Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Тезаурус методичного працівника



Сторінка6/8
Дата конвертації12.04.2016
Розмір1.37 Mb.
#2411
1   2   3   4   5   6   7   8

НАЦІОНАЛЬНИЙ ВИХОВНИЙ ІДЕАЛ — базується на загальнолюдських цінностях і включає в себе ті риси, які відповідають духовності чи звичаям даного народу. Конкретний зміст Н. в. і. залежить від державного устрою, світогляду, релігії і моралі, від рівня розвитку культури, від національних особливостей народу. Виховний ідеал — це мета виховання, образ ідеальної людини, на який має орієнту­ватися педагог, виховуючи учнів. В. і. як мета виховання визначає систему освіти й виховання, її зміст, методи, форми.
О
ОБ'ЄКТ (від лат. objectas — предмет, явище) — фрагмент дійсності, на який спрямовано практичну або пізнавальну діяльність суб'єкта. О. відтворюється в знанні на основі практично перетворювальної взаємодії з ним суб'єкта.
ОБЛАДНАННЯ УРОКУ — підбір і приведення до стану готовності навчальних посібників, дидактичного матеріалу, апаратури, реактивів тощо, які відповідають темі уроку й необхідні для демонстрацій або самостійної роботи учнів. Учитель або лаборант перевіряє справність і комплектність обладнання, стан проекційної, звукозаписуючої та іншої апаратури; розподіляють книги, прилади, інструменти чи матеріали.

ОБМІН ДОСВІДОМ – має на меті популяризацію і розповсюдження ефективної педагогічної практики, створення психолого-педагогічних стимулів для розвитку творчої діяльності вчителів.
ОБРАЗ — форма і продукт суб'єктивного, ідеального відображення об'єктивної реальності у свідомості людини.
ОБРАЗНЕ МИСЛЕННЯ — конкретне мислення, яке реалізується у вигляді аналізу й поєднання образів. О. м. чітко виражене в дитячому віці. На ньому значною мірою грунтуються процеси оволодіння індивідом соціальним досвідом у ранньому дитинстві й підлітковому віці. Деякі педагоги і психологи вважають О. м. основною формою мислення.
ОЛІМПІАДИ — змагання учнів у виконанні певних позакласних і позашкільних завдань загальноосвітнього характеру: в розв'язуванні задач з математики, фізики, інформатики, у виконанні дослідів, написанні творів тощо.
ОПЕРАТИВНО-МЕТОДИЧНІ НАРАДИформа підвищення наукового рівня педагогічної роботи, попередження можливих помилок, виправлення допущених прорахунків.
ОПИТУВАННЯ — складова усної перевірки знань, яка здійснюється у сфері відповідей на поставлені запитання. Має на меті контроль знань, закріплення вивченого матеріалу, підготовку до сприймання нових знань, активізацію всього навчального процесу в цілому.

ОПОНЕНТ (від лат. — той, що протиставляє, заперечує) — 1) Особа, яка заперечує чи спростовує думки доповідача, оцінює працю дисертанта під час захисту дисертації на здобуття наукового ступеня. 2) Супротивник у диспуті, дискусії.
ОПОРНА ШКОЛА — загальноосвітня школа, яка є методичним центром кількох найближчих шкіл. Завданнями О. ш. є використання, пропаганда і впровадження в практику інших шкіл досягнень психолого-педагогічної науки, вивчення й поширення досвіду кращих учителів самої О. ш. і прикріплених до неї шкіл; допомога органам освіти в організації методичної роботи, в підвищенні кваліфікації й педагогічної майстерності вчителів тощо.
ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ ВИХОВАННЯ — забезпечення цілісного циклу виховного процесу, що включає діагностування рівня вихованості учня й формулювання мети, планування та організацію діяльності, контроль і регулювання діяльності й відносин, аналіз виховних результатів.
ОПТИМІЗАЦІЯ ПРОЦЕСУ НАВЧАННЯ — вид управління навчальним процесом, що забезпечує оптимальне (найкраще, найдоцільніше за даних умов) функціонування навчально-виховної системи. О. п. н. — вибір оптимального варіанта процесу навчання в конкретній педагогічній ситуації. Основні критерії О. п. н.: результативність і якість вирішення навчально-виховних завдань; витрати часу й зусиль педагогів та учнів, які затрачені на їх досягнення.
ОПТИМІЗМ (від лат. optimus — найкращий) — світовідчуття, пройняте вірою в краще майбутнє, в торжество добра над злом, справедливості над несправедливістю. Протилежне — песимізм.

ОРАТОР (лат. orator — говорю) — особа, яка виголошує промову, володіє майстерністю публічного виступу.

ОРГАНИ ЧУТТЯ — спеціалізовані органи, які здійснюють сприймання (аналіз і синтез) подразнень, що їх дістає організм людини чи тварини із зовнішнього середовища (органи зору, слуху, смаку, нюху, дотику, рухових та інших відчуттів). О. ч. є периферичними відділами відповідних аналізаторів.
ОРГАНІЗАТОРСЬКІ ЗДІБНОСТІ сукупність психічних рис особистості, необхідних для успішного оволодіння організаторською діяльністю, її ефективного виконання. О. з. передбачають спрямованість особистості (світоглядну, політичну, моральну, ділову), рівень її готовності (ділова компетентність, уміння, навички, досвід), риси характеру (комунікабельність, ініціативність, організованість, самостійність, емоційна зрівноваженість).
ОРГАНІЗАЦІЙНА ФОРМА НАВЧАННЯ, ФОРМА ОРГАНІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ (форма — зовнішній вигляд, зовнішній контур) — зовнішній вигляд організації навчального процесу, який пов'язаний з кількістю учнів, місцем і часом їхнього навчання й порядком його реалізації. В Ф. о. н. органічно поєднуються мета, зміст, методи навчання. Основні Ф. о. н. у школі: урок, екскурсія, факультатив, домашня робота, заняття в навчальних майстернях, урок-лекція, співбесіда, практикум, консультація, семінар; форми позакласної навчальної роботи: предметні гуртки, наукові товариства, олімпіади, конкурси.
ОСВІТА — духовне обличчя людини, яке складається під впливом моральних і духовних цінностей, що є надбанням її культурного кола, а також процес виховання, самовиховання, впливу, шліфування, тобто процес формування обличчя людини.
ОСВІТА державна — система освітніх і виховних закладів у країні (області, місті, районі), що забезпечують освіту й виховання громадян відповідно до інтересів і потреб суспільства й держави.
ОСОБИСТІСНИЙ ПІДХІД — послідовне ставлення педагога до вихованця як до особистості, як до самосвідомого відповідального суб'єкта власного розвитку і як до суб'єкта виховної взаємодії. О. п. — базова ціннісна орієнтація педагога, яка визначає його позицію у взаємодії з кожною дитиною й колективом. Сучасне розуміння особистісного (або особистісно-центрованого) підходу визначили в 60-ті роки представники напряму гуманістичної психології (К. Роджерс, А. Маслоу, Р. Мей, В. Франкль), які твердили, що повноцінне виховання можливе лише в тому випадку, коли школа служитиме лабораторією для відкриття унікального "Я" кожної дитини. О. п. передбачає допомогу вихованцю в усвідомленні себе особистістю, у виявленні, розкритті його можливостей, становленні самосвідомості.
ОСОБИСТІСТЬ, особа — у широкому розумінні — конкретна, цілісна людська індивідуальність у єдності її природних і соціальних якостей; у вужчому, філософському розумінні — індивід як суб'єкт соціальної діяльності, властивості якого детерміновані конкретно-історичними умовами життя суспільства.
ОСОБИСТІСНО ОРІЄНТОВАНЕ НАВЧАННЯ спосіб організації навчання, в процесі якого забезпечуються всілякий облік можливостей і здібностей учнів і створюються необхідні умови для розвитку їх індивідуальних здібностей.
ОСОБИСТІСНО-РОЗВИВАЛЬНЕ НАВЧАННЯ ЕЛЬКОНІНА – ДАВИДОВА. Своєрідність навчальної діяльності школярів Д. Ельконін убачав не в засвоєнні знань і вмінь, а в само зміні дитини. При цьому школяр свідомо сприймає навчальну діяльність як особливу діяльність, особисту мету. Для розрізнення традиційного поняття «навчальна діяльність», тотожного поняттю «учіння», у системі розвивального навчання використовують поняття «цілеспрямована навчальна діяльність».
ОСЯЯННЯ — психічний стан високої орієнтованості на відкриття, раптове прозріння, розв'язання наукової, технічної чи художньо-творчої проблеми. О. не завжди до кінця усвідомлюване, найчастіше воно виникає на грунті передчуттів, інтуїції. О. є таким психічним станом, коли на основі великого досвіду людина відкриває те, що осягається розумом внаслідок тривалих пошуків, узагальнення пізнання і практики.
ОЦІНКА ШКІЛЬНА — визначення й вираження в умовних знаках — балах, а також в оцінювальних судженнях учителя ступеня засвоєння учнями знань, умінь та навичок відповідно до вимог шкільних програм, рівня старанності і стану дисципліни. Оцінювання здійснюється у процесі повсякденного вивчення вчителем результатів навчальної роботи учнів на уроках і дома, а також за результатами спеціальної перевірки знань, умінь і навичок: усної, письмової, графічної та практичної.
П
ПАНОРАМА ПЕДАГОГІЧНИХ ДОСЯГНЕНЬ – сукупність творчих засобів, за допомогою яких педагоги пропагують свій досвід роботи.
ПАМ'ЯТЬ — один з основних пізнавальних процесів, що включає закріплення, збереження і відтворення людиною її попереднього досвіду.
ПАРАДИГМА (з грец. — приклад, взірець) — 1) Система форм одного слова, що відображає змінювання слова за властивими йому граматичними категоріями. 2) Теорія (або модель постановки проблем), прийнята за зразок вирішення дослідницьких завдань певним науковим співтовариством. Принцип загальноприйнятої П. — методологічна основа єдності певного наукового співтовариства (школи, напряму), що значно полегшує їхню професійну комунікацію.

ПАРАДОКС (від грец. — несподіваний, дивний) — 1) Різновид суперечності в системі логічного доказу, що набуває вигляду своєрідного кола: ствердження певного висловлювання зумовлює його заперечення, а заперечення цього висловлювання неминуче приводить до його ствердження.
ПАСИВНІСТЬ (від лат. passivus — недіяльний) — особливість поведінки людини, у стійких формах — риса характеру, яка виражається у відсутності в нормальної і здорової людини прагнення, потреби й звички проявляти фізичну або розумову активність, енергію, наполегливість, ініціативність.
ПАТРІОТИЗМ (від грец. — співвітчизник, вітчизна) — одне з найглибших громадянських почуттів, змістом якого є любов до батьківщини, відданість своєму народові, гордість за надбання національної культури.
ПЕДАГОГ (від грец. — вихователь) — 1) Особа, фахом якої є навчання й виховання, — шкільний учитель, вихователь дошкільного закладу, дитячого будинку, школи-інтернату, виховної колонії; працівник дитячого позашкільного закладу; викладач і вихователь середнього спеціального навчального закладу, вузу тощо.
ПЕДАГОГІКА МОНТЕССОРІ МАРІЇ – в основу даної технології покладено положення про інтенсивний інтелектуальний розвиток особистості в ранньому віці, найбільш сприятливому для набуття певних навичок. Навчання читання та письма повинно починатися, на думку педагога, у чотири роки, тому що сааме в цьому віці дитина найкраще засвоює ці навички
ПЕДАГОГІЧНА ВИСТАВКА - демонстрація досягнень педагогічного колективу щодо пропаганди нових зразків навчально-виховної роботи та науково-методичної діяльності педагогів, поширення педагогічного досвіду, висвітлення органів самоврядування.
ПЕДАГОГІЧНА ГРА — це імітація реальної діяльності вчителя в штучно відтворених педагогічних ситуаціях. П. г. — основний засіб відтворення реальних ситуацій взаємодії учителя та учня в навчально-виховному процесі, коли учасники гри виконують ролі учителя й учня.
ПЕДАГОГІЧНА ДІЯ — а) елемент педагогічної діяльності; б) педагогічно доцільний, спланований чи імпровізований вчинок вихователя, що спричиняє зміну педагогічної ситуації або особистісні зміни.

ПЕДАГОГІЧНА ЕКСПРЕС-ІНФОРМАЦІЯ – оперативна інформація про публікації фахових видань.
ПЕДАГОГІЧНА ІНТУІЦІЯ — специфічна здатність учителя передбачати нахили, поведінку, вчинки дитини за певних умов у відповідному середовищі. Наука розглядає інтуїцію як необхідний, внутрішньо зумовлений природою творчості, момент виходу за межі сталих стереотипів, логічних програм пошуку рішень.
ПЕДАГОГІЧНА ІНФОРМАТИКА — науковий напрям, який опрацьовує теоретичні питання, методи й технології інформаційного забезпечення й автоматизації педагогічної діяльності з метою удосконалення педагогічного процесу, його індивідуалізації та оптимізації. П. і. вивчає процеси взаємодії освіти й інформатики, виявляє закономірності й тенденції цієї взаємодії. П. і. має свій понятійний апарат, мету, методи тощо.

ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНІСТЬ — це характеристика високого рівня педагогічної діяльності. Критеріями П. м. педагога виступають такі ознаки його діяльності: гуманність, науковість, педагогічна доцільність, оптимальний характер, результативність, демократичність, творчість (оригінальність). П. м. ґрунтується на високому фаховому рівні педагога, його загальній культурі та педагогічному досвіді. Необхідними умовами П. м. є гуманістична позиція педагога й професійно значимі особистісні риси і якості.
ПЕДАГОГІЧНА МАЙСТЕРНЯ – підвищує ефективність науково-методичної роботи вчителів, посилюють прагнення педагогів розвивати і застосовувати свій творчий потенціал, включатися в пошуки найефективніших шляхів реалізації завдань педагогічної діяльності.
ПЕДАГОГІЧНА ОЛІМПІАДА – беруть участь усі вчителі і вихователі школи незалежно від стажу і досвіду роботи. Олімпіада триває впродовж навчального року і передбачає кілька етапів.
ПЕДАГОГІЧНА ОСВІТА — система підготовки педагогічних кадрів (учителів, вихователів тощо) для загальноосвітньої школи та інших навчально-виховних закладів у педагогічних університетах і інститутах, педагогічних училищах, університетах; у широкому розумінні — підготовка педагогічних і науково-педагогічних кадрів для навчальних закладів усіх типів, включаючи професійно-технічні, середні спеціальні й вищі; сукупність знань, здобутих у результаті цієї підготовки.

ПЕДАГОГІЧНА ПРАКТИКА — в Україні обов'язкова складова навчального процесу педагогічних інститутів, університетів, педагогічних училищ, інститутів вдосконалення учителів, інститутів післядипломної освіти, яка передбачає професійну підготовку педагогічних кадрів і підвищення їхньої кваліфікації. На П. п. відводиться час у навчальному плані з урахуванням специфіки навчального закладу. П. п. має на меті навчити студентів творчо використовувати в педагогічній діяльності науково-теоретичні знання й практичні навички, набуті у процесі вивчення педагогіки, психології, окремих методик і спеціальних дисциплін, застосовувати їх на практиці, а також виховувати у студентів інтерес до педагогічної роботи, виробляти практичні педагогічні навички.

ПЕДАГОГІЧНА ПСИХОЛОГІЯ — галузь психології, яка вивчає закономірності психічної діяльності людей у процесі навчання, виховання та оволодіння соціальним досвідом. Центральна проблема П. п. — виявлення і використання психологічних резервів педагога й учня (студента) з метою оптимізації навчально-виховного процесу.
ПЕДАГОГІЧНА СКАРБНИЧКА – аукціон педагогічних ідей, в основу якого покладена проблема виявлення пропаганди і впровадження передового досвіду.
ПЕДАГОГІЧНИЙ МІСТ – неформальні візити, основною метою яких є огляди навчально-матеріальної бази, спілкування з колегами, налагодження ділових зустрічей.
ПЕДАГОГІЧНА РАДА — орган колективного керівництва школою. До складу П. р. входять: директор школи (голова), його заступники, організатор позашкільної й позакласної виховної роботи, усі вчителі й вихователі, лікар, голова батьківського комітету. На засідання П. р. можуть бути запрошені представники громадських організацій, батьки та ін. Основне завдання П. р. — об'єднання зусиль педагогічного колективу школи на піднесення рівня навчально-виховної роботи, впровадження в практику досягнень педагогічної науки і практики.

ПЕДАГОГІЧНА РАДА – колективне обговорювання питань, проблем щодо виявлення факторів та умов, щоб забезпечити успіх у роботі окремих педагогів, груп і цілих колективів.
ПЕДАГОГІЧНЕ МИСЛЕННЯ — здатність учителя застосовувати теоретичні положення філософії, психології, педагогіки, методики в конкретних педагогічних ситуаціях навчально-виховної роботи; вирішувати педагогічні завдання; використовувати педагогічні ідеї в конкретних ситуаціях діяльності; "бачити" у конкретному явищі його педагогічну суть. П. м. дозволяє вчителеві проникати в причинно-наслідкові зв'язки педагогічного процесу, аналізувати свою діяльність, погляди, переживання, знаходити науково обґрунтоване пояснення успіхів і недоліків, передбачати результати роботи.

ПЕДАГОГІЧНИЙ БРИФІНГ – інформаційна бесіда-пояснення важливих рішень МОН України.
ПЕДАГОГІЧНИЙ ВПЛИВпедагогічно доцільна організація життєдіяльності учнів, у процесі якої вони набувають необхідних моральних та інших рис і якостей, знань, навичок і звичок.
ПЕДАГОГІЧНИЙ ЕТИКЕТ — це сукупність правил і моделей моральної поведінки педагога в типових ситуаціях та обставинах педагогічної діяльності.
ПЕДАГОГІЧНИЙ КЛУБ – інноваційна, самокерована і саморегульована організація педагогічного спілкування. Спрямована на об’єднання вчителів із спільними громадськими, професійними та особистими інтересами. Передбачає розширення педагогічного і загальнокультурного кругозору, формування навичок комунікативної культури.
ПЕДАГОГІЧНИЙ МІСТ – обмін думками та обговорення проблеми (питання) з іншим колективом (школою, містом чи районом).
ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРАКТИКУМ проводиться з вчителями для вивчення, обговорення та вирішення певної проблеми чи конкретної ситуації.
ПЕДАГОГІЧНИЙ ПРОЦЕС (навчально-виховний процес) — цілеспрямована, свідомо організована, динамічна взаємодія вихователів і вихованців, у процесі якої вирішуються суспільно необхідні завдання освіти й гармонійного виховання.
ПЕДАГОГІЧНІ ЗДІБНОСТІсукупність психічних рис особистості, необхідних для успішного оволодіння педагогічною діяльністю, її ефективного здійснення. П. з. насамперед передбачають відповідну спрямованість особи (світоглядну, політичну, моральну); ділові якості (спеціальні педагогічні уміння, навички, досвід); риси характеру (вміння спілкуватися з дітьми, підлітками, емоційна врівноваженість).
ПЕДАГОГІЧНІ З'ЇЗДИ — з'їзди вчителів, які скликаються для обговорення стану і проблем дальшого розвитку народної освіти й педагогічної науки.
ПЕДАГОГІЧНІ ІНСТИТУТИ — вищі навчальні заклади, які готують учителів для всіх типів шкіл, вихователів і педагогів для позашкільних і дошкільних установ, викладачів загальноосвітніх дисциплін для професійно-технічних і середніх спеціальних навчальних закладів.
ПЕРЕВИХОВАННЯ — виправлення відхилень, вад, негативних наслідків, допущених у вихованні людської особистості.
ПЕРЕВІРКА ТА ОЦІНЮВАННЯ ЗНАНЬ, УМІНЬ І НАВИЧОК УЧНІВ — структурний елемент процесу навчання, який відповідно до принципів систематичності, послідовності, міцності знань здійснюється протягом усього навчального року. Види перевірки та оцінювання знань: поточна, тематична перевірка і оцінювання в процесі навчальних занять; четвертна, річна, перевідні й випускні екзамени.
ПЕДАГОГІЧНИЙ ДОСВІД — ідеалізація реального педагогічного процесу: абстрагування від випадкових, неістотних елементів і конкретних умов педагогічної діяльності й виділення суттєвого в ньому — провідної педагогічної ідеї чи методичної системи в чистому вигляді, що зумовлює високу ефективність навчально-виховної діяльності.

ПЕРСПЕКТИВНО-ВИПЕРЕДЖАЮЧЕ НАВЧАННЯ З ВИКОРИСТАННЯМ ОПОРНИХ СХЕМ ПРИ КОМЕНТОВАНОМУ УПРАВЛІННІ (автор – С,Н, Лисенкова) – передбачає перспективну підготовку до вивчення попередньої теми, пов’язуючи її з темою, що вивчається в дану мить.
ПІДРУЧНИК — книга, в якій викладаються основи знань з певного навчального предмета на рівні сучасних досягнень науки й культури. Для кожного типу навчальних закладів видаються П., які відповідають програмам і завданням цього закладу, віковим та іншим особливостям тих, хто навчається.
ПІЗНАННЯ — процес цілеспрямованого активного відображення об'єктивного світу у свідомості людей. П. є специфічною, вищою формою відображення. На відміну від нижчих форм відображення воно здатне виходити за межі наявного стану речей, тобто відображати не тільки сучасне, а й майбутнє, не лише дійсне, а й численні можливості — конкретні й абстрактні — для вибору тієї з них, що найбільше відповідає інтересам людини.
ПІСЛЯДИПЛОМНА ОСВІТА – спеціалізоване вдосконалення освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення й оновлення її професійних знань і навичок або отримання іншої спеціальності на основі здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.
ПОВЕДІНКАсистема взаємопов'я­заних реакцій і дій людини й тварин у взаємодії з навколишнім середовищем. Фізіологічною основою П. є система безумовних і умовних рефлексів. П. людини є системою дій і вчинків, які мають моральне значення й підлягають моральній оцінці незалежно від того, з яких причин їх зроблено. В цьому розумінні говорять і про П. учня в школі, родині, у громадських місцях тощо. Згідно з цим виховання П. як системи вчинків є насамперед моральним вихованням.
ПОЗАКЛАСНА РОБОТА в школіскладова частина навчально-виховної роботи, одна з форм організації дозвілля учнів. П. р. організовується і проводиться в позаурочний час органами дитячого самоврядування за активною допомогою і при тактовному керівництві з боку педагогічного колективу, особливо класних керівників, вихователів, організаторів позакласної і позашкільної роботи.
ПОЗАШКІЛЬНА ОСВІТА — сукупність форм культурно-освітньої, загальноосвітньої та виховної роботи серед дорослого населення.
ПОКЛИКАННЯ — життєве призначення і спрямування людини, що надає доцільності, осмисленості й перспективності її діяльності. Усвідомлення П. передбачає розвинену самосвідомість і культуру самоаналізу; осмислення своїх потреб, формування соціально значущих цілей, визначення конкретних шляхів її реалізації.
ПОНЯТТЯ — одна з форм мислення, в якій відображаються загальні істотні властивості предметів та явищ об'єктивної дійсності, загальні взаємозв'язки між ними у вигляді цілісної сукупності ознак.
ПОСЛІДОВНІСТЬ НАВЧАННЯ — дидактичний принцип, згідно з яким вивчення нового матеріалу готується попереднім навчанням. Послідовність робить процес навчання безперервним. Принцип П. н. враховується в шкільних програмах та підрубриках і реалізується в самому навчанні. Він відображається в таких правилах навчання: йти від простого до складного, від відомого до невідомого, від близького до далекого, від легкого до важкого, від конкретного до абстрактного.

ПОРТФОЛІО – включає все те, що може документально засвідчити майстерність учителя, сприяти оцінці рівня його професіоналізму. Портфоліо може бути представлене на паперових носіях і в електронній версії. У першому випадку – це файлова папка із вкладишами, де матеріали розміщаються відповідно до зазначеного вище структурою.

ПОХВАЛАвисловлене схвалення вчинків, поведінки й діяльності вихованців.
ПОЧУТТЯ — форма суб'єктивного, безпосередньо переживаного відношення людини до явищ навколишньої дійсності, до інших людей і їхніх вчинків, до самого себе і своїх дій.
Каталог: method kabinet -> biblioteka.php -> %D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8
%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8 -> Методист інклюзивна освіта: наукові засади, проблеми та перспективи впровадження в загальноосвітній навчальний заклад
%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8 -> Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Національне виховання учнів: регіональний аспект
%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8 -> Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Кафедра корекційної освіти
%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8 -> Методист моніторинговий підхід до вивчення стану навчання І виховання у загальноосвітніх навчальних закладах
%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8 -> Рівненський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти Національне виховання учнів: регіональний аспект
%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8 -> «методичні поради щодо роботи з батьками» для курсантів – слухачів вчителів початкових класів, класних керівників Рівне 2012
%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8 -> Розвиток творчої особистості дошкільнят шляхом використання казок В. О. Сухомлинського
%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8 -> Вчимося жити здоровими Науково – методичний посібник Друге видання Рівне 2011
%D0%9F%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D0%B8 -> Методичний порадник «Моніторинг в освіті» р івне, 2011 Над методичним порадником працювали


Поділіться з Вашими друзьями:
1   2   3   4   5   6   7   8




База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2022
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка