Реферат наукового видання „Правова доктрина України”



Скачати 127.26 Kb.
Дата конвертації11.04.2016
Розмір127.26 Kb.
Реферат наукового видання

Правова доктрина України”



(у 5-ти томах)
Том 1. Загальнотеоретична та історична юриспруденція / за заг. ред. О. В. Петришина. – 976 с.; Том 2. Публічно-правова доктрина України / за заг. ред. Ю. П. Битяка. – 864 с.; Том 3. Доктрина приватного права України / за заг. ред. Н. С. Кузнєцової. – 760 с.; Том 4. Доктринальні проблеми екологічного, аграрного та господарського права / за заг. ред. Ю. С. Шемшученка. – 848 с.; Том 5. Кримінально-правові науки в Україні: стан, проблеми та шляхи розвитку / за заг. ред. В. Я. Тація, В. І. Борисова – 1240 с.

„Правова доктрина України" у 5-ти томах є комплексним колективним монографічним дослідженням, мета якого – висвітлення історико-теоретичних та методологічних проблем формування та розвитку правової доктрини України, проблем удосконалення її конституційних засад, змісту адміністративного, фінансового, міжнародно-правового, інформаційного, цивільного, сімейного, житлового, трудового, міжнародного приватного права, ґрунтовний аналіз актуальних питань розвитку господарського, аграрного, земельного, екологічного права України, визначення найбільш гострих проблем сучасного кримінального права, кримінології, кримінального процесу, права судового, кримінально-виконавчого та криміналістики.

Ця унікальна фундаментальна наукова праця, підсумувала 23-річний період розвитку правової системи України, визначила перспективи й основні напрямки її подальшого розвитку. За обсягом охопленої проблематики та глибиною наукового опрацювання видання дотепер не має аналогів у вітчизняній правовій літературі й відкриває новий етап у дослідженні вітчизняної правової системи. Наразі важливого значення набуває необхідність звернення до проблем правової доктрини, ідей та поглядів науковців, які безпосередньо пов’язані з формуванням змісту та напрямків розвитку юридичної науки. Адже, правова доктрина покликана не лише вдосконалювати чинне законодавство та практику його застосування, а й здатна визначати напрямки правової політики держави як у правовій, так і економічній та політичній сферах життєдіяльності суспільства. Дослідження доктринальних аспектів сучасного національного права та законодавства на тлі подальшого становлення та розвитку правової системи України має неперевершене значення, оскільки реформаційні процеси, що тривають останні роки в державі, охопили всі сфери суспільного життя.

Доктринальні положення є результатом проведення фундаментальних наукових досліджень, які пов’язані з удосконаленням понятійного апарату, глибоким та всебічним аналізом сутності правових явищ та процесів, з’ясуванням закономірностей та тенденцій розвитку юридичної практики. Все більше науковців у галузі права і держави схиляються до висновку про те, що пануючі у суспільстві уявлення про право здатні не лише відображати юридичну дійсність, але й творчо впливати на всі складові правової системи суспільства, зокрема, правосвідомість, нормотворчість та правореалізацію.

Тому не є випадковим проведення останніми роками наукових конференцій, в яких підіймаються питання творчої розробки основоположних поглядів правознавців на державно-правові явища, як у сфері загальнотеоретичного правознавства, так і галузевих юридичних дисциплін. Проблемам розвитку національної правової доктрини, доктринальних ідей та поглядів на державно правову реальність присвячена ціла низка ключових монографій та програмних статей.

Авторський колектив видання налічує 174 провідних вітчизняних науковців, серед яких понад 90 членів Національної академії правових наук України, які представляють усі галузі вітчизняного правознавства України.

У ході дослідження загальнотеоретичної та історичної юриспруденції найбільш ґрунтовне висвітлення знайшли наукові погляди щодо філософсько-правових, методологічних та наукознавчих засад правознавства, верховенства права, прав людини і правової системи, сучасної української державності та сучасної української історико-правової доктрини.

Зокрема, розглядаються питання становлення та розвитку Національної академії правових наук України як вищої галузевої наукової установи та її ролі у сприянні розвитку правової доктрини. Висвітлюються актуальні для національної правової доктрини проблеми, зокрема, філософсько-правовий та юснатуралістичні підходи у правовій доктрині сучасної України, проблеми соціалізації права та соціологізації юриспруденції, теоретичний економіко-правовий аналіз економічної домінанти в правовій доктрині, загальнотеоретична юриспруденція як сучасна теорія держави і права, методологія порівняльних досліджень в Україні, правова система України на правовій карті світу, розвиток правової науки в інформаційній сфері: системні проблеми та пріоритети.

Висвітлюються питання доктринальних інтерпретацій верховенства права в Україні, розвитку парадигми праворозуміння, розвитку доктрини прав людини в Україні за роки незалежності, біоюриспруденції, доктринальних питань принципів права, витоків, формування, розвитку принципу гендерної рівності.

У роботі приділено увагу доктрині та вітчизняній практиці розбудови громадянського суспільства, концепції правової держави і верховенство права в українській правовій доктрині, доктринальній моделі побудови сучасної держави, єдності судової системи за умов існування спеціалізованих юрисдикції, національній доктрині джерел права, юридичній техніці, доктрині правового порядку в Україні її ґенезі, сучасному стану та перспективі, правовій інтеграції як фактору розвитку української державності та національної правової системи.

Акцентується увага на теоретичних проблемах історико-правової думки, проблемним питанням українського державотворення у ХХ ст., історико-теоретичних та методологічних аспектах демократичних традицій вітчизняного державотворення, методологічних проблемах історії державотворення за часів української революції (1917-1921 рр.), історії ухвалення Конституції України 1996 року.

Відтак теорія держави і права намагається розширити горизонт наукового пізнання державно-правових явищ, включити до наукової картини юридичного світу нові загальні правові категорії, використовуючи, як оновлені класичні методи правознавства так і сучасні методологічні підходи. Слід наголосити на тому, що з одного боку, правова доктрина виконує роль концептуальної основи, теоретичного стрижня нормотворчості, а з другого – аналізуючи зміст чинних юридичних приписів, практику їх реалізації, пропонує конкретні шляхи вирішення проблемних питань, що виникають у процесі застосування норм права.

Науковий пошук фахівців конституційного, адміністративного, фінансового, міжнародного та інформаційного права відрізняє саме людино-державницький акцент. Безумовно, держава як суб’єкт присутня майже в усіх галузях права, тому що навіть у приватноправових відносинах додержання припису правової норми гарантується можливістю застосування примусу, що і забезпечується державою. Проведені наукові дослідження стосуються різних аспектів забезпечення прав і свобод людини і з’ясування природи публічного інтересу в праві, місця та ролі в його реалізації державою та територіальними громадами, узгодження та реформування всієї системи інтересів з метою найефективнішого розвитку суспільства.

Виходячи з того, що доктрина означає вчення, наукову або філософську теорію, нормативний принцип, відповідні галузеві дослідження охоплюють як сукупність ідей провідних фахівців відповідної галузі, так і певну теорію розвитку цієї галузі. Останніми роками значно активізувались наукові дослідження у сфері публічно-правових наук, що стало підґрунтям у кардинальному реформуванні законодавства: зміни до Конституції України, прийняття Кодексу адміністративного судочинства України, Бюджетного кодексу України, Податкового кодексу України та ряду інших найважливіших законів. Ця тенденція поєдналася із появою низки ключових монографій та статей членів Національної академії правових наук України, було проведено ряд міжнародних науково-практичних конференцій.

При дослідженні публічно-правої доктрини України розглянуто питання сучасної конституційно-правової доктрини України, методологічних основ системи та структури конституційного права України, принципів соціальної держави, визначення конституційного ладу та форми правління. Проаналізовано поняття предмета та методології дослідження адміністративних правовідносин, соціального призначення адміністративного прав, концепції зовнішньої та внутрішньої політики України, міжнародно-правових стандартів адміністративної діяльності, контролю та нагляду у сфері організаційно-управлінських відносин, методологічних проблем режимного регулювання, адміністративного судочинства, позасудових способів розв’язання спорів; адміністративної діяльності, адміністративної діяльності органів внутрішніх справ. Охарактеризовано сучасний стан фінансового права та фінансового законодавства, проблеми формування системи фінансового права та його джерел, доктринальних аспектів публічного фінансового контролю, правової природи та змісту бюджетних доходів, податкової доктрини та проблем податкового процесу, банківського права України. Висвітлено українську доктрину співвідношення міжнародного і національного права, місце науки міжнародного права, доктринальні підходи щодо членства України в міжнародних союзах та перспективи Європейського суду з прав людини. Проаналізовано проблеми системного впорядкування суспільних відносин у інформаційній сфері України, кодифікацію інформаційного законодавства України, розвиток інформаційних технологій і забезпечення інформаційної безпеки та протидію загрозам і правопорушенням в інформаційній сфері.

Наголошено, що наразі перед наукою конституційного права стоїть складний і відповідальний обов’язок. Йдеться про наповнення нової конституційної доктрини таким змістом, такими цінностями та принципами, які б змусили кожного українця сприймати її не тільки як основу для розвитку Української держави, але й як основу існування та функціонування суспільства, як стратегічний шлях до сталого розвитку, в якому органічно поєднуються ідеали демократії, права, справедливості і добробуту.

Важливою складовою дослідження правової доктрини України є всебічний та ґрунтовний аналіз проблем цивільного права. У монографії провідні цивілісти України розкривають найбільш актуальні проблеми сучасного приватного права, що є невід’ємною складовою національної правової доктрини. Масштаби реформування цивільного права виявилися настільки значними за своїм обсягом і змістом, що без будь-яких перебільшень можна говорити про фактичне створення нового правового масиву приватного права в Україні, стрижнем і серцевиною якого є право цивільне. Прийняття Цивільного кодексу України і набрання ним чинності дало потужний поштовх для розвитку і збагачення приватноправової доктрини, що підтверджується численними глибокими дослідженнями, які здійснюються представниками класичних наукових шкіл України: київської, харківської, львівської (західноукраїнської), одеської.

Предметом дослідження доктрини приватного права України є основні напрямки розвитку цивілістичної доктрини, доктрини сімейного, житлового, трудового, міжнародного приватного та цивільного процесуального права. Водночас слід відзначити, що сучасний розвиток правової доктрини, зокрема у сфері приватного права, характеризується формуванням нових регіональних центрів приватноправових досліджень. Розглянуто напрями реформ у соціальній сфері, зокрема питання трансформації політики щодо зайнятості та ринку праці, яка забезпечить не лише суттєве підвищення рівня життя широких верств населення, а й формування соціальної структури, подібної до європейських зразків.

Правова доктрина як сукупність науково-обґрунтованих положень, правових ідей і конструкцій, розроблених правознавцями на основі глибокого пізнання вітчизняного законодавства, практики його застосування, вивчення позитивного досвіду зарубіжних країн, аналізу історичних витоків приватного права та його основних інститутів займає важливе місце у формуванні правової політики у сфері приватного права.

Значних видозмін зазнали суспільні відносини й у екологічній, аграрній, земельній та господарській сферах. Незважаючи на ухвалення значної кількості законодавчих та нормативно-правових актів за роки незалежності України, зазначені відносини потребують вдосконалення механізму їх правового регулювання, який би відповідав сучасним потребам екологічної стабільності, аграрного сектору економіки, земельного та господарського устрою. Саме тому імплементація доктринальних положень в державне будівництво та юридичну практику є важливою ланкою в контексті вдосконалення правозастосування і власне, правового життя суспільства, адаптації права до сучасних суспільно-економічних і політичних умов.

Доктринальні положення, що пропонуються вченими у цій праці повинні стати підґрунтям для екологічного, земельного, аграрного та господарського законодавства, його чинної і такої, що розвивається, нормативно-правової системи, яка спирається на прогнозні оцінки і перспективні програми соціально-економічного розвитку України; обґрунтування системної основи і принципів побудови, дій та розвитку законодавства; чіткого визначення критеріїв законодавчого регулювання; розроблення механізму забезпечення дії закону, його моніторингу; розроблення рекомендацій оптимізації процесу підготовки, прийняття та реалізації законів; забезпечення функціонування законодавства щодо виконання умов проведення державних реформ в економічній, соціальній, правовій та інших сферах; удосконалення законодавства по шляху розроблення механізму врівноваження «викликів» глобалізаційних процесів, що можуть мати негативний характер.

Доктринальні положення кримінально-правового спрямування висвітлюють представники наук кримінального права, кримінально-процесуального права, кримінології та криміналістики, а також наук кримінально-виконавчого і судового права, юридичної психології та судової експертизи. Фахівцями розглянуто загальнотеоретичні, методологічні та найбільш актуальні прикладні питання цих наук. Науки кримінально-правового спрямування становлять вагому частину юридичної науки. Їх змістом є сукупність поглядів, ідей, уявлень, обумовлених існуванням у суспільстві злочинності та потребами боротьби з нею.

Значна увага приділяється теоретичним проблемам вчення про злочин та склад злочину, про кримінальну відповідальність та покарання, а також сучасним викликам злочинності в умовах інформаційного суспільства, поширення протиправної поведінки та тіньового права. Наголошується на необхідності ухвалення загальнонаціональної концепції кримінологічної політики України на засадах соціального натуралізму. Певний інтерес викликають погляди науковців у частині наукового осмислення впливу організованої злочинності на розвиток суспільних процесів в Україні з урахуванням наявного зарубіжного досвіду.

Наголошується, що вдосконалення кримінального процесуального законодавства відкриває нову сторінку в історії сучасної кримінальної процесуальної науки, надає нового імпульсу для розвитку вітчизняної наукової думки. Наразі перед науковцями та практиками постали нові складні завдання, пов’язані з необхідністю усвідомлення концептуальних положень нового кримінального процесуального законодавства, сутності запровадження нововведень, їх теоретичного обґрунтування, розробки необхідних понять, виявлення прогалин та колізій у нормативному врегулюванні кримінальних процесуальних правовідносин та запровадження шляхів їх подолання.

Значну увагу приділено питанню реформування судової системи України. Запропоновано створити сучасну доктрину судової влади, яка б відповідала сучасним уявленням, очікуванням і рівню правової культури суспільства та реальним можливостям держави забезпечити умови функціонування суду з урахуванням усталених національних традицій і визнаних міжнародних стандартів організації та функціонування судової влади.

Окремий аспект дослідження становлять питання криміналістики, судової експертизи та юридичної психології. Зокрема, розглянуто загальнотеоретичні проблеми становлення та розвитку криміналістики, визначенню її функцій і міжнаукових зв’язків, питанням криміналістичної техніки та інформаційного забезпечення практики протидії злочинності, проблемам формування та реалізації окремих криміналістичних методик, що завжди супроводжувалися гострими науковими дискусіями й суперечностями, загальну характеристику судової експертизи в сучасних умовах та роль пізнання в судово-експертній діяльності, загальнотеоретичні засади юридичної психології, психологічні основи процесуальної (слідчої та судової)діяльності, проблеми становлення та розвитку кримінальної та пенітенціарної психології. У ході дослідження розроблено основи психологічної структури злочину, запропоновано соціально-психологічні характеристики особи злочинця, виокремлено методи психологічного впливу на особу засудженого в установах виконання покарань та розроблено психологічні основи ре соціалізації засуджених.

Наукова новизна видання зумовлюється тим, що вперше у вітчизняній науковій думці на рівні п’ятитомної колективної монографії, з урахуванням досягнень світової теоретико-правової думки, досліджується національна правова доктрина України як певний вид юридичного дослідження, яке застосовує особливий метод, що полягає в систематичному, аналітико-оціночному поясненні істотного змісту права, детально аналізується особливості, проблеми та суперечності окремих галузей вітчизняного права, визначаються перспективи та основні напрямки подальшого розвитку правової доктрини України.

Теоретична та практична значимість монографічного дослідження полягає у використанні її в науково-дослідницькій діяльності для подальшого загальнотеоретичного опрацювання проблем розвитку правової доктрини України, а також у сфері правотворчості, зокрема сформульовані висновки та пропозиції, що використовуються для розробки проектів нормативно-правових актів. Так, результати наукових досліджень були використані у процесі роботи над проектами України «Про прокуратуру», «Про Державне бюро розслідувань», «Про запобігання та протидію корупції», «Про вищу освіту», «Про наукову і науково-технічну діяльність», «Про атестацію наукових та науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації», «Про адміністративні послуги», «Про міжнародну комерційну погоджувальну процедуру», «Про відносини власності у багатоквартирному будинку», «Про Технополіс П’ятихатки», «Про судово-експертну діяльність», «Про наукову і науково-технічну експертизу», «Кодекс суддівської етики», проектами Трудового кодексу України, Ядерного кодексу України та Інноваційного кодексу України, проектами внесення змін до Податкового, Кримінального, Кримінального процесуального, Цивільного кодексів України та інших нормативно-правових актів, тощо.



Окрім зазначеного, результати монографічного дослідження знайшли своє практичне впровадження в багатьох експертних висновках, зауваженнях та пропозиціях, розроблених на замовлення Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Конституційного Суду України, Верховного Суду України, інших центральних та місцевих органів державної влади, органів місцевого самоврядування.

Претенденти на здобуття премії:
____________________/ Єрмолаєв Віктор Миколайович
____________________/ Кучерявенко Микола Петрович
____________________/ Луць Володимир Васильович
____________________/ Орлюк Олена Павлівна
____________________/ Прилипко Сергій Миколайович
____________________/ Рабінович Петро Мойсейович
____________________/ Селіванов Анатолій Олександрович
____________________/ Шепітько Валерій Юрійович
____________________/ Щербина Валентин Степанович






База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка