Рішення колегії Кам’янка Бузької районної державної адміністрації від " 27 " травня 2013 року №9



Скачати 359.11 Kb.
Дата конвертації16.04.2016
Розмір359.11 Kb.

Затверджено:

Рішення колегії Кам’янка – Бузької

районної державної адміністрації

від “ 27 ” травня 2013 року № 9




Кам’янка-Бузька - 2013
ПАСПОРТ

Програми розвитку туризму у Кам’янка-Бузькому районі

на 2013 − 2015 роки


1.

Ініціатор розроблення Програми

Кам’янка-Бузька районна державна адміністрація.

2.

Дата, номер документа про затвердження Програми

Рішення колегії Камянка-Бузької районної державної адміністрації від 27.05.2013р. №9

3.

Розробник Програми


Управління економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Кам’янка-Бузької районної державної адміністрації.

4.

Відповідальний виконавець Програми

Відділ інфраструктури та туризму управління економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Кам’янка-Бузької районної державної адміністрації.

5.

Учасники Програми

Місцеві ради району, інші організації


6.

Термін реалізації Програми

Початок – 2013 рік

Завершення – 2015 рік



7.

Загальний обсяг фінансових ресурсів, необхідних для реалізації Програми, тис.грн,

усього,


у тому числі:




7.1.

Кошти районного бюджету

60 тис. грн

7.2.

Кошти інших джерел

Власні кошти підприємств, установ і організацій, зовнішні і внутрішні запозичення, іноземні інвестиції, залучені кошти з інших джерел


Головний розпорядник коштів – Кам’янка-Бузька райдержадміністрація

Зміст
1. Передумови створення Програми розвитку туризму у Кам’янка-Бузькому районі на 2013 − 2015 роки (далі − Програма).

2. Стан, проблеми та перспективи розвитку туризму у Кам’янка-Бузькому районі.

  1. Мета і cтратегічні завдання Програми.

  2. Пріоритетні напрями Програми.

  3. Нормативно-правове забезпечення та регулювання туристичної діяльності.

  4. Фінансове та ресурсне забезпечення Програми.

  5. Очікувана ефективність Програми.

  6. Координація та контроль за виконанням Програми.

  7. Заходи з виконання Програми.


1. Передумови створення Програми

На сучасному етапі туризм набуває не просто масового характеру, а стає однією з провідних, високоприбуткових та найбільш динамічних галузей світового господарства. Специфічною рисою туристично-рекреаційної сфери є те, що вона поєднує в собі понад 50 суміжних галузей: культуру, мистецтво, науку, освіту, спорт, готельне господарство, медицину, торгівлю, харчування, транспорт, зв'язок, фінанси, побут, народні промисли, розваги, будівництво, інше. Кожна країна, регіон, місто намагаються пропагувати та популяризувати свою туристичну привабливість.

Вплив туризму у світі важко недооцінити, оскільки саме він робить великий внесок у зміцнення контактів і встановлення добрих відносин між країнами, поліпшення порозуміння між народами, виступає чинником зміцнення авторитету держави на міжнародній арені, вироблення її ідентичності та іміджу, формує національну гідність, удосконалює особистість та суспільство, стимулює розвиток світової торгівлі, гуманітарних сфер, міжнародного співробітництва, відродження культурної спадщини та традицій, залучає інвестиції, розвиває інфраструктуру, сільське господарство тощо.

Створення в районі туристичного продукту, здатного перетворити туризм в одну з найпотужніших галузей економіки - забезпечить значний внесок в соціально-економічний розвиток району, шляхом збільшення дохідної частини бюджету за рахунок податкових надходжень, інвестицій, збільшення кількості робочих місць, раціональне використання та збереження культурно-історичної спадщини, а також створення сприятливих умов для відпочинку мешканців і гостей району.

За прогнозом Всесвітньої туристичної організації, до 2020 року Україна може ввійти в першу двадцятку країн з найбільш популярними напрямами туризму. Законом України “Про туризм” у нашій державі туризм визнано як одну з найперспективніших галузей і проголошено пріоритетним напрямом соціально-економічного та культурного розвитку. Роль органів державної влади в цьому механізмі полягає у створенні сприятливих умов для діяльності в туристично-рекреаційній сфері, що створить так звані “магніти” для інвестування як масштабних, так і невеликих проектів. Кожен турист, який приїжджає в наш край, є прямою інвестицією в туристично-рекреаційний комплекс. Ураховуючи вдале геополітичне положення, можна стверджувати, що район відкритий як для внутрішнього, так і для іноземного споживача.

Ця програма покликана стимулювати ефективне використання наявних ресурсів району, підвищити рівень міжгалузевого співробітництва, стимулювати розвиток ринкових відносин у туристичній сфері, визначити перспективи розвитку туризму в Кам’янка-Бузькому районі на основі аналізу його сучасного стану.


2. Стан, проблеми та перспективи розвитку туризму у Кам’янка-Бузькому районі

Туризм - це галузь економіки та сфери послуг, яка дає можливість при порівняно невеликих капіталовкладеннях забезпечити економічно рентабельне використання «місцевих ресурсів»: історико-культурної спадщини, природно-рекреаційних зон, традицій та звичаїв.

Кам’янка-Бузька районна державна адміністрація розглядає туризм як невід’ємну складову частину розвитку економіки та соціально-культурної сфери району, як дієвий засіб формування ринкових механізмів, поповнення бюджету, створення нових робочих місць для мешканців району, проведення змістовного дозвілля мешканців та гостей району.

Керівництво туристичною галуззю Кам’янка-Бузького району забезпечує управління економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Кам’янка-Бузької районної державної адміністрації .

Туристичний розвиток Кам’янка-Бузького району підпорядковується подвійній меті:


  • зміцнювати положення на туристичному ринку та створювати принципово нові за змістом туристичні пропозиції, які відрізнятимуться інноваційністю та індивідуальністю;

  • формувати новий туристичний продукт, що виходив би за рамки традиційного уявлення про туристичну пропозицію району, враховуючи історико-культурну специфіку району.

Кам’янка-Бузький район можна вважати неповторним і унікальним, проте до цього часу маловідомим та невідкритим туристичним краєм Львівщини. Саме тут можна помилуватись мальовничими пейзажами Західного Бугу, познайомитись з унікальними пам’ятками історії та культури Побужжя та Малого Полісся.

Кам’янеччина туристична представлена наступними напрямками :

І. м.Кам’янка-Бузька – туристичний центр району.

За майже півсотні кілометрів від Львова є давнє місто Кам’янка-Бузька. Упродовж історії воно кілька разів змінювало назву. Адже життя тут вирує щонайменше п’ять тисячоліть поспіль.

Районний центр Кам’янка-Бузька до 1944 р. мав назву Кам’янка-Струмилова. У писемних джерелах вона вперше згадується 1441 р. Першу частину своєї першопочаткової назви місто отримало від річки Кам’янки (притока Західного Бугу), на якій воно стоїть, а другу – від імені міського старости Юрія Струмила, який доклав чималих зусиль до розвитку та укріплення міста у XV ст. Тоді ж Кам’янка-Струмилова отримала магдебурзьке право та статус вільного міста.

Іще у ХV столітті Кам’янка-Струмилова була центром торгівлі та ремесел. Адже через місто пролягали важливі торговельні шляхи з Києва до Польщі та з Волині на Львів. Двічі на рік тут проводили ярмарки, щотижня відбувалися торги. І хоча внаслідок татарських нападів наприкінці XV – на початку XVI ст. місто було зруйноване і втратило давні привілеї, все ж 8 квітня 1509 р. король Сигізмунд І наново підтверджує міські права Кам’янки.

У сучасній Кам’янці-Бузькій, окрім старовинних будиночків у центрі міста та ратуші, увагу привертають насамперед чотири храми – церкви святого Миколая , Різдва Пресвятої Богородиці, неоготичний костел Успіння Богородиці, а також Парафіяльна церква Преображення Господнього старанням парафіян збудована 7 липня 1996 р.– 19 серпня 2005 р.

Найдавнішою пам’яткою красного письменства Західного Побужжя є Кам’янка-Струмилівське Євангеліє. Перше Євангеліє написане у 1411 році Тимофієм Павловичем, про що свідчить запис на останній сторінці, було знайдено в Миколаївській церкві. Зараз зберігається в м.Києві у Національній бібліотеці ім.В.Вернадського.

Цей край дав Україні низку видатних особистостей, зокрема, 1948-1961 рр. у місті жив і працював відомий український письменник, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка Григорій Тютюнник. Тут він написав свій відомий роман "Вир".

Цегельський Лонгин — український громадсько-політичний діяч, дипломат, адвокат, журналіст, видавець.

Цегельський Ігнатій — церковний і громадський діяч, греко-католицький священик. Брат Лонгина Цегельського.

Цегельський Роман — фізик і педагог.

Ґаватович Якуб - український письменник вірменського походження, священик, педагог, культурно-освітній діяч. Здійснив поставку на ярмарку в Кам’янці-Струмиловій в 1619 р. першу українську інтермедію до польської драми «Tragedia, albo wizerunk smierci przeswietego Jana Chrzciciela, przeslanca bozego»

Шухевич Роман Йосипович - український політичний і державний діяч, військовик. Проживав з 1914 року в Камінці-Струміловій (тепер місто Кам'янка-Бузька). Тут він закінчив початкову школу, в якій згодом і працював вчителем.

Кравчук Роман Миколайович - член проводу ОУН (б), вояк УПА.

Основним природним комплексом у місті є Парк пам’ятка садово-паркового мистецтва "ім.С.Бандери", який унікальний високопродуктивним насадженням дуба череватого та сосни веймутової.

У місті є п'ять дошкільних навчальних закладів, три школи, вище професійне училище.

Кам’янецька земля приваблює і зачаровує родючими полями, багатими лісами. Саме з надр цієї землі до Балтійського моря несуть води Добротвірське водосховище, річки Західний Буг , Кам’янка.



ІІ.Святині Кам’янка-Бузького району.

Сучасний Кам’янка-Бузький район представлений наступними сакральними спорудами :



  • Церква Св. Миколая та дзвіниця , 16 ст., дерев’яна, частково реставрована, Кам'янка-Бузька, вул. Незалежності, пам’ятка архітектури національного значення.

  • Церква Св. Микити , 16 ст., дерев’яна, с.Дернів, пам’ятка архітектури національного значення.

  • Костьол Благовіщення Пресвятої Богородиці 16 ст., дерев’яна, с. Тадані, пам’ятка архітектури національного значення.

  • Каплиця Св. Дмитрія , 16 ст., дерев’яна, с. Старий Добротвір пам’ятка архітектури національного значення.

  • Церква Собору Пресвятої Богородиці та дзвіниця 16 ст., дерев’яна, с. Соколів пам’ятка архітектури місцевого значення.

  • Церква Св. Юрія 17 ст., дерев’яна, с. Батятичі , пам’ятка архітектури національного значення.

  • Церква Різдва Пресвятої Богородиці, 17 ст., дерев’яна, с. Великі Підліски, пам’ятка архітектури місцевого значення.

  • Церква Собору Пресвятої Богородиці та дзвіниця, 17 ст., дерев’яна, с. Батятичі, пам’ятка архітектури місцевого значення.

  • Церква Собору Пресвятої Богородиці, 17 ст., дерев’яна, с.Полонична, пам’ятка архітектури місцевого значення .

  • Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці та дзвіниця, 17 ст., дерев’яна, с.Вислобоки , пам’ятка архітектури національного значення.

  • Церква Св. Ів. Богослова, 17 ст., дерев’яна, с. Руданці, пам’ятка архітектури місцевого значення .

  • Церква Св. Арх. Михаїла, 18 ст., дерев’яна, с. Неслухів, пам’ятка архітектури місцевого значення.

  • Церква Св. Арх. Михаїла та дзвіниця, 18 ст., дерев’яна, с. Воля Жовтанецька, пам’ятка архітектури місцевого значення .

  • Церква Св. влч. Параскеви та дзвіниця, 18 ст., дерев’яна ,с. Незнанів, пам’ятка архітектури місцевого значення.

  • Церква Св. Івана Хрестителя, 18 ст., дерев’яна, с. Якимів, пам’ятка архітектури місцевого значення.

  • Церква Успення Пресвятої Богородиці та дзвіниця, 18 ст., дерев’яна, с.Тишиця, пам’ятка архітектури національного значення.

  • Костел Воздвиження Чесного Хреста, 1932 р., с. Велике Колодно, пам’ятка архітектури місцевого значення.

  • Церква Св. Косми і Дем'яна, поч. 19 ст., дерев’яна, с. Убині, пам’ятка архітектури місцевого значення.

  • Церква Введення в храм Пресвятої Богородиці, 18 ст., дерев’яна., с.Старий Яричів, пам’ятка архітектури місцевого значення.

  • Церква Покрови Пресвятої Богородиці, поч. 19 ст., дерев’яна, с.Стриганка, пам’ятка архітектури місцевого значення.

  • Церква Преображення Господнього, поч. 19 ст., дерев’яна, с.Спас, пам’ятка архітектури місцевого значення.

  • Церква Воскресіння Господнього, поч. 19 ст., дерев’яна, с. Цеперів, пам’ятка архітектури місцевого значення .

  • Церква Преображення Господнього та дзвіниця, поч. 19 ст., дерев’яна, с.Вирів, пам’ятка архітектури місцевого значення.

  • Костел Успіння Пресвятої Діви Марії , 1910-1913 рр., м. Кам’янка-Бузька, вул. Хомина, пам’ятка архітектури місцевого значення.


ІІІ.Музеї.

Як і годиться для міст зі славною історією, у Кам’янці-Бузькій нині функціонує Народний історико-краєзнавчий музей Кам’янеччини. Окрім інших цікавих матеріалів – поштівок, ікон і різноманітних виставок, які тут періодично відбуваються, – основну частину музею присвячено родині Цегельських. Отець Михайло Цегельський був парохом у Кам’янці сім десятиріч. Саме завдяки його старанням у місті з’явилася нова церква Різдва Пресвятої Богородиці та Народний дім. Він також зорганізував місцевий осередок “Просвіти”. У Кам’янці над Бугом 1875 року на світ з’явився і його син – Льонгин. Саме той, що згодом став першим міністром (секретарем) внутрішніх справ ЗУНР, учасником переговорів із гетьманом Скоропадським і Директорією УНР. Він брав участь у підготовці злуки УНР і ЗУНР. Льонгин Цегельський є також автором Акта злуки. Згодом він став дипломатом – у 20-х роках минулого століття був представником уряду ЗУНР у США, де й залишився мешкати.



Народний історико-краєзнавчий музей Добротвора та навколишніх сіл був заснований художником промислової естетики Добротвірської ДРЕС пенсіонером Й.Брикайлом і відкритий 22 жовтня 1995 р.

В музеї є експонати не тільки Добротвора і навколишніх сіл, але й з Тернопільщини, Івано-Франківщини, Рівненщини. Експозиції музею розміщені в такому порядку: археологія «Від каменя до заліза», «Україна в неволі», етнографія «Культура і побут нашого народу», «Народний рух і «Просвіта», «За Україну і її волю...»; «Історія Добротвірської ТЕС і селища».

У музеї часто проводяться екскурсії, відкриті уроки з історії та краєзнавства. Студенти і учні середніх шкіл, користуючись архівними матеріалами музею, пишуть курсові роботи та реферати. В музеї є бібліотека, фонд якої становить 320 примірників, їх подарував земляк з села Старого Добротвора громадський та політичний діяч Канади С.Харко.

Першу заявку на створення музею у селі Неслухів була подана у 1987 року голові профспілки Галану В.М., щоб виділити кімнату для зберігання експонатів. На збирання експонатів для музею пішло 20 років.

Історико-краєзнавчий етнографічний музей «Скарби Галичини» ім..Івана Сологуба офіційно відкритий у 2007 році. У музеї зібрані такі експонати:

- з археології - бойовий камінь первісної людини, бойовий молот, бойові сокири, шліфувальний камінь, зернотерки, ядра, кремінь, різні черепки Черніхівської культури;

- княжа доба - серп, молот, стремено;

- козацька доба - хрест, пистоль, ядра до пистоля, люлька;

- краєзнавство - шлюбні суконки, кожух, глечики, фляшки з-під вина різної доби, велика колекція писанок, серп, коси, різні старовинні знаряддя праці.

Засновником і керівником музею є Гимон Михайло Миколайович.



IV.Кам’янка-Бузька – колиска українського театру.

Кам’янку-Бузьку часто називають колискою українського театру. Адже найдавніші українські драматичні твори, тексти яких дійшли до наших днів, – це дві інтермедії з трагедії Якуба Гаватовича, які були поставлені в нашому місті. Цей львів’янин за походженням певний час учителював у Кам’янці Струмиловій. І от 29 серпня 1619 р. на міській Ринковій площі він разом зі своїми учнями під час ярмарку, у присутності численної шляхти та простих людей, поставив драму “Трагедії, або Образ смерті пресвятого Іоанна Хрестителя, посланця Божого”. Дійові особи трагедії розмовляли польською мовою. Але після 2-го та 3-го актів були дві українські інтермедії – “Продав кота в мішку” та “Найкращий сон”. Герої обох інтермедій — прості селяни, які розмовляють народною мовою з елементами західноукраїнських говорів. Високий художній рівень цих інтермедій забезпечив їм місце серед найкращих зразків інтермедійного жанру в старовинному театрі слов'янських народів і популярність, що вийшла за межі слов'янських земель.

Саме в цьому місті 1914 року вперше актори українського театру товариства “Бесіда” поставили на сцені Народного дому драму Івана Франка “Украдене щастя”. Серед акторів був і легендарний Лесь Курбас. Варто додати, що виставу ставили відповідно до тексту оригіналу, включаючи і ті місця, які з твору викреслила цензура.

Однак на тому роль Кам’янки як колиски українського театру не вичерпується. У 1990 році спільно з управлінням культури Львівської облдержадміністрації, Львівським державним обласним центром народної творчості і культурно-освітньої роботи, відділом культури Кам’янка-Бузької райдержадміністрації на теренах Кам’янеччини було започатковано проведення обласного огляду-конкурсу театральних колективів «Театральне Надбужжя».

Обласний огляд конкурс «Театральне Надбужжя» покликаний сприяти відродженню і подальшому розвитку українського самодіяльного театрального мистецтва, підвищенню художньо-виконавської майстерності колективів, виявленню і підтримці мистецьких талантів та встановленню творчих зв’язків між аматорськими театральними колективами області.

Відповідно до положення фестивалю журі оцінює ідейно-художній зміст вистави, режисерське вирішення, культуру мовлення.

Фестиваль проводиться щорічно згідно з комплексним планом роботи управління культури Львівської облдержадміністрації, Львівського державного обласного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи, відділу культури Кам’янка-Бузької райдержадміністрації. Участь у конкурсі приймають самодіяльні аматорські драматичні колективи , які носять почесне звання «Народний», «Зразковий» з усіх куточків Львівської області, зокрема, Кам’янка-Бузький район представляє Народний самодіяльний драматичний театр РНД. Огляд-конкурс «Театральне Надбужжя» проводиться у м.Кам’янка-Бузька в районному Народному домі «Просвіта».

V.Стежками переможних битв України Січових Стрільців та вояків УПА.

Восени 1942 року в лісах Волині Військова референтура Організації Українських Націоналістів створила перші відділи майбутньої Української Повстанської Армії. Вони зі зброєю в руках стали на захист українського народу від німецьких, совєтських та польських окупантів. Згодом Українська Головна Визвольна Рада проголосила 14 жовтня – днем створення УПА.

Вістка про створення УПА на Волині й Поліссі облетіла всю Україну. Боротьба УПА проти окупантів України, яка тривала понад десять років, не має аналогів у світовій історії. ОУН-УПА могла розраховувати тільки на власні сили. Одначе український народ усе це розумів і самовіддано й жертовно допомагав збройному підпіллю всім, чим тільки міг. І ні тюрми, ні тортури, ні масові депортації, ні інші методи ворога не зламали визвольного духу народу.

Кам’янеччина є батьківщиною багатьох героїчних постатей. Кожне село нашого краю має своїх героїв. А з перших днів проголошення Незалежності по всіх селах нашого району й України, де діяла УПА, люди насипали символічні й братські могили, щоб увічнити пам’ять про славну героїчну боротьбу ОУН-УПА за Українську Самостійну Соборну Державу. Проте є могили у яких дійсно захоронено славних вояків УПА, синів і дочок нашого району.

21 березня 1945 року в лісі біля с.Воля Жовтанецька відбувся бій між сотнею «Галайди-1» сотенного Перемоги (Василяшко Василь) та військами регулярної Червоної Армії. Проти сотні УПА в бій було кинуто більше 6000 бійців. Два дні і три ночі тривав бій. У третьому бою повстанці втратили 48 чоловік, 35 з яких поховані в могилі у с.Воля Жовтанецька. Червона Армія втратила 470 чоловік вбитими , серед них 8 офіцерів. Після цього більшовики застосували танки. Під покровом ночі сотня зуміла прорвати кільце і понад с.Желдець та с.Мазярка пройшла в ліс біля с.Купичволя, а потім дальше у волинські ліси.

На місці поховання вояків УПА місцевою громадою ще в 1989 році відновлено могилу, в якій були захоронені загиблі вояки УПА. За могилою доглядають жителі с.Воля Жовтанецька.

Щороку на могилі відправляють панахиду священики двох громад УГКЦ та УПЦ КП, приїжджають ветерани УПА з м.Кам’янка-Бузька, м.Жовква, м.Червонограда.

У далекому 1951 біля в урочищі Морозівське поблизу селища Рокети відбувся бій між НКВСівцями та військовими загонами УПА. Після декількох хвилин майже безперестанного вогню усе стихло, обидва командувачі загонів зійшлись у центрі поля бою і спробували домовитись про мир, але командир загону вояк не зрадив своїм ідеалам і сказав, що краще вмерти у бою, ніж у золотих кайданах жити. Після цього почалося справжнє пекло… Саме на цьому місці, 12 квітня 1951 року полягли українські герої Данило Мисак (псевдонім “Каменяр“), Ігор Рачинський (“Ромко“), Ярослав Іванець (“Малий“), Мар’ян Шульган (“Білоус“), Ярило Соловій ( “Слава“), Марія Стефаницька (“Рома“), які поклали голови за волю України.

Щорічно в урочищі Морозівське поблизу с. Рокети Кам’янка-Бузького району відбуваються поминальні заходи та мітинги біля відновленої криївки вояків ОУН-УПА.

На хуторі Киї , що знаходиться в Стародобротвірській сільській раді, проводився вишкіл молодих повстанців. Хутір під час боїв з окупантами було спалено. Зараз на цьому місці збудовано капличку, біля якої щорічно проводиться фестиваль повстанської пісні.

Також потрібно згадати про Легіон Українських Січових Стрільців. З початком Першої світової війни 2 серпня 1914 року українські політичні партії утворили Головну Українську Раду, бойова управа якої виступила ініціатором сформування у складі австрійської армії легіону українських січових стрільців (УСС). Протягом кількох тижнів до створюваної частини зголосилося увійти понад 29 тисяч добровольців.

Через формування січового стрілецтва пройшли тисячі воїнів — борців за незалежність Української держави. Багато з них склали свої голови на полях кровопролитних битв. Могили стрільців розкидані не лише в Галичині, а й по всій Україні. Є їх чимало і на Кам’янеччині, зокрема, у с.Ременів Кам’янка-Бузького району проживав полковник УГА Сушко Роман, який разом з Є.Коновальцем та П.Мельником сформував корпус Січових Стрільців. Брав участь у всіх боях корпусу Січових Стрільців – від створення УНР до Директорії.

Близько сотні жителів Батятич служили у лавах УГА. Їх завербував Василь Клим — сотник січових стрільців. Саме вони захопили ділянку залізничної лінії Рава-Руська — Львів в районі Жовкви і 2 польські поїзди із зброєю. Смертю хоробрих на полі бою полягло 7 батятичівців.

На південній околиці с.Забужжя знаходиться братська могила Українських Січових Стрільців. Щороку на могилі проводиться поминальна панахида.

Ще однією визначною постаттю у визвольній боротьбі був Бандера Степан Андрійович – видатний український політичний діяч, ідеолог і теоретик українського націоналістичного руху ХХ ст., після розколу Організації українських націоналістів голова Проводу ОУН-Б. Прізвище «Бандера» стало одним із символів українського національно-визвольного руху XX сторіччя. Після проголошення незалежності багато молодіжних, політичних та громадських організацій, парків, музеїв тощо названо на його честь, зокрема парк у м.Кам’янка-Бузька. 

VI. Промисловий туризм.

Промисловість - це ключова галузь економіки Кам’янка-Бузького району. Розширення й модернізація промислового виробництва, збільшення випуску конкурентноздатної промислової продукції є основою для розвитку інших галузей економіки й стабілізації соціальної сфери району.

Найбільшим виробником та реалізатором промислової продукції в районі є : ПАТ «ДТЕК-Західенерго» відокремлений підрозділ Добротвірська ТЕС - основний виробник електричної енергії у Львівській області.

Чисельність працюючих – 921 чол. Середньомісячна заробітна плата – 5374 грн. Обсяг реалізованої промислової продукції у відпускних цінах підприємства за 2012 рік склав 1429447,8 тис.грн., та становить 60,7% до обсягу реалізованої продукції по району.

Добротвірську теплову електричну станцію – збудовано у 1951–1964 роках. Підприємство, потужність якого становить 600 МВт, сьогодні успішно працює на енергоринку України, постачає електричну енергію вітчизняним споживачам, а також експортує її до Польщі.

На ДТЕС уперше в Україні замінено валкові середньоходові млини на високоефективні млини польського виробництва, що не мають аналогів в країні. Згідно з проектом розширення та реконструкції ДТЕС передбачається встановлення трьох автоматизованих енергоблоків по 225 МВт кожний.

ДТЕС розміщена на відстані 60 км від Львова в смт.Добротвір, яке засновано у 1951 році. Його населення , в основному, становлять сім’ї працівників Добротвірської ТЕС.

Гордістю мешканців-енергетиків є Добротвірське водосховище на річці Західний Буг, також Народний дім, історико-краєзнавчий музей, де з перших днів господарює Йосип Брикайло.

У Добротворі знаходиться одна з найбільших шкіл області, де навчається понад 1300 учнів. Є ще музична школа, два дитсадки, Добротвірський професійний ліцей, громадська бібліотека, лікарня, а також спортивна школа (одна з найсильніших в Україні по байдарках та каное).

VII. Заклади харчування.

Найбільш привабливими закладами ресторанного господарства району є:



  • «Галицька корона» - розташований у м.Кам’янка-Бузька, двоповерхова будівля площею 206 м.кв., є відкрита тераса з фонтаном, зал на 100 місць, безкоштовний паркувальний майданчик. Клієнтам пропонується розважальна програма у вихідні дні, а також смачна національна кухня.

  • «Люкс» - розташований у центрі м.Кам’янка-Бузька загальною площею приміщення 280 м.кв. До послуг клієнтів: смачна національна кухня, 3 великих зали (один в підвальному приміщенні), бар, кімната для курців. Загальна кількість місць – 250 осіб.

  • «Озон» - розташований у центрі м.Кам’янка-Бузька. До послуг клієнтів: смачна національна та європейська кухня, два великих зали та літній зал на вулиці під накриттям, загальна місткість закладу – 150 місць, безкоштовний паркувальний майданчик. У вихідні дні клієнтам пропонується розважальна програма.

  • «Леокс» - розташований у центрі м.Кам’янка-Бузька загальною площею приміщення 280 м.кв. на ІІІ поверсі. До послуг клієнтів: смачна національна кухня, 1 малий та 1 великий бенкетні зали, загальний зал для відвідувачів, загальна місткість закладу – 180 місць. Біля ресторану є безкоштовний паркувальний майданчик.

  • «Ватра» - розташований у с.Новий Став в лісі при трасі Львів-Луцьк. До послуг клієнтів : бар, ресторан на 180 місць, в яких пропонується смачна українська кухня, сауна, великий танцювальний майданчик на вулиці під накриттям, 3 будиночки на 30 осіб та альтанки, вв яких клієнти відпочивають у літній період. Біля закладу є безкоштовний паркувальний майданчик.

  • «Пасіка» - розташований у с.Новий Став в лісі 150м від траси Львів-Луцьк. До послуг клієнтів : бар, бенкетний зал на 180 місць, 2 будиночки, альтанки, спортивна зона для гри у волейбол, відпочинкова зона з великою дерев’яною гойдачкою. Клієнтам пропонується смачна українська кухня. Відпочинок у сосновому лісі буде корисним кожному відвідувачу закладу.

  • «Промзона» - спортивно-відпочинковий комплекс, що розташований у м.Кам’янка-Бузька. До послуг клієнтів : бар, ресторан, сауна, більярд, дитячий майданчик, літній зал, аквазона. Пропонується смачна українська та європейська кухня, роважальна програма у святкові та вихідні дні.

  • «Козацький куліш» - розташований в смт.Запитів по трасі Львів-Київ. До послуг клієнтів бар, ресторан на 120 місць, бенкетний зал, відкрита тераса, безкоштовний паркувальний майданчик. Клієнтам пропонується смачна українська кухня.

  • «Казка» - мережа піцерій, розташованих в м.Кам’янка-Бузька та смт.Добротвір. До послуг клієнтів: піца на різний смак, різноманітні кондитерські вироби, смачна українська кухня, а також дитячий майданчик з каруселями.

Також одними з кращих підприємств ресторанного господарства є заклади, що представлені в закладах проживання.

VIII. Рекреаційно-відпочинкові об’єкти. Заклади проживання.

Рекреаційно-відпочинкові об’єкти та заклади готельного господарства району представлені :

◘ базою відпочинку “Лісна”, яка знаходиться у с.Руда. База розташована в сосновому лісі на берегах двох озер. До послуг клієнтів чисте лісове повітря, відмінний сервіс, цегляні котеджі, дерев’яні зруби підвищенного комфорту, дерев’яні фінські будиночки, комплекс розваг не залишать гостей без приємних вражень. Клієнтам пропонується випробувати унікальний вид відпочинку – оздоровчий чан. Купання в чані стимулює функції імунної системи та щитовидної залози, покращує діяльність опорно-рухового апарату, серцево-судинної і нервової систем, сприяє відновленню після травм та переломів, повертає пружність і еластичність шкірі. За рахунок маси та спеціально розрахованої форми чану, тепло, що накопичується при підігріві води, передається організму рівномірно і проникає всередину тіла, прогріваючи внутрішні органи. Родзинкою чана є те, що оздоровча процедура проходить під відкритим небом незалежно від пори року. Одночасно в чані можуть розміститись 5-6 осіб.

◘ готельно-відпочинковим комплексом «Діброва», який знаходиться у с.Великосілки. Комплекс розміщений в сосновому лісі з облаштованою футбольною, баскетбольною, волейбольною площадками та дитячими майданчиками. До послуг клієнтів : українська та європейська кухня, відпочинок для дітей, ресторан, vip - зал на 25 осіб, альтанки для особистого приготування шашлика, які розміщені в сосновому лісі, готель на 5 номерів (10 місць), паркінг, російська баня на дровах, закритий басейн на 10 м та відкритий літній басейн розміром 10х5 м.

◘ великим готельно-відпочинковим комплексом «Гелікон» 3*, який знаходиться у смт.Запитів. Зручне розташування приглянеться подорожуючим туристам та приїжджим по справах, котрі не бажають витрачати час на очікування у міських заторах. Новозбудований комплекс перейняв усі найкращі традиції готельного сервісу. До послуг клієнта пропонується 46 номерів, на 93 місця , різних категорій: стандартні одномісні, двомісні та тримісні номери, а також для любителів підвищеного комфорту: напівлюкси та люкси, а також :


  • безкоштовна стоянка з цілодобовою охороною;

  • кабельне телебачення у кожному номері;

  • безпровідна мережа WiFi з безкоштовним високошвидкісним Інтернетом;

  • великий ресторан з смачною національною та європейською кухнею та приємними цінами.

Сучасні меблі та м’які кольори сприяють затишку та комфортному відпочинку. Є можливість розміщення з домашніми тваринами.

◘ Відпочинковим комплексом "Панський двір" розміщеним в передмістті Львова. В старовинному парку, який заклав ще Пан Каземир Дідушицький у XVIII ст., знаходиться по Київській трасі на відстані 1 км в селі Неслухів Кам'янка-Бузького району. Тут можна відсвяткувати гучне весілля, закриту вечірку, чи ювілей. На території Панського двору є:



  • Банкетний зал,який вміщає 250 осіб;

  • Ресторан

  • Літній майданчик

  • Альтанки

  • Сауна

  • Більярдний зал

  • Готельні номери класу люкс, та напів-люкс

◘ готелем «Господар», який знаходиться у м.Кам’янка-Бузька в центрі міста. До послуг клієнтів 5 номерів загальною місткістю 10 осіб, бар з українською та європейською кухнею, перукарня та безкоштовна автостоянка.

Території масового відпочинку жителів та гостей району представлені 7 парками, площею 18,6 тис.кв.м, зокрема:



  • Ботанічна пам’ятка природи "Коло Бадівського", с. Батятичі;

  • Заповідне урочище "Тадані", с. Тадані;

  • Комплексна пам’ятка природи "Сквер", с. Зубів-Міст;

  • Парк пам’ятка садово-паркового мистецтва "Парк XIX ст. ", с.Тадані;

  • Парк пам’ятка садово-паркового мистецтва ім. С.Бандери, м. Кам’янка-Бузька;

  • Парк пам’ятка садово-паркового мистецтва, Новояричівський парк ", смт. Н.Яричів;

• Парк пам’ятка садово-паркового мистецтва "Неслухівський парк", с.Неслухів.

На території функціонують 1 стадіон на 3 000 місць, 70 - спортивних майданчиків (волейбольні, гандбольні, баскетбольні); 31 - футбольних полів; 1 – плавальний басейн; 16 - спортивних залів площею не менше 162 кв.м.; 3 майданчики з штучним покриттям. В районі проводяться міські і районні змагання з різних видів спорту, екскурсії, організовуються семінари, виставки, ярмарки, фестивалі.



ІХ. Кам’янеччина мисливська.

На території району здійснює свою діяльність Кам’янка-Бузьке районне товариство мисливців і рибалок «Крижень», яке було засноване у 2005 році, є громадською організацією , яка налічує 354 члени товариства, 9 штатних працівників, мисливський будиночок, вольєр, складські приміщення. Громадська організація знаходиться у м.Кам’янка-Бузька. Основою діяльності товариства є охорона, відтворення державного мисливського фонду та виконання Статутних завдань. Завдяки діяльності товариства на території мисливських угідь, збільшилась чисельність мисливської фауни, яка належить до державного мисливського фонду, а отже, зі збільшенням мисливської фауни, збільшується ліміт на добування тварин.

Також товариству надано у користування для здійснення спортивного рибальства водойми, які знаходяться на території мисливських угідь.

У 2013-2014 роках товариство планує закупити малька зарибка для зариблення двох водойм, що буде сприяти розвитку спортивного рибальства , туризму та збільшення водних живих ресурсів.

Сезон полювання на різних тварин відкривається у різні строки :


  • Індивідуального полювання:

- на самця козулі – з 01 травня до 31 грудня 2013 року;

- на самців кабана та його молодняк, здатний до самостійного існування – з 01 серпня 2013 року до 31 січня 2014 року;

- на самок козулі, кабана та їх молодняк, здатний до самостійного існування – з 01 вересня до 31 грудня 2013 року;


  • Колективного та облавного полювання:

- на самців кабана та його молодняк, здатний до самостійного існування – з 01 жовтня 2013 року до 31 січня 2014 року;

- на козуль, самок кабана та їх молодняк, здатний до самостійного існування – з 01 жовтня до 31 грудня 2013 року;



  • Полювання на лисицю, єнотовидного собаку, вовка – з 01 жовтня 2013 року до 28 лютого 2014 року;

  • На куниць лісову та кам'яну, ондатру, бобра – з 01 жовтня 2013 року до 28 лютого 2014 року.

  • На борсука – з 01 жовтня 2013 року до 30 листопада 2013 року.

  • На норця великого, качок, сірої качки, лиску, куликів, голубів, гуску сіру, перепілку – з 17 серпня до 31 грудня 2013 року.

Товариству надано у користування 67780 га мисливських угідь , в тому числі, лісових - 12218 га, польових-53006 га, водно-болотних – 2556 га. У користуванні товариства знаходяться угіддя розташовані на території ДЛГП «Галсілліс», Таданівського лісництва, Магерівського військового лісництва, Жовківського, Буського лісництв тощо. Також у підпорядкуванні ТМР «Крижень» знаходяться усі водойми , крім приватних.

ТМР «Крижень» проводить свято Мисливця, згідно затвердженого плану роботи, перед відкриттям сезону полювання, зазвичай у серпні місяці. У святкуванні беруть участь члени товариства, керівництво району, мешканці та гості міста.



Отже, в районі є всі умови для розвитку туристичної та рекреаційної сфери. Місцевий бюджет має можливість отримувати прибуток від в’їзного туризму як експортного напрямку в економіці.

Проте розвиток туристичної галузі гальмується низкою проблем основними з яких є :

-  маловиразний образ Кам’янеччини на туристичному ринку;

-  невисокий рівень розвитку туристичної інфраструктури;

-  невідповідність засобів розміщення світовим стандартам;

-  поганий стан доріг;

-  відсутність дорожніх вказівників і туристично-інформаційних знаків;

-  незадовільний стан  пам’яток історико-архітектурної спадщини, що не   підлягають використанню для туристичних потреб;

-  недосконалість законодавчої та нормативно-правової бази в галузі туризму;

-  низька якість та недостатній асортимент туристичних послуг;

-  недостатність туристичної інформації як для туристів, так і для підприємств, що надають послуги у сфері туризму (карт, рекламної продукції, інформації про район).

Усі ці проблеми диктують необхідність комплексного підходу до питань розвитку туризму в Кам’янка-Бузькому районі.

З метою досягнення основних цілей Програма визначає напрями розвитку туризму:


  • удосконалення нормативної і правової бази туристичної діяльності;

  • формування, реконструкція, модернізація та раціональне використання паркових та лісопаркових територій;

  • удосконалення транспортної інфраструктури;

  • створення та розвиток об’єктів туризму;

  • створення сприятливих умов для розвитку спортивно-оздоровчого та культурно-пізнавального туризму;

  • впровадження сучасних інформаційних технологій в розвиток туристичної сфери .




  1. Мета і cтратегічні завдання Програми

Ця Програма покликана стати концептуальною базою довгострокового розвитку туризму в районі як високорентабельної галузі економіки, важливого засобу культурного та духовного виховання мешканців і гостей району.

Програма передбачає реалізацію комплексу заходів за пріоритетними напрямками туризму, що сприятиме розв’язанню визначених соціально-економічних і науково-технічних проблем, розвитку транспортної інфраструктури, активізації виробничої діяльності туристичних підприємств різних форм власності та економічному розвитку району.

Головна мета Програми є здійснення заходів, спрямованих на розвиток туристичної галузі району, створення конкурентоспроможного на національному та міжнародному ринках туристичного продукту, здатного максимально задовольнити туристичні потреби гостей району, створення та розвиток матеріально-технічної бази та сучасної інфраструктури туризму, сприятливих умов для залучення інвестицій, ефективного використання  природного, історико-культурного та туристично-рекреаційного потенціалу, забезпечення умов для повноцінного функціонування суб’єктів туристичної діяльності, підвищення якості та асортименту туристичних послуг, розширення мережі туристично-екскурсійних маршрутів, здійснення системної рекламно-інформаційної діяльності, підтримки в’їзного та внутрішнього туризму, зокрема сільського, поліпшення кадрового забезпечення галузі.



Стратегічними завдання Програми є:

  • формування та утвердження туристичного образу Кам’янеччини на вітчизняному туристичному ринку;

  • створення сприятливих умов для ефективного управління туристичною галуззю району;

  • розвиток і вдосконалення матеріально-технічної бази туристичної інфраструктури;

  • розвиток готельного господарства району, для забезпечення широкого спектру послуг на рівні міжнародних стандартів;

  • створення сприятливих умов для розвитку відпочинкового та культурно-пізнавального туризму;

  • розширення та удосконалення транспортної інфраструктури району;

  • формування, реконструкція, модернізація та розвиток рекреаційних зон району;

  • забезпечення комфортних та безпечних умов перебування туристів у Кам’янка-Бузькому районі;

  • підвищення рівня занятості в туристичній сфері району з урахуванням інших галузей (торгівля, заклади харчування, транспорт, зв’зок тощо);

  • підвищення професійного рівня працівників туристичної галузі та обмін досвідом.

  • залучення інвестицій для реалізації заходів по виконанню Програми.

Якісний ексклюзивний туристичний продукт, створений на території району, з унікальним ресурсним потенціалом під туристичним брендом Кам’янеччини, який би викликав у споживача певні позитивні емоції, виведе район на якісно новий рівень як в області, так і за її межами.




  1. Пріоритетні напрями Програми

    1. Збалансоване та прозоре адміністративно-правове управління туристично-рекреаційною сферою.

    2. Створення сприятливих економіко-правових та організаційних умов для залучення вітчизняних та іноземних інвестицій в туристичну галузь.

    3. Утвердження образу Кам’янеччини як району туристичного значення. Створення та просування туристичного бренду Кам’янеччини на туристичних ринках.

    4. Проведення інформаційно-рекламної роботи щодо популяризації та пропаганди туристичного потенціалу Кам’янка-Бузького району.

    5. Створення конкурентоспроможного туристичного продукту.

    6. Створення єдиної інформаційно-туристичної інфраструктури.

    7. Сприяння розвиткові перспективних форм туризму (зелений туризм, активні види відпочинку) з урахуванням необхідності забезпечення ефективного природокористування та охорони навколишнього середовища.

    8. Впровадження світових стандартів у систему туристичного знакування автомобільних шляхів та шляхів активного туризму.

    9. Впровадження стандартизації закладів проживання у відповідності до світових норм.

    10. Забезпечення організаційних заходів та технічних вимог до безпеки туристів.

    11. Забезпечення раціонального й ефективного використання природних рекреаційних, історико-культурних ресурсів, відновлення архітектурних та етнічних пам’яток.

    12. Активізація міжнародної співпраці у сфері туризму.

    13. Підвищення якості та розширення асортименту туристично-рекреаційних послуг.

    14. Створення цікавих конкурентоспроможних туристичних продуктів.

    15. Забезпечення галузі кваліфікованими кадрами.

    16. Налагодження міжгалузевого партнерства.

    17. Налагодження стосунків між владою та представниками бізнесу, підвищення авторитету районної влади в районі та за його межами.

При реалізації Програми обов’язковим є врахування наявних рекреаційних ресурсів та збереження історико-культурної спадщини.




  1. Нормативно-правове забезпечення та регулювання туристичної діяльності

Держава визначає туризм одним із пріоритетних напрямів національної культури та економіки. Загальні правові, організаційні та соціально-економічні засади реалізації державної політики в галузі туризму визначає Закон України «Про туризм» зі змінами та доповненнями.

З метою створення належних умов для реалізації державної політики в галузі туризму вперше в Україні, була розроблена Державна програма розвитку туризму на 2002-2010 роки, яка сприяла забезпеченню комплексного розвитку туристичної сфери регіонів, за умови збереження культурної спадщини та створенню конкурентноздатного на міжнародному ринку національного туристичного продукту.

Основні завдання програми полягали у забезпеченні стабільного розвитку туристичної галузі, підвищення рівня життя громадян, створення додаткових робочих місць, збільшення доходів від туристичної сфери в державному бюджеті.

Програма розвитку туризму в Кам’янка-Бузькому районі на 2013-2015 роки, передбачає основні напрямки ефективного нормативно-правового забезпечення розвитку туризму в Кам’янка-Бузькому районі, а саме:



  • забезпечення реалізації в Кам’янка-Бузькому державної політики в галузі туризму, розвитку туристичної та рекреаційної індустрії;

  • створення сприятливих умов для розвитку внутрішнього та зовнішнього туризму, провадження екскурсійної діяльності;

  • розбудова матеріально-технічної бази туристичної інфраструктури;

  • створення сприятливих умов для відпочинку мешканців та гостей міста;

  • забезпечення раціонального використання та збереження історико-культурної спадщини.


6. Фінансове та ресурсне забезпечення Програми

Виконання Програми передбачається за рахунок коштів районного бюджету та інших джерел не заборонених чинним законодавством України.



7. Очікувана ефективність Програми

Від реалізації заходів Програми розвитку туризму в Кам’янка-Бузькому районі Львівської області на період 2013-2015 роки очікуються відповідні соціально-економічні результати:



  • створення конкурентоспроможного туристичного продукту, здатного максимально задовольнити потреби населення в активному і повноцінному відпочинку, зміцненню здоров’я, залученні до культурних цінностей, розширенні світогляду і контактів населення, забезпечення на цій основі комплексного розвитку району та його соціально-економічних інтересів при збереженні екологічної рівноваги та раціонального використання культурної і природної спадщини;

  • підвищення ролі туризму в формуванні економічних показників району, міста за рахунок збільшення кількості робочих місць, податкових надходжень.




  1. Координація та контроль за виконанням Програми

Структурні підрозділи районної державної адміністрації та органи місцевого самоврядування, які є відповідальними за виконання запланованих у Програмі заходів, забезпечують їх реалізацію у повному обсязі у визначені терміни, подають відповідну інформацію голові Кам’янка-Бузької районної державної адміністрації.

    Відділ інфраструктури і туризму районної державної адміністрації здійснює контроль за станом реалізації заходів цієї Програми,  дає обґрунтовану оцінку результатів виконання програми та подає узагальнену інформацію про стан її виконання  управлінню економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури Кам’янка-Бузької районної державної адміністрації. Контроль за виконанням Програми здійснюється районною державною адміністрацією та районною радою.

   Основні напрямки та заходи Програми будуть коригуватися з врахуванням соціально-економічної ситуації в районі та чинної нормативно-правової бази.

 


  1. Заходи з виконання Програми




п/п

Назва заходу

Термін виконання

Відповідальний виконавець

Сума, тис.грн.

1.

Розробка та впровадження туристичного символу (логотипу) і туристичного гасла Кам’янеччини

2013-2015 р.р.


Управління економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури райдержадміністрації



2.

Виготовлення рекламних матеріалів

2013-2015 р.р.


Управління економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури райдержадміністрації

60,0

3.

Сприяння створенню пунктів туристичної інформації при музейних закладах району

2013-2014 р.р.


Відділ культури райдержадміністрації



4.

Сприяння створенню торговельних закладів з реалізації сувенірної продукції

2013-2015 р.р.


Управління економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури райдержадміністрації




5.

Підготовка та розповсюдження серед зацікавлених туристичних підприємств анонсів туристично привабливих подій на Кам’янеччині

2013-2015 р.р.


Управління економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури райдержадміністрації

Відділ культури райдержадміністрації






6.

Аналіз та оцінка стану туристично-рекреаційної галузі області, визначення процесів та тенденцій, що відбуваються в ній

2013-2015 р.р.


Управління економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури райдержадміністрації




7.

Популяризація та пропаганда інвестиційно-привабливих туристично-рекреаційних об’єктів

2013-2015 р.р.


Управління економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури райдержадміністрації




8.

Удосконалити існуючий та розробити нові туристичні маршрути вихідного дня, пов’язані з життям, діяльністю та перебуванням на Кам’янеччині видатних людей, представників національних меншин, релігійних громад тощо

2013-2015 р.р.


Управління економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури райдержадміністрації

Суб’єкти туристичної діяльності






9.

Проведення обстеження, очистки та впорядкування шляхів активного туризму

2013-2015 р.р.


Управління економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури райдержадміністрації




10.

Організаційні заходи з проведення обстеження стану автомобільних доріг на туристично-екскурсійних маршрутах району. Внесення пропозицій щодо модернізації доріг, прилеглих до основних туристичних об’єктів

2013-2015 р.р.


Управління економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури райдержадміністрації




11.

Організація та проведення акцій, фестивалів, культурно-мистецьких, спортивних, та туристичних заходів, традиційних свят (Різдво, Великдень, Івана Купала, відкриття туристичного сезону, Всесвітній день туризму, інші)

2013-2015 р.р.


Управління економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури райдержадміністрації
Відділ культури райдержадміністрації




12.

Започаткувати проведення щорічного конкурсу на кращий туристичний маршрут

2014 р.

Управління економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури райдержадміністрації
Відділ культури райдержадміністрації

Суб’єкти туристичної діяльності






13.

Забезпечення безпеки туристів в основних місцях масового перебування туристів та забезпечення надання допомоги туристам у випадку надзвичайної ситуації

Постійно

Управління економічного розвитку, торгівлі та інфраструктури райдержадміністрації
ГУ МВС у Кам’янка-Бузькому районі
ГУ МНС у Кам’янка-Бузькому районі




Начальник управління

економічного розвитку, торгівлі

та інфраструктури райдержадміністрації Н.Мудрик





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка