Реферат на цикл наукових праць Урбометеорологічні аспекти забруднення атмосферного повітря міста Києва



Скачати 171.88 Kb.
Дата конвертації14.04.2016
Розмір171.88 Kb.


Київський національний університет

імені Тараса Шевченка
Реферат
на цикл наукових праць

Урбометеорологічні аспекти забруднення

атмосферного повітря міста Києва

Для участі у конкурсі на здобуття щорічної премії


Президента України для молодих учених






Шевченко Ольга Григорівна

(1983) – кандидат географічних наук, асистент кафедри метеорології та кліматології географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка


Київ 2013

Одним із перших законодавчих актів незалежної української держави став Закон №2707-XII від 16.10.1992 р. «Про охорону атмосферного повітря», який був спрямований на збереження та відновлення природного стану атмосферного повітря, створення сприятливих умов життєдіяльності, забезпечення екологічної безпеки та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров’я людей та навколишнє природне середовище. В цьому законі вперше було задекларовано поняття про атмосферне повітря як одне з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища. А в 1996 р. в Конституції України (ст. 50) – право на безпечне для життя і здоров'я названо одним з основних конституційних прав людини і громадянина.

Представлений на конкурс цикл наукових праць в цілому мав за мету наукове забезпечення основних положень цих важливих державних правових актів, направлених на збереження природного стану атмосферного повітря та запобігання шкідливому впливу атмосферного повітря на здоров’я людей.

Сучасні методи урбометеорологічних досліджень дали змогу встановити, що рівень забруднення атмосферного повітря міста залежить не лише від об’ємів викидів стаціонарних та пересувних джерел, а й від метеорологічних умов, які є своєрідним метеорологічним потенціалом забруднення повітря. Саме тому і виникає потреба в оцінці сучасного рівня забруднення атмосферного повітря та його прогнозуванні з урахуванням метеорологічних чинників, адже, якісний прогноз концентрацій забруднювальних речовин – це запорука завчасного попередження населення про загрозу для його здоров’я, а знання впливу метеорологічного потенціалу дає можливість посилити позитивну і мінімізувати негативну дію метеорологічних чинників на рівень забруднення атмосфери ще на стадіях проектування міської забудови та схем розміщення промислових об’єктів і транспортних систем.

Мета і завдання дослідження. Метою даного циклу робіт є здійснення комплексної оцінки формування забруднення атмосферного повітря міста Києва з урахуванням метеорологічних чинників.

Для досягнення поставленої мети вирішувалися такі завдання:



  • розглянути особливості антропогенно трансформованого клімату великого міста та дослідити мікрокліматичні особливості урбанізованої території, що сформувалися в процесі забудови, інфраструктурного розвитку, зростання селітебного і господарського навантаження протягом останніх десятиліть;

  • дослідити динаміку викидів різних шкідливих домішок в атмосферне повітря від стаціонарних та пересувних джерел забруднення за багаторічний період, виявити і статистично обґрунтувати тенденції зміни стану якості атмосферного повітря у м. Києві;

  • розрахувати параметри статистичного розподілу концентрацій забруднювальних домішок за обраний розрахунковий період для усіх постів моніторингу;

  • виконати дослідження просторового розподілу основних забруднювальних домішок по території міста з використанням сучасних геоінформаційних технологій та розробити районування території міста за умовами формування рівня забруднення атмосферного повітря на основі об’єктивних методів мультиваріаційної статистики;

  • дослідити режим забруднення атмосферного повітря у м. Києві та оцінити ймовірність сезонної повторюваності високих рівнів забруднення атмосферного повітря;

  • встановити роль метеорологічних чинників у формуванні рівня забруднення атмосферного повітря у місті.

  • розробити методику короткострокового прогнозування рівня забруднення атмосферного повітря з періодом завчасності 24−36 годин.

Наукова новизна отриманих результатів.

  • встановлено формування нових тенденцій багаторічного режиму забруднення атмосферного повітря міста на початку ХХІ ст. у зв’язку із різким зростанням об’ємів викидів забруднювальних домішок від пересувних джерел;

  • досліджено просторовий розподіл основних забруднювальних домішок у межах території міста та створено серію карт сучасного стану забруднення території міста на основі ГІС−технологій;

  • розроблено трирівневу ієрархічну схему класифікації та картосхему районування об’єктів моніторингу забруднення атмосферного повітря в межах м. Києва, яка об’єктивно характеризує територіальні структури з різними умовами формування забруднення та різними рівнями антропогенного навантаження на повітряний басейн міста;

  • встановлено сучасні особливості річного та добового ходу забруднювальних речовин на основі даних автоматичних станцій контрольно-вимірювальної системи моніторингу атмосферного повітря м. Києва;

  • встановлено основні механізми впливу метеорологічних чинників на рівень забруднення атмосферного повітря;

  • запропоновано нову методику короткострокового прогнозування рівня забруднення атмосферного повітря на основі спектральних моделей добового ходу концентрацій забруднювальних речовин з періодом завчасності 24−36 годин.

Практичне значення одержаних результатів. Результати виконаних досліджень можуть бути використані для вдосконалення та оптимізації системи моніторингу атмосферного повітря у м. Києві, для прогнозування рівня забруднення атмосферного повітря шкідливими домішками та запобігання ситуаціям, що призводять до погіршення екологічної обстановки у місті.

Виконано впровадження методики оперативного прогнозування забруднення атмосферного повітря на основі спектральних моделей добового ходу концентрацій забруднювальних речовин в Українському гідрометеорологічному центрі.

Низка положень виконаної роботи увійшли розділами до звіту з держбюджетних тем № 06БФ050 03 «Аналіз антропогенного впливу на гідрологічний, русловий та гідрохімічний режим річок і забруднення атмосферного повітря території України» та НДР № 01БФ050 03 «Методичні засади розробки основ регіонального природокористування в Україні» (розділ «Розробити методику оцінки метеорологічного потенціалу забруднення атмосферного повітря населених пунктів»), які виконувалися за планом НДР НДЧ Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Одержані результати досліджень використовуються у навчальному процесі при викладанні спецкурсів «Екологічна кліматологія», «Хімія атмосфери» та «Урбометеорологія» для студентів спеціальності гідрометеорологія та магістрів спеціальності метеорологія географічного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка.



Публікації. Автором опубліковано 2 наукових монографії (у співавторстві), 1 навчальний посібник (у співавторстві), 19 статей (з яких 1 в журналі, що входить в базу даних "Російський індекс наукового цитування (РИНЦ)" та 1 (в співавторстві з проф.H.Meyer) прийнята до друку в міжнародний журнал з імпакт-фактором “International Journal of Climatology”, що входить в науковометричну базу SCOPUS)) та 10 тез конференцій (3 з них опубліковані за кордоном); з яких 2 монографії, 1 навчальний посібник, 16 статей (з яких 1 в журналі, що входить в базу даних "РИНЦ" та 1 прийнята до друку в міжнародний журнал з імпакт-фактором “International Journal of Climatology”, що входить в науковометричну базу SCOPUS) та 9 тез входять до серії праць «Урбометеорологічні аспекти забруднення атмосферного повітря міста Києва».

Для виконання циклу досліджень використані дані строкових спостережень Державної Гідрометеорологічної служби про концентрації забруднювальних речовин по 16 постах спостереження за забрудненням у м.Києві, а також дані про значення основних метеорологічних величин (характеристик вітру, кількості опадів, температури, наявності окремих атмосферних явищ) та стратифікацію атмосфери, виміряні на метеорологічній станції Київ.

Структура робіт циклу логічно продумана та чітка. Окремі роботи присвячені дослідженню клімату Києва та його мікрокліматичним особливостям, що сформувалися протягом останніх десятиліть. На формування клімату міста Києва, крім природних кліматотвірчих чинників, впливає ціла низка інших. Клімат сучасного мегаполісу є результатом взаємодії атмосферних процесів і локальних особливостей самого міста. Мікрокліматичні урбаністичні особливості зумовлені географічним положенням і фізико-географічними умовами місцевості, різноманітністю ландшафтів, щільністю забудови та її висотою, співвідношенням твердого покриття та озелененої території, наявністю великих водойм на міській території чи поблизу. Показано, що на сьогоднішній день мікроклімат міста відрізняється від мікроклімату околиць. Також в циклі робіт висвітлено питання методик спостережень за метеорологічними величинами та явищами, описано основні прилади, що для цього використовуються. Інформація про клімат та мікрокліматичні особливості території дослідження є необхідною для точнішого встановлення механізмів впливу метеорологічних чинників на рівень забруднення повітряного басейну м. Києва, саме тому окремі праці циклу присвячені розгляду даного питання.

Характеристики джерел викидів забруднювальних речовин (співвідношенням між внеском пересувних та стаціонарних джерел, розташування по території, висота, приблизна температура газів, що викидаються) є важливими для дослідження просторово-часової структури забруднення повітря урбанізованої чи промислової території, а також враховуються в прогностичних моделях, тому в кількох роботах даного циклу розглядається це питання. В результаті аналізу основних джерел забруднення атмосферного повітря було встановлено, що антропогенне забруднення атмосфери м. Києва в основному формується за рахунок пересувних джерел, частка яких становить понад 88 % від загального обсягу усіх викидів, та 12 потужних підприємств, що займаються виробництвом та розподілом електроенергії, газу та води. Найбільші об’єми викидів забруднювальних речовин (ЗР) в повітря від пересувних джерел пов’язані з міськими автомагістралями, вуличними каньйонами та міськими перехрестями. Це призводить до того, що джерела забруднення розосереджені по території всього міста і мають значну лінійну протяжність. Стаціонарні джерела також характеризуються розташуванням в різних районах міста. Знання характеристик джерел забруднення дало змогу точніше встановити закономірності розподілу домішок в атмосфері міста Києва в часі та просторі на наступних етапах дослідження.

Окремі роботи циклу присвячено дослідженню динаміки викидів шкідливих домішок в атмосферне повітря та тенденцій зміни стану якості атмосферного повітря. В динаміці викидів шкідливих речовин в атмосферне повітря міста за період 1985−2006 рр. спостерігаються дві різнонаправлені тенденції. Викиди від стаціонарних джерел за період 1985−2006 рр. характеризуються тенденцією до зниження, від пересувних джерел − зниженням за період 1985−1999 рр. та зростанням, починаючи з 2000 р. Оскільки частка викидів від автомобільного транспорту становить майже 85 % (2006 р.) від усього об’єму надходження ЗР в повітря міста Києва, то загальна динаміка обсягів викидів забруднювальних домішок, є подібною до динаміки їх надходження.

Для дослідження багаторічної динаміки концентрацій ЗР в атмосферному повітрі міста було використано період 1985−2006 рр., а для характеристики сучасного періоду зростання забруднення − 2000−2006 рр. Ряди часової динаміки середньорічних концентрацій ЗР були апроксимовані лінійними функціями з використанням методу найменших квадратів, реалізованого програмою «Microsoft Excel». Були розраховані наступні показники: абсолютний і відносний приріст концентрації забруднювальної речовини за період досліджень та швидкість зміни концентрації. На основі отриманих значень показника відносної зміни концентрації було встановлено тенденції зміни концентрацій основних забруднювальних речовин, специфічних та важких металів.

Враховуючи складний характер динаміки вмісту досліджених забруднювальних речовин в атмосферному повітрі міста протягом останніх двох десятиліть та сучасну тенденцію забруднення атмосферного повітря м. Києва, що встановилася в останні роки, рекомендовано для оцінки сучасного стану якості повітря період починаючи з 2002 р. Вибір такого періоду зумовлений не тільки встановленими позитивними тенденціями зміни концентрацій забруднювальних речовин з 2000 р., а й методичними рекомендаціями щодо тривалості періоду осереднення даних моніторингу атмосфери для оцінки рівня забруднення.

Значна частина робіт циклу присвячена детальній оцінці сучасного рівня забруднення атмосферного повітря м. Києва шкідливими домішками. З цією метою було охарактеризовано розподіл нормованих максимальних характеристик забруднення атмосферного повітря, проаналізовано повторюваність максимальних концентрацій забруднювальних речовин у різних районах міста та особливості їх річного ходу, виконано порівняльний аналіз забруднення атмосферного повітря на території міста в теплий та холодний періоди, досліджено добовий хід концентрацій ЗР в атмосферному повітрі, вивчено просторовий розподіл основних забруднювальних домішок та виконано класифікацію об’єктів моніторингу забруднення атмосферного повітря багатомірними статистичними методами та районування території за рівнем забруднення атмосферного повітря.

Для характеристики розподілу нормованих максимальних характеристик забруднення атмосферного повітря у м. Києві, перед усім була розрахована найбільша повторюваність перевищення ГДКм.р. (НП) у відсотках за кожен місяць по всіх постах спостереження за забрудненням (ПСЗ). Це дало змогу встановити перевищення ГДК по дев’яти з 21 досліджуваної ЗР. НП перевищення ГДКм.р характерна для двоокису азоту − в середньому по місту − 54,0 % (на постах № 2, № 17, № 20 − майже 70 %) та окису вуглецю − в середньому по місту − 4,9 % (на постах № 7 та № 9 − понад 10 %).

Дослідження річного ходу повторюваності підвищених концентрацій окремих домішок дало змогу встановити, що в Києві, під впливом цілого комплексу чинників, сформувався річний хід забруднення атмосферного повітря газоподібними домішками з максимумом у весняно-літній період, зі значним перевищенням ГДК двоокисом азоту та окисом вуглецю. Таким чином, створюються потенційно сприятливі умови для формування фотохімічного смогу в окремих районах міста.

Порівняльний аналіз забруднення атмосферного повітря на території міста в теплий та холодний періоди, здійснений на основі результатів осереднення строкових даних по основних забруднювальних домішках, показав, що в теплий період відбувається збільшення концентрацій окису вуглецю, двоокису сірки та двоокису азоту на 9,5−27 %, що спричинено збільшенням автотранспорту на вулицях міста в цей період, а в холодний період відбувається зростання концентрації пилу в середньому на 5 %, що пов’язано зі збільшенням спалювання викопного палива.

Для дослідження добового ходу концентрацій забруднювальних домішок були використані дані строкових спостережень (з дискретністю відбору проб − двадцять хвилин), з яких були розраховані середні концентрації за кожну годину доби окремо для вихідних та робочих днів теплого і холодного періодів. Їх аналіз показав, що під впливом природних та антропогенних чинників в повітрі м. Києва сформувався добовий хід окису вуглецю, двоокису сірки та окисів азоту, що характеризується підвищеними значеннями концентрацій у ранкові години (зростання концентрацій після сходу сонця і до 10-ї − 11-ї, потім − поступове зниження). Для окису вуглецю та двоокису сірки в холодний період спостерігається також другий максимум концентрацій, формування якого розпочинається о 16−18 годині і досягає найбільших значень о 21−24 годині. Найчіткіше виражені ранковий та вечірній максимуми для концентрацій окису вуглецю (в теплий та холодний сезон, в робочі та вихідні дні). Добовий хід концентрацій окисів азоту виражений дуже слабко і характеризується незначними амплітудами концентрацій.

Дослідження просторової структури забруднення атмосферного повітря міста Києва було здійснено на основі розрахунку середніх значень основних забруднювальних домішок та відбору їх максимальних концентрацій за п’ять років по кожному ПСЗ. Ця інформація стала основою для підготовки ГІС-системи в програмі «ArcGIS» та створення на її основі серії карт. Карти, побудовані методом лінійної інтерполяції, характеризують структуру просторового розподілу ЗР в межах міста, виділені на них кольорові градації ареалів показують зони найбільшої концентрації домішки. Найвищі концентрації пилу (0,3 мг/м3), окису вуглецю (63 мг/м3), двоокису азоту (0,8098 мг/м3), зафіксовані в центральній частині міста (район Бесарабської площі, вул. Хрещатика, площі Льва Толстого, площі Перемоги), а також на Куренівці, двоокису сірки (0,018 мг/м3), – в районі Московської площі.

Створені карти свідчать, що умови формування хімічного складу атмосферного повітря характеризуються значною просторовою мінливістю. Тому було виконано районування території міста за рівнем забруднення атмосферного повітря. Для цього проведено об’єктивний аналіз всього комплексу параметрів забруднення та метеорологічного потенціалу забруднення досліджуваної території сучасними методами багатомірної статистики. Для досягнення поставленої задачі використано комплексну методику, яка базується на послідовному поєднанні класичних методів мультиваріаційної статистики – факторного та кластерного аналізів. За результатами факторного аналізу за рейтингом факторних навантажень для проведення класифікації об’єктів моніторингу та районування було вибрано 6 показників – концентрації NO2, повторюваність випадків перевищення забруднення повітря понад 1 ГДК двоокисом азоту, ІЗАСО, викиди двоокису вуглецю рухомими джерелами, викиди вуглеводнів рухомими джерелами та викиди від автомобільного транспорту, які були використані в якості комплексу класифікаційних ознак досліджуваних об’єктів − ПСЗ. На основі вибраних класифікаційних ознак методом кластерного аналізу проведена ієрархічна процедура об’єднання об’єктів дослідження (ПСЗ) в окремі кластери – райони з подібними умовами формування забруднення атмосферного повітря. На основі дендрограми кластерного аналізу створена схема класифікації ієрархічної структури об’єктів моніторингу забруднення атмосферного повітря в м. Києві. Перенесення даних класифікації на картографічну основу дало змогу отримати картосхему районування, на якій показано просторову структуру забруднення приземного шару атмосфери м. Києва. За цією схемою територія міста охоплена двома типами районів:

І. Голосіївсько-Дніпровська зелена зона;

ІІ. Селітебна територія з різними рівнями забруднення атмосферного повітря.

Перша група дислокована в південній частині міста (Голосієво, Багринова гора) та займає долину Дніпра з прилеглими зеленими зонами в межах міста. Ця територія позбавлена суттєвих стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря міста, лише транзитні транспортні магістралі перетинають її в кількох місцях, погіршуючи стан якості атмосферного повітря (Індекс забруднення атмосфери (ІЗА) варіюється в межах 2,36−3,32). У другій класифікаційній групі чітко виділяються ряд районів з різним рівнем забруднення повітря (ІЗА: 5,36−7,26).

В даному циклі робіт також виконано оцінку впливу метеорологічних умов на формування забруднення атмосферного повітря м. Києва. В якості показника рівня забруднення атмосферного повітря за певних метеорологічних умов використовувався параметр Q, розрахунки якого проводилися шляхом нормування строкових спостережень на середню концентрацію домішки за сезон (окремо для кожного поста спостережень). Був проаналізований вплив напрямку та швидкості вітру, опадів, туманів, приземних та припіднятих інверсій на стан якості атмосферного повітря міста.

Виконані дослідження показали, що між напрямком вітру та концентраціями основних забруднювальних домішок в повітрі м. Києва чіткий зв’язок не простежується. Це передусім спричинено наявністю значної кількості джерел забруднення, що розташовані по всьому місту.

Характер зв’язку між забрудненням приземних шарів повітря міста і швидкістю вітру значною мірою залежить від характеристик джерел надходження окремих забруднювальних домішок. Концентрації пилу та двоокису сірки в атмосферному повітрі підвищуються зі зростанням швидкості вітру. Вміст окису вуглецю в повітрі зростає за штилю та швидкості 1 м/с. Для двоокису азоту чіткий зв’язок між швидкістю вітру та концентраціями даної домішки в повітрі не простежується. Єдиної небезпечної швидкості вітру, яка б спричинювала підвищені рівні забруднення повітря усіма основними домішками в умовах міста, не встановлено.

В результаті дослідження повторюваності низьких рівнів забруднення атмосферного повітря в м. Києві після випадання опадів будь-якої тривалості та опадів тривалістю не менше вісімнадцяти годин було встановлено, що ефект вимивання газоподібних ЗР з повітря міста краще проявляється зі зростанням тривалості атмосферних опадів. У такому разі вимивання газоподібних ЗР з повітряного басейну міста відбувається ефективніше.

В процесі дослідження механізму впливу туманів на якість атмосферного повітря м. Києва нам не вдалося встановити чіткої залежності між туманами та повторюваністю випадків підвищеного рівня забруднення атмосферного повітря. Очевидно, що негативний вплив туманів на якість атмосферного повітря м. Києва може проявлятися лише у поєднанні з іншими метеорологічними чинниками – слабким вітром, або штилем, наявністю приземної чи припіднятої інверсії з низької висотою основи, проте таке поєднання для Києва спостерігається дуже рідко.

Дослідження впливу інверсій на концентрування ЗР у приземному шарі атмосфери показало, що їх наявність в атмосфері міста не обов’язково призводить до високих рівнів забруднення повітря. В роботах Безуглої Е.Ю., Сонькіна Л.Р. та Берлянда М.Є. зазначається, що найчастіше негативний вплив інверсій на якість атмосферного повітря спостерігається за умови їх поєднання зі слабкими вітрами та за умови тривалого збереження інверсійних шарів в атмосфері міста. Протягом досліджуваного нами періоду в м. Києві не було зафіксовано жодного випадку приземної інверсії, що зберігалася б протягом цілої доби і лише 33 % випадків з інверсіями супроводжувалися швидкостями вітру 0–1 м/с. Очевидно, відсутність чітко вираженого негативного впливу інверсій усіх видів на стан якості атмосферного повітря міста пов’язана саме з їх швидким руйнуванням в атмосфері міста і тим, що рідко спостерігаються ситуації, коли інверсія супроводжується штилем чи слабким вітром.

Завершальним етапом в даному циклі робіт є розробка та апробація методики короткострокового прогнозування рівня забруднення атмосферного повітря м. Києва.

Враховуючи типові особливості режиму забруднення атмосферного повітря (наявність добового ходу та інерційність рівня забруднення), які були встановлені в результаті експериментальних досліджень Берляндом М.Є., Сонькіним Л.Р., Безуглою Е.Ю. та підтверджені пізнішими дослідженнями Лоєвої І.Д., Кіптенко Є.М. та іншими вченими, можна обґрунтовано використовувати математичний апарат спектрального аналізу для короткострокового прогнозу рівня забруднення атмосфери міста, тому що він одночасно враховує і середній рівень забруднення і його циклічність. Особливо ефективним є використання цього методу у випадках, коли відсутні об’єктивні дані про метеорологічний потенціал забруднення у різних районах міста.

У методологічному плані процес прогнозування проходить в кілька етапів: формування статистичної вибірки даних, приведення нестаціонарного ряду до стаціонарного (вилучення лінійного тренду), розклад ряду на компоненти (спектри), розрахунок спектральної щільності, виділення значимих спектрів та компонування спектральної моделі на основі якої і здійснюється прогноз.

Для апробації запропонованої методики прогнозування використано дані спостережень вибіркових автоматизованих постів спостереження за забрудненням типу «Атмосфера-10». Дані цих станцій характеризуються малою дискретністю (часові інтервали між вимірюваннями – 20 хв), що дає змогу з найменшою похибкою відновити часовий хід концентрацій усіх основних забруднювальних домішок та апроксимувати цей хід спектральними рядами Фур’є з наступним виконанням прогнозу. Розрахунок спектральних характеристик рядів здійснювався з використанням статистичного пакету програм «STATISTICA 6.0».

Отже, базуючись на двох чітко встановлених закономірностях процесу формування рівня забруднення атмосферного повітря (типовий характер добового ходу концентрацій та інерційність рівня забруднення), як базовий прогнозний період необхідно брати період тривалістю одна доба (24-годинний період перед наступним 24-годинним прогнозним періодом). Кожен такий базовий період характеризується статистичною вибіркою величин концентрацій забруднювальної речовини об’ємом 72 одиниці (виміри здійснюються кожні 20 хвилин).

Для використання даних спектральних моделей з метою короткострокового прогнозування рівня забруднення атмосферного повітря у м. Києві на період 24−36 годин було розроблено програму розрахунку в середовищі «Microsoft Excel», яка дозволяє швидко розрахувати прогнозне значення концентрації ЗР з будь-якою завчасністю в межах рекомендованого прогнозного періоду та здійснити порівняння фактичних і прогнозних даних. Аналізуючи результати оцінки точності короткострокового прогнозу, виконаного на основі спектральних моделей, можна зазначити, що, за винятком випадку SO2, вони є абсолютно задовільними і близькими до інструментальних похибок визначення цих речовин. Величина похибки прогнозу набагато нижча, ніж величина середньої квадратичної помилки визначення середніх концентрації ЗР, яка зумовлена чітко вираженою асиметричністю розподілу концентрацій досліджених ЗР.

Майже всі роботи циклу проілюстровано схемами, рисунками, графіками та картами, що здатні полегшити сприйняття наукової інформації. Окремі роботи містять значну бібліографію, що допоможе в пошуку додаткової інформації зацікавленим в даній темі.

Цикл робіт розрахований на фахівців-метеорологів, екологів, спеціалістів з соціальної медицини, географів та студентів-гідрометеорологів, а також усіх, хто цікавиться проблемами якості атмосферного повітря великих міст.

Претендент на здобуття щорічної премії

Президента України для молодих учених О. Г. Шевченко
Підпис О. Г. Шевченко засвідчую

Секретар географічного факультету





База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка