Реферат фіо. Світова торгівля,її форми та структура. Курсова робота



Сторінка3/3
Дата конвертації16.04.2016
Розмір0.78 Mb.
1   2   3
товарної структури зовнішньої торгівлі України:

1) товарна структура зовнішньої торгівлі України охоплює понад 20 номенклатурних груп, серед яких домінують: недорогоцінні метали та вироби з них, мінеральні продукти, механічне обладнання, машини та механізми, електрообладнання та їх частини, продукція хімічної та пов'язаних з нею галузей промисловості;

2) в експорті до РФ з України домінують продовольчі, сировинні товари, текстиль, продукція машинобудування. Україна імпортує сільськогосподарську сировину, мінеральні продукти, продукцію хімічної промисловості, каучук, шкіряні вироби й сировину, целюлозо-паперові вироби, текстиль, метали, обладнання, транспорт;

3) в українському експорті до ЄС домінують сировина й продовольство: чорні та кольорові метали, добрива, бавовна та волокно, масло й жири, хімічна продукція. З ЄС Україна імпортує продовольчі товари, машини та обладнання;

4) у структурі експорту з України до США зростає частка чавуну і скорочується частка сталі; експортуються нафта і нафтопродукти, бітумні суміші, озокерит. Український імпорт із США характеризується домінуванням реакторів, котлів, обладнання, їхніх складових та продовольчих товарів [35].

Проаналізуємо динамуки гіографичної структури експорту та імпорту, яка наведена у таблицях 3.4 та 3.5 [33].

Таблиця 3.4



Динаміка географічної структури еспорту товарів з України у 2009–2013 рр., млн. дол. та % до попереднього року





2009




2010




2011




2012




2013
І пврч

СНД

13 474

+ 39,1%

18 744

+ 39,7%

26 177

‒ 3,3%

25 303

‒ 10,8%

11 049

Європа

10 270

+ 34,8%

13 839

+ 33,3%

18 442

‒ 5,5%

17 424

+ 2,1%

8 482

Азія

12 132

+ 13,1%

13 722

+ 29,3%

17 7388

‒ 0,3%

17 677

‒ 13,1%

7 909

Африка

2 629

+ 14,8%

3 019

+ 10,8%

3 344

+ 68,6%

5 638

‒ 22,3%

2 036

Америка

1 124

+ 78,3%

2 005

+ 27,3%

2 552

+ 2,2%

2 607

+ 2,7%

1 213

Австралія і Океанія

21,6

+ 31,4%

28,4

+ 4,9%

29,8

+ 71,0%

50,9

+ 12,5%

21,1

Всього

39 650

+ 29,5%

51 358

+ 33,0%

68 284

+ 0,6%

68 700

‒ 8,7%

30 711



Традиційно найбільшим торговельним партнером, як в імпорті так і експорті послуг серед країн світу в нашої держави є Російська Федерація, і показники експорту товарів в даній тенденції не є виключенням. У 2012 році на нашу північну сусідку припало 17 млрд. 631 млн. 749.5 тис.дол., що становить 25.62 % від об’єму українського експорту вираженого в грошовому еквіваленті, а в порівнянні з 2011 роком він знизився на 11%. Щодо інших вагомих торговельних партнерів, то до першої п’ятірки входять: Туреччина – 3 млрд. 685 млн. 112.6 тис.дол., 5.4% (чорні метали, жири та олії тваринного або рослинного походження, добрива), Єгипет – 2 млрд. 898 млн. 299.5 тис.дол. 4.2% (зернові культури, чорні метали, жири та олії тваринного або рослинного походження), Польща – 2 млрд. 576 млн. 195.6 тис.дол., 3.7% (чорні метали, руди, шлак і зола, насіння і плоди олійних рослин), Італія 2 млрд. 480 млн. 017.4 тис.дол.(чорні метали, насіння і плоди олійних рослин, зернові культури). Як бачимо в п’ятірку лідерів за споживанням української продукції входять три наші сусідки (Туреччина – морським шляхом) [37].

Проаналізувавши географічну структуру зовнішньої торгівлі України, можна стверджувати, що вона носить відносно стабільний характер. Домінуючу роль продовжують відігравати Російська Федерація (53 % українського імпорту), Туркменістан, Білорусь, Казахстан, Китай, Туреччина, Німеччина, Польща, Італія й Угорщина. Проте, важливу роль у географічній структурі експорту та імпорту товарів відіграють країни СНД, на які припадає найбільша частка цих показників. А від’ємне сальдо, яке збільшується протягом років відіграє негативну роль у економіці країни. Хоча Україна збільшує обсяги експорту та імпорту щорічно. А тому проаналізувавши темпи росту і приросту показників зовнішньої торгівлі, слід сказати, що дані показники були більшими у порівнянні 2011 року із 2009 роком, ніж у порівнянні із 2010 роком. Доцільно відзначити слабку диверсифікацію географічної структури експорту як наслідок неефективної моделі міжнародної спеціалізації.

Проаналізуємо у таблиці 3.5 географічну структуру імпорту товарів до України та динаміку її зміни.

Таблиця 3.5

Динаміка географічної структури імпорту товарів до України у 2009–2013 рр., млн дол. та % до попереднього року







2009




2010




2011




2012




2013
І пврч

СНД

19 693

+ 35,6%

26 697

+ 39,4%

37 212

‒ 7,4%

34 453

‒ 30,3%

11 884

Європа

16 234

+ 23,2%

20 003

+ 35,3%

27 066

+ 1,8%

27 556

‒ 0,7%

12 990

Азія

6 541

+ 53,2%

10 023

+ 32,5%

13 280

+ 29,0%

17 133

‒ 5,4%

7 415

Африка

618

+ 41,6%

874

+ 7,6%

941

‒ 9,5%

851

‒ 3,3%

396

Америка

2 198

+ 31,0%

2 879

+ 36,0%

3 914

+ 13,8%

4 453

‒ 7,4%

2 201

Австралія і Океанія

149,2

+ 74,9%

261,4

‒ 25,8%

194,0

+ 0,9%

195,7

‒ 62,2%

41,6

Всього

45 432

+ 33,7%

60 738

+ 36,0%

82 607

+ 2,5%

84 641

‒ 14,5%

34 935

У структурі загального імпорту України з Російською Федерацією до 70% припадало на енергоносії (газ, нафту, нафтопродукти), на машинобудівну продукцію - 12%, близько 7% - на продукцію гірничорудної та металургійної промисловості, 6,2% - на продукцію хімічної промисловості, 2,3% - на деревину та продукцію деревообробки, імпорт послуг склав 3,5%.

У Європі головним торгівельним партнером з питань імпорту товарів є країни Євросоюзу. В експорті товарів України до країн СНД і Балтії виділяються - Білорусь (5%), Туркменистан (1,9%), Молдова (1,7%), Грузія (1,2%). В імпортних надходженнях товарів з країн близького зарубіжжя переважають Туркменистан (9,2%), Білорусь (2,1%), Казахстан (0,9%) [36].

Віділими основні ознаки регіональної структури зовнішньої торгівлі України:

1. Україна проводить зовнішньоторговельні операції майже з 160 країнами.

2. Усі регіони України беруть участь у експорті-імпорті товарів, при цьому найбільша питома вага припадає на Дніпропетровську, Донецьку, Київську області.

3. Серед країн світу найголовнішими зовнішньоторговельними партнерами є Російська Федерація (РФ), ЄС, США. На них припадає приблизно 2/3 обсягу зовнішньої торгівлі України.

4. Україна посідає перше місце серед зовнішньоекономічних партнерів РФ, але стабільність взаємного співробітництва істотно звужується зростаючим від'ємним сальдо платіжного балансу України, зменшенням поставок енергоносіїв та інших товарів "критичного імпорту" Росії та політичною нестабільністю щодо питань нарямку інтеграції.

5. Співробітництво між ЄС та Україною здійснюється у рамках "Угоди про партнерство і співробітництво" (1992р.). Позитивами розширення торгівлі з ЄС є ефект від скасування протекціоністських заходів щодо продукції сільського господарства, текстильної галузі, чорної металургії. Актуальним завданням торговельної політики є спрямування процесу експансії європейських компаній на український ринок на позитивний ефект, наприклад, у вигляді розповсюдження високих технологій.

6. Частка товарообігу України із США не перевищує 4% від загального. Україна перебуває на 68 місці серед приблизно 200 торговельних партнерів США. Розширення українського експорту до США наштовхується на нетарифну практику захисту цього ринку [35].

Огляд динаміки міжнародної торгівлі за останні двадцять років, а також аналіз зовнішньоторговельної діяльності України з часу її незалежності засвідчують, що темпи зростання міжнародної торгівлі фактично збігаються з темпами зростання світової економіки і навіть випереджають їх. Україна, особливо останніми роками, надзвичайно успішно здійснює інтеграцію у світовий ринок. Таким чином, українська економіка має значний потенціал для подальшої інтеграції, чому має сприяти не лише економічна, політична та соціальна стабільність в країні, але й фінансове забезпечення зовнішньоторговельної діяльності вітчизняних суб’єктів господарювання.
3.2 Шляхи та перспективи подальшої інтеграції України у світові торговельні відносини

На підставі проаналізованого матеріалу можна зазначити такі потенційні переваги України для розвитку міжнародної торгівлі:

•  запаси мінерально-сировинних ресурсів (Україна володіє 5% сві­тових запасів мінеральної сировини);

•  сприятливі кліматичні умови і родючі землі;

•  наявність інфраструктури для надання послуг (зокрема з міжна­родного транзиту нафти та газу);

•  великий потенціал високотехнічних галузей промисловості.

Серед основних негативних чинників, що впливають на стан зов­нішньої торгівлі України, слід зазначити такі:

•  низька конкурентоспроможність товарів і послуг (ціни на окремі види української продукції на 30-70% перевищують ціни анало­гічної продукції на міжнародних ринках);

•  неефективне управління підприємствами;

•  відсутність за кордоном збутової інфраструктури;

•  нерозвиненість основних засад ринкової економіки;

•  недосконалість методів державного регулювання економіки зага­лом і зовнішньоекономічної діяльності зокрема;

•  слабка інфраструктура підтримки експорту;

•  загострення міжнародної економічної конкуренції;

•  протекціонізм з боку іноземних держав.

Включення нової країни у глобальне господарське середовище – надзвичайно складне й багатоаспектне завдання. Успішне його здійснення вимагає продуманої, науково опрацьованої стратегії та керівництва з боку держави.

Формування і розвиток ринкової економіки в Україні диктують необхідність встановити більш тісні взаємовідносини зв’язки з іншими державами, активно включитися в процеси міжнародної економічної інтеграції.

Сьогодні Україна ще слабо інтегрована у світогосподарські структури, і таке становище треба докорінно змінити, щоб зайняти гідне місце у світовому економічному просторі серед розвинутих країн, знайти свій власний напрям ефективної інтеграції, який би найкращим чином відповідав національним інтересам і враховував наявні ресурси, географічне положення, потенціальні можливості.

Але на шляху до широкої інтеграції Україна повинна рахуватися з тим, що для світового суспільства вона представляє інтерес як:

- постачальник сировини і напівфабрикатів;

- територія, на якій можна розмістити найбільш екологічно «забруднені» виробництва: металургія, хімія, виробництво електроенергії на основі використання атома;

- постачальник дешевої висококваліфікованої робочої сили;

- територія для транзитних перевезень стратегічно важливих для країн Західної Європи товарів, в тому числі нафти й газу;

- ємкий ринок для вироблених розвинутими країнами товарів;

- потенційний партнер для інвестування засобів в розвиток виробничих потужностей.

Євроцентризм є найпривабливішим інтеграційним процесом для України, особливо з урахуванням Угоди про партнерство та співробітництво між Україною та ЄС, яка була підписана в Люксембургу 16 червня 1994 р. та остаточно ратифікована після складної процедури правового затвердження парламентами країн – членів Союзу.

Для подальшої ефективної інтеграції Україна повинна дотримуватися таких принципів:

1. Ведення торгівлі без дискримінації.

2. Ведення торгівлі в умовах вільного торгівельного режиму, що означає поступове усунення торговельних бар’єрів у процесі переговорів.

3. Додержання передбачених експортних та імпортних режимів. Іноземні компанії та інвестори, уряди інших країн мають бути впевнені, що торгівельні бар’єри не змінюватимуться необґрунтовано і раптово.

4. Велике значення набуває для України високий рівень конкуренції. Країни повинні уникати нечесної, неправдивої практики в зовнішній торгівлі. Потрібно підвищення конкурентоспроможності експортної продукції.

Для України приєднання до ГАТТ/СОТ означає відмову від державного дотування промисловості та сільського господарства, від ліцензування зовнішньоекономічних операцій або зменшення кількості та обсягів митних обмежень імпорту. Україна, застосувавши механізм лібералізації зовнішньої торгівлі, за прикладом розвинутих країн, проігнорувала те, що вони давно й успішно поєднують системи економічної та адміністративної підтримки національних товаровиробників, і навіть тих, котрі випускають конкурентноспроможну продукцію. Внаслідок цього ігнорування в Україні не тільки не відбулося бажаної раціоналізації експортно-імпортних процесів, але й значно погіршилася структура зовнішньоторговельних потоків.

Прагнучи увійти у світовий економічний простір, Україна повинна розширювати коло торгівельних партнерів. Торговельно-економічні відносини з Росією та іншими державами СНД є і залишатимуться пріоритетними для України. Нині країни цього угрупування займають значне місце у структурі зовнішньої торгівлі України. Інтеграційна політика в даному напрямі має орієнтуватися на створення в середньостроковій перспективі зони вільної торгівлі без обмежень і винятків. Її функціонування закладе підвалини для вищо 7-го рівня інтеграції – спільних ринків товарів, послуг, капіталів і робочої сили.

Інтеграційна політика щодо східноєвропейських країн має орієнтуватися на відновлення ефективних зв’язків, які були до розпаду Ради Економічної Взаємодопомоги. Особливу увагу слід приділити налагодженню кооперації у випуску сучасної продукції з використанням наявних вітчизняних технологій.

Інтеграційні зв’язки з країнами організації чорноморського економічного співробітництва повинні концентруватися на реалізації спільними зусиллями ряду масштабних інвестиційних проектів, з поступовою лібералізацією торгівлі міжкраїнами учасницями

З урахування наведеної інформації доцільними напрямами у стратегічнії політиці України щодо інтеграції до світового ринку і удосконалення зовнішньоторговельної діяльності мають бути наступні:

1) Максимальне наближення законодавства України з питань зовнішньоекономічної діяльності до світових стандартів, зокрема європейських.

2) Запровадження в практику сучасних форм економічної взаємодії з іноземними державами для взаємовигідного використання обопільного руху товарів, послуг, капіталів і робочої сили.

3) Збереження і подальший розвиток научно-технічного потенціалу країни, для цього необхідно швидке приведення українського законодавства в сфері охорони прав на інтелектуальну власність у відповідності з міжнародними нормами. Більш повний контроль зі сторони держави за продажем новіших розробок за кордон, організація роботи консультаційних установ відносно цілей придбання чи продажі технологій.

4) Створення і вдосконалення правових, економічних, організаційних та технічних умов для підвищення конкурентоспроможності українських товарів.

5) Побудова економіки з орієнтацією на активний експорт. Інтенсивне нарощування експорту порівняно обмеженої групи товарів, для випуску яких є найбільш сприятливі умови.

6) Нарощування обсягів зовнішньоторговельного обороту зі збільшенням його експортної частини та одночасним зменшенням невиробничого імпорту.

7) Посилення державного регулювання зовнішньоторговельного балансу з метою зменшення від’ємного сальдо.

8) Диверсифікація ринків енергоносіїв та інших стратегічно важливих сировинних та матеріальних ресурсів, пошук альтернативних постачальників.

9) Створення експортного потенціалу країни із значною питомою вагою у його структурі виробів машинобудування та послуг.

10) Збереження та розширення традиційних експортних товарно-регіональних ніш на світовому ринку. Накопичення потенціалу для виходу на нові ринки.

11) Нарощування експорту товарів високого ступеня переробки і технологій у тих секторах, де Україна зберегла передові технологічні позиції.

12) Раціональне використання імпорту товарів, які мають важливе економічне і соціальне значення.

13) Поступове скорочення імпорту зерна та збільшення закупівлі екологічно чистих продуктів харчування, насіння, обладнання для харчової промисловості, техніки для фермерських господарств, комплектуючих виробів для розвитку АПК.

Варто зазначити, що реалізація даної програми максимально ефективно можлива лише за умови політичної та економічної стабільності в Україні.

Висновки
Світова торгівля - це обмін товарами і послугами між державно-національними господарствами. Світова торгівля являє собою сукупність зовнішньої торгівлі всіх країн світу. Поняття «міжнародна торгівля» та «світова торгівля» в науковій та навчальній літературі, як правило, ототожнюються.

Фрми міжнародної торгівлі класифікуються за такими критеріями: регулювання торговельно–економічних відносин між країна ми (групами країн); специфіка торговельно–економічної взаємодії суб'єктів торгівлі — експортерів та імпортерів; особливості предмета торгівл.

Географічна структура міжнародної торгівлі - це розподіл торговельних потоків між окремими країнами та їх групами, створеними за територіальною або організаційною ознакою.

Товарна структура міжнародної торгівлі – це частка тих чи інших товарів у світовому товарообігу. Сюда відносять основні групи товарів:

Виділяють сім груп показників розвитку міжнародної торгівлі: обсягові (абсолютні), результуючі, структурні, інтенсивності, ефективності, динаміки та зіставлення.

Країни, які домінують у світовій торгівлі і міжнародних фінансах, це США, Великобританія, Японія, Швейцарія, є одночасно країнами базування транснаціонального капіталу. Слаборозвинуті країни практично позбавлені внутрішніх джерел інвестицій і цілком залежать від транснаціонального капіталу.

Світова торгівля розвивається і змінюється нерівномірно як територіально, так і за видами продукції, товарних форм і видів торговельних відносин. Сучасні тенденції в структурі і динаміці світової торгівлі обумовлені динамікою розвитку суспільного розподілу праці у світовому господарстві.

Переважна частина світової торгівлі припадає на ПРК. Протягом останнього десятиліття частина цих країн становила 70% світового товарообігу. Близько 80% експорту ПРС призначається для інших промислово розвинених країн.

При порівнянні експорту та імпорту промислово розвинених країн, можна відзначити більш високу частину експорту готової продукції порівняно з її імпортом.

Протягом останніх десятиліть світова торгівля ліцензіями розвивається більш швидкими темпами , ніж торгівля товарами -продуктами, особливо у ПРК і НІС. На частку цих країн припадає 99 % світового експорту ліцензій і патентів і 85% їх імпорту.

У зв'язку із зростанням ролі ТНК у світовій економіці швидко розвивається наднаціональний рівень товарообміну. Наднаціональна торгівля охоплює значну частину стратегічного шару світової торгівлі і має справу в значній мірі з новими товарними формами.

Обсяги експорту й імпорту товарів та послуг в Україні безпосередньо пов’язані з темпами економічного зростання.

Більшість експорту України – це сировинна продукція. Понад 80 відсотків українського експорту дають металургіясільське господарство, машинобудівна та хімічна промисловості. В імпорті України переважають товари, частка яких складає 92,8%, а послуги посідають незначне місце - всього 7,2%.

Географічна структура зовнішньої торгівлі України носить відносно стабільний характер. Домінуючу роль відігравають Російська Федерація, Туркменістан, Білорусь, Казахстан, Китай, Туреччина, Німеччина, Польща, Італія й Угорщина.

Темпи зростання міжнародної торгівлі фактично збігаються з темпами зростання світової економіки та випереджають їх. Україна успішно здійснює інтеграцію у світовий ринок. Участь України в СОТ збільшує привабливість українських підприємств для іноземних інвесторів, відкриває світові ринки, зміцнює позиції експортоорієнтованих виробництв.

Для більш ефективної інтеграції необхідне покрашення законодавчої сфери з питань зовнішньоекономічної діяльності, зменшення експорту сировини, розвитку наукоємних галузей виробництва для подальшого експорту продукції, вихід на нові ринки.

Перелік використаної літератури




  1. Щетинін А.І. Політична економія: підручник / Щетинін А.І. – К.: ЦУЛ, 2011. – 480 с.

  2. Журба І.Є. Міжнародні економічні відносини: навч.посіб. / Журба І.Є. – К.: Освіта, 2009. – 428с.

  3. Бондаренко М.І. Міжнародна eкономіка: навч. посіб / Бондаренко М.І. – К.: Центр учбової літератури, 2011 – 386 с.

  4. Ніколенко Ю.В. Основи економічної теорії: підручник/ Ніколенко Ю.В. - Київ: ЦНЛ, 2003. – 540с.

  5. Ажнюк М.О., Передрій О.С. Основи економічної теорії : навч. посіб. / Ажнюк М.О., Передрій О.С. - К. : Знання, 2008. - 365 с.

  6. Павленко І.І., Варяниченко О.В., Навроцька Н.А. Міжнародна торгівля та інвестиції: навч. посіб. / Павленко І.І., Варяниченко О.В., Навроцька Н.А. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 256 с.

  7. Біле­ць­ка  Л.В., Біле­ць­кий О.В., Савич В.І. Еко­номічна теорія (Політе­ко­номія. Мікрое­ко­номіка. Макрое­ко­номіка). Навч. посібник 2-ге вид. пе­ре­роб. та доп. / Біле­ць­ка  Л.В., Біле­ць­кий О.В., Савич В.І. - К.: Центр уч­бо­вої літе­ра­ту­ри, 2009. - 688 с. 

  8. Кознк В.В., Пайкова Л.А., Давнленко Н.Б., Міжнародні економічні відносини: навч. посіб. — 3-тє вид., перероб. і доп. — К.: Знання-Прес, 2002. — 406 с.

  9. Ефимова Е.Г. Экономика для юристов / Ефимова Е.Г. . – М.: Флинта: Московский психолого-социальный институт, 1999. – 472 с.

  10. Булатова А.С. Экономика / Булатова А.С. - М.: Юристъ, 2002. — 896 с.

  11. Солонінко К.С. Міжнародна економіка: Навч. посібник. / Солонінко К.С. — К.; Кондор. 2008. — 382 с.

  12. Школа І.М. Міжнародні економічні відносини : підручник для студ. вищ. навч. закл. / І.М. Школа, В.М. Козменко, О.В. Бабінська ; Чернів. торг.-екон. ін-т Київ. нац. торг.-скон. ун-ту. - вид 2-ге., переробл. і допов. - Чернівці : Книги-ХХІ, 2007. - 544 с.

  13. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. Міжнародна торгівля: Навч. посібник. / Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. - К.: КНЕУ, 2001. - 448 с.

  14. Кривенко К.Т., Савчук В.С., Бєляєв О.О. та ін. Політична економія: Навч. посібник / Кривенко К.Т., Савчук В.С., Бєляєв О.О. та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. К. Т. Кривенка. — К.: КНЕУ, 2001. — 508 с.

  15. Рум'янцев А.П., Рум'янцева Н.С. Зовнішньоекономічна діяльність: Навч. посіб./ Рум'янцев А.П., Рум'янцева Н.С. - К.: Центр учбової літератури, 2012. - 296 с.

  16. Козак Ю.Г. та iн. Основи економічної теорії: Навч. посібник./ Ю.Г. Козак , С.С. Шаповал, О.С. Кіро, М.А. Заєць, М.І. Барановська, Л.Б. Боденчук , Є.В. Кравченко, Л.Я. Коноводченко, О.В. Захарченко, В.В. Курмиженко. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 264 с.

  17. Фомичев В.И. Международная торговля: Учебник; 2-е изд., перераб. и доп./ Фомичев В.И. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 446 с.

  18. Філіпенко А.С., Рогач О.І., Шнирков О.І. Світова економіка: підручник / Филипенко А.С, Рогач А.И., Шнирков А.И. – К.: Либідь, 2002. – 528с.

  19. Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. Загальна економічна теорія; Спеціальна економічна теорія: підручник / Башнянин Г.І., Лазур П.Ю., Медведєв В.С. - К.: Ніка-Центр; Ельга, 2002. – 527 с.

  20. Дугіна С.І. Маркетингова цінова політика: Навч. посібник. / Дугіна С.І. — К.: КНЕУ, 2005. — 393 с. 

  21. Міжнародна економіка. Конспект лекцій КНЕУ: навч. посібник. – К.: КНЕУ, 2010. – 198 с.

  22. Етапи розвитку міжнародної торгівлі. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://osvita.ua

  23. Офіційна сторінка ВТО. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.wto.org

  24. Пікалов В.Л. Світова економіка в умовах прискорення глобалізації крізь призму геополітики / Пікалов В.Л.  // Академічний огляд. Науково-практичний журнал. — 2012, №2 [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www. nbuv.gov.ua

  25. Сафронов С.В. Наши дела не так уж плохи / Сафронов С.В. // Независимая газета. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.ng.ru

  26. Бирукова О.В., Пахомов А.П. Мировая торговля: состояние и перспективы / Бирукова О.В., Пахомов А.П.// Экономическая политика. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://ecpol.ru

  27. Конференция ООН по торговле и развитию. Доклад о торговле и развитии, 2012г.

  28. Динамика и структура международной торговли. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://www.studopedia.ru

  29. Тенденции развития в международной торговле. [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://web-konspekt.ru

  30. World Economic Situation and Prospects 2013, United Nations, New York, 2013 The report is a joint product of the United Nations Department of Economic and Social Affairs (UN/DESA), the United Nations Conference on Trade and Development (UNCTAD) and the five United Nations regional commissions. 207 p.

  31. Горянська Т.В. Сучасні тенденції розвитку міжнародних торгівельно-економічних відносин / Горянська Т.В. //Економічний вістник Донбасу. - №1. – 2011. – С.51-58

  32. Дахно І.І. Міжнародна торгівля: навч. посіб. / Дахно І.І. — К.: МАУП, 2007. — 296 с.

  33. Офіційний сайт Державної служби статистики України. [Електронний ресурс] - Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

  34. Ковтонюк О.В. Особливості міжнародної торгівлі на сучасному етапі та рівень інтеграції України у світовий економічний простір / Ковтонюк О.В.// Наукові праці НДФІ. - №4. – 2011. – С.92-101

  35. Білоцерківець В.В. Міжнародна економіка : навч. посіб. / Білоцерківець В. В. [та ін.] ; за ред. д-ра екон. наук, проф. А. О. Задої та д-ра екон. наук, проф. В. М. Тарасевича ; Дніпропетр. ун-т економіки та права. - Д. : Вид-во ДУЕП, 2010. – 339с.

  36. Україна в міжнародній торгівлі [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://osvita.ua

  37. Географія експорту українських товарів у 2012р. / інформаційно-аналітичний центр Infolight [Електронний ресурс] - Режим доступу: http://infolight.org.ua


1   2   3


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка