2-й експерт: Усі ми - діти матінки-природи. І всі ми – різні. Скільки людей – стільки характерів. У кожного з нас є своє бачення світу, його сприйняття, інтереси, уподобання, чесноти, плюси і мінуси у характері. Та об’єднує всіх в одне ціле, яке називається словом «людство», те, що народились ми із лона матері. І для кожного з нас, мабуть, найріднішим, найдорожчим є, насамперед, - родина, батьки. Дорогими також є дім, у якому живемо, вулиця, школа, місто, друзі. Тому в житті всім нам дуже важливо вміти спілкуватись з іншими, щоб бути щасливими та успішно вчитися, працювати. Отже, норми і правила поведінки встановлюють самі люди, а їхнє дотримання робить життя й спілкування людей комфортнішим. Видатний французький філософ, математик, фізик і письменник ХVII ст. Б.Паскаль стверджував: «Правила доброї поведінки відомі з давніх-давен, річ за дрібницею – вміти користуватися ними». Звичайно, вжите слово «дрібниця» насправді означає дуже багато. Адже коли порушуються правила поведінки, етикет спілкування, створюються конфліктні ситуації, виникає роздратованість, злість, і ні про яке добро вже мова не іде. Тому наступною квіткою в нашому букеті є «Чемність».
3-й експерт: Чемність і чуйність, співпереживання і щиросердечність, уміння розділити чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити в горі й біді – це завжди було в характері українського народу. У наших традиціях споконвіку зберігалася звичка подати старцю, прихилити подорожнього, допомогти немічному, хворому чи каліці, заступитися за беззахисного і скривдженого. Чи збереглася ця звичка до сьогодні?
Як часто в потоці щоденної метушні ми забуваємо, що поруч живуть самотні люди, покинуті дітьми, одинокі, для яких наша увага, добре слово, привітна усмішка є дуже важливими. (Проектується фото самотніх літніх людей). В Україні проживає майже 2 млн. одиноких людей. Близько 200 тисяч із них – в будинках-інтернатах. Їх об’єднує немічність і самотність.
Отже, найбільшою квіткою нашого букета добра, я вважаю, має стати квітка «Милосердя».
Вихователь: Що ж потрібно зробити для того, щоб всенародне милосердя, що здавна властиве нашому народові, зберегти на віки? (Потрібно менше говорити про добро, а просто проявляти милосердя до тих, хто його потребує).
А зараз об’єднаємось в 4 групи. Кожній групі буде запропоновано завдання. (Роздає аркуші із завданнями. Визначає термін виконання. Орієнтовними завданнями можуть бути наступні:)
Завдання 1-й групі: визначте, що таке, на вашу думку, добро та ознаки доброї людини.
Завдання 2-й групі: визначте, що таке щастя та ознаки щасливої людини.
Завдання 3-й групі: Розв’яжіть задачі:
Задача 1. Про мою подругу всі сусіди говорять: «Яка вона добра, весела!». А про мене ніхто цього не говорить. Це мене ображає. Адже я теж бажаю всім добра, дорослим допомагаю».
– Що б ви могли порадити дівчинці? Як їй довести всім, що вона теж добра?(Скромна людина ніколи не хвалиться своїми добрими вчинками і здійснює їх за внутрішнім бажанням, вона не вимагає до себе особливого ставлення).
Задача 2. Скінчилися уроки. На шкільне подвір’я вийшли учні 6 класу і побачили, що у другокласника старший хлопець відбирає м’яч. Малюк міцно тримав м’яч і не віддавав. Тоді хлопець став його бити...
– Як потрібно вчинити і як би вчинили ви?
(Покликали б на допомогу чергового вчителя, виручили б з біди другокласника власними силами, звернулися б за допомогою до перехожих…).
Завдання 4-й групі: закінчіть прислів’я про добро:
Хто любить лише себе…– того люди не люблять.
Хто скромніший… – той розумніший.
Зазнайство з ніг зіб’є,… скромність на ноги поставить.
Від доброго слова… лід розмерзає.
Шабля ранить голову,… а слово – душу.
Той, хто робить добро іншому… - робить добро самому собі.
Шляхом зла… не ходять до добра.
Вихователь: Творити добро – важлива чеснота особистості. Людина, котра не володіє названою чеснотою руйнує себе як особистість. Якщо людина з юних літ не привчить себе до творіння добра, вона черствіє душею.
Добро – не наука, воно – дія. Прикладів тому безліч у нашому житті, вони на кожному кроці. Ось деякі з них:
- У Вавилоні був такий звичай: недужого виносили на майдан чи дорогу. Кожен, хто йшов повз нього, підходив до хворого, розпитував його, коли знав якийсь засіб лікування – давав пораду. Звичай безкорисливо творити добро побутував і в ассірійців, і в єгиптян.
- Колись у Сербії був такий закон: той, хто одружився, мав посадити 75 оливкових дерев. Оливки живуть і плодоносять 400 років. Уже давно немає тих, хто саджав ці дерева. Забули їхні імена, імена їхніх правнуків, а дерева, посаджені в ХVII столітті, плодоносять і радують людей до сьогодні.
- Григорій Сковорода, видатний український філософ минувшини, був переконаний, що досконалість людини – це здатність давати добро і користь ближньому.
Бесіда: - Яку квітку ми маємо поставити у центр букета?(Діти називають «Добро»).
- Назвіть синоніми до слова «добро».
- Чи легко бути добрим у наш час і чи потрібно це?
- Чи є спільні риси в доброї і щасливої людини? Чи можна сказати, що добра людина є щасливою?
- Зв’яжіть нижче наведені поетичні рядки з темою години спілкування:
Стежте за своїми думками –
вони стають словами.
Стежте за своїми словами –
вони стають учинками.
Стежте за своїми вчинками –
вони стають звичками.
Стежте за своїми звичками –
вони стають характером.
Стежте за своїм характером,
бо він визначає вашу долю.
- Чи прийнятними для вас є наступні поетичні рядки:
«Живи, добро звершай,
Та нагород за це не вимагай!
Лише в добро і вищу правду віра
Людину відрізняє від мавпи і від звіра.
Хай оживає істина стара –
Людина починається з добра.
Година спілкування «Доброта врятує світ»
(підготувала Міхновська Л.І., заступник директора з виховної роботи Великожитинської ЗОШ І-ІІІ ст. Рівненського району)
Мета: формувати у школярів ціннісне ставлення до сім'ї, родини, людей; виховувати позитивні якості характеру, такі чесноти особистості як доброту, милосердя, шанобливе ставлення до старших, батьків, турботу і піклування про молодших, слабких, їх культуру поведінки.
Очікувані результати: сформованість системи знань і усвідомлення родинних і загальнолюдських цінностей, таких якостей особистості як доброта, милосердя, доброзичливість, повага до старших та батьків; розвиток пізнавальної активності школярів, засад культури поведінки.
Методичне забезпечення:«Скарбниця мудрості» (зроблена у вигляді квітки, на пелюстках якої написані приказки, прислів’я та вислови відомих людей. Орієнтовними можуть бути наступні):
- Хто людям добра бажає, той і собі має (укр. прислів'я).
- Поведінка - це дзеркало, в якому кожен пока зує своє обличчя (В.Гете). \
- Світ не без добрих людей (укр. приказка).
- Все добре пам'ятай, а зла уникай (укр. прислів'я).
- Бережи честь змолоду (укр. приказка).
- Хто чисте сумління має, спокійно спати лягає (укр. прислів'я).
- За науку цілуй батька й матір в руку (укр. приказка).
- Не плюй у криницю, знадобиться води напиться (укр. прислів'я).
- Чого собі не зичиш, і другому не жадай (укр. прислів'я).
- Зароблена копійка краще краденого карбованця (укр. приказка).
- Щоб досягти великого, треба почати з малого (укр. прислів'я); вислови, записані на дошці: «Раз добром зігріте серце вік не прохолоне». (Т.Шевченко)
«Чим людина розумніша і добріша, тим більше вона помічає доброти в інших людях». (Б.Паскаль); альбоми родинних фото.
Сценарний хід години спілкування:
Класний керівник:(Читає вірш Т. Кукурудзи «Світ не без добрих людей»).
Ти скажеш: «Світ не без добрих людей».
І серце моє оживає,
Тому, що я згадую тих лиш людей,
Що пісня про них не вмирає.
У пам’яті образи чесних людей,
Прекрасних, ласкавих, привітних!
Стараюсь забути багато людей,
Людського звання негідних.
Вірш, який ви щойно прослухали називається «Світ не без добрих людей». Його автором є поет Т. Кукурудза. Добро, доброта, милосердя, чуйність, уміння розуміти чужий біль, вчасно підтримати у важку хвилину, розрадити добрим словом та вчинком - все це з предка-віку притаманне українському народові. Підтвердженням цьому є приказки та прислів’я, які створили українці.
Бесіда: - А які ви знаєте українські прислів'я та приказки про людську доброту?(Діти називають приказки та прислів’я. Орієнтовними можуть бути такі):
- Добро всі люблять та не всі роблять.
- Без добра і лихо не родить.
- Доброму скрізь добре.
- Поживеш серед добрих - сам подобрієш.
- Доброму й добра пам’ять.
- З добрим дружись, а лихих бережись.
- Що в них для вас є повчальним?
Класний керівник: Найвища наука життя - мудрість. А найвища мудрість - бути добрим.
З покоління в покоління українці передавали звичку надати притулок подорожньому, допомогти немічному, заступитися за беззахисного і скривдженого.
Бесіда:- Що, на вашу думку, потрібно зробити, щоб ці згадані добрі звички і традиції зберегти на віки?
- Як ці звички і традиції підтримує ваша родина?
- Чи готові ви у ставленні до людей, до членів своєї родини проявити доброту і милосердя?
- Наведіть приклади власної турботи про батьків, бабусь та дідусів, інших людей.
Класний керівник: На превеликий жаль, сьогодні соціальний статус людини в суспільстві, в основному, визначають наявністю чи відсутністю автомобіля, модної відеотехніки, достатком сім'ї. Через це знівелювались в суспільстві такі чесноти як синівський (дочірній) обов’язок, порядність у ставленні дітей до власних батьків, інших членів родини, інших людей, готовність опікуватись своїми старенькими, немічними, батьками, віддавати їм те, що заборгували, частинку свого серця, любові, тепла, доброти.
Цьому повчає нас і ця легенда.
«Колись давно на узбережжі Чорного моря жили люди. Вони орали, сіяли, ловили рибу. А після роботи відпочивали, влаштовували ігри. Одного разу подивитись на такі ігри вийшов з морських глибин цар Нептун - страшний і сердитий володар морської стихії. Він сказав, що ніхто з людей не насмілиться пустити стріли в бік моря. Але молоді хлопці наважились це зробити. Нептун розгнівався і сказав: «Я вас усіх поховаю в морській безодні». Злякалися матері за життя своїх синів і віддали їм свою силу, щоб ті могли побороти страшного володаря морів. А самі після цього стали слабкими-слабкими...
Вирішив Нептун влаштувати хлопцям нові випробування - заманити в море і там перемогти. Матері зажурилися. Раптом з води вийшли дочки морського царя. А були вони негарні, страшні. «Жінки, - кажуть вони, - віддайте нам свою вічну красу і ми врятуємо життя ваших синів». Жінки погодились і віддали дочкам Нептуна свою вроду. Знову сини перемогли володаря морів. А матері навіки втратили свою красу…».
Бесіда: - В чому, на вашу думку, полягає материнський (батьківський), синівський (дочірній) обов’язок?
- Яку підказку такого ставлення дає нам легенда?
Класний керівник: В наш час ми здебільшого звикаємо тільки до поганого і на цьому тлі чиєсь співпереживання, здатність простягнути руку допомоги, проявити доброту здаються нам дивними.«Люби ближнього твого, як самого себе», - сповіщає одна з головних заповідей християнської моралі. В даному випадку любов виражає прихиль не, щире, доброзичливе ставлення до людей, як прояв прагнення до загальнолюдського єднання.
Люди різняться багатьма рисами, у них різні світогляд, характер, вдача. А чи існує взагалі якийсь загальний принцип поведінки, який створює між людьми взаєморозуміння, злагоду?
Так є, і в ньому втілена мудрість позитивного ставлення до людей: «Поводь себе так з іншими, як хотів би, щоб інші поводилися з тобою», «Увійди в становище іншого». Зрозумій його інтереси, ба жання, побоювання, мрії. Недаремно у народі говорять: «Не хвали себе сам, а нехай тебе люди похвалять». Людина повинна бути самокритичною у ставленні до себе, до своїх вчинків.
Бесіда:- Яка народна мудрість закладена у «Скарбничці мудрості»? (пропонує учням прокоментувати одну із приказок чи прислів’їв, занесених до скарбнички).
Класний керівник: А зараз ми пограємось.
Гра 1. «Дари доброти від Золотої рибки». (Діти стають у коло). Уявіть, що Золота рибка подарувала нам скриню з дарами доброти. Назвіть ці дари доброти. (добра посмішка, добрий погляд, добре слово, добре серце, добрий намір і т. п.).
Гра 2. «Рецепти доброти».
Уявіть, що ви - лікарі. Випишіть рецепт від однієї з «людських хвороб» (наприклад: злість, грубість, егоїзм та ін.). Переможе той, хто придумає най цікавіший рецепт - засіб, який допоможе позбавитися людям від цієї негативної якості і зробить людей добрішими у ставленні один до одного (учням можна запропонувати об’єднатися в пари).
Класний керівник: В Україні сьогодні проживають майже 2 мільйони одиноких людей. Така вже їхня доля - залишатися у чотирьох стінах один-на-один зі своїми проблемами, хворобами. Знали б ви, як вони чекають, щоб хто-небудь з нас завітав до них. Ми часто не помічаємо їх - згорблених, немічних. А вони завжди поруч. В автобусі молодик несамовито штовхає дідуся, який хоче примоститися на краєчку лавки. Як виявилося, це місце він зайняв для свого товариша, що має зайти в автобус. І дідусь ніяково відходить, схиливши голову.
Стара бабуся гірко нарікає на свою долю: «Маю дітей та онуків, а вони відцурались від мене, кричать, ненавидять, обзивають». І таких прикладів - безліч. Постає запитання:що це? Невихованість? Дефіцит освіти, совісті? А, може, ми думаємо, що старість обмине нас? Ні! Старість - уперта річ. Вона покриває зморшками обличчя і руки, чіпляє на плечі горбі дає кожному в руки палицю. Старість вимагає особливої уваги, любові, турботи та ласки. Але часто так і залишається без цього. Когось вона змушує жебракувати, когось рятуватися від голоду і холоду...
Щодня бачимо сумні очі тих, кого об'єднало слово «старість», їх безнадію, розпач. І хочеться крикнути: «Молодосте, зазирни у вічі старості!».
Живе одинока людина,
Чому ж ми проходимо мимо?
Живе одинока людина,
Ніким у житті не любима.
І серце у неї відкрите
Для ласки людської й привіту,
Печальним льодком оповите.
Віддалене горем від світу
Чому ж ми не прийдемо в хату,
Її не покличем з собою?
Бо буде одна вікувати
Людина з своєю журбою.
Нам легше, бо ми не самотні.
І серцелюдини з безодні
Полине над нами, як птиця.
Л.Забашта
У нашому селі також живуть одинокі люди похилого віку, яким конче потрібна наша підтримка і допомога.
Бесіда: - Чи готові ви її надати?
- Чим ви можете їм допомогти?
- Який соціальний досвід можуть вам передати люди похилого віку?
- Які аргументи знайдете ви до пояснення теми години спілкування «Доброта врятує світ»?
- Поясніть вислови «Раз добром зігріте серце вік не прохолоне», «Чим людина розумніша і добріша, тим більше вона помічає доброти в інших людях».
- Обговоріть тему години спілкування з батьками.
Година спілкування «Азбука ввічливості»
(підготувала Дячук О.А., класний керівник
Рівненської ЗОШ І-ІІІ ст. №18)
Мета: формуватиціннісне ставлення особистості до інших людей, основи культури поведінки;виховувати такі її моральні чесноти як повагу до інших, доброзичливість, толерантність, такт, делікатність тощо.
Очікувані результати: сформованість засад ціннісного ставлення особистості до інших людей, основ культури поведінки дитини.
Методичне забезпечення: «квітка ввічливості»,картки «Правила спілкування»,вислови (записані на дошці): «Ніщо не обходиться нам так дешево і не цінується так дорого, як ввічливість» (М.Сервантес), «Нехай добрим буде розум у вас, а серце – розумним» (С.Маршак).
Сценарний хід години спілкування:
Класний керівник: Кожному з нас відомі п’ять відчуттів. Це нюх, зір, слух, смак та дотик. Проте існує інше, шосте відчуття, але кожному помітне. Мова йде про відчуття такту, культуру поведінки, спілкування з оточуючими, тобто те, що робить людину по-справжньому гарною. І чи не головним критерієм краси людини є така її чеснота як ввічливість. Що ж воно таке – ввічливість? Словник дає наступне визначення цьому поняттю: моральна якість, що характеризує людину, для якої повага до оточуючих стала нормою поведінки і звичним способом спілкування. Це елементарна вимога культурної поведінки.
Ввічливість - це, насамперед, уміння спілкуватися, добре ставитися до людей, які нас оточують. Думаю, ви зі мною погодитесь, що не лише дітям, а й дорослим хочеться, щоб до них ставилися їхні рідні, друзі по-доброму, уважно, завжди любили та поважали. Але весь секрет полягає у тому, що до ввічливої, вихованої людини ставляться саме так. Тільки таку людину усі люблять, хочуть спілкуватися з нею, бо ввічлива людина – це людина, яка дотримується правил пристойності, виявляє уважність, люб’язність, чемність. Які ще чесноти притаманні ввічливій людині? (Пропонує учням посадити «квітку ввічливості», на пелюстках якої написати чесноти ввічливої людини. Орієнтовними можуть бути наступні:добра, чуйна, щиросердна, привітна, охайна, точна, вихована, толерантна, терпима, поважає погляди інших, справедлива, чесна, співчутлива, життєрадісна, уважна та ін.).
Бесіда: -Яку людину ви назвете щиросердною?
-
Яку людину ви назвете толерантною?
-
Яку людину ви назвете чесною?
-
Самокритично поставтесь до себе і назвіть, які чесноти ввічливості притаманні вам?
Класний керівник: Ввічливість пошановувалась в українців з давніх давен. Свідченням цьому є прислів’я та приказки. Як ви їх розумієте? (Орієнтовними можуть бути наступні):
- Привітання бажане, а відповідь на нього – обов’язкова.
- Лагідне слово - ключ до серця.
- Слово чемне кожному приємне.
- Розум і ввічливість - брат і сестра.
- Ввічливість - краса людської душі.
- Тепле слово і в мороз гріє.
Класний керівник: Кожен із нас у повсякденному житті постійно вживає ввічливі слова. Які ввічливі слова ви знаєте і яке їх значення? ( Діти називають ввічливі слова і тлумачать їх).
Бесіда: - Які ввічливі слова побутують у вашій родині?
- Чи задоволені ви, коли вам кажуть ввічливі слова?
- Вам товариш допоміг. Які слова вдячності скажете йому?
Класний керівник: Чи можна і повинна кожна людина вчитися ввічливості? Однозначно, так! Ми зараз повчимося ввічливості. Для цього обговоримо низку життєвих ситуацій і дамо їм оцінку:
Ситуація 1: Наталка зайшла до подруги за уроками. Подруга обідала.
- Їсти хочеш? – запитала вона.
- Ні, спасибі, - подякувала Наталка.
- Та буде тобі, я ж знаю, що ви погано харчуєтесь. Сідай.
- У чому безтактність подруги? А як можна було вчинити?
Ситуація 2: Троє хлопців пішли в кіно. Олег і Павлик вирішили зайняти місця завчасно, бо вони були посередині ряду. Сергій спізнився і шукає своє місце. Він проходив спиною до глядачів, що сиділи, наступив комусь на ногу і, не вибачившись, із шумом всівся. Тут же почав розпитувати, що було спочатку.
- Як ви гадаєте, чи сподобалась поведінка Сергія друзям?
Ситуація 3: Коля з товаришем зайшов до сусіда Толі подивитись альбом з марками. Хлопці захопились розмовою, а товариш Колі не знався на марках і почував себе зніяковілим. Толя, помітивши це, перевів розмову на обговорення спортивних змагань. Це було цікаво усім трьом.
- У чому делікатність поводження Толі?(Відповіді учнів).
Ситуація 4: Дівчинка йде вулицею. Раптом помічає, що в жінки попереду на панчохах спустила петля і «поповзла стрілка». – «Тьотю! – кричить дівчинка, - У вас подерті колготи!»
- Чи правильно вона вчинила?
Ситуація 5: Два хлопчики зіштовхнулися в дверях і ніяк не можуть розійтися.
- Хто з них повинен дати дорогу, якщо одному 8 років, а іншому - 14?
Ситуація 6: Петрик запросив друзів на День народження на 15.00 годину. Уже 16.10, а Василька ще немає.
- Хто у цій ситуації вчинив неправильно?
Ситуація 7: Хлопчик крикнув перехожому: «Скільки годин?»
- Якої помилки він припустився?
Ситуація 8: Віктору потрібно терміново звернутися до Марії Володимирівни, а вона в цей час розмовляла з Катрусиним татом.
- Як він має вчинити?
- Які приклади ви можете навести зі свого життя, життя класу або з прочитаних книг щодо прояву тактовності, делікатності людей?
- Як ви вважаєте, що відчуває людина в оточенні тактовних, делікатних людей?
- А чим різняться поняття тактовність та делікатність? (Тактовність- це уміння зрозуміти почуття і настрій навколишніх, поставити себе на їх місце, уявити, як позначаться на інших наші слова і вчинки; делікатність – це уміння побачити стан іншої людини, не підкреслювати її незручності, помилки, фізичні недоліки).
Класний керівник: Вслухайтесь у ці поетичні рядки (поезію можна видрукувати на картки):
Є моди на зачіски,
На гострі носки в черевиках,
На декольте на сукні,
І на короткі штанці,
І навіть на форму браслета
На тонкій дівочій руці.
Та тільки, правду кажучи,
Я б дуже хотіла,
Щоб стали навік панівними
Моди в житті –
Моди на світлі душі,
На прямоту, на сердечність,
На людяність, на гуманність,
На серце, повне щедрот.
На щиру людську бентежність,
Надію і справедливість,
Уважність і толерантність,
І віру у доброту.
|