Реферат циклу підручників «Україна в світовій політиці»



Скачати 147.83 Kb.
Дата конвертації13.04.2016
Розмір147.83 Kb.
Реферат

циклу підручників «Україна в світовій політиці»

колективу авторів у складі: проф. Манжоли В.А., доц. Андрущенко С.В., проф. Галаки С.П., проф. Головченко В.І., доц. Капітоненко М.Г., доц. Константинова В.Ю., проф. Копійки В.В., проф. Коппель О.А., проф. Крушинського В.Ю., проф. Пархомчук О.С.,

висунутого на здобуття Державної премії України в галузі науки і техніки в 2012 році.
Поданий цикл підручників складається з трьох підручників:

1. «Міжнародні системи і глобальний розвиток» – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 606 с. (Керівник авторського колективу д.і.н., професор Коппель О.А., за редакцією академіка НАН України Губерського Л.В., д.і.н., професора Манжоли В.А.)

2. «Україна в постбіполярній системі міжнародних відносин» – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2008. – 512 с. (Керівник авторського колективу д.і.н., професор Манжола В.А., за редакцією академіка НАН України Губерського Л.В.)

3. «Міжнародні відносини та світова політика» – К.: Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2010. – 863 с. (Керівник авторського колективу д.політ.н., професор Крушинський В.Ю., за редакцією д.і.н., професора Манжоли В.А.).

У циклі підручників висвітлено актуальні проблеми сучасних міжнародних відносин, становлення та еволюції зовнішньої політики України після набуття незалежності у 1991 році, вирішено проблеми методологічного та методичного забезпечення вивчення міжнародно-політичних та зовнішньополітичних процесів в світі та в Україні.

В підручниках циклу основний акцент зроблено на розкритті ключових процесів глобального розвитку, трансформації систем міжнародних відносин з позиції окремих держав, учасників повоєнних та постбіполярних міжнародних відносин – саме така перспектива дозволяє розкрити специфічні міжнародні умови, в яких відбувалося зародження дипломатичної діяльності України, її становлення як самостійного міжнародного актора.

Підручник «Міжнародні системи і глобальний розвиток» висвітлює основні теоретичні, методологічні та науково-практичні проблеми формування та еволюції систем міжнародних відносин. В підручники приділено увагу традиційним та сучасним підходам до вивчення міжнародних систем, розробки концептуально-категоріального апарату дослідження системних феноменів в міжнародних відносинах. Підручник складається з 2-х частин та 13-ти розділів.

В першій частині «Міжнародні системи» подано загальну картину уявлень про роль системності в дослідженні міжнародних процесів, про історичну еволюцію та структурування систем міждержавних відносин. Розділ перший «Міжнародні системи як об’єкт наукового дослідження» розкриває особливості застосування системного підходу у дослідженні міжнародних відносин, визначає концептуальні засади підходу. Також в розділі подано систематизований категоріальний апарат системних досліджень міжнародних відносин та зовнішньої політики.

Розділ другий «Концептуально-теоретичні засади дослідження міжнародних систем» присвячено розгляду еволюції наукових поглядів на місце системного підходу в науці про міжнародні відносини, типологізації міжнародних систем та їх динаміці. В розділі також розкрито походження та еволюцію поняття «міжнародний порядок».

Розділ третій «Структура та функції міжнародних систем» розкриває особливості організації міжнародних систем, роль структури, зв’язків та середовища в системах міжнародних відносин. В розділі розглянуто місце поняття «стабільність» в функціонуванні міжнародних систем та принципи забезпечення їх стабільності.

Розділ четвертий «Структурні рівні систем міжнародних відносин» висвітлює еволюцію підходів до розуміння внутрішнього структурування систем міжнародних відносин як глобального феномену, подає типології структур систем міжнародних відносин, розкриває особливості та завдання окремих структурних рівнів у дослідженні міжнародних відносин та зовнішньої політики держав.

Розділ п’ятий «Історичні форми систем міжнародних відносин» присвячено історичної еволюції міжнародних систем, особливостям та спільним рисам системної організації міжнародних відносин на різних етапах світової історії. В розділі розглянуто системність в міжнародних відносинах з давніх часів, а також проаналізовано основні історичні універсальні системи міжнародних відносин: Вестфальську, Віденську, Версальсько-Вашингтонську та Ялтинсько-Потсдамську.

Розділ шостий «Постбіполярна система міжнародних відносин» розглядає особливості трансформації структури міжнародних відносин після завершення «холодної війни», характерні риси міжнародного порядку в сучасну добу, перехідний характер системи міжнародних відносин, що склалася. В розділі також розглянуто місце та роль незалежної України як елемента в сучасній системі міжнародних відносин.

В другій частині «Глобальний розвиток» підручника розглянуто особливості міжнародних відносин а умовах глобалізації, подано основні категорії та концепції глобалістики. Розділ сьомий «Глобалістика як нова інтегральна наука про сучасний світ» висвітлює еволюцію наукових підходів до дослідження глобальних процесів, становлення та розвиток глобалістики як окремої наукової дисципліни, розглядає основні фактори та форми поглиблення взаємозалежності в світі.

Розділ восьмий «Глобалізація в міжнародних відносинах» розглядає сутність феномену глобалізації, її значення як парадигми у розумінні сучасних тенденцій в міжнародних відносинах, взаємозв’язок між глобалізацією та іншими ключовими тенденціями розвитку сучасних міжнародних процесів.

Розділ дев’ятий «Безпека у глобальному світі» розкриває особливості розуміння категорії «безпека» в умовах глобалізованого світу, специфіку загроз та викликів безпеці в сучасних міжнародних відносинах. Окремо розглянуто ядерний чинник як один з ключових у глобальній безпеці, а також роль взаємозалежності та співробітництва у забезпеченні міжнародної безпеки доби глобалізації.

Розділ десятий «Світова політика та глобальне суспільство» розкриває походження та еволюцію категорій «світова політика», «транснаціональні відносини», їх місце у дослідженні сучасних міжнародних відносин, світоустрою та міжнародних процесів. В розділі подано ключові концепції сучасних транснаціональних відносин та їх взаємозв’язок із класичними концепціями міжнародних відносин.

Розділ одинадцятий «Глобалізація і взаємодія цивілізацій» запиняється на ролі цивілізаційного підходу у розумінні сучасних міжнародних процесів, його місці у здійсненні глобального політичного аналізу. В розділі також проаналізовано значення модернізаційної парадигми для дослідження міжнародних відносин.

Розділ дванадцятий «Політичне прогнозування в умовах глобалізації» розкриває особливості аналізу і прогнозування зовнішньої політики та міжнародних політичних процесів в умовах глобалізації, роль політичних прогнозів у плануванні та здійсненні політики окремих держав та міжнародних інститутів.

Розділ тринадцятий «Економічна глобалізація» висвітлює роль економічних факторів у сучасній глобалізації, пропонує політ економічний аналіз глобалізації та основних процесів сучасного світового устрою. У розділі розкрито особливості трансформації глобальної фінансової архітектури та її зв’язок із трансформацією глобальної політичної структури відносин.

В підручнику також подано словник основних термінів, який є авторською розробкою творчого колективу, визначення поданих категорій та понять є авторськими розробками та вдосконаленнями тих, що існували, з позицій сучасних глобальних процесів в міжнародних відносинах.

Підручник «Україна в постбіполярній системі міжнародних відносин» висвітлює загальні тенденції та специфічні чинники політичного, суспільного та економічного розвитку, які впливають на становлення та розвиток України як суб’єкту міжнародних відносин. В підручнику розкрито характер впливу трансформації міжнародної системи на українську державність та зовнішньополітичну діяльність держави, умови реалізації міжнародно-політичного потенціалу України, що витікають зі специфіки постбіполярного світового устрою. В підручнику також приділено увагу динаміці взаємодії зовнішніх та внутрішніх політиці них процесів в Україні в процесі еволюції міжнародної системи. Підручник складається з 6-ти розділів.

В першому розділі «Постбіполярна система міжнародних відносин» розкрито сутність перетворень, яких зазнала міжнародна система в наслідок завершення «холодної війни» та розпаду біполярності на глобальному рівні. В розділі висвітлено особливості системної та геополітичної перебудови світу в постбіполярний період, зміни, яких зазнає роль держави в міжнародних відносинах в умовах транс націоналізації світової системи, а також особливості місця України в постбіполярній системі міжнародних відносин.

Розділ другий «Зовнішня політика України: національні інтереси та структурні імперативи» розкриває походження, становлення, еволюцію та сучасний стан системи зовнішньої політики України. У розділі висвітлено особливості визначення національних інтересів нашої держави, вплив внутрішніх та зовнішніх факторів на розвиток української зовнішньої політики, місце України в глобальній, субглобальній та регіональних структурах міжнародних взаємодій. В розділі також розкрито механізми прийняття зовнішньополітичних рішень в Україні.

Розділ третій «Стратегічне партнерство та асиметричні відносини в зовнішній політиці України» розкриває загальні підходи та особливості до становлення та розвитку відносин нашої держави з окремими державами світу. В розділі розглянуто феномен «стратегічного партнерства» в зовнішній політиці України, особливості його реалізації у відносинах із провідними партнерами, а також природу асиметрії у відносинах з провідними державами світу та її наслідки для України.

Розділ четвертий «Європейська політика України» висвітлює місце європейського вектору у зовнішній політиці України, становлення та еволюцію європейської політики держави, політики євроінтеграції України. В розділі також розглянуто місце проблем європейської регіональної безпеки в зовнішній політиці України, співвідношення загальноєвропейських та євроатлантичних механізмів безпеки в концепціях національної та регіональної безпеки України. В розділі приділяється увага підходам України до загальноєвропейських процесів, місцю концепції «Великої Європи» в зовнішній політиці держави.

Розділ п’ятий «Стратегічні альтернативи зовнішньої політики України» розкриває складність структури зовнішньополітичних орієнтирів України, взаємодію та конкуренцію між різними концепціями, функціональними та регіональними пріоритетами зовнішньої політики держави. В розділі розкрито проблеми євроатлантичної інтеграції України, місце нейтралітету та позаблоковості в політиці безпеки України, роль міжнародних інститутів та багатосторонньої дипломатії у забезпеченні національних інтересів держави.

Розділ шостий «Регіональні особливості зовнішньої політики України» висвітлює особливості становлення та розвитку окремих регіональних пріоритетів в зовнішній політиці України. В розділі розглянуто розвиток відносин держави із країнами Південно-Східної Європи, Східної та Південної Азії, роль України в розвитку Чорноморського регіону, Балкан та Великого Близького Сходу.

Підручник «Міжнародні відносини та світова політика» висвітлює еволюцію міжнародних відносин в період із завершення Другої світової війни до розпаду біполярної системи міжнародних відносин та закладення підвалин пост біполярної структури міжнародних відносин. Цей період є визначальним й для визначення сучасного місця України в міжнародних відносинах: адже саме в повоєнний час Україна отримала змогу розвивати власну дипломатичну службу. Ще у складі СРСР за Україною було закріплено деякі зовнішньополітичні завдання, які сприяли появі та розвитку української дипломатичної служби, міжнародно-політичної та міжнародно-правової школи. Ці фактори зіграли важливу роль вже при розбудові незалежної України. В підручнику розкрито основні міжнародні тенденції повоєнного світу, місце та роль України в вирішенні важливих проблем міжнародного розвитку. Підручник складається з 4-х частин та 28-ми розділів.

Частина перша «Формування ялтинсько-потсдамської системи. Розгортання холодної війни» розкриває основні тенденції повоєнної міжнародної політики, імперативи конфронтації між провідними світовими державами, фактори формування жорсткої біполярної глобальної структури міжнародних відносин.

Розділ перший «Становлення Ялтинсько-Потсдамської системи міжнародних відносин та біполярність повоєнного світу» розкриває передумови виникнення нової системи міжнародних відносин по завершенні Другої світової війни, геополітичні наслідки війни та їх використання державами у формуванні нової структури міжнародних відносин.

Розділ другий «Післявоєнне врегулювання: його особливості в Європі та на Далекому Сході» розкриває загальні тенденції у визначенні принципів міжнародних відносин в повоєнному світі, механізми врегулювання, особливі його риси в різних регіонах світу.

Розділ третій «Початок холодної війни та становлення біполярної структури міжнародних відносин» розкриває сутність феномену «холодної війни», структурні імперативи формування повоєнної системи міжнародних відносин, концептуальні засади конфронтації СРСР та США, внутрішні та зовнішньополітичні імперативи формування військових блоків та перманентного військового протистояння в повоєнному світі.

Розділ четвертий «Німецька проблема в міжнародних відносинах» висвітлює місце проблеми врегулювання навколо Німеччини в повоєнних міжнародних відносинах, сутність протистояння держав з німецького питання, причини та наслідки створення двох німецьких держав.

Розділ п’ятий «Початок процесу деколонізації. Вихід країн, що визволилися, на міжнародну арену» розкриває особливості процесу плюралізації міжнародних відносин, появи значної кількості нових незалежних держав в Африці та в Азії, їх роль у формуванні регіональних осередків міжнародних відносин та у трансформації характеру глобального протистояння в умовах холодної війни.

Розділ шостий «Діяльність ООН в умовах розгортання холодної війни» розкриває місце та роль провідної міжнародної організації в формуванні та розвитку міжнародних відносин в повоєнному світі, особливості становлення механізмів та інститутів системи ООН в біполярному світі, роль ООН у спробах міжнародного втручання для врегулювання конфліктів в регіонах світу.

Частина друга «Розрядка міжнародної напруженості та стабілізація міжнародної системи» розкриває особливості трансформації міжнародних відносин в умовах появи нових центрів сили, які бажали кинути виклик наддержавам, а також на тлі політики наддержав, спрямованої зниження загрози глобальної ядерної війни. Розділ сьомий «СРСР та США у процесі трансформування глобальної системи міжнародних відносин» розглядає причини зсуву обох наддержав від жорсткої конфронтації до політики діалогу, зміни в концепціях зовнішньої політики СРСР та США, цілі та завдання політики розрядки та причини її провалу.

Розділ восьмий «Становлення політики розрядки в Європі та зміцнення європейської безпеки» розкриває загальні тенденції розвитку міжнародних відносин в повоєнній Європі, місце проблем забезпечення регіональної безпеки в політиці наддержав та європейських держав, зміст та сутність процесу стабілізації та розрядки в Європі, механізми та процеси, які сприяли зниженню рівня протистояння на континенті.

Розділ дев’ятий «Проблема контролю над озброєннями та роззброєння» висвітлює особливості виникнення та розвитку режимів контролю над озброєннями як фактору стабілізації міжнародної системи, місце ядерного фактору в міжнародній політиці та підходи до забезпечення належного контролю над подальшим зростанням запасів ядерної зброї в світі.

Розділ десятий «Розпад колоніальних систем. Країни, що визволилися, у світовій політиці» висвітлює роль та місце постколоніальних держав у трансформації біполярної системи міжнародних відносин, принципи та наслідки деколонізації, появи «третього світу» та визначення його ролі в міжнародних відносинах. В розділі розкрито походження дилеми Північ-Південь в міжнародних відносинах та перша спроби її розв’язання.

Розділ одинадцятий «Активізація діяльності ООН у період розрядки міжнародної напруженості» розкриває рушійні сили перегляду місця ООН у врегулюванні регіональних конфліктів, причини та наслідки активності миротворчої діяльності та посередницьких зусиль ООН в період розрядки, а також причини низької ефективності цих зусиль на тлі згортання політики розрядки двома наддержавами.

Частина третя «Завершення епохи біполярності у міжнародних відносинах. Розпад Ялтинсько-Потсдамської системи» розкриває основні причини глобальної трансформації міжнародних відносин та завершення холодної війни, висвітлює особливості протікання цих процесів в різних регіонах світу, наслідки розпаду біполярності для окремих держав та для цілих систем в міжнародній політиці. Розділ дванадцятий «Криза політики розрядки і відновлення біполярної конфронтації» висвітлює причини та наслідки останньої кризи біполярної доби, завдання наддержав, які вони переслідували в своїй зовнішній політиці цього періоду.

Розділ тринадцятий «Нова зовнішньополітична стратегія Радянського Союзу» розкриває походження та цілі політики «Нового політичного мислення», внутрішньополітичні та міжнародні фактори, що визначили поворот в стратегії СРСР. В розділі висвітлено основні положення нової зовнішньополітичної парадигми та її сприйняття різними державами світу.

Розділ чотирнадцятий «Радянсько-американські відносини у 1980-х роках» висвітлює зміст та завдання двостороннього діалогу, який розпочався на піку конфронтації та продовжувався до завершення холодної війни. У розділі висвітлено особливості формування позицій обох держав в процесі переговорів, основні протиріччя між СРСР та США та спроби їх подолання. Також в розділі розглянуто місце «українського питання» в радянсько-американських двосторонніх відносинах.

Розділ п’ятнадцятий «Загальноєвропейський процес і його роль у завершенні епохи блокового протистояння» розкриває місце європейського діалогу в умовах біполярності у процесі зниження міжнародної напруги та сприянні завершенню холодної війни. У розділі розглянуто особливості розвитку загальноєвропейського Гельсінського процесу, місце проблем безпеки та співробітництва у діалозі європейських держав.

Розділ шістнадцятий «Об’єднання Німеччини» розкриває внутрішню структуру процесу врегулювання німецького питання в останні роки холодної війни, причини та цілі сторін в цьому процесі, еволюція переговорів впродовж посилення тенденцій до завершення холодної війни. В розділі також розглянуто особливості системи договорів, яка поклала край розділенню Німеччини та зробила можливим відновлення цілісності держави.

Розділ сімнадцятий «Питання роззброєння у 80-ті – на початку 90-х років ХХ століття» висвітлює еволюцію переговорних процесів в галузях контролю над ядерними озброєннями та над звичайними озброєннями, причини та наслідки переходу від принципу обмеження до принципу скорочення в процесі роззброєння. В розділі висвітлено роль успішного діалогу з питань роззброєння для зниження рівня протистояння між НАТО та ОВД.

Розділ вісімнадцятий «Країни третього світу у світовій політиці» розкриває особливості політики країн за межами Європи в період завершення холодної війни, причини та наслідки формування повноцінних регіональних структур міжнародних відносин, децентралізації світової політики, зростання ролі окремих регіональних держав в глобальній політиці.

Розділ дев’ятнадцятий «Глобальні інститути міжнародної співпраці у світовій політиці» розглядає особливості функціонування міжнародних інститутів глобального та регіонального рівня в перехідний період, їх роль у завершенні глобального протистояння та пошук місця в нових міжнародних умовах. У розділі розглянуто цілі реформування ООН та інших традиційних інститутів міжнародного співробітництва, а також причини зростання ролі фінансових та економічних структур міждержавної співпраці у міжнародних політичних відносинах.

Частина четверта «Особливості розвитку регіональних систем міжнародних відносин» розкриває причини та характер еволюції міжнародних відносин в окремих частинах світу в повоєнний час, їх особливості та зв’язок із глобальної системою, а також рушійні сили, які сприяли поступовому підвищенню самостійності регіональних систем міжнародних відносин. Розділ двадцятий «Країни Східної Європи в міжнародних відносинах» висвітлює особливості формування східноєвропейського регіону в умовах становлення повоєнної конфронтації, еволюцію міждержавних відносин в Східній Європі та причини поступового розпаду регіональної системи по завершенню холодної війни.

Розділ двадцять перший «Інтеграційні процеси в Західній Європі: від Європейських співтовариств до Європейського Союзу» висвітлює еволюцію західноєвропейської інтеграції на протязі всього періоду холодної війни, розкриває причини та наслідки інтегрування західноєвропейських держав, місце інтеграційних процесів в глобальній та регіональній політиці.

Розділ двадцять другий «Близький та Середній Схід у системі міжнародних відносин» розкриває причини підвищеної конфліктності в регіоні, зв’язок регіональної конфронтації та біполярності, причини формування специфічної регіональної структури міждержавних відносин та роль наддержав в цьому процесі.

Розділ двадцять третій «Міжнародні відносини в Східній Азії» розглядає особливості розвитку регіональної підсистеми міжнародних відносин, причини конфліктів, що виникали в цій системі, взаємозв’язок східноазійської системи міждержавних відносин із глобальною конфронтацією холодної війни.

Розділ двадцять четвертий «Міжнародні відносини в Південній Азії» розкриває походження та причини еволюції індійсько-пакистанського конфлікту, роль колоніальних та глобальних держав у його ескалації, особливості становлення регіональних міждержавних відносин та роль окремих держав у їх розвитку.

Розділ двадцять п’ятий «Міжнародні відносини в Південно-Східній Азії» висвітлює особливості формування регіональної міжнародної підсистеми, роль держав регіону в процесах деколонізації, місце регіональних відносин в глобальній структурі біполярності та роль регіональних інститутів співробітництва у подоланні конфронтації на регіональному рівні в період завершення холодної війни.

Розділ двадцять шостий «Латинська Америка в міжнародних відносинах» висвітлює джерела трансформаційних процесів в Латинській Америці в період холодної війни, поступового відходу від активної участі в глобальній конфронтації та початку формування самостійної регіональної системи співробітництва та інтеграції.



Розділ двадцять сьомий «Міжнародні відносини на Африканському континенті» розкриває особливості протікання міжнародних процесів в Африці, місце Африки в деколонізації та роль континенту у становленні відносин постколоніального періоду. Також у розділі висвітлюється проблема впливу біполярного протистояння на регіональні конфлікти, особливості згортання протистояння між наддержавами в Африці та наслідки завершення холодної війни для країн регіону.

Розділ двадцять восьмий «Українська РСР на міжнародній арені» розкриває особливості зовнішньополітичної діяльності УРСР в період холодної війни, рівень самостійності зовнішньополітичних кроків України в цей період, роль набутого досвіду міжнародного співробітництва для успішного становлення дипломатії незалежної України, а також місце України в інститутах системи ООН в період холодної війни.


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка