Робоча програма навчальної дисципліни «психологічна допомога у надзвичайних ситуаціях» для студентів спеціальності 03010201 «Психологія»



Скачати 329.97 Kb.
Дата конвертації15.04.2016
Розмір329.97 Kb.
КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА

Інститут післядипломної освіти

Робоча програма навчальної дисципліни

«ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА

У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»

для студентів спеціальності 7.03010201 «Психологія»
Укладач: кандидат психологічних наук, доцент Корнієнко Олексій Васильович

КИЇВ – 2013

РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИП-ЛІНИ1

«ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА У НАДЗВИ-ЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ» для студентів спеціальності 7.03010201 «Психологія».
Укладач2: кандидат психологічних наук, доцент Корнієнко Олексій Васильович
Рекомендовано до друку навчально-методичною комісією Інституту післядипломної освіти Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

(Протокол №2 від 08.10.2013р.)

ВСТУП
Навчальна дисципліна «ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ»

є складовою освітньо-професійної програми підготовки фахівців за освітньо-кваліфікаційним рівнем «Спеціаліст»



спеціальності - психологія “7.03010201“.

Дана дисципліна (нормативна) ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ



Мета дисципліни – орієнтація майбутніх фахівців на спробу об’єднання теоретичних знань з відпрацюванням практичних навичок у роботі з людьми, що постраждали від наслідків впливу надзвичайних (екстремальних ситуацій) техногенного, природного та біолого-соціального походження.

Завдання

  1. Ознайомлення студентів з теоретико-методологічними завданнями дисципліни.

  2. Вивчення структури та змісту викладання дисципліни “Психологічна допомога у надзвичайних ситуаціях“

  3. Відпрацювання практичних навичок організації: першої психологічної допомоги, застосування психодіагностичних та психотерапевтичних методик для осіб, котрі пережили ситуаційно детерміновану екстремальну ситуацію.

В результаті вивчення навчальної дисципліни студенти інституту післядипломної освіти, повинні

Знати:

  1. Головні категорії та поняття у вищезгаданої навчальної дисципліни: “екстремальна ситуація“, “перша медична/психологічна допомога постраждалим“, “фактори викликані екстремальною ситуацією“, “техніки екстреної психологічної допомоги“ та ін.

  2. Структуру та організацію проведення регіональних, державних заходів за умов надзвичайних (екстремальних) ситуацій.

  3. Напрацювання сучасних вітчизняних та зарубіжних психологів на основі участі на основі набутого практичного досвіду.

  4. Можливості застосування отриманих знань у повсякденному житті.

Вміти:

  1. Здійснювати порівняльний аналіз стану психосоматичних розладів у постраждалих, родичів, рятувальників після участі у епіцентрі надзвичайної ситуації на основі проаналізованих джерел (свідчень фахівців)

  2. Проводити індивідуально-психологічний аналіз власного стану психосоматичного здоров’я та близьких оточуючих людей після пережитих складних/екстремальних життєвих ситуацій.

  3. Коректно використовувати психодіагностичні та психотерапевтичні методики для осіб, котрі пережили ситуаційно детерміновану екстремальної ситуацію.


Місце дисципліни (в структурно-логічній схемі підготовки фахівців відповідних напрямків). Дана навчальна дисципліна займає межове місце у структурі підготовки фахівців відповідного гуманітарного профілю: психологів, соціальних працівників, соціальних педагогів, соціологів. На сьогоднішній день актуальним залишається питання підготовки майбутніх фахівців до професійної діяльності у швидкоплинних умовах біо-психо-соціального середовища. Основний акцент має бути зроблений на формуванні установки майбутнього фахівця на ранню діагностику, профілактику перших ознак проявів порушень у психосоматичній сфері особистості за екстремальних умов життєдіяльності. Важливим залишається розробка індивідуально-психодіагоностичних методик для цілеспрямованого впливу на особистість дитини, підлітка, дорослої людини, осіб літнього віку з метою психопрофілактики можливих відхилень у стані психосоматичного здоров’я людей різних вікових категорій.
Зв’язок з іншими дисциплінами навчальна дисципліна "Психологічна допомога у надзвичайних ситуаціях" є нормативною дисципліною для підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня психолог: "спеціаліст", “магістр” її засвоєння є важливим підґрунтям для поглибленого вивчення дисциплін:

“Клінічної психології”, “Вікової психології”, “Психодіагностики”, “Психології здоров’я”, “Психології особистості”, “Психології травмуючих ситуацій“.



Контроль знань і розподіл балів, які отримують студенти.

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою.



У змістовий модуль 1 (ЗМ1) входять теми 1 - 9, а у змістовий модуль 2 (ЗМ2) – теми 10 -18. Обов’язковим для заліку та до його допуску є виконання тестів № 1-6 (перший модуль), тести № 7-12 (другий модуль).
Оцінювання за формами контролю:




ЗМ1

ЗМ ХХ

Min. – _ балів

Max. – __ бали

Min. – __ бали

Max. – __ балів

Усна відповідь

0” х 1 = 3

3” х 1 = 3

__” х __ = __

__” х __ = __

Доповнення

0” х __ = __

1” х __ = __

__” х __ = __

__” х __ = __

Доповідь

1” х __ = __

7” х __ = __

__” х __ = __

__” х __ = __

Робота на семінарах (за кожний модуль)


0” х __ = __

10” х __ = __







Творчі та репродуктивні завдання з самостійної роботи(за кожний модуль)

0” х __ = __

5” х __ = __

Модульна контрольна робота* 1 (за одну роботу)

0” х __ = __

15” х __ = __

Модульна контрольна робота 2







__” х __ = __

__” х __ = __

3” мінімальна/максимальна оцінку, яку може отримати студент.

1 – мінімальна/максимальна залікова кількість робіт чи завдань.

* – усі модульні контрольні роботи (МКР) мають розрахунково-аналітичний характер.

Для студентів, які набрали сумарно меншу кількість балів ніж критично-розрахунковий мінімум – _____ балів для одержання іспиту/заліку обов’язково (слід зазначити умови, які висуває лектор).



У випадку відсутності студента з поважних причин відпрацювання та перездачі МКР здійснюються у відповідності до „Положення про порядок оцінювання знань студентів при кредитно-модульній системі організації навчального процесу” від 31 жовтня 2010 року.

При простому розрахунку отримаємо:




Змістовий модуль1

Змістовий модуль2

іспит / залік

Підсумкова оцінка

Мінімум

___

_____

22 /____

60

Максимум

_____

______

40/___

99

При цьому, кількість балів:

  • 1-34 відповідає оцінці «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

  • 35-59 відповідає оцінці «незадовільно» з можливістю повторного складання;

  • 60-64 відповідає оцінці «задовільно» («достатньо»);

  • 65-74 відповідає оцінці «задовільно»;

  • 75 - 84 відповідає оцінці «добре»;

  • 85 - 90 відповідає оцінці «добре» («дуже добре»);

  • 91 - 100 відповідає оцінці «відмінно».

Шкала відповідності (за умови іспиту) За 100 – бальною шкалою

За національною шкалою

90 – 100

5

відмінно

85 – 89

4

добре

75 – 84

65 – 74

3

задовільно

60 – 64

35 – 59

2

не задовільно

1 – 34








Шкала відповідності (за умови заліку)


За 100 – бальною шкалою

За національною шкалою

90 – 100

Зараховано

85 – 89

75 – 84

65 – 74

60 – 64

1 – 59

не зараховано


ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН ЛЕКЦІЙ

І СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Теми

Назва теми

Кількість годин




Лекції

Семінари

Самостійна робота




ЗМІСТОВИЙ Модуль 1. “ВВЕДЕННЯ ДО ПСИХОЛОГЧНОЇ ДОПОМОГИ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ”




1.

Робота психолога в осередку надзвичайної (екстремальної ситуації)

2

2

10




2.

Екстрена психологічна допомога в надзвичайних (екстремальних) ситуаціях




3.

Проведення психотерапії та психопрофілактики у осередку надзвичайної (екстремальної) ситуації




4.

Рекомендації для рятівників, психологів працюючих у осередку надзвичайної (екстремальної) ситуації

2




10




6.

Класифікація динаміки психогенних розладів за даними зарубіжних та вітчизняних фахівців




7.

Техніки екстреної психологічної допомоги




8.

Екстремальні ситуації(насильство) пов’язані з загрозою для життя




9.

Психогенії у екстремальних ситуаціях







Модульна контрольна робота №1 – 10 годин з урахуванням підготовки, проведення та оцінки самостійних робіт







ЗМІСТОВИЙ Модуль 2. ПРОБЛЕМА ДОСЛІДЖЕННЯ ПРИКЛАДНИХ

АСПЕКТІВ „ПСИХОЛОГІЧНОЇ ДОПОМОГИ У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ”





10.

Психогенні розлади до та після екстремальних ситуацій


2




20




11.

Класифікація факторів впливаючих на розвиток та компенсацію психічних розладів при надзвичайних ситуаціях




12.

Психологія тероризму




13.

Стихійна масова поведінка людей в екстремальних ситуаціях




14.

Психологічний дебрифінг




15.

Перша медична допомога постраждалим в екстремальних ситуаціях




16.

Посттравматичний стресовий розлад: моделі та діагностика




17.

Індивідуально-психологічні особливості психолога в осередку екстремальної ситуації та ефективність професійної діяльності




18.

Значення методів підтримання психосоматичного здоров’я для психологів практиків за звичайних та екстремальних ситуацій професійної діяльності







24




Модульна контрольна робота № 2 – 10 годин урахуванням підготовки, проведення та оцінки самостійних робіт





Всього 72




Всього: 72 години, з них 6 годин лекцій, 2 години семінари, 64 години самостійна робота

ЗМІСТОВИЙ Модуль 1. “ВВЕДЕННЯ ДО ПСИХОЛОГЧНОЇ ДОПОМОГИ У

НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ”
Тема №1 (2 години)

Робота психолога в осередку надзвичайної (екстремальної ситуації)

Анотація до теми

Збільшення кількості екстремальних ситуацій (техногенних та природних катастроф, міжнаціональних конфліктів, терористичних актів) у різних регіонах світу за останні роки диктує необхідність підготовки фахівців, здатних надавати екстрену психологічну допомогу жертвам подібних ситуацій. Не дивлячись на усю важливість та актуальність проблем надання екстреної психологічної допомоги населенню у екстремальних ситуаціях, ці задачі усе ще залишаються досить новими для психолога.

У межах теорії постравматичного розладу та створеної у кінці 80- років кризової психології сформувалось поняття „психічна травма”(психотравма). Подія, яка сприймається людиною як загроза для її існування, яка порушує її нормальну життєдіяльність, стає для неї подією травматичною, тобто потрясінням, яке переживається по особливому (Черепанова, 1996; Владиславова, 2001; Пергаменщик та ін.,1999).

Лекція №1

Питання:


  1. Класифікації надзвичайних (екстремальних) ситуацій.

  2. Загальні підходи до оцінки надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру.


Тема №2

Екстрена психологічна допомога у надзвичайних (екстремальних) ситуаціях

Анотація до теми

Екстерна психологічна допомога надається людям у гострому стресовому стані (чи ГСР – гострий стресовий розлад). Цей стан представляє собою переживання емоційної та розумової дезорганізації.

Психодіагностика, психотехніки впливу та процедура надання психологічної допомоги у екстремальних ситуаціях мають свою специфіку (Сухов, Деркач 1998). Зокрема, психодіагностика у екстремальних ситуаціях має свої відмінності. За цих умов через брак часу неможливо використовувати стандартні діагностичні процедури. Дії, у тому числі практичного психолога, визначаються планом на випадок надзвичайних обставин.

Непридатними у багатьох екстремальних ситуаціях і звичайні методи психологічного впливу. Усе залежить від цілей психологічного впливу у екстремальних ситуаціях: у одному випадку необхідно підтримати, допомогти; у іншому – необхідно присікти, наприклад, плітки, паніку; у третьому – провести переговори.



Лекція №2

Питання:

1. Особливості професійної діяльності психолога екстреної психологічної допомоги у гострому стресовому стані (ГСС). Психодіагностика. Психотехніки.

2. Головні принципи надання допомоги людям, що перенесли психологічну травму у результаті впливу екстремальної ситуації.
Тема №3

Проведення психотерапії та психопрофілактики у осередку надзвичайної (екстремальної) ситуації

Анотація до теми:

Мета та завдання екстреної психологічної допомоги включають профілактику гострих панічних реакцій, психогенних нервово-психічних порушень; підвищення адаптаційних можливостей індивіда; психотерапію межових психосоматичних порушень. Екстерна психічна допомога населенню повинна ґрунтуватися на принципі інтервенції у поверхові прошарки свідомості, тобто роботі з симптоматикою, а не з синдромами. (Психотерапия в очаге чрезвычайной ситуации, 1998). Проведення психотерапії та психопрофілактики здійснюється у двох напрямках. Перший – зі здоровою частиною населення – у вигляді профілактики:

а). гострих панічних реакцій;

б). відстрочених, „відставлених” нервово-психічних порушень.

Другий напрямок – психотерапія та психопрофілактика осіб з розвиваючимися нервово-психічними порушеннями.

Лекція №3

Питання:


  1. Психотерапія із здоровою частиною населення у вигляді профілактики.

  2. Психотерапія та психопрофілактика з розвиваючимися нервово-психічними порушеннями.


Тема №4

Рекомендації для рятівників, психологів працюючих у осередку надзвичайної (екстремальної) ситуації

Анотація до теми

У результаті проведення значної дослідницької програми німецькі психологи (Б.Гаш та Ф.Ласога, 1977) розробили низку рекомендацій для психолога, іншого фахівця чи добровольця, працюючих у екстремальній ситуації. Ці рекомендації корисні як психологам під час безпосередньої роботи у місцях масових бід, так і для підготовки рятівників та співробітників спеціальних служб (Ромек та ін.,2004).



Лекція №4

Питання:

  1. Загальний аналіз запропонованих рекомендацій для фахівців різних категорій.

Тема №5

Класифікація факторів викликаних екстремальною ситуацією

Анотація до теми

При наданні екстреної психологічної допомоги необхідно пам’ятати, що жертви стихійних лих та катастроф страждають від цілої низки факторів, викликаних екстремальною ситуацією (Everstine, Everstine, 1993)



Лекція №5

Питання:

1. Перелік основних факторів викликаних екстремальною ситуацією.

Тема №6

Класифікація динаміки психогенних розладів за даними зарубіжних та вітчизняних фахівців

Анотація до теми

Важливе місце займає питання про динаміку психогенних розладів, які розвивались у небезпечних ситуаціях. Цьому присвячено досить багато спеціальних досліджень. У відповідності з працями Національного інституту психічного здоров’я (США), психічні реакції за катастроф підрозділяються на чотири фази: героїзму, „медового місяця”, розчарування та поновлення. Інша класифікація послідовних фаз чи стадій у динаміці стану людей після психотравмуючих ситуацій запропонована у роботі Решетнікова та ін. (1989). Ще одна класифікація (Александровський та ін.,1991) виділяє три фази.



Лекція №6

Питання:

1. Послідовний розгляд трьох напрямків у класифікації психогенних розладів.
Тема №7

Техніки екстреної психологічної допомоги

Анотація до теми

У людини у екстремальній ситуації можуть виникати наступні симптоми: марення, галюцинації, апатія, ступор, рухові збудження, агресія, страх, істерика, нервове тремтіння, плач (Крюкова та ін.,2001). Допомога психолога у даній ситуації полягає, в першу чергу, у створенні умов для нервової «розрядки».



Лекція №7

Питання:

  1. Класифікація симптомів екстремальних ситуацій, що можуть проявлятися.

  2. Марення та галюцинації.

  3. Апатія.

  4. Ступор.

  5. Рухове збудження.

  6. Агресія.

  7. Страх.

  8. Нервове тремтіння.

  9. Плач.

  10. Істерика.


Тема №8

Екстремальні ситуації(насильство) пов’язані з загрозою для життя

Анотація до теми

До подібних ситуацій відносяться: захват терористами, пограбування, розбійний напад. За короткий час відбувається зіткнення з реальною загрозою смерті (у буденному житті психіка створює захист, дозволяючи сприймати смерть як щось далеке чи навіть нереальне). Змінюється образ світу, дійсність представляється наповненою фатальною випадковістю. Людина починає ділити своє життя на дві частини – до події та після неї. Виникає відчуття, що оточуючі люди не можуть зрозуміти його почуття та переживання. Необхідно пам’ятати, що якщо людина не піддається насильству, вона все рівно отримала значну психічну травму.



Лекція №8

Питання лекції:

  1. Допомога дорослому.

  2. Допомога дитині.

  3. Сексуальне насильство.


Тема №9

Психогенії у надзвичайних (екстремальних) ситуаціях

Анотація до теми

За умов катастроф та стихійних лих нервово-психічні порушення проявляються у широкому діапазоні: від стану дезадаптації та невротичних, неврозоподібних реакцій до реактивних психозів. Їх тяжкість залежить від багатьох факторів: віку, статі, рівня вихідної соціальної адаптації; індивідуальних характерологічних особливостей; додаткових обтяжуючих факторів на момент катастрофи (самотність, піклування про дітей, наявність хворих родичів, власна безпорадність: вагітність, хвороба і т.п.)

Психогенний вплив екстремальних умов складається не тільки з прямої загрози для життя людини, але із опосередкованої, пов’язаної з її очікуванням. Психічні реакції при повені, урагані та інших ситуаціях не є якимись специфічними, характерними тільки для конкретної екстремальної ситуації. Це скоріше універсальні реакції на небезпеку, а їх частота та глибина визначається раптовістю та інтенсивністю екстремальної ситуації (Александровський, 1989; Александровський та ін.,1991).

Лекція №9

Питання:


  1. Залежність тяжкості переживань постраждалих від групи факторів: непатологічні психоемоційні (відомі як фізіологічні) та патологічні стани психогенії (реактивні стани).


Тема №10

Психогенні розлади до та після надзвичайних (екстремальних) ситуацій

Анотація до теми

Найбільш часто відмічаються під час та після екстремальних ситуацій психогенні розлади об’єднуються у чотири групи-непатологічні (фізіологічні) реакції, патологічні реакції, невротичні стани та реактивні психози. Вивчення спостерігаємих за екстремальних ситуацій психічних розладів, а також аналіз комплексу рятувальних, соціальних та медичних заходів дають можливість виділити три періоди розвитку ситуації, у яких спостерігаються різні психогенні розлади: перший (гострий) період, другий період, який проходить при розгортанні рятувальних робіт, починається, по образному виразу, „нормальне життя у екстремальних умовах”, третій період, починається для постраждалих після їх евакуації у безпечні райони, у багатьох відбувається складна емоційна та когнітивна переробка ситуації, переоцінка власних переживань та відчуттів, усвідомлення втрат.



Практичне заняття№10

Питання:

1. Особливості існуючої класифікації психогенних розладів, що спостерігаються під час і після екстремальних ситуацій.

2. Найбільш типові адаптаційні реакції, що спостерігаються у екстремальних умовах: короткочасну депресивну реакцію (реакція втрати), затяжну депресивну реакцію, реакцію з переважаючим розладом інших емоцій (реакцію турботи, страху, тривоги та ін.).
Тема №11

Класифікація факторів впливаючих на розвиток та компенсацію психічних розладів при надзвичайних ситуаціях

Анотація до теми

Основні фактори, що впливають на розвиток та компенсацію психічних розладів за надзвичайних ситуаціях, можуть бути класифіковані наступним чином: безпосередньо під час подій (катастрофа, стихійне лихо ті ін.), при проведенні рятувальних робіт після завершення небезпечної події; на віддалених етапах надзвичайної ситуації.



Практичне заняття №11

Питання:

  1. Особливості ситуації (інтенсивність, тривалість, раптовість).

  2. Індивідуальні реакції (соматичний стан, вік, підготовленість до надзвичайної ситуації, особистісні властивості).

  3. Соціальні та організаційні фактори (інформованість, організація рятувальних робіт, „колективна поведінка”.

  4. При проведенні рятувальних робіт після завершення небезпечної події (особливості ситуації; вторинні психогенії; індивідуальні реакції: особистісні властивості, індивідуальна оцінка та сприйняття ситуації, вік, соматичний стан; соціальні та організаційні фактори: інформованість, організація рятувальних робіт, „колективна поведінка”).

  5. Соціальні та організаційні фактори: соціальний лад, компенсації)


Тема №12

Психологія тероризму

Анотація до теми

Терористичні акти стали невід’ємною частиною сучасного життя. Терор (лат.terror – страх, жах) спрямований на „ страхання”, „залякування”. Саме ця обставина і визначає терор як особливу форму політичного насильства, що характеризується жорстокістю, цілеспрямованістю та уявною ефективністю. Терор – жах, тобто емоційний стан, що виникнення якого прагнуть терористи, здійснюючи ті чи інші спеціальні дії – терористичні акти. Терористичний акт є засобом, використання якого веде реальні чи потенційні жертви до стану жаху. Сукупність ланок терорист - терористичний акт - терор складає тероризм як цілісне явище (Ольшанський, 2002)



Практичне заняття №12

Питання :

  1. Психологічні портрети терориста та його жертви.

  2. Рекомендації для поведінки у якості заручника.

Захват терористами літаку.
Тема №13

Стихійна масова поведінка людей в надзвичайних (екстремальних) ситуаціях

Анотація до теми

Однією з головних небезпек за будь якої надзвичайної ситуації є натовп. Різні форми поведінки натовпу називають „стихійна масова поведінка”. Її ознаками є: замученість великої кількості людей, одночасність, ірраціональність (послаблення свідомого контрою), а також слабка структурованість, тобто розмитість позиційно-рольової структури, характерної для нормативних форм групової поведінки (Назаретян, 2001)



Практичне заняття №13

Питання :

  1. Основні механізми утворення натовпу.

  2. Особливості панічного натовпу у екстремальній ситуації


Тема №14

Психологічний дебрифінг

Анотація до теми

Метод роботи з груповою психічною травмою ( Бадхен, 2001; Ромек та ін.,2004). Це форма кризової інтервенції, особливо організована та чітко структурована у групах з людьми, котрі разом пережили катастрофу чи трагічну подію.

Дебрифінг відноситься до заходів екстреної психологічної допомоги. Він проводиться як можливо раніше після події, інколи через декілька годин чи днів після трагедії. Вважається, що оптимальний час для проведення дебрифінгу – не раніше ніж 48 годин після події. До цього часу завершується період особливих реакцій та учасники подій будуть у стані, у якому повертається здатність до рефлексії та самоаналізу.

Практичне заняття №14

Питання:


  1. Загальна характеристика дебрифінгу як методу групової психологічної допомоги.

  2. Класифікація трьох частин та семи фаз дебрифінгу.


Тема №15

Перша медична допомога постраждалим у надзвичайних (екстремальних) ситуаціях

Анотація до теми

З метою надання своєчасної та кваліфікованої допомоги не тільки рятівники, але і психологи повинні знати прийоми та методи визначення стану та міри травмування постраждалих (Шойгу та ін.,1997)



Практичне заняття №15

Питання:

  1. Особливості першої медичної допомоги.

  2. Травми, удари, рани. Перша допомога.


Тема №16

Посттравматичний стресовий розлад:моделі та діагностика

Анотація до теми

Надзвичайні (екстремальні) ситуації характеризуються, по-перше, надзвичайним впливом на психіку людини, що викликає у неї травматичний стрес. Психологічні наслідки травматичного стресу у крайньому своєму вияві виражаються у постравматичному стресовому розладі (ПСР), виникаючому як затяжна чи відстрочена реакція на ситуації, пов’язані з серйозною загрозою для життя чи здоров’я (Тарабрина, 2001)



Практичне заняття № 16

Питання:

  1. Діагностичні критерії посттравматичний стресовий розлад (ПСР).

  2. Методи діагностики посттравматичного стресового розладу (ПСР).

  3. Психотерапія посттравматичного стресового розладу (ПСР). Характеристика загальних підходів.


Тема №17

Індивідуально-психологічні особливості психолога у осередку надзвичайної (екстремальної) ситуації та ефективність професійної діяльності.

Анотація до теми

Вважається доцільним для підготовки сучасного психолога та майбутнього виконання професійних обов’язків урахування індивідуально-психологічних особливостей впродовж викладання навчального курсу „Психологічна допомога у екстремальних ситуаціях”. Планується проведення блоку дванадцяти стандартизованих опитувальників для студентів п’ятого курсу спеціалістів та магістрів для вивчення індивідних, особистісних та соціально-психологічних особливостей. Індивідуально-груповий метод проведення тестування на кожному практичному занятті завершується написанням звіту про „Власні індивідуально-психологічні особливості”. Для набуття практичних навичок студентами планується, також самостійне проведення тестування двох осіб (однолітка та старшої людини).



Практичне заняття № 17

Питання:

  1. Індивідуально-групова психодіагностика. Побудова власного індивідуально-психологічного портрету на основі самоаналізу дванадцяти тестів.

  2. Класифікація існуючих психодіагностичних методик для застосування у осередку екстремальної ситуації. Відбір методик для традиційного та візуально-діагностичного застосування з особами, що постраждали від наслідків природного, техногенного, біолого-соціального характеру.


Тема №18

Значення методів підтримання психосоматичного здоров’я для психологів практиків за звичайних та надзвичайних (екстремальних) ситуацій професійної діяльності.

Анотація до теми

За останній час фахівці медики працюючі у сфері екстремальної медицини, рятувальники, допоміжний персонал міністерств надзвичайних ситуацій стають свідками не зовсім ефективної роботи та наданні комплексної допомоги людям, що постраждали від екстремальних ситуацій. Мова іде про важливу роль психологів практиків, працюючих з людьми у екстремальних ситуаціях. Досить часто при ліквідації наслідків впливу природних, техногенних, біолого-соціальних катастроф залишається у стороні проведення психологічної допомоги населенню через комплекс факторів. Одним із яких є недостатнє володіння психологами практиками методами підтримання психосоматичного здоров’я: психологічна саморегуляція, самонавіювання, елементи медитації, самогіпноз, класичний, східний масаж. Сучасні наукові розробки та діяльність психологів у екстремальних ситуаціях підтвердила ефективність даних методів, що дозволяють швидко стабілізувати стан постраждалої людини, навчити практикуючого психолога управляти власними емоціями, зменшувати негативний вплив на психосоматичне здоров’я.



Практичне заняття №18

Питання:

  1. Проведення індивідуально-групової психокорекції та основі результатів психодіагностики психологів (12 тестів).

  2. Закріплення практичних навиків проведення індивідуально-групового тренінгу з метою підвищення рівня професійної кваліфікації.



ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ СТУДЕНТІВ

Загалом на самостійну роботу студентів планується 7 годин чи 7 планових тем у відповідності з тематичним планом навчального курсу „Психологічна допомога у надзвичайних ситуаціях”.


Тема №12 Психологія тероризму

Тема №13 Стихійна масова поведінка людей в екстремальних ситуаціях

Тема №14 Психологічний дебрифінг

Тема №15 Перша медична допомога постраждалим у екстремальних ситуаціях

Тема №16 Посттравматичний стресовий розлад: моделі та діагностика

Тема №17 Індивідуально-психологічні особливості психолога у осередку екстремальної ситуації та ефективність професійної діяльності



Тема №18 Значення методів підтримання психосоматичного здоров’я для психологів практиків за звичайних та екстремальних ситуацій професійної діяльності
КОНТРОЛЬНІ ЗАПИТАННЯ

1. У чому полягає специфіка викладання навчальної дисципліни „Психологічна допомога у надзвичайних ситуаціях” для психологів, фахівців гуманітарного профілю?

2. Наскільки Ви зрозуміли значення роботи психолога-практика у осередку надзвичайної (екстремальної ситуації)?

3. З чого повинна розпочинатися навчання та самопідготовка психолога-практика з метою виконання професійних обов’язків у осередку надзвичайної (екстремальної ситуації)?

4. Яку спеціальну навчальну літературу Ви опрацювали? Які теоретичні та практичні знання Ви опанували за період вивчення дисципліни „Психологічна допомога у надзвичайних ситуаціях ”?

5. Чи готові ви „гіпотетично” виступити у ролі психолога-рятувальника за надзвичайних умов? Чи були подібні випадки у Вас за повсякденних умов життєдіяльності?

6. Що ви думаєте про теперішню соціально-психологічну ситуацію на Україні та інших державах світу? Надати психологічний аналіз стану безпеки на наявних загроз для життєдіяльності населення.

7. Яка тема чи практичне заняття Вам більше запам’яталося? Чому? Надати власні роздуми?

8. Ваші пропозиції щодо профілактики можливих терористичних актів, розповсюдження кримінальної активності у різних регіонах світу? Яка роль психолога у системі міжнародної співпраці?

9. Якими прийомами надання першої медичної допомоги ви володієте? Чи були випадки ваших дій спрямованих на медичну допомогу людям?

10. Ваші дії як психолога під час панічної поведінки натовпу, за умови власної присутності?
ТЕМИ КОНТРОЛЬНИХ РОБІТ ЧИ КОП’ЮТЕРИЗОВАНИХ ПРЕЗЕНТАЦІЙ

  1. Робота психолога в осередку надзвичайної (екстремальної ситуації)

  2. Екстрена психологічна допомога в надзвичайних (екстремальних) ситуаціях

  3. Проведення психотерапії та психопрофілактики у осередку надзвичайної (екстремальної) ситуації

  4. Рекомендації для рятівників, психологів працюючих у осередку надзвичайної (екстремальної) ситуації

  5. Класифікація факторів викликаних екстремальною ситуацією

  6. Класифікація динаміки психогенних розладів за даними зарубіжних та вітчизняних фахівців

  7. Техніки екстреної психологічної допомоги

  8. Екстремальні ситуації(насильство) пов’язані з загрозою для життя

  9. Психогенії у екстремальних ситуаціях

  10. Психогенні розлади до та після екстремальних ситуацій

  11. Класифікація факторів впливаючих на розвиток та компенсацію психічних розладів при надзвичайних ситуаціях

  12. Психологія тероризму

  13. Стихійна масова поведінка людей в екстремальних ситуаціях

  14. Психологічний дебрифінг

  15. Перша медична допомога постраждалим в екстремальних ситуаціях

  16. Посттравматичний стресовий розлад: моделі та діагностика

  17. Індивідуально-психологічні особливості психолога в осередку екстремальної ситуації та ефективність професійної діяльності

  18. Значення методів підтримання психосоматичного здоров’я для психологів практиків за звичайних та екстремальних ситуацій професійної діяльності


ЗАПИТАННЯ НА ЗАЛІК

    1. Визначення поняття надзвичайна (екстремальна) ситуація.

    2. Класифікації надзвичайних (екстремальних) ситуацій.

    3. Дати визначення понять: вражаючий фактор надзвичайної ситуації, зона надзвичайної ситуації, зона зараження, осередок ураження, оцінка ураження.

    4. Головні принципи екстреної психологічної допомоги.

    5. Базові функції екстреної психологічної допомоги.

    6. Відмінності від звичайної терапевтичної ситуації.

    7. Мета та завдання екстреної психологічної допомоги.

    8. Напрямки психотерапії та психопрофілактики для здорової частини населення та осіб з розвинутими нервово-психічними порушеннями.

    9. Психотерапія рятувальників.

    10. Мета „інформаційної терапії”.

    11. Правила першої психологічної допомоги для рятувальників та психологів.

    12. Фактори, викликані екстремальною ситуацією.

    13. Класифікація динаміки психогенних розладів за даними зарубіжних та вітчизняних фахівців.

    14. Техніки екстреної психологічної допомоги на прикладі: марення, галюцинації, апатії, ступору, руховими збудженнями, агресії, істерики, нервового тремтіння, плачу, переживання насильства.

    15. Психогенії у екстремальних ситуаціях.

    16. Травмуючий вплив на психічну діяльність людини.

    17. Психогенні розлади, що спостерігаються під час та після екстремальних ситуацій.

    18. Результати власного індивідуально-психологічного портрету. Самооцінка сильних та слабких проявів особистості.

    19. Оцінка даних індивідуально-психологічних властивостей (однолітка чи старшої за віком людини) на основі запропонованих 12 тестів.

    20. Систематизація існуючих стандартизованих опитувальників особистісного та візуально-діагностичного спрямування для професійної діяльності психолога у осередку надзвичайної (екстремальної) ситуації.

    21. Методи підтримання психосоматичного здоров’я для практикуючих психологів, рятувальників. Навики проведення індивідуально-групової психологічної саморегуляції для підвищення рівня професійної діяльності психолога.


ЛІТЕРАТУРА

  1. Александровский Ю.А. (ред) Психиатрическая помощь при землетрясениях. М.,МЗ СССР,1989.

  2. Александровский Ю.А., Лобастов О.С., Спивак Л.И., Щукин Б.П. Психогении в экстремальных ситуациях. М.,1991.

  3. Бадхен А.А.(ред) Методическое пособие по работе с посттравматическим стрессовым расстройством. Михайлова Т.И., Певзнер М.М.(сост). СПб,ин-т ГАРМОНИЯ,2001.

  4. Владиславова Н. Особенности кратосрочной интенсивной психотерапии и підготовки психологических кадров для работы в экстремальных ситуациях // Доклады X итоговой конференции Европейской ассоциации психотерапии европейского конгресса по психотерапии. Москва, 1-4 июля 2001.

  5. Крюкова М.А., Никитина Т.И., Сергеева Ю.С. Экстренная психологическая помощь: Практическое пособие. М.,Попурри,1999.

  6. Малкина-Пых И.Г. Экстремальные ситуации.- М.: Изд-во Эксмо, 2005.

  7. Малкина-Пых И.Г. Психология поведения жертвы. – М.: Изд-во Эксмо, 2006.

  8. Назаретян А.П. Психология стихийного массового поведения. М.,ПЕР СЭ,2001.

  9. Ольшанский Д.В. Психология террора. М.- Академический проэкт, Екатеринбург - Деловая книга, 2002.

  10. Пергаменщик Л.А., Гончарова С.С., Яковчук М.И. Преодоление психологических травм.- М.: Либрис, 1996.

  11. Психотерапия в очаге чрезвычайной ситуации // Психосфера, 1998, №4.

  12. Психология экстремальных ситуаций: Хрестоматия/Сост. А.Е.Тарас, К.В.Сельченок.- М.: АСТ, Мн.: Харвест,2002.

  13. Сухов А.Н., Деркач А.А.(ред) Прикладная социальная психология. М.-Воронеж, Ин-т практической психологи – НПО «Модек»,1998.

  14. Черепанова Е.М. Психологический стресс. М., Академия, 1996.

  15. Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. Учебное пособие.- Самара: Издательский Дом «Барах», 1998.

  16. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учебное пособие.- М.: ВЛАДОС,1996.

  17. Ромек В.Г., Конторович В.А., Крукович Е.И. Психологическая помощь в кризисных ситуациях. СПб., Речь,2004.

  18. Решетников М.М., и др. Психофизиологические аспекты состояния, поведения и деятельности пострадавших в очаге стихийного бедствия // Психологический журнал, М.,1989. Т.10.№4.

  19. Тарабрина Н.В. Практикум по психологии посттравматического стресса. СПб.,Питер,2001

  20. Шойгу С.К., Кудинов С.М., Неживой А.Ф., и др. Учебник спасателя. М.,МЧС, 1997.

  21. Everstine D., Everstine L., The Trauma Response. New York. WW.Norton, 1993.

  22. Lassoga F., Gasch B. Psychische erste Hilfe bei Unfallen. Wien: Stumpf und Kossendey, 1997.

1 Робоча програма навчальної дисципліни є нормативним документом вищого навчального закладу і містить виклад конкретного змісту навчальної дисципліни, послідовність, організаційні форми її вивчення та їх обсяг, визначає форми та засоби поточного і підсумкового контролів.

2 Розробляється лектором. Робоча програма навчальної дисципліни розглядається на засіданні кафедри (циклової комісії – для коледжів), науково-методичної комісії факультету/інституту (раді навчального закладу - коледжу), підписується завідувачем кафедри (головою циклової комісії), головою науково-методичної комісії факультету/інституту (головою ради) і затверджується заступником декана/директора інституту з навчальної роботи (заступником директора коледжу).


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка