Робоча програма географія (назва навчальної дисципліни)



Скачати 498.43 Kb.
Сторінка3/3
Дата конвертації16.04.2016
Розмір498.43 Kb.
1   2   3
2.3.1.Методичні вказівки до самостійної позааудиторної роботи

Методичні вказівки для підготовки фіксованого виступу
Одне з найскладніших завдань, яке має виконати студент, — підготовка фіксованого виступу.

Як готувати повідомлення.

1. Насамперед необхідно вдуматися в тему, визначити основну думку майбутнього повідомлення.

2.Опрацювати літературу з цієї теми, осмислити (використовувати не одне джерело, а декілька):

- з’ясувати, яка існує література з теми повідомлення;

- скласти її список;

- користуватися різними каталогами (алфавітним, систематичним, тематичним), бібліографічними виданнями, довідковою літературою з теми наукового повідомлення.

3.Визначити вид читання:

- суцільне;

- вибіркове (іноді для теми достатньо вивчити не всю книжку, а лише окремі її розділи, параграфи);

- комбіноване (суцільне читання одних частин і вибіркове – інших).

4.Опрацювати дібрані джерела (з робочими стиснутими помітками, закладками в книжці):

- розібратися в змісті, критично проаналізувати його;

- відібрати суттєве, основне;

- дати певну оцінку прочитаному;

- перевірити, чи збігається ваша оцінка якоїсь проблеми з думкою автора, інших авторитетних осіб;

- звернути увагу на ті факти, які будуть цікаві аудиторії, перед якою буде виголошене повідомлення;

- зробити певні виписки;

- зробити необхідні висновки;

- узагальнити основні положення кількох джерел – думки звучатимуть повніше, переконливіше.

5.Скласти (простий чи складний) план і відповідно до нього систематизувати дібраний матеріал.

6.Виділити терміни, незнайомі слова, уточнити вимову і наголошення слів.

7.Записати текст наукового повідомлення повністю. Зробити його оригінальним за будовою, своєрідним і неповторним.

8.Структура фіксованого виступу включає три частини:

- Вступ. Виділяється тема, вказується причина вибору даної теми (актуальність проблеми, значення її для конкретної аудиторії, формулюється мета повідомлення, іноді коротко викладається історія питання).

- Основна частина починається з характеристики проблеми. Виділити основний аспект проблеми, запропонувати слухачам перспективу обговорення кожної окремої тези.

- Переконливе, яскраве закінчення наукового повідомлення запам’ятовується слухачам, залишає приємне враження про нього – наприкінці повідомлення повторіть основну думку, підсумуйте найбільш важливі положення. Якщо перші слова оратора повинні завоювати увагу слухачів, то останні – покликані посилити ефект виступу.

- Треба подати список використаної в науковому повідомленні літератури.

9.Говорити нешвидко, робити паузи, дотримуватися правильної інтонації. Допомогти слухачам зрозуміти і запам’ятати новий матеріал: із самого початку зацікавити темою, підтримувати увагу протягом усього виступу, встановлювати контакт.

10.Пам’ятайте: під час виступу треба повільно переводити погляд з однієї частини аудиторії на іншу, щоб створити враження гарного здорового контакту зі слухачами. За таких умов можна розраховувати на успіх.

11.Виступаючи, завжди треба стежити за слухачами: якщо вас перестали слухати, змінити тон мовлення, навести цікавий факт, ніколи не намагайтесь перекричати аудиторію.

12.Під час усного виступу краще розповідати, а не читати наукове повідомлення.

13.Якщо потрібно заглянути до рукопису, опустіть очі, не нахиляючи голови.

14.Стежити за своїм мовленням: уникати слів-паразитів, не заповнювати паузи звуками «е-е-е», «ну-ну» та ін.

15.Преказати усно текст повідомлення вдома.

16.Оформлення повідомлення:

- титульна сторінка: вказати назву установи, де виконано роботу, тему, прізвище та ім’я автора, де він навчається, рік написання;

- наукове повідомлення має бути чітко написане або віддруковане;

- текст пишуть лише з однієї сторони аркуша, залишаючи ліворуч поля;

-враховується загальний вигляд наукового повідомлення, цитат, посилань, списку використаної літератури.

Слід також розрахувати, щоб час фіксованого виступу не перевищував 2 хв. До того ж чимало труд­нощів виникає в процесі самого виступу. Досвід проведення семінарських занять свідчить, що для студента-доповідача особливого значення набува­ють три фактори: 1) володіння матеріалом; 2) володіння собою; 3) володіння аудиторією. Суттєвим недоліком певних студентів є невміння послідовно й логічно викласти на семінарі свої думки. Навіть вивчивши питання, вони інколи не можуть ефективно ним скористатися, відповідають нечітко й незрозуміло. Подолати цей недолік значною мірою допомагає підготовлений заздалегідь план відповіді. Він може стати надійним помічником при підго­товці до виступу, а згодом до іспиту.
Методичні вказівки для підготовки реферату
У навчальному процесі медичних вузів при вивченні географії використовується такий вид самостійної роботи, як реферат.

Реферат — це спроба розібратися в тій чи іншій проблемі глибше, можливість самостійно подивитись на історичні події, явища, процеси, з'ясувати те, що раніше залишалося непоміченим. Підготовка ре­ферату дає змогу студентові впевненіше орієнтуватися в джерелах та літера­турі з обраної теми, створює умови для комплексного використання нави­чок роботи з літературою, розвиває аналітичне, самостійне мислення, вчить логічно й аргументовано висловлювати на письмі свою думку тощо. Реферат повинен відображати знання студентом певної важливої проблеми з соціально-економічної географії світу, засвідчити вивчення ним спеціально відібраних історичних дже­рел і літератури з конкретного питання, його вміння оформлювати довідко­вий апарат, список використаних джерел і літератури.

В організаційному плані написання реферату – процес, розподілений у часі по етапах. Всі етапи роботи можуть бути згруповані в три основні: підготовчий, виконавський і заключний.

Підготовчий етап містить у собі пошуки літератури з визначеної теми з використанням різних бібліографічних джерел; вибір літератури в конкретній бібліотеці; визначення кола довідкових посібників для наступної роботи з теми.

При виборі літератури в бібліотеці можна скористатися послугами будь-якої книгарні – своєї вузівської, міської, обласної, державної.

Орієнтуватися в книжковому фонді підготовлений студент повинен самостійно, а путівником, який полегшить йому знайомство з бібліотекою, допоможе знайти потрібну книгу, є каталоги. Переглядаючи їх, можна довідатися про наявність тієї чи іншої літератури, яка необхідна. На кожну книгу складається своєрідний паспорт – каталожна картка. Усі картки групуються у відповідній системі, щоб неважко було розшукати те, що вам потрібно.

Бібліотечні каталоги поділяються на три основних види: алфавітний, систематичний і предметний. Найчастіше у бібліотеці зустрічаються перші два. Як доповнення до систематичного каталогу створюється систематична картотека статей, яку поміщають опис газетних статей з найбільш популярних журналів, а також інші матеріали центральної, обласної, місцевої преси.

Таке ж призначення – доповнювати систематичний каталог – мають і тематичні картотеки, які складаються на найбільш важливі теми політичного, господарського, культурного життя країни.

В мовах ,,інформаційного вибуху’’ велике значення довідкової літератури, призначеної для термінового отримання інформації наукового, практичного чи пізнавального характеру.

Читання книг (інших джерел), а також ведення записів прочитаного містять у собі виконавський характер.

Заключний етап містить у собі обробку наявних матеріалів і написання реферату; складання списку використаної літератури.

Важливу роль у написанні реферату відіграє правильна його побудова. Обов’язковими структурними частинами роботи повинні бути:

Титульний лист


Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Державний вищий навчальний заклад

Івано-Франківський національний медичний університет





Кафедра українознавства



Відмінності між соціально-економічними устроями України і розвинутих країн





Реферат студента 23 гр. I курсу

Медичного факультету

Боровка Б.

Керівник: викл. Клим І.М.




Івано-Франківськ

2013

План

Вступ


Основна частина

Висновки


Список використаної літератури

Додатки
Як писати реферат?

1.Визначте мету дослідження.

2.Доберіть відповідну літературу (використовувати не одне джерело, а декілька):

- з’ясувати, яка існує література з теми реферату;

- скласти її список;

- користуватися різними каталогами (алфавітним, систематичним, тематичним), бібліографічними виданнями, довідковою літературою.

3.Визначити вид читання:

- суцільне;

- вибіркове (іноді для теми достатньо вивчити не всю книжку, а лише окремі її розділи, параграфи);

- комбіноване (суцільне читання одних частин і вибіркове – інших).

4.Опрацювати дібрані джерела з робочими стиснутими помітками, закладками в книжці:

- розібратися в змісті, критично проаналізувати його;

- відбирати суттєве, основне;

- дати певну оцінку прочитаному;

- перевірити, чи збігається ваша оцінка якоїсь проблеми з думкою автора, інших авторитетних осіб;

- вибрати для реферату більш яскраві факти, приклади, цікаві положення та ін.;

- зробити необхідні висновки;

5. Скласти (простий чи складний) план відповідно до обсягу реферату (його пункти розкриваються приблизно на однаковій кількості сторінок).

У вступі необхідно обґрунтувати вибір теми — вказати, чому нині виникає необхідність у вивченні та висвітленні цієї проблеми, що може бути пов'яза­не з певними факторами соціально-географічного життя, а також визначити завдання, яке автор прагне розв'язати. Може бути поданий короткий огляд використаної в рефераті літератури.

В основній частині реферату форму­люється головний зміст тексту. Виклад матеріалу має бути логічним, по­слідовним, без повторів, зайвої констатації загальновідомих фактів. Головну увагу слід зосередити на пошуку належних ар­гументів для розкриття поставленої проблеми. Вони можуть бути підкріплені посиланнями на джерела чи результати досліджень учених. За необхідності студент може процитувати якийсь важливий фрагмент документа, обов'яз­ково подавши його в лапках і точно вказавши в посиланні (у кінці цитати або у виносках внизу сторінки) джерело, з якого взята цитата. При цьому не до­пускаються будь-які зміни у формулюванні цитати. Зловживати цитатами теж не слід, оскільки це зіпсує загаль­не враження від роботи, їх кількість має бути оптимальною, тобто визнача­тися потребами розроблення теми реферату.

У посиланнях спочатку подаються прізвище й ініціали автора, потім на­зва книги, місце, рік видання, сторінка. Якщо це стаття, то після її назви вказується назва журналу (збірника), рік видання, поряд­ковий номер випуску, сторінка. У разі повторення раніше названої праці достатньо подавати прізвище та ініціали автора, а далі писати: "Вказ. праця", зазна­чаючи номер сторінки. При повторному посиланні на те ж джерело, якщо воно використовується підряд, можна обмежитися записом: "Там само" і подати необхідну сторінку.

У висновках студенту необхідно сформулювати основні підсумки, обґрун­тувати, що дала робота над цією темою, повідомити, до яких висновків при­йшов автор реферату. Висновки мають бути лаконічними, конкретними, логічними, зрозумілими і за обсягом меншими аніж вступ. Слід враховувати, що тут же повинен бути зв'язок географічного матеріалу із сучасністю.

У кінці реферату необхідно скласти список дже­рел і літератури, використаних у роботі. При його складанні мають бути ви­тримані бібліографічні правила. Кількість позицій у цьому списку може бути різною. Вона залежить насамперед від обраної теми, наявності відповідних документів і досліджень, а також від рівня їх опрацювання студентом. Слід враховувати, що до списку включаються лише ті джерела і література, на які автор посилався у своїй роботі. Натомість ті, які лише згадуються в ре­фераті, але посилань на них немає, до списку не включаються. У списку спо­чатку подаються назви публікацій джерел за алфавітом. Першими йдуть назви кириличним шрифтом (українські, російські та ін.), далі — латинсь­ким (англійські та ін.). У рубриці "література" слід також за алфавітом по­дати назви використаних наукових досліджень (монографій, статей).

У розділі ,,Додатки’’ розміщується цифровий матеріал у вигляді таблиць, схем, фотографій, витягів із джерел і т.п., який повинен доповнювати і пояснювати текст, робити його більш наочним і дохідливим.

Розпочинаючи написання реферату, володіючи багатим і різноманітним матеріалом, необхідно пам’ятати – і це головне – якими вимогами потрібно керуватися, за якими критеріями буде оцінюватися ваша робота, чи будуть її читати, чи слухати.

Зазвичай реферати в рамках навчального процесу у вузі оцінюються за наступними основними критеріями:

- актуальність змісту, високий теоретичний рівень, глибина й повнота аналізу фактів, явищ, проблем, що відносяться до теми;

- інформаційна насиченість, новизна, оригінальність викладу питань;

- простота і дохідливість викладу;

- структурна організованість, логічність, граматична правильність і стилістична виразність;

- переконливість, аргументованість, практична значимість і теоретична обґрунтованість пропозицій і висновків, зроблених у рефераті.



Рекомендується подавати реферат, текст якого набраний на комп'ютері й відтворений на принтері (з одного боку аркуша) формату А4. Якщо реферат подається в рукопис­ному варіанті, він має бути написаний без помарок, акуратним, чітким і роз­бірливим почерком. На всіх чотирьох сторонах листа повинні залишатися поля: верхнє поле – 20-25 мм, нижнє – 20 мм, ліве – 25-30 мм, праве 5 мм. Всі аркуші, крім титульного листа і листа з планом, необхідно пронумерувати. Орієнтовний обсяг реферату може становити до 15 сторінок рукописного тексту або до 12 сторінок друкованого тексту.
Орієнтовна тематика рефератів


  1. Аналіз басейнових палеогеоморфологічних морфолітосистем у вирішенні гідрогеологічних питань

  2. Аналіз туристичної політики Австрії

  3. Антарктида: загальні відомості, експедиції, ресурси, рельєф і клімат

  4. Географічне положення, господарство країн Африки

  5. Бермудський трикутник. Географічне положення, вчені про нього, цікаві історії

  6. Великі географічні відкриття

  7. Великі географічні відкриття епохи Відродження

  8. Великобританія

  9. Венесуела – загальна характеристика

  10. Вибухоподібне збільшення народонаселення

  11. Визначення різних типів сільськогосподарських підприємств

  12. Визначні пам’ятки Лондона

  13. Відкриття Амазонки

  14. Відмінності між соціально-економічними устроями України і розвинутих країн

  15. Вірменія: сучасний її розвиток

  16. Внутрішні відмінності Росії

  17. Внутрішні води Євразії

  18. Води світового океану

  19. Водна проблема на землi і в Україні

  20. Вулкани

  21. Географічна систематизація країн сучасного світу. Регіоналізація світового простору

  22. Географічне положення, природно-ресурсний потенціал, населення Латинської Америки

  23. Географічне положення, природно-ресурсний потенціал, населення країн Східної Європи, Північної і Центральної Азії

  24. Географія трудових ресурсів і регіональні особливості їх використання

  25. Глобальна продовольча проблема

  26. Глобальні проблеми і майбутнє світу

  27. Головні тенденції розвитку економіки країни ЄС

  28. Господарство країн Східної Європи, Північної і Центральної Азії

  29. Господарство країн Центральної Європи

  30. Господарські еволюції й політика країн південної Азії

  31. Гренландія – історія і сучасність

  32. Греція (політичний, економічний розвиток, останні півроку)

  33. Грузія (політичний, економічний розвиток, останні півроку)

  34. Данія (політичний, економічний розвиток, останні півроку)

  35. Демогеографічні та екістичні аспекти світового господарства

  36. Демографічний потенціал світу

  37. Демографічні дослідження 19-го – початку 20-го століття

  38. Демографічні проблеми людства

  39. Держава та економіка країн Африки

  40. Державно-корпоративні структури - основа господарства Японії

  41. Донні відклади світового океану

  42. Доступ до світових ринків для невеликих сільськогосподарських виробників України

  43. Економіка Казахстану та середньоазіатських країн СНД

  44. Економіка країн Африки, загальна характеристика господарства

  45. Економіка країн близького та середнього сходу

  46. Економіка країн ОЕСР

  47. Економіка найменш розвинутих країн

  48. Економіка перехідних суспільств

  49. Економіки Молдови та країн Закавказзя

  50. Економіко-географічна характеристика африканських країн

  51. Економіко-географічна характеристика постсоціальністичної країни – Литви

  52. Економіко-географічна характеристика постсоціальністичної країни – Монголії

  53. Економіко-географічна характеристика Румунії

  54. Економіко-географічна характеристика Швейцарії

  55. Економічна географія США

  56. Економічна політика КНДР. фактори та умови економічного зростання

  57. Економічна політика США

  58. Економічна структура світу

  59. Економічний огляд економіки країн СНД та Балтії

  60. Економічний потенціал США

  61. Єгипет (Арабська Республіка Єгипет)

  62. Загальна характеристика економіки країн східної Європи

  63. Загальна характеристика країн Африки

  64. Загальна характеристика країн Латинської Америки

  65. Загальна характеристика природних умов та господарства Китаю

  66. Загальний огляд країн Центральної Європи

  67. Західноєвропейський регіон: сучасний стан і загальна економічна характеристика

  68. Зовнішньоекономічна діяльність Японії

  69. Інтеграційні процеси та значення ЄС

  70. Інтереси України в Латинській Америці

  71. Іспанія. Процес розвитку сучасної Іспанії та її основні структурні елементи

  72. Історико-географічні регіони світу

  73. Країни Закавказзя (Азербайджан, Вірменія, Грузія)

  74. Країни Балтії

  75. Країни Латинської Америки як об’єкт іноземних інвестицій Країни Центральної Азії

  76. Країни, що розвиваються

  77. Литва – розповідь про природно-ресурсний потенціал та зовнішньоекономічні зв’язки

  78. Лісові ресурси та їх корисні функції в рекреаційному понятті

  79. Міжнародні карти природних ресурсів, їх значення. Міжнародні тематичні карти світу і крупних регіонів

  80. Міжнародні соціальні проблеми людства

  81. Міклуха Маклай

  82. Місце географії у сучасному науковому пізнанні світу

  83. Найважливіші фактори розвитку нових індустріальних країн (НІК) південно-східної Азії

  84. Населення США

  85. Науково-технічна революція і світове господарство

  86. Непал: економіко-географічна характеристика

  87. Нові індустріальні країни: становлення і розвиток

  88. Особливості будови річкових долин південно-західної Канади

  89. Особливості економічного розвитку країн Латинської Америки

  90. Особливості розвитку канадської економіки

  91. Охорона навколишнього природного середовища у ФРН та стан українсько-німецького співробітництва у цій сфері

  92. Перу. Економічна і географічна характеристика

  93. Південна Корея (економічний аспект)

  94. Південно-східна Азія у світовому господарстві

  95. Польща. Державний устрій

  96. Порівняльна характеристика Великобританії та Німеччини

  97. Португалія (економіко-географічна характеристика)

  98. Практика регулювання конкурентних відносин в розвинутих країнах (США і Україна). Світовий ринок металу: стан та перспективи для України

  99. Природа і населення найдавнішої Індії

  100. Природні чинники розвитку людського суспільства. Природоресурсні та екологічні проблеми людства

  101. Природні, трудові та інтелектуальні ресурси Японії

  102. Птуха Михайло Васильович

  103. Ресурсно-відновний потенціал країн південної Азії

  104. Розміщення населення. Міське і сільське населення. Урбанізація

  105. Роль держави в економічному розвитку країн АСЕАН

  106. Роль іноземних інвестицій у розвитку економіки в Китаї

  107. Роль іноземного капіталу та ТНК у промисловому розвитку нових індустріальних країн (НІК) південно-східної Азії

  108. Роль мінеральної сировини в сучасній світовій економіці

  109. Сан – Марино. Комплексна географічна характеристика

  110. Світове господарство - глобальна географічна система та економіко-географічний вимір

  111. Світове господарство в умовах науково-технічної революції. Найбільш загальні тенденції розвитку світового господарства на сучасному етапі

  112. Світове господарство як економіко-географічна система. Основні етапи його формування

  113. Світове машинобудування

  114. Світовий досвід та технології агрохімічного забезпечення

  115. Співдружність незалежних держав і країни Балтії загальна характеристика

  116. Суверенні держави та міжнародні організації

  117. Сучасна просторова структура світового господарства. Територіально-структурні зрушення в економіці країн і регіонів світу

  118. Типології, класифікації та рангування країн за широким набором критеріїв. Основні міждержавні організації сучасного світу

  119. Транспорт світу

  120. Утворення та розвиток Єгипетської держави

  121. Фактори економічного зростання південної Кореї

  122. Фінансово-кредитні ресурси сучасного світу

  123. Формування економічної моделі XXI ст. криза індустріального розвитку

  124. Формування нових центрів світової ринкової системи

  125. Формування спільної міграційної політики Європейського союзу


2.3.2. Теми індивідуальних занять і їх форми

1. Міжнародні органiзації, їх функціональний і просторовий розподіл. Загальнополітичні (ООН, Рада Європи, Європейський Парламент, СНД) та спеціальні (Європейський союз, НАТО, ЮНЕСКО, ФАО та ін.) організації.

2. Релігія як явище культури. Світові релiгії. Виникнення і сучасне поширення релігійних вчень.

3. Взаємодія суспільства і природи. Свiтові природні ресурси. Географічне середовище як сфера взаємодії суспільства і природи. Ресурсозабезпеченість. Природокористування: раціональне і нераціональне. Географія світових природних ресурсів: мінеральних, земельних, лісових, водних, Світового океану, рекреаційних.

4. Географія світового транспорту.

5. Зовнішні економічні зв’язки.

6. Міжнародний туризм.

7. Глобальні проблеми людства. Поняття про глобальні проблеми людства (війни і миру, екологічну, сировинну і енергетичну, голоду, боротьби зі злочинністю, тероризмом, епідеміями). Роль світової громадськості у їх розв’язанні.



8. Держави-сусіди України. Особливості ЕГП країн. Населення, демографічні проблеми. Сучасний стан економіки країн. Галузева структура господарства, їх територіальні відмінності. Зв’язки країн-сусідів з Україною.

3.МАТЕРІАЛЬНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ НАВЧАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ
З метою активізації уваги студентів і глибокого засвоєння ними програмового матеріалу з “Географії” використовуються такі види матеріально-технічного і навчального забезпечення занять:
        1. Мультимедійні презентації.

        2. Виставки кращих студентських рефератів з економічних проблем.

        3. Тексти лекцій.

        4. Географічні карти.

        5. Методичні рекомендації до кожної теми навчальної дисципліни.
1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка