Рецензент: Ясеновий О. М., майстер виробничого навчання днз «Черкаський професійний автодорожній ліцей»



Скачати 302.34 Kb.
Дата конвертації16.04.2016
Розмір302.34 Kb.
Автор: Кірієнко Леонід Миколайович, майстер виробничого навчання І категорії ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей»

Рецензент: Ясеновий О.М., майстер виробничого навчання ДНЗ «Черкаський професійний автодорожній ліцей»

Матеріали посібника містять інформацію щодо організації технічного обслуговування та ремонту дорожньобудівельних машин, вимоги безпеки при технічному обслуговуванні, методичну розробку уроку на тему «ТО дорожньобудівельних машин: ДЗ-42, екскаваторів ЮМЗ-6, МТЗ-82, катка ДУ-50 самохідного з рівними вальцями» для підготовки учнів з професії «Машиніст дорожньобудівельних машин – категорії «А1», «D1», «G1», “С»; водій автотранспортних засобів (категорії «С»)», презентацію до уроку та тестові завдання.

Використання представлених матеріалів на уроках виробничого навчання дозволяють активізувати пізнавальну діяльність учнів та підвищити їх рівень навчальних досягнень.

Схвалено на засіданні методичної комісії викладачів та майстрів виробничого навчання зі слюсарної справи (протокол №___ від ____________ року.)

ЗМІСТ


  1. Вступ

  2. Організація технічного обслуговування

  3. Ремонт бульдозерів

  4. Технічне обслуговування екскаваторів

  5. Вимоги безпеки при технічному обслуговуванні

  6. Розробка уроку

  7. Презентація до уроку

  8. Список використаних джерел

ВСТУП

Залежно від потужності й конструкції бульдозери можуть працювати на різних ґрунтах: від болотистих і піщаних до розбірних, висаджених або розпушених порід і руд. Економічно вигідна дальність переміщення ґрунту бульдозером залежить від класу базового трактора, виду й міцності ґрунту й експлуатаційних розумів. Звичайно вона не перевищує 60 м.

При можливості перекосу відвала й достатнім тяговому зусиллі бульдозерами з неповоротним відвалом можна розробляти до 70% всіх видів ґрунтів, включаючи мерзлі й гірські породи, для яких звичайно потрібне попереднє розпушування. Бульдозери з поворотним відвалом мають обмежену область застосування. Їх в основному використовують для нарізки терас на косогорах, засипання траншів поперечними ходами й прокладки піонерних доріг. При цьому повернений у плані відвал дає деякі переваг. Положення центра тиску базових тракторів не дозволяє використовувати відвал, повернений у плані на кут менш 60° від поздовжньої осі. У зв'язку із цим безперервний схід ґрунту убік не забезпечується й тому робота безперервними поздовжніми ходами практично не дає ефекту. До 90-95% години такі бульдозери працюють із прямою установкою відвала.

Бульдозери класифікують по призначенню, номінальному тяговому зусиллю й різним конструктивним ознакам.

Робоче устаткування більшості бульдозерів і всіх скреперів оснащено гідравлічним приводом. Він служить для керування положенням елементів робочого устаткування при виконанні технологічних операцій.



  1. Органiзацiя технічного обслуговування

У процесі експлуатації бульдозерів і скреперів виникають несправності й ушкодження, обумовлені виробничими, конструктивними або експлуатаційними причинами.

Виробничі причини - це результат порушення технології виготовлення деталей і складальних одиниць, використання матеріалів із прихованими дефектами, неякісного зварювання або зборки.

Конструктивні причини викликають несправності внаслідок призначення розмірів або матеріалу деталей, що не відповідають діючим навантаженням, неправильного вибору сполучення деталей або виду термічної обробки і т.п.

Експлуатаційні причини виникають головним чином у результаті неправильного керування машиною, її перевантаженням, несвоєчасного або неякісного Технічного устаткування і ремонту.

Найбільш розповсюджена несправність - зношування сполучених деталей. Воно виникає в результаті тертя женных деталей. Тертям називають опір відносному переміщенню дотичних тіл, що виникає в місці їхнього контакту. У залежності від характеру цього переміщення розрізняють тертя ковзання і качения.

Тертям ковзання називають тертя руху, при якому швидкості тіл у точці торкання різні по величині і напрямкові або по величині або напрямкові.

Тертя катання характеризує ТО, що швидкості двох твердих тіл у точках торкання однакові по величині і напрямкові.

У залежності від наявності мастильного матеріалу в зоні контакту двох тіл розрізняють два види тертя: без мастильного матеріалу і з мастильним матеріалом.

Найбільш поширене механічне зношування, що виникає в результаті механічних впливів.

Для бульдозерів і скреперів характерно механічне зношування від тертя ковзання, що виникає на поверхнях фрикціонів муфт зчеплення і гальм, шийок валів і підшипників, зчіпних пристроїв, шарнірів робочого устаткування, а також зношування від тертя катання в роликопідшипниках. Результатом одночасного впливу тертя ковзання і качання є знос зубів шестірень коробка передач і редукторів.

Різновидом цього виду зношування є абразивним, обумовленим улученням між поверхнями Тертя деталей абразивних часток. Воно характерно для деталей бульдозерів і скреперів, що працюють у ґрунтових умовах.

При роботі дорожньо-будівельних машин виникають атмосферна і ґрунтова корозії, викликані вологістю повітря і ґрунту.

На характер і величину зносу впливають багато факторів, основними з яких є матеріали деталей, якість поверхні після механічної обробки, зазори і натяги в сполученнях деталей, якість змазування, умови експлуатації.

Метали, застосовувані для виготовлення деталей машин, розрізняються зносостійкістю. Для сполучених пар деталей не рекомендують брати однакові матеріали з рівною твердістю. Складну деталь виготовляють з більш міцного матеріалу. У цьому випадку швидше зношується проста і, отже, дешева деталь, що легше замінити при ремонті.

Неправильно задана термічна обробка матеріалу знижує зносостійкість деталей. Так, наприклад, перегріті зуби шестірень стають тендітними, а недогартовані швидко зношуються.

Висока зносостійкість деталей може бути отримана тільки за умови витримування необхідної шорсткості їхніх поверхонь після механічної обробки. При цій обробці на поверхні деталі залишаються гребінці і шорсткості, що у процесі приробляння інтенсивно стираються і діють як абразив, збільшуючи знос. Шорсткуваті поверхні деталей, крім того, погіршують умови змазування поверхонь Тертя, тому що порушують безперервність масляної плівки між ними.

Зазори, менші допуски мінімально, різко погіршують умови змазування деталей і приводять до їхнього інтенсивного зношування. При збільшених зазорах мастильний матеріал видавлюється зі сполучення і також підвищує знос.

Нерухомі сполучення характеризуються заданим натягом. У процесі експлуатації під дією переданих навантажень натяги зменшуються і сполучення слабшає, викликаючи зношування поверхонь деталей. Використовувані для змазування матеріали повинні відповідати необхідним фізичним властивостям по в'язкості, хімічній стійкості, відсутності механічних домішок і кислот. При недотриманні цих вимог в умовах високих температур, що виникають у поверхнях тертя, утворяться смоли, що погіршують змазування. В'язкість мастильного матеріалу впливає на товщину плівки, що змазується. При підвищеній в'язкості швидше утвориться плівка і зменшується знос деталей в абразивному середовищі.

Оскільки зношування в процесі експлуатації машини неминуче, дуже важливо визначати ступінь зносу деталі й установити необхідність її ремонту. Відомо, що первісний знос з'являється в період приробляння двох деталей. Цей знос незначний і залежить від зазорів і шорсткості поверхонь. Надалі наростання зносу відбувається за тривалий період експлуатації і, нарешті, знос досягає величини, коли настає значне порушення сполучення деталей. Тому в техніку прийняті поняття про припустимий і граничний знос.

Припустимим зносом називається знос, при якому виріб зберігає працездатність.

Граничний знос відповідає граничному станові деталі, що зношується.

Найбільш поширені наступні методи визначення зносу деталей: візуальний, мікрометричним виміром, визначенням часток в олії.

Візуальний метод дозволяє виявити зноси, видимі неозброєним оком. До них відносяться тріщини, вигини, порушення зварених швів, корозія. Метод мікрометричних вимірів полягає у визначенні розмірів деталей після відпрацьовування на машині і зіставленні їх з первісними розмірами. Продуктами зношування деталей є дрібні металеві частки, що знаходяться в зваженому стані в мастильному матеріалі. При доборі проб з нього можна зробити висновок про наявність металу і, отже, зношуванні деталей.

Запобігти цілком зношування деталей не можна, але сповільнити його поява, продовжити термін служби машини можна при правильній експлуатації механізмів. Точне дотримання вимог інструкції з експлуатації, своєчасне виявлення й усунення виникаючих несправностей можуть забезпечити рішення цієї задач. Основні положення системи планово-попереджувального Технічного обслуговування і ремонту машин

Система планово-попереджувального технічного обслуговування і ремонту машин являє собою комплекс організаційно-технічних заходів, проведених у плановому порядку для забезпечення працездатності і справності машин протягом усього терміну їхньої служби, при дотриманні заданих умов і режимів експлуатації.

Плановий характер системи дозволяє заздалегідь визначити потреба в матеріалах, запасних частинах, устаткуванні і штаті робітників, необхідних для обслуговування і ремонту. Система називається попереджувальної, тому що обов'язкове Технічне обслуговування і ремонт спрямовані на запобігання несправностей машин, а також причин їхнього виникнення.

Технічне обслуговування. Технічне обслуговування являє собою комплекс операцій по підтримці працездатності або справності машини при використанні по призначенню, збереженні і транспортуванні.

Технічне обслуговування містить у собі наступні основні елементи: зовнішнє обслуговування (огляд, мийку, збирання); кріпильні роботи; контроль і регулювання; виявлення й усунення несправностей; змазування складальних одиниць; заправлення систем.

Технічне обслуговування бульдозерів по періодичності й обсягам робіт підрозділяють на наступні види: щозмінне обслуговування (ЩО), планове Технічне обслуговування (ТО), сезонне технічне обслуговування. Періодичність Технічного обслуговування вказують в інструкціях з експлуатації.

Для бульдозерів і причіпних скреперів на базі гусеничних і колісних тракторів проводять наступні періодичні технічні обслуговування: ТО-1 - через кожні 60 ч роботи; ТО-2 - через кожні 240 ч; ТО-3 - через кожні 960 ч; для самохідних скреперів на базі одноосьових тягачів: ТО-1 - через кожні 100 ч і ТО-2 - через 500 ч. Відхилення від установленої періодичності Технічних обслуговуванні допускається не більш 10%. Щозмінне технічне обслуговування виконується в міжзмінний час (перед початком або після робочої зміни) для забезпечення безперебійної роботи протягом зміни і містить у собі наступне: зовнішній відхід (мийку і збирання машини); перевірку технічного стану і готовності машини до роботи (перевірку кріплення основних складальних одиниць, наявності течі, кількості палива й охолодної рідини); змазування відповідно до інструкції; очищення і промивання повітряних фільтрів; випробування машини вхолосту і на ходу. Виявлення несправності при ЩТО повинні бути усунуті.

Планові технічні обслуговування призначені для зниження інтенсивності зношування сполучених деталей машини шляхом планового проведення Технологічних заходів. Періодичні технічні обслуговування містять у собі роботу з щозмінного обслуговування, а також діагностичної, кріпильної, регулювальні і мастильні роботи.

Сезонне технічне обслуговування проводять два рази в рік з метою підготовки машини до зимової або літньої експлуатації, а також до збереження.

Технічне обслуговування, як правило, виконують за допомогою комплекту інструментів, прикладеного до кожної нової машини. Наприклад, комплект до трактора Т-130М містить у собі набір стандартних гайкових, торцевих ключів і спеціальні інструменти загального призначення, призначені для виконання конкретних операцій (голку для прочищення форсунок, ключ для зливальних пробок). Крім того, у комплект входять такі приналежності, як лійка, шприц, переносна лампа.

Рис. 3.1. Інструменти і приладдя для технічного обслуговування трактора:

1 - лійка, 2 - свічковий ключ, 3 - шприц, 4 - манометр, 5 - набір напилків, 6 - голка, 7 - зубило, 8 - борідок, 9 - ломик, 10 - молоток, 11 - плоскогубці, 12 - термос, 13 - викрутка, 14 - рукав високого тиску, 15 - перенесення, 6 - нагнітач оливи,11 - розривна муфта, 18 - 25 - торцеві ключі, 26 - 28 - спеціальні ключі, 29 - 37 - гайкові ключі

Засоби технічного обслуговування і ремонту. Кожна експлуатуюча організація повинна мати ремонтно-експлуатаційну базу, що дозволяє виконувати роботи з ТО і ремонту. Планове технічне обслуговування машин проводять у міжзмінний час. Щозмінне технічне обслуговування виконує машиніст бульдозера.

Планові технічні обслуговування (включаючи заправлення машин) і ремонти бульдозерів проводять централізовано спеціалізовані бригади (ланки) ділянок обслуговування і ремонту бази. Для машин, що наприкінці зміни повертаються на базу або знаходяться в радіусі до 20 км, Технічне обслуговування проводять такі бригади в централізованих майстернях. Для машин, що залишаються після зміни на місці роботи, організують пересувні бригади.

Для проведення технічного обслуговування, а також поточного ремонту на місці роботи використовують майстерні (агрегати) на автошасі, обладнані необхідним комплектом інструментів, пристосувань і запасних частин. Агрегати для виконання технічного обслуговування оснащені емностями для дизельного палива, води, мастильних матеріалів, насосом для зовнішньої мийки машин і компресором, що приводиться в дію від двигуна автомобіля. Агрегати обладнані пневматичними солідолонагнітачем, рідинним підігрівником води, рукавами для подачі і забору мастильного матеріалу і робочих рідин. У кузові агрегатів передбачені слюсарні тиски, відсіки для інструментів, приладів і пристосувань, деталей обмінного фонду.

Пересувні майстерні на базі шасі автомобіля, призначені для проведення поточних ремонтів, оснащені генератором перемінного струму, краном, лебідкою, зварювальним агрегатом, гідравлічним пресом.

Ремонтно-експлуатаційні бази укомплектовані також паливо заправниками на базі автошасі і транспортними засобами для проведення заправних робіт на місці експлуатації машин.

Планування технічного обслуговування і ремонту. Організації, що експлуатують бульдозери, повинні розробляти річні плани і місячні плани-графіки технічного обслуговування і ремонту.

За річним планом визначається число ТО і ремонтів по кожній машині, розраховується потреба в запасних частинах і трудових ресурсах. На підставі даних про проведення капітального ремонту складають заявку на ремонт і кошторис витрат.

Місячним планом-графіком ТО і ремонтів установлюють дату зупинки машини і тривалість її простою в днях.

Вихідними даними для розробки планів служать дані про фактичний наробіток у годинник на початок планованого року з часу проведення відповідного виду ТО і ремонту або з початку експлуатації (для нової машини); планований наробіток машини на рік у годинник; показники періодичності ТО і ремонтів кожної марки машин.

Дані про фактичний наробіток машин беруться на основі обліку, що організації зобов'язані вести систематично.

Наробіток машин визначається за показниками лічильника мото-часов або за даними обліку змінного часу роботи машин.



  1. Ремонт бульдозерів

Ремонт являє собою комплекс операцій по відновленню справності або працездатності машини і відновленню ресурсу машини або її складової частини. Ресурс машини - це наробіток її від початку експлуатації до граничного стану, тобто стану, при якому подальше застосування машини по призначенню неприпустимо або недоцільно.

Ремонт бульдозерів проводять для усунення несправностей, що виникають у процесі експлуатації машини, а виявляються також у плановому порядку. Ремонт містить у собі очищення і мийку машини, розбирання, складання відомості дефектів, заміну зношених або ушкоджених деталей і складальних одиниць нову або відремонтованими, зборку, стендові і ходові іспити складальних одиниць і всієї машини, фарбування. До ремонтних робіт відносять також операції по відновленню деталей - зварювання, нанесення покрить, слюсарні і верстатні роботи.

Обсяг ремонтних робіт залежить від технічного стану машини і кількості годин наробітку в експлуатації.

Проводять два види планового ремонту: поточний і капітальний.

Поточний ремонт (ПТ) - ремонт, виконуваний для забезпечення або відновлення працездатності машини шляхом заміни або відновлення окремих складальних одиниць і деталей. Плановий поточний ремонт повинний забезпечити гарантовану

При поточному ремонті машини розбирають тільки складові частини, що вимагають ремонту, усувають несправності і заміняють окремі складальні одиниці і деталі новими або заздалегідь відремонтованими. Частково розбирають двигун із системами для заміни швидкозношувальних деталей, очищення від нагару і шумовинь, регулюють паливну апаратуру, гідропривід і електроустаткування, регулюють елементи силової передачі, заміняють диски муфти зчеплення. При необхідності правлять і заварюють деталі металоконструкції, кабін і капотів. Поточний ремонт за часом сполучають з ТО-3

Капітальний ремонт (КР) - ремонт, виконуваний для відновлення справності і повного ресурсу машини з заміною або відновленням будь-яких його складових частин, включаючи базові.

При капітальному ремонті машини розбирають цілком, усі механізми відновлюють відповідно до технічних умов на ремонт, зношені заміняють новими або заздалегідь відремонтованими. Після зборки окремі складальні одиниці піддають стендовим дослідженням, а всю машину – досліду холостого ходу і під навантаженням.

Терміни проведення ремонтів визначаються заводською документацією і директивними нормами. Періодичність проведення поточних ремонтів бульдозерів і скреперів складає 960... 1000 ч і для машин на базі тракторів збігається з ТО-3, тому них проводять одночасно.

Ресурс бульдозерів і скреперів до капітального ремонту складає 6000...8000 ч.

Поточні і капітальний ремонти доцільно робити агрегатним методом, при якому несправні агрегати заміняють новими або заздалегідь відремонтованими. Перевага агрегатного методу полягає в тім, що їм можна ремонтувати машини як в умовах експлуатації, так і на ремонтних заводах. При цьому значно скорочується простої машини. Оборотний фонд створюється зі складальних одиниць, одержуваних від заводів-виготовлювачів машин, а також з відремонтованих заздалегідь.

Поточний ремонт виконують на місці роботи машини або на ремонтно-эксплуатащюнных базах; капітальний, як правило,- на спеціалізованих ремонтних заводах.

Ремонт робочого устаткування і елементів гідроприводу

Робоче устаткування. До характерних несправностей металоконструкцій робочого устаткування відносяться деформація лонжеронів, балок і стінок, порушення зварних швів, тріщини і розриви основного металу, зношування робочих поверхонь отворів шарнірних і різьбових з'єднань, отворів, ножів.

Лонжерони рам, балки і стінки правлять в холодному або нагрітому стані за допомогою гвинтових або гідравлічних розпорок, стягувань. Після правки елементи часто підсилюють накладками. На подовжніх балках забороняється приварювати накладки поперечними швами.

Місця значних порушень зварних швів в стиках деталей іноді вирубують і заварюють накладками. У цілих стінках тріщини вирубують і заварюють. Заварені місця зміцнюють наклепом, використовуючи пневмомолоток з роликовим бойком. Пошкоджені поривами або значною корозією ділянки вирізують і на їх місце приварюють знов виготовлені елементи металоконструкції. Зношені внутрішні поверхні отворів ремонтують наплавленням з подальшим розточуванням. Металоконструкції великих габаритів не можуть бути встановлені на розточувальному верстаті. Отвори в них розточують за допомогою переносних пристосувань. В деяких випадках зношені вварені зв'язані деталі з отворами вирізують і на їх місце за допомогою оправок приварюють нові. Пошкоджені різьбові отвори розсвердлюють під більший розмір або заварюють з подальшим свердленням під номінальний розмір.

Зношені ножі бульдозерів і скреперів правлять і наплавляють на ріжучих кромках шар твердого сплаву.

Гідропривод. У гідравлічній системі виходять з ладу насоси, гідророзподільники, гідроциліндри, а також рукави високого тиску і трубопроводи.

У насосах зношуються гумові кільця ущільнювачів, поверхні торців втулок і шестерень. Якщо сумарний знос торців втулок і шестерні перевищує 0,2 мм, то під нижні втулки підкладають набір прокладок з фольги так, щоб верхні втулки виступали на 0,1...0,2 мм над площиною торця корпусу насоса. Корпуси ремонтують постановкою гільз або розточуванням під збільшений ремонтний розмір.

Зношені гідро розподільники замінюють новими. В окремих випадках відновлюють золотники, наприклад, хромуванням з подальшим притиранням до корпусу розподільника.

Дефекти гідроциліндрів - овальність, задираки і подряпини на дзеркалі гідроциліндра і поверхні штока, пошкодження гумових ущільнень. Незначні пошкодження поверхонь деталей гідроциліндрів усувають шліфуванням і притирковою пастою, що складається з 75...90% окису хрому, 10% стеарину, 5...10% жиру і 2% гасу. При ремонті гідроциліндра його корпус розточують під збільшений ремонтний розмір і хонінгують. Поршень відновлюють залізненням або ставлять новий ремонтного розміру. При ремонті гідроциліндрів перевіряють прогинання штока, який не повинен бути більше 0,15...0,2 мм по всій довжині.

Пошкоджені рукави високого тиску замінюють новими, а теча в трубопроводах усуває їх паянням. Якщо у трубопровода пошкоджений різьбовий наконечник, муфта, то їх акуратно зрізають, очищають кінці від іржі, припаюють або приварюють нові наконечники.

3. Технічне обслуговування екскаваторів

Надійну роботу екскаватора, а також тривалий строк його служби забезпечують своєчасним проведенням технічного обслуговування. Основним його призначенням є зниження інтенсивності зношування деталей, виявлення й попередження відмов і ушкоджень шляхом своєчасного виконання мастильних, кріпильних, регулювальних і інших робіт.

Роботи з технічного обслуговування є профілактичними, тому їх варто виконувати в суворо встановлені інструкцією для експлуатації строки.

Строки технічного обслуговування відповідно до зазначеної періодичності визначають за показниками лічильника мотогодин двигуна.

Система технічного обслуговування заснована на обов'язковому плануванні, підготовці й проведенні відповідних видів технічного обслуговування кожної машини, що перебуває в експлуатації, із заданою послідовністю й періодичністю.

Експлуатація екскаватора, що не пройшов технічне обслуговування у встановлений термін, не допускається.

При технічному обслуговуванні екскаватора керуються технічним описом і інструкцією для експлуатації екскаватора, інструкцією для експлуатації двигуна й інструкціями (паспортами) на складальні одиниці, що поставляються до екскаватора із заводів-виготовлювачів.

При проведенні технічного обслуговування охороняють гідросистему від забруднення.

Щозмінне технічне обслуговування (ЩО) виконують регулярно перед початком зміни, під час перерв або по закінченні роботи екскаватора.

Періодичні технічні обслуговування виконують після встановленого числа мотогодин роботи екскаватора, вони розрізняються обсягом і составом робіт. Перше технічне обслуговування (ТО-1) проводять через кожні 50 мотогодин роботи екскаваторів, ТО-2 - через кожні 250 мото-г.

Два рази в рік, при підготовці екскаваторів до експлуатації в зимових і літніх умовах, проводять сезонне технічне обслуговування, що пристосовують до ТО-2 або ТО-1.

Як правило, технічні обслуговування проводять без розбирання складальних одиниць і заміни деталей. Скорочення обсягу обов'язкового технічного обслуговування для виробництва ремонтних і інших робіт не допускається.

ЩО й ТО-1 проводять, як правило, безпосередньо на місці експлуатації машини, використовуючи пересувні засоби, які повинні бути укомплектовані відповідним технологічним устаткуванням і оснащенням, ТО-2 - у закритому приміщенні або в інших умовах, що забезпечують захист місць, що обслуговуються, від запилювання й атмосферних опадів.

Перед проведенням технічного обслуговування місця, що підлягають обслуговуванню, очищають від бруду.

Состав робіт, що підлягають виконанню при технічному обслуговуванні, виявляється при огляді екскаватора й коректується з урахуванням умов роботи (температури, вологості повітря, категорії ґрунту).

Паливну апаратуру двигуна й запобіжні клапани гідроприводу регулюють кваліфіковані фахівці, при цьому використовують засоби технологічного оснащення. Результати регулювання із вказівкою дати й підпису відповідальних осіб заносять відповідно у формуляр двигуна й формуляр екскаватора.

Не рекомендується:

працювати на екскаваторі при виявленні яких-небудь несправностей;

до витікання гарантійного строку розкривати пломби запобіжних клапанів, насосів і іншого встаткування без представника заводу-виготовлювача.

До складу робіт з технічного обслуговування екскаватора входять: очищення, мийка й змазування; огляд і контроль технічного стану складальних одиниць; заправлення машини; перевірка працездатності окремих складальних одиниць, систем, робітника встаткування й машини в цілому.



ЩО.1. Протирають стекла, прилади освітлення й сигналізації й при необхідності очищають екскаватор від бруду. При цьому штоки гідроциліндрів повинні бути всунуті, ківш опущений, а двигун заглушений.

Для очищення від бруду елементів гусеничної стрічки виконують наступне:

установлюють робоче встаткування поперек гусеничного ходу;

ківш обпирається на ґрунт на рівні стоянки (при слабкому ґрунті ківш установлюють на тверду підкладку);

включають гідроциліндри стріли на опускання в насосному режимі до відриву найближчої до робочого встаткування гусениці від ґрунту на 200-300 мм;

включають рукоятку привода ходу вивішеної (піднятої) гусениці й провертають її в реверсивному режимі 3-5 разів.

Перевіряють комплектність складових частин екскаваторів.

Перевіряють герметичність системи живлення, мастильної охолодження дизеля, картерів редукторів, гідросистем екскаваторів. Течі не допускаються. При необхідності усувають виявлені підтікання палива, води, оливи, робочої рідини. Перед початком роботи з гідронасосів випускають повітря.

Виконують операції ЩО дизеля відповідно до інструкції.

Перевіряють рівень робочої рідини в гідробаку (повинен бути не нижче 2/з оглядові стекла) і, при необхідності дозаправляють його насосом накачування.

Відповідно до карти змащення змазують елементи робочого встаткування.

По закінченні робочої зміни відключають "масу" акумуляторної батареї зливають воду із системи охолодження дизеля при температурі охолодного повітря нижче + 5°C.

Протягом першого місяця роботи на новому екскаваторі, що змінно підтягують болти кріплення опорно-поворотного кола платформи й ходової рами.

ТО-1.1 Очищають і при необхідності миють екскаватор.

Виконують ЩО.

Проводять ТО-1 дизеля відповідно до інструкції.

Перевіряють технічний стан складальних одиниць екскаватора і їхнє зовнішнє кріплення:

при виявленні вм'ятин і здуття трубопроводи негайно заміняють;

кріпильні з'єднання повинні бути надійно застопорені й не мати люфтів;

особливу увагу обертають на кріплення силової установки, гідромоторів, редукторів механізму пересування, гідронасосів, трубопроводів. При необхідності підтягують деталі кріплення.

Перевіряють стан і натяг паса вентилятора оливоохолоджувача. При необхідності регулюють натяг паса, прогин якого повинен перебувати в межах8-8,5 мм за умови натискання на середину галузі із зусиллям 43 Н для нового паса й 32 Н для приробленого.

Перевіряють і, якщо потрібно, підтягують кріплення опорно-поворотного кола до платформи й ходової рами. Момент затягування болтів динамометричним ключем повинен бути не менш 800 і не більше 850 Нм.

Перевіряють натяг гусеничної стрічки, провисання якої між підтримуючими котками повинне бути 50-60 мм.

Перевіряють стан затискачів, вентиляційних отворів, пробок, рівень електроліту в акумуляторній батареї (висота електроліту над захисними ґратами повинна бути10-15 мм). При необхідності очищають поверхню батареї й виводи, що окислилися, і наконечники проводів від пилу йбруду. Поверхню батареї протирають чистою ганчіркою, змоченою в 10% -ному розчині водяного розчину аміаку або соди. Змазують затискачі й наконечники технічним вазеліном, очищають вентиляційні отвори, доливають дистильовану воду.

У холодну пору року щоб уникнути замерзання воду наливають безпосередньо перед запуском двигуна для швидкого перемішування її з електролітом.

Змазують механізми екскаватора відповідно до таблиці й картою змащення. Опорно-поворотний пристрій змащують шприцюванням через чотири прес-маслянки до появи змащення між напівобоймами й вінцем по всьому периметрі. Кількість змащення, що подається у внутрішню порожнину опори, повинне бути не менш 1,2 кг.

Перевіряють рівень оливи в редукторах механізмів повороту, пересування, роздавальному редуктор їх при необхідності доливають оливу. Рівень оливи повинен доходити до контрольних пробок, у редукторі повороту - його перевіряють по щупу.

Перевіряють фіксацію пальців гусеничних стрічок, кріплення осей опорних і підтримуючих котків і інших елементів гусеничного ходу.

Перевіряють механізми керування муфтою й частоту обертання вала двигуна й при необхідності регулюють їх.

Перевіряють кріплення зубів ковша, при необхідності закріплюють їх.

Перевіряють стопоріння осей робочого встаткування й затягування кріплення вушок гідроциліндрів.

Перевіряють, чи немає підтікання охолодної рідини в з'єднаннях трубопроводів і шлангів пускового підігрівника й підсмоктування повітря в паливну систему. З'єднання паливопроводів повинні бути герметичними, не допускається підсмоктування повітря в паливну систему підігрівника. Наявність підсмоктування повітря й течі в паливній системі підігрівника приведе до ненадійної роботи й довільної зупинки підігрівника.

Оглядають гайки й болти кріплення підігрівника й насосного агрегату й очищають всі прилади від пилу й бруду.

Перевіряють кріплення редуктора повороту до платформи. При ослабленні затягування болтів і клинів їх закріплюють.

Через кожні100 мото-г беруть пробу 0,5-1 л робочої рідини з гідробака, при необхідності заміняють робочу рідину в гідросистемі.

Через 250 мото-г заміняють фільтруючі елементи в установці фільтрів гідросистеми.

ТО-2.1 Проводять ЩО, ТО-1 і ТО-2 дизеля відповідно до інструкції.

Очищають від пилу, бруду й миють екскаватор.

Знімають акумуляторну батарею, протирають і оглядають. Перевіряють щільність електроліту й ступінь розрядки елементів батареї. Якщо потрібно, батарею заряджають.

Перевіряють напругу на кожному елементі акумуляторної батареї протягом 5 с (повинне бути не нижче 1,7 В). Допускається різниця в напрузі елементів до 0,17 В

Перевіряють стан поворотної платформи й елементів конструкції гусеничного візка.

При необхідності центрують муфту дизеля й редуктора.

У редукторі механізму повороту відвертають зливальній заправну пробки, зливають оливу, загортають зливальні пробки, заливають чисте дизельне паливо. Промивають корпус шестерень і підшипники редуктора механізму повороту. Заливають чисту оливу. Змащують нижній підшипник вихідного вала редуктора.

Заміняють через кожні1000 мото-г олива в редукторах привода гусениць. Корпус і шестерні промивають при пересуванні екскаватора на щільній горизонтальній ділянці на відстань 50-100 м.

Перевіряють стан і роботу складових частин підігрівника. При необхідності очищають форсунки підігрівника, фільтри й форсунки електромагнітного клапана. Для цього відвертають паливну трубку, вивертають і розбирають форсунку, промивають фільтри, прочищають канали в камері згоряння й отвір розпилювача, продувають їхнім стисненим повітрям. Промивають деталі форсунки в бензині або ацетоні.

Перевіряють стан ріжучої кромки ковшів, при необхідності заміняють зуби або наплавляють їхнім зносостійким матеріалом.

Перевіряють стан стоянкових гальм і при необхідності регулюють їх. Для цього від'єднують і заглушають трубку гідророзмикачів. Упором ковша по черзі піднімають кожну гусеницю й короткочасно включають її. Ведуче колесо не повинно обертатися.

Через1000 мото-г роботи екскаватора перевіряють настроювання клапанів гідророзподільників. Тиск настроювання клапанів повинен бути 23-24 Мпа для регулюючого гідророзподільника й 14,7-15,6 Мпа для гідророзподільника гідромоторів. При необхідності роблять регулювання.

СО. Операції сезонного технічного обслуговування виконують як додаткові роботи при черговому технічному обслуговуванні ТО-1 або ТО-2, що збігається за часом з перекладом машини на відповідний сезонний режим експлуатації:

1. ПроводятьТО-1абоТО-2відповіднодографіка проведення технічного обслуговування.

2. Оглядають системи охолодження дизеля й гідроприводу. Виявлені несправності усувають. Технічно допускаються.

3. Промивають паливний бак дизеля.

4. Заміняють оливу в редукторах і картерах на відповідну сезону відповідно до карти змащення екскаватора. Оливу заміняють відповідно до рекомендацій ТО-2.

5. Перевіряють роботу підігрівника й проводять його технічне обслуговування відповідно до інструкції по експлуатації. При переході на літній період підігрівник демонтують і консервують.

6. Заміняють робочу рідину в гідросистемі на відповідну сезону.

7. Перевіряють справність акумуляторної батареї й доводять щільність електроліту в акумуляторній батареї до норми, що відповідає сезону.

8. Перевіряють роботу вентилятора кабіни при переході на літній режим експлуатації роботу системи опалення кабіни при переході на зимовий режим. [5].



4 Вимоги безпеки при технічному обслуговуванні екскаваторів та бульдозерів

До Технічного обслуговування допускаються машиністи, слюсарі, зварники, електрики й інші робітники, що пройшли навчання і знають пристрій ремонтуємих машин, а також вимоги безпеки виконання ремонтних робіт.

Що обслуговується або ремонтуєму машину перед початком робіт надійно загальмовують, підклавши під гусениці або колеса упори, робочі органи опускають на підкладки або встановлюють на фіксатори. Знаходитися під робочими органами або складовими частинами машини, піднятими вантажопідйомним засобом, своїм гідравлічним або канатним приводом, забороняється.

Під час мийки машин, що передує обслуговуванню і ремонтові, робітник повинний бути одягнений у непромокальний костюм, гумові рукавички і чоботи. При ручній мийці джерела висвітлення і силових двигунів повинні бути герметично ізольовані.

Забороняється робити обслуговування й усувати несправності машини при працюючому двигуні. Виключення складають тільки регулювання системи харчування, електроустаткування двигуна і випробування гальмів.

Приступаючи до роботи, необхідно переконатися в справності інструментів, пристосувань, піднімальних механізмів. Не допускається застосовувати ключі, які не відповідають розмірам гайок, а також нарощувати ключі іншим ключем або трубою. Не можна вдаряти по ключі при відкручуванні або загортанні щільно затягнутих болтів і гайок. Користуючись різними знімачами, необхідно перевіряти надійність захоплення деталі лапами.

Якщо неможливо застосовувати знімачі або преси для демонтажних операцій, то використовують вибивача з мідними наконечниками і молотки з мідними бойками. Проводити ці роботи кувалдами не допускається.

Для кріпильних робіт доцільно використовувати ручні машини. Включати їхній можна тільки після установки в робоче положення. Інструменти не можна направляти убік руки, що підтримує оброблювану деталь.

Для безпечного монтажу і демонтажу складальних одиниць зі стиснутими пружинами необхідно застосовувати спеціальні пристосування, щипці, або стяжні болти.

Перед демонтажом гідравлічної, мастильної й іншої систем необхідно злити робочу рідину і паливо в спеціальну ємність, не допускаючи розбрискування їх, особливо в гарячому стані.

При підйомі важких деталей або складових частин необхідно переконатися у відповідності вантажопідйомних засобів. Забороняється користування зрощеними канатами або ланцюгами, з'єднаними за допомогою болтів. Піднімати або опускати вантаж випливає строго вертикально, плавно без ривків. Необхідно стежити за тим, щоб канати не перекручувалися.

При роботі з електроінструментом, що знаходиться під напругою 220 В и вище, необхідно користуватися діелектричними рукавичками, чоботями, килимками. Інструмент повинний бути заземлений.

Свердла, голівки ключа допускається заміняти в ручній машині тільки після її повної зупинки.

Працювати з акумуляторною батареєю можна тільки в гумових рукавичках. Доливати електроліт необхідно гумовою грушею.

При заправленні машин або перевірці рівня палива забороняється курити і користуватися відкритим вогнем.

На ділянці Технічного обслуговування і поточного ремонту машин повинне бути встановлене протипожежне устаткування відповідно до норм пожежної безпеки. Забороняється захаращувати доступ до цього устаткування і використовувати його в інших цілях.



Не допускається підтікання нафтопродуктів. Пролиті вогненебезпечні рідини варто негайно забирати. Забороняється курити біля місць збереження нафтопродуктів.

ПЛАН УРОКУ

виробничого навчання

Професія: «Машиніст дорожньобудівельних машин – категорії «А1», «D1», «G1», “С»; водій автотранспортних засобів (категорії «С»)»

Тема програми: ТО дорожньобудівельних машин (ДЗ-42, екскаваторів ЮМЗ-6, МТЗ-82, катка ДУ-50 самохідного з рівними вальцями).

Тема уроку: «ТО дорожньобудівельних машин: ДЗ-42, екскаваторів ЮМЗ-6, МТЗ-82, катка ДУ-50 самохідного з рівними вальцями».

Мета уроку: навчити учнів виконувати ТО дорожньобудівельних машин: ДЗ-42, екскаваторів ЮМЗ-6, МТЗ-82, катка ДУ-50 самохідного з рівними вальцями; користуватись інструментами та обладнанням; дотримуватись правил охорони праці при виконанні робіт з технічного обслуговування.

Тип уроку: урок формування первинних умінь.

Методи та прийоми проведення: фронтальне опитування, письмове опитування, показ трудових прийомів, інструктаж, самостійна робота учнів.

Міжпредметні зв’язки: спецтехнологія тракторів технічного обслуговування, матеріалознавство, охорона праці.

КМЗ уроку: робочі місця учнів з комплектом інструменту, робоче місце майстра в/н, мультимедійний комплекс, тестові завдання, інструкції з охорони праці, трактор, екскаватор, каток.

ХІД УРОКУ

  1. Організаційна частина:

  • Перевірка наявності учнів на уроці, їх самопочуття.

  • Перевірка зовнішнього вигляду і готовності учнів до уроку.

  1. Вступний інструктаж.

    1. Повідомлення теми, мети уроку.

На попередніх уроках Спецтехнологій ви розглянули тему «ТО дорожньобудівельних машин». На попередніх уроках виробничого навчання ви розпочали роботу з основних прийомів виконання робіт з розбирання окремих простих складових; призначення і правил застосування слюсарних інструментів і контрольно-вимірювальних приладів, що використовуються при ТО, що повинні вміти робити машиністи дорожньобудівельних машин, згідно кваліфікаційної характеристики.

    1. Актуалізація знань, навичок і умінь.

Мета уроку є навчитися виконувати роботи з ТО ДЗ-42, екскаваторів ЮМЗ-6, МТЗ-82, катка ДУ-50 самохідного з рівними вальцями.

  • Що таке ТО?

  • Що таке система ТО?

  • Які операції входять до ТО ДБМ?

  • Що таке періодичність ТО?

  • Які є види ТО?

  • Яких правил охорони праці необхідно дотримуватись при ТО ДБМ?

    1. Перевірка опорних знань (самостійна робота учнів по раніше вивченому матеріалу):

Виконання тестових завдань. Підсумок опитування.

    1. Показ майстром нових трудових прийомів при виконанні ТО бульдозера або трактора.

Повторення учнями нових трудових прийомів.

    1. Поточний інструктаж ОП.

Повідомлення учням про зміст проведення ТО дорожньобудівельних машин: ДЗ-42, екскаваторів ЮМЗ-6, МТЗ-82, катка ДУ-50 самохідного з рівними вальцями.

    1. Цільові обходи.

Обхід №1: контроль за організацією робочого місця.

Обхід №2: контроль за проведенням учнями самоконтролю під час роботи.

Обхід №3: Постійно. Контроль за додержанням правил з охорони праці (при найменшому порушенні робота зупиняється і продовжується додатковий інструктаж).

При виконанні навчально-виробничих робіт проводиться контроль за правильним виконанням робіт, здійснюється оцінювання і мотивація.



ІІІ. Заключний інструктаж.

  1. Аналіз типових помилок учнів і способи їх уникнення.

  2. Повідомлення результатів оцінювання, мотивуючи їх.

  3. Повідомлення про досягнення мети уроку.

IV. Домашнє завдання.

Повторити тему з предмету «Спецтехнологія» «ТО робочого обладнання екскаватора, бульдозера».



Тестове опитування учнів

з/п

Питання

Відповідь

1

Через скільки годин роботи проводиться щозмінне ТО?

  1. 10

  2. 15

  3. 20

2

Через скільки мотогодин роботи проводиться ТО-1?

  1. 60

  2. 50

  3. 70

3

Через скільки мотогодин роботи проводиться ТО-2?

  1. 240

  2. 250

  3. 230

4

Через скільки мотогодин роботи проводиться ТО-3?

  1. 960

  2. 950

  3. 100

5

Скільки раз на рік проводиться сезонне ТО?

  1. 2

  2. 1

  3. 3

6

При якому ТО проводиться заміна оливи в гідросистемі екскаватора ЕО-2625?

  1. ТО-2

  2. ТО-3

  3. ТО-1

7

При якому ТО проводиться заміна очисних фільтрів в гідросистемі екскаватора ЕО-3322?

  1. ТО-2

  2. ТО-3

  3. ТО-1

8

При якому ТО проводиться заміна оливи в корпусі гідропідсилювача екскаватора ЕО-2625?

  1. ТО-2

  2. ТО-1

  3. ТО-3

9

Скільки є видів ТО?

  1. 5

  2. 3

  3. 4

10

При виконанні ЩО натяг паса генератора двигуна Д-65 (екскаватора ЕО-2621) повинен бути…

  1. 10-15 мм.

  2. 15-20 мм

  3. 20-25 мм.

11

При виконанні ТО-1 потрібно відрегулювати прогин гусениць між між підтримуючими роликами бульдозера ДЗ-42т на…

  1. 40-60 мм

  2. 60-80 мм

  3. 30-40 мм

12

При виконанні ТО-2 котка ДУ-50 потрібно відрегулювати:

  1. тепловий зазор у клапанному механізмі

  2. гальмівну систему

  3. вільний хід педалі зчеплення

13

Чи потрібно при виконанні ТО-3 спочатку виконати роботи передбачені ЩО, ТО-1, ТО-2?

  1. Так

  2. Ні

14

При проведенні ТО-2 потрібно відрегулювати тепловий зазор між клапанами і коромислом двигуна Д-240 (екскаватора ЕО-2625) на…

  1. 0,25 мм

  2. 0,30 мм

  3. 0,20 мм

15

При якому ТО проводиться заміна оливи в піддоні двигуна екскаватора ЕО-3300

  1. ТО-2

  2. ТО-3

  3. ТО-1

16

При виконанні ТО-2 екскаватора ЕО-2621 фільтр повітроочисника двигуна…

  1. Промивають

  2. Продувають компресором

  3. Замінюють

17

При виконанні ТО-2 номінальний люфт рульового колеса потрібно відрегулювати на…

  1. 15-30°

  2. 20-30°

  3. 25-40°

18

При виконанні ТО-2 перевірка густини електроліту акумуляторних батарей і за необхідністю доводять її (в літній період)…

  1. 1,21-1,24 г/см3

  2. 1,25-1,30 г/см3

  3. 1,15-1,20 г/см3

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Бабушко С.М. Ремонт тракторов и автомобилей. – К.: Высшая школа. 1982. – 344с.

  2. Захарчук Б.З. Телушкин В.Д. Шлойдо Г.А. Яркин А.А. Бульдозеры и рыхлители – М.: Машиностроение, 1987. – 240 с.: ил.

  3. Забегалов Г.В., Ронінсон Є.Г. Бульдозеры и скреперы: Учебное пособие для сред. ПТУ. – М.: Высш. Школа., 1986.-303 с.

  4. Лауш П.В. Техническое обслуживание и ремонт машин. – К.: Высшая школа, 1989. – 350с.

  5. Полянський С.К. Будівельно-дорожні та вантажопідіймальні машини. – К.: Техніка, 2001. – 624с.

  6. Беркман И.Л. Одноковшовые строительные экскаваторы: Уч. для сред. ПТУ - 3 изд М.:Высш. шк., 1986. -272 с.:ил

  7. Лауш П.В. Техническое обслуживание и ремонт машин. - К.:Высшая школа, 1989. - 350с.

  8. Полянський С.К. Будівельно-дорожні та вантажопідіймальні машини. - К.:Техніка, 2001. - 624с.

  9. Раннев А.В. Одноковшовые гидравлические экскаваторы ЭО-5123 и ЭО-6122А


База даних захищена авторським правом ©shag.com.ua 2016
звернутися до адміністрації

    Головна сторінка