Робоча програма навчальної дисципліни основи охорони праці



Скачати 315.87 Kb.
Дата конвертації16.04.2016
Розмір315.87 Kb.


Міністерство ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

НАВЧАЛЬНО-НАУКОВИЙ ІНСТИТУТ ПРАВА ТА ПСИХОЛОГІЇ

КАФЕДРА ФІЗИЧНОГО ВИХОВАННЯ

ЗАТВЕРДЖУЮ

Перший проректор НАВС з навчально-методичної та наукової роботи

генерал-майор міліції

В.В. Чернєй

“____”____________2013 р.
РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
Основи охорони праці
напрями підготовки «правознавство» (06.030401) та «психологія» (6.030102)
навчально-науковий інститут права та психології


Київ - 2013 рік
Робоча програма «Основи охорони праці» для студентів за напрямами підготовки «правознавство» (6.030401) та «психологія» (6.030102).

„10” січня, 2013 року - 15 с.

Розробники:

Радомський І. П., завідувач кафедри фізичного виховання навчально-наукового інституту права і психології Національної академії внутрішніх справ, кандидат педагогічних наук, доцент;

Півняк С.С., доцент кафедри фізичного виховання навчально-наукового інституту права та психології Національної академії внутрішніх справ, кандидат технічних наук, доцент.

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри фізичного виховання навчально-наукового інституту права та психології НАВС Протокол від “10” січня 2013 року № 1


Завідувач кафедри фізичного виховання
______________________ Радомський І.П.

(підпис)

“10” січня 2013 року
Схвалено методичною радою Національної академії внутрішніх справ

Протокол від 20 лютого 2013 року № 6


22 лютого 2013 року Голова _______________ Чернєй В.В.

(підпис)


 І.П. Радомський, С.С. Півняк, 2013 рік

 Національна академія внутрішніх справ, 2013 рік

  1. Опис навчальної дисципліни





Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів – 2,5

Галузь знань

0304 Право; 0301 Соціально-політичні науки

(шифр і назва)


Нормативна

Напрям підготовки

06.030401 Правознавство; 6.030102 Психологія

(шифр і назва)


Рік підготовки:

4-й

-

Модулів – 1

Спеціальність (професійне

спрямування):

_______________


Семестр

Змістових модулів – 1

7-й; 8-й

-

Лекції

Загальна кількість

годин - 90



18 год.

-

Семінари

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 36

самостійної роботи студента - 54


Освітньо-кваліфікаційний рівень: «бакалавр»


8 год

-

Практичні

10 год.

-

Самостійна робота

54 год.

-


Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи становить:

для денної форми навчання: 36 год. – аудиторні заняття; 54 год. – самостійна та індивідуальна робота.


  1. Мета та завдання навчальної дисципліни


Метою вивчення дисципліни «Основи охорони праці» є формування у студентів певного рівня знань з правових та організаційних питань охорони праці, фізіології, гігієни праці, виробничої санітарії та безпеки, а також вироблення компетенційних умінь для забезпечення оптимального управління охороною праці на об’єктах господарської, економічної та науково-освітньої діяльності, формування відповідальності за особисту і колективну безпеку, усвідомлення необхідності обов’язкового виконання в повному обсязі всіх заходів гарантування безпеки праці на робочих місцях.

Основні завдання вивчення дисципліни «Основи охорони праці» полягають у набутті студентами знань, умінь і здатностей (компетенцій) ефективно вирішувати завдання професійної діяльності з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці та гарантуванням збереження життя, здоров’я та працездатності у сфері професійної діяльності юристів і психологів.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен



знати :

  • основні вимоги державних та відомчих нормативних актів з охорони праці;

  • структуру, повноваження та обов’язки державних органів щодо охорони праці;

  • основні причини виникнення нещасних випадків, професіональних захворювань та отруєнь;

  • шляхи зниження напруженості трудового процесу у сфері професійної діяльності юристів і психологів;

  • методичне забезпечення і проведення навчання та перевірки знань з питань охорони праці серед працівників організації (підрозділу);

  • організацію робочих місць на основі сучасних технологічних та наукових досягнень в галузі охорони праці

  • основи гігієни праці та виробничої санітарії,

  • загальні вимоги з техніки безпеки, електро та пожежної безпеки в установі (організації);

  • методи аналізу виробничого травматизму та професійних захворювань і отруєнь;

вміти :

  • ефективно використовувати положення нормативно-правових документів з охорони праці в своїй діяльності;

  • володіти основними методами збереження здоров’я та працездатності службового персоналу.

  • ефективно виконувати функції і повноваження з охорони праці на робочому місці, у службовому колективі;

  • проводити заходи з профілактики виробничого травматизму та професійної захворюваності;

  • організовувати діяльність у складі первинного службового колективу з обов’язковим урахуванням вимог охорони праці;

  • вести розрахунки з оздоровлення повітря виробничого середовища та забезпечення санітарних норм і гігієни праці на робочих місцях;

  • підтримувати робочі місця в межах вимог санітарних норм і гігієни праці.


  1. Програма навчальної дисципліни


Змістовий модуль 1.

Правові та організаційні засади охорони праці. Безпека процесів праці

Тема 1. Правові та теоретичні засади охорони праці

Охорона праці як суспільний чинник і галузь науки. Поняття та предмет охорони праці. Структура курсу «Основи охорони праці», його місце та роль у формуванні освітньо-кваліфікаційного рівня.

Конституційні засади охорони праці в Україні. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці. Гарантії прав громадян на охорону праці згідно з чинним законодавством про працю в Україні. Закон України «Про охорону праці», його основні положення: право на пільги і компенсації за важкі та шкідливі умови праці. Регулювання питань охорони праці у колективному та трудовому договорах.

Законодавче забезпечення нормування праці і відпочинку. Трудова дисципліна. Обов'язки працівників щодо додержання вимог нормативно-правових актів з охорони праці. Відповідальність посадових осіб і працівників за порушення законодавства про охорону праці.

Нормативно-правові акти з охорони праці (НПАОП): визначення, основні вимоги та ознаки. Структура НПАОП. Реєстр НПАОП.

Стандарти в галузі охорони праці. Система стандартів безпеки праці (ССБП). Міждержавні стандарти ССБП. Національні стандарти України з охорони праці. Санітарні, будівельні норми, інші загальнодержавні документи з охорони праці. Акти з охорони праці, що діють в організації, їх склад і структура. Інструкції з охорони праці. Розробка та затвердження актів з охорони праці, що діють в організації.



Тема 2. Організаційні основи охорони праці в Україні

Система державного управління охороною праці в Україні. Розподіл управління охороною праці за центрами та рівнями. Компетенція та повноваження органів державного управління охороною праці. Національна рада з питань безпечної життєдіяльності населення.

Органи державного нагляду за охороною праці, їх основні повноваження і права.

Структура, основні функції і завдання управління охороною праці в організації. Служби охорони праці, їх статус і підпорядкованість. Основні завдання, функції служби охорони праці. Структура і чисельність служб охорони праці. Права та обов’язки працівників служби охорони праці. Комісія з питань охорони праці, її основні завдання та права.

Громадський контроль за станом охорони праці в організації. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці, їх обов'язки і права.

Організація охорони праці жінок та неповнолітніх. Роботи, на яких забороняється застосування праці жінок і осіб молодше 18 років. Вік, з якого допускається прийняття на роботу неповнолітніх. Гарантії при прийнятті на роботу і заборона звільнення вагітних жінок та жінок, які мають неповнолітніх дітей. Пільги, передбачені жінкам та неповнолітнім. Порядок працевлаштування інвалідів та надання їм пільг і компенсацій.

Принципи організації та види навчання з питань охорони праці. Інструктажі з питань охорони праці. Види інструктажів. Порядок проведення інструктажів для працівників.

Тема 3. Фізіологія та психологія праці

Основи фізіології праці. Роль центральної нервової системи в трудовій діяльності людини. Праця та її психофізіологічні особливості. Види навантажень та їх співвідношення. Критерії тяжкості та напруженості праці. Навантаження та фізіологічні зміни, характерні для розумової праці. Навантаження, притаманні працівникам юридичних професій та психологам (статичне, динамічне, нервово-психічне). Види перевантажень та їх сутність.

Працездатність та її динаміка в часі. Види адаптацій, їх особливості. Значення адаптації у трудовому процесі.

Втома та перевтома. Фізіологічні та психічні показники розвитку втоми. Особливості вияву втоми при розумовій праці. Монотонність праці, її види, наслідки та вплив на безпеку праці.

Стрес, залежність між рівнем стресу та результативністю трудової діяльності. Дистрес, його вплив на безпеку праці. Негативно діючі стресори у сфері професійної діяльності юристів та психологів.

Моббінг та його причини. Роль колективу у створенні безпечних умов праці. Сутність категорій «сумісність» та «спрацьованість». Створення комфортного психологічного клімату як передумова збереження здоров’я членів колективу. Вплив конфліктів на ефективність трудового процесу.

Індивідуальні якості працівника та їх вплив на безпеку праці. Мотивація безпеки праці. Сутність мотивів вигоди та безпеки. Основні заходи щодо створення психологічного настрою працівника на безпеку праці.

Тема 4. Профілактика травматизму та професійних захворювань

Поняття про виробничий травматизм. Основні групи причин виробничого травматизму і професійної захворюваності. Наслідки травматизму і професійних захворювань. Методи аналізу травматизму та професійних захворювань, їх види та сутність. Загальні засади організації розслідування та обліку нещасних випадків та професійних захворювань.

Основні заходи щодо попередження та усунення причин травматизму і професійних захворювань: технічні, організаційні, санітарно-гігієнічні, правові. Види робіт підвищеної небезпеки. Професійний психофізіологічний відбір як основний захід забезпечення безпеки при виконанні робіт підвищеної небезпеки.

Естетика як чинник безпеки праці. Параметри естетичного клімату та їх визначення. Роль кольору у виробничому середовищі. Колір як джерело інформації та засіб попередження нещасних випадків. Роль сигнальних кольорів у забезпеченні безпеки праці. Знаки безпеки, принципи їх побудови та роль у трудовій діяльності людини.



Тема 5. Гігієна праці та виробнича санітарія

Гігієна праці та виробнича санітарія, їх значення. Загальні підходи до оцінки та забезпечення належних, безпечних і здорових умов праці. Чинники, що визначають санітарно-гігієнічні умови праці згідно з міждержавним стандартом ДСТ 12.0.003-74. ССБТ. «Небезпечні і шкідливі виробничі фактори Класифікація»: фізичні, хімічні, біологічні, психофізіологічні.

Гігієнічні класи умов праці за показниками шкідливості та небезпечності чинників виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (1-й клас – оптимальні умови, 2-й клас – допустимі умови, 3-й клас – шкідливі умови, 4-й клас – небезпечні умови) та їх сутність. Ступені шкідливості умов праці. Особливості умов праці в органах внутрішніх справ України.

Мікроклімат виробничого середовища та його значення для здоров’я та працездатності людини. Оптимальні та допустимі мікрокліматичні умови. Нормування параметрів повітря робочої зони. Вплив на організм людини вологості повітря, його температури та рухливості Хімічні фактори повітряного середовища робочого місця, основні джерела забруднення. Шкідливі речовини та їх класифікація залежно від дії на організм людини: токсичні, подразнюючі, мутагенні, канцерогенні, наркотичні, задушливі, сенсибілізатори тощо. Характеристика виробничого пилу та його дія на організм людини. Вентиляція, її види. Групи заходів захисту від тепловипромінювань.

Освітлення. Нормування та розрахунок штучного та природного освітлення приміщень. Шум, його нормування та дія на організм. Заходи захисту від шуму. Вібрація, її нормування та дія на організм. Заходи захисту від вібрації.

Атестація робочих місць за умовами праці. Мета, основні завдання та зміст атестації. Організація та порядок проведення атестації робочих місць. Карта умов праці.



Тема 6. Основи виробничої безпеки

Безпека процесів праці та її складові: санітарно-гігієнічні умови, безпека виробничого обладнання та виробничого процесу, організація роботи з охорони праці.

Основні визначення і актуальність проблеми електробезпеки. Особливості електротравматизму. Умови ураження електричним струмом. Ураження електричним струмом при дотику або наближенні до струмоведучих частин і при дотику до неструмоведучих металевих елементів електроустановок, яки опинились під напругою. Порогові значення змінного та постійного струму: відчутний, невідпускаючий, фібриляційний. Електричний опір тіла людини. Чинники, що впливають на тяжкість ураження електричним струмом. Види електротравм.

Класифікація приміщень за небезпекою електротравм. Безпечна експлуатація електроустановок: електрозахисні засоби і заходи. Системи засобів і заходів щодо електробезпеки. Особливості надання долікарської допомоги при ураженні електричним струмом. Дії працівників при загрозі впливу електроструму на людину.

Земля як елемент електричної мережі, крокова напруга. Статична та атмосферна електрика, захист від неї. Блискавкозахист як система захисних заходів, які гарантують безпеку людей, збереження будівель і споруд від вибухів, загоряння й руйнування.

Тема 7. Захист працівників від шкідливих випромінювань

Визначення та природа іонізуючого, електромагнітного та випромінювання оптичного діапазону.

Електромагнітні поля та випромінювання радіочастотного діапазону: Джерела, особливості і класифікація електромагнітних випромінювань та електричних і магнітних полів. Характеристики полів і випромінювань. Нормування електромагнітних випромінювань. Прилади та методи контролю. Захист від електромагнітних випромінювань і полів.

Випромінювання оптичного діапазону: Класифікація та джерела випромінювань оптичного діапазону. Особливості інфрачервоного (ІЧ), ультрафіолетового (УФ) та лазерного випромінювання, їх нормування, прилади та методи контролю. Засоби та заходи захисту від ІЧ та УФ випромінювань.

Класифікація лазерів за ступенями небезпечності лазерного випромінювання. Специфіка захисту від лазерного випромінювання.

Іонізуюче випромінювання: Виробничі джерела, іонізуючого випромінювання, класифікація і особливості їх використання. Типові методи та засоби захисту персоналу від іонізуючого випромінювання у виробничих умовах.

Проблеми збереження здоров’я у сферах діяльності людини, де використовуються інформаційні технології. Нормативні документи щодо забезпечення охорони праці користувачів комп’ютерної техніки.

Тема 8. Основи пожежної профілактики

Законодавча і нормативно-правові база з пожежної безпеки. Основні причини пожеж. Небезпечні фактори пожежі, їх види. Горіння, його характеристика та види. Пожежовибухонебезпечні властивості речовин і матеріалів. Здатність до горіння горючих матеріалів і речовин різних агрегатних станів. Класифікація речовин, що горять, за температурою спалаху. Самозаймання, його види.

Пожежа, стадії її розвитку. Класи пожеж згідно із ГОСТ 27221-87. Правила поведінки в зоні пожежі. Дії працівників на випадок пожежі та надання першої допомоги потерпілим.

Суть і складові системи пожежного захисту, її призначення. Система попередження пожеж. Основні вимоги пожежної безпеки в будівлях і приміщеннях, при експлуатації електрообладнання, опалювальних приладів, систем вентиляції, проведенні вогневих робіт, при фарбуванні знежиренні та митті виробів і обладнання. Класифікація приміщень за ПУЕ.



Способи і засоби гасіння пожежі. Первинні і вторинні засоби гасіння пожежі. Типи вогнегасників. Системи автоматичного пожежогасіння. Порядок оснащення об’єктів первинними засобами пожежогасіння. Засоби колективного та індивідуального захисту людей від небезпечних і шкідливих факторів пожежі.


  1. Структура навчальної дисципліни

Назви змістовних модулів і тем

Кількість годин

усього

у тому числі

Л

Сем

ПЗ

Інд.

С/р

Модуль 1.

Правові та організаційні засади охорони праці. Безпека процесів праці.

Тема 1. Правові та теоретичні засади охорони праці

12

4

2







6

Тема 2. Організаційні основи охорони праці в Україні

10

2

2







6

Тема 3. Фізіологія та психологія праці

10

2

2







6

Тема 4. Профілактика травматизму та професійних захворювань

10

2

2







6

Тема 5. Гігієна праці та виробнича санітарія

10

2




2




6

Тема 6. Основи виробничої безпеки

10

2




2




6

Тема 7. Захист працівників від шкідливих випромінювань

10

2




2




6

Тема 8. Основи пожежної профілактики

10

2




2




6

Модульний контроль

8







2




6

Усього годин

90

18

8

10




54




  1. Теми семінарських занять

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Тема 1. Правові та теоретичні засади охорони праці

2

2

Тема 2. Організаційні основи охорони праці в Україні

2

3

Тема 3. Фізіологія та психологія праці

2

4

Тема 4. Профілактика травматизму та професійних захворювань

2




Разом

8




  1. Теми практичних занять




з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Тема 5. Гігієна праці та виробнича санітарія

2

2

Тема 6. Основи виробничої безпеки

2

3

Тема 7. Захист працівників від шкідливих випромінювань

2

4

Тема 8. Основи пожежної профілактики

2

5

Модульний контроль

2

Разом

10





  1. з/п


    Назва теми

    Кількість

    годин





    Не передбачено



    Теми лабораторних занять




  1. Самостійна робота




з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Правові та теоретичні засади охорони праці

6

2

Організаційні основи охорони праці в Україні

6

3

Фізіологія та психологія праці

6

4

Профілактика травматизму та професійних захворювань

6

5

Гігієна праці та виробнича санітарія

6

6

Основи виробничої безпеки

6

7

Захист працівників від шкідливих випромінювань

6

8

Основи пожежної профілактики

6

9

Модульний контроль

6

Разом

54




  1. Індивідуальні завдання




  1. Типове положення про комісію з питань охорони праці підприємства.

  2. Методи та засоби захисту від ураження електрострумом.

  3. Перша допомога при вивихах, ударах і розтягненні м'язів.

  4. Порядок розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві (НПАОП 0.00-6.02-04 ) затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 р. N 1112

  5. Типове положення про навчання, проведення інструктажу та перевірку знань робітників з питань охорони праці, затверджене наказом Держкомітету України з нагляду за охороною праці від 04.04.94 р. №30.

  6. Санітарні вимоги до території, виробничих і санітарно-побутових приміщень туристського комплексу.

  7. Методи та засоби контролю метеоумов і концентрації шкідливих речовин у повітрі робочих і житлових приміщень туристського комплексу.

  8. Допомога при отруєннях шкідливими й отруйними речовинами.

  9. Індивідуальні засоби захисту від виробничих шкідливостей.

  10. Виробнича естетика, сигнальні кольори та знаки безпеки. Організація протипожежного захисту в туристському комплексі.

  11. Забезпечення евакуації з будівель і споруд. Самозахист людей від пожеж.

  12. Перша допомога при ураженні електричним струмом.

  13. Протипожежні вимоги при експлуатації електрообладнання інженерних систем і при проведенні масових заходів.

  14. Вогнегасні речовини та попередні засоби вогнегасіння.

  15. Про організацію робочих місць і працевлаштування інвалідів. Постанова Кабінету Міністрів України під 03.05.1995 року №314.

  16. Положення про медичні огляди працюючих відповідних категорій, затверджено наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 р. № 45.

  17. Оперативний контроль за станом охорони праці. Культура праці. Оцінка стану умов з охорони праці на робочих місцях при проведенні їх акредитації та раціоналізації.

  18. Розслідування та облік нещасних випадків на виробництві. Спеціальне розслідування.

  19. Фактори, що впливають на умови праці, захворювання та отруєння. Методи та засоби контролю параметрів метеоумов і концентрації шкідливих речовин у повітрі.

  20. Долікарська допомога при отруєннях і укусах.




  1. Методи навчання

При вивченні дисципліни застосовуються словесні та наочні методи навчання. Ці методи спрямовані на передачу і засвоєння студентами знань з формуванням у них умінь і навичок.



Словесні методи навчання

    Головна їх особливість у тому, що інформація подається студентам через слово викладача, а сприймання її здійснюється у процесі слухання її. Цей метод може мати дві форми: евристичну (запитальну) — бесіда; та акроматичну (викладальну) — пояснення, розповідь, лекція, робота з підручником.

   Бесіда — діалогічний метод навчання, за якого викладач із допомогою вдало поставлених питань спонукає студентамв відтворювати раніше набуті знання, робити самостійні висновки-узагальнення на основі засвоєного фактичного матеріалу.

   Вона є одним із активних методів навчання і реалізується за допомогою чотирьох типів дидактичного діалогу: “викладач — студент”, “студент — студент”, “студент — підручник”, “студент — комп'ютер”.

Більш поширеними є перші два типи діалогу: “викладач — студент” та “студент — студент”, які використовують у найактивніших формах бесіди: парній і груповій роботі на семінарських і практичних заняттях, дискусії, диспуті. Діалог “студент — підручник” належить до групи методів самостійної роботи, використовується в процесі навчання і самонавчання. Діалог “студент — комп'ютер” досить ефективний метод, але за умови повної комп'ютеризації процесу навчання.

Метод бесіди застосовується на семінарських і практичних заняттях і реалізується за допомогою запитань — відповідей. Якщо запитання мають тільки інформаційний характер (“Що?”, “Де?”, “Коли?”), бесіда є повідомлюючою. Вона орієнтована на актуалізацію пам'яті, а мислення студентів є репродуктивним. Якщо запитання до студентів мають проблемний характер (“Чому?”, “Як Ви вважаєте?”, “Чим можна пояснити?” тощо), бесіда є евристичною, або сократичною. У цьому випадку мислення студентів творче, продуктивне. Вищий рівень евристичної бесіди — дискусія. Навчальна дискусія, яка є одним із найдинамічніших словесних методів навчання, має велике розвиваюче і виховне значення. У процесі дискусії студенти вчаться сперечатися, доводити, аргументувати, обстоювати свою думку, адекватно оцінювати себе, поважати думки інших..



Пояснення — словесне тлумачення понять, явищ, слів, термінів, принципів дій, прикладів тощо.

Головне його завдання — розкриття причинно-наслідкових зв'язків і закономірностей розвитку природи, суспільства, людського мислення. Оскільки матеріал можна пояснювати різними логічними шляхами або способами міркування, пояснення може бути індуктивним або дедуктивним.



Індукція — спосіб міркування, при якому висновок отримують на основі аналізу окремих фактів. Індуктивне пояснення забезпечує можливість переходу від одиничних фактів до загальних положень.

Дедукція — спосіб міркування, за якого частковий висновок робиться лише логічним шляхом від загальних положень. Дедуктивні методи зводяться до вивчення спершу загальних положень (законів, правил, формул та ін.), а потім — часткових випадків або виявів загального положення.



Лекція — інформативно-доказовий виклад великого за обсягом, складного за логічною побудовою навчального матеріалу.

Лекція відрізняється строгістю викладу. Читання лекцій передбачає ретельну підготовку викладача: визначення мети, складання чіткого плану, добір теоретичного й наочного матеріалу, логічний і послідовний виклад інформації. За призначенням лекції поділяють на: вступні (дають загальне уявлення про завдання, зміст дисципліни, розкривають структуру і логіку розвитку конкретної галузі науки, сприяють розвитку в учнів інтересу до предмета з метою його творчого засвоєння); тематичні (присвячують розкриттю конкретних тем навчальної програми); оглядові (головне завдання полягає у сприянні належного взаємозв'язку і наступності між теоретичними знаннями і практичними вміннями та навичками студентів. Читають перед іспитами (установча), виконанням практичних, творчих, самостійних робіт); заключні (підбивають підсумки вивченого матеріалу через виділення вузлових питань, зосередження уваги на практичному значенні здобутих знань; стимулюють інтерес учнів до вивчення дисципліни).   Лекція за своєю суттю завжди діалогічна, вимагає від викладача врахування інтересів, настроїв, інформованості студентів. Науковий і фактичний матеріал її повинен відображати вузлові питання дисципліни. Готуючись до лекції, необхідно передбачити можливі запитання студентів.



Робота з підручником. Ця робота полягає в самостійному опрацюванні студентами друкованого тексту, що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні.

Самостійна робота студентів з підручником — один з найважливіших методів набуття систематичних, міцних і ґрунтовних знань. Вона більше, ніж будь-які інші методи, залежить від вікових особливостей студентів та рівня їхнього розвитку.



Наочні методи навчання

До наочних методів навчання належать: ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження.  



Метод ілюстрування — оснащення ілюстраціями статичної (нерухомої) наочності, плакатів, малюнків, картин, карт, схем та ін.  

Метод демонстрування — показ рухомих засобів наочності, приладів, дослідів, технічних установок тощо

Самостійне спостереження — безпосереднє споглядання та сприймання явищ дійсності. Активна і діяльна сутність людини вимагає, щоб студент здобував знання не тільки з книг, а й безпосередньо з життя, власних спостережень і дослідів.
11. Методи контролю
Остання група методів навчання, які є складовим елементом процесу навчання - це методи контролю і самоконтролю. Вона дає досить повну картину всього процесу навчання, сприяє виявленню рівня дійсних досягнень студентів у навчанні, з'ясуванню недоліків цього процесу і шляхів їх подолання, внесення певних необхідних коректив у цей процес.

Оцінювання якості навчання – це система, яка складається із таких компонентів, як контроль, перевірка, оцінювання, накопичування статистичних даних та їх аналіз, виявлення динаміки, тенденцій, прогнозування подальшого розвитку.

Для реалізації прямого та зворотнього зв’язку в організації навчального процесу дисципліни “Основи охорони праці” викладачам необхідно здійснювати безперервний комплексний контроль у системному поєднанні видів, методів, форм перевірок та оцінювання навчальних досягнень студентів.

До таких методів належать:



  1. Спостереження за навчальною діяльністю студентів та анкетування;

  2. Метод усного опитування;

  3. Метод письмового контролю;

  4. Метод контролю рівня виконавських знань ( за формами реалізації: практичних індивідуальних завдань, тестових опитувань, есе );

  5. Метод активізації самоконтролю, взаємоконтролю, самоаналізу студентів власної навчальної діяльності;

  6. Метод тестування навчальних досягнень.

Контроль успішності навчальної діяльності студента поєднує контрольні заходи та аналітичну роботу. Контрольні заходи мають на меті визначення академічних успіхів студента за допомогою відповідних контрольних заходів, передбачених навчальним планом, даною робочою навчальною програмою дисципліни з обов'язковим переведенням підсумкових оцінок до національної шкали та шкали ЕСТS. Аналітична робота проводиться з метою визначення якості навчального процесу. Результати аналізу використовуються для подальшого підвищення рівня навчальної та навчально-методичної роботи учасників навчального процесу.

В Академії контрольні заходи можуть проводитися у формі:

– вступного контролю – усне чи письмове опитування, що дає викладачеві можливість визначити рівень підготовленості групи до сприйняття нової для неї навчальної дисципліни, наявності базових знань в аспекті міжпредметних і міждисциплінарних зв’язків;

– поточного контролю – визначення викладачем якості знань на підставі виконаних студентом робіт, в тому числі самостійних, відповіді й доповненнях до відповідей, тестів та інших завдань, з виставленням балів згідно із критеріями і шкалою оцінювання, затвердженими кафедрою. Результати поточного контролю використовуються як засіб стимулювання навчальної діяльності. У ході поточного контролю проводиться систематичний вимір приросту знань і їх корекція. Вони заносяться до журналів обліку відвідування занять із коментарем науково-педагогічного працівника щодо здобутків у навчанні або зроблених похибок, а також можливих шляхів удосконалення самостійної роботи студента. Окремою графою виставляються бали за виконання індивідуальних завдань. Результати поточного контролю враховуються під час виставлення підсумкових оцінок;

– проміжного (рубіжного) контролю – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом в межах змістового модулю. Науково-педагогічний працівник вправі самостійно визначати методи проведення такого контролю: фронтальне опитування, тестування, контрольна робота, колоквіум тощо. Результати проміжного (рубіжного) контролю заносяться до журналу успішності групи в окремо відведеній колонці. У випадку відсутності на занятті окремих студентів діагностика рівня їх знань здійснюється пізніше під час консультації. Якщо за підсумками проміжного (рубіжного) контролю студент показав незадовільні результати, йому виставляються відповідні бали за встановленою шкалою, що передбачає їх обов’язкове наступне перескладання до наступного рубіжного контролю;

– підсумкового модульного контролю – діагностика рівня опанування навчальним матеріалом в межах усієї навчальної дисципліни із оцінюванням результатів за національною шкалою і шкалою ECTS. Форма підсумкового модульного контролю визначається навчальним (робочим навчальним) планом у вигляді екзамену.

Форма проведення екзамену визначається відповідним рішенням кафедри і може ґрунтуватися як на традиційній системі опитування за екзаменаційними білетами, так і на інноваційних освітніх технологіях: тестування, визначення балів за рейтинговими шкалами тощо. Відповідальність за об’єктивність оцінювання несе науково-педагогічний працівник, на якого покладені відповідні обов’язки.

Для обліку результатів рубіжного та підсумкового контролю використовується поточно-накопичувальна інформація, яка реєструються в журналах обліку відвідування занять студентами та їх успішності.

За рішенням кафедри підсумкова оцінка може виставлятися за результатами роботи студента протягом усього семестру, з урахуванням балів за шкалою ECTS, набраних під час вивчення змістовного модуля і трансформації цих балів у національну шкалу, визначення рейтингових показників.

Кафедра може приймати рішення щодо звільнення студента від складання іспиту і зарахування йому визначеної суми балів та традиційної оцінки в якості підсумкової оцінки.

Результати підсумкового контролю з дисципліни відображуються у заліково-екзаменаційних відомостях, навчальних картках студентів, залікових книжках (індивідуальних навчальних планах);

Кафедра повинна забезпечити прозорість оцінювання якості знань студентів; останні мають право знати всі поточні, проміжні та підсумкові результати оцінювання їх знань.

Науково-педагогічні працівники кафедри зобов’язані розробити чіткі критерії оцінювання модуля (роботу на аудиторних заняттях, виконання самостійних навчальних та індивідуальних творчих завдань, модуль-контролів за шкалою ECTS) та довести їх до відома студентів на початку вивчення дисципліни.

За наявності поважних причин (хвороба, сімейні обставини та ін.), що документально підтверджені, окремим студентам може встановлюватися індивідуальний графік складання екзамену або ліквідації академічної заборгованості тривалістю не більше місяця з початку наступного навчального семестру. Якщо цей термін є недостатнім для виконання індивідуального графіку, розглядається питання про надання йому академічної відпустки.


12. Розподіл балів, які отримують студенти


Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест

Сума

Змістовний модуль 1.

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

60

100

5

5

5

5

5

5

5

5

Т1, Т2 ... Т8 – теми змістовного модуля.
Шкала оцінювання: національна та ECTS

За шкалою ЕСТS

За 100-бальною шкалою

За національною шкалою

Визначення *

A

90 - 100

відмінно


відмінно – відмінні знання з охопленням додаткового матеріалу, прояв високого рівня компетенції

B

85 - 89

дуже добре – вище середнього рівня з кількома несуттєвими помилками

C

75 - 84

добре


добре – в цілому правильно з незначною кількістю помилок

D

70 - 74

задовільно – непогано, але зі значною кількістю недоліків

E

60 - 69

задовільно

достатньо – виконання задовольняє мінімальні критерії

FX

35 - 59

незадовільно з можливістю повторного складання

незадовільно – потрібно додатково працювати для отримання позитивної оцінки

F

1 - 34

незадовільно з обов'язковим повторним курсом


незадовільно – необхідна серйозна подальша робота з повторним вивченням курсу


13. Методичне забезпечення
Методичне забезпечення дисципліни включає:

1) матеріали з планування вивчення дисципліни:

– робочу програму,

– теми і плани лекцій,

– плани практичних занять,

– тематику ділових ігор і ситуаційних задач,

– завдання для самостійної роботи,

– тести об'єктивного контролю знань,

– питання до заліку.

2) матеріали з організації і проведення навчального процесу.

– методичні матеріали,


    • підручники,

    • тексти лекцій (робочі і фондові),

    • інструктивно-методичні матеріали до практичних занять, до проведення ділових ігор і розв’язання ситуаційних задач, до самостійної роботи, до роботи з тестами, а також щодо підготовки до іспиту (заліку).


14. Рекомендована література

Базова

14.1. Основні законодавчі та нормативно-правові акти

  1. Кодекс законів про працю України. – К.: Національний книжковий проект, 2011. – 96 с.

  2. Кодекс цивільного захисту України // прийнятий Верховною радою України 2 жовтня 2012 року.

  3. Про охорону праці : Закон України від 21.11.2002 р. // Відомості Верховної ради. – 2003. – № 2. – С. 10.

  4. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення праці : Закон України від 22.02.1994 р. // Відомості Верховної ради. – 1994. – № 27. – С. 218.

  5. Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності: Закон України від 23.09.1999 року, // Відомості Верховної ради – 1999. - № 46-47, С. 403.

  6. Деякі питання розслідування і ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві : Постанова Кабінету Міністрів України від 30.11.2011 р. № 1232

  7. Про порядок проведення атестації робочих місць по умовах праці: Постанова Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 р. № 442 .

  8. НПАОП 0.00-1.28-10 «Правила охорони праці під час експлуатації електронно-обчислювальних машин». Наказ Держгірпромнагляду від 26.03.2010р. № 65.

  9. НПАОП 0.00-4.03-04 «Положення про Державний реєстр нормативно-правових актів з питань охорони праці». Наказ Держнаглядохоронпраці України від 08.06.2004 р. № 151.

  10. НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці». Наказ Держнаглядохоронпраці від 26.01.2005 № 15.

  11. НПАОП 0.00-4.21-04 «Типове положення про службу охорони праці». Наказ Держнаглядохоронпраці від 15.11.2004 р. № 255.

  12. Науково-практичний коментар закону України "Про охорону праці" // Станом на 01.01.2012 р. / під ред. Артеменко О.М. - К. : Професіонал, 2012. – 592 с.


14.2. Основна література

13. Основи охорони праці. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Підручник. — К.: Каравела, 2012. — 384 с.

14. Основи охорони праці: Підручник. 3-е видання, доповнене та перероблене. К.Н. Тка-чук, М. О. Халімовський, В. В. Зацарний, Д. В. Зеркалов, Р. В. Сабарно, О. І. Полукаров, В. С. Козяков, Л. О. Мітюк, Ю. О. Полукаров. За ред. К. Н. Ткачука. – К.: Основа, 2011. – 448 с.

15. Зеркалов Д.В. Охорона праці в галузі: Загальні вимоги. Електронний ресурс Нав-чальний посібник. – К.: «Основа». 2011. – 551 с.

16. Охорона праці (практикум): Навч. посіб. / За заг. ред.. к.т.н., доц.. І. П. Пістуна. -Львів: «Тріада плюс», 2011 - 436 с

17. Охорона праці (Законодавство. Організація роботи): Навч. посіб. / За заг. ред. к.т.н., доц. І. П. Пістуна. – Львів: “Тріада плюс”, 2010. – 648 с.

18. Охорона праці (практикум): Навч. посіб. / За заг. ред.. к.т.н., доц.. І. П. Пістуна. – Львів: «Тріада плюс», 2011 – 436 с.

19. Сєріков Я. О. Основи охорони праці: Навч. посіб. – Харків, ХНАМГ, 2007. 227с.



20. Яремко З.М., Тимошук С.В., Третяк О.І., Ковтун Р.М. Охорона праці: Навч. посіб. за ред. проф. З.М. Яремка. – Львів: Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2010. – 69 с.

14.3. Додаткова література

  1. Охорона праці та промислова безпека: Навч. посіб. / К. н. ткачук, В. В. Зацарний, Р. В. Сабарно, С. Ф. Каштанов, Л. О. Мітюк, Л. Д. Третьякова, К. К.Ткачук, А. В. Чадюк. За ред. К. н. ткачука і В. В. Зацарного. – К.: ___ 2009 – __ с.

  2. Охорона праці (Законодавство. Організація роботи): Навч. посіб. / За заг. ред. к.т.н., доц. І. П. Пістуна. – Львів: “Тріада плюс”, 2010. – 648 с.

  3. Охорона праці (практикум): Навч. посіб. / За заг. ред.. к.т.н., доц.. І. П. Пістуна. – Львів: «Тріада плюс», 2011 – 436 с.

  4. Сєріков Я. О. Основи охорони праці: Навч. посіб. – Харків, ХНАМГ, 2007.   227с.

  5. Гандзюк М.П., Желібо Є.П., Халімовський М.О. Основи охорони праці. – К.: Каравела, 2004. – 408 с.

  6. Лабораторний практикум з курсу «Основи охорони праці»/ В. В. Березуцький, Т. С. Бондаренко, Л. А. Васьковець та ін.; За ред. В. В. Березуцького. — Х.: Факт, 2005. — 348 с.


15. Інформаційні ресурси


  1. http://www.dnop.kiev.ua   Офіційний сайт Держгірпромнагляду.

  2. http://www.mns.gov.ua   Офіційний сайт Державної служби з надзвичайних ситуацій.

  3. http://www.social.org.ua   Офіційний сайт Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.

  4. http://base.safework.ru/iloenc   Энциклопедия по охране и безопасности труда МОТ.

http://base.safework.ru/safework   Библиотека безопасного труда МОТ.



База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка