (хіміко-токсикологічних) експертиз;

    • Засвоїти визначення понять «отрута», «отруєння», класифікації отрут та отруєнь;

    • Засвоїти загальні закономірності поведінки отруйних речовин різних груп в організмі (шляхи надходження, розподіл, кумуляція, виведення, метаболізм);

    • Продемонструвати проведення зовнішнього огляду та попередніх випробувань об’єкта на прикладі модельних біологічних рідин;

    • Засвоїти метод виділення мінеральних кислот, лугів та деяких солей (нітратів та нітритів) з біологічного матеріалу та виявлення вказаних речовин в діалізатах;

    • Засвоїти методи детоксикації при отруєннях леткими речовинами, мінеральними кислотами, лугами та їх солями.

    • Засвоїти загальну характеристику груп летких речовин та пестицидів, використання в народному господарстві та медицині, основні закономірності поведінки в організмі (шляхи надходження, розподіл, кумуляція, виведення, метаболізм, токсичність), специфічні антидоти при отруєннях зазначеними речовинами;

    • Засвоїти особливості проведення виділення летких речовин методом дистиляції з водяною парою;

    • Продемонструвати виявлення та ідентифікацію летких речовин в дистилятах і фосфоровмісних пестицидів в екстрактах хімічнім, біохімічним та ТШХ методами;

    • Засвоїти особливості газохроматографічного аналізу летких речовин, зокрема спиртів (в т.ч. «сивушних» олій) в сечі та крові методом парофазного аналізу (газової екстракції);

    • Засвоїти загальні принципи інтерпретації результатів судово-токсикологічних досліджень;


    Змістовий модуль 2

    Токсикологічна характеристика та методи хіміко-токсикологічного аналізу групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу мінералізацією (метали).



    Конкретні цілі:

    • Засвоїти загальну характеристику металів, їх хіміко-токсикологічне значення (токсичність та використання в народному господарстві та медицині);

    • Засвоїти особливості методів мінералізації та деструкції біологічних об’єктів при досліджені на метали;

    • Продемонструвати проведення аналізу мінералізату та деструктату на наявність металів;

    • Продемонструвати кількісне визначення металів в мінералізаті екстракційно-фотоколориметричним методом.


    Модуль 2. Група отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу полярними розчинниками (підкисленою водою та підкисленим етиловим спиртом, а також полярними органічними розчинниками, які змішуються з водою) - лікарські речовини та отрути природного походження (отрути рослин, грибів, тварин і комах). Експрес-аналіз гострих інтоксикацій лікарськими речовинами (алкалоїдами і їх синтетичними аналогами) та отрутами природного походження. Основні закономірності поведінки цих груп отруйних речовин в організмі: токсикодинаміка, токсикокінетика та розподіл в тканинах організму. Методи виділення із об’єктів дослідження та методи аналізу цих отрут. Методи детоксикації при отруєннях.
    Змістовий модуль 3

    Токсикологічна характеристика та методи хіміко-токсикологічного аналізу групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу підкисленою водою або підкисленим етиловим спиртом, а також полярними органічними розчинниками, які змішуються з водою (лікарські речовини та отрути природного походження - отрути рослин, грибів, тварин і комах).



    Конкретні цілі:

    • Засвоїти хіміко-токсикологічне значення вказаної групи отрут, особливості поведінки в організмі (шляхи надходження, всмоктування та розподіл, виведення, метаболізм, збереження в живому організмі та тілі трупів, токсична дія, наявність специфічних антидотів);

    • Продемонструвати виділення з біологічного матеріалу лікарських речовин та провести очищення отриманої витяжки за допомогою екстракційного та хроматографічних методів;

    • Продемонструвати виявлення ряду лікарських речовин, що мають найбільше хіміко-токсикологічне значення, у біологічних рідинах за допомогою хімічних реакцій;

    • Продемонструвати визначення чутливості та специфічності хімічних реакцій, що використовуються при хіміко-токсикологічних дослідженнях;

    • Продемонструвати виявлення речовин вказаної групи в очищених витяжках за допомогою хімічних реакцій та ТШХ;

    • Засвоїти особливості використання імуноферментного методу при експрес-аналізі сечі на опіати;

    • Продемонструвати кількісне визначення речовини вказаної групи фотоколориметричним методом;

    • Продемонструвати виділення отрут грибів з об’єктів біологічного походження та провести аналіз витяжки;

    • Оцінювати отримані результати хіміко-токсикологічних досліджень зі встановлення групової або індивідуальної приналежності отруйних речовин.


    Змістовий модуль 4

    Експрес-аналіз гострих інтоксикацій лікарськими речовинами (алкалоїдами і їх синтетичними аналогами) та отрутами природного походження.



    Конкретні цілі:

    • Засвоїти токсикологічну характеристику та хіміко-токсикологічне значення барбітуратів, фенотіазинів, 1,4-бензодіазепінів, опіатів та канабіноїдів, особливості їх поведінки в організмі (шляхи надходження, всмоктування та розподіл, виведення, метаболізм, збереження в організмі та трупі, токсична дія, наявність специфічних антидотів);

    • Вміти виконувати попередні випробування (скринінґ) вказаних груп отруйних речовин для виявлення в крові, сечі, слині, волоссі та в інших об’єктах;

    • Вміти проводити ТШХ-скринінґ лікарських речовин в біологічних рідинах;

    • Мати навички правильного складання плану судово-токсикологічного аналізу при експрес-діагностиці гострих отруєнь;

    • Вміти виділяти речовини цих груп із об’єктів біологічного походження;

    • Продемонструвати виділення з біологічного матеріалу речовин вказаної групи настоюванням з водою, підкисленою оксалатною кислотою (за методом О.О. Васильєвої) та очищення отриманої витяжки за допомогою екстракційного та ТШХ методів;

    • Вміти виявляти дані речовини за допомогою хімічних, фізико-хімічних та імуноферментних методів;

    • Засвоїти особливості використання імуноферментного методу при експрес-аналізі сечі на опіати;

    • Продемонструвати виявлення речовин вказаної групи в очищених витяжках за допомогою хімічних реакцій та ТШХ;

    • Вміти проводити кількісне визначення цих отрут, виділених із біологічних об’єктів дослідження;

    • Продемонструвати кількісне визначення речовин даної групи фотоколориметричним методом;

    • Вміти передбачати напрямки метаболізму речовин з метою вживання заходів для запобігання негативного впливу «летального» синтезу на організм потерпілого;

    • Вміти спрогнозувати вплив отрут на організм у соматогенній фазі отруєння і запропонувати ефективні методи детоксикації організму;

    • Вміти прогнозувати вплив комбінованих отруєнь на стан потерпілого та на хід проведення хіміко-токсикологічного дослідження;

    • Мати навики проведення диференціальної експрес-діагностики гострих отруєнь;

    • Оцінювати отримані результати хіміко-токсикологічних досліджень зі встановлення групової або індивідуальної приналежності лікарських речовин.

    • Мати навички правильної інтерпретації результатів аналізу.


    Модуль 3. Групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу органічними розчинниками (пестициди чи отрутохімікати), які потребують особливих методів виділення (фториди, кремнійфториди, бром, йод) та отрути, які досліджуються безпосередньо в біологічних тканинах (карбону (ІІ) оксид чи чадний газ). Основні закономірності поведінки цих груп отруйних речовин в організмі: токсикодинаміка, токсикокінетика та розподіл в тканинах організму. Методи виділення із об’єктів дослідження та методи аналізу цих отрут. Методи детоксикації при отруєннях.
    Змістовий модуль 5

    Токсикологічна характеристика та методи хіміко-токсикологічного аналізу групи отруйних речовин, які ізолюються з біологічного матеріалу органічними розчинниками - пестициди (отрутохімікати).



    Конкретні цілі:

    • Знати фізичні і хімічні властивості пестицидів та механізми токсичної дії на організм людей;

    • Засвоїти токсикологічні властивості ФОП, їх біотрансформацію в організмі людей і тварин та шляхи виведення їх із організму;

    • Знати правила перевезення, зберігання, відпуску і використання пестицидів і гербіцидів;

    • Засвоїти техніку безпеки при використанні пестицидів у побуті;

    • Знати розподіл пестицидів на групи залежно від їхньої хімічної будови та основні класифікації пестицидів;

    • Знати залежність токсичності ФОП для теплокровних від хімічної будови і структури молекули;

    • Засвоїти способи виділення різних груп пестицидів із біологічного матеріалу і рідин організму;

    • Засвоїти методи очищення та концентрування витяжок, які містять пестициди;

    • Знати принцип біологічної проби на ФОП;

    • Вміти виявляти ФОП за допомогою хімічних, фізико-хімічних та ензимних методів;

    • Вміти проводити кількісне визначення ФОП.

    Змістовий модуль 6

    Токсикологічна характеристика та методи хіміко-токсикологічного аналізу групи отруйних речовин, які потребують особливих методів виділення (фториди, кремнійфториди, бром, йод) та отрути, які визначаються безпосередньо в біологічному об’єкті - карбону (ІІ) оксид (чадний газ).



    Конкретні цілі:

    • Знати токсичні властивості та механізм токсичної дії чадного газу;

    • Засвоїти хімічний, спектроскопічний, та УФ-спектрофотометричний методи виявлення та визначення карбон (ІІ) оксиду (чадного газу) в крові;

    • Засвоїти методи виділення фторидів, кремнійфторидів, брому, йоду з біологічного матеріалу, виявлення та визначення вказаних речовин при судово-токсикологічних дослідженнях;

    • Знати способи надання першої допомоги при отруєннях чадним газом.



    2.1.1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

    Навчити студентів класифікації отрут та отруєнь , поведінки отрут в організмі,теоретичних основ методів виділення отруйних речовин з біологічного матеріалу, їх виявлення та кількісне визначення за допомогою хімічних та фізико-хімічних методів, аналізувати та інтерпретувати отримані при дослідженні результати, робити правильні висновки при комбінованих отруєннях,проводити експрес-аналіз гострих інтоксикацій з метою надання кваліфікованої медичної допомоги,сладати акти судово-токсикологічних досліджень.


    2.1.2.АНАЛІЗ ЗВ’ЯЗКІВ ІЗ СУМІЖНИМИ ДИСЦИПЛІНАМИ

    Для вивчення токсикологічної хімії необхідні зв'язки з наступними дисциплінами:



    1. Латинська мова.

    Основи граматики. Правопис латинських назв лікарських препаратів.

    1. Аналітична хімія.

    Гравіметричний, титриметричний, фотоелектроколориметричний, спектрофотометричний, полярографічний, флуорометричний, денситометричний, хроматографічний (паперова, тонкошарова, колонкова, газорідинна, йонообмінна) методи аналізу. Мірний посуд. Аналітичні ваги, зважування. Виготовлення розчинів. Титрування. Визначення оптичної густини розчинів. Виявлення якісного складу. Визначення кількісного вмісту сполук методами хроматографування.

    1. Органічна хімія.

    Фізичні та хімічні властивості різних класів органічних сполук. Методи виділення і очистки, встановлення структури і ідентифікація лікарських засобів (ІЧ-, УФ-, ЯМР-спектроскопія, мас-спектрометрія; елементарний склад органічних сполук, визначення молекулярної маси), якісний та кількісний аналіз. Визначення фізичних показників. Кристалізація органічних сполук.

    1. Біологічна хімія.

    Біохімічні процеси в організмі. Роль ферментів в біохімічних процесах, основні закономірності метаболізму лікарських засобів, біохімічні основи метаболізму ліків, клітинні мембрани, їх властивості, механізм транспорту ксенобіотиків.

    5.Фізика.

    Оптика. Рефрактометрія. Поляриметрія. Мас-спектрометрія. Люмінесценція. УФ-, ІЧ-випромінювання, ПМР, оптичні і молекулярні спектри, мас-спектри, ПМР-спектри. Фотоколориметрія. Нефелометрія. Рефрактометр, вимірювання показника заломлення. Поляриметр, вимірювання кута обертання поляризованого променя. Фотоколориметр, вимірювання оптичної густини розчинів. Спектрофотометр, вимірювання спектрів поглинання речовин.

    6.Фізична і колоїдна хімія.

    Розчинність твердих речовин та рідин у рідинах. Перегонка. Закон Рауля. Закони Коновалова. Фракційна перегонка. Тиск і склад пари над взаємонерозчинними рідинами. Закон Дальтона. Перегонка з водяною парою. Екстрагування. Буферні розчини (ацетатний, фосфатний, бікарбонатний). Полярографія. Потенціометричне титрування. Адсорбція. Йонообмінна адсорбція. Йоніти. Хроматографія паперова, колонкова, в тонкому шарі сорбенту, газорідинна, рідинна, гельхроматографія. Будова і принцип дії полярографа, потенціометра, газорідинного і рідинного хроматографів. Методи визначення вологи в органічних речовинах. Екстрагування у ділильних лійках. Хроматографічне розділення речовин.

    7.Неорганічна і біонеорганічна хімія.

    Основні закони і положення загальної хімії. Характеристика розчинів. Способи вираження концентрації розчинів. Водневий показник. Поняття про кислотні індикатори. Умови випадання осаду речовин. Суть окисно-відновних реакцій. Макро- і мікроелементи, фізіологічні властивості макро- і мікроелементів.

    8.Анатомія і фізіологія людини.

    Загальна характеристика органів і різних систем організму. Норма і патологія систем органів. Кореляція функцій органів і систем організму за допомогою лікувальних засобів.

    9.Фармакогнозія.

    Лікарські рослини і сировина, які містять полісахариди, жири і жироподібні речовини, ферменти і фітогормони, фенольні сполуки, лігнани, ксантони, хінони, флавоноїди, кумарини і хромони, таніди, терпеноїди, ефірні олії, сапоніни, кардіостероїди, алкалоїди.

    10.Фармацевтична хімія.

    Вивчення зв’язку між хімічним складом лікарських речовин та іх дією на організм. Вивчення природних сполук, розшифрування будови їх молекул та вивчення механізму дії їх на організм. Розширення уяви про характер зв’язку між будовою речовин і дією на організм. Створення нових лікарських засобів з меншою токсичністю ніж існуючі.
    2.1.3.МЕТОДИ АКТИВАЦІЇ ТА ІНТЕНСИФІКАЦІЇ НАВЧАННЯ
    З метою активізації та інтенсифікації навчання передбачається:

    -комп’ютеризація навчального процесу;

    -моделювання різних хімічних реакцій і процесів;

    -тестовий контроль знань студентів;

    -створення хімічних програм із синтезу нових біологічно активних сполук;

    -удосконалення форм і методів самостійної поза аудиторної роботи студентів.


    2.1.4.ОСНОВНІ ЗНАННЯ ТА ВМІННЯ

    При вивченні токсикологічної хімії:

    а) Студент повинен знати:

    • предмет, завдання і основні розділи токсикологічної хімії, галузі її застосування;

    • класифікації отрут та отруєнь;

    • класифікацію отруйних речовин за методами виділення їх з об’єктів біологічного походження;

    • основні нормативні документи, які регламентують судово-токсикологічний і хіміко-токсикологічний аналіз;

    • техніку безпеки і правила роботи в хіміко-токсикологічній (судово-токсикологічній) лабораторії;

    • теоретичні основи методів виділення отруйних речовин з біологічного матеріалу, їх виявлення, ідентифікацію та кількісне визначення за допомогою хімічних та фізико-хімічних методів;

    • шляхи поступлення отрут в організм та виведення з організму, їх токсикокінетику, розподіл в організмі, зберігання в трупному матеріалі та вплив зазначених процесів на результати хіміко-токсикологічного аналізу;

    • токсикодинаміку отрут в організмі, механізми токсичної дії отрут;

    • методи активної та штучної детоксикації, специфічну (антидотну) терапію;


    б) Студент повинен вміти:

    • проаналізувати дані з навчальної і спеціальної літератури при вирішенні професійних завдань, пов’язаних з судово-токсикологічним аналізом та експрес-діагностикою гострих отруєнь;

    • запропонувати методи виділення і аналізу отрут, виходячи з їх природи, характеру і стану об’єкта дослідження;

    • складати план та вибирати оптимальний хід хіміко-токсикологічного дослідження;

    • проводити виділення отруйних речовин та їх метаболітів з об’єктів біологічного походження (ізолювання, очищення, концентрування);

    • проводити виявлення і кількісне визначення виділених отрут за допомогою хімічних, біохімічних і фізико-хімічних методів дослідження;

    • оцінювати одержані результати з урахуванням обставин справи: токсикокінетика, зберігання в трупі, проведення медичних заходів при детоксикації, вікові, статеві та інші фактори;

    • аналізувати та інтерпретувати отримані при дослідженні результати;

    • робити правильні висновки при комбінованих отруєннях;

    • проводити експрес-аналіз гострих інтоксикацій з метою надання кваліфікованої медичної допомоги;

    • проводити диференціальну діагностику гострих отруєнь;

    • визначати тактику профілактичних заходів та невідкладної допомоги.

    • задокументовувати проведення судово-токсикологічних досліджень (ведення робочого журналу, написання акту судово-токсикологічного дослідження).


    2.1.5. Перелік обов'язкових практичних навичок.

    Студент повинен оволодіти навичками:

    • проведення дослідження отрут за допомогою попередніх проб (скринінґ-тести).

    • проведення виділення отрут із внутрішніх органів трупів, крові та сечі.

    • проведення виявлення та ідентифікації отрут, виділених із об’єктів дослідження за допомогою хімічних реакцій (барвні, осадові, мікрокристалоскопічні), фізико-хімічних методів (спектрофотометричні, хроматографічні, електрофоретичні, флуоресцентні), фізіологічних проб та імуноферментних методів аналізу.

    • проведення кількісного визначення отрут, виділених із об’єктів дослідження.



    2.2.МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ
    2.2.1.ТЕЗИ АБО ТЕКСТИ ЛЕКЦІЙ
    ТЕМА: Основи аналітичної та практичної токсикології. Теоретичні основи токсикологічної хімії і судової хімії та хіміко-токсикологічного аналізу і судово-токсикологічного аналізу. Класифікації отрут та отруєнь. Основні закономірності поведінки отруйних речовин в організмі. План судово-токсикологічного дослідження.

    МЕТА: Ознайомити студентів з основами аналітичної та практичної токсикології, класифікацією отрут та отруєнь та основними закономірностями поведінки отруйних речовин в організмі. Навчити студентів складати план судово-токсикологічного дослідження.

    АКТУАЛЬНІСТЬ: Знання основ токсикологічної хімії і хіміко-токсикологічного аналізу необхідні провізорам для подальшої спеціалізації в області судової хімії, санітарно-гігієнічної експертизи, клінічної токсикології,наркології, криміналістики, екології тощо .
  • 1   2   3   4   5   6   7   8


    База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
    звернутися до адміністрації

        Головна сторінка