Робоча програма навчальної дисципліни 02 у країнська література



Сторінка1/2
Дата конвертації24.04.2016
Розмір0.59 Mb.
  1   2

Вищий комунальний навчальний заклад

«Володимир-Волинський педагогічний коледж ім. А.Ю.Кримського»

Кафедра (циклова комісія)_______________________________


ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник директора з навчальної роботи

__________________ О.О.Юринець

«______»_______________20___ року


РОБОЧА ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ

____________1.02 _українська література__________________

(шифр і назва навчальної дисципліни)
напрям підготовки_____0101 «Педагогічна освіта» ___________________________

(шифр і назва напряму підготовки)


спеціальність ______5.01010301 «Дошкільна освіта» __________________________

(шифр і назва спеціальності)


спеціалізація_______Вихователь дошкільної установи _______________________

(назва спеціалізації)


інститут, факультет, відділення_______Дошкільної та початкової освіти _________

(назва інституту, факультету, відділення)



2012 р.

Робоча програма з української літератури для студентів за напрямом

підготовки «Педагогічна освіта» , спеціальністю «Дошкільна освіта».

Розробники: викладач вищої категорії Сулімова Лілія Олександрівна.



Робоча навчальна програма затверджена на засіданні циклової комісії викладачів – словесників

Протокол від «___»__________________________20___року №_____________________________

Завідувач циклової комісії викладачів – словесників ________________(Лупенко – Ковтун С.М.)

Схвалено організаційно – методичною комісією вищого комунального навчального закладу»Володимир – Волинський педагогічний коледж ім.А.Ю.Кримського»

Протокол від « «____________________________20_______року №_________________________



« »_________ 20____року Голова______________________О.О.Юринець
Робоча навчальна програма затверджена на засіданні циклової комісії викладачів – словесників

Протокол від «___»__________________________20___року №_____________________________

Завідувач циклової комісії викладачів – словесників ________________(Лупенко – Ковтун С.М.)

Схвалено організаційно – методичною комісією вищого комунального навчального закладу»Володимир – Волинський педагогічний коледж ім.А.Ю.Кримського»

Протокол від « «____________________________20_______року №_________________________



« »_________ 20____року Голова______________________О.О.Юринець

Робоча навчальна програма затверджена на засіданні циклової комісії викладачів – словесників

Протокол від «___»__________________________20___року №_____________________________

Завідувач циклової комісії викладачів – словесників ________________(Лупенко – Ковтун С.М.)

Схвалено організаційно – методичною комісією вищого комунального навчального закладу»Володимир – Волинський педагогічний коледж ім.А.Ю.Кримського»

Протокол від « «____________________________20_______року №_______________________



« »_________ 20____року Голова______________________О.О.Юринець
Робоча навчальна програма затверджена на засіданні циклової комісії викладачів – словесників

Протокол від «___»__________________________20___року №_____________________________

Завідувач циклової комісії викладачів – словесників ________________(Лупенко – Ковтун С.М.)

Схвалено організаційно – методичною комісією вищого комунального навчального закладу»Володимир – Волинський педагогічний коледж ім.А.Ю.Кримського»

Протокол від « «____________________________20_______року №_________________________



« »_________ 20____року Голова______________________О.О.Юринець
Робоча навчальна програма затверджена на засіданні циклової комісії викладачів – словесників

Протокол від «___»__________________________20___року №_____________________________

Завідувач циклової комісії викладачів – словесників ________________(Лупенко – Ковтун С.М.)

Схвалено організаційно – методичною комісією вищого комунального навчального закладу»Володимир – Волинський педагогічний коледж ім.А.Ю.Кримського»

Протокол від « «____________________________20_______року №_________________________



« »_________ 20____року Голова______________________О.О.Юринець


  1. Опис навчальної дисципліни


КУРС



СЕМЕСТР


Всього аудиторних



Лекції


Практичні


Семінарські


Самост.

робота


Форма

контролю

1

1

32

22

4

6

10




1

2

63

52

4

6

14




2

3

32

23

4

6

12




2

4

42

32

4

6

11

іспит

ВСЬОГО 216

169

129

16

24

47




2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Метою вивчення української літератури є:

— підвищення загальної освіченості молодого громадянина України, досягнення належного рівня сформованості вміння прилучатися через художню літературу до фундаментальних цінностей, культури, розширення культурно-пізнавальних інтересів школярів;

— сприяння всебічному розвитку, духовному збагаченню, активному становленню й самореалізації особистості в сучасному світі;

— виховання національно свідомого громадянина України;

— формування і утвердження гуманістичного світогляду особистості, національних і загальнолюдських цінностей.

Ця мета реалізується через такі конкретні завдання вивчення української літератури:

1. Зацікавлення студентів художнім твором як явищем мистецтва слова, специфічним «інструментом» пізнання світу і себе в ньому.

2. Підняття загальної освіченості студентів, ознайомлення з найвизначнішими і найпоказовішими взірцями української народної творчості та художньої літератури.

3. Формування читацької культури студентів, розвиток естетичного смаку, вміння розрізняти явища справжньої класичної та «масової» культури.

4. Формування стійкого інтересу до української літератури як вагомого духовного спадку народу, повноцінного оригінального мистецтва, виховання палкого шанувальника української книги.

5. Формування гуманістичного світогляду, духовно багатої особистості, з високими загальнолюдськими морально-етичними орієнтирами.

6. Сприяння національному самоусвідомленню та стійкому відчуттю приналежності до європейської спільноти.

7. Вивчення української літератури в національному та світовому культурологічному контекстах, у міжпредметних зв’язках.

8. Розвиток творчих і комунікативних здібностей студентів, їхнього самостійного і критичного мислення, культури полеміки, вміння аргументовано доводити власну думку.

9. Вироблення вміння компетентно і цілеспрямовано орієнтуватися в інформаційному і комунікативному сучасному просторі, застосовувати здобуті на уроках літератури знання, практичні навички у житті.

10. Розвиток навичок самоосвіти, бажання і спроможності вчитися протягом життя.

Вивчення української літератури забезпечує реалізацію ключових компетентностей, які сприяють розвитку особистості та її повноцінній самореалізації в сучасному житті, у таких напрямках:

— соціальні компетентності (активна участь у суспільному житті; здатність знайти, зберегти і розвинути себе як особистість; розвиток комунікативних якостей; здатність розв’язувати проблеми; формування світоглядних і загальнолюдських ціннісних орієнтирів);

— мотиваційні компетентності (розвиток творчих здібностей, здатності до навчання, самостійності мислення);

— функціональні компетентності: естетичні, культурологічні, мовні, комунікативні (вміння оперувати набутими знаннями, сформованими навичками, використовувати їх у практичному житті).

ВИМОГИ ДО ЗНАНЬ, УМІНЬ СТУДЕНТІВ З УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Студенти повинні знати:


  • основні етапи розвитку української літератури;

  • суспільну роль художньої літератури;

  • історичне та загальнолюдське значення літератури;

  • особливості епохи, відображені у творі;

  • історичні ознаки понять народності літератури, художнього образу, літературного характеру, типу, індивідуального стилю письменника;

  • літературні роди, основні жанри;

  • зміст художніх текстів, що вивчаються;

  • напам’ять твори, визначені програмою.



Студенти повинні вміти:


  • аналізувати твори різних жанрів;

  • користуватися довідковою літературою;

  • створювати усні та письмові висловлювання на літературну тему;

  • аргументувати свою думку в ході дискусії.



  1. Програма навчальної дисципліни



Зміст

Вступ

Українська література др. пол. ХІХ ст. в контексті розвитку суспільства певного часу. Її вимушена історична місія, особлива роль у житті поневоленої нації. Зв’язок художнього мислення митця з провідними тенденціями доби. Українська література у світовому контексті, її особливість на загальноєвропейському тлі.


ТЛ: поняття національного і вселюдського, літературний процес.


ЛІТЕРАТУРА 70-90-х років ХІХ ст.

Складні суспільно-політичні умови розвитку. Новий етап національно-визвольного руху, культурно-просвітницька діяльність “Громад”. Періодичні видання. Розвиток реалізму, натуралізму, пізній романтизм. Розвиток поезії (Я. Щоголев, І. Манжура, В. Самійленко), прози, драматургії.


Іван Нечуй-Левицький

Кайдашева сімя”

Життя митця і його творчість як новий імпульс української літератури (“Колосальне всеобіймаюче око України” (І.Франко). Її загальна характеристика. “Кайдашева сім’я” – соціально-побутова повість-хроніка. Реалізм твору, сучасна (вічна) актуальність проблеми батьків і дітей. Колоритні людські характери в повісті.Українська ментальність, гуманістичні традиції народного побуту й моралі. Утвердження цінностей національної етики засобами комічного.
ТЛ: соціально-побутова повість, повість-хроніка, поглиблення поняття про реалізм. Засоби змалювання комічного.


Панас Мирний (П.Рудченко)

Хіба ревуть воли, як ясла повні?”

Життєвий і творчий шлях. Загальна характеристика творчості.

Перший соціально-психологічний роман в українській літературі, свідчення великих можливостей у художньому дослідженні дійсності. Співавторство з І.Біликом. Широта представлення народного життя. Еволюція Ничипора Вариниченка: від правдошукацтва до розбійництва. Типове й екстремальне у долі героя. Жіночі образи, утвердження народних поглядів на духовне здоров’я людини.


ТЛ: соціально-психологічний роман.


Українська драматургія і театр 70–90-х рр. ХІХ ст.

Від аматорських гуртків до професійного «театру корифеїв», що став «школою життя» (І.Франко). Перші театральні трупи М.Кропивницького та М.Старицького (1882–1883), їхні провідні актори. Родина Тобілевичів та український театр. Тісний зв'язок театру з музикою.

Розвиток драматургії: соціально-побутові та історичні драми й комедії М.Старицького («Богдан Хмельницький», «За двома зайцями»), М.Кропивницького («Глитай, або ж Павук», «Дай серцеві волю, заведе в неволю»), Панаса Мирного («Лимерівна») та ін.

Створення професійного театру в Галичині (1864). Театр «Руська бесіда» у Львові. Роль І.Франка у становленні національного професійного театру. Популярність «театру корифеїв» в Україні та за її межами. Перша народна артистка України Марія Заньковецька.

ТЛ: «театр корифеїв».


Іван Карпенко-Карий (І. Тобілевич)

Мартин Боруля”

Життєвий і творчий шлях. Багатогранність діяльності.

Жанрова різноманітність творів: трагікомедії (“Сто тисяч”, “Мартин Боруля”), сатирична комедія (“Хазяїн”), соціально-психологічна драма (“Безталанна”), історична трагедія (“Сава Чалий”). І.Карпенко-Карий і “театр корифеїв”.

Драматургічне новаторство письменника.

Комедія «Мартин Боруля», її сценічна історія. Дворянство як міф про краще життя. Підміна особистісних етичних цінностей (чесності, порядності, працелюбства) становою приналежністю. Психологічна переконливість розкриття образу Мартина Борулі.

Значення творчості І.Карпенка-Карого.

ТЛ: поглиблення поняття про жанри драматичного твору.




Михайло Старицький

Оборона Буші” (огляд)

Життя і творчість. Багатогранність діяльності (перекладач).

М. Старицький і театр. Творча співпраця з М.Лисенком. Оцінка І.Франком діяльності М.Старицького.

Основні мотиви поетичної творчості.

Найвідоміші драматичні твори («Талан», «Не судилося»). Художня проза письменника – зачинателя історико-пригодницької повісті та роману.

Пригодницький сюжет, драматизм історико-романтичної повісті “Оборона Буші”. Її антимілітаристське спрямування. Багатопроблемність твору. Шлях помсти і крові як трагічні сторінки в житті українського і польського народів. Образи та символи твору, особливості характеротворення, функція картин природи.

Роль М.Старицького в історії української літератури й театру.



Іван Франко

«Гімн» («Замість пролога»), «Сікстинська мадонна», «Безмежнеє поле…», “Ой ти, дівчино, з горіха зерня”, “Чого являєшся мені...”. “Легенда про вічне життя», “Розвивайся ти, високий дубе...”, “Декадент”, “Мойсей”, “Сойчине крило”

Письменник, учений, громадський діяч. Багатогранність діяльності в українській культурі, її вплив на культурний і політичний розвиток України. Основні книги і праці. Франко-перекладач. Значення творчості для розвитку української літератури, у пробудженні національної самосвідомості. Творчість І.Франка у музиці. Франко і світова література.




Лірика збірки “З вершин і низин”. Загальне уявлення про композицію збірки. Творчість великих майстрів Відродження; символ вічної жіночності, материнства, краси; суперечки про роль краси і користі (“Сікстинська мадонна”).

Франкова концепція поступу людства, вираз незламного оптимізму (“Гімн” (“Замість пролога” ).


Поетична збірка “Зів’яле листя” : “Безмежнеє поле...”, “Ой ти, дівчино, з горіха зерня”, “Чого являєшся мені...”. Місце любовної теми у творчості І.Франка. Життєві імпульси появи творів (автобіографічність). Широка емоційна гама почуттів ліричного героя, утвердження невмирущості людських почуттів, ідеалу кохання.


Філософська і громадянська поезія. Змістовий зв’язок “Легенди про вічне життя” із поезією “Зів’ялого листя”. Драматизм людських стосунків, роздуми про доцільність безсмертя людини, взаємне кохання як критерій щастя, неможливість його досягнення. “Декадент” – поетичне кредо І.Франка. Вираження життєствердної позиції ліричного героя-митця. Вірш-заклик “Розвивайся ти, високий дубе...” – віра в майбутнє своєї нації.

Поема “Мойсей” – одна з вершин творчості І.Франка. Проблематика твору: історичний шлях нації, визначна особистість як її провідник, пробудження національної свідомості, історичної пам’яті. Пролог до поеми—заповіт українському народові.


ТЛ: філософська поезія, віршові розміри (повторення), терцини, гімн, сонет.


Проза І.Франка. Ідеї, проблеми прозової творчості. Місце у творчості повісті «Перехресні стежки». Художні шукання прозаїка. Франко і український модернізм.

Новела “Сойчине крило”жіноча доля в новітній інтерпретації. Образ героя-адресата – уособлення боротьби між “естетикою” і “живим чоловіком”. Гуманізм новели.

Роль І.Франка у розвитку драматургії і театру.

(«Украдене щастя»).


Значення творчості І.Франка, її актуальність.
ТЛ: поняття про модернізм.


Борис Грінченко

Каторжна” (огляд)

Життя і різножанрова творчість. Багатогранність діяльності. Укладач 4-томного словника української мови, організатор і голова товариства “Просвіта”. Тематика поетичних творів.

Грінченко-перекладач. І.Франко про Б.Грінченка: “робітника без одпочину” на культурно-освітній ниві. Майстер малої прози. Оповідання “Каторжна”. Утвердження прагнення людини до любові, добра. Психологізм твору. Дилогія про життя пореформеного села («Серед темної ночі», «Під тихими вербами»).




УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 10-х років ХХ ст.
Домінуючі особистісні чинники у світогляді людини на рубежі віків. Посилення зв’язку з культурою Європи, активні націотворчі процеси. Основні риси українського модернізму (О. Кобилянська, М. Коцюбинський, В. Стефаник, Леся Українка, М. Вороний, В. Винниченко). Альманах «З-над хмар і з долин», угрупування «Молода муза» – зв'язок зі світовою літературою, «нова школа» у прозі, «нова» драма на рубежі століть.


Михайло Коцюбинський

Intermezzo”, “Тіні забутих предків”

Життя і творчість, гуманізм світогляду. Жанр новели у творчості М.Коцюбинського. Еволюція художньої свідомості: від просвітницьких орієнтацій і реалізму до модернізму. Значення стильового новаторства М.Коцюбинського для української літератури.
Психологічна новела “Intermezzo” з жанровими ознаками “поезії у прозі”. Автобіографічна основа. Проблеми душевної рівноваги, повноцінного життя, специфіки творчого процесу. Психологічно переконливе розкриття внутрішнього стану людини. Символічні образи, ускладнена метафора. Поетика імпресіонізму.
Повість “Тіні забутих предків”.

Трагічна доля Івана й Марічки як наслідок суперечності між мрією та дійсністю. Світ людини у зв’язку зі світом природи. Фольклорне тло твору. Образи й символи твору. Образи Івана та Марічки як втілення романтичної ідеї незнищенності кохання.


ТЛ: новела, імпресіонізм.


Ольга Кобилянська

Земля”

Життя і творчість. Формування світогляду письменниці (вплив європейської культури, українського феміністичного руху). Її проза – модель раннього українського модернізму. Жанрові особливості, провідні теми та ідеї. Краса вільної душі, аристократизм духу як провідні мотиви.

“Земля” – психологічне трактування вічних проблем: людини і землі, злочину та кари на українському матеріалі. Модерністська проблема сакрально-містичного зв’язку людини із землею. Розкриття споконвічного прагнення селянина бути господарем на ній. Трагічна історія родини Федорчуків – новітня інтерпретація християнського мотиву братовбивства. Михайло і Сава – протилежні психологічні типи; Марійка та Івоніка – цінності народної моралі; Сава і Рахіра – духовна деградація. Трагедія шляхетної, чутливої душі в жорстоких обставинах тогочасного сільського життя (образ Анни). Глибокий психологізм і символізм твору як новаторство О.Кобилянської.


ТЛ: взаємопроникнення літературних родів.


Василь Стефаник

Камінний хрест”

Життя і творчість. Творча співдружність В.Стефаника з Л.Мартовичем і Марком Черемшиною (“покутська трійця”).

Новаторство письменника. “Камінний хрест” – психологічне розкриття теми еміграції. Історична основа твору. Сюжетно-композиційні особливості. Трагічна подія – композиційний центр новел Стефаника. Драматизм конфлікту, емоційна загостреність зображуваного. Багатозначність символічних образів. Камінний хрест – уособлення долі людини. Ідея нерозривної єдності Івана Дідуха з полем, рідною землею. Останній танець Івана Дідуха перед від’їздом з села як символ трагізму і розпачу прощання з рідним краєм.


ТЛ: експресіонізм.


Леся Українка (Лариса Косач)

Contra spem spero!”, “І все-таки до тебе думка лине...”, “To be or not to be?..”, “І ти колись боролась, мов Ізраїль...”, “Хвиля”, “Стояла я і слухала весну…”, “Все- все покинуть, до тебе полинуть…”, “Уста говорять: “Він навіки згинув!..”, “Лісова пісня”

Життєвий і творчий шлях. Роль родини, культурного оточення і самоосвіти у формуванні світобачення письменниці. Збірка поезій «На крилах пісень», її висока оцінка І. Франком. Основні цикли поезій. Неоромантизм як основа естетичної позиції Лесі Українки. Символічність, романтичні образи, образотворчий прийом контрасту (“Contra spem spero!”). “Contra spem spero!” як світоглядна декларація сильної вольової особистості. Громадянська лірика (“І все-таки до тебе думка лине...”, “І ти колись боролась, мов Ізраїль...”).Філософська лірика (“To be or not to be?..”). Пейзажна та інтимна лірика (“Стояла я і слухала весну…”, “Хвиля”, “Все-все покинуть, до тебе полинуть…”, “Уста говорять: “Він навіки згинув!..”). Особливості поетичного стилю Лесі Українки.

Драма-феєрія “Лісова пісня”. Фольклорно-міфологічна основа сюжету. Символічність образів Мавки і дядька Лева – уособлення духовності і краси. Мати Лукаша й Килина – антиподи головній героїні Мавці. Симбіоз високої духовності і буденного прагматизму в образі Лукаша.

Природа і людина у творі. Неоромантичне утвердження духовно-естетичної сутності людини, її творчих можливостей. Конфлікт між буденним життям і високими пориваннями душі особистості, дійсністю і мрією. Почуття кохання Мавки й Лукаша як розквіт творчих сил людини. Художні особливості драми-феєрії.
ТЛ: неоромантизм, драма-феєрія.


Микола Вороний

Іванові Франкові”, “Блакитна Панна”, “Інфанта”

Життя і творчість, багатогранна діяльність.

М.Вороний – “ідеолог” модернізації української літератури. Його творчість – перша декларація ідей і форм символізму.

Зміст і художні особливості поезії М.Вороного. Мотив необхідності для поета бути “цілим чоловіком” (“Іванові Франкові”). Єдність краси природи і мистецтва (“Блакитна Панна”). Узагальнено-ідеалізований жіночий образ як сюжетний центр вірша. Згадка про революцію як данина естетиці доби соціальних перетворень (“Інфанта”).
ТЛ: символізм.


Олександр Олесь (О. Кандиба)

З журбою радість обнялась...”, “Чари ночі”, “О слово рідне! Орле скутий!..”, “По дорозі в Казку”

Життя і творчість, світоглядні переконання. Неоромантичні, символістські тенденції у творчості (“З журбою радість обнялась...”). Прагнення гармонії людини і природи (“Чари ночі”). Музичність, звукова виразність поезій. Майстерність у відтворенні настрою і почуття. Експресивне висловлювання патріотичних почуттів (“О слово рідне! Орле скутий!..”)

Символізм драматичного етюда “По дорозі в Казку”. Дорога в казку – символ духовних поривань людини до кращого життя. Проблема вождя і маси. Лідер – духовно сильна особистість. Трагічна суперечність між духовністю, мрією і жорстокістю.

ТЛ: драматичний етюд.


Володимир Винниченко

Момент”

Життя і творчість, громадська і політична діяльність.

Прозові і драматичні твори. Мала проза: ідейно-стильові особливості збірки “Краса і сила”. Перший український науково-фантастичний роман “Сонячна машина”. Популярність Винниченка-драматурга на світовій сцені.

Новела “Момент”. Поєднання в ній реалістичного змалювання дійсності і філософського підтексту (плинність життя, щастя людини, мить – частинка вічності тощо). Образ Панни -- втілення ідеї вічної жіночності, краси. Імпресіонізм новели.

Значення літературно-художньої спадщини В.Винниченка.


ТЛ: неореалізм, психологічна драма.


Література рідного краю

Ознайомлення з художніми творами митців рідного краю (відповідно до вікових зацікавлень десятикласників).



Урок-підсумок

Бесіда про вивчені твори української літератури.



УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1920-1930 рр.

ВСТУП


Складні суспільно-історичні умови розвитку української літератури ХХ ст., основні стильові напрями (модернізм, cоцреалізм, постмодернізм). Українська література ХХ ст. як новий етап в історії національної культури. Актуалізація проблем: митець і влада, свобода творчості. Стильове розмаїття мистецтва 1920-х років. Поняття “розстріляне відродження”, домінування соцреалістичної естетики в19 30-ті роки.

ТЛ: “розстріляне відродження”.



ПОЕЗІЯ

Провідна роль поезії у 20-ті роки. Потужне ліричне самовираження, емоційне переживання пореволюційної епохи, її духовних катаклізмів.


Павло Тичина

“Арфами, арфами...”, “О панно Інно...”, “Ви знаєте, як липа шелестить...”, “Одчиняйте двері…”, “Пам’яті тридцяти”

Найбільший модерніст 20-х років. Звернення до “вічних” тем, культура віршування, потужне ліричне “Я” як символ нової людини, життєствердний пафос, поєднання тенденцій символізму, неоромантизму, експресіонізму, імпресіонізму. Феномен “кларнетизму”. Наскрізна оптимістична тональність, життєствердна настроєвість (зб. «Сонячні кларнети»). Художнє відтворення національно-визвольного пробудження народу, уславлення борців за вільну Україну (“Пам’яті тридцяти”).
ТЛ: вітаїстичність, експресіонізм, кларнетизм.


Літературний авангард (Михайль Семенко)

Авангардні тенденції в українській поезії 1920-х років. Поет-футурист, сміливий експериментатор, впроваджувач Урбаністичні мотиви його лірики, їхня змістова новизна, деструкція класичної форми (“Бажання”, “Місто”, “Запрошення”)

ТЛ: авангард, футуризм, деструкція.


Київські «неокласики». Микола Зеров («Київ − традиція»), Максим Рильський (“Молюсь і вірю...”, “Солодкий світ!..”)

Група київських “неокласиків». Їхнє творче кредо, орієнтація на традицію, класичну форму вірша. Приналежність до групи М. Зерова, М. Р ильського. Різногранний творчий шлях митців. Філософічність, афористичність їхньої лірики. Мотиви пошуків душевної рівноваги, краси в житті та в душі, вітаїзм, сповідальність.

ТЛ: філософічність, сонет.


Євген Плужник

“Для вас, історики майбутні...”, Вчись у природи творчого спокою...”, “Ніч... а човен – як срібний птах!..”, “Річний пісок...”

Один із провідних поетів “розстріляного відродження”. “Громадянський інтим”, сповідальність, ліричність, філософічність лірики. Урівноваженість душевного стану ліричного героя, мотив туги за минущістю краси, гармонією світу і людини, мить і вічність у чуттєвому вираженні.
ТЛ: поглиблення поняття про ліричного героя.


ПРОЗА

Жанрово-стильове розмаїття. Нові теми, проблеми. Часткова ідеологічна заангажованість, її експериментаторські модерністичні пошуки, опертя на національну і європейську традиції. Зв’язок із поезією.


Микола Хвильовий (М. Фітільов)

“Я (Романтика)”

Життєвий і творчий шлях. Провідна роль у літературному житті 1920-х рр. Романтичність світобачення. Участь у ВАПЛІТЕ, у проведенні дискусії 1925-1928 рр. Тематичне і стильове розмаїття його прози. “Я (Романтика)”—новела про добро і зло в житті та в душі. Проблема внутрішнього роздвоєння людини між гуманізмом і обов’язком.


Григорій Косинка (Г. Стрілець)

“В житах”

Трагічна доля митця. Змалювання строкатої картини життя крізь призму долі й душі людини. Перевага імпресіонізму в стильовій палітрі. “В житах” -- зупинена мить, пошуки порушеної гармонії. Вітаїстичний пафос, імпресіоністична настроєвість.
ТЛ: поглиблення поняття про імпресіонізм.


Юрій Яновський

“Подвійне коло”, “Дитинство”, “Шаланда в морі”

(з роману “Вершники”)
Творча біографія митця. Романтичність світовідчуття і стилю в ранній творчості. Роман у новелах “Вершники” як «реабілітаційний двійник» «Чотирьох шабель». Умовність зображення (“Подвійне коло”), ідея протиставлення загальнолюдських вартостей класовим. Проблема розпаду роду, родини як трагедія народу. Ідея нетлінної вартості національних основ буття, спадковості поколінь, духовної пам’яті (“Дитинство”). Утвердження високих загальнолюдських ідеалів вірності й кохання, відданості громадянському обов’язку (“Шаланда в морі”).
ТЛ: роман у новелах, художній час і простір, умовність зображення.


Валер’ян Підмогильний

“Місто”


Автор інтелектуально-психологічної прози, перекладач. Світовий мотив підкорення людиною міста, самоутвердження, інтерпретовані на національному матеріалі. Зображення “цілісної” людини: в єдності біологічного, духовного, соціального.
ТЛ: екзистенціалізм, маргінальність, психологізм, іронія.


Остап Вишня (Павло Губенко)

“Моя автобіографія”, “Сом”, “Як варити і їсти суп із дикої качки”

Трагічна творча доля українського гумориста, велика популярність і значення його усмішок у 1920-ті роки.

Оптимізм, любов до природи, людини, м’який гумор як риси індивідуального почерку Остапа Вишні.


ТЛ: усмішка.

ДРАМАТУРГІЯ

Розвиток національного театру (“Березіль” Леся Курбаса, Харківський театр ім. І.Франка), драматургії 1920−1930 рр. (від ідеологічних агіток до психологічної драми). П’єси В.Винниченка, М.Куліша, І.Дніпровського, І.Кочерги, Я.Мамонтова на перетині традицій “корифеїв”, зарубіжної класики і модерної драматургії.


Микола Куліш

“Мина Мазайло”

Життєвий і творчий шлях митця. Зв'язок із театром Л.Курбаса. Національний матеріал і вселюдські, «вічні» мотиви та проблеми у п’єсах .

Сатирична комедія «Мина Мазайло». Особливості сюжету. Розвінчання національного нігілізму, духовної обмеженості на матеріалі українізації (Мина, Мокій, дядько Тарас, тьотя Мотя). Сатиричне викриття бездуховності обивателів, що зрікаються своєї мови, культури, родового коріння.

Драматургічна майстерність автора у створенні комічних характерів і ситуацій, у побудові діалогів та ремарок, у мовній характеристиці героїв. Сценічне втілення. Актуальність п’єси у наш час.

ТЛ: сатирична комедія.



УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА ЗА МЕЖАМИ УКРАЇНИ.

Література в Західній Україні (до 1939 р.)

(огляд)

Автономність, відкритість зарубіжним традиціям і новітнім процесам, високий розвиток літератури в Західній Україні до 1939 р. Яскраве поетичне гроно: Б.-І.Антонич, С.Гординський, Ю.Липа. Проза В. Стефаника, О.Кобилянської, І.Вільде, О.Турянського. Історична проза Б.Лепкого, Ю.Опільського, Катрі Гриневичевої.



Богдан-Ігор Антонич

“Автопортрет”, “Вишні”, “Зелена євангелія”, “Дороги”, “Різдво”

Життя і творчість. Аполітичність, наскрізна життєствердність, метафоричність і міфологізм поезій. Лемківська конкретика як джерело образних асоціацій. Поєднання язичницьких мотивів із християнськими; міфологічність образу, екзотика лемківського краю в контексті вселюдських мотивів.

ТЛ: міфологізм, асоцітивність.


Осип Турянський

“Поза межами болю”

Коротко про письменника. Історичний матеріал Першої світової війни як предмет художнього узагальнення. Поема у прозі, що хвилює, єднає людські серця, звільняє і просвітлює душу. Умовність зображення (події поза конкретним часом і простором). Загальнолюдські мотиви і гуманістичні цінності. Біологічні інстинкти і духовна воля до життя. Ідея перемоги духа над матерією. Гуманістичний, життєствердний пафос поеми у прозі, його вселюдська значимість і всеохопність.


ТЛ: поема у прозі.


ЕМІГРАЦІЙНА ЛІТЕРАТУРА (огляд)

“Празька поетична школа” української поезії та її представники.

Євген Маланюк

“Під чужим небом”, “Стилет чи стилос?..”

Коротко про митця. Художнє осмислення трагічної історії України, ностальгічні мотиви, філософічність поезій. Вірші про призначення поета і поезії. Символічні образи.

Проза У.Самчука, Т.Осьмачки, Д.Гуменної, Наталени Королевої.

І. Багряний

«Тигролови»

Основні віхи життя й творчості митця. «Тигролови» як український пригодницький роман. Проблема свободи й боротьби за своє визволення. Жанрові особливості.


УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА 1940−1950 рр.

Участь українських письменників у Другій світовій війні. Активізація патріотичної тематики, героїчного пафосу, посилення філософічності в літературі цього періоду. Засилля соцреалізму в мистецтві повоєнного періоду.


Олександр Довженко

“Україна в огні”, «Зачарована Десна»

Відомий у світі кінорежисер, засновник поетичного кіно. Романтичне світобачення. Соцреалістичний канон і новаторський естетичний пошук. Національні та загальнолюдські проблеми. Поєднання лірико-романтичного, виражального начала з публіцистикою, доля народу крізь призму авторського бачення і оцінки (“Україна в огні”).

Історія написання «Зачарованої Десни», автобіографічна основа, сповідальність оповіді.Поєднання минулого і сучасного. Два ліричні герої: малий Сашко і зріла людина. Морально-етичні проблеми, порушені в кіноповісті.


ТЛ: кіноповість, публіцистичність.

УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА другої половини


ХХ – початку ХХІ ст.

ВСТУП


Українська література у другій половині ХХ ст. Спроба подолати канони соцреалізму. “Закулісний” розвиток модернізму, опозиційні прояви різних стильових тенденцій.

Явище “шістдесятництва”, нью-йоркська група, постшістдесятники, українська “химерна проза”. Пошукове розмаїття сучасної літератури. Тенденції постмодернізму.


ТЛ: соцреалізм, модернізм (повторення) і постмодернізм.


.

ПОЕТИ-ШІСТДЕСЯТНИКИ

Нова хвиля відродження української літератури на початку 60-х років. “Шістдесятництво” як явище культурологічне і соціальне. Його зв’язок із дисидентським рухом. Ідейно-стильове розмаїття, тематична і формотворча новизна.
Василь Симоненко

“Задивляюсь у твої зіниці…”, «Я…»

Творча біографія митця (“витязь молодої української поезії”). Традиційність його лірики. Образ України, громадянський вибір поета. Мотив самоствердження людини у складному сучасному світі, її самодостатність і самоцінність (“Я...”).
ТЛ: віршові розміри (повторення).

Дмитро Павличко

“Два кольори”

Основні відомості про поета, перекладача.

Громадянські мотиви лірики. Образно-притчевий зріз часу, історії народу, проблеми нації, окремої людини. Пісня «Два кольори», яка стала народною.

Іван Драч

“Балада про соняшник”

Невтомний шукач нового змісту і нової форми в поезії. Переосмислення жанру балади. “Балада про соняшник” – поетичний роздум про суть мистецтва, процес творчості. Символічність образу соняшника, сонця.


ТЛ: балада (повторення)

Микола Вінграновський

“Сеньйорито акаціє, добрий вечір...”

Коротко про поета, прозаїка, кіномитця. Учень О.Довженка.

Вселюдські, національні мотиви крізь призму “інтимного самозосередження”. Вируюча пристрасть, несподівана асоціативність, буйна фантазія, образна деталь поезії. Інтимна лірика митця. Збірка інтимної лірики “Цю жінку я люблю”.


Ліна Костенко

“Страшні слова, коли вони мовчать…”, “Українське альфреско”, “Хай буде легко. Дотиком пера…”, «Я вранці голос горлиці люблю…»,, “Недумано, негадано…”, “Маруся Чурай”

Творчий шлях. Особливості індивідуального стилю (філософічність, історизм мислення, традиційність, інтелектуалізм, публіцистичність). “Страшні слова, коли вони мовчать” – ліричний роздум про значення слова в житті людини, суть мистецтва. “Вічні” українські фольклорні типи, новітнє переосмислення традиційної ситуації, образи-архетипи як атрибути української свідомості (“Українське альфреско”). Інтимна лірика як спонука до роздумів про суть кохання. Її сповідальність. Пейзажна і філософська лірика.

Історико-фольклорна основа історичного роману у віршах “Маруся Чурай”. Духовне життя нації крізь призму нещасливого кохання. Центральні проблеми: митець і суспільство, індивідуальна свобода людини.


ТЛ: роман у віршах, образи-архетипи.


Василь Стус

“Мені зоря сіяла нині вранці…”, “Крізь сотні сумнівів я йду до тебе…”, “Господи, гніву пречистого...”, “О земле втрачена, явися…”, “Як добре те, що смерті не боюсь я…”

Поет як символ незламного духу, збереження людської гідності. Загальний огляд творчості. Узагальнені образи крізь призму індивідуальної долі. Основні тематично-проблемні лінії: душа людини “перед вічністю високого неба” (відчуження від світу, проблема вибору, стан трагічної самотності і активної дії, формування себе); атмосфера розтлінного духу тоталітарної системи; Україна-мрія і Україна знищена, скорена. Поезія Стуса – зразок “стоїчної” поезії у світовій ліриці.
ТЛ: метафора (поглиблено).


ПРОЗА другої половини ХХ ст.

Інтенсивний розвиток української прози (твори В.Дрозда, Є.Гуцала, В.Шевчука, Гр.Тютюнника, А. Дімарова, О.Гончара, П.Загребельного та ін.).Її новаторські особливості. Національна специфіка. Розмаїття тематики й жанрове розмаїття.


Олесь Гончар

“За мить щастя”, “Залізний острів” (із роману “Тронка”),

Загальна характеристика доробку О.Гончара -романтика. Творчий злет у 60-ті роки. Його громадянська і життєва позиція, роль у духовному відродженні нації.

Краса і сила кохання як матеріал художнього осмислення. Узагальнений образ миті життя, філософія миті щастя людини (“За мить щастя”). Новела-засторога “Залізний острів” з роману «Тронка». Символіка танку юних Віталика і Тоні на розпеченій палубі затонулого крейсера (гуманістичні цінності під загрозою цивілізаційних процесів).


ТЛ: новела, роман та його види.


Григір Тютюнник

“Три зозулі з поклоном”

Коротко про письменника.

“Вічна” тема “любовного трикутника” в новітній інтерпретації. Образ любові як втілення високої християнської цінності, яка вивищує людину над прагматичною буденністю, очищає її душу. Зміщення часових площин як художній засіб. Роль художньої деталі в розкритті характеру, ідеї.


ТЛ: художня деталь (поглиблено).


Валерій Шевчук

“Дім на горі” (повість-преамбула)


Життя і творчість митця. Особливості світобачення, громадянська позиція. Зв’язок із давньою українською літературою.

Композиція роману-балади “Дім на горі” (повість-преамбула і збірка новел “Голос трави”). Використання традиції європейської балади (сюжет кохання жінки і демонічної сили, трагізм). Розгалуженість сюжету. Барокове поєднання високого (духовного) і низького (буденного): дім на горі як фортеця нашої духовності, душі, підніжжя гори як поле боротьби добра і зла, світла і темряви. Барокові притчеві мотиви і символи (самотність, роздвоєння людини, блудний син, дорога). Жіноче начало і чоловіче у творі. Притчевість образів, епізодів.


ТЛ: бароко, притчевість, символічність (поглиблено),

роман-балада.




УКРАЇНСЬКА ІСТОРИЧНА ПРОЗА

В лещатах радянської ідеології. Історичні твори З.Тулуб, П.Загребельного, Р.Іваничука, Ю.Мушкетика, І.Білика та ін.


П. Загребельний

“Диво” (скорочено)


Коротко про письменника. Загальна характеристика історичної прози. Історична основа й художній вимисел у романі “Диво”. Софія Київська як історична пам’ятка та художній символ. Образ Сивоока (проблема творчого начала в людині, свободолюбства, людської гідності). Князь Ярослав Мудрий (проблема влади й людини). Наскрізні проблеми: людина перед вибором, людина у процесі самопізнання та самоствердження, людина-творець.
ТЛ: історична правда і художній вимисел (повторення).



СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРА

(огляд)


Історико-культурна картина літератури кінця ХХ – початку ХХІ ст. (на шляху до нового відродження). Літературні угруповання (Бу-Ба-Бу, “Нова дегенерація”, “Пропала грамота”, “ЛуГоСад” та ін.). Творчість Г. Пагутяк, Ю. Андруховчиа, О. Забужко, І. Римарука, В. Слапчука та ін. Утворення АУП (Асоціації українських письменників). Література елітна і масова. Постмодернізм як один із художніх напрямів мистецтва 90-х років, його риси. Сучасні часописи та альманахи.
ТЛ: постмодернізм (повторення).

Українська російськомовна поезія

(огляд)


Українська тематика у творах Миколи Ушакова («Стихи о Шевченко» та ін.), Леоніда Вишеславського («Мова» та ін.), Бориса Чичибабіна («С Украиной в крови…», «Тарас» та ін.) Леоніда Кисельова («Я позабуду все обиды…», «Цари», «Язык не может сразу умереть…» та ін.).

ЛІТЕРАТУРА РІДНОГО КРАЮ

Ознайомлення з письменниками-земляками та їхніми творами.



УРОК-ПІДСУМОК

Бесіда про твори, вивчені упродовж навчального року. Зосередження уваги на їхніх художніх особливостях, новаторстві (на тлі відповідного відрізка часу).





  1. Структура навчальної дисципліни


З



/

п

НАЗВИ
РОЗДІЛІВ І ТЕМ






КІЛЬКІСТЬ ГОДИН

ВСЬОГО
АУДИТ.
169

З НИХ

ЛЕКЦІЇ

129

ПРАКТИЧНІ

16

СЕМІНАРИ

24


САМОСТІЙНІ

47
















1

2

3

4




5

6

1.

Вступ (1)
















2.

Література 70-90-х років ХІХ ст. (23)

30

22

4

4

10

3.

Українська література

10-х років ХХ ст. (29)

29

24

1

4

6

4.

Українська література

20-х років ХХ ст. (39)

41

34

3

4

8

5.

Українська література за межами України. Література в Західній Україні до 1939 року. (5)

4

4










6.

Еміграційна література (8)

7

4

1

2

6

7.

Українська література 40-50-х років ХХ ст. (5)

3

2

1




2

8.

Українська література ІІ половини ХХ- початку ХХІ ст. (1)

2







2




9.

Поети-шістдесятники (22)

21

15

2

4

2

10

Українська проза ІІ половиниХХ- ХХІ ст. (7)

7

6

1




2

11

Традиції бароко в літературі ХХ ст. (3)


4


4










12

Українська історична проза ХХ ст.(4)

6

2

2

2

4

14

«Химерна проза».

Сучасна українська література (10)

7

6

1




2

15

Українська російськомовна поезія

4

2




2

2

16

Література рідного краю (6)

4

4







3


4. Теми практичних занять

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Реалізм твору, сучасна (вічна) актуальність проблем батьків і дітей (за повістю І. Нечуя-Левицького «Кайдашева сім'я»

1

2

Тестова контрольна робота з теми

« Творчість І.Нечуя-Левицького та П.Мирного»



1

3-4

Твір «У чому трагедійність образу Мартина Борулі?»

2

5

Використання фольклорних образів у віршах збірки «Зів’яле листя» Івана Франка

1

6

Тестова контрольна робота з теми « Творчість І.Франка»

1

7-8

Твір-роздум «Як я розумію лірику лесі Українки»

2

9

Євген Плужник. Читання та аналіз творів.

1

10

Тестова контрольна робота з теми

« Поезія 1920-1930 рр.»



1

11

Читання та аналіз «Мисливських усмішок»

Остапа Вишні



1

12

Тестова контрольна робота з теми

« Проза 1920-1930 рр.»



1

13

Ідейно-художній аналіз поезій Євгена Маланюка

1

14

Тестова контрольна робота з теми

« Еміграційна література»



1

15

Читання та аналіз віршів поетів-шістдесятників

1

16

Тестова контрольна робота з теми

« Українське шістдесятництво»



1

17-18

Твір-роздум «Найтяжча кара звалася життям» ( за романом у віршах Ліни Костенко «Маруся Чурай»

2

19-20

Твір-роздум «Любові Всевишній прсвячується…» ( за новелою Г.Тютюнника «Три зозулі з поклоном»)

2

21

Аналіз образів-персонажів роману П.Загребельного «Диво»

1

22

Тестова контрольна робота з теми

« Українська історична проза»



1

23

Визначення тематики творів Оксани Забужко та

Галини Пагутяк



1

24

Тестова контрольна робота з теми

« Сучасна українська література»



1


5. Теми семінарських занять

з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Український театр і драматургія 70-90-х рр.. ХІХ ст..

2

2

Життя , творчість та багатограння діяльність М.Старицького

2

3

Майстер малої прози Б.Грінченко

2

4

Роль родини, культурного оточення і самоосвіти у формуванні світогляду Лесі Українки

2

5

Розвиток національної драматургії та театру 20-30-х рр.. ХХ ст..

2

6

Іван Кочерга – драматург-мислитель, драматург-новатор.

2

7

«Празька поетична школа» та «Мистецький український рух» в творчому колі еміграційної літератури

2

8

Українська література другої половини ХХст. – початку ХХІ ст.

Українське шістдесятництво. В.Симоненко.



2

9

Особливості індивідуального стилю та багатогранність творчого доробку Ліни Костенко

2

10

Народнопоетичні мотиви, яскраві образи, задушевність в творчій спадщині поетів-піснярів: А.Малишка, В.Івасюка, М.Ткача, М.Сингаївського, Д.Луценка, В.Крищенка, М. Луківа

2

11

Українська історична проза та її представники З.Тулуб, Р.Іваничук, М.Мушкетик, І.Білик

2

12

Українська тематика у творах українських російськомовних поетів

2











6. Самостійна робота


з/п


Назва теми

Кількість

годин


1

Розвиток реалізму, натуралізму, пізній романтизм. ( літ. процес 70-90 рр ХІХ ст..)

2

2

Жіночі образи у творі Панаса Мирного «Хіба ревуть воли, як ясла повні»

2

3

Визначення основних рис характеру головного героя комедії І.Карпенка-Карого «Хазяїн»

2

4

М.П. Старицький «Оборона Буші»

2

5

Поема «Мойсей» Івана Франка

2

6

Розкриття імпресіоністичної поетики новели М.Коцюбинського «Цвіт яблуні».

2

7

Новели В.Стефаника

2

8

В.Винниченко. Новели

2

9

Олександр Олесь

2

10

Аналіз творів Павла Тичини

2

11

Юрій Яновський

2

12

В.Підмогильний «Місто»

2

13

Визначення основних мотивів віршів Є.Маланюка, Олега Ольжича, Олени Теліги

2

14

Улас Самчук «Марія»

2

15

Іван Багряний «Тигролови», Василь Барка «Жовтий князь» (оглядово)

2

16

Ознайомлення з текстом твору О.Довженка «Щоденник»

2

17

Ознайомлення із скороченим варіантом твору В.Земляка «Лебедина зграя» «Химерна проза».

2

18

Читання віршів поетів-шістдесятників: Л.Костенко, Д.Павличка, В.Симоненка, І.Драча, М. Вінграновського

2

19

Визначення проблематики творів О. Гончара «За мить щастя», «Залізний острів»

2

20

Читання твору Р.Іваничука «Яничари». Визначення основних рис характеру Аліма, Селіма та Мальви

2

21

Ознайомлення з романом П.Загребельного «Роксолана». Сходження Роксолани до вершин Османської імперії

2

22

Українська російськомовна поезія

2

23

Ознайомлення з творчістю улюбленого письменника Волині

3


7. Методи навчання
До основних методів навчання рідної мови та літератури належать наступні методи:

  • Усний виклад учителем матеріалу

  • Бесіда

  • Спостереження над мовним матеріалом

  • Робота з підручником

  • Метод вправ

  • Програмоване навчання

  • Комп’ютеризоване навчання


В організації навчальної діяльності на заняттях викладачі-словесники користуються такою класифікацією українськими лінгодидактами методів навчання мови:

  • за джерелом знань (словесні, практичні,наочні);

  • за характером пізнавальної діяльності учнів (пояснювально-ілюстративний, репродуктивний, проблемний виклад, частково-пошуковий або евристичний, дослідницький);

  • за способом взаємодії учителя і учня на уроці (метод усного викладу матеріалу - розповідь, бесіда; спостереження за мовним матеріалом, граматичний розбір, вправи, використання наочних посібників, робота з навчальною книгою, екскурсія).


У практиці викладача-словесника використовуються також інші групи методів:

І підгрупа - методи стимулювання інтересу до навчання(створення ситуації інтересу при викладанні того чи іншого матеріалу - використання пізнавальних ігор, цікавих пригод, гумористичних уривків, перегляд навчальних телепередач, кінофільмів);

II підгрупа - методи стимулювання обов'язку й відповідальності.

  • Методи контролю, самоконтролю, взаємоконтролю, корекції, самокорекції та взаємокорекції

  • Активні методи: евристичне спостереження, порівняння, конструювання, моделювання, смислове бачення, символічне бачення, метод творчої реалізації

  • Інтерактивні методи навчання

  • Методи наукового дослідження (спостереження за навчальним процесом, анкетування, вивчення позитивного досвіду вчителів-практиків, експеримент)



8. МЕТОДИ КОНТРОЛЮ

Основні положення щодо організації контролю за навчанням студентів подано на рисунку

"Зведена схема функцій, вимог, видів і методів оцінки навчальної діяльності":

АНАЛІЗ І ОЦІНКА (КОНТРОЛЬ)




Види

Попередній

Побіжний

Повторний

  1   2


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка