Робоча програма охорона праці та безпека життєдіяльності



Сторінка1/2
Дата конвертації16.04.2016
Розмір0.49 Mb.
  1   2
Міністерство охорони здоров’я України

Івано-Франківський національний медичний університет


ЗАТВЕРДЖУЮ


Перший проректор ІФНМУ

професор Г. М. Ерстенюк

____ _______________ 2012 р.
РОБОЧА ПРОГРАМА

охорона праці

та безпека життєдіяльності

(назва навчальної дисципліни)
5.110102 Сестринська справа .

(шифр, назва спеціальності)


Факультети Медичний .

Кафедра екстреної медичної допомоги та медицини катастроф .

Нормативні дані


Форма

навчання


Курс

Семестр

Кількість годин

Диф.

залік


(семестр)

Іспит (семестр)

Всього

Аудиторних

СПРС







Лекції

Практичні заняття

Лабораторні

заняття


Семінарські

заняття








Денна

3

6

45

16

14

-

-

15

6

-

Робочу програму склав: к.м.н., доцент кафедри Паращук Л.Д.

Івано-Франківськ – 2012

Робоча навчальна програма складена згідно з Програмою навчальної дисципліни «Охорона праці та безпека життєдіяльності» для студентів медичних училищ і коледжів за спеціальністю 5.110102 Сестринська справа 2007 року і, з необхідними змінами та доповненнями, обговорена та затверджена на засіданні кафедри.

Робочу програму обговорено на засіданні кафедри

2012 р. Протокол № .

Завідувач кафедри професор Криса В.М. .

(підпис, вчене звання, прізвище, ініціали)

Програму ухвалено на засіданні циклової методичної комісії

2012 р. Протокол № .
Голова циклової комісії .

(підпис, вчене звання, прізвище, ініціали)



ЗМІСТ


1. РОБОЧА ПРОГРАМА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ..

5

1.1. Робочий навчальний план . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

5

1.2. Тематичні плани . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

6

1.2.1. Тематичний план лекцій. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

6

1.2.2. Тематичний план практичних занять. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

6

1.2.2. Тематичний план самостійної роботи студентів. . . . . . . . . . . . .

7

1.2.3. Структура залікового кредиту . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

7

1.3. Засоби контролю знань студентів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

9

1.3.1. Засоби проведення поточного контролю знань студентів. . . . .

9

1.3.2. Засоби проведення підсумкового контролю . . . . . . . . . . . . . . .

10

1.4. Перелік навчально-методичної літератури . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

12

1.4.1. Основна




1.4.2. Додаткова




2. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ . .

13

2.1. Загальні методичні матеріали. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

13

2.1.1. Мета і завдання дисципліни




2.1.2. Аналіз зв’язків із суміжними дисциплінами




2.1.3 Методи активізації і інтенсифікації навчання. .. . . . . . . . . . . . . .

14

2.1.4 Основні знання та вміння. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . ..

14

2.1.5. Перелік обов’язкових практичних навичок . . . . .. . . . . . . .. . .

15

2.2. Методичні матеріали для викладачів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

17

2.2.1.Тексти лекцій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .. . . . .. . . . . . . .. . .

17

2.2.2.Методичні матеріали до проведення практичних занять . . .. . .

19

2.3. Методичні матеріали для студентів . . . . . . . .. . . . . . . . . . . . . . . . . ….

21

2.3.1. Методичні вказівки для студентів до практичних занять . . . . .

21

2.3.2. Методичні вказівки до самостійної роботи студентів . . . . . . . .

23

2.3.3. Тематика індивідуальних завдань та їх форма . . . . . . . . . . . . . .

25

3. МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ навчального ПРОЦЕСУ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .

26

ЗАТВЕРДЖУЮ
Перший проректор ІФНМУ

професор Г. М. Ерстенюк

____ _______________ 2012 р.

1. РОБОЧА ПРОГРАМА





    1. РОБОЧИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН


Кількість годин, із них

Рік

навчання

Вид

контролю


Усього годин

Аудиторна

підготовка

Самостійна

робота

Лекції

Практичні заняття

3




45

16

14

15

диференційований залік


1.2. Тематичні плани
1.2.1. Тематичний план лекцій




з/п

Тема

Кількість годин

1.

Поняття про дисципліну «Охорона праці та безпека життєдіяльності». Законодавство України про працю

2

2.

Закон України про охорону праці. Забезпечення здорових та безпечних умов праці

2

3.

Заходи безпеки під час експлуатації електроприладів, апаратів, що працюють під тиском, балонів з газом; охорона праці у фізіотерапевтичних кабінетах, рентгенкабінетах, операційних

2

4.

Охорона праці в інфекційних, протитуберкульозних та психіатричних установах. Пожежна безпека ЛПУ

2

5.

Безпека життєдіяльності в умовах повсякденного життя, в побуті, на виробництві.

2

6.

Причини виникнення та захист населення під час надзвичайних ситуацій

4

7.

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт

2

Всього

16



1.2.2. Тематичний план практичних занять




з/п

Тема

Кількість годин

1.

Поняття про дисципліну «Охорона праці та безпека життєдіяльності». Законодавство України про працю

1

2.

Закон України про охорону праці. Забезпечення здорових та безпечних умов праці

1

3.

Заходи безпеки під час експлуатації електроприладів, апаратів, що працюють під тиском, балонів з газом; охорона праці у фізіотерапевтичних кабінетах, рентгенкабінетах, операційних

2

4.

Охорона праці в інфекційних, протитуберкульозних та психіатричних установах. Пожежна безпека ЛПУ

2

5.

Безпека життєдіяльності в умовах повсякденного життя, в побуті, на виробництві

2

6.

Причини виникнення та захист населення під час надзвичайних ситуацій

2

7.

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт

2

Диференційований залік

2

Всього

14


1.2.3. ТЕМАТИЧНий ПЛАНИ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ




з/п

Тема

Кількість годин

1.

Поняття про дисципліну «Охорона праці та безпека життєдіяльності». Законодавство України про працю

1

2.

Закон України про охорону праці. Забезпечення здорових та безпечних умов праці

1

3.

Заходи безпеки під час експлуатації електроприладів, апаратів, що працюють під тиском, балонів з газом; охорона праці у фізіотерапевтичних кабінетах, рентгенкабінетах, операційних

2

4.

Охорона праці в інфекційних, протитуберкульозних та психіатричних установах. Пожежна безпека ЛПУ

2

5.

Безпека життєдіяльності в умовах повсякденного життя, в побуті, на виробництві

2

6.

Причини виникнення та захист населення під час надзвичайних ситуацій

2

7.

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт

2

Диференційований залік

3

Всього

15



1.2.4. Структура залікового кредиту


з/п


Тема

Кількість годин

Всього

Лекції

Практ. заняття

Самост. робота

1. Охорона праці

1.

Поняття про дисципліну «Охорона праці та безпека життєдіяльності». Законодавство України про працю

4

2

1

1

2.

Закон України про охорону праці. Забезпечення здорових та безпечних умов праці

4

2

1

1

3.

Заходи безпеки під час експлуатації електроприладів, апаратів, що працюють під тиском, балонів з газом; охорона праці у фізіотерапевтичних кабінетах, рентгенкабінетах, операційних

6

2

2

2

4.

Охорона праці в інфекційних, протитуберкульозних та психіатричних установах. Пожежна безпека ЛПУ

6

2

2

2

2. Безпека життєдіяльності

5.

Безпека життєдіяльності в умовах повсякденного життя, в побуті, на виробництві

6

2

2

2

6.

Причини виникнення та захист населення під час надзвичайних ситуацій

8

4

2

2

7.

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій. Проведення рятувальних робіт

6

2

2

2

Диференційований залік

5




2

3

ВСЬОГО

45

16

14

15


1.3. Засоби контролю знань студентів
При виконанні навчальної програми застосовується поточний та підсумковий контроль.
1.3.1. Засоби проведення поточного контролю знань студентів
Поточний контроль здійснюється при проведенні практичних занять, і має за мету перевірку рівня підготовленості студентів з певних розділів (тем) дисципліни, а також до виконання конкретних завдань.

Для контролю знань студентів у процесі занять використовуються контрольні питання з навчальної теми і розв’язування ситуаційних завдань.

Для контролю вихідного рівня знань на занятті застосовуються:


  • усне опитування з необхідних фундаментальних дисциплін і з матеріалу підручників, згідно з контрольними питаннями теми і ситуаційними питаннями теми і ситуаційними завданнями для самоконтролю;

  • формалізований тестовий контроль з цих же питань.

Поточне оцінювання студентів за відповідними темами проводиться за 4-бальною системою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно") з подальшим перерахунком у багатобальну шкалу.

Оцінка "відмінно" виставляється у випадку, коли студент знає зміст заняття та лекційний матеріал у повному обсязі, ілюструючи відповіді різноманітними прикладами; дає вичерпно точні та ясні відповіді без будь-яких навідних питань; викладає матеріал без помилок і неточностей; вільно вирішує ситуаційні задачі різного ступеня складності; бере активну участь у дискусії й обговоренні тематичних питань під час практичних занять, демонструючи володіння матеріалом основних і додаткових джерел інформації.

Оцінка "добре" виставляється за умови, коли студент знає зміст заняття та добре його розуміє, відповіді на питання дає правильні, послідовні та систематичні, але вони не є вичерпними, хоча на додаткові питання студент відповідає без помилок; вирішує всі ситуаційні задачі, відчуваючи складнощі лише у найважчих випадках; бере участь в обговоренні тематичних питань на практичних заняттях, демонструючи володіння матеріалом основних рекомендованих джерел інформації.

Оцінка "задовільно" ставиться студентові на основі його знань основного змісту заняття та при задовільному рівні його розуміння. Студент спроможний вирішувати видозмінені (спрощені) завдання за допомогою навідних питань; вирішує ситуаційні задачі, відчуваючи складнощі у простих випадках; не спроможний самостійно систематично дати відповідь, але на прямо поставлені питання відповідає правильно; намагається взяти участь в обговоренні окремих тематичних питань, але загальної підготовки не вистачає для адекватного ведення дискусії.

Оцінка "незадовільно" виставляється у випадках, коли знання і вміння студента не відповідають вимогам "задовільної" оцінки; студент пасивно стежить за ходом обговорення тематичних питань, не беручи в ньому участі, має явні труднощі при відповіді на прямі питання викладача.

Оцінювання самостійної роботи студентів, яка передбачена за темою разом із аудиторною роботою, здійснюється під час поточного контролю засвоєння теми на відповідному аудиторному занятті.
1.3.2. Засоби проведення підсумкового контролю

Підсумковий контроль включає в себе семестровий контроль у вигляді диференційованого заліку.



Контроль може проводитися усно, тестами та у формі довільної бесіди.

Форми проведення підсумкового контролю знань:

  • універсальні формалізовані тести підсумкового контролю знань для письмових або машинних відповідей студентів в кінці вивчення кожного розділу дисципліни;

  • комплекти ситуаційних завдань, контрольних питань для опитування у вигляді заліку з дисципліни;

  • оцінка виконання завдань IV рівня згідно з індивідуальними навчальними планами студентів (науково-дослідницька робота);

  • комп’ютерний тестовий контроль підсумкового рівня знань;

  • усні відповіді на питання, що виносяться на диференційований залік.


ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ, ЯКІ ВИНОСЯТЬСЯ НА ПІДСУМКОВИЙ КОНТРОЛЬ


  1. Поняття предмету охорона праці та безпека життєдіяльності.

  2. Основні принципи трудового права.

  3. Трудовий договір.

  4. Прийом на роботу молодих спеціалістів.

  5. Особливості оплати праці працівників охорони здоров'я при відхиленні від звичайних умов роботи, поняття про трудову дисципліну та внутрішній розпорядок.

  6. Види відповідальності при порушенні трудової дисципліни.

  7. Охорона праці жінок та молоді. Закон України "Про охорону праці" Попередні та періодичні медичні огляди. Нормативно-правові акти.

  8. Поняття про виробничу санітарію та гігієну.

  9. Засоби безпеки при роботі з електроприладами.

  10. Падання невідкладної допомоги при ураженні електрострумом.

  11. Використання засобів індивідуального захисту при роботі в рентгенкабінетах.

  12. Техніка безпеки при роботі з отруйними та сильнодіючими речовинами.

  13. Техніка безпеки при роботі з вогненебезпечними та вибухонебезпечними речовинами.

  14. Техніка безпеки при роботі з інфекційним матеріалом. Засоби його знезараження.

  15. Дотримання правил безпеки при роботі зі склом та приладами зі скла.

  16. Правила робота в клініко-діагностичній лабораторії.

  17. Охорона праці в фізіотерапевтичних відділеннях і кабінетах.

  18. Особливості роботи медперсоналу психіатричних лікарень.

  19. Техніка безпеки при роботі в лабораторіях санітарно епідеміологічної служби, патолого-анатомічних відділеннях.

  20. Особливості роботи та дотримання правил техніки безпеки в зуботехнічних лабораторіях.

  21. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві.

  22. Правила індивідуального захисту від нещасних випадків та професійних захворювань.

  23. Причини пожеж і займань а приміщеннях лікувально-профілактичних установ.

  24. Організаційні заходи по забезпеченню пожежної безпеки ЛПУ. Протипожежний режим території.

  25. Організація безпеки людей на випадок пожежі в лікувально-оздо-ровчих установах. Обов'язки працівників на випадок пожежі та їх дії.

  26. Середовище проживання людини: навколишнє, виробниче, побутове.

  27. Взаємодія людини з середовищем проживання, природні н антропогенні, небезпечні й шкідливі фактори навколишнього середовища.

  28. Джерела забруднення, небезпечні й шкідливі фактори навколишнього середовища.

  29. Виробниче середовище. Шляхи негативної дії виробничого середовища.

  30. Роль і завдання медичних працівників в забезпеченні безпеки життєдіяльності людини.

  31. Класифікація шкідливих та небезпечних факторів виробничого середовища.

  32. Методи і засоби оцінки мікрокліматичних умов праці.

  33. Засоби індивідуального захисту робітників. Класифікація.

  34. Причини виникнення і класифікація надзвичайних ситуацій.

  35. Виробничі аварії та катастрофи, стихійні лиха. Основні поняття.

  36. Основні уражаючі фактори, їхні параметри.

  37. Наслідки впливу на людей уражаючих факторів.

  38. Особливості радіоактивного забруднення місцевості і зараження повітря при аваріях на АЕС.

  39. 0цінка обстановки у надзвичайних ситуаціях. Методика оцінки.

  40. Основні принципи та засоби захисту населення в умовах надзвичайних ситуацій.

  41. Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій, проведення рятувальних робіт.

  42. Стихійні лиха, їх медико-тактична характеристика.

  43. Поведінка людей у надзвичайних ситуаціях і екстрена медична допомога при психоемоційних розладах.

  44. Організація медичного забезпечення під час евакуації населення з районів катастроф і стихійного лиха.

  45. Організація і засоби першої медичної допомоги населенню, що постраждало у надзвичайних ситуаціях.

  46. Організаційні основи надання кваліфікаційної допомоги в надзвичайних ситуаціях.

  47. Порядок використання сил і засобів МСЦО.

  48. Організація медичного розподілу постраждалих.

  49. Евакуація постраждалих у лікувальні установи.

  50. Організація першої медичної та долікарської допомоги потерпілих в умовах надзвичайних ситуацій.

  51. Особливості організації екстреної медичної допомоги дітям та підліткам.

  52. Санітарно-епідеміологічна розвідка в районі надзвичайних ситуацій.

  53. Медичне сортування в осередку ураження та евакуація потерпілих.

  54. Використання медичних та хімічних засобів захисту людей в умовах надзвичайних ситуацій.

1.4. Перелік навчально-методичної літератури
1.4.1. Основна література


  1. Желібо Є.П., Зацарний В.В.., Заверуха Н.М. Безпека життєдіяльності. - Київ "Каравела", Львів "Новий Світ-2000", 2001.

  1. Бедрій ЯЛ. Безпека життєдіяльності. - Львів, 1997.

  1. Валяева К.М. Справочник по охране труда работников здравоохранения. -М.: Медицина, 1975.

  1. Дарков Г.Н. Охрана труда. - К.: Вища школа, 1988.

  2. Законодавство України про охорону праці; К., 1995.

  3. Правила пожежної безпеки в Україні. - К.: "Укроргбудінформ", 1995.

  4. Дубинский А.Г. -Медицина катастроф. - К.: Здоров'я, 1993.

  5. Пістун І.П.. Безпека життєдіяльності.-Львів, 1996.

  1. Миценко І.М. Забезпечення життєдіяльності людини в навколишньому середовищі. - Кіровоград, 1998.

Ю.Семенов О.І. Військово-медична підготовка. -К., 1992.

11.Крикунов Г.Н., Беликов А.С., Залунин В.Ф., Довгаль В.Ф. Безопасность жизнедеятельности. - Дніпропетровск: УкОИМЛ-пресс, 1995.

12.Лапін В.М. Безпека життєдіяльності людини. - К.: Т-во "Знання", КОО2000.

13. Методичні розробки практичних занять і тези лекцій.


1.4.2. Додаткова література


  1. Атаманюк В.Г. і др. Гражданская оборона. - М., 1987.

  2. Демиденко Г.П. та ін. Захист об'єктів народного господарства від зброї масового ураження. - К., 1994.

  3. Себлюк М.І. Цивільна оборона. - К„ 1994.

  4. Юдин А.М. Быт и зкология. - М., 1990.

2. МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
2.1. Загальні методичні матеріали
2.1.1. Мета і завдання дисципліни
Мета вивчення дисципліни «Охорона праці та безпека життєдіяльності» полягає у науковому обґрунтуванні правової поведінки і відношення працюючих до оточуючих умов та розробці методів прогнозування і виявлення шкідливих факторів навколишнього середовища та їх впливу на людину, вивченні заходів захисту людей в умовах виникнення надзвичайних ситуацій мирного характеру та під час війни.

Дисципліна має завданням набуття студентом наступних знань і вмінь:



  • визначати основні принципи безпечної життєдіяльності людини;

  • передбачати наслідки порушень основ формування здорового способу життя та їх вплив на безпеку життєдіяльності людини;

  • аналізувати й оцінювати небезпечні для життя, здоров'я і професійної діяльності ситуації та самостійно приймати рішення про вжиття термінових заходів.

  • підготовку фахівців, які знають основи захисту людей в НС та вміють проводити в життя заходи і при їх виникненні.


2.1.2. Аналіз зв’язків із суміжними дисциплінами


Дисципліни,

які забезпечують

"Охорону праці та безпеку життєдіяльності"

до початку вивчення

Українознавство.

Історія України

Філософія

Право


Загальна економічна теорія

Загальна гігієна

Історія медицини


Дисципліни,

які забезпечуються вивченням "Охорони праці та безпеки життєдіяльності"

Хірургія з хірургією надзвичайних ситуацій

Терапія з терапією надзвичайних ситуацій

Епідеміологія з епідеміологією надзвичайних ситуацій

Гігієна з гігієною надзвичайних ситуацій



Взаємозабезпечення

дисциплін

Токсикологія, радіологія та медичний захист.

Медицина катастроф

Соціальна медицина і організація охорони здоров’я

Зв’язки між забезпечуючими та забезпечуваними дисциплінами здійснюються шляхом проведення:



  • міжкафедральних відвідувань лекцій і практичних занять;

  • участі в роботі центрального та профільного методкомів;

  • обговорення методичних розробок на Вченій Раді університету;

  • міжкафедральних учбово-методичних конференцій і симпозіумів, які проводяться в університеті;

  • особистих контактів з професорсько-викладацьким складом суміжних кафедр.

Завідувач кафедри екстреної медичної допомоги

та медицини катастроф

професор В. Криса



2.1.3. Методи активізації та інтенсифікації навчання
Методами активізації та інтенсифікації навчання є проведення консультацій та додаткових занять викладачами кафедри, індивідуальна робота із студентами, самостійна робота слухачів в бібліотеці, використання інформації з мережі “Інтернет”, використання досвіду роботи суміжних кафедр університету, опрацювання регламентуючих документів Міністерства охорони здоров’я України та Міністерства надзвичайних ситуацій України.
2.1.4. Основні завдання та вміння, які набувають студенти
В результаті вивчення дисципліни “Охорона праці та безпека життєдіяльності” студенти повинні:

ЗНАТИ:

  1. Основи Законодавства України про працю.

  2. Основні принципи трудового права, зміст трудового договору.

  3. Правила безпеки при роботі з електричним, магнітним, іонізуючим випромінюванням та ємкостями під тиском (автоклав).

  4. Правила техніки безпеки при роботі з небезпечними та шкідливими речовинами.

  5. Основи пожежної безпеки. Класифікація пожеж.

  6. Причини, наслідки і профілактика пожеж в установах охорони здоров'я.

  7. Характеристики навколишнього, виробничого і побутового середовища.

  8. Небезпечні і шкідливі фактори середовища і наслідки їхніх дій.

  9. Характеристики осередків ураження, що виникають у надзвичайних ситуаціях мирного і військового часу.

  10. Способи захисту населення від уражаючих факторів аварій, катастроф, стихійного лиха і застосування зброї масового ураження.

  1. Основи організації і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

  2. Етапи медичної евакуації.

13. Організацію першої медичної та долікарської допомоги населенню в умовах НС.

14. Заходи і засоби першої медичної та долікарської допомоги в осередку ураження.



15. Особливості організації екстреної медичної допомоги дітям та підліткам.
УМІТИ:


  1. Практично здійснювати заходи щодо підвищення безпеки людини в побуті на виробництві.

  2. Надавати першу медичну допомогу в вигляді самозахисту і захисту виробничого персоналу і населення у вогнищах аварій, катастроф, стихійного лиха і застосуванні зброї масового ураження.

  3. Оцінювати радіаційну, хімічну, біологічну обстановку, яка виникає в результаті НС мирного або військового часу і приймати відповідні рішення.

  4. Виконувати правила пожежної безпеки та використовувати первинні засоби пожежегасіння.

  5. Оформляти трудовий договір та складати акт про розслідування нещасного випадку ( форма Н-1).

  6. Проводити експертизу нової техніки та технологічних процесів згідно з сучасними вимогами екології та безпеки їх функціонування.

  7. Здійснювати підготовку до евакуації та транспортування потерпілих.

  8. Проводити медичне сортування в осередку ураження та евакуацію потерпілих.

  9. Надавати першу медичну та долікарську допомогу потерпілим в умовах НС.

  10. Використовувати медичні та хімічні засоби захисту людей в умовах НС.

  11. Здійснювати санітарно-епідеміологічну розвідку в районі НС.


2.1.5. Перелік обов’язкових практичних навичок

  1. Дотримання правил техніки безпеки при роботі з шкідливими та небезпечними речовинами.

  2. Вміти користуватися збірниками нормативних документів.

  3. Дотримання правил техніки безпеки при роботі в операційній.

  4. Дотримання правил техніки безпеки при роботі в інфекційних лікарнях (відділеннях).

  5. Дотримання правил техніки безпеки при роботі в клініко-діагностичній лабораторії.

  6. Вміти оформити акт про розслідування нещасного випадку.

  7. Виконування правил пожежної безпеки.

  8. Використовувати первинні засоби пожежегасіння.

  9. Вживати заходи по рятуванню людей, майна при пожежі.

  10. Робота з приладами .

  11. Оцінка джерела забруднення.

  12. Робота з приладами по вимірюванню рівнів зараження РР, ОР.

  13. Вміти дати оцінку ступеню ураження території радіоактивними та хімічними речовинами.

  14. Розробити план захисту населення та проведення рятувальних робіт при надзвичайних ситуаціях.

  15. Визначити об'єм першої медичної допомоги населенню та необхідну кількість спеціалізованих бригад.

  16. Надання першої медичної та долікарської допомоги потерпілим в умовах надзвичайних ситуацій.

  17. Надання першої медичної екстреної допомоги особам з психоемоційними розладами.

2.2. МЕТОДИЧНІ МАТЕРІАЛИ ДЛЯ ВИКЛАДАЧІВ
2.2.1. Тексти лекцій
ВЗІРЕЦЬ
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ національний МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

кафедра екстреної медичної допомоги та медицини катастроф

Затверджую”

Завідуючий кафедрою ЕМД та МК

професор В.Криса


“____”________________ 2012р.


Лекція з предмету

Охорона праці та безпека життєдіяльності



Тема № 3.


Заходи безпеки під час експлуатації електроприладів, апаратів, що працюють під тиском, балонів з газом; охорона праці у фізіотерапевтичних кабінетах, рентгенкабінетах, операційних


Підготував асистент кафедри ЕМД та МК Копчук С. І.

Обговорено на засіданні кафедри “____”_____________ 2011 р.



Протокол №_________.

Івано-Франківськ 2012



Навчальна мета

Ознайомити студентів з вимогами техніки безпеки в спеціалізованих кабінетах медичних закладів



Час

90 хв.



Місце проведення

Ауд. № 14



Навчально-матеріальне оснащення


а) Література


  1. І.В. Кочін, Г.О.Черняков, і ін. Охорона праці та безпека життєдіяльності населення у надзвичайних ситуаціях. – К.: “Здоров’я”, 2005 р.

  2. І.М.Трахтенберг, М.М.Коршов, О.В.Чебанова. гігієна праці та виробнича санітарія. 1997 р.

  3. Є.П.Желібо, В.В.Зацарний. Безпека життєдіяльності. – «Каравела», 2005 р.




5

Навчальні питання і розрахунок часу



Вступ

2,5 хв.



Техніка безпеки при організації роботи в фізіотерапевтичних кабінетах

10 хв.



Техніка безпеки при організації роботи в стоматологічних кабінетах, зуботехнічних лабораторіях.

10 хв.



Техніка безпеки при організації роботи з органічними розчинами, отруйними, вогненебезпечними та вибухонебезпечними речовинами

10 хв.



Техніка безпеки при організації роботи з ємностями під тиском

10 хв.



Закінчення

2,5 хв.


ВСТУП
За даними ВООЗ, близько 50 % всіх факторів, що впливають на здоров’я населення, лежать у сфері способу життя, до 20-25 % - у сфері стану навколишнього середовища (в тому числі виробничого), до 15-20 % - у сфері спадковості і приблизно до 10 % - у сфері діяльності органів та установ охорони здоров’я.

Поліпшення умов та охорони праці стає одним із важливих напрямків підвищення матеріального та культурного рівня життя народу, збереження його здоров’я і працездатності. Особливості сучасного виробництва потребують впровадження все більш дієвих заходів щодо підвищення рівня техніки безпеки в медичних закладах при організації робіт.



1 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ

В ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНИХ КАБІНЕТАХ
Загальні положення

Фізіотерапевтичні відділення (кабінети) призначені для електролікування (включаючи лікування ультразвуком), світлолікування, теплолікування, водолікування. грязелікування, аероіоноаерозоль- і електроаерозольтерапії, лікування інгаляцією, лікування масажем. Для проведення процедур по кожному виду лікування обладнуються окремі приміщення, але допускаються в одному приміщенні електро- і світлолікування (за виключенням використання стаціонарних УВЧ генераторів і апаратів мікрохвиль.

Електрообладнання фізіотерапевтичних відділень (кабінетів) повинно відповідати і експлуатуватися згідно з діючими правилами обладнання електричного устаткування. а фізіотерапевтична апаратура – діючим медико-технічним вимогам і технічним умовам.

Приміщення фізіотерапевтичних відділень (кабінетів) можна використовувати тільки по їх прямому призначенню: проведення в них яких-небудь інших робіт, не зв’язаних з використанням фізіотерапевтичної апаратури забороняється. Також забороняється використання світлолікувальних апаратів в якості підігріву повітря в приміщеннях.

Одночасне проведення фізіотерапевтичних процедур однією медичною сестрою в різних (не суміжних) приміщеннях забороняється а в суміжних приміщеннях двері між ними повинні бути зняті і дверний отвір вільний.

Хворі можуть знаходитися в фізіотерапевтичному кабінеті тільки в присутності обслуговуючого персоналу.

Персонал фізкабінетів забезпечується захисним спецодягом і захисними пристосуваннями у відповідності з діючими нормами.

У фізкабінетах повинні бути кімнати відпочинку для хворих, які обладнані кушетками і кріслами з розрахунку 4 м² на кушетку і 2 м² на крісло. Число місць для відпочинку після прийому тепло- водо- грязелікувальних процедур повинно відповідати 80 % робочих місць в тепло- водо- грязелікувальному кабінеті, а після прийому всіх інших процедур – 25 % числа робочих місць; 40 % місць в кімнаті відпочинку забезпечують кріслами.

Всі лікувальні приміщення повинні бути забезпечені умивальниками з подачею гарячої і холодної води.

Особи, які щойно прийняті на роботу у фізіотерапевтичне відділення (кабінети), допускаються до роботи тільки після відповідного інструктажу по охороні праці і техніки безпеки. Наступний періодичний інструктаж медичних працівників по ОП і ТБ повинен проводитися не менше 1 разу на рік. При отриманні нового апарату повинен проводитися позачерговий інструктаж по експлуатації і догляду за цим апаратом.

Персонал фізіотерапевтичних відділень повинен бути підготовленим для надання першої допомоги при ураженні електричним током і світловим випромінюванням.

В фізіотерапевтичних кабінетах повинен систематично проводитися контроль за:

а) забрудненням повітря озоном, антибіотиками, сірководнем, парафіном і іншими хімічними речовинами (виходячи із специфіки процедур);

б) на радіоактивне випромінювання.
Електро- і світлолікування

Підлоги в приміщеннях для проведення електро- і світлолікувальних процедур повинні бути дерев’яними або накриті лінолеумом, не повині мати вибоїн. Стіни даних приміщень на висоту 2 м повинні бути викрашені масляною фарбою світлих відтінків. Не можна облицьовувати стіни керамічною плиткою.

В кожній кабіні повинен розміщуватися тільки один стаціонарний фізіотерапевтичний апарат, одна кушетка і бра для місцевого освітлення. Кушетки повинні бути дерев’яними.

Перед початком роботи кожної зміни сестри повинні провіряти справність апаратів і заземлюючих проводів. При виявленні неполадок, вони повинні негайно повідомляти завідуючого відділенням, а при його відсутності головного лікаря або його заступника і одночасно дефекти записати в контрольно-технічний журнал, який повинен зберігатися в електро-світлолікувальному кабінеті.

Металічні корпуси і штативи електро- і світлолікувальних апаратів, включаючи і переносні, а також підігрівачі, які можуть бути під напругою внаслідок порушення ізоляції, повинні заземлятися незалежно від місця їх встановлення і проведення процедур. Електричні проводи повинні бути виготовленні із гнучкого кабелю, а при його відсутності – із гнучких проводів, які зібрані в резиновій трубці, цілісність проводів необхідно добре перевіряти перед експлуатацією. Під час проведення лікувальної процедури не можна залишати проводи безпосередньо на тілі хворого.

Заземлені проводи, які прокладені в приміщенні, повинні прикріплюватися не вище 5-10 см від рівня підлоги, бути доступні для огляду і захищені від механічних пошкоджень і недоступні для пацієнтів.

Використання в якості заземлювачів врубів водопроводу, опалення, каналізації, газопроводу, паропроводів і громовідводів забороняється.

Нагріваючі прилади системи центрального опалення, металічні труби опалювальної, газової, водопровідної і каналізаційної систем, а також любі заземлюючи предмети, які знаходяться в приміщенні. повинні бути закриті дерев’яними кожухами, викрашеними масляною фарбою.

При проведенні електролікувальних процедур поза фізіотерапевтичним кабінетом (в перев’язочній, операційній, палаті і т.д.), коли хворі приймають їх на металічних столах або ліжках, повинна бути виключена можливість доторкання з ними хворого. З цією метою металічний стіл накривають шерстяним покривалом, 3-4 шарами прорезиненої тканини, а також простирадлом таких розмірів, щоб краї їх звішувались зі всіх сторін столу. Металічне ліжко забезпечують шерстяною або важкою прокладкою і простирадлом, яке закриває всю сітку і раму ліжка; спинку ліжка накривають шерстяним покривалом.

При проведенні електролікувальних процедур в перев’язочній, операційній і палатах при наявності підлоги, яка викладена керамічною плиткою. Місце обслуговуючого медичного персоналу повинно бути накрито ізолюючим матеріалом не менш ніж на 1 м².

Забороняється працювати на апаратах з несправним або відключеним блокуванням дверей або зігнутими стінками корпусу апарата. Медичному персоналу кабінетів забороняється скорочувати контакти або знімати блокування в апаратах.



При роботі в одному приміщенні декількох стаціонарних мікрохвильових апаратів (сантиметрових і дециметрових хвиль) необхідно виключити можливість взаємного впливу однієї установки на другу шляхом обладнання окремих захисних кабін або ширм. Перебування медичного персоналу в зоні прямого випромінювання апаратів сантиметрових і дециметрових хвиль забороняється.

Очі хворих і обслуговуючого персоналу при використанні ртутно-кварцевих випромінювачів необхідно захищати окулярами з темними стеклами з боковим захистом (шкіряна або резинова оправи).

При опроміненні інфрачервоними променями ділянки обличчя на очі хворого надівають (окуляри із грубої шкіри або картону). Медичний персонал не повинен довго дивитися на включену лампу і тим самим охороняти очі від впливу інфрачервоного випромінювання.

Під час проведення лікувальних процедур медичні сестри зобов’язані постійно слідкувати за роботою апаратури і станом хворих і не мають права виходити із лікувального приміщення під час проведення лікувальних процедур.

Після закінчення робочого дня всі рубильники, вимикачі апаратів, а також всі вилки штепсельних розеток повинні відключатися. При аварії якого-небудь апарату він повинен бути негайно виключений, а при аварії електричної сітки або пожежі повинен бути негайно виключений головний сітковий рубильник.
Теплолікування

Для парафіно- озокеритолікування повинно відводитися окреме приміщення площею із розрахунку 6 м² на робоче місце (кушетку), мінімальна площа приміщення при одній кушетці – 12 м². Підлога в приміщенні повинна бути накрита лінолеумом.

Беручи до уваги те, що парафін і озокерит легко займаються, підігрів їх, необхідно проводити у витяжній шафі в спеціально відведеній кімнаті („кухні”) площею 8 м². Стіни кухні повинні бути облицьовані на висоту 2 м від підлоги керамічною плиткою, а підлога – метлахскою плиткою. Стіл, на якому встановлені підігрівачі, повинен бути покритий вогнестійким матеріалом.

Підігрів парафіну і озокериту на відкритому вогні забороняється. В приміщенні забезпечують вогнегасником ОУ-2.


Інгаляція

Для групової інгаляції вділяють кімнату площею із розрахунком 4 м² на апарат, але не менше 12 м².

Компресор встановлюють в підвальному або на півпідвальному приміщенні площею не менше 6 м².

Стіни кімнати для інгаляції облицьовують на висоту 2 м білою або світлих відтінків керамічною плиткою, підлогу лінолеумом. В інгаляторії повинна діяти самостійна припливно-витяжна вентиляція. В груповому інгаляторії вона повинна забезпечувати швидке провітрювання приміщення (10 обмінів за 1 год.).



2 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ В СТОМАТОЛОГІЧНИХ КАБІНЕТАХ, ЗУБОТЕХНІЧНИХ ЛАБОРАТОРІЯХ
В кожному стоматологічному відділенні (кабінеті) повинні бути розроблені інструкції з охорони праці та техніки безпеки (далі ОП і ТБ). Регулярно проводитися інструктажі з ОП. Відповідальність за дотримання вимог ОП і ТБ покладається на головного лікаря та завідуючих відділеннями.

Стоматологічні поліклініки, відділення, кабінети, зуботехнічні лабораторії повинні розташовуватися в окремих будівлях або за винятком в пристосованих приміщеннях, вбудованих в будівлі при умові дотримання законодавства з ОП.

Стоматологічні кабінети (терапевтичні хірургічні, ортопедичні, дитячі, ортодонтичні) повинні мати на одне стоматологічне крісло 14 м2 площі і по 7 м2 на кожне додаткове. Якщо додаткове крісло має універсальну установку, то площа збільшується до 10 м2 В терапевтичних та хірургічних кабінетах повинно розміщуватися не більше трьох, а в хірургічних - не більше двох крісел з обов’язковим розділенням робочих місць лікарів непрозорими перегородками висотою до 1,5 м., має бути обладнано робоче місце медичної сестри.

Стіни стоматологічних кабінетів повинні бути гладкими, без щілин. Всі кути і місця з’єднання стін , стелі і підлоги повинні бути заокругленими, без карнизів і прикрас. Стіни хірургічних кабінетів та стерилізаційної облицьовуються на висоту не нижче 1,8 м, в операційній - на всю висоту глазурованою плиткою. Вище панелі стіни фарбують масляними або водоемульсійними фарбами.

В спеціальних виробничих приміщеннях зуботехнічної лабораторії стіни на висоту дверей облицьовуються глазурованою плиткою. Вище панелі стіни фарбують силікатними або клеєвими фарбами.

Є деякі особливості щодо опорядження кабінетів. Так в кабінетах хірургічної стоматології кожне місце лікаря-хірурга повинне бути обладнане безтіньовим рефлектором. В ортопедичному кабінеті штучне освітлення повинне сприяти розрізненню кольорів що є особливо важливим при підборі штучних зубів під час протезування, тому рекомендують опоряджувати ці кабінети люмінісцентними лампами типу ЛДЦ і ЛХ (лампи з покращеною кольоропередачею), рівень освітлення повинен становити 1000 Лк. Покращення розрізнення кольорів сприяє нейтральний колір стін, стелі.

Внутрішнє опорядження приміщень, в яких використовуються амальгамові пломби, має свої особливості, вони направлені на:


  • зниження сорбції парів ртуті будівельними матеріалами і недопущення їх десорбції;

  • недопущення накопичення металічної ртуті в лабораторіях.

Тому в розчин штукатурки або фарбу добавляють 5% сірчаний порошок для зв’язування ртуті (парів) і перетворення її в сірчану ртуть. Підлога не повинна мати тріщин, накриватися рулоновим лінолеумом до стін на висоту 10 см.

В приміщенні де працюють з амальгамою повинна бути витяжна шафа з штучною витяжною вентиляцією (швидкість руху повітря в ній повинна становити не більше 0,7 м/с).

Несприятливими факторами в роботі працівників стоматологічного профілю є шум і вібрація, обумовлені застосуванням нового стоматологічного обладнання – швидкісні бормашини і турбіни, які при роботі створюють високий рівень шуму в межах 75-100 ДбА. Це призводить до зниження гостроти слуху і може стати причиною глухоти. Встановлено, що високі рівні шуму ведуть не тільки до змін зі сторони органу слуху, а і зі сторони ЦНС, серцево-судинної та інших систем.

Умови праці зубних техніків відносяться до шкідливих, так як вони пов’язані з особливостями технологічного процесу виготовлення зубних протезів. В приміщеннях зуботехнічної лабораторії відбуваються процеси по термічній обробці (литво) гільз для коронок, виплавлення воску, сушіння деталей протезів, їх запаювання, відбілювання в розчинах кислот, шліфування протезів та ін. В результаті зубний технік піддається дії пилу карборунда, пластмаси і заліза, а також парів свинцю, ртуті і кислот, що виділяються при виробництві і обробці зубних протезів.

В останні роки для виготовлення зубних протезів застосовується пластмаса фторакс, яка містить сильнодіючу отруйну речовину метил-метакрилат. ГДК його в повітрі робочої зони повинна дорівнювати не більше 0,01 мг/м3. Але ці концентрації значно вищі там, де не обладнана вентиляція, не працюють витяжні шафи.

На зубних техніків, що працюють в основних приміщеннях впливають шум і вібрація, яку створюють шліфувальні машини. Рівень шуму становить 83-85 ДБ, що на 3-5 ДБ перевищує норму. Вібрація, що передається руками через протез при його обробці на шліфувальному крузі також перевищує допустимі значення на 2-5 ДБ.

Значно виражений в роботі зубних техніків біологічний фактор, так як поверхні зубних протезів із склепочних мас інфіковані. Постійний контакт з протезами в процесі їх виготовлення і корекції призводить до забруднення рук різними мікроорганізмами, в тому числі патогенними (загроза зараження контактним шляхом).

В зуботехнічній лабораторії є ряд виробничих приміщень, кожне з яких призначене для виконання підсобних робіт і відрізняється в зв’язку з цим різними професійними шкідливостями.


  • В гіпсовочній просівають гіпс, відливають моделі, гіпсують деталі протезів в кюветах. Шкідливі фактори – гіпсовочний пил.

  • В паяльній спаюють окремі деталі протезів після їх очистки кислотами. Несприятливі фактори пари кислот (азотної, соляної), металів, мінералів припою, пил карборунда, пемзи, діоксиду кремнію.

  • В полімеризаційній – всі процеси по виготовленню пластмаси. Шкідливі фактори пари акрилатів, воску, висока вологість.

  • В поліровочній – шліфування і полірування протезів. Шкідливі фактори: пил карборунду, пемзи, паст і мінералів протезів.

  • В ливарній - відливають деталі зубних протезів в зубних апаратах. Шкідливі фактори: пари різних металів, з яких виготовляють зубні протези (золото, срібло, мідь, платина, кадмій, олово, свинець та ін.) при термічній обробці протезів в повітря виділяються продукти повного і неповного згоряння (діоксид вуглецю, оксид вуглецю, вода).



3 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ

З ОРГАНІЧНИМИ РОЗЧИНАМИ, ОТРУЙНИМИ, ВОГНЕНЕБЕЗПЕЧНИМИ ТА ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИМИ РЕЧОВИНАМИ
В аудиторіях, де проводяться заняття з учнями, зберігання отруйних речовин (далі ОР) після закінчення навчальних занять не дозволяється. Після закінчення роботи особливо отруйні речовини повинні зберігатися в металічних шафах закриті на замок і запломбовані в окремому приміщенні. На вікнах кімнати ставляться грати, двері повинні бути оббиті залізом.

При поступленні отруйних речовин особа, відповідальна за зберігання, повинна особисто перевірити відповідність отриманих засобів супроводжуючим документом.

Доступ в кімнату, де зберігаються запаси ОР дозволяється особам, безпосередньо працюючим з ними, що оформляється наказом по установі.

ОР підлягають предметно-кількісному огляду в окремих книгах, які пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою і підписом керівника.

Роботу з ОР можна отримати тільки працівникам, які пройшли спеціальний інструктаж.

Фасування, подрібнення, зважування і відмірювання ОР повинні проводитися у витяжних шафах за допомогою спеціально виділеної для цієї цілі приладів і посуду (ваги, циліндри і т. д.).

Роботи з ОР потрібно проводити в резинових рукавицях, захисних окулярах, при необхідності в протигазах.

Наповнення пробірок ОР, концентрованими кислотами і лугами потрібно проводити сифоном або спеціальними піпетками з резиновою грушею.

Після закінчення роботи потрібно добре вимити руки, а в відповідних випадках – почистити зуби і прополоскати рот.

При забрудненні ОР спецодягу і рушників їх потрібно негайно замінити і передати для нейтралізації і прання.

Луги потрібно брати із банки шпателями.

При розведенні концентрованих кислот потрібно кислоту добавляти в воду, а не навпаки.

При роботі з кислотами і лугами забороняється забирати рідину в піпетку ротом. Для цього використовують резинові груші з трубками.

Коли нагрівається рідина, в пробірці, необхідно тримати пробірки отвором в сторону від співробітників і від себе.

Якщо пролився луг, то його потрібно засипати піском, потім забрати пісок і залити місце сильно розбавленою соляною або оцтовою кислотою. Після чого забрати кислоту ганчіркою, вимити водою стіл і рукавиці. Якщо пролилася кислота то її також засипати піском, потім забрати засипаний пісок лопатою і засипати содою, потім соду також забрати і промити це місце великою кількістю води.

Ємності з вогненебезпечними та вибухонебезпечними рідинами повинні зберігатися в залізних ящиках, які виложені азбестом.

Посуд, в якій проводилися роботи з вогненебезпечними та вибухонебезпечними рідинами, потрібно промивати одразу ж після закінчення досліджень.

Категорично забороняється спільне зберігання легко займистих, вогне- і вибухонебезпечних речовин з кислотами і лугами.

Використані вогненебезпечні рідини збирають в спеціальну герметичну тару, яка закривається і передають для регенерації або знешкодження. Спускати в каналізацію забороняється.

Використані кислоти і луги потрібно збирати окремо в спеціальну посуду. Невеликі кількості їдких речовин можна виливати в раковину тільки після сильного розведення їх водою.
4 ТЕХНІКА БЕЗПЕКИ ПРИ ОРГАНІЗАЦІЇ РОБОТИ

З ЄМНОСТЯМИ ПІД ТИСКОМ

Приміщення для автоклавів повинно мати природну освітленість, квартирки у вікнах і припливно-витяжну вентиляцію.

На кожний автоклав повинен бути паспорт, який знаходиться в цьому приміщенні або у особи, відповідальної за справний стан і безпеку автоклавів. На автоклаві після встановлення повинна бути табличка з реєстраціним номером книги обліку, дозволеного тиску, дати наступного огляду і гідравлічного випробування.

Двері автоклавної повинні відкриватися із приміщення. Під час роботи автоклава двері не повинні закриватися. Засклені двері не дозволяються.

Підлога в приміщенні для електричного автоклаву повина бути із матеріалу, який не проводить струм.

Автоклав повинен бути встановлений так, щоб його можна було зручно обслуговувати зі всіх сторін. Відстань від стін до автоклава повинна бути не менше 0,8 м.

Автоклави з електричним підігрівом повинні бути заземлені.

В приміщенні для автоклаву повинні виконуватися правила пожежної безпеки.

Проведення в автоклавних будь-яких робіт, не пов’язаних з експлуатацією або ремонтом автоклавів, забороняється.

Вхід в автоклавну під час роботи автоклавів дозволяється тільки обслуговуючому персоналу, а також особам які здійснюють нагляд за експлуатацією автоклавів.

Інструктаж по безпечному обслуговуванню автоклавів проводиться особою, відповідальною за справний стан і безпечну дію автоклавів, перед допуском працівника до роботи і періодично – не рідше одного разу в рік записом в журналі інструктажу.

Ремонт автоклавів і його елементів під час роботи не дозволяється.

Робота автоклаву повинна бути зупинена якщо:

1) тиск в автоклаві піднімається вище допустимого;

2) при несправності запобіжних клапанів;

3) при виявлені в елементах автоклаву тріщин в зварюваних швах;

4) при пожежі;

5) при несправності манометра.

Персонал, який обслуговує автоклави, повинен мати при собі посвідчення, яке дає право роботи на автоклаві.


ЗАКІНЧЕННЯ
Отже, забезпечення здорових і безпечних умов праці медичного персоналу в лікувально-профілактичних закладах є важливим фактором попередження здоров’я медичним працівникам, хворим, попередження захворювання, травм, смертельних випадків. Керівник лікувально-профілактичного закладу повинен створювати безпечні умови праці, забезпечувати сприятливий морально-психологічний клімат у трудовому колективі, а підлеглий персонал неухильно виконувати вимоги техніки безпеки при організації робіт.




2.2.2. методичні матеріали до проведення практичних занять
ВЗІРЕЦЬ
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ національний МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

кафедра екстреної медичної допомоги та медицини катастроф
Затверджую”

Завідуючий кафедрою ЕМД та МК

професор В.КРИСА
“____”________________ 2012 р.


  1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка